Китай надає Україні допомогу у боротьбі з з пандемією COVID19

Військово транспортний літак Повітряних сил України 20.03.2020 р. об 11-55 за Київським часом вилетів зі столиці України до Китаю. Місія Іл-76МД (бортовий номер UR-76697) – доставити з КНР спецвантаж, який потрібний країні у боротьбі з пандемією COVID19. Повітряне судно належить 25 бригаді військово-транспортної авіації ЗС України (базується у Мелітополі, Запорізької обл.). Станом на 13 годину літак взяв курс на Схід вздовж чорноморського узбережжя Туреччини.

В черговому відідеозверненні до українців, Президент України Зеленський вказав, що “в найближчі 48 годин очікуємо прибуття в Україну з Китаю:
• 10 млн високоточних лабораторних тестів, які будуть розподілені по всіх куточках України;
• 10 апаратів штучної вентиляції легень;
• 1 млн масок, які надійдуть в українські аптеки;
• 100 тис. масок підвищеного захисту для лікарів і працівників поліції;
• 400 тис. експрес-тестів;
• 10 тис. літрів дезінфекційної рідини.

Ми зробимо все, щоб забезпечити засобами індивідуального захисту, експрес-тестами, дезінфекторами кожного громадянина України. Кожного з вас”.

Президент України вказав, що вже отримана перша партія експрес-тестів, виготовлених Інститутом молекулярної біології Національної академії наук України. Він подякував українським вченим і фахівцям за те, що в короткі терміни змогли це зробити.

Китайські інвестори готові побудувати у Чорткові Тернопільської області завод вартістю 200 мільйонів доларів

21 листопада представник Політичної партії «Сила Людей» у виборчому окрузі, куди входять місто Чортків, Чортківський, Борщівський та Заліщицький райони Володимир Шматько провів перемовини із чотирма представниками китайської компанії, котра готова інвестувати в індустріальний парк «Chortkiv-West» сотні мільйонів доларів.

У перемовинах також взяли участь начальник Чортківського ВУВКГ Віктор Гордієнко, депутат міської ради Олександр Хотюк, голова правління ПАТ «Тернопільгаз» Олег Караванський, начальник Чортківського УЕГГ ПАТ «Тернопільгаз» Ігор Клизуб, головний інженер ВАТ «Тернопільобленерго» Степан Бартків та начальник Чортківського РЕМ Ігор Винник.

Китайські інвестори мають намір побудувати у межах індустріального парку «Chortkiv-West» завод по переробці кукурудзи. У подальших планах – ще два. На першому заводі виготовлятимуть фруктозу (орієнтовні розміри земельної ділянки, яка необхідна для цього – 15 га), на другому – лізин (натуральна харчова добавка, здебільшого для тварин), на третьому – глютамінову кислоту (теж харчова добавка, використовують як підсилювач смаку). Для будівництва трьох заводів максимально може знадобитись 75 га землі.

Згідно з розрахунками, будівництво трьох заводів повинно створити орієнтовно 1500-1800 робочих місць. У теперішній час дуже велика кількість жителів Чорткова і Тернопільщини працюють за кордном. На заводі, що будуватиметься у першу чергу, працюватиме близько 350 людей. Вартість будівництва одного заводу – 200 мільйонів доларів.

Під час перемовин йшлося про підведення комунікацій до промислової зони, зокрема електричних, газових, водних. Також акцентована увага на логістичних перевагах «Chortkiv-West», адже вдале розташування ділянки обумовлене безпосереднім примиканням до перехрестя декількох важливих автомобільних доріг державного та міжнародного значення.

Результатами зустрічі китайські інвестори залишились задоволеними, тож перемовини і надалі триватимуть на державному рівні. По суті, китайські інвестори демонструють, що готові вкласти гроші в українське сільське господарство, в українську землю сільськогосподарського призначення, в Чортківську громаду  та у її майбутнього керівника Володимира Шматько.

Якщо кожна українська громада спрацює так як громада Чорткова, то Україна вже через кілька років буде процвітати за рахунок експорту сільгоспродукції.

