Збірна України у Китаї посіла 10-те місце із 110-ти на 7-х Всесвітніх Іграх серед військовослужбовців

Збірна України посіла 10-те місце в загальнокомандному заліку на 7-х Всесвітніх Іграх серед військовослужбовців у китайському Ухані, які урочисто завершилися 27 жовтня.

У змаганнях взяли участь 10 тисяч спортсменів зі 110 країн світу. Україна була представлена 87 спортсменами у 12 видах спорту.

Загалом на 7-х Всесвітніх Іграх серед військовослужбовців (7th CISM Military World Games), українські спортсмени здобули 33 медалі різного ґатунку — 5 золотих, 13 срібних і 15 бронзових.

Золоті медалі на рахунку: 

  • Наталія Прищепа — легка атлетика (біг на 800 м);
  • Ігор Рейзлін — фехтування (шпага, особисте);
  • Павло Коростильов — стрільба (великокаліберний пістолет на 25 м, особисте);
  • Наталія Кальниш, Леся Леськів та Анна Ільїна (гвинтівка на 50 м лежачи, командне);
  • Сергій Фролов — плавання (дистанція 1500 м вільний стиль).

Срібні медалі:

  • Сергій Смелик — легка атлетика ( біг на 200 м);
  • Віктор Шумік — легка атлетика (спортивна ходьба на 20 км);
  • Анна Плотіцина — легка атлетика (біг на 100 м з бар’єрами);
  • Наталія Прищепа — легка атлетика (біг на 1500 м);
  • Анна Рижикова — легка атлетика (біг на 200 м з бар’єрами);
  • Юлія Левченко — легка атлетика (стрибки у висоту);
  • Олег Колодій та Олександр Горшковозов — стрибки у воду (синхрон, трамплін 3 м);
  • Олена Кивицька, Фейбі Бежура, Інна Бровко та Аліна Комащук — фехтування (шпага, командне);
  • Павло Коростильов — стрільба (швидкострільний пістолет на 25 м, особисте);
  • Наталія Кальниш, Леся Леськів та Анна Ільїна — стрільба (гвинтівка на 50 м, командне);
  • Денис Кесіль — плавання (дистанція на 200 м батерфляй);
  • Сергій Фролов — плавання (дистанція 800 м вільний стиль);
  • Василь Шуптар — вільна боротьба.

Бронзові медалі:

  • Сергій Будза — легка атлетика (спортивна ходьба на 50 км);
  • Анна Чубковцова — легка атлетика (біг на 100 м з бар’єрами);
  • Анастасія Бризгіна, Анна Рижикова, Катерина Климюк та Марія Миколенко — легка атлетика (естафета 4×400 м);
  • Ірина Геращенко — легка атлетика (стрибки у висоту);
  • Олег Колодій — стрибки у воду (трамплін 1 м);
  • Юрій Цап, Олексій Стаценко, Роман Свічкар та Андрій Ягодка — фехтування (шабля, командна);
  • Фейбі Бежура, Олена Вороніна, Аліна Комащук та Юлія Бакастова (шабля, командна);
  • Аліна Комащук — фехтування (шпага, особиста);
  • Марія Скора — дзюдо;
  • Віталій Матюшенко, Віталій Цьома, Андрій Бибко та Василь Гілянчук — військове п’ятиборство (смуга перешкод);
  • Олександр Петрів, Юрій Колесник та Павло Коростильов — стрільба ( швидкострільний пістолет на 25 м, командна);
  • Наталія Кальниш — стрільба (гвинтівка на 50 м);
  • Микита Коптєлов — плавання (дистанція 200 м брас);
  • Сергій Фролов — плавання (дистанція 400 м вільний стиль);
  • Алла Белінська — боротьба.

Збірна спортивна команда ЗС України вирушила на Всесвітні Ігри до Китаю

11 жовтня, в Міністерстві оборони України відбулося урочисте зібрання збірної команди України, яка братиме участь у 7-х Всесвітніх Іграх серед військовослужбовців з 18 по 28 жовтня у китайському місті Ухань.

Цього року Україну представлятимуть 87 армійських спортсменів у 12 видах спорту.

