США ввели санкції проти китайської Skyrizon, яка сумнівно накопичила контрольні акції Мотор Січ

Китайські інвестори зі Skyrizon в 2016 році через підставні компанії придбали 56% акцій українського авіапідприємства Мотор Січ, тому на акції судом накладено арешт за ініціативою Служби безпеки України. 

Міністерство торгівлі США запровадило санкції проти китайської компанії Skyrizon, сумнівного інвестора українського ПАТ “Мотор Січ”. Про це повідомляється у пресрелізі американського відомства (Commerce Adds China National Offshore Oil Corporation to the Entity List and Skyrizon to the Military End-User List):

“Сьогодні Бюро промисловості та безпеки (BIS) у Міністерстві торгівлі (комерції) додало Китайську національну офшорну нафтову корпорацію (CNOOC) до списку суб’єктів господарювання, а китайська компанія Skyrizon – до списку військових кінцевих споживачів (MEU). Обидві компанії загрожують національній безпеці США, CNOOC, допомагаючи Китаю залякувати сусідів у Південно-Китайському морі та Skyrizon за його здатність розробляти, виробляти або обслуговувати військові предмети, такі як військові авіаційні двигуни.

“Нерозсудливі та войовничі дії Китаю в Південно-Китайському морі та його агресивний поштовх до придбання чутливої ​​інтелектуальної власності та технологій для своїх зусиль у мілітаризації є загрозою національній безпеці США та безпеці міжнародного співтовариства”, – сказав міністр торгівлі Уілбур Росс. “CNOOC виступає хуліганом для Народно-визвольної армії, щоб залякати сусідів Китаю, а китайські військові продовжують отримувати вигоду від урядової політики злиття в зловмисних цілях”.

Незважаючи на протести США та інших країн, КНР з 2013 року швидко будує штучні острови, що дозволяє мілітаризації комуністичною китайською партією спірних форпостів у Південно-Китайському морі, підірвати суверенні права американських партнерів у регіоні. CNOOC неодноразово переслідував і погрожував морським розвідкам і видобутку нафти і газу в Південно-Китайському морі, маючи на меті підвищити політичний ризик для зацікавлених іноземних партнерів, включаючи В’єтнам.

Китайський уряд підживлює свій військовий розвиток, частково завдяки агресивній політиці, яка дозволяє йому отримувати доступ і відтворювати чутливі технології для своїх зусиль у мілітаризації.

“Skyrizon – китайська державна компанія – і її спроби придбати та узаконити закордонні військові технології становлять значну загрозу національній безпеці та інтересам зовнішньої політики США”, – додав Росс. “Ця акція служить для попередження експортної спільноти про значні зв’язки Skyrizon з Народно-визвольною армією”.

Список суб’єктів господарювання – це інструмент, що використовується BIS для обмеження експорту, реекспорту та передачі (у межах країни) предметів, що підпадають під Положення про експортне адміністрування (EAR), особам (фізичним особам, організаціям, компаніям), які, як вважають, беруть участь, або представляють значний ризик бути залученим до діяльності, що суперечить національній безпеці або зовнішньополітичним інтересам США. Додаткові вимоги до ліцензії застосовуються до експорту, реекспорту та передачі (у межах країни) предметів, що підпадають під дію EAR, суб’єктам господарювання, що перелічені в списку, і наявність більшості винятків з ліцензій обмежена.

Список MEU інформує експортерів, реекспортерів та передавачів, що для експорту, реекспорту чи передачі (в країні) визначених товарів суб’єктам, що перелічені, потрібна ліцензія. Уряд США визначив, що ці суб’єкти господарювання представляють неприйнятний ризик використання або перенаправлення на “військове кінцеве використання” або “військового кінцевого користувача” в Китаї, Росії чи Венесуелі. Skyrizon – перша компанія, додана до MEU з моменту її введення в кінці 2020 року.

Отже, китайському покупцю Skyrizon акцій МоторСіч тепер знадобиться додаткове ліцензування у США для експорту, реекспорту і переміщення своїх товарів.

