Коротко про 36 стратагем Китаю – як тези шляху до пекла

Тридцять шість стратагем   –  були сформовані у часи, коли на території нинішньої КНР була велика кількість ворогуючих і воюючих між собою князівств. Перша згадка про «36 стратагем» виявлена у «Біографії Ван Цзінцзе» – генерала, який служив при дворі Гао-ді, першого імператора династії Південна Ци (479-502 роки).

Дуже часто ці “36 стратагем” визначають як символ древньої китайської військової й геополітичної мудрості. Також “36 стратагем” вивчають як сучасну основу метафоричної методології політики, яку вивчають на вищих курсах підготовки політиків і військових.

У цілому,  популярні у теперішній час “36 стратагем” є “стратагеми антимудрості” і “тезами шляху у пекло”, адже у часи їх формування і застосування Китай був набором воюючих між собою князівств з нерозумними  генералами й імператорами, які дуже довго гальмували створення Китаю як держави, блокували розширення його територій, гальмували його розвиток. Для прикладу, вся територія Сибіру і Далекого Сходу була захоплена московською державою, яка мала населення орієнтовно у десять раз менше ніж Китай, а у сусідньому до Китаю Сибіру і Далекому Сході населення Росії було у 100 разів менше.

“36 стратагем” (один з варіантів тлумачення)

Ввести в оману небо (імператора), щоб перепливти море. Перед всіма ви вказуєте на захід, коли ваша мета насправді знаходиться на сході.

Взяти в облогу Вей, щоб урятувати Чжао. Знайте, що ворог не може бути вищим у всьому. Десь там є розрив у його броні, слабкість, на яку можна напасти. Ідея полягає у тому, щоб уникнути бою з на голову більш сильним супротивником, а замість цього ударити по його слабкому іншому місці.  Це змусить сильного ворога відступити, щоб підтримати цю слабкість і знизить на вашу користь його моральний дух.

Позичити кинджал, щоб убити.  Атака використовує силу іншого (в ситуації, коли використання власної сили не є сприятливим). Обдурити союзника, напавши на нього, підкупити чиновника, щоб перетворити зрадника, або використовувати власну силу противника проти нього. Ідея полягає в тому, щоб нанести шкоду ворогу, залучивши третю сторону для здійснення цього вчинку.

Відпочивши, очікувати стомленого супротивника. (以逸待勞)
Грабувати під час пожежі. (趁火打劫)
Підняти галас на сході, щоб ударити на заході. (聲東擊西)

Отримати щось з нічого. (無中生有)
Для вигляду ремонтувати містки, а крадькома вирушити в Ченьцан. (暗渡陳倉)
З протилежного берега спостерігати пожежу. (隔岸觀火)
За посмішкою приховувати кинджал. (笑裡藏刀)
Пожертвувати сливою, щоб врятувати персик. (李代桃僵)
Скористуйтеся нагодою пограбувати козу. (順手牽羊)

Бити по траві,  щоб налякати змію (打草驚蛇). Зробіть щось незвичайне, дивне та несподіване, оскільки це спроводить підозри супротивника і порушить його роздуми.
Запозичити труп, щоб повернути душу (借屍還魂піньінь: jiè shī huán hún). Відроджувати щось від минулого, надавши йому нову мету або відновіть до життя старі ідеї, звичаї або традиції та переосмисліть їх відповідно до ваших цілей.

Зманити тигра з гори. (調虎離山)
Коли хочеш щось зловити, спочатку відпусти. (欲擒故縱)
Викинути цеглину, щоб отримати яшму. (拋磚引玉)
Щоб знешкодити розбійницьку зграю, спочатку злови ватажка. (擒賊擒王)

Крадькома підкладати хмиз під казан. (釜底抽薪)
Ловити рибу в каламутній воді. (混水摸魚)
Золота цикада скидає свою шкірку. (金蟬脫殼)
Зачинити двері й зловити злодія. (關門捉賊)
Об’єднатися з тим, хто далеко, щоб напасти на близького. (遠交近攻)
Вдавати, що лише хочеш пройти крізь державу Го, і захопити її. (假道伐虢)

