Україна обігнала Китай у поставках агропродукції до Євросоюзу та увійшла до ТОП-3

Серед країн – головних постачальників агропродовольчої продукції в ЄС за останні 12 місяців Україна посіла третє місце, обігнавши КНР. Обсяг українських поставок склав €5,9 млрд, китайських – €5,7 млрд. Перше місце залишилося за США з  €12,4 млрд, друге – за Бразилією з €11,8 млрд. Передає сайт Китай і Україна з посиланням на УкрАгроКонсалт.  Зростання імпорту агропродовольчих товарів з України до країн ЄС протягом року становило 331 млн євро, або 6%. Позитивне сальдо торгівлі України агропродовольчою продукцією з ЄС становило 3,772 млрд євро.

У 2018 році найбільш важливими джерелами походження аграрного імпорту до ЄС в останні 12 місяців були Бразилія (12 млрд євро) та США (11,5 млрд євро), за ними йшли Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія, на кожну з яких припадало від 4,4 до 5,5 млрд євро – про це вказано у дослідженні Monitoring EU Agri-Food Trade: Development until October 2018.

За результатами 2018 року зовнішньоторговельний обіг товарами АПК між Україною та країнами ЄС збільшився на 11,4% порівняно з 2017 роком та сягнув понад $9 млрд, з яких $6,3 млрд припадає на український аграрний експорт. Як повідомляє прес-служба Мінагрополітики, лідерами українського аграрного експорту до ЄС залишаються зернові, яких експортовано більше ніж на $2,2 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд та олії – $1,1 млрд. Також у 2018 році Україна експортувала до ЄС більше виробів із зерна та хлібних злаків, меду, соків, кондвиробів та інших продуктів.

У цілому, тренд до посилення імпорту агропродукції з України до ЄС є дуже вірним – Україна повинна бути частиною ЄС і НАТО та житнецею Євросоюзу, це на віки забезпечить геополітичну стабільність у Європі.

 

Геополітичні орієнтири України за оцінкою Синьхуа – у виступі Президента Порошенка на День Конституції України

Агенство Синьхуа відзначило слова  Президента України Петра Порошенка під час святкування Дня Конституції України:  “Європейська та євроатлантична інтеграція чітко відповідає національним інтересам України”.

У короткому повідомленні Синьхуа виділяє, що Президент Порошенко повідомив, що найближчим часом він подасть до парламенту проекти поправок до Конституції, які визначають членство в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та Європейському Союзі (ЄС) як стратегічні цілі України.

Джерело  Quotes of the day from Xinhua World News, June 28

На думку експертів видання “Китай і Україна”, входження України в НАТО і в Євросоюз не суперечить геополітичній і економічній вигоді КНР.

Адже просування КНР до кордонів Євросоюзу асоціюється в Європі із навалою Чингізсхана, війська якого доходили до території нинішньої Польщі. Це не дало нікому нічого позитивного, а дало лише страждання і збитки. Проте, Україна повинна стати ефективною частиною забезпечення життєво необхідних продовольчих, технологічних і транспортних потреб КНР. Для цього китайці повинні не керуватися сумновідомими воєнними правилами “36 стратагем”, а організовувати взаємно поважні і взаємно вигідні торгово-економічні відносини з Україною. Адже вже не тільки аналітики але й люди на побутовому рівні ясно помічають, що гібридна воєнна агресія економічно, політично і соціально неефективної Росії можлива тільки тому, що китайське керівництво підтримує цю агресію у неявній формі, сподіваючись на ослаблення РФ та спрощення маніпулювання московською державою. Для прикладу, див.:

Представитель КНР в ООН Ма Чжаосюй обманывает мировую общественность о причинах войны на юго-востоке Украины

Коротко про 36 стратагем – древньокитайські тези регіонального пекла

Китай і Україна повинні розвивати взаємовигідні відносини, а максимально швидкий вступ України до НАТО і Євросоюзу значно підвищить ефективність і гарантовану стабільність співпраці з КНР, яка має дуже велике значення.

Залізничний потяг Євросоюз – Азія, КНР через Україну

Кремль втомив усіх своїми гібридними воєнними зусиллями щодо створення залежності від російських доріг і російських капризів на шляху Азія – Євросоюз.

Польська залізнична компанія PKP LHS почала тестування нового маршруту в Китай. З терміналу в Славкуві, що належить PKP LHS, відправили пробний контейнер до Китаю. По дорозі залізничний потяг проїде по Транскаспійського маршруту, тобто по території України, Грузії, Азербайджану і Казахстану.

Керівник PKP LHS Збігнєв Трачіхлеб ззазначив: “Ми запускаємо маршрут, який коротше морського шляху і набагато дешевше, ніж повітряний транспорт. Він відповідає потребам експедиторів та операторів, які хочуть уникнути тривалого морського транспорту, обійти черзі на завантаження в азіатських портах, ефективно перетинати кордон з Європейським Союзом і забезпечувати доставку вантажів just “in-time.”

Запуск пробного контейнера був організований за сприяння австрійської компанії Far East Land Bridge.

