Основні заходи святкування в Україні до 70-річчя заснування Китайської Народної Республіки

Прес-канцелярія Держради КНР представила емблему для заходів, присвячених святкуванню 70-річчя заснування Китайської Народної Республіки.

На емблемі в якості основних елементів зображені державний герб і цифра “70”. Сама емблема спроектована в якості нової сторінки в історії країни для відбиття нового способу діяльності Комуністичної партії Китаю і країни, відзначили в канцелярії.

Емблему будуть використовувати під час святкових і тематичних освітніх заходів, пов’язаних з 70-річчям заснування КНР.

КИЇВ, 13 вересня (Сіньхуа) – У п’ятницю в Києві у Національному  академічному театрі опери та балету України імені Т. Г. Шевченка відбувся урочистий концерт, присвячений 70-річчю заснування КНР.

“Сьогодні це традиційний фестиваль середини осені, який відзначають китайці, і це день возз’єднання”, – сказав посол Китаю в Україні Ду Вей, вітаючи присутніх на концерті, зазначивши, що гала-концерт “має на меті висловити нашу дружбу щодо люди в Києві ».

“Я хочу висловити сподівання, яке базується на фактичних кроках України та Китаю, що наші відносини будуть розвиватися динамічно, ефективно, в інтересах миру, злагоди та розвитку України та Китаю”, – сказав колишній президент України Леонід Кравчук у своєму виступі перед концертом.

Під час гала-концерту ряд українських та китайських співаків та музикантів виконували пекінські опери та західні опери, а також традиційні українські та китайські пісні.

У Львові урочисто відкрили День Китаю 09 вересня. Приїхав Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей. В рамках Дня відбулися заходи, приурочені 70-річчю з дня створення Китайської Народної Республіки. Церемонія відкриття Дня Китаю у Львові відбулася у Палаці Потоцьких. Цю подію відвідав заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко. 

15 вересня відбувся святковий гала-концерт із нагоди Днів Китаю в Ужгороді та 70-ї річниці утворення КНР відбувся на сцені Закарпатського обласного музично-драматичного театру імені Братів Шерегіїв. 

Фотовиставка «Досягнення 70-ти років з дня заснування Китайської Народної Республіки» відкрилася 24 серпня у колонній залі Харківського національного університету ім. Каразіна.

У церемонії відкриття взяли участь заступник міського голови – керуючий справами виконавчого комітету Тетяна Чечетова-Терашвілі, радник Посольства Китаю в Україні Дін Цзянвей, ректор Харківського національного університету ім. Каразіна Віль Бакіров, представники міської ради та китайської діаспори в Україні.

Тетяна Чечетова-Терашвілі підкреслила, що сьогоднішня виставка буде не тільки корисною та інформативною для жителів міста, а й покладе початок новому етапу розвитку відносин з китайськими партнерами.

 Експозиція налічує понад 130 фотографій, що представлені у трьох блоках: історичні дати, співпраця КНР і досягнуті на сьогодні успіхи. 

Харків встановив побратимські стосунки з двома китайськими містами – Цзинанем і Тяньцзінем – став успішним прикладом стимуляції співробітництва на локальному рівні між Китаєм і Україною. 

Крім того, на фотовиставці можна було ознайомитися ще й з творами китайських студентів під назвою “Я і моя Батьківщина”.

Влада КНР заявила про те, що військовий парад на честь 70-річчя створення країни 1 жовтня буде не менш масштабним за заходи на 50-річчя і 60-річчя КНР, і навіть не менш масштабним за парад 1 вересня 2015 року на честь 70-ї річниці завершення Другої світової війни.

Особливості заснування КНР та позиивна роль українців

День утворення Китайської Народної Республіки (кит. трад. 國慶節, спр. 国庆节, піньїнь: guóqìng jié ) — головне державне свято КНР, яке відзначається щороку 1 жовтня.

Створення КНР проголошено 1 жовтня 1949 на мітингу на площі Тяньаньмень в Пекіні. 2 грудня центральний народний уряд видав постанову про оголошення 1 жовтня національним святом.

У 1950-ті неодмінною частиною урочистостей з нагоди святкувань були військові паради на площі Тяньаньмень. Однак після 1959 керівництво країни вирішило проводити огляди військової техніки тільки по «круглих» датах. Культурна революція в Китаї призвела до повної відмови від військових парадів.

