Як китайці трансформували українські танки у китайські, які блокували український танковий експорт

Китайський основний бойовий танк VT-4

Польське видання Wojsko i Technika оприлюднило цікавий матеріал про особливості трансформування українських і російських танків радянського походження у китайські, які блокували український танковий експорт. Стаття про танки наочно свідчить, чим може закінчитися  співробітництво КНР (населення ~1,4 млрд. людей) та України  (населення ~0,042 млрд. людей) чи Польщі (населення ~0,038 млрд. людей) або Білорусі (населення ~0,01 млрд. людей)  у будь-якій сфері. Простий неупереджений розгляд свідчить, що така небезпека особливо актуальна в умовах китайської міжнародної глобальної ініціативи “Один пояс, один шлях” і знаходить своє підтвердження у багатьох реальних геополітичних подіях різного масштабу.

На початку квітня 2020 року до Нігерії прибув транспорт з першою партією нових танків VT-4, закуплених у Китайській Народній Республіці. Через два тижні стало відомо про ще більший експортний успіх цієї китайської бойової машини. Так, черговим користувачем VT-4 буде Пакистан. Під час пандемії COVID-19, яка вирує світом, Китай, що виходить з її тіні, посилює свої позиції на ринку зброї. Танки для Пакистану будуть першими, виготовленими після початку пандемії. Але як в Китаї дійшли до створення танка, що згодом став конкурентом українському “Оплоту”?

Багато років поспіль Китайська Народна Республіка розглядалася у сфері бронетехніки переважно як виробник копій радянських конструкцій. Клони T-54 – танки Тип-59 і Тип-69 – успішно змагалися з оригінальними виробами за експортні замовлення для країн третього світу. Вочевидь, вони вигравали завдяки своїй низькій ціні.

Т-54-2

Т-54-2

З часом китайська оборонна промисловість не лише здобувала досвід, а й отримувала за кордоном нові технічні рішення і технології, які поступово освоювалися і впроваджувалися у нових проєктах.

Так, оригінальне озброєння замінили більш потужним – 105-мм гарматою з британським корінням, а потім навіть копією радянської 125-мм гармати 2A46. Частина танків отримала більш сучасні системи управління вогнем, нові системи зв’язку.

Танк Type-59

Китайська бронетехніка. Перші дві машини – танки Тип-59

З часом посилили й бронезахист. Під час поточних модернізацій також використали рішення, розроблені у Китаї для чергових версій розвитку клонів радянських танків. У результаті “китайський Т-54” все більше відрізнявся від прототипа як з точки зору зовнішнього вигляду, так і бойового потенціалу. Машини цього типоряду все ще залишаються на озброєнні.

Останніми представниками цього ланцюжка є танки Tип-59G – Tип-59G(BD) Durdźoj, що стоять на озброєнні Збройних сил Бангладеш, а також VT-3, які купила Танзанія.

Tип-59G(BD) Durdźoj
Tип-59G(BD) Durdźoj

Tип-59G(BD) Durdźoj Збройних сил Бангладешу

У 80-х роках було визнано, що акумуляція здобутого Китаєм технічного досвіду уможливлює стрибок в еволюції бронетехніки. Тому частину технічних напрацювань на базі Т-54 спрямували на розробку нових машин серії Тип-80/85/88.

Китайський танк Тип-88

Танки Тип-88А

Ці конструкції привнесли багато нового, найважливішим було впровадження нових корпусів, а надалі також нових зварних башт з оригінальним китайським рішенням модулів спеціальної броні.

Озброєння частини танків цього сімейства становлять копії запозиченої з радянського Т-72 гладкоствольні 125-мм гармати з механізованим автоматом заряджання.

Еволюційний розвиток цього напрямку триває, його останнім досягненням є танки Тип-96 (ZTZ-96), “робочі конячки” Народно-Визвольної Армії Китаю (НВАК), а також VT-2, що пропонується на експорт.

Тип-96 (ZTZ-96)

Танк Тип-96 (ZTZ-96)

Своєю чергою, створення танка WZ-123 стало революційною зміною. У певному сенсі, його можна вважати танком Т-72 “по-китайськи”. З радянським оригіналом цю машину пов’язує зовнішній вид і озброєння.

