Китай випустив надзвуковий літак з українським двигуном. А Україна?

Китай презентував новий легкий навчально-бойовий літак L-15B, який оснащений розробленим запорізьким КБ «Івченко-Прогрес» форсажним варіантом двигуна АІ-222-25 виробництва АТ «Мотор-Січ». Як відомо, українські авіаційні двигуни давали суттєву конкурентну перевагу російським вертольотам і літакам, а тепер – китайським літакам.

Hongdu L-15 — китайський навчально-бойовий літак, розроблений компанією Hongdu за сприяння ОКБ Яковлєва з реактивним двигуном з форсажною камерою, вперше презентований на Чжухайському 8-му Міжнародному авіакосмічному салоні. Створений для заміни морально застарілого навчально-бойового китайсько-пакістанського літака Hongdu JL-8. Призначений для підготовки китайських пілотів на новітніх винищувачах ВПС КНР: Су-30, Shenyang J-11 (копія Су-27), Shenyang J-15 (копія Су-33) і Chengdu J-10. Прийнятий на озброєння ВПС КНР в 2013 році під позначенням JL-10.

Модифікований варіант перспективного УТС L-15 — Lift, розроблений китайською компанією AVIC, від попередньої версії відрізняється оснащеністю: турбовентиляторним двигуном з форсажною камерою з повністю автоматизованою цифровою системою управління і вдосконаленими кабіною пілота і бортовою радіолокаційною системою. На L-15 Lift БРЛС з фазованими антенними ґратами, був збільшений фюзеляж. Кабіна пілотів оснащена коліматорним індикатором на лобовому склі і трьома багатофункціональними дисплеями на передньому і трьома на задньому місцях. Також вдосконалені хвіст і закрилки — вони виготовлені з композиційних матеріалів. Новий двигун українського виробництва АІ-222-25Ф від АТ «Мотор-Січ» забезпечує співвідношення тяги до ваги 1:1, що дає змогу досягати надзвукових швидкостей.

Презентація й демонстраційні польоти L-15B, що представляє собою модифікований бойовий варіант виробленого HAIG навчально-бойового літака L-15 (JL-10) – відбулись 2 листопада на льотній конференції китайської авіапромислової групи Hongdu Aircraft Industry Group (HAIG), яка триває в Наньчані.

Двомісний L-15B призначений для використання як легкий винищувач-штурмовик і перехідний навчально-бойовий літак. Викатка дослідного зразка відбулася 3 травня 2017-го в одному з цехів авіазаводу в Наньчані.

L-15B оснащений бортовою РЛС, комплексами самооборони і управління озброєнням, зокрема керованим, й має 11 вузлів зовнішньої підвіски.

Упродовж кількох років тривали переговори з військовим відомством КНР про організацію виробництва на українських авіапідприємствах китайського двомісного багатоцільового літака L-15. Але Китай був готовий лише продати лінію з їхнього збирання на Одеському авіазаводі, а виробництво всіх комплектуючих залишити у Піднебесній. У той же час китайці намагаються обманними шляхами перевести виробництво двигунів Мотор Січ До КНР.

Відео 2011 року про попередню моди фікацію L-15 Falcon:

Білоруси перейменували Білорусь у Білу розу, щоб китайці не путали білорусів з росіянами

В даний час туризм – це спосіб релаксації, який виберае більшість людей, тому що ви можете не тільки побачити красиві пейзажі на дорозі, але і виростити нові знання. Все більше і більше китайців виїжджають за кордон, щоб пізнати нові екзотичні звичаї.

Країни Південно-Східної Азії – найбільш часті місця для китайських туристів. Проте більшість країн Південно-Східної Азії мають високу вартість для китайських туристів, тому вони також вибирають кілька європейських країн для екскурсій.

Однією з таких країн стала Білорусь (10 млн. жителів), як остання “станція” на залізниці “Одного пояса і одного шляху” (Нового “Шовкового шляху”) з КНР в Євросоюз через Казахстан і Росію.

