Китай повністю викупив державний Український банк реконструкції та розвитку за 3,2 мільйони $




30 листопада 2016 року державний Український банк реконструкції та розвитку (УБРР) перейшов у власність Китаю.  Згідно повідомлення Фонду державного майна України, китайська компанія Bohai Commodity Exchange Co., Ltd. (BOCE) купила 99,9% державного українського банку  на аукціоні з продажу пакета акцій УББР (99,9%), який проводив Фонд державного майна України (ФДМУ).

Оскільки заявку на участь у конкурсі з продажу УБРР подав лише один учасник, то банк було приватизовано компанією Bohai Commodity Exchange Co., Ltd. по стартовій ціні – 82, 827 млн. грн.

Ключовою вимогою до китайського покупця BOCE щодо купівлі УБРР є виконання нормативів НБУ щодо капіталу банку, а саме –  статутний капітал УБРР повинен бути збільшений на 2,5 млн.,  до 120 млн. грн. Ймовірно, НБУ у найкоротші строки надасть необхідні дозволи для входження китайського інвестора у повні права власності щодо УБРР з метою розвитку його діяльності в Україні.

Необхідно зазначити, що це була друга спроба продажу Українського банку реконструкції і розвитку. Минулого разу, у квітні 2016 року,  аукціон з продажу УБРР не відбувся через відсутність покупців. Після цього Національний Банк України оголосив про план ліквідувати УББР, якщо його не вдасться приватизувати на повторному аукціоні. Тому Фонд держмайна доклав максимальних зусиль до приватизації УББР, щоб банк уникнув ліквідації, та щоб  держава отримала кошти до бюджету.

Як видно з документів у відкритому доступі, статутний капітал УБРР у 2004 році склав 117 999 500 грн, а у 2016 році УБРР проданий за 82 827 000 грн. Офіційний курс НБУ долара США у 2004 році був біля 533 грн. за 100 $ , а 30.11.2016 р. – 2559 грн. за 100 $. Отже, у 2004 році українські чиновники  вклали у створення державного Банку реконструкції та розвитку 15,4 млн. $, а інші українські чиновники з ФДМУ продали цей банк у 2016 році за 3,2 млн. $. У результаті діяльності  українських чиновників, українці не отримали прибуток, а збиток біля 12,2 млн. $.

Китайські покупці купили УБРР дуже дешево: 12, 2 млн. $ та їм ще потрібно доплатити   2,5 млн. грн. (біля 1 млн. $), тобто, загальна вартість первинного вкладання грошей у купівлю УББР складе для Commodity Exchange Co., Ltd. (BOCE). біля 13 млн. $. Очевидною причиною проблем з продажем банку та його низько ціною є гібридна війна РФ проти України, яка наносить величезні збитки.

Довідка про китайську компанію Bohai Commodity Exchange Co., Ltd. (BOCE). Це найбільша спотова товарна біржа у Китаї з річним оборотом біля 1 трлн. $. Компанія заснована у 2009 році за участю приватних китайських громадян, кількох державних компаній, а також муніципалітету провінції  Тянцзинь (Tianjin), КНР. Населення міської зони Тянцзинь складає біля 14,5 людей, у КНР це четверте місто за кількістю населення. Головні офіси компанії знаходяться: провінція Тянцзинь (штаб-квартира),  Гонконг, США , Канада. Компанія активно і масштабно працює у Азії, Північній Америці, Південній Америці, Європі.  Спот – це умова розрахунків, при якій сплата здійснюється протягом двох діб, як правило.

Ймовірно, оновлений китайський УБРР стане фінансовим локомотивом підтримки інноваційних проектів в Україні і варто сподіватися, що допуск в Україну надпотужного китайського інвестора окупиться багаторазово. Адже це вигідно китайській мегакомпанії  Commodity Exchange Co., Ltd. (BOCE)  і це вигідно Україні. Не дивлячись на те, що в КНР, як і в Україні є чимало фактів корупції, варто  сподіватися, що китайський бізнес не допустить корупції у своїй діяльності в Україні, адже часи Януковича закінчилися і в Україні розвивається загальноприйнята у світі система демократії та система боротьби з корупцією. Також було б дуже логічно, якби Україна взяла більш активну участь у забезпеченні продовольчих потреб 14, 5 мільйонів жителів міської зони міста Тянцзинь (Tianjin) та у розвитку технологічних зв`язків з ним, адже муціципалітет цієї провінції є співласником Bohai Commodity Exchange.

