Україна і Китай повинні провести розслідування у справі Хантера Байдена, наполягає Президент Трамп

Президент США Дональд Трамп заявив у четвер, 3 жовтня, що Україні “слід провести розслідування” у справі сина екс-віце-президента США Джо Байдена Хантера, повідомляє Reuters.

“Я б сказав, що президент Зеленський, якби я був на його місці, то я б рекомендував йому, щоб він почав розслідування щодо Байдена, тому що ні у кого немає ніяких сумнівів в тому, що це була шахрайська схема”, – сказав він.

У той же час, Трамп допустив можливість того, що попросить керівника Китаю Сі Цзіньпіна провести розслідування у справі сина Байдена

“Китай повинен почати розслідування по Байдену, тому що те, що сталося в Китаї, приблизно так само погано, як і те, що відбулося в Україні”, – заявив Трамп.

Кажуть, що демократія – це не ідеальний державний устрій, проте кращого ще ніхто не придумав. Удосконалення державних механізмів, боротьба з корупцією та інші позитивні елементи суспільного і державного життя демократій  розвиваються саме завдяки боротьби за голоса виборців. У такому контексті варто розуміти дану війну компроматів.

Необхідно також розуміти, що Дональд Трамп і Володимир Зеленський – це два PR-менеджера дуже високого рівня, які ймовірно, будуть працювати з розумінням один одного.

Проте особливо важко у цій ситуації Президенту України Зеленському, який може опинитися “між молотом і наковальнею” у особі діючого Президента США Дональда Трампа і можливого майбутнього Президента США Джо Байдена, який давно і активно підтримує Україну.Дай Боже Зеленському розуму, щоб правильно врегулювати цей конфлікт.

Необхідно зазначити, що реальна американська демократія, жорсткі змагання претендентів у Президенти і сенатори й конгресмени є одним з найважливіших рушіїв розвитку США, покращання роботи менеджерів державного управління.

Українці зменшать дефіцит м’яса у Китаї – і курячого м`яса також

За даними провайдера фінансової інформації у світі американської компанії «Блумберґ», Китай відкриває нові ринки м’яса після того, як його свинячі господарства постраждали від спалаху африканської чуми свиней. За оцінками Rabobank , країна втратила половину свого стада свиней за останній рік. Очікується, що це сприятиме підвищенню попиту на інше м’ясо, оскільки ціни на свинину зростають, і це може визначити довгострокову зміну споживання.

Як вказав заступник Міністра – Торговий представник України Тараса Качка (МЕРТ – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України), українські чиновники працюють зі своїми китайськими колегами над початком експорту м’яса птиці до Китаю. По оптимістичному прогнозу, домовленість можна досягти до кінця року.

“Необхідно зробити деякі юридичні та бюрократичні речі, але є план підписання протоколу та проведення перевірок”, – сказав Тарас Качка по телефону. Міністерства торгівлі та сільського господарства Китаю не відповіли на запити про коментарі.

Найбільший український виробник птиці також сподівається, що Китай незабаром розпочне імпорт. За словами засновника і виконавчого директора української  компанії ДП “Мироновський хлібопродукт” Юрія Косюка, , офіційні особи відвідали об’єкти компанії. “Вони мають вакуум”, – сказав Косюк в інтерв’ю в Лондоні. “Вони почнуть споживати все більше курятини… Сьогодні у них дефіцит. Завтра вони будуть самодостатніми … Ми не будемо сконцентрувати занадто багато своїх пропозицій лише на одному ринку”.

ДОВІДКА. Агроіндустріальний холдинг «Миронівський хлібопродукт» (Mironivsky Hliboproduct, MHP) — українське ПрАТ, одна з провідних агропромислових компаній України. МХП — лідер української аграрної індустрії з європейським акціонерним капіталом і зарубіжними виробничими активами в Нідерландах, Словенії, Словаччині, а також дистрибуційним офісом в ОАЕ. Компанія заснована в 1998 Юрієм Косюком. Холдинг володіє успішними впізнаваними брендами «Наша Ряба», «Qualiko», «Легко!», «Бащинський», «Ukrainian Chicken».

