Китай збільшив імпорт ячменю з України на 163%

Як повідомив сайт UBR у 04.05. 2018 та 18.08.2018 сайти Національний Промисловий портал з посиланням на Latifundist, а останній з посиланням на Украгроконсалт   За 2017/2018 маркетинговий рік експорт українського ячменю до Китаю зріс на 163%.

За 2017/2018 маркетинговий рік (липень-червень), Україна експортував до Китаю 789,4 тис. тонн ячменю, що на 163% більше, ніж за минулий рік.

Найбільшими ринками збуту українського ячменю в цьому сезоні залишаються Китай, Саудівська Аравія, Євросоюз і Лівія. Збільшується експорт ячменю в Туреччину. У звітний період Україна поставила на цей ринок на 25% більше ячменю, ніж за весь минулий сезон.

У зв’язку з істотним збільшенням експорту ячменю з України в Китай (на 163% в порівнянні з відвантаженнями в 2016/17 МР) відзначається скорочення поставок на такі ринки збуту як Лівія, Іран, Ізраїль, Туніс та інші.

Крім того, в поточному сезоні Україна не експортувала ячмінь в ОАЕ, Оман, Єгипет, Бангладеш і деякі інші країни. Експортний потенціал по ячменю на сезон 2017/18 оцінюється експертами порядку 4,5 млн тонн.

Вказується, що в 2017/18 МР Україна експортувала ячменю на 20% менше торішнього показника в обсязі 4,3 млн т (5,3 млн т в 2016/17 МР).

В останньому місяці сезону темпи експорту ячменю з України залишалися на досить високому рівні. Україна експортувала 75,8 тис. тонн, що на 2% більше, ніж місяцем раніше, проте той обсяг на 20% відстає від показника червня минулого року, – відзначають експерти.

Стабільним споживачем українського зерна залишається ЄС. У 2017/18 МР поставки ячменю в даному напрямку виросли на 25%.

Україна з початку 2018/19 МР, за станом на 15 серпня 2018 рік експортувала 3,89 млн тонн зернових, що на 221 тис. тонн менше показника за аналогічний період минулого року. Загальне зменшення обсягів вирощування ячменю в Україні зв`язано з акцентом на інші зернові.

РОСІЯ. За попередніми підсумками 2017/18 МР, експорт ячменю з Росії на 94% перевищив обсяги зовнішніх поставок минулого сезону, досягнувши рекордного показника більше ніж 5,83 млн т . У червні спостерігалося характерне для закінчення сезону зниження темпів експорту – на 43% менше, ніж в травні, але на 54% вище червня минулого року.

Зростання поставок відзначається практично на всі ключові ринки збуту. Так, в 2017/18 МР Саудівська Аравія імпортувала 2,3 млн тонн ячменю, що на 86% більше, ніж в 2016/17 МР. Поставки в Іран збільшилися на 183% – до 1,4 млн тонн. Найбільш значним було зростання поставок до Туреччини – до 563 тис. тонн проти 50 тис. Тонн в минулому сезоні. Після перерви в 2016/17 МР, в поточному сезоні Кувейт імпортував 157,9 тис. Тонн, увійшовши до числа найбільших ринків збуту російського ячменю.

Таким чином, за підсумками сезону 2017/18 МР РФ продала на зовнішні ринки дещо більше ячменю, ніж Україна, проте з урахуванням чисельності населення, Україна (~43 млн населення) виробляє на порядок більше ячменя на душу населення ніж РФ (~143 млн населення).

Бійка під час баскетбольного матчу Китай-Україна у КНР

У Китаї триває міжнародний турнір в якому бере участь друга збірна України. Вчора українці поступилися збірній Китаю – 86:91.

Однак головний резонанс у цій грі спричинила бійка учасником якої став форвард  збірної України – Максим Пустозвонов і китайський захисник, який неодноразово застосував фізичну силу проти українських гравців, що видно на відео. В одному з контактних епізодів український форвард не витримав . Після засліну Михайла Анісімова китайський захисник жорстко зіграв проти центрового, а вже потім знайшов контакт з Пустозвоновим. Цікаво, що арбітри не помітили фолу як в одному так і в іншому моменті.

Недоброзичливість господарів чемпіонату та очевидний факт підсуджування на користь китайської збірної Максим вирішив зупинити за допомогою сили. В результаті на майданчику з’явилася поліція.  Інцидент вдалося урегулювати, однак дискваліфікуючого фолу уникнути українському форварду не вдалося. Це також реальний привід для дискваліфікації суддів, адже очевидно, що українці не могли вести себе з грубим порушенням правил баскетболу у чужій країні. Це також привід для відмови від Китаю як місця проведення міжнародних змагань

У першому матчі на турнірі в Мейхекоу українська команда перемогла збірну Сербії – 67:57.

Національна визвольна армія Китаю, комерційні інтереси

До середини 1990-х років у Національно-визвольній армії Китаю (НВАК) існувало екстенсивне майно комерційних підприємств у невійськових областях, зокрема у сфері нерухомості.

Майже всі ці холдинги, мабуть, вийшли у середині 1990-х років з НВАК. У більшості випадків керівництво компаніями залишалося незмінним, –  працівники НВАК керували компаніями, які просто виходили з НВАК і ставали  новоствореними приватними холдинговими компаніями.

