Сучасна дипломатія Китаю, серія 1 – Світлим шляхом

Агенство CGTN (China Global Television Network official website , власник каналу- Уряд КНР) випустило серію документальних фільмів  про сучасну дипломатію КНР. У даній публікації розміщено відео з першою серією цього документального фільму на російській мові.


Слова Сі Цзіньпіня на початку відео такі: “Світ великий, проблем багато, міжнародна спільнота хоче почути голос Китая, взнати про китайські рецепти для вирішення питань”.

Очевидно, китайці розставили свої акценти на початку відео.  Перша серія фільму починається з відеоряду про різні краєвиди, які характеризують різноманітний світ Китаю і планети у збуреній формі. Відеоряд продовжується за участю китайських військових та їх нагородження – ймовірно, використана палуба китайського авіаносця, побудованого в Україні у часи СРСР. Потім можливо виділити  рух делегації КНР та бесіда у її складі Президента КНР Сі Цзіньпіня з Президентом РФ Путіним,  зустріч світових лідерів у КНР, виступ Президента КНР у ООН, рукостискання Президента КНР Сі Цзіньпіня з Президентом РФ Путіним, потім бесіда з Президентом США Дональдом Трампом, карета з королевою Великобританії, зустріч Сі Цзіньпіня на червоній доріжці у Африці та ін. Видно, що КНР претендує на світове лідерство, розуміння світом цієї ролі та об`єднання з ним для досягнення “китайської мрії” і покращення життя в інших країнах.

Виступаючи перед студентами у Московському державному інституті міжнародних відносин, Сі Цзіньпінь відзначив, що всі країни повинні спільно просовувати встановлення міжнародних відносин нового типу, ядром яких стане взаємовигідне співробітництво. Ймовірно, у КНР розглядають Москву, як столицю своєї віддаленої провінції,  подібно до того, як це було у древні часи.

У цілому в першій серії фільма про сучасну дипломатію Китаю розглянуті питання співробітництва КНР зі всіма регіонами світу та з ключовими для КНР організаціями (БРІКС, АСЕАН, ін.). Велика увага приділена видатній ролі Сі Цзіньпіня у досягненні китайських цілей у світі, а також його твердість у питаннях безпеки КНР, у захисті своїх інтересів у Східно-Китайському морі, які суперечать рішень міжнародного суду. Показаний активний вплив КНР на стан справ у Африці. Очевидно, що африканський котинент є перспективною сировинною базою для КНР, потужним ринком та територією розселення китайців.

Велика увага приділена китайській ініціативі “Один пояс, один шлях” та щодо належності цієї китайської ініціативи всьому світові.

Необхідно також зазначити, що результатом ініціативи “Один пояс, один шлях” є переповнення українського ринку китайськими товарами насамперед низької та виключно низької якості, які часто на виключно примітивному рівні імітують справжні товари. Для прикладу, маркування багатьох товарів навіть не містить інструкцій на українській мові. Китайські планшети Pipo М6, для прикладу виходять з ладу на протязі кількох тижнів. Їх гарантійний ремонт не реальний. Через деякий час приходять нові китайські виробники і ситуація повторюється. Тобто, робота з китайськими виробниками товарів має багато проблем. Крім цього, КНР не засудила у явній формі агресію РФ проти України, яка продовжується лише завдяючи китайській фінансовій підтриці РФ та підтримці Китаєм Росії у ООН. Очевидно, що багато неприємних нюансів у діях КНР у різних сферах викликають  серйозні критичні зауваження зі сторони різних партнерів.

Довідка. CCTV Російською (中国中央电视台俄语国际频道 Zhōngguó zhōngyāng diànshìtái Éyǔ guójì píndào) — міжнародний проект Центрального Телеканалу Китаю із транслюванням російською мовою.

Серед телепрограм здебільшого міжнародні новини, розважальні та освітні програми, короткі телефільми.

Транслювання Центрального Телеканалу Китаю російською почалося 10 вересня2009, з нагоди 60-ї річниці заснування дипломатичних відносин між Пекіном та Москвою. Канал транслюється через супутники Chinasat 6B and EB-9A та покриває регіон Тихоокеанської Азії, Середньої Азії та Європи. Запланована аудиторія каналу близько 300 мільйонів глядачів у 12 країнах Співдружності, Східної Європи та незалежних країнах Балтики.

