КНР підняла ВВП завдячуючи миру, західним інвестиціям і ринкам збуту

Китайська Народна республіка змогла підняти рівень життя китайців насамперед завдяки миру, західним інвестиціям та західному ринку збуту не дуже якісної китайської продукції, насамперед зі сторони США і до США.

США, Євросоюз, Україна, рф – головні постачальники зернових у світі. Подальша війна Російської федерації проти України, конфронтація КНР з Україною, Євросоюзом НАТО приведе до голоду в КНР.

Війна московської держави проти України, а по суті проти Євросоюзу і США з 2014 року інспірована зі сторони КНР через свого агента “Шойгу”, якого привели до влади міністра оборони російської федерації. Проте, “китайські стратагеми” у 21-му столітті – це “скриня Пандори”. “Монголо-татарська” орда, по суті це китайська орда – не дала народам світу і народам Китаю нічого позитивного, затримала розвиток Китаю, Монголії, Сибіру, Далекого Сходу на віки 

Війна Росії проти України та позиція Китаю

ід час війни путінської Росії проти України, КНР формально зберігає нейтралітет.

Про це, для прикладу, заявив у серпні глава МЗС України Дмитро Кулеба.

Разом з тим, на сайті МЗС Китаю з’явилося повідомлення про те, що Пекін всіляко підтримуватиме Росію під керівництвом Володимира Путіна і планує посилювати співпрацю між країнами.

Всім очевидно, що офіційний формальний нейтралітет Китаю у війні РФ проти України на практиці є постійною, хоч і обмеженою, підтримкою. Насамперед, це полягає у вирішальному захисту РФ в ООН, у Радбезі ООН (United Nations Security Council), де КНР не дає застосувати санкції проти РФ.

У середині жовтня Financial Times повідомила, що ЄС збирається переглянути свою стратегію щодо Пекіна. Згідно з документом, підготовленим для держав-членів ЄС дипломатичною службою, міністрам країн ЄС рекомендується розглядати КНР як тотального конкурента з обмеженими сферами потенційної взаємодії.

“Китай став ще сильнішим глобальним конкурентом для ЄС, США та інших партнерів-однодумців”, – зазначено в документі.

Також в документі зазначалося, що Євросоюз повинен тісно співпрацювати зі Сполученими Штатами, посилити свій кіберзахист і диверсифікувати свій ланцюжок поставок за межі Китаю.

Водночас лідери Китаю та США виступили із заявами про те, що готові зробити крок до взаєморозуміння. 

Дуже важливим кроком до покращання торговельно-економічних відносин між ЄС і КНР став недавній візит до Китаю новообраного Федерального канцлера Олафа Шольца. Не дивлячись на значну кількість принципових розбіжностей, особливо про війну РФ проти України, діалог між двома лідерами дозволив покращити взаєморозуміння та взаємний осуд можливості застосування ядерної зброї в Україні Росією. Росія всіляко намагається зняти з себе звинувачення у погрозах застосування ядерної зброї, у тому числі шляхом придуманої загрози застосування Україною проти РФ “брудної ядерної зброї”.

3 листопада з’явилася інформація про те, що Китай все більше дратується через війну в Україні.

4 листопада 2022 року головний дипломат ЄС закликав не ставити Китай в один ряд з Росією.

Про відношення значної частини китайців до РФ свідчить опублікована на одному з китайских телеканалів карта розподілу території РФ між сусідніми країнами, див. нижче. Цікаво, що російський Воронеж чомусь включили до складу України, а Москву  – до складу Білорусі. Значну частину Сибіру зайняв Китай та реально братерська Монголія (зовнішня Монголія і Внутрішня Монголія – частина Китаю). Піклуючись про свою територіальну цілісність, у КНР заборонили вживати термін Внутрішня Монголія”

Топ-дипломати G-7 підтримують Україну, висловлюють підозри щодо миролюбства КНР

У п’ятницю високопоставлені дипломати з найбільших промислово розвинутих демократій світу висловили під час переговорів у Мюнстері (Німеччина) підтримку Україні в її опорі вторгненню Росії, висловивши «непохитну відданість» обороні України та висловивши підозру щодо зростання наполегливості Китаю на тлі маси глобальних криз.

