Україна обігнала Китай у поставках агропродукції до Євросоюзу та увійшла до ТОП-3

Серед країн – головних постачальників агропродовольчої продукції в ЄС за останні 12 місяців Україна посіла третє місце, обігнавши КНР. Обсяг українських поставок склав €5,9 млрд, китайських – €5,7 млрд. Перше місце залишилося за США з  €12,4 млрд, друге – за Бразилією з €11,8 млрд. Передає сайт Китай і Україна з посиланням на УкрАгроКонсалт.  Зростання імпорту агропродовольчих товарів з України до країн ЄС протягом року становило 331 млн євро, або 6%. Позитивне сальдо торгівлі України агропродовольчою продукцією з ЄС становило 3,772 млрд євро.

У 2018 році найбільш важливими джерелами походження аграрного імпорту до ЄС в останні 12 місяців були Бразилія (12 млрд євро) та США (11,5 млрд євро), за ними йшли Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія, на кожну з яких припадало від 4,4 до 5,5 млрд євро – про це вказано у дослідженні Monitoring EU Agri-Food Trade: Development until October 2018.

За результатами 2018 року зовнішньоторговельний обіг товарами АПК між Україною та країнами ЄС збільшився на 11,4% порівняно з 2017 роком та сягнув понад $9 млрд, з яких $6,3 млрд припадає на український аграрний експорт. Як повідомляє прес-служба Мінагрополітики, лідерами українського аграрного експорту до ЄС залишаються зернові, яких експортовано більше ніж на $2,2 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд та олії – $1,1 млрд. Також у 2018 році Україна експортувала до ЄС більше виробів із зерна та хлібних злаків, меду, соків, кондвиробів та інших продуктів.

У цілому, тренд до посилення імпорту агропродукції з України до ЄС є дуже вірним – Україна повинна бути частиною ЄС і НАТО та житнецею Євросоюзу, це на віки забезпечить геополітичну стабільність у Європі.

 

США, Японія, КНР – найбільші світові фондові ринки

Ринкова вартість всіх акцій компаній, що торгуються на біржах Японії, за підсумками торгів у четвер становила 6,17 трильйона доларів і перевершила капіталізацію китайських компаній (6,09 трильйона доларів).

Напередодні китайський фондовий індекс Shanghai Composite впав на 2%, Shenzhen Composite – на 2,4% у відповідь на заяви  влади США про те, що вони можуть ввести більш високі мита на китайські товари вартістю 200 млрд доларів – за ставкою 25% замість раніше запланованих 10% .

Японський індекс Nikkei 225 в четвер знизився на 1%.

Китайський фондовий ринок обігнав японський у 2014 році, тоді його обсяг перевищував 10 трлн доларів. Однак тільки в 2018 році індекс Shanghai Composite втратив більше 16% через ризики торгової війни з США.

Американський ринок акцій залишається найбільшим в світі з капіталізацією близько 31 трлн дол. З них 1 трлн доларів припадають на компанію Apple

Очевидно, що керівництво КНР веде помилкову політику конфронтації проти США у відповідь на справедливі вимоги США (крадіжка інтелектуальної і технологічної власності США і країн Євросоюзу та поставка на їх ринки продукції по демпінговим цінам, ін.). Китайська ініціатива “Один пояс один шлях” може стати “зашморгом” для економіки країн, які приймають участь у цьому проекті і все більше асоціюється з насування на Європу нової монголо-татарської орди. Китайські виробники не пропунують нічого нового і якісного, але просувають, як правило, як мінімум не дуже якісні репліки товарів, які вперше зроблені у Евросоюзі чи в США. Мегавеликі фінансові ресурси КНР використовуються для створення потужної бази агентів впливу та торговельних агентів у Європі. Китайська торгівля, заснована на обмані не може бути вічною – це повинні зрозуміти китайські лідери і бізнесмени і припинити конфронтацію з США.

Росія і Китай проводять воєнні змагання IV International Army Games 2018

На китайському полігоні Корлі пройшла церемонія зустрічі російських команд – учасниць конкурсів «Суворовський натиск», «Безпечний маршрут» і «Чисте небо» армійських міжнародних ігор – 2018.

Шість нових країн приєдналися до IV International Army Games 2018, які розпочнуться 28 липня. Алжир, В’єтнам, М’янма, Пакистан, Судан та Філіппіни приєднаються до 26 інших країн, що загалом досягає 32, або “майже на третину більше, ніж торік”, заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу.