Історія залучення НВАК у комерційних підприємствах розпочалася у 1950-х та 1960-х роках. Через соціалістичну державну систему та від прагнення до військової самодостатності, НВАК створила мережу підприємств, таких як ферми, гостьові будинки та заводи, призначені фінансово підтримувати власні потреби. Одним із небажаних побічних ефектів від економічних реформ “Ден-ери” (ери Ден Сяопіна) стало те, що багато з цих підприємств стали дуже вигідними. Наприклад, військовий гостьовий будинок, призначений для відпочинку солдатів, може бути легко перетворений у прибутковий готель для цивільного використання.

Існували два основних чинники, які збільшили комерційну участь НВАК у 90-х роках. Один з них полягав у тому, що запуск прибуткових компаній зменшив потребу держави в фінансуванні військових з державного бюджету. Другий полягав у тому, що в умовах, коли правові норми незрозумілі та важливі політичні зв’язки, вплив НВАК був дуже корисним.

З ряду причин, до початку 90-х років партійні чиновники та високопоставлені військові чиновники все більше непокоїлися комерційною участю військовослужбовців.

Адже втручання військовослужбовців у торгівлю негативно вплинуло на військову готовність та привело поширення корупції в армії.

Крім того, існувала велика стурбованість тим, що незалежне джерело фінансування призведе до зниження лояльності до партії.

Результатом цієї занепокоєності стала спроба відокремити комерційні підприємства НВАК від приватних компаній, якими керували колишні офіцери НВАК, та реформувати військові закупівліз системи, в якій НВАК безпосередньо контролює свої джерела постачання до системи підряду, більш схожої на західні країни. Розподіл НВАК з комерційних інтересів був у значній мірі завершений до 2000 року. Це було досягнуто з дуже малим опором, оскільки цей процес був влаштований таким чином, що мало хто програв. Швидко розширюється CEFC China Energy , який купив пакет акцій в розмірі $ 9 млрд Росії по величині «s нафтової компанії Роснефть , пов’язана з НВАК. Китайська енергетична компанія «Хуасінь»

Джерело: People’s Liberation Army From Wikipedia, the free encyclopedia

CHINA CEFC ENERGY COMPANY LIMITED, CEFC. «Хуа» означає Китай, а «Синь» – чесність. В основі духу китайського народу лежить чесність.) Являє собою приватне підприємство колективної власності, що займається енергетичної діяльністю і фінансовими послугами . Дотримуючись стратегії розширення міжнародної енергетичної співпраці, компанія прагне до підвищення свого впливу в енергетичній промисловості, створення сучасного підприємства з міжнародною конкурентоспроможністю і служінню Батьківщині своїм розвитком. Оборот компанії за 2014 р перевищив 220 млрд. Юанів. У 2014 р компанія увійшла в рейтинг Fortune Global 500 і список топ-500 світових брендів, була визнана «Найбільш впливовим підприємством Китаю», чотири роки поспіль увійшла в список 10 кращих компаній-благодійників Китаю.

На фото: вхід на фабрику в КНР, яка відноситься до таємної сфери згідно напису на табличці (фото з Вікіпедії про PLA)

З початку року Україна експортувала в Китай >150 тис. тонн соняшникового шроту

З початку 2017/18 маркетингового року (вересень-червень) з України в Китай було експортовано понад 150 тис. тонн соняшникового шроту, або 4,5% від загального обсягу відвантажень даної продукції.

З урахуванням ємного ринку Китаю, можливі великі перспективи до нарощування поставок шроту до нього з України.

Все більше українських компаній-виробників отримують фітосанітарний дозвіл на експорт соняшникової шроту в Китай.

На початку липня, Генеральна адміністрація з митних питань Китаю (GACC) надала право експорту ще 17 українським виробникам соняшникової шроту до раніше ратифікованих 7 компаній. Таким чином, на сьогоднішній день продукція 24 виробників дозволена до експорту в КНР, і їх число буде рости.

Джерело

Україна і Китай на 2-му і 3-му місцях у споживанні грузинських вин

За підсумками першого півріччя 2018 року Україна посідає друге місце в переліку країн-імпортерів вина з Грузії. а КНР – третє місце.

На першому місці серед країн-імпортерів грузинського вина – Росія, куди було експортовано 24 млн пляшок вина.

На другому місці розташувалася Україна, куди було відправлено 4,1  мільйонів пляшок вина.

Третє місце посів Китай із показником 2,9 мільйони пляшок вина.

Як повідомлялося, експорт української агропродукції до ЄС зріс майже на $13 млн.

Одна з важливих областей України у виробництві вина, Одеська область планує наростити експорт вина до країн Євросоюзу. За підсумками 2017 року Україні вдалося збільшити експорт свого вина в європейські країни удвічі.

Цікаво, що у країнах Євросоюзу є випадки фальсифікації вин. Для прикладу, у ресторанах Франції іспанське вино видавали за французьке – за подібний злочин винуватцям загрожує до двох років в’язниці, а також штраф у розмірі не менше 300 тис. євро.

Джерело: УНН