WZ-123

Танк WZ-123

Втім, вона отримала силовий агрегат, створений на основі “західних” рішень, адже в Китаї визнали можливості конструкцій, започаткованих від радянського двигуна В-2, такими, що вже досягли піку своїх можливостей.

Танк WZ-123 започаткував нову лінію розвитку. Представниками одного з напрямків є найсучасніші основні бойові танки НВАК, а саме машини Тип-99 i Тип-99А (ZTZ-99). З іншого боку цього еволюційного дерева знаходяться експортні конструкції.

Китайські танки

Спрощена схема еволюції китайських середніх і основних бойових танків

Першою з них був танк Тип 90-II, відомий також під маркетинговою назвою MBT-2000. Його версія з силовим агрегатом українського виробництва була прийнята на озброєння Збройних сил Пакистану під назвою Al Chalid і продукується локально.

Al Chalid

Пакистанський Al Chalid

На підставі цього успішного проєкту Китайська Північна Група Промислових корпорацій (NORINCO, China North Industries Corporation) розробила варіант VT-1. Він мав становити найбільш просунуту частину китайської експортної пропозиції, свого роду клас “преміум”.

Крім VT-1, NORINCO розробила також згадані вже VT-3 i VT-2, призначені для потреб менш заможних або менш вимогливих клієнтів. На початку другої декади XXI століття VT-1 i VT-1A (із вдосконаленою системою управління вогнем) було прийнято на озброєння армій Бангладеш, Марокко і М’янми.

Танк БМ

Український танк “Оплот”

У 2009 році китайський танк обрали також у Перу, де він обійшов польський PT-91P і український “Оплот“. Однак китайці не змогли використати цей успіх, на заваді укладення контракту на 80-120 танків стала залежність від українських виробників комплектуючих, передусім, двигуна і трансмісії. Випадок у Перу став для NORINCO важливим уроком, з якого швидко зробили висновки.

MBT-3000 входить до гри

Робота над наступником VT-1, або новим китайським експортним танком категорії “преміум”, розпочалася у 2009 році. Однією із головних вимог була заміна силового агрегату закордонного виробництва на вітчизняний аналог.

Разом з цим, йшлося про покращення управління вогнем і бронезахисту, по аналогії з машинами Тип-99 і Тип-99A. Вперше новий танк було показано наприкінці 2011 року в одній з програм китайського публічного телебачення.

Вже на перший погляд він відрізнявся від попередніх похідних машини Тип-90. Башта отримала додатковий захист з розподілом на секції та клиноподібною формою у передній частині.

Машина отримала багате електронне й оптоелектронне оснащення. Найбільших змін зазнала тильна частина корпусу, у перебудованому моторному відділенні встановили новий двигун і трансмісію.

Спочатку танк вважався модернізацією VT-1/MBT-2000, але у червні 2012 року стало відоме його фактичне означення – VT-4/MBT-3000. У вигляді моделі машина дебютувала на міжнародній виставці озброєння Eurosatory у Парижі. Два роки по тому було оприлюднено також існуючі прототипи.

Китайський танк VT-4

Основний бойовий танк VT-4 під час динамічного показу на виставці в Жухаї у 2016 р.

Перший з них, у конфігурації, відомій з 2012 році, демонструвався на виставці China International Aviation & Aerospace Exhibition 2014 у Жухаї. Другий брав участь у динамічних заходах, де показав дуже добрі тяглові характеристики.

Машина відрізнялася від першого прототипу, зокрема заміною 12,7-мм кулемета на башті на дистанційно керований, розміщенням пускових димових гранат, а також посиленим захистом бокових проєкцій передньої частини башти.

Танки “Оплот-Т” на параді у Таїланді

Першим користувачем цих танків став Таїланд. Щоправда, у 2011 році ця країна придбала 49 українських “Оплотів” (у версії “Оплот-Т”), але виробник з Харкова не зміг вчасно виконати контракт. Бангкок, незадоволений темпом виробництва танків, вирішив придбати танки ще й у Китаю.