Довідка про УББР. Український банк реконструкції та розвитку заснований в 2004 році. Акціонери – «Державна інноваційна фінансово-кредитна установа» (Україна): пряма участь – 99,9937; опосередкована участь – 0,0000. Сплачений зареєстрований статутний капітал Банку – 117 999 500 грн. Голова Правління УБРР – Локтіонов Олег Юрійович. В Банку працює з 2005 року. До січня 2010 року обіймав посаду заступника Голови Правління. Заступник Голови Правління УБРР – Третьяков Василь Валерійович. Працює на посаді заступника Голови Правління з 2004 року. Головний бухгалтер – Зеленюк Наталія Олександрівна, на посаді головного бухгалтера УБРР з 2007 року, у січні 2010 року призначена Спостережною Радою членом Правління УБРР. Спостережна рада на сьогодні складається з: Дмитренко Інни Леонідівні. Публічне акціонерне товариство „Український банк реконструкції та розвитку”  мав 235 986 голосів – простих іменних акцій, які відповідають кількості голосів. Інформація з сайту УБРР: ubrr.com.ua. Єдиним проектом, розміщеним на сторінці УБРР “Проекти банку” є фінансування ТОВ «Хай Термал Технолоджис» (Банк надав довгостроковий кредит у сумі 4,5 млн. грн. ТОВ «Хай Термал Технолоджис» (м. Луганськ, цільовим призначенням якого є придбання 29 модульних мінікотелень з сумарною потужністю 4,8 МВт., див. копію на окремій сторінці сайту)

Довідка про ДІФКУ. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (ДІФКУ) створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2000 року № 654 і є правонаступником майнових прав і обов’язків, в тому числі за договорами про надання інноваційних позик Державного інноваційного фонду. Засновником ДІФКУ є держава в особі Кабінету Міністрів України. Установа відноситься до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. ДІФКУ має декілька регіональних представництв  по Україні. Див. публікацію: НАБУ завершило досудове розслідування за фактом розтрати майна ДІФКУ.

Довідка про керівництво Фонду державного майна України (ФДУ) на день продажу державного Українського банку реконструкції та розвитку: голова ФДУ України – Білоус Ігор Олегович (2011 – 2012 керівник департаменту розвитку проектів ТОВ «Ренесанс Капітал»; 2013 – 2014 керівник проектів Групи керуючих проектами  Консорціуму «Індустріальна група», заступник Голови  Представництва «Проф Альтіус Менеджмент Інк»; 2014 – 2014 перший заступник Міністра доходів і зборів України; 2014 – 2015 Голова Державної фіскальної служби України; з 25 травня 2015 Голова Фонду державного майна України). Перший заступник Голови ФДМ України – Парфененко Дмитро Миколайович (2000 – 2010 заступник Голови Фонду державного майна України; 2011 – 2012 начальник Головного управління комунальної власності м. Києва, виконавчого органу Київської міськради (Київської міської держадміністрації); 2012 – 2014 директор Департаменту комунальної власності м. Києва, виконавчого органу Київської міськради (Київської міської держадміністрації);  6 червня 2014 року перший заступник Голови Фонду державного майна України;  з 20 червня 2014 року до 25 травня 2015 року виконував обов’язки Голови Фонду державного майна України). .

Спостерігайте за змінами на сайті УБРР(?)

Чорнобиль може стати гігантською сонячною фермою Chornobyl Solar для вироблення електроенергії

У світових ЗМІ публікуються статті про плани китайських фірм побудувати сонячну ферму Chornobyl Solar для вироблення електроенергії у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Китайська інвестиційні компанії CCEC GCL бажають відновити частину зони відчуження навколо Чорнобильської АЕС, на якій унаслідок помилок російського планування і керівництва стався вибух-аварія з викидом радіації у навколишнє середовище.

Представники компаній зазначили, що будівництво сонячного парку в Чорнобильській зоні є довгостроковим проектом на перспективному ринку, в який китайська сторона готова інвестувати понад 1 млрд $.  Сонячна електростанція буде спроможна виробляти біля одного Гігавату електроенергії. Всім добре відомо, що Китай освоїв виробництво непоганих і дуже дешевих сонячних батарей. Одночасно, земля в районі зони відчуження Чорнобильської АЕС є дуже дешевою. Збереглося багато елементів системи  транспортування електроенергії від дуже потужної АЕС. Тривалість сонячного сяйва на території знаходиться у межах 1800-1900 годин на рік. Над пошкодженим вибухом енергоблоком зводиться новий захисний саркофаг. Безумовно, компанія, яка побудує у районі Чорнобиля гігантську електростанцію на сонячних батареях,  відразу прославиться на весь світ і отримає від цього додаткові дивіденди. Можливо, будівництво Chornobyl Solar почнеться у наступному році.

