До Києва прибув перший прямий контейнерний поїзд з Китаю (відео)

В українських бізнесменів радісна подія: Укрзалізниця прийняла перший прямий контейнерний поїзд з КНР. Він 8 червня прибув на станцію Київ-Ліски. Про це повідомив в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» Іван Юрик.

За словами керівника Укрзалізниці, відстань у 9 тис. км через території чотирьох країн (КНР, Монголія, РФ, Україна) поїзд подолав за 15 діб.

«Сьогодні історичний момент — прийнято перший контейнерний поїзд Китай — Україна. Зважаючи на посилення торговельно-економічних відносин між нашими країнами важливо вибудувати якісну транспортну логістику. Залізничні контейнерні перевезення — це дійсно надійний, дешевий та зручний вид перевезень, який може стати конкурентним у сполученні Китай — Україна», — зазначив Іван Юрик.

У складі поїзда 31 фітингова платформа, навантажена 41 сорокафутовим контейнером. Цим поїздом до України були доставлені бурильні труби, медичне обладнання, бензинові тримери та інші товари народного вжитку.

Укрзалізниця прийняла перший контейнерний поїзд Китай — Україна

Укрзалізниця – Ukrzaliznytsia прийняла перший контейнерний поїзд з Китаю🎉. Він 8 червня прибув на станцію Київ-Ліски, повідомив в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» Ivan Yuryk.За словами керівника компанії, відстань у 9 тис. км через території чотирьох країн поїзд подолав за 1⃣5⃣ діб.💬«Сьогодні історичний момент — прийнято перший контейнерний поїзд🚉 Китай — Україна. Зважаючи на посилення торговельно-економічних відносин між нашими країнами важливо вибудувати якісну транспортну логістику. Залізничні контейнерні перевезення — це дійсно надійний, дешевий та зручний вид перевезень, який може стати конкурентним у сполученні Китай — Україна», — зазначив Іван Юрик.☝У складі поїзда 31 фітингова платформа, навантажена 41 сорокафутовим контейнером. ☝Цим поїздом до України були доставлені:✅бурильні труби;✅медичне обладнання;✅бензинові тримери;✅товари народного вжитку.☝До цього через територію України прослідувало 10 транзитних контейнерних поїздів Китай — країни Європейського Союзу.Детальніше за посиланням https://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/520125/

Gepostet von Укрзалізниця – Ukrzaliznytsia am Dienstag, 9. Juni 2020

Передбачається, що до кінця червня до України з Китаю прибудуть ще 2 контейнерні потяги.

До цього через територію України прослідувало 10 транзитних контейнерних поїздів Китай — країни Європейського Союзу.

Перший контейнерний поїзд з Китаю до Євросоюзу, а саме до польського Славкува через територію України прослідував 3-5 січня 2020 року.  Він проїхав через прикордонні переходи Зернове — Ізов за 39 годин і 54 хвилини. Вперше поїзд їхав широкою колією ЛХС без перевантаження на кордоні. Про це повідомляв голова правління АТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов. У складі поїзда було 45 сорокафутових контейнерів. Контейнерний поїзд їхав з китайського Сіаню, що є колишньою столицею Китаю і де розпочинався історичний Шовковий шлях. Це один із найбільш розвинутих сухих портів і логістичних центрів Нового шовкового шляху.  «Маршрут «Китай — ЄС» транзитом Україною є надійним, дешевшим та зручнішим для всіх учасників цього логістичного ланцюга. А цей поїзд — гарний знак і перша важлива ластівка в організації масштабних проєктів з Китаєм та Середньою Азією для Укрзалізниці. Широка колія, яка експлуатується Укрзалізницею, найбільш протяжна на заході», — зазначив Євген Кравцов. Укрзалізниця може бути частиною сухопутного маршруту, морського та маршруту ТМТМ (Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту). Укрзалізниця є максимально надійним партнером для транзиту, оскільки пропонує альтернативні і вигідні маршрути. Загалом територією України контейнерні поїзди перевозять вантажі з КНР до Словаччини, Угорщини та Німеччини.

