Китай і війна Росії проти України у переда«Ранкова Свобода» – що змінилося

Як змінюється геополітична роль Китаю? Чи матиме це вплив на ситуацію в Україні? Які перспективи розвитку політичних та економічних відносин України і Китаю?

На ці питання ведучого передачі Ранкова Свобода» Олександра Лащенко  18 жовтня 2017 року  відповідав виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко. В передачі також приймав участь  член громадської ради при МЗС України Андрій Бузаров. Завжди цікаво порівняти реальність і послухати минулі  “експертні оцінки”.

Велика увага у студії була приділена рішенням 19-го зїзду КПК, про які проінформував виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко. За його словами, Китай є єдиною державою, яка підтримує глобалізм і вільну торгівлю у світі, для прикладу, китайська міжнародна програма “Один пояс – один шлях” включила 70 країн, у тому числі Україну з 2015 року. За словами Р. Осипенка, у цю програму закладений принцип виграшу для кожної країни.

Щодо матеріалів 19-го з`їзду КПК, виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко акцентував увагу на чотирьох головних тезах рішень з`їзду:

  • Створення у КНР “Суспільства середньої заможності” (суспільства без бідних) – до 2021 року.
  • Поглиблення й продовження реформ на основі незмінного керівництва КПК, тому що при зміні керівництва неможливо довести реформи до успішного завершення.
  • Верховенства права, про що дуже багато говорять на Заход.
  • Боротьба з корупцією.

Ведучий Олександр Лащенко зазначив, що Сі Циньпін перервав традицію десятилітнього правління і закріпив за собою владу довічно. Осипенко підкреслив, що у зв`язку із великою корупцією у КНР існує не тільки смертна кара про що люблять вказувати в Україні, а й адміністративні покарання. Китай дає інвестиції у світ на суму більше ніж 100 мільярдів доларів. У КНР розведені управління і ринкова економіка, тому там не має олігархів у владі. КНР (1 млд. 350 млн. людей)проводить політику добросусідських відносин з усіма країнами, у першу чергу з Росією і не хоче поступово прибрати Росію (143 млн. людей, біля 20 млн. людей у Сибіру і на далекому Сході)  – “до себе”. КНР ніколи не вмішувалася і не буде вмішуватися у чужі війни на чийомусь боці, – підкреслив  директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко.

На думку Р. Осипенка, Україна не допрацьовує, не вибирає у КНР долю свого експорту, адже весь український експорт складає біля 0,18% всього китайського імпорту. Україна має практично необмежені можливості щодо збільшення експорту до КНР для отримання коштів на свій розвиток і для реалізації соціальних програм. У цьому разі Україна не просила б кошти у світі, а змогла б їх заробити у відносинах з КНР.

Крім цього, обсяг фінансових ресурсів КНР у рамках проекту “Один пояс один шлях” у китайських державних і приватних банках складає біля 900 мільярдів доларів. Для прикладу, у рамках програми 16+1, яку реалізує КНР з країнами Центральної і Східної Європи, ці країни вже отримали фінансову допомогу від КНР. Під час зустрічі представників КНР з представниками Центральної і Східної Європи, вони отримали від КНР “чек” на 10 мільярдів доларів для розвитку транскордонних проектів  у рамках ініціативи “Один пояс один шлях”. Україна могла б долучитися до цього проекту.

На питання про те, чому в Україні слабкі зв`язки з КНР, було зазначено, що “Україна дивиться в Китай через Європу”, хоча багато європейських країн вже працюють з КНР по двостороннім й багатостороннім угодам. Україні особливо вигідно переорієнтуватися на ринок КНР після втрати російського ринку. Два китайські посли послідовно пропонували Україні вступити у перемовини з КНР щодо зони вільної торгівлі. На думку Р. Осипенка, створення зони вільної торгівлі України з КНР при існуючій зоні вільної торгівлі Європи з Україною, дозволило б реалізувати українську мрію про “місток” між Заходом і Сходом.

