З початку року Україна експортувала в Китай >150 тис. тонн соняшникового шроту

З початку 2017/18 маркетингового року (вересень-червень) з України в Китай було експортовано понад 150 тис. тонн соняшникового шроту, або 4,5% від загального обсягу відвантажень даної продукції.

З урахуванням ємного ринку Китаю, можливі великі перспективи до нарощування поставок шроту до нього з України.

Все більше українських компаній-виробників отримують фітосанітарний дозвіл на експорт соняшникової шроту в Китай.

На початку липня, Генеральна адміністрація з митних питань Китаю (GACC) надала право експорту ще 17 українським виробникам соняшникової шроту до раніше ратифікованих 7 компаній. Таким чином, на сьогоднішній день продукція 24 виробників дозволена до експорту в КНР, і їх число буде рости.

Джерело

Найбільші інвестори з Китаю цікавляться інфраструктурою чорноморських портів України

5 липня морські порти Одеса та Чорноморськ відвідали представники Державного комітету з розвитку і реформ Китайської Народної Республіки і найбільших китайських компаній, що займаються реалізацією масштабних інфраструктурних проектів по всьому світу. Глава Адміністрації морських портів України (АМПУ) Райвіс Вецкаганс обговорив з учасниками китайської делегації можливості участі їх компаній в реалізації інвестиційних проектів в портах Одеса, Южний, Чорноморськ, Херсон, Ольвія і Рені.

Китайським інвесторам були представлені чотири концесійних проекти:

  • поромний комплекс в порту Чорноморськ,
  • ДП «Стивідорна компанія Ольвія»,
  • ДП «Херсонський морський торговельний порт»,
  • ДП «Южний морський торговельний порт».

А також китайським інвесторам представлені інвестиційний проект розвитку пасажирського терміналу в Одеському порту і будівництва міжнародної автомагістралі М14, що з’єднує порти Херсона, Миколаєва та Одеси.

Райвіс Вецкаганс зазначив, що китайські компанії вже зараз активно беруть участь і стають переможцями відкритих конкурсів на реалізацію великих інфраструктурних проектів АМПУ. Зокрема, China Harbour Engineering Company Ltd виконує роботи з днопоглиблення в порту «Южний», а з серпня 2018 року почне працювати і в порту «Чорноморськ». Що стосується обробки вантажів, то за цим напрямом двостороннє співробітництво не обмежується імпортом китайських товарів в Україну морським шляхом. Через наші порти китайський бізнес також здійснює поставку української продукції і транзитних вантажів в КНР, забезпечує необхідною сировиною свої підприємства на території Європейського союзу.

Чорноморські порти України мають низку переваг для китайського бізнесу — вони можуть бути інтегровані в нові маршрути Шовкового шляху для доставки вантажів з Китаю в ЄС і назад, як виключно морським шляхом, так і з використанням автомобільного залізничного і морського транспорту. Досвід китайських компаній в реалізації великих інфраструктурних проектів по всьому світу буде дуже корисний для розвитку і модернізації українських портів. Інвестори отримають можливість більш ефективно обробляти існуючий вантажопотік і залучати нових вантажовідправників»,— упевнений глава АМПУ.

В рамках візиту китайської делегації детально обговорювалися терміни проведення концесійних конкурсів по портам «Южний», «Херсон», «Ольвія», а також можливі моделі фінансування проектів, як на умовах державно-приватного партнерства, так і в рамках спеціальної економічної зони в Рені та інші формати співпраці.

На зустрічі із заступником голови Одеської обласної державної адміністрації Світланою Шаталовою представники китайського бізнесу обговорили можливість інвестицій в реалізацію проекту «Одеський індустріальний парк» та СЕЗ «Рені». «Одеська область займає лідируючі позиції розвитку економіки серед регіонів України. Ми готові запропонувати інвесторам цікаві бізнес-проекти та сподіваємося на подальшу плідну та результативну співпрацю», — зазначила заступник Світлана Шаталова.