Наразі територією України курсують 33 контейнерні поїзди, з яких 9 — у міжнародному сполученні. У них за 11 місяців 2019 року перевезено 140,6 тис. TEU контейнерів. Це на 65 % більше, ніж за відповідний період 2018 року.

Загалом у 2019 році територією України залізничним транспортом перевезено 384,018 тис. контейнерів у двадцятифутовому еквіваленті, що на 14,64% більше за обсяги перевезень контейнерів за 2018 рік. У січні-квітні 2020 року територією України перевезено 150,316 тис ДФЕ, що на 20% більше за обсяги перевезень контейнерів за аналогічний період 2019 року. Зростання зазначених обсягів перевезень контейнерів відбулося утому числі завдяки активній роботі АТ «Укрзалізниця» щодо укрупнення контейнерних вантажопотоків і створення регулярного сервісу шляхом організації контейнерних поїздів.

Китай та Індія очолюють ТОП-10 імпортерів агропродукцуії з України у 2019

У липні 2019 року в.о. міністра в.о.Міністра у Міністерство аграрної політики та продовольства України опублікувала інфографіку експорту  агропродукції з України.

До ТОП-10 країн – найбільших імпортерів української агропродукції увійшли:

  1. Китай ($794,9 млн, >1,38 млрд. людей)
  2. Індія ($740,9 млн, >1,33 млрд. людей)
  3. Єгипет ($737,4 млн, >0,097 млрд. людей)
  4. Туреччина ($683,7 млн, >0,082 млрд. людей)
  5. Нідерланди ($640,8 млн, >0,017 млрд. людей)
  6. Іспанія ($502,8 млн, >0,046 млрд. людей)
  7. Італія ($333,3 млн, >0,046 млрд. людей)
  8. Польща ($300,6 млн, >0,037 млрд. людей)
  9. Білорусь ($278,8 млн, >0,09 млрд. людей)
  10. Німеччина ($250,3 млн, >0,083 млрд. людей)

Логічно, що Китай і Індія очолюють ТОП-10 імпортерів української агропродукції. У 2019 Китай почала обганяти Індію у експорті  агропродукції з України.

Дивно, що Білорусь з населенням біля 9 мільйонів людей імпортує більше агропродукції з України ніж Німеччина з населенням більше ніж 83 мільойни людей.

ТОП-10 імпортерів українського зерна за підсумками 2019 року:

  1. Єгипет (закупив зерна у 2019 році на $1311 млн – на 97% більше, ніж у 2018 році) – частка у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції склала 13,6%.
  2. Китай ($859 млн – на 56% більше, ніж у 2018 році) – 8,9%
  3. Іспанія ($765 млн – на 19% більше ніж у 2018) – 7,9 %
  4. Туреччина ($718 млн. У 2018 закупила українського зерна на $184 млн) – 7,5 %
  5. Бангладеш ($421 млн) – 4,4 %
  6. Ізраїль ($317 млн) – 3,3 %
  7. Нідерланди ($624 млн)
  8. Індонезія ($538 млн)
  9. Туніс ($293 млн)
  10. Італія ($283 млн)

Як повідомив у лютому  міністр економіки Тимофій Милованов, в урядовій стратегії економічного зростання України агросфера є однією з найуспішніших галузей економіки в Україні (IT, агро, хімічне виробництво та фармацевтика). Відповідно до стратегії, факторам успіху агросфери в Україні є такі:

  • високий рівень інтеграції у глобальні ланцюги доданої вартості
  • значний зовнішній попит
  • значний земельний потенціал
  • сприятливі кліматичні умови
  • висока рентабельність вирощування у рослинництві
  • низька вартість робочої сили

Хоча урожай зернових культур в Україні в 2019 році склав 75,1 мільйона тонн, що на 4 мільйони тонн більше, ніж роком раніше, проте заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький  вважає, що погодні умови сприятливі для зернових – зважений прогноз врожаю в діапазоні 65-70 млн тонн у 2020 році (менше на 5-10 млн тонн ніж у  2019 році).