Більше дивіться і слухайте у відео:

Цікаво порівняти оцінки директора Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко з тим, що є у теперішній час фактично у КНР у різних провінціях, у “капіталістичні підсистемі”, у “соціалістичній підсистемі”, у містах і селах різних провінцій. Очевидно, що ніхто з присутніх у студії не володіє істиною останньої інстанції, а виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко за своєю посадою захоплено захищає китайські інтереси, уміло, у китайському стилі обходячи “незручні запитання”, а іноді допускаючи явно неправдиві твердження, для прикладу про участь КНР у “чужих війнах”. Прикладом цього є активна і значна участь КНР на стороні Північної Кореї у Корейській війні 1950-1953 років. Часто цей конфлікт часів Холодної війни розглядався як опосередкована війна між США й ООН з південного боку та Народно-Визвольною Армією Китаю і ВПС  СРСР з північного. У складі Комуністичних збройних сил діяли солдати Корейської Народної Армії, «добровольці» Народно-Визвольної Армії Китаю і Військово-повітряні сили Радянського Союзу.

У теперішній час керівництво КНР так і не визнало очевидні всім факти гібридної воєнної агресії РФ проти України і українців дуже обурює, що те ж саме робить виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко.

Див також публікацію про стан  відносин між Китаєм і Україною на основі інформації про візит Китайської Ради з просування торгівлі (CCPIT).

 

Шрот соняшника – стратегічний ресурс України і чому він життєво важливий для світу

Шріт або шрот (нім. Schrot — «дріб», «дрібні обрізки») — твердий залишок насіння олійних культур після вилучення з нього олії екстракційним способом – це побічний продукт виробництва олій із різних олійних рослин, отриманий після екстрагування олій розчинниками.

Внаслідок пресування насіння залишається макуха. Хоч більшість олії виділяється під час пресування, але в макусі її вміст усе ще становить до 10 %. Для остаточної екстракції олії з макухи використовують органічні розчинники після обробки якими в насінні залишається лише 1,5-2 % олії. Оце почавлене та знежирене насіння і є шротом.

Залежно від початкової сировини розрізняють таки види шроту: соняшниковий, соєвий, ріпаковий (камоловий), арахісовий, гірчичний, конопляний, кукурудзяний та інші види шротів.

Шрот використовується перш за все як високопротеїнова добавка для виробництва кормів для худоби та птиці, оскільки багатий на рослинні білки, клітковину, вітаміни Е та В, калій, фосфор та інші мінеральні речовини.

За обсягами виробництва соняшникового шроту Україна входить в трійку лідерів разом з Аргентиною та Росією. Світове виробництво становить понад 9 мільйонів тон, з яких понад 40 % припадає на вказану трійку. Лідером є Аргентина яка до того ж експортує 90 % обсягів виробництва, що становить біля половини світового експорту. Україна експортує близько 700 тисяч тон, тобто понад половину шроту отриманого підприємствами олійної промисловості. Росія виробляє біля мільйона тон шроту, але практично увесь споживає на внутрішньому ринку, при цьому регулярно імпортує шрот з України. Досить значні обсяги виробництва шроту в Китаї— близько 400 тисяч тон, але практично увесь він споживається на внутрішньому ринку країни.

Оскільки найбільшим виробником та споживачем соєвого шроту є США, то саме тамтешні ціни впливають на увесь світовий ринок. Торгівці усього світу орієнтуються на ціни Чікагської торгової біржі (Chicago Board Of Trade). Ціни тамтешніх ф’ючерсів визначають світові ціни на шрот на середньострокові терміни.

Оскільки США практично не експортують соєвий шріт, то Європа імпортує цю продукцію з Аргентини та Бразилії. Тому ціни в Європі визначаються в Ротердамі де торгують імпортним шротом з Південної Америки. Ціни на шрот європейського виробництва, соєвий та ріпаковий, орієнтуються на ціни в Гамбурзі бо Німеччина є найбільшим виробником.

Країни віддалені від Ротердаму, наприклад Польща, Угорщина, країни Балтії та деякі країни Середземномор’я активно купують соняшниковий український шрот який за якістю не поступається аргентинському, а його транспортування помітно дешевше

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Шріт

у 2018 році у КНР зіставлений список з реєстраційною інформацію про об’єкти, які виробляють соняшниковий шрот (соняшникову їжу) для експорту до Китаю. У цьому списку 24 об`єкти, всі з України.

