Китай і війна Росії проти України у переда«Ранкова Свобода» – що змінилося

Як змінюється геополітична роль Китаю? Чи матиме це вплив на ситуацію в Україні? Які перспективи розвитку політичних та економічних відносин України і Китаю?

На ці питання ведучого передачі Ранкова Свобода» Олександра Лащенко  18 жовтня 2017 року  відповідав виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко. В передачі також приймав участь  член громадської ради при МЗС України Андрій Бузаров. Завжди цікаво порівняти реальність і послухати минулі  “експертні оцінки”.

Велика увага у студії була приділена рішенням 19-го зїзду КПК, про які проінформував виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко. За його словами, Китай є єдиною державою, яка підтримує глобалізм і вільну торгівлю у світі, для прикладу, китайська міжнародна програма “Один пояс – один шлях” включила 70 країн, у тому числі Україну з 2015 року. За словами Р. Осипенка, у цю програму закладений принцип виграшу для кожної країни.

Щодо матеріалів 19-го з`їзду КПК, виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко акцентував увагу на чотирьох головних тезах рішень з`їзду:

  • Створення у КНР “Суспільства середньої заможності” (суспільства без бідних) – до 2021 року.
  • Поглиблення й продовження реформ на основі незмінного керівництва КПК, тому що при зміні керівництва неможливо довести реформи до успішного завершення.
  • Верховенства права, про що дуже багато говорять на Заход.
  • Боротьба з корупцією.

Ведучий Олександр Лащенко зазначив, що Сі Циньпін перервав традицію десятилітнього правління і закріпив за собою владу довічно. Осипенко підкреслив, що у зв`язку із великою корупцією у КНР існує не тільки смертна кара про що люблять вказувати в Україні, а й адміністративні покарання. Китай дає інвестиції у світ на суму більше ніж 100 мільярдів доларів. У КНР розведені управління і ринкова економіка, тому там не має олігархів у владі. КНР (1 млд. 350 млн. людей)проводить політику добросусідських відносин з усіма країнами, у першу чергу з Росією і не хоче поступово прибрати Росію (143 млн. людей, біля 20 млн. людей у Сибіру і на далекому Сході)  – “до себе”. КНР ніколи не вмішувалася і не буде вмішуватися у чужі війни на чийомусь боці, – підкреслив  директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко.

На думку Р. Осипенка, Україна не допрацьовує, не вибирає у КНР долю свого експорту, адже весь український експорт складає біля 0,18% всього китайського імпорту. Україна має практично необмежені можливості щодо збільшення експорту до КНР для отримання коштів на свій розвиток і для реалізації соціальних програм. У цьому разі Україна не просила б кошти у світі, а змогла б їх заробити у відносинах з КНР.

Крім цього, обсяг фінансових ресурсів КНР у рамках проекту “Один пояс один шлях” у китайських державних і приватних банках складає біля 900 мільярдів доларів. Для прикладу, у рамках програми 16+1, яку реалізує КНР з країнами Центральної і Східної Європи, ці країни вже отримали фінансову допомогу від КНР. Під час зустрічі представників КНР з представниками Центральної і Східної Європи, вони отримали від КНР “чек” на 10 мільярдів доларів для розвитку транскордонних проектів  у рамках ініціативи “Один пояс один шлях”. Україна могла б долучитися до цього проекту.

На питання про те, чому в Україні слабкі зв`язки з КНР, було зазначено, що “Україна дивиться в Китай через Європу”, хоча багато європейських країн вже працюють з КНР по двостороннім й багатостороннім угодам. Україні особливо вигідно переорієнтуватися на ринок КНР після втрати російського ринку. Два китайські посли послідовно пропонували Україні вступити у перемовини з КНР щодо зони вільної торгівлі. На думку Р. Осипенка, створення зони вільної торгівлі України з КНР при існуючій зоні вільної торгівлі Європи з Україною, дозволило б реалізувати українську мрію про “місток” між Заходом і Сходом.

