Китайці будуть розводити антилоп в Україні й експортувати їх до Китаю

Китайська компанія Шічжень Тан Фармасьютикал компані взяла в оренду на 7 років 97 гектарів землі на Херсонщині. Вона замовила там будівництво просторого вольєру для розведення сайгаків, який обійшовся більш ніж в 10 мільйонів гривень. Про це повідомляє.

Директор заповідника
Директор заповідника Асканія Нова Віктор Гавриленко приймає подарунок джип від китайських партнерів

На огорожі змонтували пристрій «електричний пастух», що відлякує непрохану живність на зразок хижаків, стоять камери відеоспостереження, навколо облаштована захисна смуга від пожежі. Причому вся ця система живиться від сонячних панелей – по суті, власної автономної міні-електростанції.

Передбачено все, навіть поїлки для «мешканців». А вони вже освоюються: у вольєр переселили 23 сайгаків, придбаних власниками розплідника в «Асканія-Новій». У заповіднику цьому тільки раді: при мізерному державному фінансуванні гроші завжди потрібні.

Про те, яке значення надають проекту іноземні партнери, можна було судити за рівнем представництва делегації, яка прибула на відкриття розплідника. У числі дев’яти важливих гостей – вчені з університету лісівництва Бейджинг, представники великого бізнесу – фірм «Смарт Саксесс інтернешнл лімітед», «Сичуань ліхіан тенджін лімітед», а також віце-президент Китайського фонду охорони дикої природи Хуао Дефа.

«Колись по землі бродили мільйонні стада диких сайгаків, що уособлюють сам дух степів. Однак до 2005 року їх поголів’я скоротилося на 95%. А в Казахстані від епізоотії в 2015-му загинули близько 200 тисяч цих тварин. Врятувати їх від вимирання – наша загальне складне завдання. Сподіваюся, наші країни зможуть обмінятися корисним досвідом з розведення сайгаків, а працюють в цій сфері підприємства збудують ефективну співпрацю», – заявив на зустрічі Хуао Дефа.

За деякими відомостями, у Монголії залишилося не більше 750 цих тварин. На цьому тлі українська популяція виглядає досить перспективною.

Компанія має намір експортувати в КНР шкури і роги сайгаків, а в майбутньому, можливо, і живих копитних.

Роги сайгаків – невід’ємні складові цілого ряду препаратів традиційної китайської медицини.

Тому і попит на них настільки високий, що заповідник «Асканія-Нова» вже відправив в Піднебесну зі свого сховища першу партію з 30 черепів і десятка шкур сайгаків, померлих тут в колишні роки природною смертю. За кожен череп покупці охоче заплатили по 400 доларів США, а за шкуру – по 200 доларів. Шкури підуть на виготовлення опудал як навчальних посібників для школярів і студентів-зоологів. На виручені гроші в заповіднику купили корми для тварин і вже готують для відправки в КНР другу партію – вже з 130 черепів. Плати за такий специфічний товар має вистачити на придбання трактора, преса і навантажувача.

У свою чергу, китайські партнери піднесли заповіднику не менше цінний подарунок – новенький пікап «Форд рейнджер» вартістю близько 30 тисяч доларів США для патрулювання цілинного степу і проведення екскурсій. Причому в договорі, укладеному з адміністрацією наукової установи, особливо обумовлено, що машина призначена виключно для потреб заповідника та не підлягає передачі ніяким фізичним і юридичним особам.

Але для українських вчених куди важливіше не машина як така, а сам проект розведення сайгаків на кошти приватного інвестора. А «Асканія-Нова» вважає його пілотним – можливістю в деталях відпрацювати технологію вирощування, профілактики захворювань та охорони представників рідкісного виду тварин, щоб її могли переймати і в інших регіонах України. Зокрема, відповідні для цього землі, які не використовуються як орні, є в Генічеському та Новотроїцькому районах. Їх в достатку також в Запорізькій і Черкаській областях. Сайгакам не потрібні ні дорогий комбікорм, ні ферми з освітленням і обігрівом і цілою армією працівників – досить зеленого різнотрав’я.