Отже, Україна має життєво важливі для світу потужності вирощування соняшника, соняшникової олії і шроту. Адже населення планети росте і йому потрібне харчування, особливо це важливо для Китаю і Індії, інших країн. Це значна сфера прибутків для України і українці повинні цим скористатися. Найбільшим виробником та споживачем соєвого шроту є США, тому торговці усього світу орієнтуються на ціни Чікагської торгової біржі (Chicago Board Of Trade). Ціни тамтешніх ф’ючерсів визначають світові ціни на шрот.

17 українських постачальників отримали право експортувати соняшниковий шрот до КНР

17 українських постачальників отримали право експортувати шрот соняшниковий до Китаю. Генеральною адміністрацією з митних питань КНР (GACC – General Administration of Customs of the People’s Republic of China ) було схвалено та опубліковано перелік виробників шроту соняшникового, які мають право експорту до КНР (всього опубліковано 24 постачальника).

Шріт або шрот (нім. Schrot — «дріб», «дрібні обрізки») — твердий залишок насіння олійних культур після вилучення з нього олії екстракційним способом; побічний продукт виробництва олій, отриманий після екстрагування олій розчинниками.

Перелік схвалених українських виробників шроту соняшникового викладено на китайському сайті GACC у файлі MSO Excel:

З української сторони це стало результатом тривалої та плідної роботи держави, бізнесу та профільних асоціацій, а також показником визнання діючої системи державної контролю при виробництві кормів рослинного походження в Україні та гарантій Держпродспоживслужби.

Для КНР такі поставки є життєво важливими на тривалу перспективу, тому важлива стабільність, гарантованість поставок з України.

Очевидно, що всім заважає російська гібридна воєнна агресія, яку необхідно припинити  та повернути Україні всі окуповані Росією території. Адже з російською ідеєю Новоросії в Україні ними буде як і з будівництвом комунізма в Росії з російським “атеїзмом” та з російською “світовою пролетарською революцією”.

3-5 червня Голова Держпродспоживслужби перебував з офіційним візитом у Китаї, під час якого провів зустріч з керівництвом GACC щодо обговорення питань взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами. Китайська сторона відмітила інтерес в українському соняшниковому шроті на ринку КНР.

Умови та процедури ввезення соняшникового шроту передбачені Протоколом санітарних та фітосанітарних вимог щодо експорту соняшникового шроту з України до Китайської Народної Республіки, який викладено у відповідному розділі сайту Держпродспоживслужби, що ускладнює доступ до нього і створює умови для корупції. Це необхідно виправити або замінити керівника державної служби.

Див. інформацію на сайті Мінагрополітики: 17 потужностей отримали право експортувати шрот соняшниковий …  17 потужностей отримали право експортувати шрот соняшниковий до Китаю. 03.07.2018 10:33. Генеральною адміністрацією з митних питань КНР …

Китай може і повинен припинити російську гібридну воєнну агресію проти України і заставити повернути окуповані території. Адже це вигідно всім.

Китайці поможуть ГПУ розслідувати корупцію у зерновому контракті ДПЗКУ часів Януковича

Генеральна прокуратура України у Пекіні домовилася про надання міжнародно-правової допомоги з розслідуванням справи про розкрадання частини з $1,5 млрд кредиту КНР, наданого Державній продовольчо-зерновій корпорації у 2012 році. Про це повідомив у коментарі Укрінформу заступник генпрокурора Євген Єнін.

“У Китаї домовилися про прискорене виконання пріоритетних запитів про міжнародно-правову допомогу. Йдеться про $1,5 млрд кредиту китайського “Ексімбанку” Державній продовольчо-зерновій корпорації, частина якого була розкрадена в Україні”, – сказав він.

За словами Єніна, фігурантами даної кримінальної справи є посадовці ДПЗК.

Як повідомлялося, у 2012 році ДПЗКУ залучила кредит від Експортно-імпортного банку Китаю на суму $3 млрд, з яких було використано $500 млн. При цьому $1 млрд знаходиться на депозитному рахунку в “Укрексімбанку”. Ще $1,5 млрд зберігаються в китайському банку. Головною умовою надання цього кредиту було зобов’язання української компанії постачати 2-4 млн тонн зерна на рік в Китай або через китайську корпорацію в інші країни.