Китайці будуть розводити антилоп в Україні й експортувати їх до Китаю

Китайська компанія Шічжень Тан Фармасьютикал компані взяла в оренду на 7 років 97 гектарів землі на Херсонщині. Вона замовила там будівництво просторого вольєру для розведення сайгаків, який обійшовся більш ніж в 10 мільйонів гривень. Про це повідомляє.

Директор заповідника
Директор заповідника Асканія Нова Віктор Гавриленко приймає подарунок джип від китайських партнерів

На огорожі змонтували пристрій «електричний пастух», що відлякує непрохану живність на зразок хижаків, стоять камери відеоспостереження, навколо облаштована захисна смуга від пожежі. Причому вся ця система живиться від сонячних панелей – по суті, власної автономної міні-електростанції.

Передбачено все, навіть поїлки для «мешканців». А вони вже освоюються: у вольєр переселили 23 сайгаків, придбаних власниками розплідника в «Асканія-Новій». У заповіднику цьому тільки раді: при мізерному державному фінансуванні гроші завжди потрібні.

Про те, яке значення надають проекту іноземні партнери, можна було судити за рівнем представництва делегації, яка прибула на відкриття розплідника. У числі дев’яти важливих гостей – вчені з університету лісівництва Бейджинг, представники великого бізнесу – фірм «Смарт Саксесс інтернешнл лімітед», «Сичуань ліхіан тенджін лімітед», а також віце-президент Китайського фонду охорони дикої природи Хуао Дефа.

«Колись по землі бродили мільйонні стада диких сайгаків, що уособлюють сам дух степів. Однак до 2005 року їх поголів’я скоротилося на 95%. А в Казахстані від епізоотії в 2015-му загинули близько 200 тисяч цих тварин. Врятувати їх від вимирання – наша загальне складне завдання. Сподіваюся, наші країни зможуть обмінятися корисним досвідом з розведення сайгаків, а працюють в цій сфері підприємства збудують ефективну співпрацю», – заявив на зустрічі Хуао Дефа.

За деякими відомостями, у Монголії залишилося не більше 750 цих тварин. На цьому тлі українська популяція виглядає досить перспективною.

Компанія має намір експортувати в КНР шкури і роги сайгаків, а в майбутньому, можливо, і живих копитних.

Роги сайгаків – невід’ємні складові цілого ряду препаратів традиційної китайської медицини.

Тому і попит на них настільки високий, що заповідник «Асканія-Нова» вже відправив в Піднебесну зі свого сховища першу партію з 30 черепів і десятка шкур сайгаків, померлих тут в колишні роки природною смертю. За кожен череп покупці охоче заплатили по 400 доларів США, а за шкуру – по 200 доларів. Шкури підуть на виготовлення опудал як навчальних посібників для школярів і студентів-зоологів. На виручені гроші в заповіднику купили корми для тварин і вже готують для відправки в КНР другу партію – вже з 130 черепів. Плати за такий специфічний товар має вистачити на придбання трактора, преса і навантажувача.

У свою чергу, китайські партнери піднесли заповіднику не менше цінний подарунок – новенький пікап «Форд рейнджер» вартістю близько 30 тисяч доларів США для патрулювання цілинного степу і проведення екскурсій. Причому в договорі, укладеному з адміністрацією наукової установи, особливо обумовлено, що машина призначена виключно для потреб заповідника та не підлягає передачі ніяким фізичним і юридичним особам.

Але для українських вчених куди важливіше не машина як така, а сам проект розведення сайгаків на кошти приватного інвестора. А «Асканія-Нова» вважає його пілотним – можливістю в деталях відпрацювати технологію вирощування, профілактики захворювань та охорони представників рідкісного виду тварин, щоб її могли переймати і в інших регіонах України. Зокрема, відповідні для цього землі, які не використовуються як орні, є в Генічеському та Новотроїцькому районах. Їх в достатку також в Запорізькій і Черкаській областях. Сайгакам не потрібні ні дорогий комбікорм, ні ферми з освітленням і обігрівом і цілою армією працівників – досить зеленого різнотрав’я.

