Далі подана інформація, яка розкриває основні елементи механізму рейдерського захоплення українських підприємств корумпованими українськими чиновниками та іноземцями, у тому числі китайцями – на прикладі Мотор Січ.

До 1994 року компанія Мотор Січ називалася “Моторобудівник”, і саме під цією назвою воно було спочатку внесене в перелік об’єктів для приватизації, а потім за ініціативою уряду Кучми взяло участь в експериментальному плані приватизації. Головна ідея була в тому, щоб співвласниками підприємства стали його працівники, а також пенсіонери, які відпрацювали на ньому все життя. Їм було запропоновано 41% акцій. Власниками ще 15% могли стати особи, ніяк не пов’язані з компанією, через вільний продаж. Решта акцій також підлягала приватизації. 17% – на конкурсній основі, і решта 27% – стратегічному інвестору під зобов’язання запустити виробництво нових авіадвигунів. Теоретично це мало призвести до того, що в компанії з’явилися б кілька співвласників, кожний з яких був би зацікавлений в її розвитку. На практиці ж відбулося те, що й на решті приватизованих промислових гігантів у 1990-х роках. Директор заводу В’ячеслав Богуслаєв через фірми-посередники скупив акції у працівників, та зробив все, щоб близькі до нього структури перемогли на інвестиційному конкурсі. Він став фактично одноособовим власником підприємства, яке називалося вже по-новому – Мотор Січ.

Звичайно, на цей момент вже ні про який статус стратегічного не йшлося. Аналітик Михайло Гончар в інтерв’ю для “Радіо Свобода” висловив думку: “У свій час була зроблена помилка – а ми ж тепер розуміємо, що корумпований державний апарат за певних умов продасть, що завгодно, – “Мотор Січ” була приватизована”.

Подібна схема була скопійована в СРСР у китайців, де “червоні директори” також приватизували багато підприємств за допомогою влади і політики КПК, лідери якої зрозуміли, що надмірна централізація державного управління у володінні промисловими підприємствами стримує їх розвиток у ринкових умовах і не дозволяє ефективно розвиватися. Проте, в КНР зуміли захистити і розвинути свій економічний потенціал.

“Мотор Січ” на сьогоднішній день вже 25 років є приватною акціонерною компанією, а у держави Україна наразі нема жодної акції цього підприємства.

Акції “Мотор Січ” до 2017 року вільно оберталися на ринку цінних паперів, і їх мав можливість вільно купити будь-хто,

Наразі основними власниками “Мотор Січ” є група китайських приватних власників, що здійснили покупку акцій заводу за кредитні кошти, надані китайськими банками, із загальною вагою приблизно 75% акцій і допомогли “Мотор Січ” у 2016 році отримати пільговий кредит у розмірі 100 млн доларів з умовою залишення підприємства під управлінням Богуслаєва.

Пан Богуслаєв володіє наразі лише 6% акцій і є, згідно з діючою акціонерною угодою, почесним президентом компанії, враховуючи неможливість сумісництва на посаді народного депутата, яким він був до останнього часу.

В АМКУ розглядається питання не “купівлі-продажу китайцям”, а питання дозволу на концентрацію акцій з метою СПІЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ. Це прямо зазначено на офіційному сайті АМКУ. Мова йде про отримання дозволу від АМКУ на понад 25% акцій для Держави Україна як ПОДАРУНОК оціночною вартістю 250 млн доларів від компаній “Скайрізон” і “Сіньвей Груп”, а також на дозвіл на концентрацію (викуп китайським інвестором у китайських власників) понад 50% акцій для приватної китайської компанії “Скайрізон” та “Сіньвей Групп”.

Дана вище інформація на основі публікації Володимира Цибулько, https://24tv.ua/statti_tag4571/