Косюк заснував МХП два десятиліття тому і тепер воно коштує близько 1,5 мільярда доларів, згідно з Bloomberg Index Billionaires. За словами Сергія Косюка, компанія змогла швидко розширюватися завдяки зосередженню уваги на ефективності та скороченні витрат, а курчат вирощували від інкубаторів до забою. Цього року компанія додала підрозділ у Словенії та бажає придбати більше виробників чи переробників у Європі та на Близькому Сході.
За даними Мністерства сільського господарства США, українські поставки курятини збільшилися в десятки разів за десятиліття, див. діаграму.

Графік зростання експорту курячого м’яса з України у тисячах тон, 2010-2019 р.р.

Так, експорт птиці з України збільшився вдвічі з 2015 року, і за прогнозами цього року країна поставить близько 350 000 тонн, згідно з даними уряду США. Незважаючи на те, що в порівнянні з більш ніж 3 мільйонами тонн, поставлених із США та Бразилії, Україна посідає 7-му позицію у експорті курятини у світі.

Китай вже дозволив декільком українським виробникам експортувати яловичину, див. КНР затвердила перелік українських виробників замороженої яловичини для експорту на китайський ринок

Багато експертів зазначають, що не варто розраховувати на “вічні” поставки м`яса з України до КНР, адже китайці динамічно розвивають економіку своєї країни, особливо у критичних сферах.

 

Про Мотор Січ, Україну і Китай

Далі подана інформація, яка розкриває основні елементи механізму рейдерського захоплення українських підприємств корумпованими українськими чиновниками та іноземцями, у тому числі китайцями – на прикладі Мотор Січ.

До 1994 року компанія Мотор Січ називалася “Моторобудівник”, і саме під цією назвою воно було спочатку внесене в перелік об’єктів для приватизації, а потім за ініціативою уряду Кучми взяло участь в експериментальному плані приватизації. Головна ідея була в тому, щоб співвласниками підприємства стали його працівники, а також пенсіонери, які відпрацювали на ньому все життя. Їм було запропоновано 41% акцій. Власниками ще 15% могли стати особи, ніяк не пов’язані з компанією, через вільний продаж. Решта акцій також підлягала приватизації. 17% – на конкурсній основі, і решта 27% – стратегічному інвестору під зобов’язання запустити виробництво нових авіадвигунів. Теоретично це мало призвести до того, що в компанії з’явилися б кілька співвласників, кожний з яких був би зацікавлений в її розвитку. На практиці ж відбулося те, що й на решті приватизованих промислових гігантів у 1990-х роках. Директор заводу В’ячеслав Богуслаєв через фірми-посередники скупив акції у працівників, та зробив все, щоб близькі до нього структури перемогли на інвестиційному конкурсі. Він став фактично одноособовим власником підприємства, яке називалося вже по-новому – Мотор Січ.

Звичайно, на цей момент вже ні про який статус стратегічного не йшлося. Аналітик Михайло Гончар в інтерв’ю для “Радіо Свобода” висловив думку: “У свій час була зроблена помилка – а ми ж тепер розуміємо, що корумпований державний апарат за певних умов продасть, що завгодно, – “Мотор Січ” була приватизована”.

Подібна схема була скопійована в СРСР у китайців, де “червоні директори” також приватизували багато підприємств за допомогою влади і політики КПК, лідери якої зрозуміли, що надмірна централізація державного управління у володінні промисловими підприємствами стримує їх розвиток у ринкових умовах і не дозволяє ефективно розвиватися. Проте, в КНР зуміли захистити і розвинути свій економічний потенціал.

“Мотор Січ” на сьогоднішній день вже 25 років є приватною акціонерною компанією, а у держави Україна наразі нема жодної акції цього підприємства.

Акції “Мотор Січ” до 2017 року вільно оберталися на ринку цінних паперів, і їх мав можливість вільно купити будь-хто,

Наразі основними власниками “Мотор Січ” є група китайських приватних власників, що здійснили покупку акцій заводу за кредитні кошти, надані китайськими банками, із загальною вагою приблизно 75% акцій і допомогли “Мотор Січ” у 2016 році отримати пільговий кредит у розмірі 100 млн доларів з умовою залишення підприємства під управлінням Богуслаєва.