“Приємно бачити, що масштаби змагань розширюються географічно, а список учасників зростає”, – сказав Шойгу. Він пояснив, що поряд з РФ (143 млн. людей), Азербайджаном (10 млн. людей), Білоруссю (10 млн. людей), Китай (1380 млн. людей) та Казахстан (18 млн. людей), Іран (80 млн. людей) та Вірменія (3 млн. людей) будуть  організаторами конкурсу.

Річні ігри, які цього року складаються з 26 військових конкурсів як глядацького виду спорту, були запущені Міністерством оборони Росії у 2015 році. Вони пройдуть у різних російських військових навчальних закладах країни, а також на декількох військових базах за кордоном, утому числі на окупованих територіях Грузії й України.

Шрот соняшника – стратегічний ресурс України і чому він життєво важливий для світу

Шріт або шрот (нім. Schrot — «дріб», «дрібні обрізки») — твердий залишок насіння олійних культур після вилучення з нього олії екстракційним способом – це побічний продукт виробництва олій із різних олійних рослин, отриманий після екстрагування олій розчинниками.

Внаслідок пресування насіння залишається макуха. Хоч більшість олії виділяється під час пресування, але в макусі її вміст усе ще становить до 10 %. Для остаточної екстракції олії з макухи використовують органічні розчинники після обробки якими в насінні залишається лише 1,5-2 % олії. Оце почавлене та знежирене насіння і є шротом.

Залежно від початкової сировини розрізняють таки види шроту: соняшниковий, соєвий, ріпаковий (камоловий), арахісовий, гірчичний, конопляний, кукурудзяний та інші види шротів.

Шрот використовується перш за все як високопротеїнова добавка для виробництва кормів для худоби та птиці, оскільки багатий на рослинні білки, клітковину, вітаміни Е та В, калій, фосфор та інші мінеральні речовини.

За обсягами виробництва соняшникового шроту Україна входить в трійку лідерів разом з Аргентиною та Росією. Світове виробництво становить понад 9 мільйонів тон, з яких понад 40 % припадає на вказану трійку. Лідером є Аргентина яка до того ж експортує 90 % обсягів виробництва, що становить біля половини світового експорту. Україна експортує близько 700 тисяч тон, тобто понад половину шроту отриманого підприємствами олійної промисловості. Росія виробляє біля мільйона тон шроту, але практично увесь споживає на внутрішньому ринку, при цьому регулярно імпортує шрот з України. Досить значні обсяги виробництва шроту в Китаї— близько 400 тисяч тон, але практично увесь він споживається на внутрішньому ринку країни.

Оскільки найбільшим виробником та споживачем соєвого шроту є США, то саме тамтешні ціни впливають на увесь світовий ринок. Торгівці усього світу орієнтуються на ціни Чікагської торгової біржі (Chicago Board Of Trade). Ціни тамтешніх ф’ючерсів визначають світові ціни на шрот на середньострокові терміни.

Оскільки США практично не експортують соєвий шріт, то Європа імпортує цю продукцію з Аргентини та Бразилії. Тому ціни в Європі визначаються в Ротердамі де торгують імпортним шротом з Південної Америки. Ціни на шрот європейського виробництва, соєвий та ріпаковий, орієнтуються на ціни в Гамбурзі бо Німеччина є найбільшим виробником.

Країни віддалені від Ротердаму, наприклад Польща, Угорщина, країни Балтії та деякі країни Середземномор’я активно купують соняшниковий український шрот який за якістю не поступається аргентинському, а його транспортування помітно дешевше

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Шріт

у 2018 році у КНР зіставлений список з реєстраційною інформацію про об’єкти, які виробляють соняшниковий шрот (соняшникову їжу) для експорту до Китаю. У цьому списку 24 об`єкти, всі з України.

Отже, Україна має життєво важливі для світу потужності вирощування соняшника, соняшникової олії і шроту. Адже населення планети росте і йому потрібне харчування, особливо це важливо для Китаю і Індії, інших країн. Це значна сфера прибутків для України і українці повинні цим скористатися. Найбільшим виробником та споживачем соєвого шроту є США, тому торговці усього світу орієнтуються на ціни Чікагської торгової біржі (Chicago Board Of Trade). Ціни тамтешніх ф’ючерсів визначають світові ціни на шрот.