Вкрасти сволоки і замінити їх кривими підпорами. (偷梁換柱)
Показуючи на акацію, лаяти шовковицю. (指桑罵槐)
Вдавати божевільного, лишаючись здоровим. (假癡不癲)
Заманити на дах і прибрати сходи. (上屋抽梯)
На сухих деревах розпускаються штучні квіти. (樹上開花)
З гостя перетворитися на господаря. (反客為主)

Стратагема красивої людини. (美人計)
Стратагема відчиненої міської брами. (空城計)
Стратагема сіяння розбрату. (反間計)
Стратагема заподіювання шкоди самому собі. (苦肉計)
Стратагема ланцюга хитрощів. (連環計)
Втеча — найкраща стратагема. (走為上計

Як видно, “36 стратагем” обєднує у собі прийоми різного інтелектуального й морального значення.

Прийняття китайських стратагем  у теперішній час для керування діями політиків може перетворити підконтрольні їм території у подібні до ворогуюючих і воюючих між собою древньокитайські  князівства. Підтверджує це той факт, що 36 китайських стратагем в часи СРСР  були доповнені 28 російських стратагеми, які придумані в КДБ. Див. також:

О тридцати шести китайских стратагемах, все публикации

36 китайських стратагем – китайський ящик Пандори?

 

 

Україна і Китай – експорт, імпорт, інвестиції у 2017 році

Як повідомило Посольство України в КНР і Монголії (за сумсництвом), торговельно-економічна співпраця між Україною та КНР регулюється Угодою між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про торговельно-економічне співробітництво (1992 р.), згідно з якою встановлено режим найбільшого сприяння щодо стягнення мита на експортні та імпортні товари двох країн, податків та інших внутрішніх зборів.

Cтан торговельно-економічного співробітництва у 2017 р.

Згідно зі статистичними даними України, у 2017 р. товарообіг становив 7,69 млрд. дол. США, китайський експорт в Україну дорівнював 5,65 млрд. дол. США (+20,5%), імпорт до Китаю – 2,04 млрд. дол. США (+11,3%). Сальдо на користь КНР 3,61 млрд. дол. США.

У 2017 р. в структурі експорту китайських товарів в Україну переважали такі товарні групи: машини і механічні прилади, електричне обладнання (35,53%); текстиль та текстильні вироби (11,38%); кольорові метали та вироби з кольорових металів (10,90%); пластмаси і вироби з них (7,93%); хімічна продукція (7,33%); різні промислові вироби (7,13%); взуття, головні убори, парасольки (4,86%).

Імпорт українських товарів до КНР був представлений такими групами: мінеральні продукти (42,57%); продукти рослинного походження (23,76%); тваринні або рослинні жири і олії та продукти їх переробки (23,49%).

Двостороннє інвестиційне співробітництво між Китаєм і Україною у 2017 році

За даними української статистики, станом на 31.12.2017 р. в економіку України залучено 18,2 млн. дол. США інвестицій з Китаю.

Найбільший обсяг інвестицій спрямовано до підприємств у сфері сільського, лісового та рибного господарство, промисловості, оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів.

Обсяг інвестицій з України в економіку Китаю склав 1,5 млн. дол. Основний обсяг цих інвестицій спрямовано до підприємств промисловості.

Із Білорусі через річку Дніпро до чорноморських портів України і до Китаю

Білорусі й Україні вигідно відновити свою частину річкового шляху через Дніпро, яка в давнину називалася  “Від варягів до греків”. Це дозволить використовувати її для транспортування Дніпром великовагових вантажів з Білорусі через чорноморські порти України, у тому числі до Китаю.


Важливим проблемним питаннями є дотримання екологічної безпеки при перевезенні вантажів Дніпром під іноземним прапором, ін.