Як повідомила Держпродспоживслужба 25.10.19, компетентні органи України та Китайської Народної Республіки погодили міжнародний ветеринарний сертифікат для експорту антилоп (SAIGA TATARICA) з України до Китайської Народної Республіки.

Раніше між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головним митним управління Китайської Народної Республіки було підписано меморандум щодо ветеринарного сертифіката для експорту антилоп з України в КНР.

Детальніше ознайомитися з сертифікатом можна на офіційному сайті Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».

Очевидно, що даний приклад спільної роботи китйців і українців є чудовим і взаємовигідним

Перша партія яловичини з України відправлена до Китаю

«Ми сподіваємося, що українська делегація, яка незабаром перебуватиме з візитом у КНР для участі у роботі сьомої Українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва у галузі сільського господарства, зможе переконатися, що українська яловичина уже на прилавках китайських магазинів», – додала т. в. о. Голови Держпродспоживслужби.

Як повідомила т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко та сайт Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, перша партія вітчизняної яловичини відправлена з України до Китайської Народної Республіки.

«Ми довго йшли для того, аби відкрити китайський ринок для української яловичини. Обидві сторони зробили великий обсяг роботи, провели безліч зустрічей і переговорів. Китайські колеги провели інспектування наших підприємств та аудит державної системи контрою в Україні. Результатами цього стало погодження міжнародного ветеринарного сертифікату на експорт замороженої яловичини до Китаю та затвердження переліку українських компаній, які можуть поставляти цю продукцію до КНР», – зазначила Ольга Шевченко.

За її словами, наразі перша партія замороженої яловичини сформована і відправлена до КНР.

«Ми сподіваємося, що українська делегація, яка незабаром перебуватиме з візитом у КНР для участі у роботі сьомої Українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва у галузі сільського господарства, зможе переконатися, що українська яловичина уже на прилавках китайських магазинів», – додала т. в. о. Голови Держпродспоживслужби.

Дуже дивно, що Ольга Шевченко та інші чиновники Держпродспоживслужби  не прийняли ніяких заходів для перевірки якості китайської продукції, яка експортується з Китаю до України, у тому числі дитячих речей китайського виробництва.

Українські продукти харчування є стратегічно цінними, а китайський ширпотреб часто має низьку якість і не має ніякої цінності для України, проте в результаті незадовільної роботи українських чиновників, Україна має великий торговельний дефіцит у торговлі з КНР.

Китай є найбільшим імпортером української агропродукції, експорт якої зростає

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:
Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%), Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%), Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%), Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%), Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як витікає із інформації, оприлюдненої Міністерства аграрної політики України, Китай увійшов до ТОП-5 країн-імпортерів аграрної продукції  і очолює цей список.

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:

  1. Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%),
  2. Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%),
  3. Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%),
  4. Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%),
  5. Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як видно з розподілу інших 4-х місць рейтингу, український експорт аграрної недостатньо системний і зрозумілий. Невеличкі Нідерланди імпортують агропродукції більше ніж Індія…

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795 ,9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура  експорту аграрної продукції була такою:

  • країн Азії – 41,4% (6 529 млн дол. США);
  • країн ЄС – 33,9% (5 344,2 млн дол. США);
  • африканських країн – 15,2% (2 400,5 млн дол. США);
  • країн СНД – 6,6% (1 045,2 млн дол. США);
  • США – 0,4% (66,4 млн дол. США);
  • інших країн – 2,5% (390,2 млн дол. США).

Найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури – 43,3%, олії – 20,8% та насіння олійних культур – 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту:

  • продукції рослинництва – на 22,9% (кукурудзи – на 61,3%пшениці – на 26%, насіння ріпаку – на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії – на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії – в 2,2 рази, ячменю – на 24,5%, сої – на 14%, олії соєвої – на 56,3%, олії соняшникової – на 1,9%, тютюну та виробів з нього – на 13,6%,
  • продукції тваринництва – на 5,7% (м’яса та субпродуктів домашньої птиці – на 15,3%, молока згущеного – на 36,5%, меду – на 26,4%, яєць птиці – на 13,9%, живої ВРХ – на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції – 6,9%.