«Нас дуже зацікавили проекти, пов’язані з українськими портами «Южний», «Херсон», «Рені». Ми плануємо їх детально проаналізувати, щоб визначитись з можливістю та форматом участі китайських компаній в їх реалізації,— підкреслив, коментуючи підсумки візиту, директор Департаменту міжнародного співробітництва Державного Комітету з розвитку і реформ КНР Ван Дзяньдзюнь.— Ми готові обговорювати різні моделі фінансування цих проектів, зокрема й ті, що не потребують надання обов’язкових державних гарантій. На наш погляд, перспективною може бути модель концесії, умови якої ми хочемо ретельно опрацювати з нашими українськими партнерами»,— додав голова китайської делегації.

До складу китайської делегації, що відвідала українські порти, увійшли представники таких великих компаній і фінансових інститутів як Industrial and Commercial Bank of China, Exim Bank, China Gezhouba Group International Engineering Co. Ltd., China Communications Construction Company Ltd. (International), China Road and Bridge Corporation, Сhina state construction engineering corporation, China Harbour Engineering Company Ltd., China Airport Construction Group Corporation, China Railway Construction Corporation. Загальний обсяг капіталізації цих компаній перевищує 600 млрд дол.

Довідка про Райвіс Вецкаганс, керівник Державного підприємства України «Адміністрація морських портів України»:

Стаж роботи Райвіса Вецкаганса — 21 рік, з яких 16 років на керівних позиціях в сфері управління компаніями сектору транспорту і логістики, пароплавства та фінансових послуг. Починаючи з 2002 року Райвіс Вецкаганс  протягом восьми років був фінансовим директором АТ «Вентспілський торговий порт», холдингу «VK Tranzits», а також АТ «Латвійське пароплавство». З 2010 по 2016 рр. керував стивідорними компаніями (портовими  операторами: «Ризький центральний термінал», «Ризький контейнерний термінал» і «Ризький вугільний термінал». З січня 2017 року очолює Державне підприємство ” Адміністрація морських портів України”. В його обов’язки входить затвердження ключових фінансових, стратегічних і кадрових рішень як в центральному апараті, так і в філіях АМПУ. Освіта Райвіса Вецкаганса: у 1997 році закінчив Латвійський університет (м. Рига), де здобув економічну освіту. У 1999 році в тому ж навчальному закладі отримав ступінь магістра в галузі соціальних наук.