Деякі китайці думають, що Білорусь звучить знайомо і асоціюється з Росією. Але Білорусь – це незалежна країна, хоча і в складі союзної держави з РФ. Білоруси, українці і росіяни є нащадками російської нації (у різному обсязі і по різному). Але китайці вважають, що Білорусь не має великих відносин з Російською державою. Проте, через специфічний китайський переклад, багато китайців неправильно зрозуміли назву Білорусі як частини російської держави, яку росіяни часто помилково називають Руссю. Але Русь – це Україна, а Росія – це розширена Московія. Ні білоруси, ні тим більше українці не хочуть жити з Росією в одній державі.

З цієї причини у березні 2018 року білоруське посольство у Китаї видало документ з проханням змінити китайську назву своєї країни і замінити «Білорусь» на «Білу троянду», 白 罗斯 (джерело: http://www.sohu.com/a/351254995_100276670) .

Збірна України у Китаї посіла 10-те місце із 110-ти на 7-х Всесвітніх Іграх серед військовослужбовців

Збірна України посіла 10-те місце в загальнокомандному заліку на 7-х Всесвітніх Іграх серед військовослужбовців у китайському Ухані, які урочисто завершилися 27 жовтня.

У змаганнях взяли участь 10 тисяч спортсменів зі 110 країн світу. Україна була представлена 87 спортсменами у 12 видах спорту.

Загалом на 7-х Всесвітніх Іграх серед військовослужбовців (7th CISM Military World Games), українські спортсмени здобули 33 медалі різного ґатунку — 5 золотих, 13 срібних і 15 бронзових.

Золоті медалі на рахунку: 

  • Наталія Прищепа — легка атлетика (біг на 800 м);
  • Ігор Рейзлін — фехтування (шпага, особисте);
  • Павло Коростильов — стрільба (великокаліберний пістолет на 25 м, особисте);
  • Наталія Кальниш, Леся Леськів та Анна Ільїна (гвинтівка на 50 м лежачи, командне);
  • Сергій Фролов — плавання (дистанція 1500 м вільний стиль).

Срібні медалі:

  • Сергій Смелик — легка атлетика ( біг на 200 м);
  • Віктор Шумік — легка атлетика (спортивна ходьба на 20 км);
  • Анна Плотіцина — легка атлетика (біг на 100 м з бар’єрами);
  • Наталія Прищепа — легка атлетика (біг на 1500 м);
  • Анна Рижикова — легка атлетика (біг на 200 м з бар’єрами);
  • Юлія Левченко — легка атлетика (стрибки у висоту);
  • Олег Колодій та Олександр Горшковозов — стрибки у воду (синхрон, трамплін 3 м);
  • Олена Кивицька, Фейбі Бежура, Інна Бровко та Аліна Комащук — фехтування (шпага, командне);
  • Павло Коростильов — стрільба (швидкострільний пістолет на 25 м, особисте);
  • Наталія Кальниш, Леся Леськів та Анна Ільїна — стрільба (гвинтівка на 50 м, командне);
  • Денис Кесіль — плавання (дистанція на 200 м батерфляй);
  • Сергій Фролов — плавання (дистанція 800 м вільний стиль);
  • Василь Шуптар — вільна боротьба.

Бронзові медалі:

  • Сергій Будза — легка атлетика (спортивна ходьба на 50 км);
  • Анна Чубковцова — легка атлетика (біг на 100 м з бар’єрами);
  • Анастасія Бризгіна, Анна Рижикова, Катерина Климюк та Марія Миколенко — легка атлетика (естафета 4×400 м);
  • Ірина Геращенко — легка атлетика (стрибки у висоту);
  • Олег Колодій — стрибки у воду (трамплін 1 м);
  • Юрій Цап, Олексій Стаценко, Роман Свічкар та Андрій Ягодка — фехтування (шабля, командна);
  • Фейбі Бежура, Олена Вороніна, Аліна Комащук та Юлія Бакастова (шабля, командна);
  • Аліна Комащук — фехтування (шпага, особиста);
  • Марія Скора — дзюдо;
  • Віталій Матюшенко, Віталій Цьома, Андрій Бибко та Василь Гілянчук — військове п’ятиборство (смуга перешкод);
  • Олександр Петрів, Юрій Колесник та Павло Коростильов — стрільба ( швидкострільний пістолет на 25 м, командна);
  • Наталія Кальниш — стрільба (гвинтівка на 50 м);
  • Микита Коптєлов — плавання (дистанція 200 м брас);
  • Сергій Фролов — плавання (дистанція 400 м вільний стиль);
  • Алла Белінська — боротьба.