Міністри закордонних справ країн «Великої сімки», завершуючи дводенні переговори в історичному місті Мюнстер на заході Німеччини, оприлюднили спільну заяву, в якій висловлюють спільні позиції щодо України, Росії, Китаю та останніх подій в Ірані та Північній Кореї.

Через півроку рік після другого, неприхованого етапу військового вторгнення Росії в Україну і нової окупації її території, міністри G7 схвалили подальші покарання для Кремля, зокрема встановлення обмеження ціни на експорт російської нафти найближчими тижнями. Вони також пообіцяли надати Києву додаткову підтримку, створивши новий спосіб допомоги в його відбудові та допомоги іншим країнам, які постраждали від нестачі продовольства та енергії, що загострилася російською війною проти України.

«Ми підтверджуємо нашу непохитну відданість продовженню надання фінансової, гуманітарної, оборонної, політичної, технічної та правової підтримки, необхідної Україні для полегшення страждань її народу та захисту свого суверенітету та територіальної цілісності», – йдеться у заяві.

Міністри обгрунтовано звинуватили Росію в «спробі тероризувати цивільне населення» України шляхом ударів по критично важливої ​​енергетичної, водопровідної та іншої інфраструктури та вимагали припинити війну.

“Ми продовжуватимемо накладати економічні витрати на Росію та інші країни, фізичних чи юридичних осіб, які надають військову підтримку Москві в агресивній війні”, – йдеться в повідомленні.

G-7 складається з Великої Британії, Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії та Сполучених Штатів.

На завершення зустрічі адміністрація президента США Джо Байдена збільшила військову допомогу Україні на 400 мільйонів доларів, у результаті чого внесок США перевищив 18,2 мільярда доларів після вторгнення Росії 24 лютого.

Міністри також звинуватили Іран у нібито постачанні Росії зброї, включно з безпілотниками, та у жорстокому придушенні антиурядових протестувальників. Вони засудили «жорстоке і непропорційне застосування Іраном сили проти мирних протестувальників і дітей», а також «продовження дестабілізуючої діяльності Тегерана на Близькому Сході та навколо нього».

Крім того, у заяві засуджується нещодавня ескалація напруженості в Азії, спричинена запуском ракет Північною Кореєю, і висловлюється суворе попередження щодо можливого нового ядерного випробування. «Будь-яке ядерне випробування чи інша необачна дія має отримати швидку, об’єднану та жорстку міжнародну реакцію», – заявили вони. 

Один високопоставлений чиновник США сказав, що група продемонструвала «чудову» єдність практично з усіх основних питань, незважаючи на часто конкуруючі внутрішні інтереси, особливо щодо зростаючого економічного впливу Китаю та глобальних амбіцій , навіть після відвідування Китаю лідером Німеччини Олафом Шольцем. Фактично, Україна об’єднує всі провідні демократії світу у боротьбі за мир і добробут

Ніякої ядерної зброї над Україною – Сі Цзіньпін та Олаф Шольц

Президент Російської Федерації Путін пообіцяв використати «всі наявні системи зброї», ядерну зброю – якщо “територіальна цілісність” Росії буде під загрозою. Дивно, що він відносить це до України, на яку здійснив підступний воєнний напад і окупацію її території, депортацію українців у Росію, протипоставлення їх населенню Сибіру, Уралу, інших регіонів Росії (український колабораціоніст з  ДНР призначений керівником Республіки Калмикія – це викликало шалений спротив калмиків і їх бажання вийти зі складу Російської Федерації). Ймовірно, Путін до “території” РФ відносить окупований Росією Кримський півострів України та Донецьку, Луганську, Запоріжську, Херсонську області, частини яких підступно окуповані Росією. По такому ж принципу РФ повинна віддати Китаю – Республіку Туву, Далекий Схід, Сибір, значну частину Півночі, Урал, ін., – це приведе до повного руйнування будь-яких світових правових відносин.

Сі Цзіньпін з Олафом Шольцом у Домі народных зборів у Пекіні в п'ятницю. Фото: dpa
Сі Цзіньпін з Олафом Шольцом у Домі народних зборів у Пекіні в п’ятницю. Фото: dpa,

Президент Китаю Сі Цзіньпін заявив у п’ятницю, що ядерну зброю не можна використовувати проти України, запропонувавши найчіткішу відповідь Пекіна на вторгнення Росії в колишню радянську державу на тлі зростаючого занепокоєння, що війна може стати ядерною.

«Міжнародне співтовариство повинно … спільно протистояти використанню або загрозам використання ядерної зброї, виступати за те, щоб ядерна зброя не використовувалася і не можна було вести ядерні війни, щоб запобігти ядерній кризі в Євразії», – сказав Сі під час зустрічі в Пекін з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, повідомляє китайське державне інформаційне агентство Сіньхуа.

Звіт Сіньхуа про зустріч  новопризначеного Федерального канцлера Німеччини та Голови КНР Сі Цзиньпіна не був націлений на жодну країну для критики та не згадувалося про Росію, адже КНР і РФ є формально стратегічними партнерами у геополітиці.

У своїй заяві Сі Цзіньпін повторив обіцянку Китаю, дану в січні разом із ядерними Францією, Росією, Великобританією та Сполученими Штатами – використовувати ядерну зброю лише в оборонних цілях.

«Ядерну війну неможливо виграти, і її ніколи не можна вести», — заявили п’ять постійних членів Ради Безпеки ООН у своїй спільній заяві.

Китай дотримується офіційної політики, згідно з якою він не використовуватиме ядерну зброю першим і не погрожуватиме цією зброєю неядерним державам.

Але західні уряди залишаються стурбованими через відсутність прозорості щодо китайської ядерної програми.

Сі Цзіньпін також сказав Шольцу, що Китай підтримує важливу роль Європи в просуванні мирних переговорів щодо України та у створенні «збалансованої, ефективної та сталої» системи європейської безпеки, повідомляє Xinhua.

Західні країни, які підтримують справедливу оборону України від військового нападу Росії, були стурбовані заявами про можливість використанням Москвою ядерної зброї після того, як у вересні президент Володимир Путін заявив, що Росія використає «всі наявні системи зброї», якщо її територіальна цілісність опиниться під загрозою. Але минулого місяця Путін заперечив будь-які наміри застосувати ядерну зброю проти України, заявивши, що в цьому немає необхідності з політичної чи військової точки зору. Крім Путіна, прямо погрожували Україні застосуванням ядерної зброї бувший президент-замісник Путіна Медведєв, Лавров, інші офіційні та напівофіційні люди в РФ.

Росія також безпідставно звинуватила Україну в плануванні атаки з «брудною бомбою» – маючи на увазі використання радіоактивної вибухівки, призначеної для зараження, а не спричинення великих втрат. Але Міжнародне агентство з атомної енергії ООН відхилило заяву Росії в четвер після розслідування.

Путін також провів навчання стратегічних наступальних сил Росії з ядерного удару.

Шольц, – це перший лідер групи G7 і західноєвропейський лідер, який відвідав КНР з початку пандемії Covid-19, сказав, що Берлін і Пекін погодилися, що погрожувати ядерними атаками було безвідповідально і небезпечно.

«Я сказав президенту Сі, що для Китая важливо здійснювати свій вплив на Росію – мова йде про принципи Статуту ООН, з якими ми всі погодилися, і затвердження цих принципів, таких як суверенітет і територіальна цілісність кожної країни. Це також важливі питання для Китаю», — сказав Шольц під час спільної прес-конференції з прем’єр-міністром Китаю Лі Кецяном у п’ятницю.

У статті для Politico напередодні своєї одноденної поїздки Шольц сказав, що Китай несе «особливу відповідальність» як постійний член Ради Безпеки ООН. Додамо, що КНР є старшим стратегічним партнером РФ у геополітиці.

