Китай збільшив імпорт ячменю з України на 163%

Як повідомив сайт UBR у 04.05. 2018 та 18.08.2018 сайти Національний Промисловий портал з посиланням на Latifundist, а останній з посиланням на Украгроконсалт   За 2017/2018 маркетинговий рік експорт українського ячменю до Китаю зріс на 163%.

За 2017/2018 маркетинговий рік (липень-червень), Україна експортував до Китаю 789,4 тис. тонн ячменю, що на 163% більше, ніж за минулий рік.

Найбільшими ринками збуту українського ячменю в цьому сезоні залишаються Китай, Саудівська Аравія, Євросоюз і Лівія. Збільшується експорт ячменю в Туреччину. У звітний період Україна поставила на цей ринок на 25% більше ячменю, ніж за весь минулий сезон.

У зв’язку з істотним збільшенням експорту ячменю з України в Китай (на 163% в порівнянні з відвантаженнями в 2016/17 МР) відзначається скорочення поставок на такі ринки збуту як Лівія, Іран, Ізраїль, Туніс та інші.

Крім того, в поточному сезоні Україна не експортувала ячмінь в ОАЕ, Оман, Єгипет, Бангладеш і деякі інші країни. Експортний потенціал по ячменю на сезон 2017/18 оцінюється експертами порядку 4,5 млн тонн.

Вказується, що в 2017/18 МР Україна експортувала ячменю на 20% менше торішнього показника в обсязі 4,3 млн т (5,3 млн т в 2016/17 МР).

В останньому місяці сезону темпи експорту ячменю з України залишалися на досить високому рівні. Україна експортувала 75,8 тис. тонн, що на 2% більше, ніж місяцем раніше, проте той обсяг на 20% відстає від показника червня минулого року, – відзначають експерти.

Стабільним споживачем українського зерна залишається ЄС. У 2017/18 МР поставки ячменю в даному напрямку виросли на 25%.

Україна з початку 2018/19 МР, за станом на 15 серпня 2018 рік експортувала 3,89 млн тонн зернових, що на 221 тис. тонн менше показника за аналогічний період минулого року. Загальне зменшення обсягів вирощування ячменю в Україні зв`язано з акцентом на інші зернові.

РОСІЯ. За попередніми підсумками 2017/18 МР, експорт ячменю з Росії на 94% перевищив обсяги зовнішніх поставок минулого сезону, досягнувши рекордного показника більше ніж 5,83 млн т . У червні спостерігалося характерне для закінчення сезону зниження темпів експорту – на 43% менше, ніж в травні, але на 54% вище червня минулого року.

Зростання поставок відзначається практично на всі ключові ринки збуту. Так, в 2017/18 МР Саудівська Аравія імпортувала 2,3 млн тонн ячменю, що на 86% більше, ніж в 2016/17 МР. Поставки в Іран збільшилися на 183% – до 1,4 млн тонн. Найбільш значним було зростання поставок до Туреччини – до 563 тис. тонн проти 50 тис. Тонн в минулому сезоні. Після перерви в 2016/17 МР, в поточному сезоні Кувейт імпортував 157,9 тис. Тонн, увійшовши до числа найбільших ринків збуту російського ячменю.

Таким чином, за підсумками сезону 2017/18 МР РФ продала на зовнішні ринки дещо більше ячменю, ніж Україна, проте з урахуванням чисельності населення, Україна (~43 млн населення) виробляє на порядок більше ячменя на душу населення ніж РФ (~143 млн населення).

Основні аграрні підсумки 2017/2018 маркетингового року України і Китай

За попередніми підсумками 2017/2018 маркетингового року Україна експортувала 39,4 млн т зернових. З них зарубіжні поставки кукурудзи становили 17,7 млн т, пшениці – 17,1 млн т, ячменю – 4,3 млн т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, цей результат майже на 10% менше рекордних показників 2016/2017 маркетингового року, коли на світовий ринок було поставлено 43,9 млн т вітчизняного збіжжя.

За січень-червень 2018 року експорт вітчизняних зернових становив 18,6 млн т на суму 3,2 млрд дол. США. Це на 11,4% менше, ніж за відповідний період минулого року, зауважив науковець.

У I півріччі 2018 року за кордон було продано 5,8 млн т пшениці (1,0 млрд дол. США), кукурудзи – 12,1 млн т (2,0 млрд дол. США), ячменю – 0,4 млн т (85 млн дол. США).

Найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2018 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.

Китай експортував 10,4% зернових України.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль утримує Єгипет, частка якого у загальному експорті цієї продукції у січні-червні 2018 року склала 14,8% вартісних обсягів поставок, зазначив експерт.

Помітні частки в українському експорті зернових припадали на  Іспанію (8,8%), Нідерланди (7,1%), Іран (7,0%), Італію (6,5%) та Туніс (5,1%).