Китайці будуть розводити антилоп в Україні й експортувати їх до Китаю

Китайська компанія Шічжень Тан Фармасьютикал компані взяла в оренду на 7 років 97 гектарів землі на Херсонщині. Вона замовила там будівництво просторого вольєру для розведення сайгаків, який обійшовся більш ніж в 10 мільйонів гривень. Про це повідомляє.

Директор заповідника
Директор заповідника Асканія Нова Віктор Гавриленко приймає подарунок джип від китайських партнерів

На огорожі змонтували пристрій «електричний пастух», що відлякує непрохану живність на зразок хижаків, стоять камери відеоспостереження, навколо облаштована захисна смуга від пожежі. Причому вся ця система живиться від сонячних панелей – по суті, власної автономної міні-електростанції.

Передбачено все, навіть поїлки для «мешканців». А вони вже освоюються: у вольєр переселили 23 сайгаків, придбаних власниками розплідника в «Асканія-Новій». У заповіднику цьому тільки раді: при мізерному державному фінансуванні гроші завжди потрібні.

Про те, яке значення надають проекту іноземні партнери, можна було судити за рівнем представництва делегації, яка прибула на відкриття розплідника. У числі дев’яти важливих гостей – вчені з університету лісівництва Бейджинг, представники великого бізнесу – фірм «Смарт Саксесс інтернешнл лімітед», «Сичуань ліхіан тенджін лімітед», а також віце-президент Китайського фонду охорони дикої природи Хуао Дефа.

«Колись по землі бродили мільйонні стада диких сайгаків, що уособлюють сам дух степів. Однак до 2005 року їх поголів’я скоротилося на 95%. А в Казахстані від епізоотії в 2015-му загинули близько 200 тисяч цих тварин. Врятувати їх від вимирання – наша загальне складне завдання. Сподіваюся, наші країни зможуть обмінятися корисним досвідом з розведення сайгаків, а працюють в цій сфері підприємства збудують ефективну співпрацю», – заявив на зустрічі Хуао Дефа.

За деякими відомостями, у Монголії залишилося не більше 750 цих тварин. На цьому тлі українська популяція виглядає досить перспективною.

Компанія має намір експортувати в КНР шкури і роги сайгаків, а в майбутньому, можливо, і живих копитних.

Роги сайгаків – невід’ємні складові цілого ряду препаратів традиційної китайської медицини.

Тому і попит на них настільки високий, що заповідник «Асканія-Нова» вже відправив в Піднебесну зі свого сховища першу партію з 30 черепів і десятка шкур сайгаків, померлих тут в колишні роки природною смертю. За кожен череп покупці охоче заплатили по 400 доларів США, а за шкуру – по 200 доларів. Шкури підуть на виготовлення опудал як навчальних посібників для школярів і студентів-зоологів. На виручені гроші в заповіднику купили корми для тварин і вже готують для відправки в КНР другу партію – вже з 130 черепів. Плати за такий специфічний товар має вистачити на придбання трактора, преса і навантажувача.

У свою чергу, китайські партнери піднесли заповіднику не менше цінний подарунок – новенький пікап «Форд рейнджер» вартістю близько 30 тисяч доларів США для патрулювання цілинного степу і проведення екскурсій. Причому в договорі, укладеному з адміністрацією наукової установи, особливо обумовлено, що машина призначена виключно для потреб заповідника та не підлягає передачі ніяким фізичним і юридичним особам.

Але для українських вчених куди важливіше не машина як така, а сам проект розведення сайгаків на кошти приватного інвестора. А «Асканія-Нова» вважає його пілотним – можливістю в деталях відпрацювати технологію вирощування, профілактики захворювань та охорони представників рідкісного виду тварин, щоб її могли переймати і в інших регіонах України. Зокрема, відповідні для цього землі, які не використовуються як орні, є в Генічеському та Новотроїцькому районах. Їх в достатку також в Запорізькій і Черкаській областях. Сайгакам не потрібні ні дорогий комбікорм, ні ферми з освітленням і обігрівом і цілою армією працівників – досить зеленого різнотрав’я.