Як повідомила Держпродспоживслужба 25.10.19, компетентні органи України та Китайської Народної Республіки погодили міжнародний ветеринарний сертифікат для експорту антилоп (SAIGA TATARICA) з України до Китайської Народної Республіки.

Раніше між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головним митним управління Китайської Народної Республіки було підписано меморандум щодо ветеринарного сертифіката для експорту антилоп з України в КНР.

Детальніше ознайомитися з сертифікатом можна на офіційному сайті Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».

Очевидно, що даний приклад спільної роботи китйців і українців є чудовим і взаємовигідним

Друга Китайська міжнародна імпортна виставка “China International Import Expo – 2019” (CIIE) – з 5 по 10 листопада 2019

За інформацією Посольства України в Китайській Народній Республіці, у період з 5 по 10 листопада 2019 р. в м. Шанхай (КНР) відбудеться Друга Китайська міжнародна імпортна виставка “China International Import Expo – 2019” (CIIE).

Організаторами СІІЕ виступають Міністерство комерції КНР, уряд м. Шанхай.

У попередній виставці у 2018 році взяли участь компанії з понад 150 країн світу, близько 80 країн презентували свої національні павільйони. Загальний обсяг укладених під час виставки контрактів склав понад 57 млрд. дол. США.

У 2018 році Україна вперше представила свій торговий, інвестиційний та туристичний потенціал у форматі національного стенду, а також у форматі комерційних стендів загальною площею 288 кв. метрів, де продемонструвала аграрні та харчові товари, новітні розробки в галузі приладобудування, туристичні послуги тощо.

Комерційні компанії матимуть змогу презентувати свою продукцію у таких напрямах СІІЕ – 2019:

  • Високі технології (розумні будинки, онлайн розваги, спортивні технології тощо);
  • Автомобілі (високотехнологічні авто, розумні технології, обладнання для діагностики і ремонту автомобілів тощо);
  • Обладнання (індустріальні роботи, високотехнологічне, аерокосмічне, сільськогосподарське, будівельне, для енергетичної промисловості тощо);
  • Медичне обладнання та продукція охорони здоров’я (медичне обладнання, фармацевтична продукція, медична косметика, дизайн медичного обладнання тощо);
  • Якість життя (продукти красоти, товари для матерів та дітей, спорту, іграшки, подарунки, аксесуари, твори мистецтва, меблі, одяг, взуття тощо);
    Торгівля послугами (фінанси, логістика, культура, освіта, туризм тощо);
    Продукти харчування та сільськогосподарська продукція (фрукти, овочі, м’ясо, морські продукти, напої, молочна продукція, кондитерські вироби, закуски тощо).

Останній термін подачі заявок на участь у СІІЕ 30 квітня 2019 р.

Детальна інформація про СІІЕ – 2019 знаходиться на веб-сайті: www.ciie.org.

З питань участі необхідно звертатися до організаторів заходу за електронною адресою: ciie2019@ciie.org, тел.: +8621 6700 8870, факс: +8621 6100 8811.

Китай через Україну у Словаччину проклав новий залізничний маршрут

Китайці здійснили першу доставку в Словаччину за новим регулярним залізничним маршрутом через Україну. Цей напрямок контейнерного поїзда логістичної компанії Metrans називають більш конкурентоспроможним, ніж існуючі через Білорусь і Польщу, повідомляє Railfreight. Як видно з карти порівняно з авіатрасою, цей залізничний маршрут може бути самим коротким і економічно вигідним з КНР до ЄС

Компанія Metrans запустила новий залізничний вантажний маршрут з китайського міста Сіань через Добра в Дунайська-Стреда, недалеко від Братислави на сході Словаччини. Перший поїзд прибув на словацький термінал 3 жовтня, звідки вантаж негайно відправили в кінцеві термінали таких міст як Прага, Чеська Требова, Будапешт і Кремс. Всі вони знаходяться не більше ніж в 150 км від Дунайська-Стреді.

Поїзд їхав від Сіаня до Добра в Словаччині 14 днів. Сервіс є одностороннім – порожні контейнери доставлять в Будапешт, звідки їх відправлять в Сяминь в Китаї.