Голова компанії  ВКТ Шуа Хуа заявив, що в районі гігантської сонячної електростанції  будуть чудові соціальні та економічні пільги для працівників. Це також відповідає драйву проникнення і досягнення глобальної присутності (“drive penetration and achieve global presence”).

План також прокоментував  Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, який зазначив, що зацікавленість провідних компаній світу до потенціалу зони відчуження підтверджує, що Україна є цікавою для іноземних інвестицій. Активні гравці міжнародного ринку відновлювальної енергетики розуміють, що сприятливі природні та інфраструктурні умови в Чорнобильській зоні, а також наявність сонця та дешевої землі можуть мати у комплексі великий успіх. Створення сонячного парку у зоні відчуження дає розуміння, що і в таких регіонах можна втілювати в життя унікальні проекти. Протягом останнього року вітчизняне законодавство зазнало змін та відкрило нові можливості для бізнесу щодо правового режиму у зоні відчуження, врегулювали питання та спрощення процедури оренди землі й іншого майна. Верховна Рада ухвалила Закон «Про врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (№ 4437), що відкриває шлях, зокрема для будівництва сонячних електростанцій у зоні відчуження.

Довідка. Від викиду радіації у результаті аварії на Чорнобильській АЕС постраждала Україна, Білорусь, Європа, проте радіація ніяк не зачепила Москву та інші російські регіони. Дивно, що комусь у Москві прийшла ідея у голову побудувати АЕС у місці, яке мало назву Чорна биль (Чорнобиль). Один з блоків Чорнобильської АЕС давав живлення для надпотужної загоризонтної експериметальної РЛС, яка була розміщена поруч.

Читайте матеріали за зв’язаною тематикою на сайті   Міністр екології та природних ресурсів України:

ОСТАП СЕМЕРАК: «КИТАЙСЬКІ ІНВЕСТОРИ ГОТОВІ ІНВЕСТУВАТИ ПОНАД 1 МЛРД ДОЛ У БУДІВНИЦТВО ПАРКУ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГІЇ У ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ ЗОНІ»

ДАТСЬКА КОМПАНІЯ ЗАЯВИЛА ПРО ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ ІНВЕСТУВАТИ В БУДІВНИЦТВО ПАРКУ СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ

ОСТАП СЕМЕРАК: «УРЯД РОБИТЬ УСЕ МОЖЛИВЕ, ЩОБ ПІДВИЩИТИ ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ»

ОСТАП СЕМЕРАК: «НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС РОЗПОЧАВСЯ ПРОЦЕС НАСУВАННЯ АРКИ НА ОБ’ЄКТ «УКРИТТЯ»

У представленому далі фільмі дуже правдиво викладені конкретні причини аварії на Чорнобильській АЕС та роль представника російської сибірської школи управління АЕС. Багато інших фільмів спотворюють правду про аварію з метою приховування правди про недоліки російської системи авторитарного управління. Потрібно також відзначити, що за радянських часів, як завжди, російські ЗМІ намагалися натякати на “підступи сіоністів”, хоча аварія сталася в результаті усвідомленого і грубого порушення правил експлуатації АЕС з боку керівника випробувань на прізвище Дятлов, який перед цим, за деякими відомостями, також скоїв аварію на атомному об’єкті в Сибіру. Після цього його відправили в центр України і доручили керувати дослідженням поведінки АЕС у екстремальному режимі… Дивіться фільм.

Соліст ансамблю армії КНР – переможець  фестиваля хореографії у Білорусі

З 23 по 27 листопада у білоруському місті Вітебськ проходив XXIX Міжнародний фестиваль сучасної хореографії  IFMC-2016 – про це повідомило білоруське видання Наша Ніва nn.by та інші.

На фестивалі виступали тридцять танцювальних колективів і окремих танцюристів з Білорусі, Росії, України, Литви, Польщі, Швеції, Естонії, Молдови та Китаю. Всього – 32 колективи з 9 країн.

Білоруські танцюристи з Білоруського державного університету культури і мистецтв завоювали першу премію за експериментальну виставу «Після До».

Китайський танцюрист, соліст Центрального ансамблю пісні і танцю армії КНР Юйчен Яо визнаний кращим танцівником та отримав Гран-прі та приз 5000 $.

Найбільше призових місць у фестивалі завоювали українці і росіяни.

