Найбільші інвестори з Китаю цікавляться інфраструктурою чорноморських портів України

5 липня морські порти Одеса та Чорноморськ відвідали представники Державного комітету з розвитку і реформ Китайської Народної Республіки і найбільших китайських компаній, що займаються реалізацією масштабних інфраструктурних проектів по всьому світу. Глава Адміністрації морських портів України (АМПУ) Райвіс Вецкаганс обговорив з учасниками китайської делегації можливості участі їх компаній в реалізації інвестиційних проектів в портах Одеса, Южний, Чорноморськ, Херсон, Ольвія і Рені.

Китайським інвесторам були представлені чотири концесійних проекти:

поромний комплекс в порту Чорноморськ,
ДП «Стивідорна компанія Ольвія»,
ДП «Херсонський морський торговельний порт»,
ДП «Южний морський торговельний порт».

А також китайським інвесторам представлені інвестиційний проект розвитку пасажирського терміналу в Одеському порту і будівництва міжнародної автомагістралі М14, що з’єднує порти Херсона, Миколаєва та Одеси.

Райвіс Вецкаганс зазначив, що китайські компанії вже зараз активно беруть участь і стають переможцями відкритих конкурсів на реалізацію великих інфраструктурних проектів АМПУ. Зокрема, China Harbour Engineering Company Ltd виконує роботи з днопоглиблення в порту «Южний», а з серпня 2018 року почне працювати і в порту «Чорноморськ». Що стосується обробки вантажів, то за цим напрямом двостороннє співробітництво не обмежується імпортом китайських товарів в Україну морським шляхом. Через наші порти китайський бізнес також здійснює поставку української продукції і транзитних вантажів в КНР, забезпечує необхідною сировиною свої підприємства на території Європейського союзу.

Чорноморські порти України мають низку переваг для китайського бізнесу — вони можуть бути інтегровані в нові маршрути Шовкового шляху для доставки вантажів з Китаю в ЄС і назад, як виключно морським шляхом, так і з використанням автомобільного залізничного і морського транспорту. Досвід китайських компаній в реалізації великих інфраструктурних проектів по всьому світу буде дуже корисний для розвитку і модернізації українських портів. Інвестори отримають можливість більш ефективно обробляти існуючий вантажопотік і залучати нових вантажовідправників»,— упевнений глава АМПУ.

В рамках візиту китайської делегації детально обговорювалися терміни проведення концесійних конкурсів по портам «Южний», «Херсон», «Ольвія», а також можливі моделі фінансування проектів, як на умовах державно-приватного партнерства, так і в рамках спеціальної економічної зони в Рені та інші формати співпраці.

На зустрічі із заступником голови Одеської обласної державної адміністрації Світланою Шаталовою представники китайського бізнесу обговорили можливість інвестицій в реалізацію проекту «Одеський індустріальний парк» та СЕЗ «Рені». «Одеська область займає лідируючі позиції розвитку економіки серед регіонів України. Ми готові запропонувати інвесторам цікаві бізнес-проекти та сподіваємося на подальшу плідну та результативну співпрацю», — зазначила заступник Світлана Шаталова.

«Нас дуже зацікавили проекти, пов’язані з українськими портами «Южний», «Херсон», «Рені». Ми плануємо їх детально проаналізувати, щоб визначитись з можливістю та форматом участі китайських компаній в їх реалізації,— підкреслив, коментуючи підсумки візиту, директор Департаменту міжнародного співробітництва Державного Комітету з розвитку і реформ КНР Ван Дзяньдзюнь.— Ми готові обговорювати різні моделі фінансування цих проектів, зокрема й ті, що не потребують надання обов’язкових державних гарантій. На наш погляд, перспективною може бути модель концесії, умови якої ми хочемо ретельно опрацювати з нашими українськими партнерами»,— додав голова китайської делегації.

До складу китайської делегації, що відвідала українські порти, увійшли представники таких великих компаній і фінансових інститутів як Industrial and Commercial Bank of China, Exim Bank, China Gezhouba Group International Engineering Co. Ltd., China Communications Construction Company Ltd. (International), China Road and Bridge Corporation, Сhina state construction engineering corporation, China Harbour Engineering Company Ltd., China Airport Construction Group Corporation, China Railway Construction Corporation. Загальний обсяг капіталізації цих компаній перевищує 600 млрд дол.

Довідка про Райвіс Вецкаганс, керівник Державного підприємства України «Адміністрація морських портів України»:

Стаж роботи Райвіса Вецкаганса — 21 рік, з яких 16 років на керівних позиціях в сфері управління компаніями сектору транспорту і логістики, пароплавства та фінансових послуг. Починаючи з 2002 року Райвіс Вецкаганс протягом восьми років був фінансовим директором АТ «Вентспілський торговий порт», холдингу «VK Tranzits», а також АТ «Латвійське пароплавство». З 2010 по 2016 рр. керував стивідорними компаніями (портовими операторами: «Ризький центральний термінал», «Ризький контейнерний термінал» і «Ризький вугільний термінал». З січня 2017 року очолює Державне підприємство ” Адміністрація морських портів України”. В його обов’язки входить затвердження ключових фінансових, стратегічних і кадрових рішень як в центральному апараті, так і в філіях АМПУ. Освіта Райвіса Вецкаганса: у 1997 році закінчив Латвійський університет (м. Рига), де здобув економічну освіту. У 1999 році в тому ж навчальному закладі отримав ступінь магістра в галузі соціальних наук.