«Послуги з перевезення через Україну була більш ніж конкурентоспроможною – час у дорозі по території країни склало близько 32 годин. Ми бачимо великий потенціал маршруту. Митні процедури можуть бажати кращого, але, як я чув, Україна готова приєднатися до європейської митної системі NCTS в найближчому майбутньому. З цієї точки зору може стати ще простіше перевозити поїзди через Україну », – зазначив директор з розвитку бізнесу в Metrans Мартін Кубек.

Величний парад з новітніми ракетами на честь 70-річчя КНР і протести у Гонконзі (фото,відео)

У Китаї проходить святкування 70-річчя встановлення влади комуністів та утворення Китайської народної республіки (КНР). У цій сттті зібрані різні точки зору на історію КНР. Історія КНР за останні 70 років настільки велична й різноманітна, що частина історії не увійшла до статті (“культурна революція”, ін). 

1 жовтня 1949 року, після перемоги китайських комуністів при підтримці СРСР над військами націоналістичної партії Гоміньдан на чолі з Чан Кайші (підтримували США), Мао Цзедун оголосив про створення нової республіки – Китайська народна республіка. Фактично це була перемога радянських сателітів серед китайців.

На відміну від КНР, існує також Республіка Китай (острів Тайвань)  — держава з обмеженим міжнародним визнанням. У першій половині XX ст. Республіка Китай була однопартійною країною, визнаною міжнародною спільнотою, що мала юрисдикцію над материковим Китаєм; проте з другої половини століття донині є демократичною державою, що контролює лише острів Тайвань і ряд дрібних островів, хоча де-факто підтримує відносини з багатьма іноземними державами. Республіка Китай була членом-засновником Організації Об’єднаних Націй, одним з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН. У 1971 році  Республіка Китай поступилася місцем в ООН Китайській Народній Республіці — з того часу ООН і велика частина світової спільноти офіційно визнають юрисдикцію КНР як над материковим Китаєм, так і над Тайванем.

Попри офіційну багатопартійність, Китайською Народною Республікою країною керує Комуністична партія Китаю, кількість членів якої перевищує 90 млн. людей. Лідеру Китаю Сі Цзіньпіну (Генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю з 15 листопада 2012 року, голова КНР від 14 березня 2013 року) дозволили правити довічно. Сі Цзіньпін є китайцем національності han, назву якої неточно перекладають на російську (і українську мову) як  хань , які складають біля 91,6 % від населення КНР (1,367 млрд осіб). Неточність перекладу дозволяє росіянам не думати про походження “ханів” у Середній Азії, яка певний час була у складі Росії.

Легендарне ім`я “Чингісхан” є похідним від назви титульної китайської національності. Смішно вважати, що кілька сотень тисяч монголів на конях з луками зуміли покорити всю Євразію і значну частину Європи.   Ймовірно, нинішній китайський лідер Сі Цзіньпін наслідує задачі по “завоюванню” світу подібно до Чінгісхана, проте робить це більш глобально і мирним шляхом, або використовуючи для воєнних дій московську державу. Нічим іншим, крім підготовки до захоплення Сибіру і Далекого Сходу не можна пояснити надвелику чисельність збройних сил КНР (другий у світі воєнний бюджет). Загальна чисельність Народно-визвольної армії Китаю становить більше ніж 2 мільйони осіб, з них в армії служать 975 тис. осіб, у флоті – 240 тис., в авіації – 395 тис., в ракетних військах стратегічного призначення – 175 тис., в інших – 150 тис.

Останні 40 років, після початку реформ комуністичного лідера Дена Сяопіна, Китай демонструє високі темпи економічного зростання та технологічного розвитку.