— Нас очікують справжні «олімпійські ігри» серед військових. Дивлячись на досягнення попередніх змагань, я не маю сумніву у тому, що ви все зможете, адже ви є прикладом того, як потрібно йти до власної мети, — зазначила, звертаючись до спортсменів, заступниця Міністра оборони України Аліна Фролова. — Кожному з вас я зичу перемоги. Уся країна спостерігатиме за вашими виступами, і вболіватиме за вас.

Також до спортсменів звернувся народний депутат України, призер Олімпійських Ігор, дворазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби, заслужений майстер спорту України лейтенант Жан Беленюк. Зазначимо, що Жану Беленюку кілька років назад китайці пропонували китайське громадянство за участь у китайському спорті, проте Жан відмовився.

— Хочу вас привітати з тим, що скоро ви поїдете на головні світові армійські змагання. На минулих Іграх я також мав за честь представляти Україну, і можу сказати, що це дуже круто, адже спорт — це річ, яка об’єднує. Впевнений у ваших перемогах! — зазначив Жан Беленюк.

Від імені спортсменів виступила учасниця майбутніх змагань — дворазова чемпіонка Європи серед молоді у легкій атлетиці сержант Юлія Левченко. Вона висловила переконання, що українська команда гідно представить країну у цих престижних змаганнях на міжнародній спортивній арені та принесе Україні славні результати. Юлія подякувала Українським бійцям, які захищають державу на сході України, та запевнила, що усі майбутні перемоги команди будуть присвячені саме їм.

Україна на ІХ Пекінському міжнародному кінофестивалі

16 квітня Надзвичайний і Повноважний Посол України в КНР Олег Дьомін  відвідав Український національний стенд на кіноринку ІХ Пекінського міжнародного кінофестивалю. Офіційним організатором стенду виступили Державне агентство України з питань кіно та Українська кіноасоціація. На стенді представлена вичерпнай актуальна інформація про сучасний український кіноринок, його виробничі потужності та останні українські кінопроекти.Стенд працюватиме по 19 квітня ц.р.

Крім того, Посол О.Дьомін взяв участь у спеціальній презентації «Ukraine is Your Destination», на якій представники Української кіноасоціації ознайомили присутніх з тенденціями розвитку українського кінематографу, творчим потенціалом та перевагами українських кінолокацій. Виступаючи на заході, О.Дьомін назвав спільне виробництво фільмів одним із найперспективніших напрямів українсько-китайського співробітництва у кінематографічній сфері. «А належні умови для цього створить міжурядова угода про спільне кіновиробництво, проект якої наразі готується сторонами до підписання»,– зазначив Посол.

Пекінський міжнародний кінофестиваль проводиться щорічно за підтримки уряду КНР та є наймасштабнішою в азійському регіоні платформою для зустрічі професіоналів у сфері кіноіндустрії: виробників, дистриб’юторів, покупців, сейлз-агентів, організаторів фестивалів та кіноринків. Цьогорічний ІХ кінофестиваль приурочений 70-річчю заснування КНР і проходить під патріотичним гаслом “Дім – Батьківщина”, його філософія «Краса у відмінностях, гармонія у різноманітті”.

17 українських постачальників отримали право експортувати соняшниковий шрот до КНР

17 українських постачальників отримали право експортувати шрот соняшниковий до Китаю. Генеральною адміністрацією з митних питань КНР (GACC – General Administration of Customs of the People’s Republic of China ) було схвалено та опубліковано перелік виробників шроту соняшникового, які мають право експорту до КНР (всього опубліковано 24 постачальника).

Шріт або шрот (нім. Schrot — «дріб», «дрібні обрізки») — твердий залишок насіння олійних культур після вилучення з нього олії екстракційним способом; побічний продукт виробництва олій, отриманий після екстрагування олій розчинниками.

Перелік схвалених українських виробників шроту соняшникового викладено на китайському сайті GACC у файлі MSO Excel:

З української сторони це стало результатом тривалої та плідної роботи держави, бізнесу та профільних асоціацій, а також показником визнання діючої системи державної контролю при виробництві кормів рослинного походження в Україні та гарантій Держпродспоживслужби.

Для КНР такі поставки є життєво важливими на тривалу перспективу, тому важлива стабільність, гарантованість поставок з України.

