Китай є найбільшим імпортером української агропродукції, експорт якої зростає

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:
Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%), Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%), Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%), Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%), Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як витікає із інформації, оприлюдненої Міністерства аграрної політики України, Китай увійшов до ТОП-5 країн-імпортерів аграрної продукції  і очолює цей список.

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:

  1. Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%),
  2. Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%),
  3. Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%),
  4. Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%),
  5. Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як видно з розподілу інших 4-х місць рейтингу, український експорт аграрної недостатньо системний і зрозумілий. Невеличкі Нідерланди імпортують агропродукції більше ніж Індія…

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795 ,9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура  експорту аграрної продукції була такою:

  • країн Азії – 41,4% (6 529 млн дол. США);
  • країн ЄС – 33,9% (5 344,2 млн дол. США);
  • африканських країн – 15,2% (2 400,5 млн дол. США);
  • країн СНД – 6,6% (1 045,2 млн дол. США);
  • США – 0,4% (66,4 млн дол. США);
  • інших країн – 2,5% (390,2 млн дол. США).

Найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури – 43,3%, олії – 20,8% та насіння олійних культур – 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту:

  • продукції рослинництва – на 22,9% (кукурудзи – на 61,3%пшениці – на 26%, насіння ріпаку – на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії – на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії – в 2,2 рази, ячменю – на 24,5%, сої – на 14%, олії соєвої – на 56,3%, олії соняшникової – на 1,9%, тютюну та виробів з нього – на 13,6%,
  • продукції тваринництва – на 5,7% (м’яса та субпродуктів домашньої птиці – на 15,3%, молока згущеного – на 36,5%, меду – на 26,4%, яєць птиці – на 13,9%, живої ВРХ – на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції – 6,9%.

Китай через Україну у Словаччину проклав новий залізничний маршрут

Китайці здійснили першу доставку в Словаччину за новим регулярним залізничним маршрутом через Україну. Цей напрямок контейнерного поїзда логістичної компанії Metrans називають більш конкурентоспроможним, ніж існуючі через Білорусь і Польщу, повідомляє Railfreight. Як видно з карти порівняно з авіатрасою, цей залізничний маршрут може бути самим коротким і економічно вигідним з КНР до ЄС

Компанія Metrans запустила новий залізничний вантажний маршрут з китайського міста Сіань через Добра в Дунайська-Стреда, недалеко від Братислави на сході Словаччини. Перший поїзд прибув на словацький термінал 3 жовтня, звідки вантаж негайно відправили в кінцеві термінали таких міст як Прага, Чеська Требова, Будапешт і Кремс. Всі вони знаходяться не більше ніж в 150 км від Дунайська-Стреді.

Поїзд їхав від Сіаня до Добра в Словаччині 14 днів. Сервіс є одностороннім – порожні контейнери доставлять в Будапешт, звідки їх відправлять в Сяминь в Китаї.

«Послуги з перевезення через Україну була більш ніж конкурентоспроможною – час у дорозі по території країни склало близько 32 годин. Ми бачимо великий потенціал маршруту. Митні процедури можуть бажати кращого, але, як я чув, Україна готова приєднатися до європейської митної системі NCTS в найближчому майбутньому. З цієї точки зору може стати ще простіше перевозити поїзди через Україну », – зазначив директор з розвитку бізнесу в Metrans Мартін Кубек.

У 2018/2019 МР Україна експортувала рекордний обсяг зернових

Як повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики і продовольства України (#Мінагрополітики),  за офіційними даними Державної фіскальної служби України (#ДФС), на зовнішні ринки за результатами 2018/2019 маркетингового року поставлено рекордні 50,4 млн тонн зернових, зернобобових та борошна, що на 10,5 млн тонн більше ніж минулого МР, коли експорт склав 39,9 млн тонн.

Всього зернових і зернобобових експортовано 49 995 тис. тонн, з яких:

  • пшениця і суміш пшениці та жита – 15 579 тис. тонн;
  • ячмінь – 3 692 тис. тонн;
  • жито – 87,8 тис. тонн;
  • кукурудза – 29 822 тис. тонн;
  • інші зернові та зернобобові – 815 тис. тонн.

Всього борошна експортовано 301 281 тонн, з яких:

  • борошно пшеничне або суміші пшениці та жита (меслину) – 299 897 тонн;
  • борошно інших зернових культур 1 384 тонн.

