Китай збільшив імпорт ячменю з України на 163%

Як повідомив сайт UBR у 04.05. 2018 та 18.08.2018 сайти Національний Промисловий портал з посиланням на Latifundist, а останній з посиланням на Украгроконсалт   За 2017/2018 маркетинговий рік експорт українського ячменю до Китаю зріс на 163%.

За 2017/2018 маркетинговий рік (липень-червень), Україна експортував до Китаю 789,4 тис. тонн ячменю, що на 163% більше, ніж за минулий рік.

Найбільшими ринками збуту українського ячменю в цьому сезоні залишаються Китай, Саудівська Аравія, Євросоюз і Лівія. Збільшується експорт ячменю в Туреччину. У звітний період Україна поставила на цей ринок на 25% більше ячменю, ніж за весь минулий сезон.

У зв’язку з істотним збільшенням експорту ячменю з України в Китай (на 163% в порівнянні з відвантаженнями в 2016/17 МР) відзначається скорочення поставок на такі ринки збуту як Лівія, Іран, Ізраїль, Туніс та інші.

Крім того, в поточному сезоні Україна не експортувала ячмінь в ОАЕ, Оман, Єгипет, Бангладеш і деякі інші країни. Експортний потенціал по ячменю на сезон 2017/18 оцінюється експертами порядку 4,5 млн тонн.

Вказується, що в 2017/18 МР Україна експортувала ячменю на 20% менше торішнього показника в обсязі 4,3 млн т (5,3 млн т в 2016/17 МР).

В останньому місяці сезону темпи експорту ячменю з України залишалися на досить високому рівні. Україна експортувала 75,8 тис. тонн, що на 2% більше, ніж місяцем раніше, проте той обсяг на 20% відстає від показника червня минулого року, – відзначають експерти.

Стабільним споживачем українського зерна залишається ЄС. У 2017/18 МР поставки ячменю в даному напрямку виросли на 25%.

Україна з початку 2018/19 МР, за станом на 15 серпня 2018 рік експортувала 3,89 млн тонн зернових, що на 221 тис. тонн менше показника за аналогічний період минулого року. Загальне зменшення обсягів вирощування ячменю в Україні зв`язано з акцентом на інші зернові.

РОСІЯ. За попередніми підсумками 2017/18 МР, експорт ячменю з Росії на 94% перевищив обсяги зовнішніх поставок минулого сезону, досягнувши рекордного показника більше ніж 5,83 млн т . У червні спостерігалося характерне для закінчення сезону зниження темпів експорту – на 43% менше, ніж в травні, але на 54% вище червня минулого року.

Зростання поставок відзначається практично на всі ключові ринки збуту. Так, в 2017/18 МР Саудівська Аравія імпортувала 2,3 млн тонн ячменю, що на 86% більше, ніж в 2016/17 МР. Поставки в Іран збільшилися на 183% – до 1,4 млн тонн. Найбільш значним було зростання поставок до Туреччини – до 563 тис. тонн проти 50 тис. Тонн в минулому сезоні. Після перерви в 2016/17 МР, в поточному сезоні Кувейт імпортував 157,9 тис. Тонн, увійшовши до числа найбільших ринків збуту російського ячменю.

Таким чином, за підсумками сезону 2017/18 МР РФ продала на зовнішні ринки дещо більше ячменю, ніж Україна, проте з урахуванням чисельності населення, Україна (~43 млн населення) виробляє на порядок більше ячменя на душу населення ніж РФ (~143 млн населення).

Основні аграрні підсумки 2017/2018 маркетингового року України і Китай

За попередніми підсумками 2017/2018 маркетингового року Україна експортувала 39,4 млн т зернових. З них зарубіжні поставки кукурудзи становили 17,7 млн т, пшениці – 17,1 млн т, ячменю – 4,3 млн т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, цей результат майже на 10% менше рекордних показників 2016/2017 маркетингового року, коли на світовий ринок було поставлено 43,9 млн т вітчизняного збіжжя.

За січень-червень 2018 року експорт вітчизняних зернових становив 18,6 млн т на суму 3,2 млрд дол. США. Це на 11,4% менше, ніж за відповідний період минулого року, зауважив науковець.