Володимир Путін і президент Сі Цзіньпін на регіональному саміті в Узбекистані у вересні. Фото: AP
Володимир Путін і президент Сі Цзіньпін на регіональному саміті в Узбекистані у вересні. Фото: AP

Путін, котрий планомірно готував російську владу, бізнес, суспільство і його силові структури протягом кількох десятиліть для нападу на Україну.  Путін провів дві “Чеченські війни”, війну  з метою розколу Молдови (створення не признаної ПМР), війну з метою розколу Грузії (створення не признаних Абхазії і Північної Осетії), російські військові за словами Путіна “тренувалися” воювати у Сирії – здійснювали масові убивства мирного населення, ін.). Після убивств і звірств у ході так званої “спеціальної воєнної операції в Україні”  Путін каже, що світ стоїть перед «найнебезпечнішим десятиліттям» і критикує Захід за підтримку оборони України, недопущення війни України на території Росії.

Відомо, що Китай не надавав Росії пряму військову підтримку та не визнав анексовані Росією українські регіони російською територією. Однак КНР  неодноразово критикував Захід за ігнорування проблем безпеки Москви та санкцій, які вона запровадила у відповідь на вторгнення. По своїй суті, Росія використовується Китаєм як гарматне м`ясо у стилі “монголо-татарської орди 21-го століття”. Китайські ЗМІ також повторюють наратив Кремля про війну і не описують її як вторгнення.

Ноа Баркін, експерт з Китаю в Rhodium Group, дослідницькій фірмі з Нью-Йорка, сказав: «Шольц сприйме публічну протидію Китая застосуванню й загрозі застосування ядерної зброї як перемогу. Але ми не знаємо, чи вплине це якось на Володимира Путіна, а також чи призведе ескалація в Україні до того, що Пекін дистанціюється від Москви. Уроки минулого року полягають у тому, що Сі буде триматися Путіна у всьому».

Виключно важливим для і позитивним для світу є те, що Сі також наголосив Шольцу на необхідності для Німеччини та Китаю працювати разом заради глобального блага.

«Ми повинні працювати разом, щоб забезпечити стабільність глобальної промисловості та ланцюжків поставок і запобігти перешкоджанню співпраці в глобальній енергетиці, продовольстві та фінансах, що зашкодить відновленню глобальної економіки та, особливо, економічній та фінансовій стабільності країн, що розвиваються», – сказав Сі, згідно з повідомленням Сіньхуа.

Для Китаю економічний розвиток і національна безпека йдуть рука об руку. У доктрині національної безпеки Сі стверджується, що розвиток може забезпечити безпеку, а безпека, у свою чергу, забезпечує безперервний розвиток націй.

Національна безпека, як її бачить Китай, полягає не лише в захисті територіальної цілісності, але й у забезпеченні безпеки ланцюга постачання від іноземних санкцій і розвитку.

Проте, на жаль, очевидно, що російська війна могла розвиватися тільки за допомогою геополітичної підтримки зі сторони КНР – це життєво вигідно припинити для всіх, не дивлячись на те, що Путін завів Росію і росіян у “глухий кут” геополітики.

Використані матеріали статті, яка відображає китайський погляд на зустріч лідерів КНР і ФРН: No nuclear weapons over Ukraine, Chinese President Xi Jinping says, in clear message to Russia, Jack Lau, South Morning Star.

Як китайці трансформували українські танки у китайські, які блокували український танковий експорт

Китайський основний бойовий танк VT-4

Польське видання Wojsko i Technika оприлюднило цікавий матеріал про особливості трансформування українських і російських танків радянського походження у китайські, які блокували український танковий експорт. Стаття про танки наочно свідчить, чим може закінчитися  співробітництво КНР (населення ~1,4 млрд. людей) та України  (населення ~0,042 млрд. людей) чи Польщі (населення ~0,038 млрд. людей) або Білорусі (населення ~0,01 млрд. людей)  у будь-якій сфері. Простий неупереджений розгляд свідчить, що така небезпека особливо актуальна в умовах китайської міжнародної глобальної ініціативи “Один пояс, один шлях” і знаходить своє підтвердження у багатьох реальних геополітичних подіях різного масштабу.

На початку квітня 2020 року до Нігерії прибув транспорт з першою партією нових танків VT-4, закуплених у Китайській Народній Республіці. Через два тижні стало відомо про ще більший експортний успіх цієї китайської бойової машини. Так, черговим користувачем VT-4 буде Пакистан. Під час пандемії COVID-19, яка вирує світом, Китай, що виходить з її тіні, посилює свої позиції на ринку зброї. Танки для Пакистану будуть першими, виготовленими після початку пандемії. Але як в Китаї дійшли до створення танка, що згодом став конкурентом українському “Оплоту”?

Багато років поспіль Китайська Народна Республіка розглядалася у сфері бронетехніки переважно як виробник копій радянських конструкцій. Клони T-54 – танки Тип-59 і Тип-69 – успішно змагалися з оригінальними виробами за експортні замовлення для країн третього світу. Вочевидь, вони вигравали завдяки своїй низькій ціні.

Т-54-2

Т-54-2

З часом китайська оборонна промисловість не лише здобувала досвід, а й отримувала за кордоном нові технічні рішення і технології, які поступово освоювалися і впроваджувалися у нових проєктах.

Так, оригінальне озброєння замінили більш потужним – 105-мм гарматою з британським корінням, а потім навіть копією радянської 125-мм гармати 2A46. Частина танків отримала більш сучасні системи управління вогнем, нові системи зв’язку.

Танк Type-59

Китайська бронетехніка. Перші дві машини – танки Тип-59

З часом посилили й бронезахист. Під час поточних модернізацій також використали рішення, розроблені у Китаї для чергових версій розвитку клонів радянських танків. У результаті “китайський Т-54” все більше відрізнявся від прототипа як з точки зору зовнішнього вигляду, так і бойового потенціалу. Машини цього типоряду все ще залишаються на озброєнні.

Останніми представниками цього ланцюжка є танки Tип-59G – Tип-59G(BD) Durdźoj, що стоять на озброєнні Збройних сил Бангладеш, а також VT-3, які купила Танзанія.

Tип-59G(BD) Durdźoj
Tип-59G(BD) Durdźoj

Tип-59G(BD) Durdźoj Збройних сил Бангладешу

У 80-х роках було визнано, що акумуляція здобутого Китаєм технічного досвіду уможливлює стрибок в еволюції бронетехніки. Тому частину технічних напрацювань на базі Т-54 спрямували на розробку нових машин серії Тип-80/85/88.

Китайський танк Тип-88

Танки Тип-88А

Ці конструкції привнесли багато нового, найважливішим було впровадження нових корпусів, а надалі також нових зварних башт з оригінальним китайським рішенням модулів спеціальної броні.

Озброєння частини танків цього сімейства становлять копії запозиченої з радянського Т-72 гладкоствольні 125-мм гармати з механізованим автоматом заряджання.

Еволюційний розвиток цього напрямку триває, його останнім досягненням є танки Тип-96 (ZTZ-96), “робочі конячки” Народно-Визвольної Армії Китаю (НВАК), а також VT-2, що пропонується на експорт.

Тип-96 (ZTZ-96)

Танк Тип-96 (ZTZ-96)

Своєю чергою, створення танка WZ-123 стало революційною зміною. У певному сенсі, його можна вважати танком Т-72 “по-китайськи”. З радянським оригіналом цю машину пов’язує зовнішній вид і озброєння.

WZ-123

Танк WZ-123

Втім, вона отримала силовий агрегат, створений на основі “західних” рішень, адже в Китаї визнали можливості конструкцій, започаткованих від радянського двигуна В-2, такими, що вже досягли піку своїх можливостей.

Танк WZ-123 започаткував нову лінію розвитку. Представниками одного з напрямків є найсучасніші основні бойові танки НВАК, а саме машини Тип-99 i Тип-99А (ZTZ-99). З іншого боку цього еволюційного дерева знаходяться експортні конструкції.

Китайські танки

Спрощена схема еволюції китайських середніх і основних бойових танків

Першою з них був танк Тип 90-II, відомий також під маркетинговою назвою MBT-2000. Його версія з силовим агрегатом українського виробництва була прийнята на озброєння Збройних сил Пакистану під назвою Al Chalid і продукується локально.