Читайте також: Чому наш танк “Оплот” так і не доїхав до нашої армії

У 2017 році Королівські Тайські Сухопутні Війська отримали першу партію з 28 машин VT-4, сплативши за них еквівалент 153 млн USD (що дає ціну за одну машину нижче 5,5 млн USD). На початку 2019 року до них долучилися чергові 11 машин, придбаних за 62 млн USD. Повідомлялося про можливість придбання чергових 14 танків.

Прототип MBT-3000/VT-4

Прототип MBT-3000/VT-4 вже з дистанційно керованим 12,7-мм кулеметом на башті

Другий користувач VT-4 залишався невідомим до початку квітня 2020 року. Саме тоді з Китаю до Нігерії прибув вантаж військового майна й озброєння, у т.ч. щонайменше 4 танки. Це мала бути лише перша партія замовлення.

Закупівля VT-4 Нігерією виявилася великою несподіванкою. І хоча наприкінці минулого року там повідомлялося про бажання придбати ОВТ, однак як ймовірного постачальника тоді називали Росію.

Нігерійський танк VT-4

Нігерійський VT-4 з першої партії поставлених машин після вивантаження з судна.

Невдовзі після прем’єри новим танком зацікавилися також представники Пакистану. У 1990 році Ісламабад підписав з Пекіном угоди щодо осучаснення пакистанських бронетанкових сил і розбудови оборонної промисловості.

Китайський танк

Вперше VT-4 узяв участь у випробуваннях у Пакистані у 2015 році, коли на пустинному полігоні Бахавалпур він змагався з “Оплотом-М”.

На підставі цих угод Пакистан модернізував свої танки Tип-59 (до стандарту Al Zarrar), прийняв на озброєння машини Tип-69-IIMP, Tип-85-IIAP і, нарешті, розпочав ліцензійний випуск танків Al Chalid. У 2015 році в Пакистані ініціювали програму створення нового основного бойового танка Al Hajder.

З огляду на зазначене, Пакистан перетворився на природню ціль для маркетингових заходів NORINCO з її танком VT-4. У тому ж 2015 році китайський танк брав участь у тестах, що пройшли на пустельному полігоні Бахавалпур, де VT-4 мірявся силами з танком “Оплот-М”.

Це було перше змагання між китайською й українською машинами й, за неофіційними даними, на ньому краще продемонстрував себе саме “Оплот”. Та через війну на сході України Київ не був у стані використати цю ситуацію.

Іншим кандидатом у програмі Al Hajder мав бути турецький танк Altay. Однак плани Анкари у 2007 році зіпсувало рішення ФРН про припинення експорту силових агрегатів MTU.

Невдовзі в Ісламабаді повернулися до теми закупу китайських танків, тим більше на фоні чуток про плани поповнення бронетанкових сил Індії на кількасот танків Т-90С. Тому, коли на початку 2018 року з’явилися фото з випробувань VT-4 у Пакистані, у ЗМІ заговорили про близькість вибору на користь китайської машини.

VT-4 Пакистан

VT-4 під час тестів у Пакистані у 2018 році

Однак перемовини затягнулися. І лише у квітні 2020 року разом із фото знов виготовлених танків Пакистан назвали в якості їхнього майбутнього користувача. За деякими повідомленнями, йшлося про закупівлю біля 100 машин. Інші джерела подають цифру у 176 танків за 860 млн USD (тобто 4,8 млн USD за одну машину), з можливістю розширення контракту на чергові 124 машини.

Джерело: Про танк, що вбив українського танкового експорта

Щодо експорту китайських танків до Пакистану, то тут є геополітичні й економічні чинники. КНР є геополітичним “гарантом” територіальної цілісності мусульманського Пакистану (населення ~0,22 млрд. людей), у якого є територіальні проблеми із сусідньою Індією (населення ~1,4 млрд. людей). Індія – геополітичний сусід і суперник КНР, має на озброєнні російські танки, тому раніше Пакистан закупив українські танки, які відносно недорогі, проте могли реально перемогти російські танки. Проте, КНР дещо покращив свої танки-клони з українських і російських, має перспективу їх розвитку, потужні можливості виробництва і має реальні геополітичні важелі впливу на Пакистан. Очевидно, що важливим гіпотетичним суперником китайської танкової “орди” є танки Росії та Індії. Крім цього, ймовірно, за допомогою підтримки неоголошеної війни путінської Росії проти України, Китай у значній мірі послабив експортні можливості України як свого конкурента у боротьбі за різноманітні ринки збуту.

