Як китайці трансформували українські танки у китайські, які блокували український танковий експорт

Танк Оплот
Китайський основний бойовий танк VT-4

Польське видання Wojsko i Technika оприлюднило цікавий матеріал про особливості трансформування українських і російських танків радянського походження у китайські, які блокували український танковий експорт. Стаття про танки наочно свідчить, чим може закінчитися  співробітництво КНР (населення ~1,4 млрд. людей) та України  (населення ~0,042 млрд. людей) чи Польщі (населення ~0,038 млрд. людей) або Білорусі (населення ~0,01 млрд. людей)  у будь-якій сфері. