Найбільші інвестори з Китаю цікавляться інфраструктурою чорноморських портів України

5 липня морські порти Одеса та Чорноморськ відвідали представники Державного комітету з розвитку і реформ Китайської Народної Республіки і найбільших китайських компаній, що займаються реалізацією масштабних інфраструктурних проектів по всьому світу. Глава Адміністрації морських портів України (АМПУ) Райвіс Вецкаганс обговорив з учасниками китайської делегації можливості участі їх компаній в реалізації інвестиційних проектів в портах Одеса, Южний, Чорноморськ, Херсон, Ольвія і Рені.

Китайським інвесторам були представлені чотири концесійних проекти:

  • поромний комплекс в порту Чорноморськ,
  • ДП «Стивідорна компанія Ольвія»,
  • ДП «Херсонський морський торговельний порт»,
  • ДП «Южний морський торговельний порт».

А також китайським інвесторам представлені інвестиційний проект розвитку пасажирського терміналу в Одеському порту і будівництва міжнародної автомагістралі М14, що з’єднує порти Херсона, Миколаєва та Одеси.

Райвіс Вецкаганс зазначив, що китайські компанії вже зараз активно беруть участь і стають переможцями відкритих конкурсів на реалізацію великих інфраструктурних проектів АМПУ. Зокрема, China Harbour Engineering Company Ltd виконує роботи з днопоглиблення в порту «Южний», а з серпня 2018 року почне працювати і в порту «Чорноморськ». Що стосується обробки вантажів, то за цим напрямом двостороннє співробітництво не обмежується імпортом китайських товарів в Україну морським шляхом. Через наші порти китайський бізнес також здійснює поставку української продукції і транзитних вантажів в КНР, забезпечує необхідною сировиною свої підприємства на території Європейського союзу.

Чорноморські порти України мають низку переваг для китайського бізнесу — вони можуть бути інтегровані в нові маршрути Шовкового шляху для доставки вантажів з Китаю в ЄС і назад, як виключно морським шляхом, так і з використанням автомобільного залізничного і морського транспорту. Досвід китайських компаній в реалізації великих інфраструктурних проектів по всьому світу буде дуже корисний для розвитку і модернізації українських портів. Інвестори отримають можливість більш ефективно обробляти існуючий вантажопотік і залучати нових вантажовідправників»,— упевнений глава АМПУ.

В рамках візиту китайської делегації детально обговорювалися терміни проведення концесійних конкурсів по портам «Южний», «Херсон», «Ольвія», а також можливі моделі фінансування проектів, як на умовах державно-приватного партнерства, так і в рамках спеціальної економічної зони в Рені та інші формати співпраці.

На зустрічі із заступником голови Одеської обласної державної адміністрації Світланою Шаталовою представники китайського бізнесу обговорили можливість інвестицій в реалізацію проекту «Одеський індустріальний парк» та СЕЗ «Рені». «Одеська область займає лідируючі позиції розвитку економіки серед регіонів України. Ми готові запропонувати інвесторам цікаві бізнес-проекти та сподіваємося на подальшу плідну та результативну співпрацю», — зазначила заступник Світлана Шаталова.

«Нас дуже зацікавили проекти, пов’язані з українськими портами «Южний», «Херсон», «Рені». Ми плануємо їх детально проаналізувати, щоб визначитись з можливістю та форматом участі китайських компаній в їх реалізації,— підкреслив, коментуючи підсумки візиту, директор Департаменту міжнародного співробітництва Державного Комітету з розвитку і реформ КНР Ван Дзяньдзюнь.— Ми готові обговорювати різні моделі фінансування цих проектів, зокрема й ті, що не потребують надання обов’язкових державних гарантій. На наш погляд, перспективною може бути модель концесії, умови якої ми хочемо ретельно опрацювати з нашими українськими партнерами»,— додав голова китайської делегації.

До складу китайської делегації, що відвідала українські порти, увійшли представники таких великих компаній і фінансових інститутів як Industrial and Commercial Bank of China, Exim Bank, China Gezhouba Group International Engineering Co. Ltd., China Communications Construction Company Ltd. (International), China Road and Bridge Corporation, Сhina state construction engineering corporation, China Harbour Engineering Company Ltd., China Airport Construction Group Corporation, China Railway Construction Corporation. Загальний обсяг капіталізації цих компаній перевищує 600 млрд дол.

Довідка про Райвіс Вецкаганс, керівник Державного підприємства України «Адміністрація морських портів України»:

Стаж роботи Райвіса Вецкаганса — 21 рік, з яких 16 років на керівних позиціях в сфері управління компаніями сектору транспорту і логістики, пароплавства та фінансових послуг. Починаючи з 2002 року Райвіс Вецкаганс  протягом восьми років був фінансовим директором АТ «Вентспілський торговий порт», холдингу «VK Tranzits», а також АТ «Латвійське пароплавство». З 2010 по 2016 рр. керував стивідорними компаніями (портовими  операторами: «Ризький центральний термінал», «Ризький контейнерний термінал» і «Ризький вугільний термінал». З січня 2017 року очолює Державне підприємство ” Адміністрація морських портів України”. В його обов’язки входить затвердження ключових фінансових, стратегічних і кадрових рішень як в центральному апараті, так і в філіях АМПУ. Освіта Райвіса Вецкаганса: у 1997 році закінчив Латвійський університет (м. Рига), де здобув економічну освіту. У 1999 році в тому ж навчальному закладі отримав ступінь магістра в галузі соціальних наук.

Джерело: сайт AMПУ 

Зауваження

  1. Дуже дивно і обурливо, що логотипом сайту державного підприємства “Адміністрація морських портів України” є синьо-біло-червоний логотип,  який візуально зв`язаний з російським триколором.
  2. У статті та в інших публікаціях використовується дезінформуюча назва “Глава Адміністрації морських портів України (АМПУ)”, а варто використовувати – Глава державної  адміністрації морських портів України (АМПУ), або Глава державного підприємства “Адміністрація  морських портів України”.
  3. Дивно і обурливо, стаття про візит китайської делегації на сайті ДП АМПУ є на українські і російській мовах, проте відсутня на англійській мові…
  4. Дивно,що громадянин Латвії від імені України вирішує питання з провідними компаніями Китаю про мільярндні інвестиції в державну сферу України…
  5. Україні практично не потрібен неякісний китайський ширпотреб, але Китаю і багатьом іншим країнам щороку потрібні десятки мільйонів тон українського продовольства та інших товарів. Для прикладу, у 2017-2018 маркетингових роках Україна експортувала більше ніж 41 мільйон тон зернових, яким можна прогодувати більше ніж 100 мільйонів людей.
  6. Китай фактично підтримує в ООН і Раді Безпеки ООН російську гібридну агресію проти України, захоплення Росією сільськогосподарських земель України, блокування Росією короткого залізничного шляху з Китаю через Казахстан і Україну в Євросоюз. Зерновий контракт китайських компаній з ДПЗКУ напередодні гібридної військової агресії РФ проти України ледве не втягнув Україну у мільярдні борги перед Китаєм та рейдерське захоплення китайськими компаніями зернової інфраструктури ДПЗКУ.
  7. Китай отримав від України програму авіаносців і майже готовий авіаносець по ціні нижче металолома (20 млн. доларів), унаслідок чого  українці не отримали від цього ніякого зиску, а китайці пишаються вже другим авіаносцем українського походження.
  8. Китайці намагаються обурливо оманним шляхом захопити і вивезти до Китаю завод МоторСіч, технології виробництва авіадвигунів і провідних спеціалістів. Цю спробу ввічливо призупинила СБУ. Необхідно зазначити, що в КНР прийнятий закон про іноземних інвесторів, яких у випадку виробництва на території КНР зобов`язують розкривати всі технології.
  9. Досвід показує, що китайські інвестори схильні вступати в корупційні зв`язки з чиновниками країни інвестування . Очевидно, що вказані на сайті ДП АМПУ активи цих інвесторів розміром 400 млрд. доларів дозволяють легко підкупити багато українських чиновників, у тому числі іноземців.
  10. За результатами візиту чиновники ДП АМПУ на чолі з латвійцем Райвісом Вецкагансом не обрахували розмір фінансової та іншої вигоди для України від китайських інвестицій і поінформували українців на своєму сайті, яку вигоду отримує держбюджет України, громадяни україни від китайських інвестицій і які загрози він несе. Адже за спиною китайців можуть стояти їх тісні стратегічні партнери – російські агенти від “російського світу”, “Новороссії”. Киай за допомогою фінансових і технологічних інвестицій практично вже перетворив Росію у свою провінцію.
  11. Варто враховувати, що можна увійти у китайську сферу співпраці по продовольству, проте вийти з неї неможливо, адже для китайців забезпечення продовольством більше 1,3 млрд. населення – це питання “життя і смерті” і керівництво КНР неодноразово наголошувало про необхідність жорсткого силового захисту своїх інтересів і транспортних шляхів, у тому числі “Один пояс один шлях”. Ці транспортні шляхи можеть використовуватися для швидкого перекидання військ і китайської техніки під прикриттям росіян.
  12. Китай вступив жорстоку конфронтацію з США, що стало наслідком крадіжок китайцями технологій у США і масових поставок до США за демпінговими цінами продукції, яка виготовлена за цими технологіями. Подібна ситуація є і в Євросоюзі. На відміну від КНР, США є дійсно стратегічним партнером для України і РЕАЛЬНО допомогає українцям протистояти російській гібридній воєнній агресії. Китай відмовився від частини сільськогосподарської продукції США і хоче замінити її українською продукцією, що може спричинити до конфлікту бізнес-інтересів українців з американцями, що не потрібно українцям.



Шрот соняшника – стратегічний ресурс України і чому він життєво важливий для світу

Шріт або шрот (нім. Schrot — «дріб», «дрібні обрізки») — твердий залишок насіння олійних культур після вилучення з нього олії екстракційним способом – це побічний продукт виробництва олій із різних олійних рослин, отриманий після екстрагування олій розчинниками.

Внаслідок пресування насіння залишається макуха. Хоч більшість олії виділяється під час пресування, але в макусі її вміст усе ще становить до 10 %. Для остаточної екстракції олії з макухи використовують органічні розчинники після обробки якими в насінні залишається лише 1,5-2 % олії. Оце почавлене та знежирене насіння і є шротом.

Залежно від початкової сировини розрізняють таки види шроту: соняшниковий, соєвий, ріпаковий (камоловий), арахісовий, гірчичний, конопляний, кукурудзяний та інші види шротів.

Шрот використовується перш за все як високопротеїнова добавка для виробництва кормів для худоби та птиці, оскільки багатий на рослинні білки, клітковину, вітаміни Е та В, калій, фосфор та інші мінеральні речовини.

За обсягами виробництва соняшникового шроту Україна входить в трійку лідерів разом з Аргентиною та Росією. Світове виробництво становить понад 9 мільйонів тон, з яких понад 40 % припадає на вказану трійку. Лідером є Аргентина яка до того ж експортує 90 % обсягів виробництва, що становить біля половини світового експорту. Україна експортує близько 700 тисяч тон, тобто понад половину шроту отриманого підприємствами олійної промисловості. Росія виробляє біля мільйона тон шроту, але практично увесь споживає на внутрішньому ринку, при цьому регулярно імпортує шрот з України. Досить значні обсяги виробництва шроту в Китаї— близько 400 тисяч тон, але практично увесь він споживається на внутрішньому ринку країни.

Оскільки найбільшим виробником та споживачем соєвого шроту є США, то саме тамтешні ціни впливають на увесь світовий ринок. Торгівці усього світу орієнтуються на ціни Чікагської торгової біржі (Chicago Board Of Trade). Ціни тамтешніх ф’ючерсів визначають світові ціни на шрот на середньострокові терміни.

Оскільки США практично не експортують соєвий шріт, то Європа імпортує цю продукцію з Аргентини та Бразилії. Тому ціни в Європі визначаються в Ротердамі де торгують імпортним шротом з Південної Америки. Ціни на шрот європейського виробництва, соєвий та ріпаковий, орієнтуються на ціни в Гамбурзі бо Німеччина є найбільшим виробником.

Країни віддалені від Ротердаму, наприклад Польща, Угорщина, країни Балтії та деякі країни Середземномор’я активно купують соняшниковий український шрот який за якістю не поступається аргентинському, а його транспортування помітно дешевше

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Шріт

у 2018 році у КНР зіставлений список з реєстраційною інформацію про об’єкти, які виробляють соняшниковий шрот (соняшникову їжу) для експорту до Китаю. У цьому списку 24 об`єкти, всі з України.

Отже, Україна має життєво важливі для світу потужності вирощування соняшника, соняшникової олії і шроту. Адже населення планети росте і йому потрібне харчування, особливо це важливо для Китаю і Індії, інших країн. Це значна сфера прибутків для України і українці повинні цим скористатися. Найбільшим виробником та споживачем соєвого шроту є США, тому торговці усього світу орієнтуються на ціни Чікагської торгової біржі (Chicago Board Of Trade). Ціни тамтешніх ф’ючерсів визначають світові ціни на шрот.

Юридичне бюро про проблеми закордонних паралельних процесів під китайським правом

У міжнародних комерційних операціях дуже часто трапляється, що одна операція здійснюється різними сторонами (покупцем, продавцем, перевізником, банком тощо) з різних країн та регіонів. Як наслідок, коли виникає суперечка, сторони, як правило, шукають засобів правового захисту у своїх рідних країнах. Тому суперечливі заходи, пов’язані з міжнародною торгівлею, дуже суттєво існують у судовому процесі за кордоном або навіть у паралельних процесах. Ця стаття зробить короткий аналіз зарубіжних паралельних розглядів у торговельних спорах, пов’язаних із іноземними компаніями, згідно китайського законодавства.