У I півріччі 2018 року за кордон було продано 5,8 млн т пшениці (1,0 млрд дол. США), кукурудзи – 12,1 млн т (2,0 млрд дол. США), ячменю – 0,4 млн т (85 млн дол. США).

Найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2018 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.

Китай експортував 10,4% зернових України.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль утримує Єгипет, частка якого у загальному експорті цієї продукції у січні-червні 2018 року склала 14,8% вартісних обсягів поставок, зазначив експерт.

Помітні частки в українському експорті зернових припадали на  Іспанію (8,8%), Нідерланди (7,1%), Іран (7,0%), Італію (6,5%) та Туніс (5,1%).

Разом з Ізраїлем, Туреччиною і Марокко названі країни приносять понад 70% доходів від всього експорту продукції даної групи, підсумував Микола Пугачов.

Щодо рентабельності виробництва в Україні сільгоспродукції

Виробництво переважної більшості агропродукції у сільськогосподарських підприємствах України у 2017 році було прибутковим, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо рівня рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, торік рівень рентабельності виробництва зерна склав 25,0% проти 37,8% у 2016 році, насіння соняшнику – 41,3% проти 63%, цукрових буряків – 12,4% проти 24,3%, овочів відкритого ґрунту 15,6% проти 19,7% відповідно. Тобто майже по усіх видах рослинницької продукції – крім нетипової для сільгосппідприємств картоплі –рентабельність виробництва зменшилася. Найбільше вона знизилася по цукрових буряках – майже удвічі, наголосив науковець.

У тваринництві вперше за останні 25 років рентабельним стало виробництво м’яса великої рогатої худоби – 3,4% проти (-24,8%) у 2016 році. Також стало рентабельним виробництво м’яса свиней – 3,5% проти (-4,5%) торік. Хоча цей показник ще значно менший за історичний максимум останніх 25 років: у 2015 році рентабельність виробництва м’яса свиней сягнула 12,7%, нагадав академік.

Другий рік поспіль рентабельним було і виробництво м’яса птиці (без врахування переробленого на власних потужностях): 7,0% минулого року і 5,0% – у 2016 році.

Водночас вперше з 2006 року збитковим стало виробництво яєць (-9,0)%. У 2016 році вони ледь втримали рентабельність у 0,5%, тоді як 2015 року рентабельність виробництва цього виду продукції птахівництва сягнула рекордного з 1994 року рівня у 60,9%, зауважив Юрій Лупенко.

Збитковим залишилося виробництво м’яса овець і кіз (-39,9)% проти (-35,2)% у 2016 році.

Зменшення рівня рентабельності виробництва більшості видів сільськогосподарської продукції посилюватиме переорієнтацію сільгосппідприємств на найбільш маржинальні, в першу чергу зернові та технічні культури, крім цукрових буряків, підсумував Юрій Лупенко.

По матеріалам ННЦ Інститут аграрної економіки

Українська залізниця, вагони хопери-зерновози – власники

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» – національний перевізник вантажів та пасажирів. Наразі компанія забезпечує 82 % вантажних і майже 50 % пасажирських перевезень, які здійснюються усіма видами транспорту. За обсягами вантажних перевезень українська залізниця займає четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії. Свою господарську діяльність ПАТ «Укрзалізниця» розпочало 1 грудня 2015 року. Товариство є правонаступником усіх прав і обов’язків Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підвідомчих підприємств і закладів, що мали статус окремих юридичних осіб.

Метою діяльності товариства є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо. Для цього залізницю України потрібно продовжувати удосконалювати, оновлювати залізничний парк. Тому за 2017 років в Україні збільшився парк вагонів -хоперів для перевезення зерна  на 3000 вагонів (нові і б/у).

Китайські компанії готові інвестувати у розвиток високошвидкісних українських залізничних колій, проте Україна не готова платити за такі масові проекти, які також значно підвищать собівартість перевезень залізницею.

ТВО Голови правління ПАТ “Укрзалізниця” Кравцов запросив китайські компанії взяти участь у тендері на електрифікацію лінії Долинська-Миколаїв-Колосівка.  У зустрічі взяли участь представники китайських компаній: China Road And Bridge Corporation, Китайська залізнична будівельна корпорація International Limited, Китайська залізниця Siyuan Survey і Design Group, China Railway Engineering Co., Ltd., China Railway International Group та China Railway Limited Group.

