ВВП України перевищить докризовий рівень у 2021 році: прогноз МЕРТ і Сіньхуа

КИЇВ, 11 липня (Сіньхуа) – валовий внутрішній продукт України (ВВП) перевищить докризовий рівень у 2021 році, повідомляє Міністерство економічного розвитку та торгівлі України у своєму останньому прогнозі в середу.

У 2021 році українська економіка буде на 1,6 відсотка більшою, ніж у докризовий період 2013 року, вказано у прогнозі, опублікованому на сайті міністерства.

Згідно з прогнозом, економічне зростання в 2019-2021 роках буде підтримуватися головним чином завдяки розширенню внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту.

За цей рік міністерство підвищило прогноз щодо зростання ВВП на 0,2 відсоткового пункту до 3,2 відсотка.

Українська економіка впала в рецесію в першому кварталі 2014 року і зазнала консолідованого зниження на 16,5% у 2014-2015 роках.

ВВП України в 2017 році зріс на 2,5 відсотка, а в 2016 році – на 2,3 відсотка.

Джерело

Опосередковано це підтверджує той факт, що голова КМУ Гройсман пообіцяв повернути пенсії ветеранів військової служби на довоєнний рівень (2013 рік) у доларовому еквіваленті – з 2020 року, при новому Президенті, новому Парламенті, новому Уряді.

Див. також У найближчі півтора року ріст ВВП становитиме близько 3% – Кубів 

У найближчі півтора року ріст ВВП становитиме близько 3% - Кубів
Степан Кубів: в 2019 році збережеться зростання ВВП на рівні 3%

Галактика культури Піднебесної. Розвиток китайсько-українських культурних відносин

18 липня о 15.00 відбудеться прес-конференція на тему: «Галактика культури сучасної Піднебесної. Розвиток китайсько-українських культурних відносин» (Зала 2).

Організатори: Китайська державна академія живопису; Національний музей Тараса Шевченка; Академія каліграфії та живопису КНР; Інститут Публічної та Культурної Дипломатії України.



Учасники: Чжан Цзянчжоу – заступник директора Китайської національної академії живопису; Чжан Нан – директор Управління закордонними справами Китайської національної академії живопису; Юй Генхуей – віце-президент Пекінської академії живопису та каліграфії; Лі Ген – президент Академії живопису Лі Керан; Ігор Федоренко – Почесний президент ГО «Інститут Публічної та Культурної Дипломатії України»; Олексій Безгін – ректор КНУТКіТ; Валентина Єфремова – мистецтвознавець, заслужений журналіст України; Олександр Лаврик – заст. голови Сумського земляцтва; Олександр Сугоняко – народний депутат України, член Верховної Ради, член Міжнародної колегії зв’язків Україна-Китай; Надія Юрченко – директор Сумського художнього музею ім. Никанора Онацького; Оксана Підсуха – директор Музею української діаспори; Вероніка Дірова – директор Музею-майстерні Зноби-Голембієвських; Юлія Шиленко – головний зберігач Національного музею Тараса Шевченка; Влада Литовченко – директор Вишгородського історико-культурного заповідника.

Коротко. Прес-конференція присвячена презентації виставкового проекту «Політ ідеї, плин форми» Китайської державної академії живопису.

Створення проекту у форматі пересувної виставки було зініційовано в 2017 році з метою подальшого поширення китайської культури на міжнародному рівні і спрямовано на реалізацію державної ініціативи «Один пояс, один шлях», проголошеної Лідером КНР Сі Цзіньпіном у 2013 році.

Довідково. Виставка презентує твори 64 сучасних митців КНР, які увиразнюють нові творчі досягнення китайського мистецтва, що, взаємоінтегруючись у багатовікові традиції Піднебесної, не втратили своєї самобутності та глядацького інтересу.

Відкриття виставки відбудеться 20 липня в Національному будинку художника (м. Київ, вул.Січових Стрільців 1 – 5).

На прес-конференції буде також оголошено про намір створити Київський центр Китайської державної академії живопису. Презентація відбудеться 19 липня о 15.30 в Національному музеї Тараса Шевченка.

Адреса «Укрінформу»: вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. «Театральна»)

Контактні телефони: (044)  299-03-32; 299-05-01

Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.

 

Китайці і українці хочуть спільно виробляти електроавтобуси у Чернігові, на ЧАЗ

Китайський виробник двошарових конденсаторів Shanghai Aowei Technology Development Co., Ltd зацікавлений у створенні спільної виробничої бази для виробництва електричних автобусів на Чернігівському автомобільному заводі корпорації “Еталон”, повідомила прес-служба Чернігівської міської ради. Представники китайської компанії зустрілися з міським головою Чернігова Владиславом Атрошенком минулого тижня перед відвідуванням чернігівської тролейбусної компанії з управління загальним станом підприємства, тролейбусним депо та мережами, а також для вивчення її можливостей створити базу для виробництва електричних автобусів.


Представники китайської компанії відзначили, що мають подібний успішний досвід з Білоруссю.

Згідно з повідомленням, представник компанії Хуа Лі відзначив потенціал «Чернігівський автозавод» (ЧАЗ) для створення такої бази та заявив, що незабаром відбудуться переговори з керівництвом заводу для прийняття остаточного рішення про спільне виробництво.

“Ми не приїхали сюди, щоб продати вам електричні автобуси; ми хочемо представити наші технології разом з місцевим виробником. Ми хотіли б створити виробничу базу, як ми це зробили в Білорусі “, – сказала прес-служба міської ради Гуа Лі.

Міський голова Чернігова, у свою чергу, висловив зацікавленість у залученні кредитів з КНР, включаючи створення необхідної інфраструктури для електричних автобусів.

Shanghai Aowei Technology Development має намір відправити групу конструкторів до Чернігова наприкінці липня та початку серпня для вивчення існуючої контактної мережі та стану громадського транспорту, а потім надавати звіти та варіанти для вирішення цих питань у повному обсязі.

Довідки про  Shanghai Aowei Technology Development Co. та ChAZ.

Shanghai Aowei Technology Development Co., Ltd  – це експортно-орієнтоване підприємство, яке спеціалізується на розробці, виробництві та реалізації електричних двошарових конденсаторів та ультраконденсаторів, які були створені в 1998 році. Вони використовуються при будівництві електродвигунів та іншого електронного обладнання для електричних автобусів. Вона експортує свою продукцію головним чином в Азію.

«Чернігівський автозавод» (PJSC “Chernihiv Automotive Plant”) — підприємство зовсім молоде (перший автобус 10.09.2003 р.), хоча має давній родовід. Автобусне підприємство було створено на базі прославленого підприємства «Чернігівавтодеталь», яке в 70-80-х роках випускало автобуси «Черніговець», а наприкінці 90-х було одним з найбільших збирачів автомобілів ГАЗ в Україні. Але основний профіль чернігівських автобудівників — це карданні вали та інші автозапчастини. Про успіхи на цьому поприщі свідчить навіть той факт, що в 90-х роках Чернігівські вали за допомогою барона фон Натузіуса поставлялися навіть на Volkswagen Group.

Зараз «Чернігівавтодеталь» входить до складу багатопрофільної корпорації «Еталон», яка зробила бізнес з виробництва автобусів одним із пріоритетних. Як повідомив Президент Корпорації «Еталон» Володимир Бутко, до складу корпорації входить:

«Чернігівавтодеталь»
«Бориспільський автозавод» (БАЗ) с. Проліски
«Чернігівський автозавод» (ЧАЗ)
«Чернігівський ковальський завод»
«Український кардан» (з 1-го січня займається тільки виробництвом карданних валів)
«Чернігівська деревообробна компанія» (виробляє невеликий сегмент деревообробної продукції)
«Український контейнер».
Крім того, Корпорація «Еталон» веде дуже активну будівельну діяльність: офісно-складський комплекс в м. Вишневому, бізнес-центр у Чернігові, бізнес-центр у Тернополі, експериментальний корпус у Львові. Корпорація «Еталон» інвестувала в 2006 році в розвиток своїх проектів близько 40-50 млн. Ключовим об’єктом стало будівництво нового кузовного цеху на ЧАЗі.

Чернігівський автозавод займає 14 га, з 46 га, на яких знаходиться «Чернігівавтодеталь». Перший автобус з конвеєра ЧАЗа зійшов 19 вересня 2003 року. Виробничі площі займають близько 18 тис. м². Технологія, за якою на ЧАЗі будують автобуси, досить традиційна, хоча і має свою специфіку. Зараз в Чернігові випускають такі види автобусів: БАЗ-2215 «Дельфін» на шасі ГАЗ-3302, БАЗ-А079 на шасі індійської «Тата», ЧАЗ-А074 «Чорнобривець» та ЧАЗ-А083.10 «Мак» на китайському шасі FAW.

Цікавий факт про креативність спеціалістів ЧАЗ. У квітні 2004 року автозавод отримав сертифікат на виробництво автобусів моделі БАЗ 2215 «Дельфін», які успішно заповнили місце на пасажирських маршрутах України замість незручних маршруток типу «Газель» з низьким дахом.

Керівництво підприємства розуміло, що український ринок транспортних засобів розвивається швидко і для того, щоб відповідати його вимогам, необхідно інтенсивно розвивати виробництво автобусів.2005 рік для підприємства став початком переходу на більш високий рівень виробництва: за рік було вироблено 602 автобуса, в тому числі освоєно виробництво нових моделей автобусів сімейства «Еталон». До кінця 2005 року вже щомісяця з конвеєра заводу виходило 95 автобусів.

З метою збільшення обсягів виробництва автобусів керівництвом підприємства спільно з керівництвом корпорації «Еталон» було прийнято рішення про будівництво корпусу автотранспортного виробництва загальною площею 8300м2.

Введені в експлуатацію в березні 2007 року вище зазначені виробничі площі дають можливість виробляти до 300 автобусів на місяць, і вже до кінця 2007 року з конвеєра щомісяця йшло 150-170, міських, приміських, міжміських автобусів, які були затребувані перевізниками України для задоволення потреб населення в перевезеннях.

З 2011 року на Чернігівському автозаводі одночасно з випуском автобусів освоєно виробництво тролейбусів, які являють собою найбільш сучасний зразок міського транспортного засобу: тролейбус оснащений транзисторної системою управління тяговим електродвигуном змінного струму, низькопідлоговий, трехдверний із загальною місткістю на 101 чоловік.


Про візит до України Китайської Ради з просування торгівлі (CCPIT)

За сприяння Китайської Торгової Асоціації в Україні, 4 липня 2018 р. у ТПП України відбувся Форум «Перспективи співпраці в рамках ініціативи “Один пояс, один шлях”». До України прибула делегація представників Китайської Ради з просування торгівлі (CCPIT) та ділових кіл.



Заступник генерального секретаря Китайської міжнародної торгової палати пані Чжан Ї підсумувала досягнення у двосторонній співпраці за останній рік.  Перш за все, вона зазначила, що двостороння торгівля стабільно зростає. Україна виступає четвертим найбільшим партнером Китаю в Європі, тоді як Китай – другий торговельний партнер України. Порівняно з показниками минулого року обсяги товарообігу збільшились на 9,9% лише за перший квартал ц.р., він сягнув 2,6 млрд. доларів. Крім того, на квітень 2018 року обсяг китайських інвестицій в Україну склав 300 мільйонів доларів, серед них головні у сектори сільського господарства та  фінансів. Українські прямі інвестиції до Китаю склали 110 млн. доларів. Загальна сума договорів на роботи з виконання підряду –  4 млрд. доларів.  Наведені дані доводять реальний розвиток та користь для обох країн.