Мотор Січ, Skyrizon, DCH, АМКУ, СБУ

Як повідомлялося, на початку серпня 2020 року в групі DCH заявили про початок партнерства з китайськими інвесторами, які представляють Skyrizon Aircraft Holdings Limited. «Обидві сторони вестимуть всебічне співробітництво, спільно здійснюючи діяльність з розвитку українського авіабудування і, зокрема, запорізького ПАТ «Мотор Cіч», – йшлося у повідомленні DCH. Проте на думку всіх експертів незрозуміло, яку технологічне і бізнес відношення має до  “Мотор Січі” українська компанія DCH харківського бізнесмена-олігарха Ярославського.

Про спроби купівлі українського “Мотор Січ” китайцями і роль СБУ,АМКУ,DCH

Китайці продовжують захоплення “Мотор Січ” – погрожують Україні штрафом $3,5 млрд. через міжнародний арбітраж

Про Мотор Січ, Україну і Китай

Помічено, що бізнесмен Ярославський становив тісні зв`язки з китайськими бізнесменами, Харків став одним з найбільших центрів оптової торгівлі китайськими товарами в Україні, засновник Alibaba Group відвідав Харків на запрошення Ярославського

Відвідування Харкова і виступ у ХНУ засновника Alibaba Джека Ма на запрошення Олександра Ярославського

Читати також Китайський покупець «Мотор Січі» задекларував збитки, що майже у 5 разів перевищують вартість компанії: 

Як повідомив “Оборонно-промисловий кур’єр”, потенційний інвестор української компанії «Мотор Січ» за 2019 рік задекларував збитки у 2,6 млрд дол, що майже в 5 разів перевищує ринкову вартість самої компанії (0,56 млрд дол).

Йдеться про компанію Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd (Xinwei Group), яка разом з офшорною компанією Skyrizon Aircraft Holdings Limited (Британські Віргінські острови) та ДК «Укроборонпром», в червні 2019 року подали заявку до Антимонопольного комітету України для отримання дозволу на концентрацію акцій.

Необхідно зазначити, що Китай практично за безцінь скопіював безліч українських воєнних чи подвійного призначення технологій, для прикладу: по ціні металолому обманним шляхом купив майже готовий авіаносець; копіює та удосконалює, виробляє і продає на експорт літаки на основі літаків Антонова, танки на основі українських, газотурбінні двигуни для кораблів, ін. Ця недопустима практика продовжується КНР (біля 1,4 млрд. людей) у відношенні до України (біля 0,042 млрд.людей)

Як китайці трансформували українські танки у китайські, які блокували український танковий експорт

Китай купував й копіював українські газотурбінні двигуни для бойових кораблів ВМС НВАК?

Новітні китайські ракетні есмінці отримають двигуни, що скопійовані з українських

Китайська корпорація CSIC швидко вчиться будувати авіаносці на українській основі

Китай – найбільший споживач українських авіадвигунів АТ “Мотор Січ”

Китай продовжує копіювати українські літаки сімейства Ан та розробляти свої на їх основі

Відомі китайські спроби захопити мережу зернову українську мережу через корупційний Договір з ДПЗКУ Януковича та китайський зерновий кредит, час постачання по якому співпав з російською агресією відносно Кримського півострова України та південної і східних частин України і залучення до співпраці українських корупціонерів-зрадників з ДПЗКУ

Китайці поможуть ГПУ розслідувати корупцію у зерновому контракті ДПЗКУ часів Януковича

Варто мати на увазі, що у разі організації виробництва іноземної компанії на території КНР, іноземці повинні передати всі технології виробництва:

Порядок організації в КНР роботи іноземної компанії – інформація від уряду КНР

Порядок інвестування в КНР – інформація для іноземців від уряду КНР

У цілому нинішні керівництва КНР і Росії оголосили себе стратегічними партнерами у всіх сферах, що також має дуже негативні наслідки для України. Очевидно, що якби не китайська зовнішньополітична підтримка Путіна, то він не зміг би напасти на Україну і продовжувати утримувати захоплені українські землі (Кримський півострів України і Донбас). Багато експертів вважають спільні агресивні дії КНР і Росії добре скоординованою гібридною агресією проти держав Європи і Північної Америки, інших країн світу. Це необхідно припинити, адже у цьому протистоянні ніхто не виграє, особливо КНР. Адже у часи написання відомих китайських стратегем, якими так захоплюються і доповнили в Росії, Китай був набором нескінченно воюючих між собою феодально-рабовласницьких князівств:

Древньокитайські тези регіонального пекла (36 стратагем)

За словами нинішнього керівника Сі Цзіньпіна, Китай тепер притримується зовсім інших принципів відносин із світом, проте багато спостерігачів бачать багато агресивних дій зі сторони нинішнього керівництва КНР.

Ідеї Голови КНР Сі Цзіньпіна про дипломатію

Китай повинен з повагою відноситися до країн, які не є частиною “Серединної імперії” (“Піднебесної”); працелюбні й талановиті китайці заслужили на повагу інших народів світу.

Китай – найбільший торговий партнер України у 2020 році, товарообіг збільшився

КИЇВ, 12 січня (Сіньхуа) – Торговий товарообіг України склав 103,4 млрд. Доларів США в 2020 році, а Китай залишався найбільшим торговим партнером України, повідомляє прес-служба Державної митниці України на своєму офіційному веб-сайті у вівторок.

Згідно з даними, опублікованими агентством, в 2020 році в Україні спостерігалось зростання товарообігу з Китаєм на 20,8% в річному обчисленні (15,42 млрд доларів США). Експорт зріс на 97,7% (7,11 млрд. Доларів США), тоді як імпорт зменшився на 9,4% – (8,31 млрд. Доларів США).

Основною експортною продукцією України до Китаю залишалася руда, зернові, жири та олії та метали. Україна імпортувала З КНР електроніку, машини, обладнання, транспортні засоби.

Двосторонній товарообіг між Україною та Китаєм становив 12,76 млрд доларів США у 2019 році.

Розвиток товарообігу між Китаєм і Україною та між Китаєм і Європою стримує Росія, яка за допомогою війни заблокувала самий коротший шлях із КНР до Євросоюзу. Це зроблено не без помилкової дипломатичної  підтримки зі сторони КНР. Перед цим Росія за допомогою війни заблокувала ще один найкоротший “Шовковий шлях” – через Персію (Афганістан). Для КНР вигідно негайне припинення російського втручання у внутрішні справи України, повернення окупованого Донбасу і Кримського півострову до України.

Отже, на жаль, Україна у відносинах з КНР залишається державою, яка постачає сировину та продукцію сільського господарства. Схоже на те, що приватизація китайцями Мотор Січ ще більше погіршить ситуацію. У всякому разі, у відносинам з КНР, Україна передавала свої технологічні здобутки за символічною ціною. Для прикладу, майже готовий корпус першого в КНР авіаносця, який став основою для цілої серії китайських авіаносців, Україна у часи Президента Кучми продала до КНР за ціною металолому.

Див. приклади технологічних відносин Україна КНР:

ЯК КИТАЙЦІ ТРАНСФОРМУВАЛИ УКРАЇНСЬКІ ТАНКИ У КИТАЙСЬКІ, ЯКІ БЛОКУВАЛИ УКРАЇНСЬКИЙ ТАНКОВИЙ ЕКСПОРТ

КИТАЙСЬКИЙ ШПИГУН (ПРОФЕСОР) В УКРАЇНІ ОТРИМАВ 10 РОКІВ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

ПРО СПРОБИ КУПІВЛІ УКРАЇНСЬКОГО “МОТОР СІЧ” КИТАЙЦЯМИ І РОЛЬ СБУ,АМКУ,DCH

КИТАЙ ВИПУСТИВ НАДЗВУКОВИЙ ЛІТАК З УКРАЇНСЬКИМ ДВИГУНОМ. А УКРАЇНА?

ДНІПРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДЕ ГОТУВАТИ КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ ДЛЯ КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ

Україну відвідала військова делегація з Китаю, 49 офіцерів НОАК будуть навчатися в Україні

Новітні китайські ракетні есмінці отримають двигуни, що скопійовані з українських

Китайська корпорація CSIC швидко вчиться будувати авіаносці на українській основі

Китай – найбільший споживач українських авіадвигунів АТ “Мотор Січ”

Китай продовжує копіювати українські літаки сімейства Ан та розробляти свої на їх основі

Порядок організації в КНР роботи іноземної компанії – інформація від уряду КНР

Порядок інвестування в КНР – інформація для іноземців від уряду КНР

Чорноморські верфи в Україні виконали доковий ремонт китайських суден для робіт в Україні

Китай, Україна і РФ у ТОП-12 постачальників антрациту у світі

Huawei заперечує співробітництво з окупаційною владою на Донбасі

Як китайці трансформували українські танки у китайські, які блокували український танковий експорт

Китайський основний бойовий танк VT-4

Польське видання Wojsko i Technika оприлюднило цікавий матеріал про особливості трансформування українських і російських танків радянського походження у китайські, які блокували український танковий експорт. Стаття про танки наочно свідчить, чим може закінчитися  співробітництво КНР (населення ~1,4 млрд. людей) та України  (населення ~0,042 млрд. людей) чи Польщі (населення ~0,038 млрд. людей) або Білорусі (населення ~0,01 млрд. людей)  у будь-якій сфері. Простий неупереджений розгляд свідчить, що така небезпека особливо актуальна в умовах китайської міжнародної глобальної ініціативи “Один пояс, один шлях” і знаходить своє підтвердження у багатьох реальних геополітичних подіях різного масштабу.

На початку квітня 2020 року до Нігерії прибув транспорт з першою партією нових танків VT-4, закуплених у Китайській Народній Республіці. Через два тижні стало відомо про ще більший експортний успіх цієї китайської бойової машини. Так, черговим користувачем VT-4 буде Пакистан. Під час пандемії COVID-19, яка вирує світом, Китай, що виходить з її тіні, посилює свої позиції на ринку зброї. Танки для Пакистану будуть першими, виготовленими після початку пандемії. Але як в Китаї дійшли до створення танка, що згодом став конкурентом українському “Оплоту”?

Багато років поспіль Китайська Народна Республіка розглядалася у сфері бронетехніки переважно як виробник копій радянських конструкцій. Клони T-54 – танки Тип-59 і Тип-69 – успішно змагалися з оригінальними виробами за експортні замовлення для країн третього світу. Вочевидь, вони вигравали завдяки своїй низькій ціні.

Т-54-2

Т-54-2

З часом китайська оборонна промисловість не лише здобувала досвід, а й отримувала за кордоном нові технічні рішення і технології, які поступово освоювалися і впроваджувалися у нових проєктах.

Так, оригінальне озброєння замінили більш потужним – 105-мм гарматою з британським корінням, а потім навіть копією радянської 125-мм гармати 2A46. Частина танків отримала більш сучасні системи управління вогнем, нові системи зв’язку.

Танк Type-59

Китайська бронетехніка. Перші дві машини – танки Тип-59

З часом посилили й бронезахист. Під час поточних модернізацій також використали рішення, розроблені у Китаї для чергових версій розвитку клонів радянських танків. У результаті “китайський Т-54” все більше відрізнявся від прототипа як з точки зору зовнішнього вигляду, так і бойового потенціалу. Машини цього типоряду все ще залишаються на озброєнні.

Останніми представниками цього ланцюжка є танки Tип-59G – Tип-59G(BD) Durdźoj, що стоять на озброєнні Збройних сил Бангладеш, а також VT-3, які купила Танзанія.

Tип-59G(BD) Durdźoj
Tип-59G(BD) Durdźoj

Tип-59G(BD) Durdźoj Збройних сил Бангладешу

У 80-х роках було визнано, що акумуляція здобутого Китаєм технічного досвіду уможливлює стрибок в еволюції бронетехніки. Тому частину технічних напрацювань на базі Т-54 спрямували на розробку нових машин серії Тип-80/85/88.

Китайський танк Тип-88

Танки Тип-88А

Ці конструкції привнесли багато нового, найважливішим було впровадження нових корпусів, а надалі також нових зварних башт з оригінальним китайським рішенням модулів спеціальної броні.

Озброєння частини танків цього сімейства становлять копії запозиченої з радянського Т-72 гладкоствольні 125-мм гармати з механізованим автоматом заряджання.

Еволюційний розвиток цього напрямку триває, його останнім досягненням є танки Тип-96 (ZTZ-96), “робочі конячки” Народно-Визвольної Армії Китаю (НВАК), а також VT-2, що пропонується на експорт.

Тип-96 (ZTZ-96)

Танк Тип-96 (ZTZ-96)

Своєю чергою, створення танка WZ-123 стало революційною зміною. У певному сенсі, його можна вважати танком Т-72 “по-китайськи”. З радянським оригіналом цю машину пов’язує зовнішній вид і озброєння.