Очевидно, що варто розвивати залізничні та автомобільні шляхи від Чорного моря через Україну, Польщу, Білорусь, Литву, Латвію і Естонію до Балтійського моря – це дуже вигідно для всіх і вперше дозволить обійти залежність Європи від “російських шлагбаумів” та шляхах з Азії і Євразії.

Ймовірно, саме тому у радянські часи була побудована і потім підірвана Чорнобильська АЕС недалеко від місця з`єднання білоруської і української частини річкового шляху “Із варяг в греки”, що також блокувало продовження річкового шляху через Польщу до Балтійського моря. 

Крім цього, залізничний “Шовковий шлях” через Росію дуже довгий і економічно невигідний – він проходить через малонаселені регіони РФ.

Про нову лінію “Шовкового шляху” Китай-Австрія через Казахстан, Росію, Україну і Словаччину

Компанія “DHL Global Forwarding and Rail Cargo Group” (RCG), підрозділ вантажних перевезень австрійських федеральних залізниць, підписали Меморандум про взаєморозуміння (MOU) для розвитку інтермодальної залізничної мережі між Австрією та Китаєм, яка буде “втручатися” в зростаючу торгівлю Китаєм через новий “Шовковий шлях”  – економічний пояс.

Останній маршрут в мережі “Азія-Європа-Азія” DHL в мультимодальній мережі з’єднує Ченду з Віднем лише за 15 днів, охоплюючи 9 800 км і перетинаючи шість країн – Китай, Казахстан, Росію, Україну, Словаччину та Австрію. Географічно найкоротші наземні Шовкові шляхи до Євросоюзу з Китаю й Індії йдуть через Україну.

Відповідно до Меморандуму, DHL Global Forwarding і RCG будуть спільними зусиллями, спрямованими на посилення вантажообігу на залізничному транспорті, і спільно розроблятимуть альтернативні шляхи для існуючих зв’язків між Китаєм та Європою, спираючись на інфраструктуру РКГ та експертизу транскаказських маршрутів на економічному поясі Шовкового шляху. Глобальна експедиція DHL також забезпечить послуги «від дверей до дверей», включаючи доставку та перевезення вантажів між Кінбаїжан та іншими частинами Китаю; і між Віденським центром вантажних перевезень, іншими європейськими залізничними станціями у своїй мережі та кінцевими пунктами призначення покупців для доставки.Шовковий шлях Китай-Австрія

Фото: зліва направо – Ерік Регтер (член Правління РКГ), Томас Коуцкі (керівник китайської залізниці, Mulitmodal Europe, DHL Global Forwarding), Томас Карг (член Правління RCG), Крістоф Вал (керуючий директор Австрії, DHL Global Forwarding) та Clemens Först (прес-секретар Ради RCG)У вчорашньому викладі (15 травня) Крістоф Вал, керуючий директор DHL Global Forwarding Austria, зазначив: “Ми дуже в захваті від цього нового прямого зв’язку між Австрією та Китаєм. Австрійські економічні відносини з Китаєм неухильно зростають, і в той же час Відень є важливим центром для торгівлі з Східною та Південною Європою та з її боку “.

Джерело

Україна та Китай – найбільші експортери курячого м’яса до Євросоюзу

Звіт Єврокомісії повідомив, що за минулий 2017 рік Україна стала головним експортером мяса курятини до Евросоюзу – 163 тисячі тонн курятини. Друге місце за експортером м`яса курки до ЄС став Китай – 148 тисяч тонн м’яса. Третє місце зайняла африканська країна Гана – 135 тисяч тонн курятини.

Особливо важливо те, що в країнах Євросоюзу діють високі імпортні ставки на ввезення м’яса птиці з країн, які не входять до ЄС. Однак, навіть з урахуванням високих мит, ціна української курки, як правило, дорівнює або нижче ціни, яку пропонують виробники ЄС.

ЕКСПОРТ. За даними Державної фіскальної служби, у 2017 році загальний експорт українського курячого м’яса склав 271 тисячу тон, що на 11,5% більше, ніж у 2016 році. Валютна виручка від «курячого» експорту за минулий рік – 390 мільйонів доларів, або на 25% більше, ніж у 2016 році.

Очевидно, що нав`язана Росією Україні московська колгоспна система, жорстка прив`язка українського агрокомплексу до російського ринку збуту з його специфічною ментальністю, а також захоплення українського агровиробництва  російськими агентами впливу після організованих Кремлем Голодоморів і репресій в Україні, на жаль, на десятиліття загальмували розвиток сільського господарства в Україні. Тільки тепер ця ситуація кардинально виправляється, українські виробники активно створюються і розвиваються, виходять на безмежні світові ринки продуктів харчування.

У сфері сільського господарства  і виробництва продуктів харчування Україні не потрібні ніякі концесії та іноземні власники, українці самі спроможні розвивати ці традиційні ефективні українські галузі. Такі менеджери державного управління як Турчинов, Яценюк, Гройсман та інші, які не спроможні здійснювати ефективне управління державою і заради своєї жаги до влади у поєднанні зі злочинною некомпетентністю скинули населення України на межу виживання, повинні бути відсторонені від державного управління, а їх діяльність повинна бути розслідувана на предмет злочинної некомпетентності і корупційної спрямованості.