Al Chalid

Пакистанський Al Chalid

На підставі цього успішного проєкту Китайська Північна Група Промислових корпорацій (NORINCO, China North Industries Corporation) розробила варіант VT-1. Він мав становити найбільш просунуту частину китайської експортної пропозиції, свого роду клас “преміум”.

Крім VT-1, NORINCO розробила також згадані вже VT-3 i VT-2, призначені для потреб менш заможних або менш вимогливих клієнтів. На початку другої декади XXI століття VT-1 i VT-1A (із вдосконаленою системою управління вогнем) було прийнято на озброєння армій Бангладеш, Марокко і М’янми.

Танк БМ

Український танк “Оплот”

У 2009 році китайський танк обрали також у Перу, де він обійшов польський PT-91P і український “Оплот“. Однак китайці не змогли використати цей успіх, на заваді укладення контракту на 80-120 танків стала залежність від українських виробників комплектуючих, передусім, двигуна і трансмісії. Випадок у Перу став для NORINCO важливим уроком, з якого швидко зробили висновки.

MBT-3000 входить до гри

Робота над наступником VT-1, або новим китайським експортним танком категорії “преміум”, розпочалася у 2009 році. Однією із головних вимог була заміна силового агрегату закордонного виробництва на вітчизняний аналог.

Разом з цим, йшлося про покращення управління вогнем і бронезахисту, по аналогії з машинами Тип-99 і Тип-99A. Вперше новий танк було показано наприкінці 2011 року в одній з програм китайського публічного телебачення.

Вже на перший погляд він відрізнявся від попередніх похідних машини Тип-90. Башта отримала додатковий захист з розподілом на секції та клиноподібною формою у передній частині.

Машина отримала багате електронне й оптоелектронне оснащення. Найбільших змін зазнала тильна частина корпусу, у перебудованому моторному відділенні встановили новий двигун і трансмісію.

Спочатку танк вважався модернізацією VT-1/MBT-2000, але у червні 2012 року стало відоме його фактичне означення – VT-4/MBT-3000. У вигляді моделі машина дебютувала на міжнародній виставці озброєння Eurosatory у Парижі. Два роки по тому було оприлюднено також існуючі прототипи.

Китайський танк VT-4

Основний бойовий танк VT-4 під час динамічного показу на виставці в Жухаї у 2016 р.

Перший з них, у конфігурації, відомій з 2012 році, демонструвався на виставці China International Aviation & Aerospace Exhibition 2014 у Жухаї. Другий брав участь у динамічних заходах, де показав дуже добрі тяглові характеристики.

Машина відрізнялася від першого прототипу, зокрема заміною 12,7-мм кулемета на башті на дистанційно керований, розміщенням пускових димових гранат, а також посиленим захистом бокових проєкцій передньої частини башти.

Танки “Оплот-Т” на параді у Таїланді

Першим користувачем цих танків став Таїланд. Щоправда, у 2011 році ця країна придбала 49 українських “Оплотів” (у версії “Оплот-Т”), але виробник з Харкова не зміг вчасно виконати контракт. Бангкок, незадоволений темпом виробництва танків, вирішив придбати танки ще й у Китаю.

Читайте також: Чому наш танк “Оплот” так і не доїхав до нашої армії

У 2017 році Королівські Тайські Сухопутні Війська отримали першу партію з 28 машин VT-4, сплативши за них еквівалент 153 млн USD (що дає ціну за одну машину нижче 5,5 млн USD). На початку 2019 року до них долучилися чергові 11 машин, придбаних за 62 млн USD. Повідомлялося про можливість придбання чергових 14 танків.

Прототип MBT-3000/VT-4

Прототип MBT-3000/VT-4 вже з дистанційно керованим 12,7-мм кулеметом на башті

Другий користувач VT-4 залишався невідомим до початку квітня 2020 року. Саме тоді з Китаю до Нігерії прибув вантаж військового майна й озброєння, у т.ч. щонайменше 4 танки. Це мала бути лише перша партія замовлення.

Закупівля VT-4 Нігерією виявилася великою несподіванкою. І хоча наприкінці минулого року там повідомлялося про бажання придбати ОВТ, однак як ймовірного постачальника тоді називали Росію.

Нігерійський танк VT-4

Нігерійський VT-4 з першої партії поставлених машин після вивантаження з судна.