Україна стабільно входить до ТОП світових експортерів зернових. За оцінками воєнно-політичних експертів, важливим чинником російської гібридної війни проти України у 2014 році стала протидія українсько-китайському зерновому контракту, під який був даний китайський кредит Україні у 2013 році розміром у кілька мільярдів  доларів, див. подану нижче статтю та посилання у ній.

Очередной аграрный министр Украины через и.о. директора ГПЗКУ продаёт китайцам госкомпанию за долги?

Україна обігнала Китай у поставках агропродукції до Євросоюзу та увійшла до ТОП-3

Серед країн – головних постачальників агропродовольчої продукції в ЄС за останні 12 місяців Україна посіла третє місце, обігнавши КНР. Обсяг українських поставок склав €5,9 млрд, китайських – €5,7 млрд. Перше місце залишилося за США з  €12,4 млрд, друге – за Бразилією з €11,8 млрд. Передає сайт Китай і Україна з посиланням на УкрАгроКонсалт.  Зростання імпорту агропродовольчих товарів з України до країн ЄС протягом року становило 331 млн євро, або 6%. Позитивне сальдо торгівлі України агропродовольчою продукцією з ЄС становило 3,772 млрд євро.

У 2018 році найбільш важливими джерелами походження аграрного імпорту до ЄС в останні 12 місяців були Бразилія (12 млрд євро) та США (11,5 млрд євро), за ними йшли Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія, на кожну з яких припадало від 4,4 до 5,5 млрд євро – про це вказано у дослідженні Monitoring EU Agri-Food Trade: Development until October 2018.

За результатами 2018 року зовнішньоторговельний обіг товарами АПК між Україною та країнами ЄС збільшився на 11,4% порівняно з 2017 роком та сягнув понад $9 млрд, з яких $6,3 млрд припадає на український аграрний експорт. Як повідомляє прес-служба Мінагрополітики, лідерами українського аграрного експорту до ЄС залишаються зернові, яких експортовано більше ніж на $2,2 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд та олії – $1,1 млрд. Також у 2018 році Україна експортувала до ЄС більше виробів із зерна та хлібних злаків, меду, соків, кондвиробів та інших продуктів.

У цілому, тренд до посилення імпорту агропродукції з України до ЄС є дуже вірним – Україна повинна бути частиною ЄС і НАТО та житнецею Євросоюзу, це на віки забезпечить геополітичну стабільність у Європі.

 

США, Японія, КНР – найбільші світові фондові ринки

Ринкова вартість всіх акцій компаній, що торгуються на біржах Японії, за підсумками торгів у четвер становила 6,17 трильйона доларів і перевершила капіталізацію китайських компаній (6,09 трильйона доларів).

Напередодні китайський фондовий індекс Shanghai Composite впав на 2%, Shenzhen Composite – на 2,4% у відповідь на заяви  влади США про те, що вони можуть ввести більш високі мита на китайські товари вартістю 200 млрд доларів – за ставкою 25% замість раніше запланованих 10% .

Японський індекс Nikkei 225 в четвер знизився на 1%.

Китайський фондовий ринок обігнав японський у 2014 році, тоді його обсяг перевищував 10 трлн доларів. Однак тільки в 2018 році індекс Shanghai Composite втратив більше 16% через ризики торгової війни з США.

Американський ринок акцій залишається найбільшим в світі з капіталізацією близько 31 трлн дол. З них 1 трлн доларів припадають на компанію Apple

Очевидно, що керівництво КНР веде помилкову політику конфронтації проти США у відповідь на справедливі вимоги США (крадіжка інтелектуальної і технологічної власності США і країн Євросоюзу та поставка на їх ринки продукції по демпінговим цінам, ін.). Китайська ініціатива “Один пояс один шлях” може стати “зашморгом” для економіки країн, які приймають участь у цьому проекті і все більше асоціюється з насування на Європу нової монголо-татарської орди. Китайські виробники не пропунують нічого нового і якісного, але просувають, як правило, як мінімум не дуже якісні репліки товарів, які вперше зроблені у Евросоюзі чи в США. Мегавеликі фінансові ресурси КНР використовуються для створення потужної бази агентів впливу та торговельних агентів у Європі. Китайська торгівля, заснована на обмані не може бути вічною – це повинні зрозуміти китайські лідери і бізнесмени і припинити конфронтацію з США.