Джерело: сайт AMПУ 

Зауваження

  1. Дуже дивно і обурливо, що логотипом сайту державного підприємства “Адміністрація морських портів України” є синьо-біло-червоний логотип,  який візуально зв`язаний з російським триколором.
  2. У статті та в інших публікаціях використовується дезінформуюча назва “Глава Адміністрації морських портів України (АМПУ)”, а варто використовувати – Глава державної  адміністрації морських портів України (АМПУ), або Глава державного підприємства “Адміністрація  морських портів України”.
  3. Дивно і обурливо, стаття про візит китайської делегації на сайті ДП АМПУ є на українські і російській мовах, проте відсутня на англійській мові…
  4. Дивно,що громадянин Латвії від імені України вирішує питання з провідними компаніями Китаю про мільярндні інвестиції в державну сферу України…
  5. Україні практично не потрібен неякісний китайський ширпотреб, але Китаю і багатьом іншим країнам щороку потрібні десятки мільйонів тон українського продовольства та інших товарів. Для прикладу, у 2017-2018 маркетингових роках Україна експортувала більше ніж 41 мільйон тон зернових, яким можна прогодувати більше ніж 100 мільйонів людей.
  6. Китай фактично підтримує в ООН і Раді Безпеки ООН російську гібридну агресію проти України, захоплення Росією сільськогосподарських земель України, блокування Росією короткого залізничного шляху з Китаю через Казахстан і Україну в Євросоюз. Зерновий контракт китайських компаній з ДПЗКУ напередодні гібридної військової агресії РФ проти України ледве не втягнув Україну у мільярдні борги перед Китаєм та рейдерське захоплення китайськими компаніями зернової інфраструктури ДПЗКУ.
  7. Китай отримав від України програму авіаносців і майже готовий авіаносець по ціні нижче металолома (20 млн. доларів), унаслідок чого  українці не отримали від цього ніякого зиску, а китайці пишаються вже другим авіаносцем українського походження.
  8. Китайці намагаються обурливо оманним шляхом захопити і вивезти до Китаю завод МоторСіч, технології виробництва авіадвигунів і провідних спеціалістів. Цю спробу ввічливо призупинила СБУ. Необхідно зазначити, що в КНР прийнятий закон про іноземних інвесторів, яких у випадку виробництва на території КНР зобов`язують розкривати всі технології.
  9. Досвід показує, що китайські інвестори схильні вступати в корупційні зв`язки з чиновниками країни інвестування . Очевидно, що вказані на сайті ДП АМПУ активи цих інвесторів розміром 400 млрд. доларів дозволяють легко підкупити багато українських чиновників, у тому числі іноземців.
  10. За результатами візиту чиновники ДП АМПУ на чолі з латвійцем Райвісом Вецкагансом не обрахували розмір фінансової та іншої вигоди для України від китайських інвестицій і поінформували українців на своєму сайті, яку вигоду отримує держбюджет України, громадяни україни від китайських інвестицій і які загрози він несе. Адже за спиною китайців можуть стояти їх тісні стратегічні партнери – російські агенти від “російського світу”, “Новороссії”. Киай за допомогою фінансових і технологічних інвестицій практично вже перетворив Росію у свою провінцію.
  11. Варто враховувати, що можна увійти у китайську сферу співпраці по продовольству, проте вийти з неї неможливо, адже для китайців забезпечення продовольством більше 1,3 млрд. населення – це питання “життя і смерті” і керівництво КНР неодноразово наголошувало про необхідність жорсткого силового захисту своїх інтересів і транспортних шляхів, у тому числі “Один пояс один шлях”. Ці транспортні шляхи можеть використовуватися для швидкого перекидання військ і китайської техніки під прикриттям росіян.
  12. Китай вступив жорстоку конфронтацію з США, що стало наслідком крадіжок китайцями технологій у США і масових поставок до США за демпінговими цінами продукції, яка виготовлена за цими технологіями. Подібна ситуація є і в Євросоюзі. На відміну від КНР, США є дійсно стратегічним партнером для України і РЕАЛЬНО допомогає українцям протистояти російській гібридній воєнній агресії. Китай відмовився від частини сільськогосподарської продукції США і хоче замінити її українською продукцією, що може спричинити до конфлікту бізнес-інтересів українців з американцями, що не потрібно українцям.



ДРУГ – Добровільна реєстрація українських громадян для надання допомоги за кордоном

В Україні реалізується проект Добровільної реєстрації українських громадян при подорожах за кордон («ДРУГ»), який є ефективним інструментом попередження, а за потреби – розшуку та надання сприяння громадянам України під час надзвичайних подій за кордоном (природних катаклізмів, соціальних заворушень, військових конфліктів).


Такий онлайн-сервіс розроблений Міністерством закордонних справ України.

Для реєстрації в системі «ДРУГ» пропонується заповнити електронну анкету, у якій вказати інформацію про особу, яка подорожує, маршрут подорожі та період перебування за кордоном, інформацію про близьких осіб, які подорожують, а також вказати контактну особу в Україні.

У разі виникнення надзвичайної ситуації в країні, до якої здійснюється подорож, система надішле актуальну інформацію у формі текстового повідомлення на номер телефону громадянина або повідомлення на його електронну адресу. Крім того, посольство чи консульство України матимуть можливість встановити зв’язок з особою або з особами, які зазначені в анкеті.