Щодо експорту китайських танків до Нігерії (населення ~0,195 млрд. людей) й інших країн то тут варто виділити бажання захопити їх у своє колоніальне володарювання як “Серединної імперії” і Нової глобальної “Золотої Орди”. Для цього КНР використовує достатньо великі кредитні можливості і вже навіть намагається використовувати приватні військові компанії китайського походження, що навіть знайшло своє відображення у останньому фільмі Джекі Чана.

Українцям під час будь-якої форми співробітництва з китайцями необхідно ретельно захищати свої права, добитися від китайців справедливої плати за використані українські ресурси, блокувати спроби китайських агентів в Україні зашкодити інтересам українців під маскуванням насамперед китайської вигоди в українсько-китайських відносинах.

Китай купував й копіював українські газотурбінні двигуни для бойових кораблів ВМС НВАК?

Українське підприємство “Зоря-Машпроєкт”, розміщене у місті Миколаєві,   виготовило понад 2300 морських газових турбінних двигунів (ГТД) і кілька тисяч редукторів, якими оснащено понад 500 бойових кораблів у 20 країнах світу. Це складає чверть газотурбінного світового флоту. При цьому розробка нових ГТД на “Зоря-Машпроєкт” триває.

Китайські есмінці свого часу оснащувалися американськими ГТД LM2500, але після запровадження США ембарго на постачання таких турбін Пекін звернувся до України, де придбав 10 ГТД UGT25000 і повний комплект технічної документації.

На основі української газової турбіни UGT25000 були розроблені китайські газові турбіни QC280, продуктивність яких була покращена в порівнянні з UGT25000, а робоча потужність збільшена до 30 000 кВт.

ГТД QC280 призначені для оснащення нових есмінців типу 055 (Nanchan-class) водотоннажністю до 12000 тонн. Останні є найбільшими представниками свого класу у складі ВМС Китаю. Наразі локалізація виробництва QC280 перевищила 95%.

Україна у 2013-2014 роках також постачала на експорт до КНР малі десантні кораблі на повітряній подушці типу “Бізон” (МДКВП типу “Бізон”, українська версія радянського проєкту “Зубр”), які виготовлялися в Феодосії, в Кримському півострові України. У рамках контрактів також передбачалося, що українська сторона буде постачати для замовників запасні двигуни й запасні частини, а також забезпечувати сервіс і ремонт. При цьому Китай отримав повний комплект технічної документації на проєкт МДКВП. Перший МДКВП відправили в Китай у квітні 2013 року, другий – 1 березня 2014 року, напередодні воєнного захоплення “зеленими чоловічками” Росії Кримського півострова України. Обидва побудованих на суднобудівному заводі “Море” (Феодосія) МДКВП вже увійшли до складу китайського флоту, добудова двох інших завершувалася з українською технічною допомогою.

Загалом планами командування ВМС Національної визвольної армії (НВАК) КНР передбачається довести кількість десантних кораблів на повітряній подушці до 10-15 одиниць. Україна при цьому залишає за собою поки що виробництво для них морських ГТД.

Щоправда, з урахуванням будівництва в КНР власного підприємства з виробництва газових турбін, не можна виключати, що надалі китайці можуть перейти на ліцензійне і, навіть, власне виробництво морських ГТД.

Джерело: shipbuilding.mk.ua (Миколаїв – місто корабелів)

Прем`єр Шмигаль: КНР – найбільший торговельний партнер України; позитив у ВВП України

Як повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму facebook-каналі, КНР – найбільший торговельний партнер України .

Експорт українських товарів у серпні зріс на 13% проти липня 2020. Якщо порівнювати з минулим роком, то падіння експорту серпень до серпня склало лише 1,6%, що надзвичайно позитивний сигнал в умовах світової кризи та падіння економік наших партнерів.

Головний торговельний партнер України за 8 місяців цього року — це КНР. За цей час експорт наших товарів у Китай сягнув 4,35 млрд доларів, що на 85%, або на 2 млрд доларів більше, ніж у 2019 році. Відкриття нових ринків, у тому числі в Азії та Африці — це важливий напрямок з підтримки наших експортерів. До речі, товарообіг із РФ за перші 8 місяців цього року зменшився на 33% і зараз перебуває на історичному мінімумі. Основна причина — зменшення імпорту російських товарів на 39%.