Пан Богуслаєв володіє наразі лише 6% акцій і є, згідно з діючою акціонерною угодою, почесним президентом компанії, враховуючи неможливість сумісництва на посаді народного депутата, яким він був до останнього часу.

В АМКУ розглядається питання не “купівлі-продажу китайцям”, а питання дозволу на концентрацію акцій з метою СПІЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ. Це прямо зазначено на офіційному сайті АМКУ. Мова йде про отримання дозволу від АМКУ на понад 25% акцій для Держави Україна як ПОДАРУНОК оціночною вартістю 250 млн доларів від компаній “Скайрізон” і “Сіньвей Груп”, а також на дозвіл на концентрацію (викуп китайським інвестором у китайських власників) понад 50% акцій для приватної китайської компанії “Скайрізон” та “Сіньвей Групп”.

Дана вище інформація на основі публікації Володимира Цибулько, https://24tv.ua/statti_tag4571/

 

Китайці – лідери у використанні е-віз для в`їзду в Україну

В МЗС України (@MFA_Ukraine) пишаються тим, що за⁩ підсумками оформлення електронних віз до України за січень-липень 2019, іноземці з 52 держав скористалися сервісом оформлення електронних віз для в`їзду в Україну. Цьому зручному новітньому механізму лише дещо більше року, але на думку МЗС, цифри красномовно свідчать про його ефективність.

У 2019 році МЗС України централізовано оформило 20000 еВіз іноземцям, а бюджет отримав 45 млн. гривен відповідних надходжень. Лідерами в оформленні е-віз в Україну стали громадяни КНР (12123), Австралії (2368), Саудівської Аравії (1787). Найчастіше сервіс еВіза в Україну обирають для туризму (16839), ділових поїздок (2333), приватних подорожей  (618).

Необхідно зазначити, що сервіс еВіз повинен бути створений багато років  назад, а кількість подорожуючих в Україну, які скористалися еВізами повинна складати мільйони людей, а не 20 тисяч. Тоді можна було б пишатися результатами функціонування сервісу еВіза.

Для переходу на сторінку реєстрації для отримання evisa натисніть на це гіперпосилання (Issuance of e-Visas for entering Ukraine)

Методичні рекомендації Держпродспоживслужби для експорту продуктів з України у Китай

 

Методичні рекомендації
для державних інспекторів України
та операторів ринку, які мають намір здійснювати експорт
харчових продуктів тваринного походження
до Китайської Народної Республіки

І. Загальні вимоги

Харчові продукти тваринного походження, які ввозяться до КНР з комерційною
метою мають походити із схвалених країн, виключно з підприємств,
акредитованих відповідним компетентним органом КНР.
У Китайській Народній Республіці діє трирівнева процедура схвалення
експорту для певних продуктів тваринного походження:
 схвалення країни (для певних видів харчових продуктів) – Додаток 1.
 акредитація окремих підприємств через CNCA.
Підприємства, які мають намір експорту до КНР певних видів харчових
продуктів тваринного походження мають бути акредитовані CNCA
(Адміністрація КНР з питань сертифікації та акредитації).
Відповідна заявка на акредитацію подається через Компетентний орган
України (Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів
та захисту споживачів).
 схвалення окремих видів харчових продуктів для схвалених
підприємств.
для кожного специфічного продукту є вимоги щодо виготовлення, технологічні
лінії, тощо (національні стандарти КНР).
Після виконання всіх вищенаведених кроків виробник або продавець має
виконати процедуру реєстрації та отримання дозволу для закордонних
потужностей на території КНР:
1. З 1 жовтня 2015 року необхідно реєструватися в системі AQSIQ (Генеральна
адміністрація з нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР) для
закордонних виробників (експортерів), трейдерів та імпортерів для
імпортованих до КНР харчових продуктів:
http://ire.ecia.cn
2. Виконання законодавства КНР та специфічних вимог для певних видів
харчових продуктів:
Харчові добавки. При ввезенні харчових продуктів до КНР необхідно
впевнитися, що всі застосовані харчові добавки та інгредієнти в харчових
продуктах є дозволеними.
Інформація наведена у національному стандарті КНР GB 2760-2014 Food Safety
National Standards for the Usage of Food Additives.