Більше дивіться і слухайте у відео:

Цікаво порівняти оцінки директора Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко з тим, що є у теперішній час фактично у КНР у різних провінціях, у “капіталістичні підсистемі”, у “соціалістичній підсистемі”, у містах і селах різних провінцій. Очевидно, що ніхто з присутніх у студії не володіє істиною останньої інстанції, а виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко за своєю посадою захоплено захищає китайські інтереси, уміло, у китайському стилі обходячи “незручні запитання”, а іноді допускаючи явно неправдиві твердження, для прикладу про участь КНР у “чужих війнах”. Прикладом цього є активна і значна участь КНР на стороні Північної Кореї у Корейській війні 1950-1953 років. Часто цей конфлікт часів Холодної війни розглядався як опосередкована війна між США й ООН з південного боку та Народно-Визвольною Армією Китаю і ВПС  СРСР з північного. У складі Комуністичних збройних сил діяли солдати Корейської Народної Армії, «добровольці» Народно-Визвольної Армії Китаю і Військово-повітряні сили Радянського Союзу.

У теперішній час керівництво КНР так і не визнало очевидні всім факти гібридної воєнної агресії РФ проти України і українців дуже обурює, що те ж саме робить виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко.

Див також публікацію про стан  відносин між Китаєм і Україною на основі інформації про візит Китайської Ради з просування торгівлі (CCPIT).

 

З 2018 року на ринок КНР починаються поставки українського соняшникового шроту

За останні 5 років виробництво соняшникової олії в світі виросло практично на 30%, при цьому темпи торгівлі даною продукцією зросли на 40%. Дана тенденція обумовлена ​​постійно зростаючим попитом на даний вид рослинних масел на світовому ринку, де воно поступово замінює традиційні рослинні масла за рахунок своїх харчових і смакових якостей. Про це 27 червня в своєму виступі на конференції Sunflower oil & meal trade conference в Шанхаї заявила керівник аналітичного відділу компанії Marcoрolo Commodities SA Олена Нероба.

Більш детально див.

Друга міжнародна конференція 

Sunflower Oil Meal Trade Conference

27 червня 2018 року, м Шанхай (Китай)  

Shanghai Marriott Hotel Riverside

При цьому, підкреслила Олена, безумовним лідером світового виробництва і експорту соняшникової олії є Україна, яка в даний час виробляє більше третини загального обсягу даної продукції.

«Особливо також слід зазначити, що понад 56% від світового експорту соняшникової олії також забезпечує України. Таким чином, ймовірність того, що масло, придбане в супермаркеті, буде саме українського виробництва, ви можете вирахувати самі », – зазначила речник.

Ключовими покупцями української соняшникової олії названі Індія, ЄС, Китай, Іран, Ірак, Малайзія.

Майже 90% цієї продукції, виробленої в Україні, в даний час реалізується в вигляді сирої нерафінованої форми, що потребує виправлення.

«Що стосується нового 2018/19 МР, то ми очікуємо збільшення виробництва соняшникової олії в Україні ще на 14,5% – до 6,6 млн. Тонн проти 5,76 млн. Тонн в поточному сезоні. Відповідно його експорт може зрости з 5,3 млн. До 5,8 млн. Тонн », – додала аналітик.

Китай є другим після Індії світовим імпортером соняшникової олії, а з 2018 року на китайський ринок починаються поставки української соняшникової шроту, потенціал імпорту якого оцінюється учасниками китайського ринку дуже позитивно.

Китайська корпорація CSIC швидко вчиться будувати авіаносці на українській основі

Отримання Китаєм від України важкого авіаносного ракетного крейсеру “Варяг” (під час розпаду СРСР його назвали “Варяг”) дозволило КНР зекономити мільярди доларів та отримати безцінний досвід морського будівництва, який матеріалізувався у побудові першого у КНР авіаносця Ляолін (англ. Liaoning кит. 中国人民解放军海军辽宁舰, також відомий як Ши Лан, англ. Shī Láng).  На жаль, цей контракт виявився не взаємовигідним і ймовірно, залишив не дуже гарне враження для українців і світу.