Китайська корпорація CSIC швидко вчиться будувати авіаносці на українській основі

Отримання Китаєм від України важкого авіаносного ракетного крейсеру “Варяг” (під час розпаду СРСР його назвали “Варяг”) дозволило КНР зекономити мільярди доларів та отримати безцінний досвід морського будівництва, який матеріалізувався у побудові першого у КНР авіаносця Ляолін (англ. Liaoning кит. 中国人民解放军海军辽宁舰, також відомий як Ши Лан, англ. Shī Láng).  На жаль, цей контракт виявився не взаємовигідним і ймовірно, залишив не дуже гарне враження для українців і світу.

Ймовірно, це стало також наслідком агресивної російської політики по відношенню до України, яка почалася значно раніше.  Так, Росія по суті “вкрала” в Україні другий ТАКР (рос. “тяжёлый авианесущий крейсер ракетный”), який нині відомий як “Адмірал Кузнецов” (раніше носив назву столиці Грузії “Тбилиси”), проте самостійно не змогла ефективно експлуатувати його, що ще раз показав похід “Адмірала Кузнецова” на війну до Іраку, ін. За своїм призначенням ТАКР Адмірал Кузнецов не міг підтримуватися у справному стані тривалий час на Півночі РФ, а ремонтна база для ТАКР була тільки в українському Миколаєві на Чорному морі, де були побудовані всі важкі авіанесучі ракетні крейсери СРСР. Фактично, крадіжкою ТАКР Адмірал Кузнецов в українців, керівництво ВМФ РФ (РФ – бувша РСФСР) покарало самих себе додатковими і неефективними витратами на ВМФ РФ.

Как Россия ночью украла авианосец “Кузнецов” у Украины …  18 січ. 2018 р. – 26 лет назад ТАКР «Адмирал флота Советского Союза Кузнецов» был похищен уУкраины. И до сих пор детище украинских корабелов …

20 червня китайська суднобудівна корпорація (CSIC – China Shipbuilding Industry Corporation),  фірма, яка робить китайські авіаносці, розмістила зображення у своїх соціальних мережах, де розміщено три авіаносці. Праворуч і ліворуч розміщені перший авіаносець “Ляонін” який був побудований Україною, а також перший китайський авіаносець, побудований в КНР як репліка  українського “Варягу”. На відміну від цих авіаносців з трамплінами, таємничий третій перевізник посередині зображення мав плоску палубу з трьома катапультами. Це говорить про те, що він спирається на систему катапультування, а не на трамплін.

China Shipbuilding Industry Corporation China Shipbuilding Industry Corporation ( CSIC ), established on 1st July1999, consisting of some of the enterprises and institutes of former China State … Structure · ‎Naval Products · ‎Introduction · ‎Scientific & Technology Support

Як зазначив у південно-китайському ранковому пості з Гонконгу , зображення третього китайських авіаносця виглядало подібно до  малюнку художника, а не фактичну фотографію нового перевізника. Крім того, CSIC швидко видаляє зображення з облікових записів соціальних мереж.

China’s Next Aircraft Carrier Will Have Some Serious Combat Power … nationalinterest.org/…/china’s-next-aircraft-carrier-will-have…  China’s next aircraft carrier is likely to boast a lot more combat power. On June 20,China Shipbuilding Industry Corporation (CSIC), the firm that …

Довідка про важкі авіанесучі крейсери, які будувалися в Україні

Порядок інформації у нижчеподаних довідках по кожному ТАКР (“Тяжёлый Авинесущий Крейсер Ракетный”): Назва Верф Закладено Спущений У строю Списано Водотоннажність
(Найбільше), т Довжина, м Потужність
рушіїв, кількість літаків авіаційної групи
(літаки + вертольоти) Примітки

Проект 1143.1-4 «Кречет»
ТАКР Київ, Чорноморський суднобудівний завод 21.07.1970 26.12.1972 28.12.1975 30.06.1993 41 380 272 142 000 16 + 18. У 2000 проданий Росією в КНР, де став експонатом і в 2011 також готелем в тематичному парку «Бінхай» в Тяньцзіні. 39 ° 09’19 “пн. ш. 117 ° 48’30 “в. д.HGЯO. Використовувався для вивчення технологій будівництва  і відпрацювання методики будівництва авіаносців.

ТАКР Мінськ, Чорноморський суднобудівний завод 28.11.1972 30.09.1975 27.09.1978 30.06.1993 41 380 272 142 000 16 + 18 1995 проданий Росією у Південну Корею для розбирання, але в 2006 перепроданий в Китай і став експонатом тематичного парку Minsk World в Шеньчжені, в 2016 проданий для тематичного парку в Наньтуні. 22 ° 33’13 “пн. ш. 114 ° 14’12 “в. д.HGЯO. Використовувався для вивчення технологій будівництва  і відпрацювання методики будівництва авіаносців.