Будівництво інженерних споруд (доріг, мостів) у липні 2020 року було на 10,4% більшим, ніж у липні 2019 року. Саме будівництво доріг за програмою Президента «Велике будівництво» сприяло тому, що загальний об’єм будівництва фактично не зменшився до липня 2019 року (попри зниження у секторі житлового будівництва на більш ніж 30%). На наступний рік у нас не менші плани й по будівництву доріг, і по будівництву соціальної інфраструктури й плани щодо розширення програми «Велике будівництво» на розбудову систем зрошування та мостів.

У серпні бюджет виконано на 115% порівняно з планом (+13,2 млрд грн додаткових надходжень). Податкові органи перевиконали індиктив четвертий місяць поспіль завдяки боротьбі зі схемами (у серпні на +33%). Так само збільшення доходів спостерігається в минулому місяці на митниці (+6,5% до минулого року та +1,1% до плану).

Загалом майже на 26 млрд грн скорочено невиконання планових показників доходів загального фонду держбюджету, яке накопичилось за перші чотири місяці року, — з 44,2 млрд грн на 1 травня до 18,4 млрд грн на 1 вересня.

Ще одним фактором відновлення економіки є той факт, що за останні 2 місяці кількість безробітних зменшилася на 41 тисячу осіб. Загалом через центри зайнятості за час карантину працевлаштовано більш ніж 260 тисяч осіб. Завдяки урядовим програмам по частковому безробіттю вдалося зберегти 370 тисяч робочих місць. Робочі місця — один із ключових факторів, згідно з яким Уряд будує свою економічну стратегію.

Успішні програми доступного кредитування. Станом на кінець серпня ми можемо з упевненістю сказати, що програма президента «5-7-9%» має успіх серед мікро- і малого бізнесу. Видано вже понад 6,5 млрд доступних позик для більш ніж 2,5 тисячі підприємств. Також цього тижня Рада підтримала наші напрацювання щодо програми портфельних гарантій. Тепер малий та середній бізнес зможе отримати ще більш доступні кредити, адже держава буде гарантувати перед банком до 80% позики. У бюджеті на наступний рік ми плануємо не тільки продовжити ці програми, а і збільшити їх об’єм. Вперше за історію незалежності невеликі підприємці отримали такі низькі ставки для розвитку та підтримки власної справи.

Рейтинги міжнародних фінансових агентств. Цього тижня одне з топових рейтингових агентств R&I (Японія) підвищило суверенний кредитний рейтинг України з “B” до “B+”. Подальший прогноз по рейтингу — стабільний. Так само стабільний прогноз дає й агентство Fitch, яке підтвердило рейтинг на рівні ”B”. Такі рейтинги — це важливий сигнал, який демонструє, що економічна політика Уряду та Президента отримує позитивні оцінки від міжнародних фінансових агентств.

І насамкінець приємна новина з галузі літакобудування. Вперше за історію незалежності українське підприємство «Антонов» зібрало літак АН-178 без російських деталей. Підприємство має величезний експортний та науковий потенціал. Водночас літаки АН мають стати частиною державного оборонного замовлення.

Дев’ятий контейнерний поїзд з китайського міста Наньчан прибув на станцію Київ

Дев’ятий контейнерний поїзд з китайського міста Наньчан прибув на станцію Київ-Ліски, повідомила в суботу прес-служба “Укрзалізниці”.
За даними компанії, протягом вересня очікуються ще три поїзди з Китаю.

“Укрзалізниця” зазначає, що прибулий поїзд включає 41 контейнер з мінеральними добривами, товарами легкої промисловості, лампами, цибулинами, хімічними компонентами для фільтрації води та вантажем, меншим за вагон. Крім того, поїзд доставляв в Україну медичні товари, зокрема маски та інші засоби захисту.

Відстань перевезення, яка становить понад 9000 км уздовж територій чотирьох країн, подолана китайськими поїздами в середньому протягом 15 днів.

Gрямі контейнерні поставки з Китаю в Україну розпочались 8 червня 2020 року.

