Китайці продовжують захоплення “Мотор Січ” – погрожують Україні штрафом $3,5 млрд. через міжнародний арбітраж

Китайські інвестори «Мотор Січі», які в Україні представлені компанією Skyrizon, оцінили свої збитки у 3,5 млрд доларів та погрожують стягнути з України ці гроші через міжнародний арбітраж.
Представники Skyrizon направили українському уряду повідомлення про намір почати міжнародний арбітраж проти держави Україна, відповідна претензія вже подана до Мін’юсту, повідомляє УНІАН.

У документі, який в юридичній практиці називається Notice of Investment Dispute, китайські інвестори заявляють про порушення Україною її міжнародних зобов’язань, закріплених в Угоді між Урядом України та Урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій.

Згідно з наявною інформацією про зміст документу представники Skyrizon закликають Україну «негайно почати з ними переговори та припинити незаконну діяльність органів української влади стосовно ПАТ «Мотор Січ» і його акціонерів». Якщо ж Україна оперативно не відреагує та не розпочне переговори або іншим чином виконає свої міжнародні зобов’язання, китайські інвестори погрожують скористатися своїм правом почати арбітражне провадження.

Угоду про заохочення і взаємний захист інвестицій було укладено між Україною та КНР у 1992 році. Сторони домовилися не допускати експропріації інвестицій і рівноправно ставитися до іноземних інвесторів. У цьому контексті китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» вважають, що фактом недопуску їх на підприємство держава Україна фактично експропріювала їхній актив.

Передісторія продажу ПАТ «Мотор Cіч»

Незаконний продаж контрольного пакету акції ПАТ «Мотор Січ», яку контролює В’ячеслав Богуслаєв, був заблокований СБУ, яка відкрило кримінальне провадження за статтями 113 (диверсія) та 14 (готування до злочину) та домоглася арешту акцій судом.

У матеріалах суду вказано, що з 2016 року бенефіціарні власники «Мотор Січ» «з метою ослаблення держави шляхом зруйнування вказаного підприємства як об’єкта, що має важливе народногосподарське та оборонне значення (єдине в Україні підприємство з виробництва цивільних та військових авіаційних двигунів)» продали контрольний пакет акцій заводу офшорним фірмам, «які мають намір перемістити активи та виробничі потужності Товариства за межі України, що призведе до його ліквідації та знищення».

Передача контрольного пакету акцій «Мотор Січ» офшорній компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited, що пов’язана з КНР, розглядалась Антимонопольним комітетом України (АМКУ).

АМКУ, зокрема, досліджувалось три угоди: придбання китайською компанією Skyrizon Aircraft Holdings Limited акцій компанії Granum Corporation (Панама), акцій компанії Likatron Enterprises Ltd (Кіпр) та акцій компанії Reckoner Investment Holdings Limited (Кіпр), що забезпечує перевищення 50% голосів у їх вищих органах управління. Ці компанії пов’язані з В’ячеславом Богуслаєвим.

Крім того, передачу «Мотор Січі», яка є одним з провідних світових виробників авіадвигунів, під контроль Китаю, намагаються не допустити США, які ведуть з ним торговельну війну з причини нахабного порушення деякими китайськими бізнесменами прав інтелектуальної власності США, ін. Так, наприкінці вересня 2019 року запорізьку компанію відвідали представники Посольства США та старший радник Пентагону з питань оборони в Україні Дональд Вінтер, а у листопаді засновник приватної військової компанії Blackwater Ерік Прінс. Крім цього, добре відомі факти неліцензіованого виробництва в КНР української техніки, для прикладу, літаків Антонова і т.п.

Після невдалої спроби концентрації акцій через подачу в АМКУ спільної заявки Skyrizon і державного концерну «Укроборонпром», китайці зробили нову спробу, подав 4 серпня 2020 року до АМКУ спільну заявку із DCH Group харківського бізнесмена мільярдера Олександра Ярославського, проте Антимонопольний комітет відмовився її розглядати.

Ймовірно, китайці хочуть через Олександра Ярославського (група компаній DHC) і через власника “Мотор Січ” Олександра Богуслаєва  захопити привабливі сегменти української машинобудівної промисловості, яке має стратегічне значення для України, а українців посадити у “китайську боргову яму”

Додатково

Подібні претензії були у китайської сторони у 2013 році через зрив контракту на поставку зерна з України до КНР через ДПЗКУ.

Як повідомлялося, у 2012 році, перед воєнним нападом китайського стратегічного партнера Росії на Україну, ДПЗКУ залучила кредит від Експортно-імпортного банку КНР на суму $3 млрд, з яких було використано $500 млн. Головною умовою надання цього кредиту було зобов’язання української компанії постачати 2-4 млн тонн зерна на рік в Китай або через китайську корпорацію в інші країни. При цьому $1 млрд знаходиться на депозитному рахунку в “Укрексімбанку”. Ще $1,5 млрд зберігаються в китайському банку. 

