Китай збільшив імпорт ячменю з України на 163%

Як повідомив сайт UBR у 04.05. 2018 та 18.08.2018 сайти Національний Промисловий портал з посиланням на Latifundist, а останній з посиланням на Украгроконсалт   За 2017/2018 маркетинговий рік експорт українського ячменю до Китаю зріс на 163%.

За 2017/2018 маркетинговий рік (липень-червень), Україна експортував до Китаю 789,4 тис. тонн ячменю, що на 163% більше, ніж за минулий рік.

Найбільшими ринками збуту українського ячменю в цьому сезоні залишаються Китай, Саудівська Аравія, Євросоюз і Лівія. Збільшується експорт ячменю в Туреччину. У звітний період Україна поставила на цей ринок на 25% більше ячменю, ніж за весь минулий сезон.

У зв’язку з істотним збільшенням експорту ячменю з України в Китай (на 163% в порівнянні з відвантаженнями в 2016/17 МР) відзначається скорочення поставок на такі ринки збуту як Лівія, Іран, Ізраїль, Туніс та інші.

Крім того, в поточному сезоні Україна не експортувала ячмінь в ОАЕ, Оман, Єгипет, Бангладеш і деякі інші країни. Експортний потенціал по ячменю на сезон 2017/18 оцінюється експертами порядку 4,5 млн тонн.

Вказується, що в 2017/18 МР Україна експортувала ячменю на 20% менше торішнього показника в обсязі 4,3 млн т (5,3 млн т в 2016/17 МР).

В останньому місяці сезону темпи експорту ячменю з України залишалися на досить високому рівні. Україна експортувала 75,8 тис. тонн, що на 2% більше, ніж місяцем раніше, проте той обсяг на 20% відстає від показника червня минулого року, – відзначають експерти.

Стабільним споживачем українського зерна залишається ЄС. У 2017/18 МР поставки ячменю в даному напрямку виросли на 25%.

Україна з початку 2018/19 МР, за станом на 15 серпня 2018 рік експортувала 3,89 млн тонн зернових, що на 221 тис. тонн менше показника за аналогічний період минулого року. Загальне зменшення обсягів вирощування ячменю в Україні зв`язано з акцентом на інші зернові.

РОСІЯ. За попередніми підсумками 2017/18 МР, експорт ячменю з Росії на 94% перевищив обсяги зовнішніх поставок минулого сезону, досягнувши рекордного показника більше ніж 5,83 млн т . У червні спостерігалося характерне для закінчення сезону зниження темпів експорту – на 43% менше, ніж в травні, але на 54% вище червня минулого року.

Зростання поставок відзначається практично на всі ключові ринки збуту. Так, в 2017/18 МР Саудівська Аравія імпортувала 2,3 млн тонн ячменю, що на 86% більше, ніж в 2016/17 МР. Поставки в Іран збільшилися на 183% – до 1,4 млн тонн. Найбільш значним було зростання поставок до Туреччини – до 563 тис. тонн проти 50 тис. Тонн в минулому сезоні. Після перерви в 2016/17 МР, в поточному сезоні Кувейт імпортував 157,9 тис. Тонн, увійшовши до числа найбільших ринків збуту російського ячменю.

Таким чином, за підсумками сезону 2017/18 МР РФ продала на зовнішні ринки дещо більше ячменю, ніж Україна, проте з урахуванням чисельності населення, Україна (~43 млн населення) виробляє на порядок більше ячменя на душу населення ніж РФ (~143 млн населення).

Україна і Китай на 2-му і 3-му місцях у споживанні грузинських вин

За підсумками першого півріччя 2018 року Україна посідає друге місце в переліку країн-імпортерів вина з Грузії. а КНР – третє місце.

На першому місці серед країн-імпортерів грузинського вина – Росія, куди було експортовано 24 млн пляшок вина.

На другому місці розташувалася Україна, куди було відправлено 4,1  мільйонів пляшок вина.

Третє місце посів Китай із показником 2,9 мільйони пляшок вина.

Як повідомлялося, експорт української агропродукції до ЄС зріс майже на $13 млн.

Одна з важливих областей України у виробництві вина, Одеська область планує наростити експорт вина до країн Євросоюзу. За підсумками 2017 року Україні вдалося збільшити експорт свого вина в європейські країни удвічі.

