Основні аграрні підсумки 2017/2018 маркетингового року України і Китай

За попередніми підсумками 2017/2018 маркетингового року Україна експортувала 39,4 млн т зернових. З них зарубіжні поставки кукурудзи становили 17,7 млн т, пшениці – 17,1 млн т, ячменю – 4,3 млн т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, цей результат майже на 10% менше рекордних показників 2016/2017 маркетингового року, коли на світовий ринок було поставлено 43,9 млн т вітчизняного збіжжя.

За січень-червень 2018 року експорт вітчизняних зернових становив 18,6 млн т на суму 3,2 млрд дол. США. Це на 11,4% менше, ніж за відповідний період минулого року, зауважив науковець.

У I півріччі 2018 року за кордон було продано 5,8 млн т пшениці (1,0 млрд дол. США), кукурудзи – 12,1 млн т (2,0 млрд дол. США), ячменю – 0,4 млн т (85 млн дол. США).

Найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2018 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.

Китай експортував 10,4% зернових України.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль утримує Єгипет, частка якого у загальному експорті цієї продукції у січні-червні 2018 року склала 14,8% вартісних обсягів поставок, зазначив експерт.

Помітні частки в українському експорті зернових припадали на  Іспанію (8,8%), Нідерланди (7,1%), Іран (7,0%), Італію (6,5%) та Туніс (5,1%).

Разом з Ізраїлем, Туреччиною і Марокко названі країни приносять понад 70% доходів від всього експорту продукції даної групи, підсумував Микола Пугачов.

Щодо рентабельності виробництва в Україні сільгоспродукції

Виробництво переважної більшості агропродукції у сільськогосподарських підприємствах України у 2017 році було прибутковим, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо рівня рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, торік рівень рентабельності виробництва зерна склав 25,0% проти 37,8% у 2016 році, насіння соняшнику – 41,3% проти 63%, цукрових буряків – 12,4% проти 24,3%, овочів відкритого ґрунту 15,6% проти 19,7% відповідно. Тобто майже по усіх видах рослинницької продукції – крім нетипової для сільгосппідприємств картоплі –рентабельність виробництва зменшилася. Найбільше вона знизилася по цукрових буряках – майже удвічі, наголосив науковець.

У тваринництві вперше за останні 25 років рентабельним стало виробництво м’яса великої рогатої худоби – 3,4% проти (-24,8%) у 2016 році. Також стало рентабельним виробництво м’яса свиней – 3,5% проти (-4,5%) торік. Хоча цей показник ще значно менший за історичний максимум останніх 25 років: у 2015 році рентабельність виробництва м’яса свиней сягнула 12,7%, нагадав академік.

Другий рік поспіль рентабельним було і виробництво м’яса птиці (без врахування переробленого на власних потужностях): 7,0% минулого року і 5,0% – у 2016 році.

Водночас вперше з 2006 року збитковим стало виробництво яєць (-9,0)%. У 2016 році вони ледь втримали рентабельність у 0,5%, тоді як 2015 року рентабельність виробництва цього виду продукції птахівництва сягнула рекордного з 1994 року рівня у 60,9%, зауважив Юрій Лупенко.

Збитковим залишилося виробництво м’яса овець і кіз (-39,9)% проти (-35,2)% у 2016 році.

Зменшення рівня рентабельності виробництва більшості видів сільськогосподарської продукції посилюватиме переорієнтацію сільгосппідприємств на найбільш маржинальні, в першу чергу зернові та технічні культури, крім цукрових буряків, підсумував Юрій Лупенко.

По матеріалам ННЦ Інститут аграрної економіки

Китайці у ТОП-10 за кількістю серед іноземних студентів в Україні

Як показує статистика, українська вища освіта користується певним попитом у світі, не дивлячись на те, що уряд випускника МАУП Гройсмана фактично випроваджує з України високваліфіковані наукові і науково-педагогічні кадри – з 2014 року у 3 рази зменшені доплати за науковий ступінь і вчене звання, у 3 рази зменшена зарплата у доларовому еквіваленті.

За інформацією урядового порталу,  з 01.01.2018 року до 31.01.2018 року у ТОП-10 за кількістю входять майбутні студенти з таких країн: Мароко- 4254, Індія – 3210, Нігерія – 1987, Туркменістан – 1724, Єгипет – 1161,  Гана – 1136, Алжир – 1115, Пакистан – 950, Китай – 882, Туреччина – 664.

Українська компанія у ТОП-10 виробників термоелектричних охолоджувальних модулів

Опубліковано звіт GLOBAL THERMOELECTRIC COOLING MODULES SALES MARKET REPORT 2018  У цьому звіті вивчається стан та прогноз світового ринку термоелектричних охолоджуючих модулів, а також класифікується глобальний розмір (вартість та обсяг) глобальних термоелектричних охолоджувальних модулів ключовими гравцями, типом, додатком і регіоном. Цей звіт присвячений провідним гравцям у Північній Америці, Європі, Китаї, Японії, Південно-Східній Азії, Індії та інших регіонах (Близький Схід і Африка, Центральна та Південна Америка).