WZ-123

Танк WZ-123

Втім, вона отримала силовий агрегат, створений на основі “західних” рішень, адже в Китаї визнали можливості конструкцій, започаткованих від радянського двигуна В-2, такими, що вже досягли піку своїх можливостей.

Танк WZ-123 започаткував нову лінію розвитку. Представниками одного з напрямків є найсучасніші основні бойові танки НВАК, а саме машини Тип-99 i Тип-99А (ZTZ-99). З іншого боку цього еволюційного дерева знаходяться експортні конструкції.

Китайські танки

Спрощена схема еволюції китайських середніх і основних бойових танків

Першою з них був танк Тип 90-II, відомий також під маркетинговою назвою MBT-2000. Його версія з силовим агрегатом українського виробництва була прийнята на озброєння Збройних сил Пакистану під назвою Al Chalid і продукується локально.

Al Chalid

Пакистанський Al Chalid

На підставі цього успішного проєкту Китайська Північна Група Промислових корпорацій (NORINCO, China North Industries Corporation) розробила варіант VT-1. Він мав становити найбільш просунуту частину китайської експортної пропозиції, свого роду клас “преміум”.

Крім VT-1, NORINCO розробила також згадані вже VT-3 i VT-2, призначені для потреб менш заможних або менш вимогливих клієнтів. На початку другої декади XXI століття VT-1 i VT-1A (із вдосконаленою системою управління вогнем) було прийнято на озброєння армій Бангладеш, Марокко і М’янми.

Танк БМ

Український танк “Оплот”

У 2009 році китайський танк обрали також у Перу, де він обійшов польський PT-91P і український “Оплот“. Однак китайці не змогли використати цей успіх, на заваді укладення контракту на 80-120 танків стала залежність від українських виробників комплектуючих, передусім, двигуна і трансмісії. Випадок у Перу став для NORINCO важливим уроком, з якого швидко зробили висновки.

MBT-3000 входить до гри

Робота над наступником VT-1, або новим китайським експортним танком категорії “преміум”, розпочалася у 2009 році. Однією із головних вимог була заміна силового агрегату закордонного виробництва на вітчизняний аналог.

Разом з цим, йшлося про покращення управління вогнем і бронезахисту, по аналогії з машинами Тип-99 і Тип-99A. Вперше новий танк було показано наприкінці 2011 року в одній з програм китайського публічного телебачення.

Вже на перший погляд він відрізнявся від попередніх похідних машини Тип-90. Башта отримала додатковий захист з розподілом на секції та клиноподібною формою у передній частині.

Машина отримала багате електронне й оптоелектронне оснащення. Найбільших змін зазнала тильна частина корпусу, у перебудованому моторному відділенні встановили новий двигун і трансмісію.

Спочатку танк вважався модернізацією VT-1/MBT-2000, але у червні 2012 року стало відоме його фактичне означення – VT-4/MBT-3000. У вигляді моделі машина дебютувала на міжнародній виставці озброєння Eurosatory у Парижі. Два роки по тому було оприлюднено також існуючі прототипи.

Китайський танк VT-4

Основний бойовий танк VT-4 під час динамічного показу на виставці в Жухаї у 2016 р.

Перший з них, у конфігурації, відомій з 2012 році, демонструвався на виставці China International Aviation & Aerospace Exhibition 2014 у Жухаї. Другий брав участь у динамічних заходах, де показав дуже добрі тяглові характеристики.

Машина відрізнялася від першого прототипу, зокрема заміною 12,7-мм кулемета на башті на дистанційно керований, розміщенням пускових димових гранат, а також посиленим захистом бокових проєкцій передньої частини башти.

Танки “Оплот-Т” на параді у Таїланді

Першим користувачем цих танків став Таїланд. Щоправда, у 2011 році ця країна придбала 49 українських “Оплотів” (у версії “Оплот-Т”), але виробник з Харкова не зміг вчасно виконати контракт. Бангкок, незадоволений темпом виробництва танків, вирішив придбати танки ще й у Китаю.