Держпродспоживслужба у свою чергу звертає увагу споживачів на можливості такого онлайн-сервісу. Додаток “ДРУГ” можна завантажити на смартфон і він відображатиме найближчі закордонні дипломатичні установи України, поінформує про особливості країни подорожі, митні правила, культурні та релігійні особливості, а також безпекову ситуацію.

З детальною інформацією про проект та порядок реєстрації можна ознайомитись на сайті Міністерства закордонних справ України, реєстрація: https://friend.mfa.gov.ua

Можна сказати велике спасибі українським державним установам за систему ДРУГ – систему Добровільної реєстрації українських громадян при подорожах за кордон – для спрощення надання їм допомоги у різних критичних ситуаціях

Коротка історія політичних відносин між Україною та Китаєм

На сайті Посольства України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом),  розміщена коротка публікація про “Політичні відносини між Україною та Китаєм”:

  1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.
  2. Встановлення дипломатичних відносин: 4 січня 1992 року.
  3. Політичні відносини:

Двосторонні відносини між Україною та КНР носять характер стратегічного партнерства, відбивають багаторічні традиції дружби і співробітництва між двома країнами. Китай незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.  Україна неухильно залишається відданою політиці «одного Китаю».

З урахуванням триваючих змін і реформ в Україні останніх років, наразі обома сторонами здійснюється робота, спрямована на започаткування нового етапу розвитку двосторонніх відносин шляхом піднесення їх на новий рівень.

Останні державні візити глав держав відбулися у 2011 р. та 2013 р., в рамках яких були укладені базові документи, які на сучасному етапі визначають та юридично закріплюють підвалини дружби і співробітництва двох держав, досягнення і пріоритети подальшого взаємовигідного розвитку українсько-китайських стосунків.

У ході візиту Голови КНР до України у червні 2011 р. було підписано Спільну декларацію про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР. Державний візит до КНР Президента України у грудні 2013 р. був ознаменований підписанням Договору про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільної декларації України і КНР про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства та Програми розвитку відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР на 2014-2018 рр.

У січні 2015 р. відбулася зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єром Державної ради КНР Лі Кецяном у рамках засідання Всесвітнього економічного форуму (м. Давос). У жовтні 2014 р. Міністр закордонних справ України П.А.Клімкін провів зустріч з Міністром закордонних справ КНР Ван Ї на полях Саміту АСЄМ у Мілані.

Існує міжпарламентська співпраця між Верховною Радою України та Всекитайськими зборами народних представників. У нинішньому складі Верховної Ради України функціонує група з міжпарламентських зв’язків з КНР на чолі з депутатом А.В.Павелком. У ВЗНП КНР працює група дружби з Україною на чолі з Головою Комітету у закордонних справах Фу Їн.

У рамках міжпарламентських та міжпартійних контактів упродовж 2015 – 2017 рр. здійснено низку візитів до КНР груп народних депутатів та громадських діячів України. У грудні 2015 р. відбувся ознайомчий візит до України делегації Міжнародного відділу ЦК КПК.

У січні та грудні 2015 р. в Пекіні відбулися політичні консультації на рівні керівництва МЗС двох країн з актуальних питань двосторонніх відносин та з тематики ООН.

1 квітня 2016 р., під час Вашингтонського саміту з питань ядерної безпеки, відбулася коротка зустріч між Президентом України П.О.Порошенком та Головою КНР Сі Цзіньпіном, у ході якої обговорено питання активізації співробітництва між Україною і КНР, а також проведення наступного засідання українсько-китайської міжурядової комісії зі співробітництва.

27-28 квітня 2016 р. Міністр закордонних справ України П.А.Клімкін перебував з робочим візитом у Китаї, де провів переговори з Міністром закордонних справ КНР Ван Ї, мав зустрічі з китайськими високопосадовцями, а також взяв участь у роботі П’ятої зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів та спостерігачів Наради зі взаємодії та заходів довіри в Азії. На двосторонніх заходах обговорено широке коло питань українсько-китайської взаємодії, а також актуальні проблеми міжнародного порядку денного.