фото нинішній лідер КНР Сі Цзіньпін і Ден Сяопін (керівник КНР з 1976 по 1993 рік)
На цих фото видно, що нинішній лідер Сі Цзіньпін наслідує стиль проведення параду Дена Сяопіна, який був фактичним керівником КНР з 1976 по 1993 рік

Втім, КНР залишається однією з найбільш авторитарних держав світу з обмеженими правами та свободами людини. Річницю створення КНР затьмарюють антиурядові протести у Гонконгу, побоювання щодо концентрації влади в руках чинного лідера країни Сі Цзіньпіна та нещодавня річниця кривавого розстрілу опозиціонерів на площі Тяньаньмень, який стався 1989 року. Зазначимо, що на цій же площі Мао Цзедун 70 років назад оголосив про створення КНР.

Центральною подією святкувань став військовий парад в Пекіні, один з найбільш масштабних в сучасній історії, в ньому взяло участь 15 тисяч солдатів. На параді демонструється новітня китайська військова техніка, у тому числі Міжконтинтентальні балістичні ракети (БПЛА) з ядерними боєголовками, стратегічні БПЛА, танки, інша новітня бойова техніка.

Три президенти КНР Цзянь Цземінь,Ху Цзіньтао та чинний президентСі Цзіньпін
Три Президенти КНР на параді в честь 70-ччя КНР: 93-річний Цзянь Цземінь (праворуч, президент у 1993-2003 роках), 76-річний Ху Цзіньтао (ліворуч, президент у 2003-2013 роках) та чинний президент, 66-річний Сі Цзіньпін ( у центрі, президент з 2013 року). Перед ними КНР фактично керував Ден Сяопін.

Перед початком параду з промовою виступив лідер КНР Сі Цзіньпін, який пообіцяв, що люди для китайської влади – “на першому місці”, а уряд “буде відповідати сподіванням народу і його прагненню до кращого життя”.

Молодь на святкуванні 70-річчя КНР

Нове покоління китайців на святкуванні 70-річчя КНРПортрет Сі Цзіньпінь на параді до 70-ччя КНРПортрет Сі Цзіньпінь на параді до 70-ччя КНР (Генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю з 15 листопада 2012 року, голова КНР від 14 березня 2013 року)

Портрет Мао Цзедуна на параді до 70-ліття КНР, 1-й Голова КНР
Портрет Мао Цзедуна на параді до 70-ліття КНР, 1-й Голова КНР, який оголосив про створення КНР

Китайські військові на параді
Китайські військові на параді

Китайські військові жінки на параді в честь 70-ччя КНР
Китайські військові жінки на параді в честь 70-ччя КНР

Hi-tech інсталяція на параді в честь 70-річчя КНР
Hi-tech інсталяція на параді в честь 70-річчя КНР, яка демонструє головний рушій Китаю

Китайські танки на параді в КНР
Частина армади китайських танків на параді в честь 70-річчя КНР

Багатоствольні зенітні артустановки на автомобільній базі на параді в КНР

Багатоствольні зенітні артустановки на автомобільній базі на параді в честь 70-річчя КНР

САУ на автомобільній базі на параді в КНР

САУ на автомобільній базі на параді в КНР на параді в честь 70-річчя КНР

Китайські бойові автомобілі на параді в честь 70-ліття КНР

Китайські бойові автомобілі на параді в честь 70-ліття КНР

Китайський спецназ на трьохмісних мінігвинтокрилах на параді

Китайський спецназ на трьохмісних мінігвинтокрилах на параді в честь 70-річчя КНР

Китайський спецназ на міні всюдиходах на параді

Китайський спецназ на міні всюдиходах на параді в честь 70-річчя КНР

Китайські реактивні БПЛА на автомобільній базі на параді в КНР

Китайські реактивні БПЛА на автомобільній базі на параді в честь 70-річчя КНР

колона 7 типів китайських БПЛА в колоні на параді в КНР

Колона з 7-ми типів китайських БПЛА в колоні на параді в честь 70-річчя КНР

Крилата ракета на автомаобільній базі на параді в КНР

Крилата ракета на автомаобільній базі на параді в честь 70-річчя КНР

Китайські ударні безпілотники
Китайський ударний безпілотник на параді

Китайський ударний БПЛА - озброєння
Китайський ударний БПЛА – озброєння на параді в честь 70-річчя КНР

Китайські МБР на автомобільній базі DF 5B на параді в КНР
Китайські МБР DF 5B на параді в честь 70-річчя КНР

Китайські МБР JL-2 на параді в КНР
Китайські МБР JL-2 на параді в честь 70-річчя КНР

Міжконтинентальна балістична ракета DF-5B
Китайська міжконтинентальна балістична ракета DF-5B на параді.