Друга Китайська міжнародна імпортна виставка “China International Import Expo – 2019” (CIIE) – з 5 по 10 листопада 2019

За інформацією Посольства України в Китайській Народній Республіці, у період з 5 по 10 листопада 2019 р. в м. Шанхай (КНР) відбудеться Друга Китайська міжнародна імпортна виставка “China International Import Expo – 2019” (CIIE).

Організаторами СІІЕ виступають Міністерство комерції КНР, уряд м. Шанхай.

У попередній виставці у 2018 році взяли участь компанії з понад 150 країн світу, близько 80 країн презентували свої національні павільйони. Загальний обсяг укладених під час виставки контрактів склав понад 57 млрд. дол. США.

У 2018 році Україна вперше представила свій торговий, інвестиційний та туристичний потенціал у форматі національного стенду, а також у форматі комерційних стендів загальною площею 288 кв. метрів, де продемонструвала аграрні та харчові товари, новітні розробки в галузі приладобудування, туристичні послуги тощо.

Комерційні компанії матимуть змогу презентувати свою продукцію у таких напрямах СІІЕ – 2019:

  • Високі технології (розумні будинки, онлайн розваги, спортивні технології тощо);
  • Автомобілі (високотехнологічні авто, розумні технології, обладнання для діагностики і ремонту автомобілів тощо);
  • Обладнання (індустріальні роботи, високотехнологічне, аерокосмічне, сільськогосподарське, будівельне, для енергетичної промисловості тощо);
  • Медичне обладнання та продукція охорони здоров’я (медичне обладнання, фармацевтична продукція, медична косметика, дизайн медичного обладнання тощо);
  • Якість життя (продукти красоти, товари для матерів та дітей, спорту, іграшки, подарунки, аксесуари, твори мистецтва, меблі, одяг, взуття тощо);
    Торгівля послугами (фінанси, логістика, культура, освіта, туризм тощо);
    Продукти харчування та сільськогосподарська продукція (фрукти, овочі, м’ясо, морські продукти, напої, молочна продукція, кондитерські вироби, закуски тощо).

Останній термін подачі заявок на участь у СІІЕ 30 квітня 2019 р.

Детальна інформація про СІІЕ – 2019 знаходиться на веб-сайті: www.ciie.org.

З питань участі необхідно звертатися до організаторів заходу за електронною адресою: ciie2019@ciie.org, тел.: +8621 6700 8870, факс: +8621 6100 8811.

Китай через Україну у Словаччину проклав новий залізничний маршрут

Китайці здійснили першу доставку в Словаччину за новим регулярним залізничним маршрутом через Україну. Цей напрямок контейнерного поїзда логістичної компанії Metrans називають більш конкурентоспроможним, ніж існуючі через Білорусь і Польщу, повідомляє Railfreight. Як видно з карти порівняно з авіатрасою, цей залізничний маршрут може бути самим коротким і економічно вигідним з КНР до ЄС

Компанія Metrans запустила новий залізничний вантажний маршрут з китайського міста Сіань через Добра в Дунайська-Стреда, недалеко від Братислави на сході Словаччини. Перший поїзд прибув на словацький термінал 3 жовтня, звідки вантаж негайно відправили в кінцеві термінали таких міст як Прага, Чеська Требова, Будапешт і Кремс. Всі вони знаходяться не більше ніж в 150 км від Дунайська-Стреді.

Поїзд їхав від Сіаня до Добра в Словаччині 14 днів. Сервіс є одностороннім – порожні контейнери доставлять в Будапешт, звідки їх відправлять в Сяминь в Китаї.

«Послуги з перевезення через Україну була більш ніж конкурентоспроможною – час у дорозі по території країни склало близько 32 годин. Ми бачимо великий потенціал маршруту. Митні процедури можуть бажати кращого, але, як я чув, Україна готова приєднатися до європейської митної системі NCTS в найближчому майбутньому. З цієї точки зору може стати ще простіше перевозити поїзди через Україну », – зазначив директор з розвитку бізнесу в Metrans Мартін Кубек.