Пані Чжан І зазначила,  що наступних 15 років Китай планує  імпортувати товарів на загальну суму 24 трлн. доларів, освоїти  іноземні прямі інвестиції на суму 2 трлн. доларів,  таку ж суму складуть  прямі інвестиції за кордон.

Голова китайської делегації порекомендувала надалі розбудовувати сільськогосподарську інфраструктуру та модернізувати наявну. Вона запросила українців брати участь у Китайській міжнародній імпортній виставці для знаходження  можливостей експортувати продукти сільськогосподарської діяльності.

Заступник Міністра інфраструктури Віктор Довгань зазначив, що в України вже є досвід співпраці з китайськими компаніями. Зокрема, China Harbour  Engineering Corporation вже успішно завершила днопоглиблювальні роботи у порту «Южний», а також, використовуючи сучасні технології, незабаром розпочне днопоглиблення у порту «Чорноморськ». З китайськими компаніями також підписано угоди  на побудову доріг на загальну суму 140 млн. доларів. Заступник міністра порекомендував китайським компаніям підбирати до менеджменту людей, що спілкуються російською/українською або англійською мовами, або наймати місцевих для виконання певних завдань, що значно пришвидшить виконання робіт та полегшить комунікацію з усіма задіяними учасниками проекту.

«Якщо 2017 рік був роком входу, то 2018 рік є роком китайських інвестицій»,  –  наголосив Віктор Довгань.

До виступу також було запрошено Радника з торгово-економічних питань Посольства КНР пана Лю Цзюня, який запевнив своїх китайських колег, що Україна зараз має зовсім інший вигляд, порівняно з тим,  які уявлення були про неї раніше, тому закликав не боятись з нею співпрацювати.

На форумі також виступали представники бізнесу, зокрема Директор з розвитку компанії-члена КТа «Zammler Group». Пані  Лариса Мельничук переконана, що запорукою ефективної транспортно-логістичної системи  є забезпечення безперервних товаропотоків Україна-Китай-Україна -ЄС. Вона презентувала діяльність компанії, а також роботу компанії над проектом аеропорту у м. Біла Церква та складу- хабу для виконання фулфілменту.

Форум завершився проведенням B2B переговорами, учасники мали змогу особисто познайомитись з представниками китайського бізнесу та встановити прямі контакти.

Джерело



Китай і війна Росії проти України у переда«Ранкова Свобода» – що змінилося

Як змінюється геополітична роль Китаю? Чи матиме це вплив на ситуацію в Україні? Які перспективи розвитку політичних та економічних відносин України і Китаю?

На ці питання ведучого передачі Ранкова Свобода» Олександра Лащенко  18 жовтня 2017 року  відповідав виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко. В передачі також приймав участь  член громадської ради при МЗС України Андрій Бузаров. Завжди цікаво порівняти реальність і послухати минулі  “експертні оцінки”.

Велика увага у студії була приділена рішенням 19-го зїзду КПК, про які проінформував виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко. За його словами, Китай є єдиною державою, яка підтримує глобалізм і вільну торгівлю у світі, для прикладу, китайська міжнародна програма “Один пояс – один шлях” включила 70 країн, у тому числі Україну з 2015 року. За словами Р. Осипенка, у цю програму закладений принцип виграшу для кожної країни.

Щодо матеріалів 19-го з`їзду КПК, виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко акцентував увагу на чотирьох головних тезах рішень з`їзду:

  • Створення у КНР “Суспільства середньої заможності” (суспільства без бідних) – до 2021 року.
  • Поглиблення й продовження реформ на основі незмінного керівництва КПК, тому що при зміні керівництва неможливо довести реформи до успішного завершення.
  • Верховенства права, про що дуже багато говорять на Заход.
  • Боротьба з корупцією.