Китайські МБР на параді в КНР
Китайські МБР на параді в честь 70-річчя КНР

Китайські україноподібні крилаті ракети на параді в честь 70-річчя КНР
Китайські україноподібні крилаті ракети на параді в честь 70-річчя КНР

На параді дебютувала найдосконаліша китайська  міжконтинентальна балістична ракета КНР DF-41 (16 установок).  Як заявили китайські військові експерти, Китай має достатню і надійну стратегічну ядерну силу для реагування до будь-якого “ядерного шантажу” з будь-якої країни. За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень американського аналітичного центру, ракета DF-41 має робочий дальність понад 14 000 кілометрів і може доставляти близько 10 незалежно орієнтованих ядерних боєголовок, здатних вражати будь-яку точку Землі. Ракета DF-41 має найбільшу у світі дальність, що перевершує дальність дії американського LGM-30 Minuteman (Мінітмен), що має дальність у 13000 кілометрів. Ян Ченцзюнь, китайський експерт з ракетних технологій та ядерної стратегії та головний вчений з квантової оборони, заявив Global Times, що DF-41 – це китайське стратегічне ядерне озброєння четвертого покоління і має найдовший оперативний діапазон серед усіх китайських МБР.

Особливий інтерес у присутніх викликала балістична ракета середньої дальності DF-17. Ця новинка китайського ВПК може змінювати траєкторію польоту і нести гіперзвуковий  літальний апарат (глайдер), що пересувається зі швидкістю, яка значно перевищує швидкість звуку в атмосфері. За деякими оцінками дальність ураження складає від 1,8 тис. до 2,5 тис. км. DF-17 є «зовсім недавно розробленим типом ракети» і відноситься до категорії гіперзвукового зброї. Перехопити її за допомогою існуючих засобів ППО практично неможливо.  Легко зрозуміти, які регіони знаходяться у зоні ураження цієї ракети з території КНР. Глядачам на параді також продемонстрували балістичні ракети JL-2 «Цзюйлан-2», які розміщуються на підводних човнах  та інші МБР, Крилаті ракети, ін.  Колона БПЛА налічувала 7 різних типів беспілотників, у тому числі по технології “Стелс”, ін. 

У небі над площею Тяньаньмень пролетіли 160 бойових літаків, а також вертольоти. Урочисті заходи відбулися в столиці КНР за посилених заходів безпеки.

Китайські винищувачі та літак-заправник на параді
Китайські винищувачі та літак-заправник російського походження на параді

Китайські ударні вертольоти російського походження на параді
Китайські ударні вертольоти російського походження на параді

Дівчата на параді в честь 70-ліття КНР

Китайські хлопці на параді в честь 70-ліття КНР

Китайські студенти на параді в честь 70-ліття КНР

Китайська молодь на велосипедах на параді в честь 70-ліття КНР

Сі Цзіньпін згадав у своїй промові Гонконг, де тривають масові протести проти китайського правління, і пообіцяв підтримувати в цій автономії “довгострокове процвітання”.

Проте, десятки тисяч людей вийшли  1 жовтня на вулиці Гонконгу, на чергові антиурядові протести – у той час, як у Пекіні відбувається масштабне святкування 70-ї річниці застування КНР. В ході сутичок правоохоронці вперше застосували вогнепальну зброю проти активістів – один з демонстрантів отримав поранення у груди, повідомляє агенція Reuters. Під час демонстрацій був заблокований один із найпопулярніших месенджерів, які використовують протестувальники. Також зачинені десятки станцій метро та магазини. За даними організаторів, у протестах взяли участь близько 100 тисяч людей.

Під час акції протесту в Гонконгу
Під час акції протесту в Гонконгу поліцейські вперше відкрили вогонь по мітингувальникам

“Немає сили, яка могла б похитнути підвалини цієї нації. Ніяка сила не може перешкодити китайському народу рухатися вперед”, – заявив Сі Цзіньпін.