У 2017 році звіт охопив такі компанії цього ринку по країнам:
Ferrotec (Японія)
Laird (UK)
II-VI Marlow (US)
TE Technology (США)
TEC Microsystems (Німеччина)
Кристал , ТОВ (Росія)
RMT Ltd. (Росія)
KELK Ltd. (Японія)
Kryotherm (Росія)
Thermion Company (Україна)
Thermonamic Electronics (Китай)
EVERREDtronics (Китай)
Micropelt (Німеччина)
Hi-Z Technology (США)
Hui Mao (Китай)
Hicooltec Electronic (Китай )
Z-Max (Японія)
Merit Technology Group (Китай)
LG Innotek (Південна Корея)
Align Sourcing (США)
AMS Technologies (Німеччина)

Довідка про Thermion Company

Компанія Терміон створена в 1994 році на основі наукової групи Одеської державної академії холоду, яка займалася дослідженнями в галузі термоелектрики, починаючи з 1960 року. Штат компанії має більш ніж 50-ти річний досвід в дослідженнях, розробці і виробництві термоелектричних компонентів і систем.

Терміон є лідером в розробці і виробництві мікромініатюрних термоелектричних охолоджувачів (ТЕО) модульного типу, які є кращими за своїми енергетичними характеристиками в порівнянні з іншими охолоджувачами на міжнародному ринку. Термоелектричні охолоджувачі компанії Терміон є ідеальними для охолодження теплонапружених локалізованих джерел теплоти, таких як напівпровідникові лазери, світловипромінюючі діоди і напівпровідникові підсилювачі потужності.

Терміон здійснює інтенсивну наукову підтримку своєї продукції, включаючи вибір найбільш ефективних охолоджувачів для будь-яких застосувань і створення нових конфігурацій відповідно до вимог замовника.

У виробничій практиці компанія  Терміон використовує селекцію напівпровідникових матеріалів для отримання гранично високих термоелектричних характеристик. Крім того, постійне вдосконалення технологічних процесів є об’єктом пильної уваги компанії. В результаті компанія має всі складові компоненти, які необхідні для виробництва чудової термоелектричної продукції – адекватну теорію, ефективні комп’ютерні програми, високоякісний термоелектричний матеріал і прогресивні технології. З цим потенціалом компанія   пропонує ринку чудові термоелектричні модулі за цінами, які дозволяють замовникам бути конкурентоспроможними при просуванні їх власної продукції.

Українська залізниця, вагони хопери-зерновози – власники

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» – національний перевізник вантажів та пасажирів. Наразі компанія забезпечує 82 % вантажних і майже 50 % пасажирських перевезень, які здійснюються усіма видами транспорту. За обсягами вантажних перевезень українська залізниця займає четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії. Свою господарську діяльність ПАТ «Укрзалізниця» розпочало 1 грудня 2015 року. Товариство є правонаступником усіх прав і обов’язків Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підвідомчих підприємств і закладів, що мали статус окремих юридичних осіб.

Метою діяльності товариства є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо. Для цього залізницю України потрібно продовжувати удосконалювати, оновлювати залізничний парк. Тому за 2017 років в Україні збільшився парк вагонів -хоперів для перевезення зерна  на 3000 вагонів (нові і б/у).

Китайські компанії готові інвестувати у розвиток високошвидкісних українських залізничних колій, проте Україна не готова платити за такі масові проекти, які також значно підвищать собівартість перевезень залізницею.

ТВО Голови правління ПАТ “Укрзалізниця” Кравцов запросив китайські компанії взяти участь у тендері на електрифікацію лінії Долинська-Миколаїв-Колосівка.  У зустрічі взяли участь представники китайських компаній: China Road And Bridge Corporation, Китайська залізнична будівельна корпорація International Limited, Китайська залізниця Siyuan Survey і Design Group, China Railway Engineering Co., Ltd., China Railway International Group та China Railway Limited Group.

Очевидно, що українців насторожують попередні невдалі контракти з китайськими бізнесменами, для прикладу, щодо надання китайського кредиту українській державній компанії ДПЗКУ – напередодні гібридної воєнної агресії РФ, яка є стратегічним партнером КНР. Фактично, дії китайців по наданню Україні кілька мільярдного доларового кредиту доповнювали російську воєнну агресію і могли привести до рейдерського захоплення китайцями української зернової інфраструктури під час війни і створення російської  Новоросії в Україні. Керівництво КНР до цього часу не засудило агресію Росії. 



Джерело: Укрзалізниця