17 січня 2017 р. в рамках засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України П.О.Порошенко провів зустріч з Головою КНР Сі Цзіньпіном, у ході якої глави двох держав висловили зацікавленість в активізації політичного діалогу на найвищому рівні та поглибленні економічної співпраці між Україною і КНР. Крім того, досягнуто домовленості щодо проведення у 2017 р. наступного засідання Українсько-китайської Міжурядової комісії зі співробітництва та участі делегації України у міжнародному форумі ініціативи «Один пояс, один шлях» (Пекін, травень 2017 р.). Сі Цзіньпін також підтвердив підтримку Китаєм територіальної цілісності й суверенітету України.

18 вересня 2017 р. на полях 72-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч глав МЗС України П.А.Клімкіна та КНР Ван Ї. Центральними темами обговорення були двостороння співпраця країн у міжнародних організаціях.

5 грудня 2017 р. в Києві, в рамках Третього засідання Комісії зі співробітництва між урядами двох країн, відбулися окремі зустрічі Президента України П.О.Порошенка та Прем’єр-міністра України В.Б.Гройсмана з главою китайської делегації, заступником глави Уряду КНР Ма Каєм. Проведені зустрічі дозволили сторонам обмінятися думками з найактуальніших питань двосторонніх відносин, констатувавши досягнення значного прогресу.

Джерело: Посольство України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом), “Політичні відносини між Україною та Китаєм”

Проте, Китай не засудив однозначно російську військову агресію проти України та захоплення Росією української території, створення нею, фінансування і організаційну підтримку російських військово-терористичних формувань у окремих районах Донбасу (ДНР і ЛНР). Китайський представник у ООН блокує заходи світової спільноти Раді Безпеки ООН. Це помилкові дії і їх потрібно виправити – це збільшить авторитет КНР і покаже його зацікавленість у мирі на шляху “Один пояс один шлях”.

Див. Представники «нормандської четвірки» обговорять у Берліні миротворців ООН на Донбасі

Як пройшли слухання щодо реконструкції Палацу спорту в Львові ТзОВ “Україна-Китай”

У Львові збираються реконструювати Палац спорту на вулиці Мельника. Інвестор – ТзОВ «Спортивно-оздоровчий центр «Україна-Китай», обіцяє оновлений комплекс з басейнами, залами для занять спортом та тенісними кортами на даху. Втім, оновлення спорткомплексу, на думку забудовника, вимагає пожертвувати багаторічними ґрунтовими кортами, розташованими позаду будівлі комплексу. Саме тут займаються діти ДСЮШ «Спартаківець», і, на думку їхніх батьків та місцевої громади, корти повинні бути збереженні за будь-яку ціну. Через громадські слухання мешканці намагались зупинити забудову ґрунтових кортів позаду Палацу спорту у Львові.

Громадське слухання щодо збереження тих самих 100-річних кортів викликало чималий резонанс. Лише на сайті міської ради оголошення про нього набрало понад 3,5 тисячі переглядів. Додамо, що інше не менш дражливе питання для львів’ян – будівництво сміттєпереробного заводу – зацікавило ледве тисячу осіб.

На самі громадські слухання, які відбулись у п’ятницю, 13 липня, за офіційними даними, прийшли 153 особи. Хоча насправді присутніх було куди більше. Серед усіх учасників варто відзначити завсідників міських громадських слухань – керманича Національного корпусу Львівщини Святослава Сірого, а також громадських активістів Наталію Шелестак та Назара Бея. Також були й депутати ЛМР Ігор Зінкевич та Сергій Івах і начальник управління молоді та спорту Антон Нікулін.