Цікаво, що у країнах Євросоюзу є випадки фальсифікації вин. Для прикладу, у ресторанах Франції іспанське вино видавали за французьке – за подібний злочин винуватцям загрожує до двох років в’язниці, а також штраф у розмірі не менше 300 тис. євро.

Джерело: УНН



Шрот соняшника – стратегічний ресурс України і чому він життєво важливий для світу

Шріт або шрот (нім. Schrot — «дріб», «дрібні обрізки») — твердий залишок насіння олійних культур після вилучення з нього олії екстракційним способом – це побічний продукт виробництва олій із різних олійних рослин, отриманий після екстрагування олій розчинниками.

Внаслідок пресування насіння залишається макуха. Хоч більшість олії виділяється під час пресування, але в макусі її вміст усе ще становить до 10 %. Для остаточної екстракції олії з макухи використовують органічні розчинники після обробки якими в насінні залишається лише 1,5-2 % олії. Оце почавлене та знежирене насіння і є шротом.

Залежно від початкової сировини розрізняють таки види шроту: соняшниковий, соєвий, ріпаковий (камоловий), арахісовий, гірчичний, конопляний, кукурудзяний та інші види шротів.

Шрот використовується перш за все як високопротеїнова добавка для виробництва кормів для худоби та птиці, оскільки багатий на рослинні білки, клітковину, вітаміни Е та В, калій, фосфор та інші мінеральні речовини.

За обсягами виробництва соняшникового шроту Україна входить в трійку лідерів разом з Аргентиною та Росією. Світове виробництво становить понад 9 мільйонів тон, з яких понад 40 % припадає на вказану трійку. Лідером є Аргентина яка до того ж експортує 90 % обсягів виробництва, що становить біля половини світового експорту. Україна експортує близько 700 тисяч тон, тобто понад половину шроту отриманого підприємствами олійної промисловості. Росія виробляє біля мільйона тон шроту, але практично увесь споживає на внутрішньому ринку, при цьому регулярно імпортує шрот з України. Досить значні обсяги виробництва шроту в Китаї— близько 400 тисяч тон, але практично увесь він споживається на внутрішньому ринку країни.

Оскільки найбільшим виробником та споживачем соєвого шроту є США, то саме тамтешні ціни впливають на увесь світовий ринок. Торгівці усього світу орієнтуються на ціни Чікагської торгової біржі (Chicago Board Of Trade). Ціни тамтешніх ф’ючерсів визначають світові ціни на шрот на середньострокові терміни.

Оскільки США практично не експортують соєвий шріт, то Європа імпортує цю продукцію з Аргентини та Бразилії. Тому ціни в Європі визначаються в Ротердамі де торгують імпортним шротом з Південної Америки. Ціни на шрот європейського виробництва, соєвий та ріпаковий, орієнтуються на ціни в Гамбурзі бо Німеччина є найбільшим виробником.

Країни віддалені від Ротердаму, наприклад Польща, Угорщина, країни Балтії та деякі країни Середземномор’я активно купують соняшниковий український шрот який за якістю не поступається аргентинському, а його транспортування помітно дешевше

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Шріт

у 2018 році у КНР зіставлений список з реєстраційною інформацію про об’єкти, які виробляють соняшниковий шрот (соняшникову їжу) для експорту до Китаю. У цьому списку 24 об`єкти, всі з України.

Отже, Україна має життєво важливі для світу потужності вирощування соняшника, соняшникової олії і шроту. Адже населення планети росте і йому потрібне харчування, особливо це важливо для Китаю і Індії, інших країн. Це значна сфера прибутків для України і українці повинні цим скористатися. Найбільшим виробником та споживачем соєвого шроту є США, тому торговці усього світу орієнтуються на ціни Чікагської торгової біржі (Chicago Board Of Trade). Ціни тамтешніх ф’ючерсів визначають світові ціни на шрот.

Про нову лінію “Шовкового шляху” Китай-Австрія через Казахстан, Росію, Україну і Словаччину

Компанія “DHL Global Forwarding and Rail Cargo Group” (RCG), підрозділ вантажних перевезень австрійських федеральних залізниць, підписали Меморандум про взаєморозуміння (MOU) для розвитку інтермодальної залізничної мережі між Австрією та Китаєм, яка буде “втручатися” в зростаючу торгівлю Китаєм через новий “Шовковий шлях”  – економічний пояс.