3. Виконання вимог щодо маркування.
Інформація наведена у національному стандарті КНР GB 7718-2011 Food Safety
National Standards for General Rules for the Labeling of Prepackaged Food, GB
28050-2011 Food Safety National Standards for General Rules for Nutrition
Labeling of Prepackaged Foods

ІІ. Специфічні вимоги

1. Оператор ринку, який має намір здійснювати експорт харчових
продуктів тваринного походження до КНР, має ознайомитися з національними
вимогами КНР та погодженими умовами експорту для певних видів харчових
продуктів тваринного походження.
Перелік національного законодавства КНР, в тому числі загальні та
специфічні вимоги, наведено у Додатку 2.
2. Оператор ринку, який має намір здійснювати експорт до КНР, має
подати заявку щодо здійснення інспектування на відповідність вимогам КНР до
відповідного територіального органу Держпродспоживслужби за місцем
розміщення потужності.
3. У випадку складання акту державного контролю (перевірки) на
відповідність вимогам країни-призначення, територіальний орган
Держпродспоживслужби за місцем розміщення потужності, надсилає до
Держпродспоживслужби визначений перелік документів для певного виду
харчового продукту.
4. Зазначені документи перевіряються Держпродспоживслужбою та
дипломатичними каналами передаються до Адміністрації КНР з питань
сертифікації та акредитації (CNCA) для подальшої оцінки.
5. Після здійснення оцінки наданих матеріалів CNCA інформує про
результати розгляду, а також у випадку необхідності відповідно до статті 6
Регламенту про адміністрування та реєстрацію закордонних харчових
потужностей (AQSIQ № 145) – здійснює інспектування заявленої потужності
китайськими експертами на відповідність законодавству КНР.
6. У випадку позитивного результату, інформаційні дані про схвалену
потужність вносяться до Переліку схвалених потужностей на експорт до КНР
на сайті CNCA у відповідні категорії продуктів для України, за посиланням:
http://www.cnca.gov.cn/bsdt/ywzl/jkspjwscpqzc/

7. Реєстрація закордонної потужності для експорту діє 4 роки (стаття 10
Регламенту про адміністрування та реєстрацію закордонних харчових
потужностей (AQSIQ № 145).
У випадку необхідності продовження дії реєстрації закордонної
потужності – відповідна заявка подається до CNCA через
Держпродспоживслужбу.
8. У випадку змін у реєстраційній даних про закордонну потужність,
оператор ринку має завчасно повідомити Держпродспоживсолужбу та надати
відповідні форми для внесення змін до переліку схвалених потужностей з
метою інформування CNCA.
9. Перед відправленням вантажів певних видів харчових продуктів
тваринного походження до КНР необхідно перевірити наявність дозволу
підприємства на експорт на сайті CNCA у відповідні категорії продуктів, за
посиланням:
http://www.cnca.gov.cn/bsdt/ywzl/jkspjwscpqzc/
10. Кожний вантаж з певними видати харчового продукту має
супроводжуватися оригіналом міжнародного ветеринарного сертифіката
(погодженої форми), який засвідчує, що харчові продукти відповідають
ветеринарним вимогам та правилам безпечності харчових продуктів України
та КНР.

Перелік погоджених форм ветеринарних сертифікатів, розміщений на
сайті Держпродспоживслужби:
http://consumer.gov.ua/ContentPages/Sertifikati-_Import,_Eksport/98/

Міжнародний ветеринарний сертифікат має бути складений
українською, китайською та англійською мовами, заповнений –
англійською мовою.

Оригінал сертифіката заповнюється та підписується державним
інспектором.
Перелік державних інспекторів, уповноважених видавати міжнародні
ветеринарні сертифікати, опублікований на сайті
Держпродспоживслужби.