Білорусь можливо закупить судна для перевезень вантажів на українському Дніпру, які  будуть здатні перевозити до 6,5 тис. тонн вантажів. Компанія «Білоруське морське пароплавство» (назва промовиста, беручи до уваги, що Білорусь не має виходу до жодного з морів) має намір придбати два судна-штовхача класу «Дніпро-Макс» і три судна-приставки. Цей флот пароплавство планує задіяти в перевезеннях вантажів на українській ділянці річки Дніпро.

Білоруська компанія планує перевозити на баржах вантажі з порту Нижні Жари (Білорусь), будівництво якого тільки проектується  – до українських портів на Чорному морі. Передбачається, що шлях від Нижніх Жаров до Одеси судна долатимуть за 5 днів (в одну сторону). Можливий також більш близький варіант транспортування до портів Херсону чи Миколаїва, особливо у разі завершення робіт з днопоглиблення цих портів. У КНР також створюються кораблі для перевантаження вантажів у морі.

Завдяки будівництву порту в Нижніх Жарах і закупівлі додаткового флоту Білорусь планує диверсифікувати експорт своїх товарів. Точні терміни реалізації цих проектів поки не називаються. Зараз близько 90% продукції вивозиться з Білорусі через порт Клайпеда (Литва), ще 5% – через Ригу (Латвія), решта 5% припадають на Одесу.

Раніше в ВАТ «Білоруське морське пароплавство» заявляли, що з Білорусі вниз по Дніпру є запит на перевезення нафтопродуктів Мозирського НПЗ, лісів, будматеріалів, продукції чорної металургії. Крім того, країна є великим експортером добрив, які в основному йдуть через Клайпедський порт. З України ж вгору по Дніпру може поставлятися сировина для хімічного виробництва, шлак для виробництва цементу, гранульований шрот, соняшникова олія і зернові, багато іншої продукції.

У теперішній час допуск суден під іноземним прапором на водні шляхи України не регламентований законодавчо. Міністерство інфраструктури виступає за відкриття водних шляхів для іноземних суден. У той же час, активним противником цього нововведення виступає компанія «Нібулон», яка в даний момент активно розвиває річкові перевезення по Дніпру.

16 травня транспортний комітет Верховної Ради України  рекомендує парламенту прийняти за основу доопрацьований проект закону «Про внутрішній водний транспорт». За словами заступника голови комітету Бориса Козиря, законопроект був доопрацьований з урахуванням всіх спірних моментів. Так, він повідомив, що були доопрацьовані дискусійні питання, пов’язані з джерелами фінансування і заходом суден під іноземним прапором.

Крім цього, Польшпа (~39 млн. населення) і Біларусь (~10 млн. населення ) активно працюють над відновленням річкового шляху через річки Віслу, Буг і Припять для доставки вантажів через українську річку Дніпро  до чорноморських портів України (~42 млн. населення) і навпаки. Транспортування вантажів річковим транпортом має одну з найнижчих собівартостей.

Дорога «Із варягів до греків» через Росію по річці Нева, Ладозького озера, річки Волхов, озеру Ільмень, річці Ловать,  апотім волоком до річки Західна Двіна, далі волоком до річки Дніпро цікава лише як туристичний маршрут невеличким групам туристів.

Шляхи із варягів у греки білоруська версія
Білоруський варіант карти із шляхами “Із варягів у греки”. Не дивлячись на те, що назва БілоРусь походить від Русі, проте деякі російськомовні історики умудряються навіть не згадувати про Русь у  своїй фальсифікованій історії. “Чорна Русь” знаходилася у Польші.

У березні 2016 року 10 європейських країн підписали документ про будівництво спільної дороги Via Carpatia (“Карпатський шлях”). Такий масштабний проект у має з’єднати північ та південь Європи і пройде через низку українських міст, див схему доріг далі:

Карта автомобільних доріг від Балтійського до Чорного моря
Карта автомобільних доріг від Балтійського до Чорного моря

Використана інформація видань Главком,   БРЭСЦКІ ЗЯЛЁНЫ ПАРТАЛ: В Бресте работают над восстановлением водного пути из Балтийского в Чёрное море , ін.