Невдовзі після прем’єри новим танком зацікавилися також представники Пакистану. У 1990 році Ісламабад підписав з Пекіном угоди щодо осучаснення пакистанських бронетанкових сил і розбудови оборонної промисловості.

Китайський танк

Вперше VT-4 узяв участь у випробуваннях у Пакистані у 2015 році, коли на пустинному полігоні Бахавалпур він змагався з “Оплотом-М”.

На підставі цих угод Пакистан модернізував свої танки Tип-59 (до стандарту Al Zarrar), прийняв на озброєння машини Tип-69-IIMP, Tип-85-IIAP і, нарешті, розпочав ліцензійний випуск танків Al Chalid. У 2015 році в Пакистані ініціювали програму створення нового основного бойового танка Al Hajder.

З огляду на зазначене, Пакистан перетворився на природню ціль для маркетингових заходів NORINCO з її танком VT-4. У тому ж 2015 році китайський танк брав участь у тестах, що пройшли на пустельному полігоні Бахавалпур, де VT-4 мірявся силами з танком “Оплот-М”.

Це було перше змагання між китайською й українською машинами й, за неофіційними даними, на ньому краще продемонстрував себе саме “Оплот”. Та через війну на сході України Київ не був у стані використати цю ситуацію.

Іншим кандидатом у програмі Al Hajder мав бути турецький танк Altay. Однак плани Анкари у 2007 році зіпсувало рішення ФРН про припинення експорту силових агрегатів MTU.

Невдовзі в Ісламабаді повернулися до теми закупу китайських танків, тим більше на фоні чуток про плани поповнення бронетанкових сил Індії на кількасот танків Т-90С. Тому, коли на початку 2018 року з’явилися фото з випробувань VT-4 у Пакистані, у ЗМІ заговорили про близькість вибору на користь китайської машини.

VT-4 Пакистан

VT-4 під час тестів у Пакистані у 2018 році

Однак перемовини затягнулися. І лише у квітні 2020 року разом із фото знов виготовлених танків Пакистан назвали в якості їхнього майбутнього користувача. За деякими повідомленнями, йшлося про закупівлю біля 100 машин. Інші джерела подають цифру у 176 танків за 860 млн USD (тобто 4,8 млн USD за одну машину), з можливістю розширення контракту на чергові 124 машини.

Джерело: Про танк, що вбив українського танкового експорта

Щодо експорту китайських танків до Пакистану, то тут є геополітичні й економічні чинники. КНР є геополітичним “гарантом” територіальної цілісності мусульманського Пакистану (населення ~0,22 млрд. людей), у якого є територіальні проблеми із сусідньою Індією (населення ~1,4 млрд. людей). Індія – геополітичний сусід і суперник КНР, має на озброєнні російські танки, тому раніше Пакистан закупив українські танки, які відносно недорогі, проте могли реально перемогти російські танки. Проте, КНР дещо покращив свої танки-клони з українських і російських, має перспективу їх розвитку, потужні можливості виробництва і має реальні геополітичні важелі впливу на Пакистан. Очевидно, що важливим гіпотетичним суперником китайської танкової “орди” є танки Росії та Індії. Крім цього, ймовірно, за допомогою підтримки неоголошеної війни путінської Росії проти України, Китай у значній мірі послабив експортні можливості України як свого конкурента у боротьбі за різноманітні ринки збуту.

Щодо експорту китайських танків до Нігерії (населення ~0,195 млрд. людей) й інших країн то тут варто виділити бажання захопити їх у своє колоніальне володарювання як “Серединної імперії” і Нової глобальної “Золотої Орди”. Для цього КНР використовує достатньо великі кредитні можливості і вже навіть намагається використовувати приватні військові компанії китайського походження, що навіть знайшло своє відображення у останньому фільмі Джекі Чана.

Українцям під час будь-якої форми співробітництва з китайцями необхідно ретельно захищати свої права, добитися від китайців справедливої плати за використані українські ресурси, блокувати спроби китайських агентів в Україні зашкодити інтересам українців під маскуванням насамперед китайської вигоди в українсько-китайських відносинах.