Ведучий Олександр Лащенко зазначив, що Сі Циньпін перервав традицію десятилітнього правління і закріпив за собою владу довічно. Осипенко підкреслив, що у зв`язку із великою корупцією у КНР існує не тільки смертна кара про що люблять вказувати в Україні, а й адміністративні покарання. Китай дає інвестиції у світ на суму більше ніж 100 мільярдів доларів. У КНР розведені управління і ринкова економіка, тому там не має олігархів у владі. КНР (1 млд. 350 млн. людей)проводить політику добросусідських відносин з усіма країнами, у першу чергу з Росією і не хоче поступово прибрати Росію (143 млн. людей, біля 20 млн. людей у Сибіру і на далекому Сході)  – “до себе”. КНР ніколи не вмішувалася і не буде вмішуватися у чужі війни на чийомусь боці, – підкреслив  директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко.

На думку Р. Осипенка, Україна не допрацьовує, не вибирає у КНР долю свого експорту, адже весь український експорт складає біля 0,18% всього китайського імпорту. Україна має практично необмежені можливості щодо збільшення експорту до КНР для отримання коштів на свій розвиток і для реалізації соціальних програм. У цьому разі Україна не просила б кошти у світі, а змогла б їх заробити у відносинах з КНР.

Крім цього, обсяг фінансових ресурсів КНР у рамках проекту “Один пояс один шлях” у китайських державних і приватних банках складає біля 900 мільярдів доларів. Для прикладу, у рамках програми 16+1, яку реалізує КНР з країнами Центральної і Східної Європи, ці країни вже отримали фінансову допомогу від КНР. Під час зустрічі представників КНР з представниками Центральної і Східної Європи, вони отримали від КНР “чек” на 10 мільярдів доларів для розвитку транскордонних проектів  у рамках ініціативи “Один пояс один шлях”. Україна могла б долучитися до цього проекту.

На питання про те, чому в Україні слабкі зв`язки з КНР, було зазначено, що “Україна дивиться в Китай через Європу”, хоча багато європейських країн вже працюють з КНР по двостороннім й багатостороннім угодам. Україні особливо вигідно переорієнтуватися на ринок КНР після втрати російського ринку. Два китайські посли послідовно пропонували Україні вступити у перемовини з КНР щодо зони вільної торгівлі. На думку Р. Осипенка, створення зони вільної торгівлі України з КНР при існуючій зоні вільної торгівлі Європи з Україною, дозволило б реалізувати українську мрію про “місток” між Заходом і Сходом.

Більше дивіться і слухайте у відео:

Цікаво порівняти оцінки директора Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко з тим, що є у теперішній час фактично у КНР у різних провінціях, у “капіталістичні підсистемі”, у “соціалістичній підсистемі”, у містах і селах різних провінцій. Очевидно, що ніхто з присутніх у студії не володіє істиною останньої інстанції, а виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко за своєю посадою захоплено захищає китайські інтереси, уміло, у китайському стилі обходячи “незручні запитання”, а іноді допускаючи явно неправдиві твердження, для прикладу про участь КНР у “чужих війнах”. Прикладом цього є активна і значна участь КНР на стороні Північної Кореї у Корейській війні 1950-1953 років. Часто цей конфлікт часів Холодної війни розглядався як опосередкована війна між США й ООН з південного боку та Народно-Визвольною Армією Китаю і ВПС  СРСР з північного. У складі Комуністичних збройних сил діяли солдати Корейської Народної Армії, «добровольці» Народно-Визвольної Армії Китаю і Військово-повітряні сили Радянського Союзу.

У теперішній час керівництво КНР так і не визнало очевидні всім факти гібридної воєнної агресії РФ проти України і українців дуже обурює, що те ж саме робить виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко.

Див також публікацію про стан  відносин між Китаєм і Україною на основі інформації про візит Китайської Ради з просування торгівлі (CCPIT).