Більшість програм йдуть російською мовою, загальною кількість 16 — випуски новин, відеорепортажі, розважальні шоу та освітні програми. Щоденний розклад відбувається у межах 6-годинних блоків. Випуски новин поновлюються частіше, у той час як інші програми повторюються 4 рази щоденно.

Серед інших міжнародних проектів є такі як CCTV-9 Англійською, CCTV Французькою, CCTV Іспанською та CCTV Арабською.

На жаль, акценти телепередач CCTV на російській мові  дуже коррелються з акцентами російських каналів міжнародної дезінформації і це не на користь китайцям.   Схожі канали згідно алгоритма кластеризації YouTube: Россия 24, CCTV Русский, Анатолий Шарий, RT на русском, New China TV, Настоящее Время. 

На час публікації статті, відео “Дипломатия Китая. Серия 1. Светлым путем [Age0+]” мало 26000 переглядів, одне уподобання та один коментар (Абдирахман Касымбеков:  Китайский дракон обоял весь мир… К добру ли…???).


1 жовтня – День проголошення КНР

День проголошення Китайської Народної Республіки – головне державне свято Китаю, який відзначається щороку з 1 жовтня 1949, коли Мао Цзедун оголосив про створення нової держави на мітингу на площі Тяньаньмень в Пекіні.


До кінця Другої світової війни на політичній карті світу існували два Китая.

Частина китайської території знаходилася під контролем гоміньдана (національна партія, яка з 1927 року була правлячою буржуазно-поміщицькою партією) по радянській термінології.

Інша частина території знаходилася під керівництвом Комуністичної партії Китаю (КПК), яка була створенна радянськими комуністами.
Курс КПК підтримував Радянський Союз, що закінчував військові дії проти Японії.

Гоміньдан підтримувався зі сторони США.

З 1946 по 1949 рік у Китаї йшла Народно-визвольна, по суті – громадянська війна. Ця війна  по комуністичній термінології знищила поміщицький гніт і засилля іноземного імперіалізму у Китаї. Перевага сил в результаті напруженої війни виявилася на стороні КПК, що зв`язано з радянською підтримкою. У квітні 1949 року у Бэйпіні (Пекіні) відбулися переговори між делегаціями КПК і Гоміньдана.

КПК запропоновав свою угоду про припинення громадянської війни. Оскільки гоминьдановское уряд відмовився затвердити угоду, 21 квітня 1949 року народно-визвольна армія відновила наступ, форсувавши річку Янцзи. Незабаром в основному була звільнена континентальна частина Китаю, окрім Тібету.

Гоміньданівці втікли на острів Тайвань під захист збройних сил США. 30 вересня 1949 року Народна політична консультативна рада Китаю утворила Центральний народний уряд. 1 жовтня 1949 було проголошено утворення Китайської Народної Республіки (КНР), і ця дата святкується як національне свято КНР.

У 50-ті роки неодмінною частиною урочистостей з нагоди святкувань утворення КНР були військові паради на площі Тяньаньмень. Однак після 1959 року керівництво країни вирішило проводити огляди військової техніки тільки до «круглих» дат. Проводилася в країні «культурна революція», яка привела до повної відмови від військових парадів. Але в 1984 році до 35-річчя КНР традицію відновили. Останній такий парад відбувся у 2009 році, у ході нього були продемонстровані новітні зразки військової техніки на озброєнні Армії Китаю. Відео про цей парад дуже популярні у веб.

Неофыцыйна версыя параду 2009 року.

З 1-го жовтня в Китаї починається одна з двох «Золотих тижнів», коли святкові дні (1-3 жовтня) об’єднуються з вихідними і утворюють разом неробочий тиждень. Вулиці міст прикрашаються величезними композиціями з живих квітів, на площах проводяться народні гуляння, влаштовуються феєрверки. На головній площі країни незмінно виставляється портрет Сунь Ятсена і червоні плакати з вітальними словами.

Очевидно, що багатостраждальний і винахідливий китайський народ заслужив на краще, гідне життя. Проте, китайський народ не повинен підтримувати російську агресію проти сусідніх країн, а у явній формі показати повагу до міжнародного світового права і сприяти поверненню Москвою захоплених українських територій на Кримському півострові й у Донбасі.

Китайці повинні зрозуміти, що Україна – це не частина московської держави, а  окрема держава, яка подібно до Китаю понесла великі жертви від загарбників, насамперед тих, які приходили з московської держави.