Ймовірно, це стало також наслідком агресивної російської політики по відношенню до України, яка почалася значно раніше.  Так, Росія по суті “вкрала” в Україні другий ТАКР (рос. “тяжёлый авианесущий крейсер ракетный”), який нині відомий як “Адмірал Кузнецов” (раніше носив назву столиці Грузії “Тбилиси”), проте самостійно не змогла ефективно експлуатувати його, що ще раз показав похід “Адмірала Кузнецова” на війну до Іраку, ін. За своїм призначенням ТАКР Адмірал Кузнецов не міг підтримуватися у справному стані тривалий час на Півночі РФ, а ремонтна база для ТАКР була тільки в українському Миколаєві на Чорному морі, де були побудовані всі важкі авіанесучі ракетні крейсери СРСР. Фактично, крадіжкою ТАКР Адмірал Кузнецов в українців, керівництво ВМФ РФ (РФ – бувша РСФСР) покарало самих себе додатковими і неефективними витратами на ВМФ РФ.

Как Россия ночью украла авианосец “Кузнецов” у Украины …  18 січ. 2018 р. – 26 лет назад ТАКР «Адмирал флота Советского Союза Кузнецов» был похищен уУкраины. И до сих пор детище украинских корабелов …

20 червня китайська суднобудівна корпорація (CSIC – China Shipbuilding Industry Corporation),  фірма, яка робить китайські авіаносці, розмістила зображення у своїх соціальних мережах, де розміщено три авіаносці. Праворуч і ліворуч розміщені перший авіаносець “Ляонін” який був побудований Україною, а також перший китайський авіаносець, побудований в КНР як репліка  українського “Варягу”. На відміну від цих авіаносців з трамплінами, таємничий третій перевізник посередині зображення мав плоску палубу з трьома катапультами. Це говорить про те, що він спирається на систему катапультування, а не на трамплін.

China Shipbuilding Industry Corporation China Shipbuilding Industry Corporation ( CSIC ), established on 1st July1999, consisting of some of the enterprises and institutes of former China State … Structure · ‎Naval Products · ‎Introduction · ‎Scientific & Technology Support

Як зазначив у південно-китайському ранковому пості з Гонконгу , зображення третього китайських авіаносця виглядало подібно до  малюнку художника, а не фактичну фотографію нового перевізника. Крім того, CSIC швидко видаляє зображення з облікових записів соціальних мереж.

China’s Next Aircraft Carrier Will Have Some Serious Combat Power … nationalinterest.org/…/china’s-next-aircraft-carrier-will-have…  China’s next aircraft carrier is likely to boast a lot more combat power. On June 20,China Shipbuilding Industry Corporation (CSIC), the firm that …

Довідка про важкі авіанесучі крейсери, які будувалися в Україні

Порядок інформації у нижчеподаних довідках по кожному ТАКР (“Тяжёлый Авинесущий Крейсер Ракетный”): Назва Верф Закладено Спущений У строю Списано Водотоннажність
(Найбільше), т Довжина, м Потужність
рушіїв, кількість літаків авіаційної групи
(літаки + вертольоти) Примітки

Проект 1143.1-4 «Кречет»
ТАКР Київ, Чорноморський суднобудівний завод 21.07.1970 26.12.1972 28.12.1975 30.06.1993 41 380 272 142 000 16 + 18. У 2000 проданий Росією в КНР, де став експонатом і в 2011 також готелем в тематичному парку «Бінхай» в Тяньцзіні. 39 ° 09’19 “пн. ш. 117 ° 48’30 “в. д.HGЯO. Використовувався для вивчення технологій будівництва  і відпрацювання методики будівництва авіаносців.

ТАКР Мінськ, Чорноморський суднобудівний завод 28.11.1972 30.09.1975 27.09.1978 30.06.1993 41 380 272 142 000 16 + 18 1995 проданий Росією у Південну Корею для розбирання, але в 2006 перепроданий в Китай і став експонатом тематичного парку Minsk World в Шеньчжені, в 2016 проданий для тематичного парку в Наньтуні. 22 ° 33’13 “пн. ш. 114 ° 14’12 “в. д.HGЯO. Використовувався для вивчення технологій будівництва  і відпрацювання методики будівництва авіаносців.