Перший вантажний Китайсько-Європейський транзитий CR Express від Шицзячжуан до Мінська

Як повідомлено на урядовому сайті КНР, від китайського міста Шицзячжуан (провінція Хебей Північного Китаю) до Мінська відправлено перший вантажний Китайсько-Європейський транзитий CR Express.

Для Білорусі з десятимільйонним населенням ця подія  особливо важлива, адже країна не має виходу до морських портів.

Після Білорусі залазниця з КНР іде в Польшу і далі в Євросоюз. Більш короткий наземний шлях проходить через Казахстан і Україну. Проте, російське керівництво влаштувало гібридну війну на південному заході України, щоб заблокувати цей шлях і короткі  авіашляхи з Євросоюзу через Украну в Азію.

Після цього міністр оборони РФ Шойгу (етнічний китаєць, адже його батьківщина Тува – це традиційна  частина Китаю) використав залізничні війська ЗС РФ і побудував залізницю в обхід України до Білорусі. Довжина залізничного переїзду в обхід України на переїзді Журавка – Міллерово складає 137 км.

Логіка “зробити все назло українцям” веде Росію до нового розпаду. Адже ніхто з бувших республік СРСР не вернеться до одного державного формування з РФ (бувша РСФСР), а гібридно-силові спроби приєднання до РФ приведуть до самознищення всіх.

Очевидний висновок, що Китаю також дуже невигідне виключне прив`язування до Росії  сухопутного шляху в Євросоюз The Belt and Road Initiative (BRI) (“Один пояс – Один шлях”). Це потрібно змінити і забезпечити сухопутну альтернативу російській залізниці з КНР до ЄС – з урахуванням дискретно-безперервних революційних змін російських ідеологічних і геополітичних курсів.

Російська гібридна війна на південному заході України – це практично війна з ціллю блокування прямого залізничного сполучення з КНР до Євросоюзу. 

 

Україна планує реалізувати 46 проектів з модернізації морських портів на загальну суму 1,7 млрд доларів США

Київ, 31 травня / Синьхуа / – До 2030 року Україна планує реалізувати 46 проектів з модернізації морських портів на загальну суму 44 млрд грн / 1,7 млрд доларів США. Про це повідомила прес-служба уряду, цитуючи віце-прем’єра Володимира Кістіона.

За словами чиновника, оновлення портової інфраструктури додасть імпульс розвитку національній  економіці, оскільки морські порти забезпечують до 45 проц експортно-імпортних операцій України і генерують дохід, що становить близько 2 відсотків від її ВВП.

В.Кістіон також зазначив, що більша частина з 46 проектів передбачає реконструкцію і будівництво перевантажувальних потужностей. Це дозволить збільшити річний обсяг перевалки вантажів приблизно на 20 проц – з торішніх 132,9 млн тон до 157 млн ​​тонн.

У 2017 році в Україні стартувала масштабна модернізація портової інфраструктури. До кінця року країна має намір провести днопоглиблення у всіх 13 морських портах. В “Південному” та “Чорноморську” відповідні роботи довірені китайської держкомпанії China Harbour Engineering company Ltd.

Аналітики інформаційно-аналітичного проекту “Китай і Україна” зазначають, що дані українські проекти з модернізації своїх чорноморських портів є прагматичні і реалістичні, проте сповільнені – 2030 рік дуже віддалена дата реалізації. Крім цього, В.Кістіон не вказав, що реалізація портових проектів України повинна супроводжуватися:

  • модернізацією залізничних й автомобільних шляхів до морських портів,
  • покращанням і збільшенням парку вантажних залізничних вагонів для перевезення сипучих вантажів,
  • покращанням залізничного й автомобільного сполучення з Євросоюзом,
  • реалізацією швидкого залізничного й автомобільного сполучення “Чорне Море-Балтійське море”,
  • мінімізацією вартості перевезень і часу перевезення вантажів,
  • маркетинговою міжнародною роботою для завантаження морських портів України роботою.

Українцям є шо запропонувати світу через свої чорноморські морські порти і українці можуть допогти багатьом країнам Європи у доставці різних вантажів через українські морські порти.