Очевидно, що всім заважає російська гібридна воєнна агресія, яку необхідно припинити  та повернути Україні всі окуповані Росією території. Адже з російською ідеєю Новоросії в Україні ними буде як і з будівництвом комунізма в Росії з російським “атеїзмом” та з російською “світовою пролетарською революцією”.

3-5 червня Голова Держпродспоживслужби перебував з офіційним візитом у Китаї, під час якого провів зустріч з керівництвом GACC щодо обговорення питань взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами. Китайська сторона відмітила інтерес в українському соняшниковому шроті на ринку КНР.

Умови та процедури ввезення соняшникового шроту передбачені Протоколом санітарних та фітосанітарних вимог щодо експорту соняшникового шроту з України до Китайської Народної Республіки, який викладено у відповідному розділі сайту Держпродспоживслужби, що ускладнює доступ до нього і створює умови для корупції. Це необхідно виправити або замінити керівника державної служби.

Див. інформацію на сайті Мінагрополітики: 17 потужностей отримали право експортувати шрот соняшниковий …  17 потужностей отримали право експортувати шрот соняшниковий до Китаю. 03.07.2018 10:33. Генеральною адміністрацією з митних питань КНР …

Китай може і повинен припинити російську гібридну воєнну агресію проти України і заставити повернути окуповані території. Адже це вигідно всім.

Китаянка з України блискуче завершила навчання у китайському університеті

21 червня в Хейлунцзянскому університеті у Китаї відбулася грандіозна церемонія вручення дипломів випускникам 2018 року. Українська студентка китайського походження Ніна Лінь вийшла на сцену, щоб виголосити промову.

Як тільки Ніна Лінь вимовила дві вітальні фрази, відразу пролунали гарячі оплески. Її швидка вільна мова на путунхуа (загальнонаціональний діалект китайської мови) викликала гарячий відгук аудиторії.

Укараїнка Ніна Лінь блискуче закінчила китайський університет

«У 2013 році мені було всього 16 років, коли я приїхала в Хейлунцзянский університет. Моя китайська мова ледве могла досягти тоді рівня звичайної розмови. Як і іншим іноземним студентам, мені не дуже давалися китайські ієрогліфи », розповідає дівчина, -« коли я вперше приїхала до Китаю, я відчував себе самотньою, безпорадною і неосвіченою. Але тепер я багато знаю, я стала справжнім знавцем Хейлунцзянский університету і знавцем Китаю».

Ніна Лінь –  випускниця факультету міжнародної економіки і торгівлі інституту міжнародної культури і освіти Хейлунцзянського Університету. За три з половиною хвилини свого виступу Ніна Лінь згадала своє власне життя в Китаї і свій особистий досвід дорослішання і становлення, подякувала викладачам за турботу і увагу до неї, китайських та іноземних друзів за щиру дружбу.

І куди б тепер вона не вирушила, вона ніколи не забуде університетське життя. «Я не забуду аудиторії, їдальню, викладачів і друзів по навчанню, навіть дух гуртожитку … Ще раз дякую Університет, викладачів і друзів-студентів. І нехай у нас буде те, що ми зараз маємо, і нехай у всіх у нас буде різноманітне майбутнє.

Китай і Україна Українка Ніна Лінь з подругами у КНР після закінчення університету

У справжній час серед китайської забезпеченої молоді стало модним трендом придання обличчю більш європейських рис і відбілювання шкіри, щоб бути ближчими до європейського типу молоді, адже тоді простіше  подорожувати  і жити в Європі і Америці. Китайці також люблять гарних українських дівчат. Очевидно, що Ніна Лінь поєднала у собі красу, товариське відношення до колег і гарні знання – тому її чекає світле майбутнє.

У КНР є й протилежні приклади відношення до українських дівчат, якщо вони не схожі на китайців і порушують китайські закони, див.:

Пригоди моделі з України Лідії Сидорової у Китаї і сусідніх країнах

українська заробітчанка Лідія Сидорова у КНРchina-ukraine.info Все більше українців подорожує чи виїжджає на заробітки до

Українці у Китаї – викладання англійської мови – небезпека нелегальної роботи

Про досвід життя двох українців у Китаї протягом року