Джерело: сайт AMПУ

Зауваження

Дуже дивно і обурливо, що логотипом сайту державного підприємства “Адміністрація морських портів України” є синьо-біло-червоний логотип, який візуально зв`язаний з російським триколором.
У статті та в інших публікаціях використовується дезінформуюча назва “Глава Адміністрації морських портів України (АМПУ)”, а варто використовувати – Глава державної адміністрації морських портів України (АМПУ), або Глава державного підприємства “Адміністрація морських портів України”.
Дивно і обурливо, стаття про візит китайської делегації на сайті ДП АМПУ є на українські і російській мовах, проте відсутня на англійській мові…
Дивно,що громадянин Латвії від імені України вирішує питання з провідними компаніями Китаю про мільярндні інвестиції в державну сферу України…
Україні практично не потрібен неякісний китайський ширпотреб, але Китаю і багатьом іншим країнам щороку потрібні десятки мільйонів тон українського продовольства та інших товарів. Для прикладу, у 2017-2018 маркетингових роках Україна експортувала більше ніж 41 мільйон тон зернових, яким можна прогодувати більше ніж 100 мільйонів людей.
Китай фактично підтримує в ООН і Раді Безпеки ООН російську гібридну агресію проти України, захоплення Росією сільськогосподарських земель України, блокування Росією короткого залізничного шляху з Китаю через Казахстан і Україну в Євросоюз. Зерновий контракт китайських компаній з ДПЗКУ напередодні гібридної військової агресії РФ проти України ледве не втягнув Україну у мільярдні борги перед Китаєм та рейдерське захоплення китайськими компаніями зернової інфраструктури ДПЗКУ.
Китай отримав від України програму авіаносців і майже готовий авіаносець по ціні нижче металолома (20 млн. доларів), унаслідок чого українці не отримали від цього ніякого зиску, а китайці пишаються вже другим авіаносцем українського походження.
Китайці намагаються обурливо оманним шляхом захопити і вивезти до Китаю завод МоторСіч, технології виробництва авіадвигунів і провідних спеціалістів. Цю спробу ввічливо призупинила СБУ. Необхідно зазначити, що в КНР прийнятий закон про іноземних інвесторів, яких у випадку виробництва на території КНР зобов`язують розкривати всі технології.
Досвід показує, що китайські інвестори схильні вступати в корупційні зв`язки з чиновниками країни інвестування . Очевидно, що вказані на сайті ДП АМПУ активи цих інвесторів розміром 400 млрд. доларів дозволяють легко підкупити багато українських чиновників, у тому числі іноземців.
За результатами візиту чиновники ДП АМПУ на чолі з латвійцем Райвісом Вецкагансом не обрахували розмір фінансової та іншої вигоди для України від китайських інвестицій і поінформували українців на своєму сайті, яку вигоду отримує держбюджет України, громадяни україни від китайських інвестицій і які загрози він несе. Адже за спиною китайців можуть стояти їх тісні стратегічні партнери – російські агенти від “російського світу”, “Новороссії”. Киай за допомогою фінансових і технологічних інвестицій практично вже перетворив Росію у свою провінцію.
Варто враховувати, що можна увійти у китайську сферу співпраці по продовольству, проте вийти з неї неможливо, адже для китайців забезпечення продовольством більше 1,3 млрд. населення – це питання “життя і смерті” і керівництво КНР неодноразово наголошувало про необхідність жорсткого силового захисту своїх інтересів і транспортних шляхів, у тому числі “Один пояс один шлях”. Ці транспортні шляхи можеть використовуватися для швидкого перекидання військ і китайської техніки під прикриттям росіян.
Китай вступив жорстоку конфронтацію з США, що стало наслідком крадіжок китайцями технологій у США і масових поставок до США за демпінговими цінами продукції, яка виготовлена за цими технологіями. Подібна ситуація є і в Євросоюзі. На відміну від КНР, США є дійсно стратегічним партнером для України і РЕАЛЬНО допомогає українцям протистояти російській гібридній воєнній агресії. Китай відмовився від частини сільськогосподарської продукції США і хоче замінити її українською продукцією, що може спричинити до конфлікту бізнес-інтересів українців з американцями, що не потрібно українцям.

Вас може зацікавити:

Китай є найбільшим імпортером української агропродукції, експорт якої зростає

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:
Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%), Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%), Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%), Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%), Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).