Варто зазначити, що святкування 70-річчя КНР відбувається одночасно з масовими протестами у Гонконгу проти посилення влади КНР на острові, див. відео

Використані фото зі статті BBC: Комуністичний Китай святкує 70-річчя величезним парадом – фото

Некоторые наблюдатели считают, что демонстрацией множества видов современного оружия Китай пригрозил всему миру…, см. ниже видео полной версии военного парада в честь 70-летия КНР.

Українці зменшать дефіцит м’яса у Китаї – і курячого м`яса також

За даними провайдера фінансової інформації у світі американської компанії «Блумберґ», Китай відкриває нові ринки м’яса після того, як його свинячі господарства постраждали від спалаху африканської чуми свиней. За оцінками Rabobank , країна втратила половину свого стада свиней за останній рік. Очікується, що це сприятиме підвищенню попиту на інше м’ясо, оскільки ціни на свинину зростають, і це може визначити довгострокову зміну споживання.

Як вказав заступник Міністра – Торговий представник України Тараса Качка (МЕРТ – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України), українські чиновники працюють зі своїми китайськими колегами над початком експорту м’яса птиці до Китаю. По оптимістичному прогнозу, домовленість можна досягти до кінця року.

“Необхідно зробити деякі юридичні та бюрократичні речі, але є план підписання протоколу та проведення перевірок”, – сказав Тарас Качка по телефону. Міністерства торгівлі та сільського господарства Китаю не відповіли на запити про коментарі.

Найбільший український виробник птиці також сподівається, що Китай незабаром розпочне імпорт. За словами засновника і виконавчого директора української  компанії ДП “Мироновський хлібопродукт” Юрія Косюка, , офіційні особи відвідали об’єкти компанії. “Вони мають вакуум”, – сказав Косюк в інтерв’ю в Лондоні. “Вони почнуть споживати все більше курятини… Сьогодні у них дефіцит. Завтра вони будуть самодостатніми … Ми не будемо сконцентрувати занадто багато своїх пропозицій лише на одному ринку”.

ДОВІДКА. Агроіндустріальний холдинг «Миронівський хлібопродукт» (Mironivsky Hliboproduct, MHP) — українське ПрАТ, одна з провідних агропромислових компаній України. МХП — лідер української аграрної індустрії з європейським акціонерним капіталом і зарубіжними виробничими активами в Нідерландах, Словенії, Словаччині, а також дистрибуційним офісом в ОАЕ. Компанія заснована в 1998 Юрієм Косюком. Холдинг володіє успішними впізнаваними брендами «Наша Ряба», «Qualiko», «Легко!», «Бащинський», «Ukrainian Chicken».

Косюк заснував МХП два десятиліття тому і тепер воно коштує близько 1,5 мільярда доларів, згідно з Bloomberg Index Billionaires. За словами Сергія Косюка, компанія змогла швидко розширюватися завдяки зосередженню уваги на ефективності та скороченні витрат, а курчат вирощували від інкубаторів до забою. Цього року компанія додала підрозділ у Словенії та бажає придбати більше виробників чи переробників у Європі та на Близькому Сході.
За даними Мністерства сільського господарства США, українські поставки курятини збільшилися в десятки разів за десятиліття, див. діаграму.

Графік зростання експорту курячого м’яса з України у тисячах тон, 2010-2019 р.р.

Так, експорт птиці з України збільшився вдвічі з 2015 року, і за прогнозами цього року країна поставить близько 350 000 тонн, згідно з даними уряду США. Незважаючи на те, що в порівнянні з більш ніж 3 мільйонами тонн, поставлених із США та Бразилії, Україна посідає 7-му позицію у експорті курятини у світі.

Китай вже дозволив декільком українським виробникам експортувати яловичину, див. КНР затвердила перелік українських виробників замороженої яловичини для експорту на китайський ринок

Багато експертів зазначають, що не варто розраховувати на “вічні” поставки м`яса з України до КНР, адже китайці динамічно розвивають економіку своєї країни, особливо у критичних сферах.