Читайте також: У Львові на Замарстинові відкриють новий спорткомплекс із паркінгом та басейном. Візуалізація

Серед присутніх можна було легко ідентифікувати, хто і по яку сторону барикад є. Прихильниками забудови кортів виявились молоді юнаки спортивної статури. Частина з цих прийшли як представники партії «Національний корпус» та громадського об’єднання «Розвиток громади», а також різноманітних волонтерсько-ветеранських організацій.

Уже перші голосування за обрання лічильної комісії, секретаря та голови показали справжній розподіл сил. Через те, що ініціаторами слухань були мешканці Єфремова – вулиці поблизу спорткомплексу, саме вони висунули свої кандидатури на ці посади, які потрібно було затвердити голосуванням.

Вочевидь, такий склад комісії не влаштовував прихильників реконструкцій, які скориставшись чисельною превагою завалили голосування. Пізніше компромісу таки досягнули: склад комісії узгодили з представниками обох сторін. Головуючим громадських слухань обрали депутата Сергія Іваха.

Одразу після цих голосувань із зали вийшла частина мешканців, які виступали за збереження кортів. На виході вдалось поспілкуватись з одним із них, який коротко та розчаровано сказав: «А який сенс тут сидіти далі?».

Виступи противників та прихильників забудови кортів зайняли достатньо багато часу, чим втомили не лише журналістів, а й самих учасників слухань. Незважаючи на те, що публічної демагогії вистачало з обох боків, аргументи кожних зводились до наступного:

Противники забудови вважають, що ґрунтові корти мають бути збережені як такі, що спричиняють менше травматизму для тенісистів, а їхній 100-річний вік лише додає їм цінності. Крім того, аргументом для їхнього збереження вважають велику кількість майстрів спорту, які у свій час грали були вихованцями ґрунтових кортів. При цьому вони не проти реконструкції самої будівлі спорткомплексу.
Прихильники забудови вважають, що Львову не вистачає закритих тенісних кортів, де можна було б займатись у холодну пору року. Батьки дітей, які займаються в ДСЮШ «Спартаківець», кажуть, що не хочуть двічі платити за одну послугу – на слуханнях з’ясувалось, що місто щороку виділяє більше мільйона гривень на утримування школи.

Завершивши публічну дискусію, Сергій Івах виставив на голосування дві пропозиції:

  • Про заборону реконструкції на ґрунтових тенісних кортах по вулиці Мельника, 18.
  • Про створення ініціативної групи для діалогу між забудовником, мешканцями і тренерським колективом.

Першу пропозицію завалили своєю більшістю прихильники забудови.

Другу пропозицію навіть не намагались голосувати: молодики, окрилені успіхом першого голосування, пішли із зали, де проводилися слухання, а противники забудови, зневірившись у своїх можливостях, прослідували за ними.

Після цього громадські слухання оголосили закритими, оскільки продовжувати їх без кворуму сенсу не було.

Проте у цій історії рано ставити крапку. Мешканці прилеглих до кортів вулиць заявили, що всіляко перешкоджатимуть заїзду будівельної техніки на територію ґрунтових кортів, де, до слова, планують розмістити підземний паркінг на 70 автівок.

Нагадаємо, що 30 березня виконавчий комітет ЛМР видав ТзОВ «Палац спорту Україна» містобудівні умови та обмеження на реконструкцію Палацу ігрових видів спорту «Україна».

За даними Youcontrol власником ТзОВ «Палац спорту Україна» є інша юридична особа – ТзОВ «Спортивно-оздоровчий центр «Україна-Китай», власником якої є Тарас Ящишен. Він же значиться як засновник в групі компаній Avalon, яка веде активну будівельну діяльність у Львові. Додамо, що одним з співвласників компанії Avalon є депутат Львівської міськради, львівський бізнесмен Григорій Козловський.

Джерело: «НА КОРТАХ»: ЯК ПРОЙШЛИ СЛУХАННЯ ЩОДО РЕКОНСТРУКЦІЇ ПАЛАЦУ СПОРТУ, Назар Притула, фото Остап Стахів http://tvoemisto.tv