Читайте також: Чому наш танк “Оплот” так і не доїхав до нашої армії

У 2017 році Королівські Тайські Сухопутні Війська отримали першу партію з 28 машин VT-4, сплативши за них еквівалент 153 млн USD (що дає ціну за одну машину нижче 5,5 млн USD). На початку 2019 року до них долучилися чергові 11 машин, придбаних за 62 млн USD. Повідомлялося про можливість придбання чергових 14 танків.

Прототип MBT-3000/VT-4

Прототип MBT-3000/VT-4 вже з дистанційно керованим 12,7-мм кулеметом на башті

Другий користувач VT-4 залишався невідомим до початку квітня 2020 року. Саме тоді з Китаю до Нігерії прибув вантаж військового майна й озброєння, у т.ч. щонайменше 4 танки. Це мала бути лише перша партія замовлення.

Закупівля VT-4 Нігерією виявилася великою несподіванкою. І хоча наприкінці минулого року там повідомлялося про бажання придбати ОВТ, однак як ймовірного постачальника тоді називали Росію.

Нігерійський танк VT-4

Нігерійський VT-4 з першої партії поставлених машин після вивантаження з судна.

Невдовзі після прем’єри новим танком зацікавилися також представники Пакистану. У 1990 році Ісламабад підписав з Пекіном угоди щодо осучаснення пакистанських бронетанкових сил і розбудови оборонної промисловості.

Китайський танк

Вперше VT-4 узяв участь у випробуваннях у Пакистані у 2015 році, коли на пустинному полігоні Бахавалпур він змагався з “Оплотом-М”.

На підставі цих угод Пакистан модернізував свої танки Tип-59 (до стандарту Al Zarrar), прийняв на озброєння машини Tип-69-IIMP, Tип-85-IIAP і, нарешті, розпочав ліцензійний випуск танків Al Chalid. У 2015 році в Пакистані ініціювали програму створення нового основного бойового танка Al Hajder.

З огляду на зазначене, Пакистан перетворився на природню ціль для маркетингових заходів NORINCO з її танком VT-4. У тому ж 2015 році китайський танк брав участь у тестах, що пройшли на пустельному полігоні Бахавалпур, де VT-4 мірявся силами з танком “Оплот-М”.

Це було перше змагання між китайською й українською машинами й, за неофіційними даними, на ньому краще продемонстрував себе саме “Оплот”. Та через війну на сході України Київ не був у стані використати цю ситуацію.

Іншим кандидатом у програмі Al Hajder мав бути турецький танк Altay. Однак плани Анкари у 2007 році зіпсувало рішення ФРН про припинення експорту силових агрегатів MTU.

Невдовзі в Ісламабаді повернулися до теми закупу китайських танків, тим більше на фоні чуток про плани поповнення бронетанкових сил Індії на кількасот танків Т-90С. Тому, коли на початку 2018 року з’явилися фото з випробувань VT-4 у Пакистані, у ЗМІ заговорили про близькість вибору на користь китайської машини.

VT-4 Пакистан

VT-4 під час тестів у Пакистані у 2018 році

Однак перемовини затягнулися. І лише у квітні 2020 року разом із фото знов виготовлених танків Пакистан назвали в якості їхнього майбутнього користувача. За деякими повідомленнями, йшлося про закупівлю біля 100 машин. Інші джерела подають цифру у 176 танків за 860 млн USD (тобто 4,8 млн USD за одну машину), з можливістю розширення контракту на чергові 124 машини.

Джерело: Про танк, що вбив українського танкового експорта

Щодо експорту китайських танків до Пакистану, то тут є геополітичні й економічні чинники. КНР є геополітичним “гарантом” територіальної цілісності мусульманського Пакистану (населення ~0,22 млрд. людей), у якого є територіальні проблеми із сусідньою Індією (населення ~1,4 млрд. людей). Індія – геополітичний сусід і суперник КНР, має на озброєнні російські танки, тому раніше Пакистан закупив українські танки, які відносно недорогі, проте могли реально перемогти російські танки. Проте, КНР дещо покращив свої танки-клони з українських і російських, має перспективу їх розвитку, потужні можливості виробництва і має реальні геополітичні важелі впливу на Пакистан. Очевидно, що важливим гіпотетичним суперником китайської танкової “орди” є танки Росії та Індії. Крім цього, ймовірно, за допомогою підтримки неоголошеної війни путінської Росії проти України, Китай у значній мірі послабив експортні можливості України як свого конкурента у боротьбі за різноманітні ринки збуту.