Про спроби купівлі українського “Мотор Січ” китайцями і роль СБУ,АМКУ,DCH

Китайські інвестори, представлені в Україні компанією Skyrizon і DCH Group харківського бізнесмена Олександра Ярославського 4 серпня спільно подали нову заяву в Антимонопольний комітет України (АМКУ) про купівлю акцій підприємства «Мотор Січ».

Раніше повідомлялося про досягнення домовленостей між DCH та Skyrizon Aircraft Holdings Ltd щодо спільного розвитку українського авіабудування, зокрема, йшлося про ПАТ «Мотор Cіч». Тепер стали відомі всі подробиці – офіційну інформацію оприлюднено пресслужбою DCH, а також Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd на сайті Шанхайської біржі.

Див. інформацію на сайті DCH:

У повідомленні Ради директорів йдеться, що компанії Xinwei і Skyrizon продовжують процес злиття і реорганізації активів, розпочатий в 2017 р. Цей процес пов’язаний з наміром сконцентрувати акції українського авіабудівного АТ «Мотор Січ» на компанії Skyrizon, який в міру реалізації зіткнувся з перешкодами у вигляді заборонного рішення Антимонопольного комітету України і арешту акцій «Мотор Січі» судом з ініціативи СБУ.

Попередній раунд реорганізації припускав подачу в АМКУ спільної заявки Skyrizon і державного концерну ГК «Укроборонпром». Однак керівництво концерну публічно назвало угоду неактуальною, а термін відповідних домовленостей закінчився ще в кінці 2019 року.

Особливості спроби “багатоступеневої концентрації” «Мотор Січ» китайцями

У липні 2019 року, до того як Президентом України став Володимир Зеленський, АМКУ відкрив справи про набуття контролю над «Мотор Січ» офшорною компанією «Skyrizon Aircraft Holdings Limited», що пов’язана з Китаєм та фігурувала у справі про диверсією.

У рамках багатоступеневої концентрації «Skyrizon Aircraft Holdings Limited» (м. Род-Таун, Британські Віргінські Острови), що володіє 9,99% акцій «Мотор Січі» планує отримати понад 50% голосів у вищому органі управління компанії за рахунок придбання акцій інших офшорних акціонерів підприємства:

  • «Granum Corporation» (Панама, має 9,30% акцій),
  • «Likatron Enterprises Limited» (Кіпр, 9,99%),
  • «Reckoner Investment Holdings Limited» (Кіпр, 9,99%).

Офіційно це називаються «набуттям компанією «Skyrizon Aircraft Holdings Limited» та державою Україна в особі ДК «Укроборонпром» спільного контролю над ПАТ «Мотор Січ».

З того часу Антимонопольний комітет України веде поглиблене дослідження впливу концентрацій на ринки авіаційних двигунів для літаків та вертольотів і комплектуючих до них, технічного обслуговування та ремонту авіаційних двигунів, промислових газотурбінних приводів.

Антимонопольний комітет розглянув передачу ПАТ «Мотор Січ» під контроль китайській компанії. Видання «Наші гроші» вважають, що у Зеленського вирішили впустити китайців на «Мотор Січ», чий прихід за часів президентства Порошенка СБУ вважало диверсією.

Колишня держуповноважена АМКУ Агія Загребельська відмітила, що АМКУ має на розгляд справи 135 днів, однак термін може бути продовжено. Якщо протягом строку розгляду справи Комітет не прийме рішення, дозвіл вважається наданим за «мовчазною згодою». До завершення розгляду справи транзакція не може бути завершена. Це буде порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що тягне за собою штраф до 5% річного доходу компаній-порушників.

За даними SMIDA, акціонерами «Мотор Січі» також є:

  • громадянин Китаю Ван Сіньлей (5,01%),
  • «Твінстар холдінгс с.а.» (Беліз, 6,23%),
  • «Business house Helena, ag» (Панама),
  • ПАТ «Торговий дім «Олена» (Україна, 9,30%, фірма належить белізькому офшору «Montagne ltd»),
  • ТОВ «Мотор-інтеркомс» (Україна, бенефіціар – Сюй Чаншун з Китаю, 9,70%).

Про цих акціонерів в повідомленні АМКУ не згадується.