1. Паралельні процедури у міжнародних комерційних спорах

Паралельне провадження у міжнародних комерційних спорах часто посилається на ситуацію, коли різні суди та арбітражні трибунали в двох або кількох юрисдикціях розглядають одну і ту ж претензію від тих самих сторін на основі однієї і тієї ж причини. Якщо така ситуація відбудеться у суто національних суперечках, проблема може розглядатися як проблема e bis in idem , тоді як в міжнародному контексті ця проблема також стосується судового суверенітету, судової допомоги тощо.

(1) Зарубіжні паралельні спори

Відповідно до китайського законодавства, коли паралельні суперечки відбуваються в суто національному судочинстві, партія, як правило, може висувати виклик юрисдикції у пізнішому судовому провадженні на основі non bis in idem і суди повинні підтримувати (див. Статтю 247 Тлумачення Верховного народного суду щодо Застосування Цивільно-процесуального закону Китайської Народної Республіки) Проте, коли існують закордонні паралельні судові справи, засновані на принципі суддівського суверенітету, китайський суд може продовжувати здійснювати свою юрисдикцію у цій справі. Поки китайські суди мають юрисдикцію щодо справи, а прийняття подання сторонами не порушує китайські закони та конвенції або договори про юридичну допомогу, підписані Китаєм, китайські суди можуть розглядати справу незалежно від того, чи була справа вже розглянута чи визначена (див. статтю 533 Тлумачення Верховного народного суду щодо застосування Цивільно-процесуального закону Китайської Народної Республіки).

(2) Зарубіжні паралельні арбітражі

На відміну від судових судових процесів, проблема суддівського суверенітету рідко бере участь у арбітражних процесах (судовий суверенітет рідко бере участь у нормальному арбітражному процесі, але бере участь у стадії виконання іноземних арбітражних рішень, наприклад, державної політики тощо). Як наслідок, поки існує ефективна арбітражна угода між сторонами про подання спору на арбітраж за межами Китаю, і поданий спір знаходиться в рамках арбітражної угоди, китайські суди, як правило, не мають юрисдикції щодо справи (див. Статтю 124.2 Цивільно-процесуального закону Китайської Народної Республіки та статті 5 Арбітражного закону Китайської Народної Республіки ).

2. Управління ризиками проти паралельних процесів за кордоном у міжнародних комерційних спорах згідно китайського законодавства

Існування паралельних процесів може легко спричинити низку проблем. Найбільш очевидною проблемою є те, що сторонам потрібно витрачати більше часу і грошей на вирішення багатьох процедур. Як наслідок, великі витрати витрачаються на просто вирішення процедурних питань (таких як юрисдикційні виклики) замість суттєвих проблем, а весь процес врегулювання суперечок продовжується. Тим часом різні судові процедури, що виникають з тієї самої справи, часто трапляються в різних правових режимах, і потенційно суперечливі рішення можуть також викликати проблеми на стадії виконання.

Коли мова йде про паралельне провадження, існує безліч превентивних механізмів у міжнародних інвестиційних договорах, наприклад, вичерпання місцевих засобів правового захисту та парасолькових положень в рамках попередніх ДІТ, стаття 1126 “Консолідація за НАФТА” тощо. Проте в звичайних комерційних спорах, без діючих конвенцій / договорів, для того, щоб запобігти паралельне провадження, все залежить від того, як сторони приймають превентивні заходи, такі як чіткі угоди про механізми врегулювання суперечок, аргументи за форум non conveniens або подання позову про заборону.

(1) Укладення угод про механізми вирішення спорів

Стосовно примусу сторони зазвичай обирають судовий або арбітражний розгляд для вирішення комерційних спорів. Проте, розглядаючи судовий суверенітет у міжнародних комерційних спорах, суди скоріше здійснюють свою юрисдикцію у справі безкомпромісно, ​​ігноруючи угоду між сторонами, які погодились подати справу до іноземних судів або навіть на поточний закордонний судовий розгляд.

Тому, щоб бути обережними, сторони можуть захотіти обрати арбітраж на судовий процес, щоб уникнути небажаного втручання судів. Крім того, Нью-Йоркська конвенція також значною мірою гарантує транскордонне виконання іноземних арбітражних рішень.