За експертною оцінкою, у Договорі були особливості не на користь України, які давали китайській стороні можливість банкрутувати та здійснити рейдерське захоплення державних активів ДПЗК. Це свідчить про високу ймовірність підкупу китайцями українського керівництва того часу. Після звільнення керівника ДПЗК, китайці нахабно призначили його на наступний рік керівником своєї делегації для переговорів з Україною з метою повернення розкрадених коштів та кредиту.  Фактично це діяння бувшого керівника ДПЗКУ містило ознаки державної зради – за оцінкою багатьох ЗМІ того часу.

Китайські підприємці і державні чиновники не повинні дискредитувати себе підкупом державних чиновників в Україні, схилянням їх до шпигунства, масовим розкрадання коштів та підтримкою гібридної воєнної агресії РФ, яка була основним чинником проблем у виконанні зернового контракту. Це суперечить гарному іміджу КНР та створенню життєво необхідного для КНР проекту “Один пояс, один шлях”. Китай і Україна можуть і повинні отримати взаємовигідні відносини у багатьох сферах, утворити сферу взаємного співпроцвітання.

Див. Китайці поможуть ГПУ розслідувати корупцію у зерновому контракті ДПЗКУ часів Януковича

ВИСНОВОК

  1. Досвід показує, що Україна (0,043 млрд. жителів) ймовірно повинна остерігатися здійснювати великовартісні торговельні договори з КНР  (1,4 млрд. жителів), адже бізнесмени КНР схильний до рейдерського неявного захоплення українських активів, підкупу українських чиновників, бізнесменів, конструкторів, спортсменів, викрадення високо технологічних ноу-хау, ін. Див. для прикладу:

2. Україні доцільно підвищити вимоги до якості китайських товарів в Україні, адже левова частина цих товарів має низьку чи дуже низьку якість. 

Китай та Індія очолюють ТОП-10 імпортерів агропродукцуії з України у 2019

У липні 2019 року в.о. міністра в.о.Міністра у Міністерство аграрної політики та продовольства України опублікувала інфографіку експорту  агропродукції з України.

До ТОП-10 країн – найбільших імпортерів української агропродукції увійшли:

  1. Китай ($794,9 млн, >1,38 млрд. людей)
  2. Індія ($740,9 млн, >1,33 млрд. людей)
  3. Єгипет ($737,4 млн, >0,097 млрд. людей)
  4. Туреччина ($683,7 млн, >0,082 млрд. людей)
  5. Нідерланди ($640,8 млн, >0,017 млрд. людей)
  6. Іспанія ($502,8 млн, >0,046 млрд. людей)
  7. Італія ($333,3 млн, >0,046 млрд. людей)
  8. Польща ($300,6 млн, >0,037 млрд. людей)
  9. Білорусь ($278,8 млн, >0,09 млрд. людей)
  10. Німеччина ($250,3 млн, >0,083 млрд. людей)

Логічно, що Китай і Індія очолюють ТОП-10 імпортерів української агропродукції. У 2019 Китай почала обганяти Індію у експорті  агропродукції з України.

Дивно, що Білорусь з населенням біля 9 мільйонів людей імпортує більше агропродукції з України ніж Німеччина з населенням більше ніж 83 мільойни людей.

ТОП-10 імпортерів українського зерна за підсумками 2019 року:

  1. Єгипет (закупив зерна у 2019 році на $1311 млн – на 97% більше, ніж у 2018 році) – частка у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції склала 13,6%.
  2. Китай ($859 млн – на 56% більше, ніж у 2018 році) – 8,9%
  3. Іспанія ($765 млн – на 19% більше ніж у 2018) – 7,9 %
  4. Туреччина ($718 млн. У 2018 закупила українського зерна на $184 млн) – 7,5 %
  5. Бангладеш ($421 млн) – 4,4 %
  6. Ізраїль ($317 млн) – 3,3 %
  7. Нідерланди ($624 млн)
  8. Індонезія ($538 млн)
  9. Туніс ($293 млн)
  10. Італія ($283 млн)

Як повідомив у лютому  міністр економіки Тимофій Милованов, в урядовій стратегії економічного зростання України агросфера є однією з найуспішніших галузей економіки в Україні (IT, агро, хімічне виробництво та фармацевтика). Відповідно до стратегії, факторам успіху агросфери в Україні є такі:

  • високий рівень інтеграції у глобальні ланцюги доданої вартості
  • значний зовнішній попит
  • значний земельний потенціал
  • сприятливі кліматичні умови
  • висока рентабельність вирощування у рослинництві
  • низька вартість робочої сили

Хоча урожай зернових культур в Україні в 2019 році склав 75,1 мільйона тонн, що на 4 мільйони тонн більше, ніж роком раніше, проте заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький  вважає, що погодні умови сприятливі для зернових – зважений прогноз врожаю в діапазоні 65-70 млн тонн у 2020 році (менше на 5-10 млн тонн ніж у  2019 році).