Як повідомила Держпродспоживслужба 25.10.19, компетентні органи України та Китайської Народної Республіки погодили міжнародний ветеринарний сертифікат для експорту антилоп (SAIGA TATARICA) з України до Китайської Народної Республіки.

Раніше між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головним митним управління Китайської Народної Республіки було підписано меморандум щодо ветеринарного сертифіката для експорту антилоп з України в КНР.

Детальніше ознайомитися з сертифікатом можна на офіційному сайті Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».

Очевидно, що даний приклад спільної роботи китйців і українців є чудовим і взаємовигідним

Перша партія яловичини з України відправлена до Китаю

«Ми сподіваємося, що українська делегація, яка незабаром перебуватиме з візитом у КНР для участі у роботі сьомої Українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва у галузі сільського господарства, зможе переконатися, що українська яловичина уже на прилавках китайських магазинів», – додала т. в. о. Голови Держпродспоживслужби.

Як повідомила т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко та сайт Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, перша партія вітчизняної яловичини відправлена з України до Китайської Народної Республіки.

«Ми довго йшли для того, аби відкрити китайський ринок для української яловичини. Обидві сторони зробили великий обсяг роботи, провели безліч зустрічей і переговорів. Китайські колеги провели інспектування наших підприємств та аудит державної системи контрою в Україні. Результатами цього стало погодження міжнародного ветеринарного сертифікату на експорт замороженої яловичини до Китаю та затвердження переліку українських компаній, які можуть поставляти цю продукцію до КНР», – зазначила Ольга Шевченко.

За її словами, наразі перша партія замороженої яловичини сформована і відправлена до КНР.

«Ми сподіваємося, що українська делегація, яка незабаром перебуватиме з візитом у КНР для участі у роботі сьомої Українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва у галузі сільського господарства, зможе переконатися, що українська яловичина уже на прилавках китайських магазинів», – додала т. в. о. Голови Держпродспоживслужби.

Дуже дивно, що Ольга Шевченко та інші чиновники Держпродспоживслужби  не прийняли ніяких заходів для перевірки якості китайської продукції, яка експортується з Китаю до України, у тому числі дитячих речей китайського виробництва.

Українські продукти харчування є стратегічно цінними, а китайський ширпотреб часто має низьку якість і не має ніякої цінності для України, проте в результаті незадовільної роботи українських чиновників, Україна має великий торговельний дефіцит у торговлі з КНР.

Китай є найбільшим імпортером української агропродукції, експорт якої зростає

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:
Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%), Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%), Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%), Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%), Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як витікає із інформації, оприлюдненої Міністерства аграрної політики України, Китай увійшов до ТОП-5 країн-імпортерів аграрної продукції  і очолює цей список.

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:

  1. Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%),
  2. Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%),
  3. Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%),
  4. Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%),
  5. Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як видно з розподілу інших 4-х місць рейтингу, український експорт аграрної недостатньо системний і зрозумілий. Невеличкі Нідерланди імпортують агропродукції більше ніж Індія…

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795 ,9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура  експорту аграрної продукції була такою:

  • країн Азії – 41,4% (6 529 млн дол. США);
  • країн ЄС – 33,9% (5 344,2 млн дол. США);
  • африканських країн – 15,2% (2 400,5 млн дол. США);
  • країн СНД – 6,6% (1 045,2 млн дол. США);
  • США – 0,4% (66,4 млн дол. США);
  • інших країн – 2,5% (390,2 млн дол. США).

Найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури – 43,3%, олії – 20,8% та насіння олійних культур – 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту:

  • продукції рослинництва – на 22,9% (кукурудзи – на 61,3%пшениці – на 26%, насіння ріпаку – на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії – на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії – в 2,2 рази, ячменю – на 24,5%, сої – на 14%, олії соєвої – на 56,3%, олії соняшникової – на 1,9%, тютюну та виробів з нього – на 13,6%,
  • продукції тваринництва – на 5,7% (м’яса та субпродуктів домашньої птиці – на 15,3%, молока згущеного – на 36,5%, меду – на 26,4%, яєць птиці – на 13,9%, живої ВРХ – на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції – 6,9%.