Судячи зі списку виконавців та переможців, білоруське журі міжнародного фестивалю дуже дипломатичне.

Білорусь (біля 10 млн. населення) визначена важливою логістичную базою на новому Шовковому Шляху, який проходить залізницею з Китаю через РФ і Білорусь до Німеччини.

Конференція щодо експорту продуктів харчування з України до Китаю

Без експертів зрозуміло, що Китай з населенням більше ніж 1,3 мільярди населення є величезним ринком споживання промислової і сільськогосподарської продукції, продуктів харчування, а також має нагальну потребу комусь продавати вироблену своїм населенням продукцію, щоб забезпечити себе харчуванням і підвищити рівень життя. З урахуванням того, що більше мільярда населення проживає на відносно компактній території, Китай є дуже цікавим ринком збуту багатьох видів продукції.

24 листопада в Києві близько 250 українських виробників продуктів харчування зібралися на спеціалізованій конференції, щоб обговорити питання експорту товарів до Китаю. Мета заходу – визначити перспективи, шляхи та інструменти успішного виходу на східний ринок.

Перед присутніми виступила радник міністра аграрної політики і продовольства України Владислава Рутицька, яка вказала, що Китай зараз – це найбільший торговий партнер України. Але обсяг продажів для китайського партнера у перерахунку на одну особу не перевищує 15 центів. Україні є куди рости у кількості поставок до Китаю. Наприклад, експорт зернових в КНР зараз є однією з найбільш маржинальних галузей економіки –  в 2015 році показник був на рівні 35%”.

Начальник управління економічного співробітництва МЗС України, заступник Голови Ради експортерів та інвесторів при МЗС України Олександр Данилейко зазначив,  що 90% українського експорту в Китай – це сировина. Така структура повинна бути змінена. За його словами, одним з напрямків перспективного співробітництва є створення в Україні підприємств з китайськими інвестиціями для переробки української сировини, щоб експортувати  до Китаю вже готовий продукт. Китайський ринок відкритий для українських продуктів харчування. Попит на товари з України стає дедалі більшим, проте в умовах конкуренції виробникам треба активно рекламувати і просувати свої продукти.

Засновник компанії “Укр-Китай Коммуникейшин” В’ячеслав Лисенко (організатор конференції) відзначив, що “Китайці готові спробувати Вашу продукцію, вони будуть нести її до свого оточення. Але не потрібно розраховувати, що просування ваших товарів буде швидким. Китайцями потрібен час для того, щоб звикнути до нових продуктів”

За останні роки китайці стали багатшими і стали більше споживати  імпортні продукти харчування, адже асоціють їх з кращою екологічністю, ніж китайські продукти. Адже вони добре знають, що рекордні китайські врожаї потребують великої кількості добрив, використання генно-модифікованих продуктів. Для прикладу, білорусько-російська компанія “Білоруська калійна компанія” (БКК) поставить до Китаю 1,5 млн. тон калію у 2017-2019 роках.

Тому в українських виробників досить високі шанси продавати в Китаї як сільськогосподарську сировину, так і готові продукти харчування, при цьому велике значення має не генно-модифікована продукція, а натуральна.

Підвищити зацікавленість українців у постачанні якісних продуктів харчування може забезпечення прибутковості насамперед не за рахунок штучного підвищення урожайності, а за рахунок переробки в Україні сільськогосподарської продукції у готові продукти харчування.

Щоб швидко досягти цієї мети, варто залучити китайські інвестиції у будівництво переробних українських підприємств в Україні.

Також можливо вирощувати сільгосппродукцію і переробляти її в продукти харчування під контролем китайських замовників.

Очевидно, що мова не може йти про продаж китайцям українських земель з огляду на можливу експансію китайського мегабізнесу і мегадержави Китай (більше 1,3 млрд. населення) на відносно значно менший український бізнесу і державу Україну (більше 40 млн. населення).

Очевидно, також, що з огляду побудови Китаєм залізничного маршруту нового Шовкового шляху повз Україну через Білорусь, українські виробники не повинні забувати про постачання сільськогосподарської продукції до Індії, інших країн Азії, Океанії, Африки, Латинської Америки, Євросоюзу.

У теперішній час активного розвитку експорту України і закріплення українських експортерів на певних світових ринках, українцям і китайцям важливо знайти спільну мову щодо взаємовигідного бізнесу. Особливо це вигідно китайцями з їхніми мегапотребами у споживанні і експорті. Адже тут, як і скрізь у бізнесі діє добре відомий принцип – партнера простіше утримати у своєму бізнесі, ніж повернути. Сьогоднішня китайська політика у цьому відношенні не завжди вірна.

