Білорусі й Україні вигідно відновити свою частину річкового шляху через Дніпро, яка в давнину називалася “Від варягів до греків”. Це дозволить використовувати її для транспортування Дніпром великовагових вантажів з Білорусі через чорноморські порти України, у тому числі до Китаю.
Важливим проблемним питаннями є дотримання екологічної безпеки при перевезенні вантажів Дніпром під іноземним прапором, ін.
Білорусь можливо закупить судна для перевезень вантажів на українському Дніпру, які будуть здатні перевозити до 6,5 тис. тонн вантажів. Компанія «Білоруське морське пароплавство» (назва промовиста, беручи до уваги, що Білорусь не має виходу до жодного з морів) має намір придбати два судна-штовхача класу «Дніпро-Макс» і три судна-приставки. Цей флот пароплавство планує задіяти в перевезеннях вантажів на українській ділянці річки Дніпро.
Білоруська компанія планує перевозити на баржах вантажі з порту Нижні Жари (Білорусь), будівництво якого тільки проектується – до українських портів на Чорному морі. Передбачається, що шлях від Нижніх Жаров до Одеси судна долатимуть за 5 днів (в одну сторону). Можливий також більш близький варіант транспортування до портів Херсону чи Миколаїва, особливо у разі завершення робіт з днопоглиблення цих портів. У КНР також створюються кораблі для перевантаження вантажів у морі.
Завдяки будівництву порту в Нижніх Жарах і закупівлі додаткового флоту Білорусь планує диверсифікувати експорт своїх товарів. Точні терміни реалізації цих проектів поки не називаються. Зараз близько 90% продукції вивозиться з Білорусі через порт Клайпеда (Литва), ще 5% – через Ригу (Латвія), решта 5% припадають на Одесу.
Раніше в ВАТ «Білоруське морське пароплавство» заявляли, що з Білорусі вниз по Дніпру є запит на перевезення нафтопродуктів Мозирського НПЗ, лісів, будматеріалів, продукції чорної металургії. Крім того, країна є великим експортером добрив, які в основному йдуть через Клайпедський порт. З України ж вгору по Дніпру може поставлятися сировина для хімічного виробництва, шлак для виробництва цементу, гранульований шрот, соняшникова олія і зернові, багато іншої продукції.
У теперішній час допуск суден під іноземним прапором на водні шляхи України не регламентований законодавчо. Міністерство інфраструктури виступає за відкриття водних шляхів для іноземних суден. У той же час, активним противником цього нововведення виступає компанія «Нібулон», яка в даний момент активно розвиває річкові перевезення по Дніпру.
16 травня транспортний комітет Верховної Ради України рекомендує парламенту прийняти за основу доопрацьований проект закону «Про внутрішній водний транспорт». За словами заступника голови комітету Бориса Козиря, законопроект був доопрацьований з урахуванням всіх спірних моментів. Так, він повідомив, що були доопрацьовані дискусійні питання, пов’язані з джерелами фінансування і заходом суден під іноземним прапором.
Крім цього, Польшпа (~39 млн. населення) і Біларусь (~10 млн. населення ) активно працюють над відновленням річкового шляху через річки Віслу, Буг і Припять для доставки вантажів через українську річку Дніпро до чорноморських портів України (~42 млн. населення) і навпаки. Транспортування вантажів річковим транпортом має одну з найнижчих собівартостей.
Дорога «Із варягів до греків» через Росію по річці Нева, Ладозького озера, річки Волхов, озеру Ільмень, річці Ловать, апотім волоком до річки Західна Двіна, далі волоком до річки Дніпро цікава лише як туристичний маршрут невеличким групам туристів.
У березні 2016 року 10 європейських країн підписали документ про будівництво спільної дороги Via Carpatia (“Карпатський шлях”). Такий масштабний проект у має з’єднати північ та південь Європи і пройде через низку українських міст, див схему доріг далі:
Використана інформація видань Главком, БРЭСЦКІ ЗЯЛЁНЫ ПАРТАЛ: В Бресте работают над восстановлением водного пути из Балтийского в Чёрное море , ін.
