Солдати НВАК без запрошення прибирали вулиці у Гонконгу після масових акцій протесту

Десятки китайських військовослужбовців у шортах і футболках прибирали барикади та каміння на території біля Гонконзького баптистського університету.
У КНР як і в Україні є проблеми із “сепаратистами”. Тому КНР повинна відмежуватися від незаконних ДНР і ЛНР створених Росією на окупованій українській території

У суботу, 16 листопада, у Гонконгу, десятки одягнених у футболки та шорти китайських військовослужбовців Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) прибирали барикади та каміння на території біля Гонконзького баптистського університету. Разом з ними у прибиранні взяли участь сотні людей, одягнених у звичайний одяг.

У КНР як і в Україні є проблеми із “сепаратистами”. Тому Китай повинен не підтримувати російську підривну діяльність в Україні по розпалюванню штучного сепаратизму, а явно підтримати територіальну цілісність України. КНР повинна категорично відмежуватися від терористичних організації ДНР і ЛНР, які створені Росією на захопленій території українського Донбасу і підривають міжнародний авторитет КНР як країни-миротворця та країни добросовісного бізнесу

Незвична акція китайських військових привернула до себе увагу, оскільки останніми місяцями чимало жителів Гонконгу побоюються, що для придушення протестів Китай застосує військових. А тому ця акція була сприйнята багатьма як прихована демонстрація сили Пекіном.

Речник місцевого уряду повідомив, що влада Гонконгу не просила солдатів НВАК про допомогу, а ініціатива щодо участі у прибиранні виходила від військових. Згідно із законодавством, адміністрація Гонконгу може звернутися по військову допомогу до Пекіна, якщо сама не впорається з протестами. Поки таких звернень ще не надходило.

Близько десяти тисяч солдатів НВА розміщені в Гонконгу після того, як колишня британська колонія була передана КНР в 1997 році. За непідтвердженими даними, кількість військових могли таємно суттєво збільшити, повідомляє агенція новин dpa. Експерти вважають малоймовірним використання Пекіном армії для придушення протестів, оскільки це викличе негативну реакцію у світі.

Пізніше цього дня у Гонконгу відновилися сутички протестувальників з правоохоронцями. Біля Технічного університету мітингарі кидали у поліцейських “коктейлі Молотова”, правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ та гумові кулі, передає агенція Reuters.

Останнім часом сутички в Гонконгу часто відбуваються саме в університетських містечках. Тисячі студентів та активістів зводять там барикади, а також зберігають катапульти, “коктейлі Молотова”, луки, стріли та іншу вуличну зброю.

Напередодні поліція Гонконгу повідомила, що під час акції протесту 14 листопада було затримано двох німецьких студентів. Їх підозрюють в участі у недозволеному зібранні.

Протести в Гонконзі тривають уже кілька місяців. Жителі міста почали протестувати проти ухвалення закону про екстрадицію правопорушників за запитом китайської влади та не припинили акції після скасування розгляду цього законопроєкту. За даними організаторів, у деякі дні в акціях брали участь понад мільйон людей.

Китай є найбільшим імпортером української агропродукції, експорт якої зростає

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:
Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%), Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%), Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%), Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%), Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як витікає із інформації, оприлюдненої Міністерства аграрної політики України, Китай увійшов до ТОП-5 країн-імпортерів аграрної продукції  і очолює цей список.

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:

  1. Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%),
  2. Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%),
  3. Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%),
  4. Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%),
  5. Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як видно з розподілу інших 4-х місць рейтингу, український експорт аграрної недостатньо системний і зрозумілий. Невеличкі Нідерланди імпортують агропродукції більше ніж Індія…

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795 ,9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура  експорту аграрної продукції була такою:

  • країн Азії – 41,4% (6 529 млн дол. США);
  • країн ЄС – 33,9% (5 344,2 млн дол. США);
  • африканських країн – 15,2% (2 400,5 млн дол. США);
  • країн СНД – 6,6% (1 045,2 млн дол. США);
  • США – 0,4% (66,4 млн дол. США);
  • інших країн – 2,5% (390,2 млн дол. США).

Найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури – 43,3%, олії – 20,8% та насіння олійних культур – 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту:

  • продукції рослинництва – на 22,9% (кукурудзи – на 61,3%пшениці – на 26%, насіння ріпаку – на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії – на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії – в 2,2 рази, ячменю – на 24,5%, сої – на 14%, олії соєвої – на 56,3%, олії соняшникової – на 1,9%, тютюну та виробів з нього – на 13,6%,
  • продукції тваринництва – на 5,7% (м’яса та субпродуктів домашньої птиці – на 15,3%, молока згущеного – на 36,5%, меду – на 26,4%, яєць птиці – на 13,9%, живої ВРХ – на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції – 6,9%.

Про Мотор Січ, Україну і Китай

Далі подана інформація, яка розкриває основні елементи механізму рейдерського захоплення українських підприємств корумпованими українськими чиновниками та іноземцями, у тому числі китайцями – на прикладі Мотор Січ.

До 1994 року компанія Мотор Січ називалася “Моторобудівник”, і саме під цією назвою воно було спочатку внесене в перелік об’єктів для приватизації, а потім за ініціативою уряду Кучми взяло участь в експериментальному плані приватизації. Головна ідея була в тому, щоб співвласниками підприємства стали його працівники, а також пенсіонери, які відпрацювали на ньому все життя. Їм було запропоновано 41% акцій. Власниками ще 15% могли стати особи, ніяк не пов’язані з компанією, через вільний продаж. Решта акцій також підлягала приватизації. 17% – на конкурсній основі, і решта 27% – стратегічному інвестору під зобов’язання запустити виробництво нових авіадвигунів. Теоретично це мало призвести до того, що в компанії з’явилися б кілька співвласників, кожний з яких був би зацікавлений в її розвитку. На практиці ж відбулося те, що й на решті приватизованих промислових гігантів у 1990-х роках. Директор заводу В’ячеслав Богуслаєв через фірми-посередники скупив акції у працівників, та зробив все, щоб близькі до нього структури перемогли на інвестиційному конкурсі. Він став фактично одноособовим власником підприємства, яке називалося вже по-новому – Мотор Січ.

Звичайно, на цей момент вже ні про який статус стратегічного не йшлося. Аналітик Михайло Гончар в інтерв’ю для “Радіо Свобода” висловив думку: “У свій час була зроблена помилка – а ми ж тепер розуміємо, що корумпований державний апарат за певних умов продасть, що завгодно, – “Мотор Січ” була приватизована”.

Подібна схема була скопійована в СРСР у китайців, де “червоні директори” також приватизували багато підприємств за допомогою влади і політики КПК, лідери якої зрозуміли, що надмірна централізація державного управління у володінні промисловими підприємствами стримує їх розвиток у ринкових умовах і не дозволяє ефективно розвиватися. Проте, в КНР зуміли захистити і розвинути свій економічний потенціал.

“Мотор Січ” на сьогоднішній день вже 25 років є приватною акціонерною компанією, а у держави Україна наразі нема жодної акції цього підприємства.

Акції “Мотор Січ” до 2017 року вільно оберталися на ринку цінних паперів, і їх мав можливість вільно купити будь-хто,

Наразі основними власниками “Мотор Січ” є група китайських приватних власників, що здійснили покупку акцій заводу за кредитні кошти, надані китайськими банками, із загальною вагою приблизно 75% акцій і допомогли “Мотор Січ” у 2016 році отримати пільговий кредит у розмірі 100 млн доларів з умовою залишення підприємства під управлінням Богуслаєва.

Пан Богуслаєв володіє наразі лише 6% акцій і є, згідно з діючою акціонерною угодою, почесним президентом компанії, враховуючи неможливість сумісництва на посаді народного депутата, яким він був до останнього часу.

В АМКУ розглядається питання не “купівлі-продажу китайцям”, а питання дозволу на концентрацію акцій з метою СПІЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ. Це прямо зазначено на офіційному сайті АМКУ. Мова йде про отримання дозволу від АМКУ на понад 25% акцій для Держави Україна як ПОДАРУНОК оціночною вартістю 250 млн доларів від компаній “Скайрізон” і “Сіньвей Груп”, а також на дозвіл на концентрацію (викуп китайським інвестором у китайських власників) понад 50% акцій для приватної китайської компанії “Скайрізон” та “Сіньвей Групп”.

