У 2018/2019 МР Україна експортувала рекордний обсяг зернових

Як повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики і продовольства України (#Мінагрополітики),  за офіційними даними Державної фіскальної служби України (#ДФС), на зовнішні ринки за результатами 2018/2019 маркетингового року поставлено рекордні 50,4 млн тонн зернових, зернобобових та борошна, що на 10,5 млн тонн більше ніж минулого МР, коли експорт склав 39,9 млн тонн.

Всього зернових і зернобобових експортовано 49 995 тис. тонн, з яких:

  • пшениця і суміш пшениці та жита – 15 579 тис. тонн;
  • ячмінь – 3 692 тис. тонн;
  • жито – 87,8 тис. тонн;
  • кукурудза – 29 822 тис. тонн;
  • інші зернові та зернобобові – 815 тис. тонн.

Всього борошна експортовано 301 281 тонн, з яких:

  • борошно пшеничне або суміші пшениці та жита (меслину) – 299 897 тонн;
  • борошно інших зернових культур 1 384 тонн.

Україна стабільно входить до ТОП світових експортерів зернових. За оцінками воєнно-політичних експертів, важливим чинником російської гібридної війни проти України у 2014 році стала протидія українсько-китайському зерновому контракту, під який був даний китайський кредит Україні у 2013 році розміром у кілька мільярдів  доларів, див. подану нижче статтю та посилання у ній.

Очередной аграрный министр Украины через и.о. директора ГПЗКУ продаёт китайцам госкомпанию за долги?

Україна обігнала Китай у поставках агропродукції до Євросоюзу та увійшла до ТОП-3

Серед країн – головних постачальників агропродовольчої продукції в ЄС за останні 12 місяців Україна посіла третє місце, обігнавши КНР. Обсяг українських поставок склав €5,9 млрд, китайських – €5,7 млрд. Перше місце залишилося за США з  €12,4 млрд, друге – за Бразилією з €11,8 млрд. Передає сайт Китай і Україна з посиланням на УкрАгроКонсалт.  Зростання імпорту агропродовольчих товарів з України до країн ЄС протягом року становило 331 млн євро, або 6%. Позитивне сальдо торгівлі України агропродовольчою продукцією з ЄС становило 3,772 млрд євро.

У 2018 році найбільш важливими джерелами походження аграрного імпорту до ЄС в останні 12 місяців були Бразилія (12 млрд євро) та США (11,5 млрд євро), за ними йшли Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія, на кожну з яких припадало від 4,4 до 5,5 млрд євро – про це вказано у дослідженні Monitoring EU Agri-Food Trade: Development until October 2018.

За результатами 2018 року зовнішньоторговельний обіг товарами АПК між Україною та країнами ЄС збільшився на 11,4% порівняно з 2017 роком та сягнув понад $9 млрд, з яких $6,3 млрд припадає на український аграрний експорт. Як повідомляє прес-служба Мінагрополітики, лідерами українського аграрного експорту до ЄС залишаються зернові, яких експортовано більше ніж на $2,2 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд та олії – $1,1 млрд. Також у 2018 році Україна експортувала до ЄС більше виробів із зерна та хлібних злаків, меду, соків, кондвиробів та інших продуктів.

У цілому, тренд до посилення імпорту агропродукції з України до ЄС є дуже вірним – Україна повинна бути частиною ЄС і НАТО та житнецею Євросоюзу, це на віки забезпечить геополітичну стабільність у Європі.

 

США, Японія, КНР – найбільші світові фондові ринки

Ринкова вартість всіх акцій компаній, що торгуються на біржах Японії, за підсумками торгів у четвер становила 6,17 трильйона доларів і перевершила капіталізацію китайських компаній (6,09 трильйона доларів).

Напередодні китайський фондовий індекс Shanghai Composite впав на 2%, Shenzhen Composite – на 2,4% у відповідь на заяви  влади США про те, що вони можуть ввести більш високі мита на китайські товари вартістю 200 млрд доларів – за ставкою 25% замість раніше запланованих 10% .

Японський індекс Nikkei 225 в четвер знизився на 1%.

Китайський фондовий ринок обігнав японський у 2014 році, тоді його обсяг перевищував 10 трлн доларів. Однак тільки в 2018 році індекс Shanghai Composite втратив більше 16% через ризики торгової війни з США.

Американський ринок акцій залишається найбільшим в світі з капіталізацією близько 31 трлн дол. З них 1 трлн доларів припадають на компанію Apple

Очевидно, що керівництво КНР веде помилкову політику конфронтації проти США у відповідь на справедливі вимоги США (крадіжка інтелектуальної і технологічної власності США і країн Євросоюзу та поставка на їх ринки продукції по демпінговим цінам, ін.). Китайська ініціатива “Один пояс один шлях” може стати “зашморгом” для економіки країн, які приймають участь у цьому проекті і все більше асоціюється з насування на Європу нової монголо-татарської орди. Китайські виробники не пропунують нічого нового і якісного, але просувають, як правило, як мінімум не дуже якісні репліки товарів, які вперше зроблені у Евросоюзі чи в США. Мегавеликі фінансові ресурси КНР використовуються для створення потужної бази агентів впливу та торговельних агентів у Європі. Китайська торгівля, заснована на обмані не може бути вічною – це повинні зрозуміти китайські лідери і бізнесмени і припинити конфронтацію з США.

Росія і Китай проводять воєнні змагання IV International Army Games 2018

На китайському полігоні Корлі пройшла церемонія зустрічі російських команд – учасниць конкурсів «Суворовський натиск», «Безпечний маршрут» і «Чисте небо» армійських міжнародних ігор – 2018.

Шість нових країн приєдналися до IV International Army Games 2018, які розпочнуться 28 липня. Алжир, В’єтнам, М’янма, Пакистан, Судан та Філіппіни приєднаються до 26 інших країн, що загалом досягає 32, або “майже на третину більше, ніж торік”, заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу.

“Приємно бачити, що масштаби змагань розширюються географічно, а список учасників зростає”, – сказав Шойгу. Він пояснив, що поряд з РФ (143 млн. людей), Азербайджаном (10 млн. людей), Білоруссю (10 млн. людей), Китай (1380 млн. людей) та Казахстан (18 млн. людей), Іран (80 млн. людей) та Вірменія (3 млн. людей) будуть  організаторами конкурсу.

Річні ігри, які цього року складаються з 26 військових конкурсів як глядацького виду спорту, були запущені Міністерством оборони Росії у 2015 році. Вони пройдуть у різних російських військових навчальних закладах країни, а також на декількох військових базах за кордоном, утому числі на окупованих територіях Грузії й України.

Шрот соняшника – стратегічний ресурс України і чому він життєво важливий для світу

Шріт або шрот (нім. Schrot — «дріб», «дрібні обрізки») — твердий залишок насіння олійних культур після вилучення з нього олії екстракційним способом – це побічний продукт виробництва олій із різних олійних рослин, отриманий після екстрагування олій розчинниками.

Внаслідок пресування насіння залишається макуха. Хоч більшість олії виділяється під час пресування, але в макусі її вміст усе ще становить до 10 %. Для остаточної екстракції олії з макухи використовують органічні розчинники після обробки якими в насінні залишається лише 1,5-2 % олії. Оце почавлене та знежирене насіння і є шротом.

Залежно від початкової сировини розрізняють таки види шроту: соняшниковий, соєвий, ріпаковий (камоловий), арахісовий, гірчичний, конопляний, кукурудзяний та інші види шротів.

Шрот використовується перш за все як високопротеїнова добавка для виробництва кормів для худоби та птиці, оскільки багатий на рослинні білки, клітковину, вітаміни Е та В, калій, фосфор та інші мінеральні речовини.

За обсягами виробництва соняшникового шроту Україна входить в трійку лідерів разом з Аргентиною та Росією. Світове виробництво становить понад 9 мільйонів тон, з яких понад 40 % припадає на вказану трійку. Лідером є Аргентина яка до того ж експортує 90 % обсягів виробництва, що становить біля половини світового експорту. Україна експортує близько 700 тисяч тон, тобто понад половину шроту отриманого підприємствами олійної промисловості. Росія виробляє біля мільйона тон шроту, але практично увесь споживає на внутрішньому ринку, при цьому регулярно імпортує шрот з України. Досить значні обсяги виробництва шроту в Китаї— близько 400 тисяч тон, але практично увесь він споживається на внутрішньому ринку країни.

Оскільки найбільшим виробником та споживачем соєвого шроту є США, то саме тамтешні ціни впливають на увесь світовий ринок. Торгівці усього світу орієнтуються на ціни Чікагської торгової біржі (Chicago Board Of Trade). Ціни тамтешніх ф’ючерсів визначають світові ціни на шрот на середньострокові терміни.

Оскільки США практично не експортують соєвий шріт, то Європа імпортує цю продукцію з Аргентини та Бразилії. Тому ціни в Європі визначаються в Ротердамі де торгують імпортним шротом з Південної Америки. Ціни на шрот європейського виробництва, соєвий та ріпаковий, орієнтуються на ціни в Гамбурзі бо Німеччина є найбільшим виробником.

Країни віддалені від Ротердаму, наприклад Польща, Угорщина, країни Балтії та деякі країни Середземномор’я активно купують соняшниковий український шрот який за якістю не поступається аргентинському, а його транспортування помітно дешевше

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Шріт

у 2018 році у КНР зіставлений список з реєстраційною інформацію про об’єкти, які виробляють соняшниковий шрот (соняшникову їжу) для експорту до Китаю. У цьому списку 24 об`єкти, всі з України.

Отже, Україна має життєво важливі для світу потужності вирощування соняшника, соняшникової олії і шроту. Адже населення планети росте і йому потрібне харчування, особливо це важливо для Китаю і Індії, інших країн. Це значна сфера прибутків для України і українці повинні цим скористатися. Найбільшим виробником та споживачем соєвого шроту є США, тому торговці усього світу орієнтуються на ціни Чікагської торгової біржі (Chicago Board Of Trade). Ціни тамтешніх ф’ючерсів визначають світові ціни на шрот.