За експертною оцінкою, у Договорі були особливості не на користь України, які давали китайській стороні можливість банкрутувати та здійснити рейдерське захоплення державних активів ДПЗК. Це свідчить про високу ймовірність підкупу китайцями українського керівництва того часу. Після звільнення керівника ДПЗК, китайці нахабно призначили його на наступний рік керівником своєї делегації для переговорів з Україною з метою повернення розкрадених коштів та кредиту.  Фактично це діяння бувшого керівника ДПЗКУ містило ознаки державної зради – за оцінкою багатьох ЗМІ того часу.

Китайські підприємці і державні чиновники не повинні дискредитувати себе підкупом державних чиновників в Україні, схилянням їх до шпигунства, масовим розкрадання коштів та підтримкою гібридної воєнної агресії РФ, яка була основним чинником проблем у виконанні зернового контракту. Це суперечить гарному іміджу КНР та створенню життєво необхідного для КНР проекту “Один пояс, один шлях”. Китай і Україна можуть і повинні отримати взаємовигідні відносини у багатьох сферах, утворити сферу взаємного співпроцвітання.

Джерела:



МЕРТ готує українське представництво на China International Import Expo 2018

Як повідомляло видання Китай і Україна, восени цього року в Шанхаї відбудеться перша міжнародна виставка з імпорту до Китаю China International Import Expo 2018. Це зв`язано з тим, що у результаті потужного розвитку КНР у країні значно зріс попит на імпортні продукти харчування, ін.

Україна готується представити національний та колективні стенди на China International Import Expo 2018. Виставка стане “воротами” до багатомільярдного ринку Китаю, який в найближчі 5 років планує імпортувати продукцію на суму $10 трильйонів.

Українська делегація на чолі з керівником Офісу з просування експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) України Мар’яною Каганяк відвідала Пекін та Шанхай з метою підготовки до участі України у  China International Import Expo 2018.

“Китай є ринком у фокусі для нашого експорту згідно з Експортною стратегією України. Минулого року нам вдалось перезавантажити торговельно-економічні відносини із цією країною. Те, що Україна вперше представить національний стенд на міжнародній виставці з імпорту в Китаї, є важливим результатом цього. Китай розглядає Україну як надійного стратегічного торговельного партнера, а тому і як одну з країн, яка може забезпечити споживачів в Китаї якісними, конкурентними та унікальними товарами й послугами”, – повідомила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торговий представник Наталія Микольська, зазначивши також, що для українського бізнесу участь у виставці – це нові можливості на ринку КНР.

Керівник Офісу з просування експорту Мар’яна Каганяк розповіла: “КНР відкриває свій ринок для конкурентних товарів і послуг, і зміна курсу створює нові можливості для українського експорту на надзвичайно масштабному ринку. China International Import Expo 2018 є частиною програми уряду Китаю по залученню якісного імпорту в країну, тому Україні важливо представити свій торговельний потенціал на СІІЕ 2018 найкращими та найбільш інноваційними продуктами та послугами, представити туристичні та інвестиційні можливості, виділитись та запам’ятатись серед майже сотні країн-учасниць”.

“Перше враження – найсильніше, тому ми ретельно плануємо кожен експонат, інформаційне наповнення, та що буде відбуватись на стенді. Упевнена, що українські експортери можуть забезпечити китайський ринок конкурентними товарами і послугами, тому ми готуємо міцне підґрунтя для легкого старту”, – підкреслила Мар’яна Каганяк.

У рамках візиту відбулась зустріч із заступником Директора Департаменту Євразії паном Ванг Каксуан (Wang Kaixuan) Міністерства комерції КНР, представниками Посольства України в Китаї, організаторами CII Expo Bureau National Exhibition та Дмитром Танасійчуком, керівником «Українського дому» в Пекіні.

За результатами аналізу різноманітних висловлювань представників МЕРТ України напрошуєтьтся висновок, що необхідно значно посилити їх склад, забезпечити надійний захист українських інтересів. Головними представниками України в КНР по підготовці виставки є дві жінки-керівника: керівник Офісу з просування експорту Мар’яна Каганяк та заступник Міністра МЕРТ  – Торговий представник Наталія Микольська.