Дана вище інформація на основі публікації Володимира Цибулько, https://24tv.ua/statti_tag4571/

 

Українська компанія у ТОП-10 виробників термоелектричних охолоджувальних модулів

Опубліковано звіт GLOBAL THERMOELECTRIC COOLING MODULES SALES MARKET REPORT 2018  У цьому звіті вивчається стан та прогноз світового ринку термоелектричних охолоджуючих модулів, а також класифікується глобальний розмір (вартість та обсяг) глобальних термоелектричних охолоджувальних модулів ключовими гравцями, типом, додатком і регіоном. Цей звіт присвячений провідним гравцям у Північній Америці, Європі, Китаї, Японії, Південно-Східній Азії, Індії та інших регіонах (Близький Схід і Африка, Центральна та Південна Америка).

У 2017 році звіт охопив такі компанії цього ринку по країнам:
Ferrotec (Японія)
Laird (UK)
II-VI Marlow (US)
TE Technology (США)
TEC Microsystems (Німеччина)
Кристал , ТОВ (Росія)
RMT Ltd. (Росія)
KELK Ltd. (Японія)
Kryotherm (Росія)
Thermion Company (Україна)
Thermonamic Electronics (Китай)
EVERREDtronics (Китай)
Micropelt (Німеччина)
Hi-Z Technology (США)
Hui Mao (Китай)
Hicooltec Electronic (Китай )
Z-Max (Японія)
Merit Technology Group (Китай)
LG Innotek (Південна Корея)
Align Sourcing (США)
AMS Technologies (Німеччина)

Довідка про Thermion Company

Компанія Терміон створена в 1994 році на основі наукової групи Одеської державної академії холоду, яка займалася дослідженнями в галузі термоелектрики, починаючи з 1960 року. Штат компанії має більш ніж 50-ти річний досвід в дослідженнях, розробці і виробництві термоелектричних компонентів і систем.

Терміон є лідером в розробці і виробництві мікромініатюрних термоелектричних охолоджувачів (ТЕО) модульного типу, які є кращими за своїми енергетичними характеристиками в порівнянні з іншими охолоджувачами на міжнародному ринку. Термоелектричні охолоджувачі компанії Терміон є ідеальними для охолодження теплонапружених локалізованих джерел теплоти, таких як напівпровідникові лазери, світловипромінюючі діоди і напівпровідникові підсилювачі потужності.

Терміон здійснює інтенсивну наукову підтримку своєї продукції, включаючи вибір найбільш ефективних охолоджувачів для будь-яких застосувань і створення нових конфігурацій відповідно до вимог замовника.

У виробничій практиці компанія  Терміон використовує селекцію напівпровідникових матеріалів для отримання гранично високих термоелектричних характеристик. Крім того, постійне вдосконалення технологічних процесів є об’єктом пильної уваги компанії. В результаті компанія має всі складові компоненти, які необхідні для виробництва чудової термоелектричної продукції – адекватну теорію, ефективні комп’ютерні програми, високоякісний термоелектричний матеріал і прогресивні технології. З цим потенціалом компанія   пропонує ринку чудові термоелектричні модулі за цінами, які дозволяють замовникам бути конкурентоспроможними при просуванні їх власної продукції.

Бійка під час баскетбольного матчу Китай-Україна у КНР

У Китаї триває міжнародний турнір в якому бере участь друга збірна України. Вчора українці поступилися збірній Китаю – 86:91.

Однак головний резонанс у цій грі спричинила бійка учасником якої став форвард  збірної України – Максим Пустозвонов і китайський захисник, який неодноразово застосував фізичну силу проти українських гравців, що видно на відео. В одному з контактних епізодів український форвард не витримав . Після засліну Михайла Анісімова китайський захисник жорстко зіграв проти центрового, а вже потім знайшов контакт з Пустозвоновим. Цікаво, що арбітри не помітили фолу як в одному так і в іншому моменті.

Недоброзичливість господарів чемпіонату та очевидний факт підсуджування на користь китайської збірної Максим вирішив зупинити за допомогою сили. В результаті на майданчику з’явилася поліція.  Інцидент вдалося урегулювати, однак дискваліфікуючого фолу уникнути українському форварду не вдалося. Це також реальний привід для дискваліфікації суддів, адже очевидно, що українці не могли вести себе з грубим порушенням правил баскетболу у чужій країні. Це також привід для відмови від Китаю як місця проведення міжнародних змагань

У першому матчі на турнірі в Мейхекоу українська команда перемогла збірну Сербії – 67:57.