ТАКР Новоросійськ ,Чорноморський суднобудівний завод 30.09.1975 26.12.1978 24.11.1982 30.06.1993 43 220 273 142 000 18 + 18. У 1994 проданий Росією в Південну Корею, в 1997 розібраний.

ТАКР Адмірал Горшков, Чорноморський суднобудівний завод 26.12.1978 31.03.1982 20.12.1987 5.03.2004 45 390 273,1 180 000 20 + 16 У 2000 проданий в Індію, до 2013 реконструйований на її замовлення з перебудовою в класичний авіаносець, перейменований в “Викрамадитья”. У складі ВМС Індії.

Проект 1143.5-6 «Кречет»
ТАКР Адмірал Кузнєцов, Чорноморський суднобудівний завод 1.09.1982 4.12.1985 20.01.1991 61 390 306,5 200 000 30 + 20 В складі ВМФ РФ.

ТАКР Варяг, Чорноморський суднобудівний завод 6.12.1985 25.11.1988 59 500 304,5 200 000 26 + 24 Будівництво зупинено в 1992 у результаті відмови РФ від його закупівлі у зв`язку із відсутністю коштів. У 1998, після “роззброєння” готового на ~70% ТАКР, проданий Україною КНР,  де через 10 років (у 2012) добудований за допомогою спеціалістів з ЧСЗ, перейменований в Ляонін. У складі ВМС КНР став першим авіаносцем, введення якого у бойовий порядок ВМС КНР стало видатною загальнонаціональною подією.

Проект 1143.7 «Кречет», атомний
АТАКР Ульяновськ,Чорноморський суднобудівний завод 25.11.1988 1995 (планувалося здача) 79 758 324,6 280 000 70 Будівництво зупинено в 1991, розібраний в 1992 у зв`язку із відсутністю коштів і бажання Росії фінансувати добудову замовленого корабля. За оцінкою експертів, Росія також не сплатила штрафні санкції за відмову від будівництва, а її агенти впливу “вимили” власні обігові кошти з Чорноморського суднобудівного заводу шляхом витрачання їх на ініціативну “добудову” ТАКР Ульянівськ, а потім на його утилізацію. Подвійний корпус ТАКР складався у основному із броньової сталі.  Проект відновлений у КНР.

Варто підкреслити, що вивчення китайськими спеціалістами закуплених в РФ ТАКР Мінськ,  ТАКР Київ, та купленого в Україні корпусу недобудованого ТАКР Варяг, купленої документації на ТАКР Ульяновск забезпечило КНР економію мільярдів доларів та дало безцінний досвід будівництва авіаносців. Очевидно, за такою ж методикою можливе створення китайського транспортного літака на основі найбільшого у світі українського транспортного літака АН-225 “Мрія”. Подібні методики використання чужої інтелектуальної, конструкторської і матеріальної власності в КНР викликають обурення у всіх країнах і підривають авторитет КНР і китайських компаній як ділових партнерів.

Дещо про Чорноморський суднобудівний завод (ЧСЗ)

За повідомленнями ЗМІ, Чорноморський суднобудівний завод незаконно приватизований у часи президенства Віктора Януковича російським олігархом Вадимом Новинським, який пізніше отримав українське громадянство. За даними ЗМІ, Новинський також відомий своїм “неформальним управлінням” РПЦ МП в Україні. Знищення  ЧСЗ формально здійснене за допомогою процедури банкрутства з ініціативи Балаклавського рудоуправління, яке, як і ЧСЗ, належить Новінському, див.:

Суд заарештував Чорноморський суднобудівний завод Новинського 13 лип. 2017 р. – Печерський районний суд Києва наклав арешт на 99% акцій ПАТЧорноморський суднобудівний завод, що входить в Смарт-Холдинг Вадима Новинського. Про це йдеться в ухвалі суду від 21 червня …

Завершуючи дане повідомлення, варто підкреслити, що попередні українські чиновники під впливом росіян показали неспроможність захищати інтереси України у сфері будівництва потужних військових кораблів. Нинішнім і наступним державним службовцям України варто брати як приклад США та КНР у справі захисту національних інтересів. Китаю вигідно будувати свої відносини з Україною на основі взаємної поваги та взаємної вигоди і тоді і Китай і Україна отримають від взаємного співробітництва потужний позитивний синергетичний ефект. 