Російське видання “Комсомольская правда” показала особливості виробництва китайських овочів в Російській Федерації. Очевидно, що українська продукція не страждає такими недоліками:

“Білоруська калійна компанія” (БКК) поставить до Китаю 1,5 млн. тон калію у 2017-2019 роках




Як повідомили з Мінську білоруське агентво БЕЛТА та китайське агенство Сіньхуа, «Білоруська калійна компанія» (БКК, білорусько-російське підприємство) поставить у 2017-2019 роках до Китаю півтора мільйони тон калійних добрив. Це визначає меморандум про співпрацю між БКК і китайською компанією “China National Chemical Construction Corporation” (CNCCC). Меморандум про постачання білоруських калійних добрив до Китаю на три роки підписали 24 листопада 2016 року гендиректор БКК Олена Кудрявець і президент CNCCC Ся Цінлун під час візиту китайської делегації в Білорусь.

Довідка: Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Білоруська калійна компанія» (БКК) – це білорусько-російське підприємство, один з найбільших постачальників калійних мінеральних добрив на пострадянському просторі та у світі. «Білоруська калійна компанія» заснована у квітні 2005 року підприємством “Виробниче об’єднання “Білоруськалій”» (Республіка Білорусь,50% акцій БКК) та відкритим акціонерним товариством “Уралкалій” (Російська Федерація, 50% акцій БКК). У травні 2008 року акції розподілилися наступним чином: “Уралкалій” – 50% , “Білоруськалій” – 45% і державне об’єднання “Білоруська залізниця” – 5%. У 2010 і 2011 роках , питання купівлі ВАТ “Білоруськалій”, обговорював російський мільярдер Сулейман Керімов з Татарстану з президентом Республіки Білорусь Олександром Лукашенком. Тому власники БКК можуть змінитися. Торговими операціями БКК управляє головний офіс у Мінську за сприяння шести представництв за кордоном. Регіональні представництва БКК діють у Нью-Делі, Пекіні і Сінгапурі, планується відкриття представництва в Сан-Паулу. БКК експортує білоруський калій більш ніж у 100 країн світу. У 2015 році частка БКК у світовому експорті калійних добрив склала 19,3%. У 2015 році БКК продала близько 9,2 млн тон білоруських калійних добрив, проте це на 300 тис. тон менше результату рекордного 2014 року. У 2015 році індійська компанія IPL уклала з БКК контракт на поставку білоруських калійних добрив до Індії у 2016-2020 роках. Калійні добрива – основна стаття білоруського експорту на індійський ринок, за рахунок чого експорт з Білорусі до Індії перевищує індійський експорт до Білорусі. Білоруси обговорювали з індійським послом питання про покупку Індією акцій БКК, але за пропозицією посла це питання відкладене на пару років, передає «БЕЛТА».

Під час підписання меморандуму про постачання білоруського калію до Китаю, президент CNCCC Ся Цінлун відзначив значні результати, досягнуті білоруським постачальником на китайському ринку. Його вразили високий рівень виробництва і найсучасніші технології, які він побачив на “Білоруськалій”. Відповідальний підхід, надійність, якість – це те, що китайці цінують у білоруському партнері, і те, що створює упевненість у перспективах подальшого взаємовигідного співробітництва. БКК спільно з CNCCC має намір і надалі оптимізувати постачання калію на китайський ринок та удосконалювати логістичні рішення.

Довідка. Компанія “China National Chemical Construction Corporation” (CNCCC) – один з основних імпортерів калію до КНР. Ця велика компанія займається виробництвом і продажем добрив і хімічної продукції. 100% акцій CNCCC належить корпорації CNOOC – провідній китайській компанії з видобутку шельфової нафти.

Під час підписання меморандуму про постачання білоруського калію до Китаю гендиректор БКК Олена Кудрявець зазначила, що обсяги поставок, передбачені угодою, значимі для обох сторін. Факт підписання чергового меморандуму свідчить про довгостроковий характер співробітництва БКК та китайської компаній. Документ послужить зміцненню довгострокового і взаємовигідного співробітництва з компанією CNCCC.

У Білорусі по суті є лише один залізничний маршрут транспортування мінеральних добрив до Китаю та Індії, який проходить через територію Російської Федерації, що робить Білорусь з населенням 9,5 мільйонів людей цілком залежною від російського керівництва, яке знаходиться у процесі дискретно-безперервної гібридної агресії по відношенню до сусідів.