Якщо партія все ж таки віддає перевагу судовій справі, критично, що виняткова категорія юрисдикції використовується як невиключна угода про юрисдикцію, має набагато менш обов’язкову силу. Крім того, слід зазначити, що, хоча Китай офіційно підписав Конвенцію від 30 червня 2005 року про вибір судом угод у вересні 2017 року, і Конвенція може гарантувати транскордонні виконання судових рішень певною мірою на території держав-учасниць, коли в порівнянні з Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, його всесвітній вплив все ще дуже обмежений і має набагато менше держав-учасниць. Поки що конвенція набула чинності в Європейському Союзі (включає Великобританію, але не Данію), Мексику та Сінгапур. Китай, Республіка Чорногорія, Україна та США підписали конвенцію, але ще не ратифікували її. Враховуючи, що кількість держав-учасниць Нью-Йоркської конвенції досягла 159 (до квітня 2018 року).

(2) Аргументи за Форум Non Conveniens

Forum non conveniens – це одна з можливостей протистояти паралельним провадженням. Тим не менше, ефект її застосування на практиці все ще слабкий. Відповідно до китайського законодавства, тест на форум non conveniens є надзвичайно суворим.

По-перше, для успішного вирішення юрисдикції, що базується на forum non conveniens відповідно до китайського законодавства, сторона має довести, що його справа відповідає всім шести критеріям, передбаченим статтею 532 Титулу Верховного народного суду про застосування цивільного процесу Закон Китайської Народної Республіки :

  1. відповідач висуває прохання про те, щоб справа розглядалася більш зручним іноземним судом або висувала виклик юрисдикції;
  2. відповідні сторони не мають жодної згоди щодо вибору китайського суду як компетентного суду;
  3. справа не підлягає винятковій юрисдикції китайських судів;
  4. справа не передбачає жодних інтересів держави, громадян, юридичних осіб та інших організацій у Китаї;
  5. основні факти справи не відбулися на території Китаю, і справа не регулюється китайським законодавством, через що китайські суди можуть мати суттєві труднощі з точки зору з’ясування фактів та застосування законів під час розгляду справи; і
  6. іноземний суд має виключну юрисдикцію у цій справі та буде послухати справу більш зручним способом.

По-друге, навіть якщо всі шість критеріїв будуть виконані, китайські суди все ще матимуть право на розгляд справи чи ні. Іншими словами, китайські суди все ще можуть здійснювати юрисдикцію та розглядати справу. Обгрунтування цього полягає в тому, що питання суддівського суверенітету знову є.

(3) Заявка на Антикостюм

Хоча часто використовується в загальному праві (особливо в англійському праві), китайське законодавство не передбачає заборону проти кодексу. Тому, виходячи з чинного закону та принципу територіального суверенітету, не дивно, що китайські суди не визнають заборони судових засідань іноземних судів проти сторін, які розпочали судовий розгляд у Китаї.

На практиці китайські суди, як правило, просто ігнорують заборони судових засідань, виданих судами за межами материкового Китаю, і протягом тривалого періоду часу просто не існує офіційної репортажі з точки зору китайських судів щодо такого судового документа. Однак 21 липня 2017 року морський суд Ухань видав морську заборону наказати респонденту, який раніше отримав заяву про заборону позову від Високого суду Спеціального адміністративного району Гонконгу, негайно подати запит до Гонконзького вищого рівня Суд відкликає заборону проти кодексу. Це була сама перша офіційна відповідь щодо суду проти судової справи.

Проте слід зазначити, що, хоча китайські суди, як правило, ігнорують питання суперечок про заборону судового розгляду судами за межами материкового Китаю або навіть чітко визначають, що заборона недійсна, китайські сторони все ще не можуть просто ігнорувати заборону проти кодексу. Наприклад, в англійському праві порушення порушення антизаголовного розпорядження може призвести до серйозних наслідків – неповага до суду вважається неповагою до суду. Якщо це так, англійські суди мають широкі примусові повноваження над тими, хто нехтує, і може накласти штраф, вилучити майно або навіть накладати покарання у в’язниці. Таким чином, для суб’єктів або осіб, які займаються закордонним бізнесом та активами або часто виїжджають за кордон, слід ставити обережніше, одержуючи заборону проти кодексу, і розглянути питання в кожному окремому випадку.

Ця стаття, в основному, вилучена з статті авторів у річному звіті про вирішення комерційних спорів у  Китаї (2018 рік) . Звіт редагує Пекінська арбітражна комісія / Пекінський міжнародний арбітражний центр (BAC / BIAC) і буде офіційно опублікований Wolters Kluwer найближчим часом.

Можете задати запитання щодо юридичної допомоги в Україні чи в КНР за допомогою форми зворотнього зв`язку):