Разом з Ізраїлем, Туреччиною і Марокко названі країни приносять понад 70% доходів від всього експорту продукції даної групи, підсумував Микола Пугачов.

Щодо рентабельності виробництва в Україні сільгоспродукції

Виробництво переважної більшості агропродукції у сільськогосподарських підприємствах України у 2017 році було прибутковим, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо рівня рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, торік рівень рентабельності виробництва зерна склав 25,0% проти 37,8% у 2016 році, насіння соняшнику – 41,3% проти 63%, цукрових буряків – 12,4% проти 24,3%, овочів відкритого ґрунту 15,6% проти 19,7% відповідно. Тобто майже по усіх видах рослинницької продукції – крім нетипової для сільгосппідприємств картоплі –рентабельність виробництва зменшилася. Найбільше вона знизилася по цукрових буряках – майже удвічі, наголосив науковець.

У тваринництві вперше за останні 25 років рентабельним стало виробництво м’яса великої рогатої худоби – 3,4% проти (-24,8%) у 2016 році. Також стало рентабельним виробництво м’яса свиней – 3,5% проти (-4,5%) торік. Хоча цей показник ще значно менший за історичний максимум останніх 25 років: у 2015 році рентабельність виробництва м’яса свиней сягнула 12,7%, нагадав академік.

Другий рік поспіль рентабельним було і виробництво м’яса птиці (без врахування переробленого на власних потужностях): 7,0% минулого року і 5,0% – у 2016 році.

Водночас вперше з 2006 року збитковим стало виробництво яєць (-9,0)%. У 2016 році вони ледь втримали рентабельність у 0,5%, тоді як 2015 року рентабельність виробництва цього виду продукції птахівництва сягнула рекордного з 1994 року рівня у 60,9%, зауважив Юрій Лупенко.

Збитковим залишилося виробництво м’яса овець і кіз (-39,9)% проти (-35,2)% у 2016 році.

Зменшення рівня рентабельності виробництва більшості видів сільськогосподарської продукції посилюватиме переорієнтацію сільгосппідприємств на найбільш маржинальні, в першу чергу зернові та технічні культури, крім цукрових буряків, підсумував Юрій Лупенко.

По матеріалам ННЦ Інститут аграрної економіки

США, Японія, КНР – найбільші світові фондові ринки

Ринкова вартість всіх акцій компаній, що торгуються на біржах Японії, за підсумками торгів у четвер становила 6,17 трильйона доларів і перевершила капіталізацію китайських компаній (6,09 трильйона доларів).

Напередодні китайський фондовий індекс Shanghai Composite впав на 2%, Shenzhen Composite – на 2,4% у відповідь на заяви  влади США про те, що вони можуть ввести більш високі мита на китайські товари вартістю 200 млрд доларів – за ставкою 25% замість раніше запланованих 10% .

Японський індекс Nikkei 225 в четвер знизився на 1%.

Китайський фондовий ринок обігнав японський у 2014 році, тоді його обсяг перевищував 10 трлн доларів. Однак тільки в 2018 році індекс Shanghai Composite втратив більше 16% через ризики торгової війни з США.

Американський ринок акцій залишається найбільшим в світі з капіталізацією близько 31 трлн дол. З них 1 трлн доларів припадають на компанію Apple

Очевидно, що керівництво КНР веде помилкову політику конфронтації проти США у відповідь на справедливі вимоги США (крадіжка інтелектуальної і технологічної власності США і країн Євросоюзу та поставка на їх ринки продукції по демпінговим цінам, ін.). Китайська ініціатива “Один пояс один шлях” може стати “зашморгом” для економіки країн, які приймають участь у цьому проекті і все більше асоціюється з насування на Європу нової монголо-татарської орди. Китайські виробники не пропунують нічого нового і якісного, але просувають, як правило, як мінімум не дуже якісні репліки товарів, які вперше зроблені у Евросоюзі чи в США. Мегавеликі фінансові ресурси КНР використовуються для створення потужної бази агентів впливу та торговельних агентів у Європі. Китайська торгівля, заснована на обмані не може бути вічною – це повинні зрозуміти китайські лідери і бізнесмени і припинити конфронтацію з США.

Китайці у ТОП-10 за кількістю серед іноземних студентів в Україні

Як показує статистика, українська вища освіта користується певним попитом у світі, не дивлячись на те, що уряд випускника МАУП Гройсмана фактично випроваджує з України високваліфіковані наукові і науково-педагогічні кадри – з 2014 року у 3 рази зменшені доплати за науковий ступінь і вчене звання, у 3 рази зменшена зарплата у доларовому еквіваленті.

За інформацією урядового порталу,  з 01.01.2018 року до 31.01.2018 року у ТОП-10 за кількістю входять майбутні студенти з таких країн: Мароко- 4254, Індія – 3210, Нігерія – 1987, Туркменістан – 1724, Єгипет – 1161,  Гана – 1136, Алжир – 1115, Пакистан – 950, Китай – 882, Туреччина – 664.