Очевидно, що українців насторожують попередні невдалі контракти з китайськими бізнесменами, для прикладу, щодо надання китайського кредиту українській державній компанії ДПЗКУ – напередодні гібридної воєнної агресії РФ, яка є стратегічним партнером КНР. Фактично, дії китайців по наданню Україні кілька мільярдного доларового кредиту доповнювали російську воєнну агресію і могли привести до рейдерського захоплення китайцями української зернової інфраструктури під час війни і створення російської  Новоросії в Україні. Керівництво КНР до цього часу не засудило агресію Росії. 



Джерело: Укрзалізниця

Національна визвольна армія Китаю, комерційні інтереси

До середини 1990-х років у Національно-визвольній армії Китаю (НВАК) існувало екстенсивне майно комерційних підприємств у невійськових областях, зокрема у сфері нерухомості.

Майже всі ці холдинги, мабуть, вийшли у середині 1990-х років з НВАК. У більшості випадків керівництво компаніями залишалося незмінним, –  працівники НВАК керували компаніями, які просто виходили з НВАК і ставали  новоствореними приватними холдинговими компаніями.

Історія залучення НВАК у комерційних підприємствах розпочалася у 1950-х та 1960-х роках. Через соціалістичну державну систему та від прагнення до військової самодостатності, НВАК створила мережу підприємств, таких як ферми, гостьові будинки та заводи, призначені фінансово підтримувати власні потреби. Одним із небажаних побічних ефектів від економічних реформ “Ден-ери” (ери Ден Сяопіна) стало те, що багато з цих підприємств стали дуже вигідними. Наприклад, військовий гостьовий будинок, призначений для відпочинку солдатів, може бути легко перетворений у прибутковий готель для цивільного використання.

Існували два основних чинники, які збільшили комерційну участь НВАК у 90-х роках. Один з них полягав у тому, що запуск прибуткових компаній зменшив потребу держави в фінансуванні військових з державного бюджету. Другий полягав у тому, що в умовах, коли правові норми незрозумілі та важливі політичні зв’язки, вплив НВАК був дуже корисним.

З ряду причин, до початку 90-х років партійні чиновники та високопоставлені військові чиновники все більше непокоїлися комерційною участю військовослужбовців.

Адже втручання військовослужбовців у торгівлю негативно вплинуло на військову готовність та привело поширення корупції в армії.

Крім того, існувала велика стурбованість тим, що незалежне джерело фінансування призведе до зниження лояльності до партії.

Результатом цієї занепокоєності стала спроба відокремити комерційні підприємства НВАК від приватних компаній, якими керували колишні офіцери НВАК, та реформувати військові закупівліз системи, в якій НВАК безпосередньо контролює свої джерела постачання до системи підряду, більш схожої на західні країни. Розподіл НВАК з комерційних інтересів був у значній мірі завершений до 2000 року. Це було досягнуто з дуже малим опором, оскільки цей процес був влаштований таким чином, що мало хто програв. Швидко розширюється CEFC China Energy , який купив пакет акцій в розмірі $ 9 млрд Росії по величині «s нафтової компанії Роснефть , пов’язана з НВАК. Китайська енергетична компанія «Хуасінь»

Джерело: People’s Liberation Army From Wikipedia, the free encyclopedia

CHINA CEFC ENERGY COMPANY LIMITED, CEFC. «Хуа» означає Китай, а «Синь» – чесність. В основі духу китайського народу лежить чесність.) Являє собою приватне підприємство колективної власності, що займається енергетичної діяльністю і фінансовими послугами . Дотримуючись стратегії розширення міжнародної енергетичної співпраці, компанія прагне до підвищення свого впливу в енергетичній промисловості, створення сучасного підприємства з міжнародною конкурентоспроможністю і служінню Батьківщині своїм розвитком. Оборот компанії за 2014 р перевищив 220 млрд. Юанів. У 2014 р компанія увійшла в рейтинг Fortune Global 500 і список топ-500 світових брендів, була визнана «Найбільш впливовим підприємством Китаю», чотири роки поспіль увійшла в список 10 кращих компаній-благодійників Китаю.

На фото: вхід на фабрику в КНР, яка відноситься до таємної сфери згідно напису на табличці (фото з Вікіпедії про PLA)