Китайська компанія Шічжень Тан Фармасьютикал компані взяла в оренду на 7 років 97 гектарів землі на Херсонщині. Вона замовила там будівництво просторого вольєру для розведення сайгаків, який обійшовся більш ніж в 10 мільйонів гривень. Про це повідомляє.
На огорожі змонтували пристрій «електричний пастух», що відлякує непрохану живність на зразок хижаків, стоять камери відеоспостереження, навколо облаштована захисна смуга від пожежі. Причому вся ця система живиться від сонячних панелей – по суті, власної автономної міні-електростанції.
Передбачено все, навіть поїлки для «мешканців». А вони вже освоюються: у вольєр переселили 23 сайгаків, придбаних власниками розплідника в «Асканія-Новій». У заповіднику цьому тільки раді: при мізерному державному фінансуванні гроші завжди потрібні.
Про те, яке значення надають проекту іноземні партнери, можна було судити за рівнем представництва делегації, яка прибула на відкриття розплідника. У числі дев’яти важливих гостей – вчені з університету лісівництва Бейджинг, представники великого бізнесу – фірм «Смарт Саксесс інтернешнл лімітед», «Сичуань ліхіан тенджін лімітед», а також віце-президент Китайського фонду охорони дикої природи Хуао Дефа.
«Колись по землі бродили мільйонні стада диких сайгаків, що уособлюють сам дух степів. Однак до 2005 року їх поголів’я скоротилося на 95%. А в Казахстані від епізоотії в 2015-му загинули близько 200 тисяч цих тварин. Врятувати їх від вимирання – наша загальне складне завдання. Сподіваюся, наші країни зможуть обмінятися корисним досвідом з розведення сайгаків, а працюють в цій сфері підприємства збудують ефективну співпрацю», – заявив на зустрічі Хуао Дефа.
За деякими відомостями, у Монголії залишилося не більше 750 цих тварин. На цьому тлі українська популяція виглядає досить перспективною.
Компанія має намір експортувати в КНР шкури і роги сайгаків, а в майбутньому, можливо, і живих копитних.
Роги сайгаків – невід’ємні складові цілого ряду препаратів традиційної китайської медицини.
Тому і попит на них настільки високий, що заповідник «Асканія-Нова» вже відправив в Піднебесну зі свого сховища першу партію з 30 черепів і десятка шкур сайгаків, померлих тут в колишні роки природною смертю. За кожен череп покупці охоче заплатили по 400 доларів США, а за шкуру – по 200 доларів. Шкури підуть на виготовлення опудал як навчальних посібників для школярів і студентів-зоологів. На виручені гроші в заповіднику купили корми для тварин і вже готують для відправки в КНР другу партію – вже з 130 черепів. Плати за такий специфічний товар має вистачити на придбання трактора, преса і навантажувача.
У свою чергу, китайські партнери піднесли заповіднику не менше цінний подарунок – новенький пікап «Форд рейнджер» вартістю близько 30 тисяч доларів США для патрулювання цілинного степу і проведення екскурсій. Причому в договорі, укладеному з адміністрацією наукової установи, особливо обумовлено, що машина призначена виключно для потреб заповідника та не підлягає передачі ніяким фізичним і юридичним особам.
Але для українських вчених куди важливіше не машина як така, а сам проект розведення сайгаків на кошти приватного інвестора. А «Асканія-Нова» вважає його пілотним – можливістю в деталях відпрацювати технологію вирощування, профілактики захворювань та охорони представників рідкісного виду тварин, щоб її могли переймати і в інших регіонах України. Зокрема, відповідні для цього землі, які не використовуються як орні, є в Генічеському та Новотроїцькому районах. Їх в достатку також в Запорізькій і Черкаській областях. Сайгакам не потрібні ні дорогий комбікорм, ні ферми з освітленням і обігрівом і цілою армією працівників – досить зеленого різнотрав’я.
Як повідомила Держпродспоживслужба 25.10.19, компетентні органи України та Китайської Народної Республіки погодили міжнародний ветеринарний сертифікат для експорту антилоп (SAIGA TATARICA) з України до Китайської Народної Республіки.
Раніше між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головним митним управління Китайської Народної Республіки було підписано меморандум щодо ветеринарного сертифіката для експорту антилоп з України в КНР.
Детальніше ознайомитися з сертифікатом можна на офіційному сайті Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».
Очевидно, що даний приклад спільної роботи китйців і українців є чудовим і взаємовигідним