Китай є найбільшим імпортером української агропродукції, експорт якої зростає

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:
Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%), Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%), Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%), Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%), Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як витікає із інформації, оприлюдненої Міністерства аграрної політики України, Китай увійшов до ТОП-5 країн-імпортерів аграрної продукції  і очолює цей список.

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:

  1. Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%),
  2. Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%),
  3. Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%),
  4. Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%),
  5. Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як видно з розподілу інших 4-х місць рейтингу, український експорт аграрної недостатньо системний і зрозумілий. Невеличкі Нідерланди імпортують агропродукції більше ніж Індія…

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795 ,9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура  експорту аграрної продукції була такою:

  • країн Азії – 41,4% (6 529 млн дол. США);
  • країн ЄС – 33,9% (5 344,2 млн дол. США);
  • африканських країн – 15,2% (2 400,5 млн дол. США);
  • країн СНД – 6,6% (1 045,2 млн дол. США);
  • США – 0,4% (66,4 млн дол. США);
  • інших країн – 2,5% (390,2 млн дол. США).

Найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури – 43,3%, олії – 20,8% та насіння олійних культур – 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту:

  • продукції рослинництва – на 22,9% (кукурудзи – на 61,3%пшениці – на 26%, насіння ріпаку – на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії – на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії – в 2,2 рази, ячменю – на 24,5%, сої – на 14%, олії соєвої – на 56,3%, олії соняшникової – на 1,9%, тютюну та виробів з нього – на 13,6%,
  • продукції тваринництва – на 5,7% (м’яса та субпродуктів домашньої птиці – на 15,3%, молока згущеного – на 36,5%, меду – на 26,4%, яєць птиці – на 13,9%, живої ВРХ – на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції – 6,9%.

Китай через Україну у Словаччину проклав новий залізничний маршрут

Китайці здійснили першу доставку в Словаччину за новим регулярним залізничним маршрутом через Україну. Цей напрямок контейнерного поїзда логістичної компанії Metrans називають більш конкурентоспроможним, ніж існуючі через Білорусь і Польщу, повідомляє Railfreight. Як видно з карти порівняно з авіатрасою, цей залізничний маршрут може бути самим коротким і економічно вигідним з КНР до ЄС

Компанія Metrans запустила новий залізничний вантажний маршрут з китайського міста Сіань через Добра в Дунайська-Стреда, недалеко від Братислави на сході Словаччини. Перший поїзд прибув на словацький термінал 3 жовтня, звідки вантаж негайно відправили в кінцеві термінали таких міст як Прага, Чеська Требова, Будапешт і Кремс. Всі вони знаходяться не більше ніж в 150 км від Дунайська-Стреді.

Поїзд їхав від Сіаня до Добра в Словаччині 14 днів. Сервіс є одностороннім – порожні контейнери доставлять в Будапешт, звідки їх відправлять в Сяминь в Китаї.

«Послуги з перевезення через Україну була більш ніж конкурентоспроможною – час у дорозі по території країни склало близько 32 годин. Ми бачимо великий потенціал маршруту. Митні процедури можуть бажати кращого, але, як я чув, Україна готова приєднатися до європейської митної системі NCTS в найближчому майбутньому. З цієї точки зору може стати ще простіше перевозити поїзди через Україну », – зазначив директор з розвитку бізнесу в Metrans Мартін Кубек.

У 2018/2019 МР Україна експортувала рекордний обсяг зернових

Як повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики і продовольства України (#Мінагрополітики),  за офіційними даними Державної фіскальної служби України (#ДФС), на зовнішні ринки за результатами 2018/2019 маркетингового року поставлено рекордні 50,4 млн тонн зернових, зернобобових та борошна, що на 10,5 млн тонн більше ніж минулого МР, коли експорт склав 39,9 млн тонн.

Всього зернових і зернобобових експортовано 49 995 тис. тонн, з яких:

  • пшениця і суміш пшениці та жита – 15 579 тис. тонн;
  • ячмінь – 3 692 тис. тонн;
  • жито – 87,8 тис. тонн;
  • кукурудза – 29 822 тис. тонн;
  • інші зернові та зернобобові – 815 тис. тонн.

Всього борошна експортовано 301 281 тонн, з яких:

  • борошно пшеничне або суміші пшениці та жита (меслину) – 299 897 тонн;
  • борошно інших зернових культур 1 384 тонн.

Україна стабільно входить до ТОП світових експортерів зернових. За оцінками воєнно-політичних експертів, важливим чинником російської гібридної війни проти України у 2014 році стала протидія українсько-китайському зерновому контракту, під який був даний китайський кредит Україні у 2013 році розміром у кілька мільярдів  доларів, див. подану нижче статтю та посилання у ній.

Очередной аграрный министр Украины через и.о. директора ГПЗКУ продаёт китайцам госкомпанию за долги?