ТАКР Новоросійськ ,Чорноморський суднобудівний завод 30.09.1975 26.12.1978 24.11.1982 30.06.1993 43 220 273 142 000 18 + 18. У 1994 проданий Росією в Південну Корею, в 1997 розібраний.

ТАКР Адмірал Горшков, Чорноморський суднобудівний завод 26.12.1978 31.03.1982 20.12.1987 5.03.2004 45 390 273,1 180 000 20 + 16 У 2000 проданий в Індію, до 2013 реконструйований на її замовлення з перебудовою в класичний авіаносець, перейменований в “Викрамадитья”. У складі ВМС Індії.

Проект 1143.5-6 «Кречет»
ТАКР Адмірал Кузнєцов, Чорноморський суднобудівний завод 1.09.1982 4.12.1985 20.01.1991 61 390 306,5 200 000 30 + 20 В складі ВМФ РФ.

ТАКР Варяг, Чорноморський суднобудівний завод 6.12.1985 25.11.1988 59 500 304,5 200 000 26 + 24 Будівництво зупинено в 1992 у результаті відмови РФ від його закупівлі у зв`язку із відсутністю коштів. У 1998, після “роззброєння” готового на ~70% ТАКР, проданий Україною КНР,  де через 10 років (у 2012) добудований за допомогою спеціалістів з ЧСЗ, перейменований в Ляонін. У складі ВМС КНР став першим авіаносцем, введення якого у бойовий порядок ВМС КНР стало видатною загальнонаціональною подією.

Проект 1143.7 «Кречет», атомний
АТАКР Ульяновськ,Чорноморський суднобудівний завод 25.11.1988 1995 (планувалося здача) 79 758 324,6 280 000 70 Будівництво зупинено в 1991, розібраний в 1992 у зв`язку із відсутністю коштів і бажання Росії фінансувати добудову замовленого корабля. За оцінкою експертів, Росія також не сплатила штрафні санкції за відмову від будівництва, а її агенти впливу “вимили” власні обігові кошти з Чорноморського суднобудівного заводу шляхом витрачання їх на ініціативну “добудову” ТАКР Ульянівськ, а потім на його утилізацію. Подвійний корпус ТАКР складався у основному із броньової сталі.  Проект відновлений у КНР.

Варто підкреслити, що вивчення китайськими спеціалістами закуплених в РФ ТАКР Мінськ,  ТАКР Київ, та купленого в Україні корпусу недобудованого ТАКР Варяг, купленої документації на ТАКР Ульяновск забезпечило КНР економію мільярдів доларів та дало безцінний досвід будівництва авіаносців. Очевидно, за такою ж методикою можливе створення китайського транспортного літака на основі найбільшого у світі українського транспортного літака АН-225 “Мрія”. Подібні методики використання чужої інтелектуальної, конструкторської і матеріальної власності в КНР викликають обурення у всіх країнах і підривають авторитет КНР і китайських компаній як ділових партнерів.

Дещо про Чорноморський суднобудівний завод (ЧСЗ)

За повідомленнями ЗМІ, Чорноморський суднобудівний завод незаконно приватизований у часи президенства Віктора Януковича російським олігархом Вадимом Новинським, який пізніше отримав українське громадянство. За даними ЗМІ, Новинський також відомий своїм “неформальним управлінням” РПЦ МП в Україні. Знищення  ЧСЗ формально здійснене за допомогою процедури банкрутства з ініціативи Балаклавського рудоуправління, яке, як і ЧСЗ, належить Новінському, див.:

Суд заарештував Чорноморський суднобудівний завод Новинського 13 лип. 2017 р. – Печерський районний суд Києва наклав арешт на 99% акцій ПАТЧорноморський суднобудівний завод, що входить в Смарт-Холдинг Вадима Новинського. Про це йдеться в ухвалі суду від 21 червня …

Завершуючи дане повідомлення, варто підкреслити, що попередні українські чиновники під впливом росіян показали неспроможність захищати інтереси України у сфері будівництва потужних військових кораблів. Нинішнім і наступним державним службовцям України варто брати як приклад США та КНР у справі захисту національних інтересів. Китаю вигідно будувати свої відносини з Україною на основі взаємної поваги та взаємної вигоди і тоді і Китай і Україна отримають від взаємного співробітництва потужний позитивний синергетичний ефект.