Щодо експорту китайських танків до Нігерії (населення ~0,195 млрд. людей) й інших країн то тут варто виділити бажання захопити їх у своє колоніальне володарювання як “Серединної імперії” і Нової глобальної “Золотої Орди”. Для цього КНР використовує достатньо великі кредитні можливості і вже навіть намагається використовувати приватні військові компанії китайського походження, що навіть знайшло своє відображення у останньому фільмі Джекі Чана.

Українцям під час будь-якої форми співробітництва з китайцями необхідно ретельно захищати свої права, добитися від китайців справедливої плати за використані українські ресурси, блокувати спроби китайських агентів в Україні зашкодити інтересам українців під маскуванням насамперед китайської вигоди в українсько-китайських відносинах.

Китай купував й копіював українські газотурбінні двигуни для бойових кораблів ВМС НВАК?

Українське підприємство “Зоря-Машпроєкт”, розміщене у місті Миколаєві,   виготовило понад 2300 морських газових турбінних двигунів (ГТД) і кілька тисяч редукторів, якими оснащено понад 500 бойових кораблів у 20 країнах світу. Це складає чверть газотурбінного світового флоту. При цьому розробка нових ГТД на “Зоря-Машпроєкт” триває.

Китайські есмінці свого часу оснащувалися американськими ГТД LM2500, але після запровадження США ембарго на постачання таких турбін Пекін звернувся до України, де придбав 10 ГТД UGT25000 і повний комплект технічної документації.

На основі української газової турбіни UGT25000 були розроблені китайські газові турбіни QC280, продуктивність яких була покращена в порівнянні з UGT25000, а робоча потужність збільшена до 30 000 кВт.

ГТД QC280 призначені для оснащення нових есмінців типу 055 (Nanchan-class) водотоннажністю до 12000 тонн. Останні є найбільшими представниками свого класу у складі ВМС Китаю. Наразі локалізація виробництва QC280 перевищила 95%.

Україна у 2013-2014 роках також постачала на експорт до КНР малі десантні кораблі на повітряній подушці типу “Бізон” (МДКВП типу “Бізон”, українська версія радянського проєкту “Зубр”), які виготовлялися в Феодосії, в Кримському півострові України. У рамках контрактів також передбачалося, що українська сторона буде постачати для замовників запасні двигуни й запасні частини, а також забезпечувати сервіс і ремонт. При цьому Китай отримав повний комплект технічної документації на проєкт МДКВП. Перший МДКВП відправили в Китай у квітні 2013 року, другий – 1 березня 2014 року, напередодні воєнного захоплення “зеленими чоловічками” Росії Кримського півострова України. Обидва побудованих на суднобудівному заводі “Море” (Феодосія) МДКВП вже увійшли до складу китайського флоту, добудова двох інших завершувалася з українською технічною допомогою.

Загалом планами командування ВМС Національної визвольної армії (НВАК) КНР передбачається довести кількість десантних кораблів на повітряній подушці до 10-15 одиниць. Україна при цьому залишає за собою поки що виробництво для них морських ГТД.

Щоправда, з урахуванням будівництва в КНР власного підприємства з виробництва газових турбін, не можна виключати, що надалі китайці можуть перейти на ліцензійне і, навіть, власне виробництво морських ГТД.

Джерело: shipbuilding.mk.ua (Миколаїв – місто корабелів)

Китайський шпигун (професор) в Україні отримав 10 років позбавлення волі

Як повідомив Офіс Генерального прокурора України, 28.08.20 р. Верховний Суд України погодився з доводами Офісу Генерального прокурора та визнав справедливими рішення судів попередніх інстанцій стосовно громадянина КНР, якого було засуджено до 10 років позбавлення волі за шпигунську діяльність.

В суді доведено, що професор Сіанського науково-дослідного інституту сучасної хімії проводив шпигунську діяльність на Дніпропетровщині. Він організував на території області збір науково-технічної та технологічної документації в галузі бойового ракетобудування з метою передачі до іноземної організації інформації, яка становить державну таємницю України.

Джерело

Див. також публікації на сайті “Китай і Україна”:

См. также публикации на сайте “Китай и Украина”