Останній маршрут в мережі “Азія-Європа-Азія” DHL в мультимодальній мережі з’єднує Ченду з Віднем лише за 15 днів, охоплюючи 9 800 км і перетинаючи шість країн – Китай, Казахстан, Росію, Україну, Словаччину та Австрію. Географічно найкоротші наземні Шовкові шляхи до Євросоюзу з Китаю й Індії йдуть через Україну.

Відповідно до Меморандуму, DHL Global Forwarding і RCG будуть спільними зусиллями, спрямованими на посилення вантажообігу на залізничному транспорті, і спільно розроблятимуть альтернативні шляхи для існуючих зв’язків між Китаєм та Європою, спираючись на інфраструктуру РКГ та експертизу транскаказських маршрутів на економічному поясі Шовкового шляху. Глобальна експедиція DHL також забезпечить послуги «від дверей до дверей», включаючи доставку та перевезення вантажів між Кінбаїжан та іншими частинами Китаю; і між Віденським центром вантажних перевезень, іншими європейськими залізничними станціями у своїй мережі та кінцевими пунктами призначення покупців для доставки.Шовковий шлях Китай-Австрія

Фото: зліва направо – Ерік Регтер (член Правління РКГ), Томас Коуцкі (керівник китайської залізниці, Mulitmodal Europe, DHL Global Forwarding), Томас Карг (член Правління RCG), Крістоф Вал (керуючий директор Австрії, DHL Global Forwarding) та Clemens Först (прес-секретар Ради RCG)У вчорашньому викладі (15 травня) Крістоф Вал, керуючий директор DHL Global Forwarding Austria, зазначив: “Ми дуже в захваті від цього нового прямого зв’язку між Австрією та Китаєм. Австрійські економічні відносини з Китаєм неухильно зростають, і в той же час Відень є важливим центром для торгівлі з Східною та Південною Європою та з її боку “.

Джерело

Китайці їдуть у Одесу і на окупований Кримський півострів




Як повідомило агенство Сіньхуа з Києва 14 лютого, за офіційними даними Державної служби статистики України, число китайських туристів в Україну зросло до 10-річного максимуму в 2016 році на тлі лібералізації візового режиму і прискорення співпраці між двома країнами.

Україна 20555 відвідали китайських громадян, в тому числі 19599 з материкової частини Китаю, в порівнянні з 13602 відвідувачами рік тому.

Цьому сприяло і те, що в червні 2016 року Україна почала видавати візи для в’їзду на 15-денний період для китайських бізнесменів і туристів по їх прибуттю в аеропорт Бориспіль, якщо у них є документ, що підтверджує ділову або туристичну мету поїздки.

Чотири місяці по тому, візова політика прибуття була продовжена до аеропорту Одеси, адже Одеса є найважливішим портовим містом України.

Збільшенню кількості китайських туристів в Україну сприяло також зменшення гостроти ситуації на південному сході України, викликане російським вторгненням і окупацією Кримського півострова України, частини Луганської та Донецької областей.

По даним російського джерела “Туристическая Ассоциация «Мир без границ»”, у Російській Федерації кількість туристів з Китаю виросла в 2…6 разів. Число безвізових групових поїздок з Китаю за 2010-2015 рр. виросло в 6,2 рази: з 87 тисяч у 2010 році до 537 тисяч у 2015 році. Частка безвізових групових туристів в загальному числі в’їзного турпотоку з Китаю виросло з 55,2% у 2010 році до 79,3% в 2015 році, а у 2016 році зросло орієнтовно на 50% порівняно з 2015 роком. Китайські туристи відвідують в основному Москву, Санкт-Петербург  та приморські прикордонні райони.

Китайські туристи на Червоній площі в Москві

Як відзначили російські ЗМІ, 9 вересня, перша офіційна група група китайських туристів прибула на окупований Кримський півострів України. Як повідомляють ЗМІ РФ основною і головною метою китайських туристів є відвідування “російського Криму” і ознайомлення з півостровом. У подібних заявах ЗМІ РФ розкривається весь нацизм і хамство “русского мира”, який втягує і китайців в свої злочини проти сусідів.

Китайські туристи на території окупованого Кримського півострову
Китайські туристи на території окупованого Кримського півострову України

Напевно, китайці вже вважають Кримський півострів своєю майбутньою власністю, яку вони отримають за свої кредити. Але китайці повинні пам’ятати, що юридичні дії на окупованій території Кримського півострова будуть незаконними і мати інші негативні наслідки. Китайці повинні поважати міжнародне право.