Вищевказані акціонери фігурували у кримінальному провадженні №22017000000000272, яке СБУ відкрило у 2017 по статтям 113 (диверсія) та 14 (готування до злочину).

У матеріалах суду вказано, що з 2016 року бенефіціарні власники «Мотор Січі» «з метою ослаблення держави шляхом зруйнування вказаного підприємства як об’єкта, що має важливе народногосподарське та оборонне значення (єдине в Україні підприємство з виробництва цивільних та військових авіаційних двигунів)» продали контрольний пакет акцій заводу офшорним фірмам, «які мають намір перемістити активи та виробничі потужності Товариства за межі України, що призведе до його ліквідації та знищення».

При цьому, 25 лютого 2015 року між ПАТ «Мотор Січ» та компанією «Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd.» (Китайська Народна Республіка) укладено Меморандум про співробітництво з метою створення заводу із виробництва авіаційних двигунів у м. Чунцін, Китайська Народна Республіка, на виконання якого створено робочу групу з числа спеціалістів ПАТ «Мотор Січ», які виїжджають до Китаю.

Skyrizon, Укроборонпром, АМКУ, DCH

«У зв’язку з змінами, що відбулися в основі ділового співробітництва між Skyrizon і ДК «Укроборонпром», Skyrizon провела переговори щодо співпраці в галузі авіаційних двигунів з групою DCH (Україна) і дійшла згоди. 4 серпня 2020 року Skyrizon відкликала з АМКУ заяву, яку вона раніше подавала спільно з ГК «Укроборонпром»; 4 серпня 2020 року дочірня компанія Skyrizon і DCH спільно подали нову заяву в Антимонопольний комітет України», – йдеться в повідомленні на сайті Шанхайської біржі.

Китайська сторона також підкреслює в своєму оголошенні, що «DCH – одна з важливих промислово-фінансових груп України, яка об’єднує металургійну, гірничодобувну, машинобудівну, інфраструктурну, фінансову та інші галузі. Вона володіє Дніпровським металургійним заводом, гірничорудної компанією, Харківським тракторним заводом, харківським міжнародним аеропортом, страховою компанією «ІНГО», банком «Кредит Дніпро» та іншими великими підприємствами. Місія DCH Group – максимальне підвищення глобальної конкурентоспроможності української економіки. Підвищуючи ефективність компанії в різних галузях і реалізуючи великі соціально значущі економічні проєкти, вона створює умови для збільшення іноземних інвестицій в Україну».

Як сказано в цьому повідомленні, Skyrizon сподівається, що співпраця з DCH «підштовхне до швидкого отримання схвалення АМКУ і буде сприяти якнайшвидшому завершенню великої реструктуризації внутрішніх активів».

Раніше за заявою Xinwei торги акціями цієї компанії на Шанхайській біржі тимчасово припинялися, проте в липні 2019 року вони були відновлені. З цього моменту Xinwei щомісяця інформує фондовий ринок про хід процесу реорганізації, виконуючи свої зобов’язання щодо поетапного розкриття інформації для захисту прав інвесторів.

Читати також Китайський покупець «Мотор Січі» задекларував збитки, що майже у 5 разів перевищують вартість компанії: 

Як повідомив “Оборонно-промисловий кур’єр”, потенційний інвестор української компанії «Мотор Січ» за 2019 рік задекларував збитки у 2,6 млрд дол, що майже в 5 разів перевищує ринкову вартість самої компанії (0,56 млрд дол).

Йдеться про компанію Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd (Xinwei Group), яка разом з офшорною компанією Skyrizon Aircraft Holdings Limited (Британські Віргінські острови) та ДК «Укроборонпром», в червні 2019 року подали заявку до Антимонопольного комітету України для отримання дозволу на концентрацію акцій.

21 квітня 2020 року означена компанія опублікувала річний звіт за 2019 рік та офіційно оголосила що призупиняє торгівлю цінними паперами на Шанхайській біржі. В річному звіті, зокрема, зазначається, що річні збитки компанії за 2019 рік склали 18,436 млрд юанів (2,6 млрд дол США), що більш ніж у 4,5 рази перевищує ринкову вартість самої компанії (вона становить 4,06 млрд юанів, або 0,56 млрд дол США).