Геополітичні орієнтири України за оцінкою Синьхуа – у виступі Президента Порошенка на День Конституції України

Агенство Синьхуа відзначило слова  Президента України Петра Порошенка під час святкування Дня Конституції України:  “Європейська та євроатлантична інтеграція чітко відповідає національним інтересам України”.

У короткому повідомленні Синьхуа виділяє, що Президент Порошенко повідомив, що найближчим часом він подасть до парламенту проекти поправок до Конституції, які визначають членство в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та Європейському Союзі (ЄС) як стратегічні цілі України.

Джерело  Quotes of the day from Xinhua World News, June 28

На думку експертів видання “Китай і Україна”, входження України в НАТО і в Євросоюз не суперечить геополітичній і економічній вигоді КНР.

Адже просування КНР до кордонів Євросоюзу асоціюється в Європі із навалою Чингізсхана, війська якого доходили до території нинішньої Польщі. Це не дало нікому нічого позитивного, а дало лише страждання і збитки. Проте, Україна повинна стати ефективною частиною забезпечення життєво необхідних продовольчих, технологічних і транспортних потреб КНР. Для цього китайці повинні не керуватися сумновідомими воєнними правилами “36 стратагем”, а організовувати взаємно поважні і взаємно вигідні торгово-економічні відносини з Україною. Адже вже не тільки аналітики але й люди на побутовому рівні ясно помічають, що гібридна воєнна агресія економічно, політично і соціально неефективної Росії можлива тільки тому, що китайське керівництво підтримує цю агресію у неявній формі, сподіваючись на ослаблення РФ та спрощення маніпулювання московською державою. Для прикладу, див.:

Представитель КНР в ООН Ма Чжаосюй обманывает мировую общественность о причинах войны на юго-востоке Украины

Коротко про 36 стратагем – древньокитайські тези регіонального пекла

Китай і Україна повинні розвивати взаємовигідні відносини, а максимально швидкий вступ України до НАТО і Євросоюзу значно підвищить ефективність і гарантовану стабільність співпраці з КНР, яка має дуже велике значення.

Залізничний потяг Євросоюз – Азія, КНР через Україну

Кремль втомив усіх своїми гібридними воєнними зусиллями щодо створення залежності від російських доріг і російських капризів на шляху Азія – Євросоюз.

Польська залізнична компанія PKP LHS почала тестування нового маршруту в Китай. З терміналу в Славкуві, що належить PKP LHS, відправили пробний контейнер до Китаю. По дорозі залізничний потяг проїде по Транскаспійського маршруту, тобто по території України, Грузії, Азербайджану і Казахстану.

Керівник PKP LHS Збігнєв Трачіхлеб ззазначив: “Ми запускаємо маршрут, який коротше морського шляху і набагато дешевше, ніж повітряний транспорт. Він відповідає потребам експедиторів та операторів, які хочуть уникнути тривалого морського транспорту, обійти черзі на завантаження в азіатських портах, ефективно перетинати кордон з Європейським Союзом і забезпечувати доставку вантажів just “in-time.”

Запуск пробного контейнера був організований за сприяння австрійської компанії Far East Land Bridge.

Очевидно, що варто розвивати залізничні та автомобільні шляхи від Чорного моря через Україну, Польщу, Білорусь, Литву, Латвію і Естонію до Балтійського моря – це дуже вигідно для всіх і вперше дозволить обійти залежність Європи від “російських шлагбаумів” та шляхах з Азії і Євразії.

Ймовірно, саме тому у радянські часи була побудована і потім підірвана Чорнобильська АЕС недалеко від місця з`єднання білоруської і української частини річкового шляху “Із варяг в греки”, що також блокувало продовження річкового шляху через Польщу до Балтійського моря. 

Крім цього, залізничний “Шовковий шлях” через Росію дуже довгий і економічно невигідний – він проходить через малонаселені регіони РФ.