Експорт замороженої яловичини

Оператор ринку, який має намір здійснювати експорт замороженої
яловичини до КНР, має ознайомитися з національними вимогами КНР, а також
умовами експорту до КНР, передбаченими Протоколом інспекційних,
карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої
яловичини з України до Китайської Народної Республіки (далі – Протокол).
Текст Протоколу доступний за посиланням:
http://consumer.gov.ua/Pictures/Files/Editor/document/%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%
D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD/%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8
/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%20%D0%9A%
D0%9D%D0%A0%20(UKR).pdf
Заморожена яловичина – заморожена безкісткова яловичина, отримана
від великої рогатої худоби, яка в момент забою була за віком молодше ніж
30 місяців, за виключенням діафрагми, фаршу, жирових обрізок, м’яса
механічного обвалювання, голови, копит, нутрощів та інших побічних
продуктів. Мигдалини, дистальна частина клубової кишки, мозок, очі, спинний
мозок, череп, хребетний стовп та дорсальні спинні ганглії мають бути видалені
(стаття 13 Протоколу).
Для акредитації оператора ринку, територіальний орган
Держпродспоживслужби за місцем розміщення потужності, надсилає до
Держпродспоживслужби:
 копію акту державного контролю (перевірки);
 аплікаційну форму, заповнену англійською мовою та підписану
уповноваженою особою потужності відповідно до Додатку 3-1;
 опитувальник, заповнений англійською та українською мовами,
уповноваженою особою потужності відповідно до Додатку 3-3.
Правильність наданих даних має бути засвідчена відповідним
територіальним органом Держпродспоживслужби за місцем розміщення
потужності.
У випадку змін у реєстраційній даних про закордонну потужність, оператор
ринку має завчасно повідомити Держпродспоживсолужбу та надати відповідні
форми для внесення змін до переліку схвалених потужностей з метою
інформування CNCA (Додаток 3-2).

Додаток 3-1
Форма для схвалення нових потужностей:

Додаток 3-2
Форма для внесення змін до переліку схвалених потужностей:

Форма для внесення змін застосовується для умов, коли змінюється номер
схвалення, назва або адреса потужності (окрім фізичної зміни адреси). У
випадку змін діяльності та продуктів для схвалення, в тому числі пов’язані зі
змінами системи якості, – подається додаткова специфікація, або відповідка
заявка.

Роз’яснення щодо заповнення форм для експорту м’яса та м’ясних продуктів

* Вид діяльності (вказати тип потужності, можливо декілька):
SH – бійня;
CP – потужність з розбирання та обвалювання м’яса;
CS – холодильні підприємства.
** Вид продукції (вказати, які види продукції планується експортувати):
Frozen Deboned Beef – заморожена безкісткова яловичина
*** Примітки (вказати походження продукції):
Bovine – ВРХ

Експорт молочних продуктів
(за виключенням дитячого харчування)

Оператор ринку, який має намір здійснювати експорт замороженої
яловичини до КНР, має ознайомитися з національними вимогами та
стандартами КНР (Додаток 2).
Молочні продукти – харчовий продукт, основним інгредієнтом якого є
молоко: пастеризоване молоко, стерилізоване молоко, модифіковане молоко,
ферментоване молоко, сири та перероблені сири, вершки, масло вершкове,
згущене молоко (з цукром), сухе молоко, суха молочна сироватка, концентрат
сироваткових білків та продукти харчування для дітей молочного походження
(стаття 2 Адміністративних заходів щодо інспектування, карантину та нагляду
при імпорті та експорті молочних продуктів (AQSIQ № 152).
Для акредитації оператора ринку, територіальний орган
Держпродспоживслужби за місцем розміщення потужності, надсилає до
Держпродспоживслужби:
 копію акту державного контролю (перевірки);
 аплікаційну форму, заповнену англійською мовою та підписану
уповноваженою особою потужності відповідно до Додатку 4-1.
У випадку змін у реєстраційній даних про закордонну потужність, оператор
ринку має завчасно повідомити Держпродспоживсолужбу та надати відповідні
форми для внесення змін до переліку схвалених потужностей з метою
інформування CNCA (Додаток 4-2).

Дана інформація має додаткову функцію без будь-якої юридичної сили. Читайте повну інформацію у документі *.pdf  “Методичні рекомендації для державних інспекторів України та операторів ринку, які мають намір здійснювати експорт харчових продуктів тваринного походження до Китайської Народної Республіки” на сайті “Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів” та іншу інформацію на державному сайті.