Але 1984 року з нагоди 35-річчя КНР традицію відновили. Останній такий парад відбувся 2009-го з демонстрацією новітніх зразків військової техніки армії КНР.

З цього дня в Китаї починається один з двох «Золотих тижнів», коли святкові дні (1—3 жовтня) об’єднуються з вихідними і утворюють разом неробочий тиждень. Вулиці міст прикрашаються величезними композиціями з живих квітів, на площах проводяться народні гуляння, влаштовуються феєрверки. На головній площі країни незмінно виставляється портрет Сунь Ятсена та червоні плакати з вітальними словами.

Устрій КНР і розмір території визначила Друга світова війна, у якій Китай воював проти Японії, йшла війна між різними силами в Китаї за підтримки СРСР і США (протилежних сторін). Значна частина території Китаю після 1920-х років і раніше була захоплена гібридними методами Росією, СРСР (РСФСР). Для прикладу, нинішня Республіка Тува РФ до 1920-х років була китайською провінцією.

Також, крім Китайськї Народної республіки у 1949 році утворилася Республіка Китай (на основі китайців – прихильників китайського Імператора), які були витіснені на острів Тайвань, – ця країна має обмежене визнання.

Далі показаний один із розповсюджених серед китайських блогерів варіант карти Китаю, на якій червоним кольром вказані території, втрачені в основному китайськими комуністами. Очевидно, що страх Кремля втратити раніше захоплені у Китая території рухає їхніми спробами захопити частину території України, проте РФ може залишитися і без Сибіру з Далеким Сходом, і захоплений Кримський півострів України і частину окупованого Донбасу прийдеться повертати українцям. Див. російську публікацію Китайцы требуют, чтобы Россия забрала назад компартию и вернула им земли.

Китай підготував на кордоні з Росією, а також у своїй стратегічній військовій складовій все необхідне, щоб “повернути втрачене”. Коли на навчаннях російські військові експерти “випадково” зазирнули в китайські штабні карти, то побачили, що “на них жовтим зафарбовані: вся Сибір, Казахстан, Середня Азія – у Китаї вважають ці території захопленими росіянами понад 300 років тому”. Зараз ці плани, у разі вдалої можливості, можуть бути реалізовані.

У захисті суверинітету КНР велику роль зіграли українці у складі радянських військ, при цьому, Україна не захоплювала китайські території.

У серпні 1945 р. українці в складі радянських збройних сил брали участь у визволенні Північно-Східного Китаю від японських окупантів. У Маньчжурії вони знаходилися до середини серпня 1946 р. Українець А. Ковтун-Станкевич був у 1945—1946 рр. комендантом м. Мукдена (Шеньяна), в березні-квітні 1946 р. — комендантом м. Харбіна. Радянська комендатура разом з місцевими жителями впорядкувала могили бійців, які загинули, визволяючи м. Харбін.

Багато українських добровольців брало участь у наданні допомоги китайцям в ході революційних подій 1925—1927 рр., були військовими радниками китайських воєначальників у 1938—1939 рр.

Історія українців у Китаї значна і виходить за рамки цієї статті, буде опублікована пізніше.

Українські організації в Китаї у теперішній час.

У Пекіні, Шанхаї, Гуанчжоу, Харбіні та інших великих містах КНР, а також в Сянгані (Гонконг) утворені ряд українських асоціацій, які не мають формальної структури і не зареєстровані як організації, а являють собою добровільні об’єднання, спрямовані як на вирішення поточних проблем, так і задоволення національно-патріотичних потреб української діаспори. Зазначені об’єднання підтримуються Посольством України і активно беруть участь в організації та проведенні інформаційних, патріотичних і культурних заходів.

З метою сприяння формуванню української громади в Китаї розпочато системну роботу з українським студентством і діловими колами, проводяться спільні заходи, в тому числі, благодійні.

З ініціативи українських студентів пекінських університетів і при активній підтримці Посольства України в КНР в квітні 2014 року було створено Асоціація українських студентів і випускників китайських університетів [2].

Завданням цієї Асоціації є об’єднання та налагодження контактів між українськими студентами. Крім цього, не тільки між самими студентами, які навчаються в різних університетах і містах Китаю, а також між ними і університетами, професійними спілками, китайськими та українськими компаніями та іншими важливими організаціями і центрами.

Вас може зацікавити:

Latest Posts

Popular Posts