Китайський покупець Мотор Січі задекларував збитки, що майже у 5 разів перевищують вартість компанії

Зазначається, що компанія закінчила зі збитками 1,774 та 2,898 млрд юанів також і 2017 та 2018 роки відповідно.

Очікується, що згідно правил торгівлі цінними паперами на Шанхайській біржі, на протязі найближчих 15 робочих днів від дня публікації річного звіту Xinwei Group, за рішенням біржі компанія буде зняти з лістингу, а отже посилиться фінансовий тиск за борговими зобов’язаннями Xinwei Group, що призведе до банкрутства Xinwei Group та інших компанії корпоративні права які належать кінцевому беніфіціару п. Ван Цзіню.

США намагаються не допустити передачу китайцям «Мотор Січі», яка є одним з провідних світових виробників авіадвигунів, під контроль Китая, з яким ведуть торговельну війну з причини крадіжки американських технологій. Наприкінці вересня 2019 року запорізьку компанію відвідали представники Посольства США та старший радник Пентагону з питань оборони в Україні Дональд Вінтер, а у листопаді засновник приватної військової компанії Blackwater Ерік Прінс.

Як відомо, група DCH Олександра Ярославського (у ТОП-10 рейтингу Forbes Ukraine) володіє портфелем активів в індустріальному секторі і має досвід виведення великих промислових підприємств з кризи, викликаної неправомірними судовими та іншими регуляторними рішеннями. До складу поточних інвестицій DCH входить Міжнародний аеропорт «Харків» і проєкт будівництва нового аеропорту у Дніпрі, що обумовлює інтерес групи до авіаційної галузі.

Передісторія продажу ПАТ «Мотор Cіч»

Як вже згадувалось, продаж контрольного пакету акції ПАТ «Мотор Січ», яку контролює В’ячеслав Богуслаєв, був заблокований СБУ, яка відкрило кримінальне провадження за статтями 113 (диверсія) та 14 (готування до злочину) та домоглася арешту акцій судом.

Передача контрольного пакету акцій «Мотор Січ» офшорній компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited, що пов’язана з Китаєм, розглядалась Антимонопольним комітетом. АМКУ, зокрема, досліджувалось три угоди: придбання китайською компанією Skyrizon Aircraft Holdings Limited акцій компанії Granum Corporation (Панама), акцій компанії Likatron Enterprises Ltd (Кіпр) та акцій компанії Reckoner Investment Holdings Limited (Кіпр), що забезпечує перевищення 50% голосів у їх вищих органах управління. Ці компанії пов’язані з В’ячеславом Богуслаєвим.

Крім того, передачу «Мотор Січі», яка є одним з провідних світових виробників авіадвигунів, під контроль Китаю, намагаються не допустити США, які ведуть з ним торговельну війну. Так, наприкінці вересня 2019 року запорізьку компанію відвідали представники Посольства США та старший радник Пентагону з питань оборони в Україні Дональд Вінтер, а у листопаді засновник приватної військової компанії Blackwater Ерік Прінс.

Як нещодавно повідомили ЗМІ, син президента компанії «Мотор Січ» Олександр Богуслаєв придбав острів біля берегів італійської Лігурії за 10 млн євро.

Антимонопольний комітет України не прийняв до розгляду та повернув заявку групи DCH Олександра Ярославського та китайської компанії Skyrizon щодо купівлі акцій підприємства «Мотор Січ»

Заявку було повернуто як таку що не відповідає певним процедурним питанням, повідомляє пресслужба DCH. Крім того АМКУ запитав у заявника додаткову інформацію.

«Згідно з чинним законодавством повернення заявки не позбавляє заявника права звернутися до Антимонопольного комітету України повторно», – зазначають у DCH.

Група DCH Олександра Ярославського (ТОП-10 рейтингу Forbes Ukraine) володіє портфелем активів в індустріальному секторі і має досвід виведення великих промислових підприємств з кризи, викликаної неправомірними судовими та іншими регуляторними рішеннями. До складу поточних інвестицій DCH входить Міжнародний аеропорт «Харків» і проєкт будівництва нового аеропорту у Дніпрі, що обумовлює інтерес групи до авіаційної галузі.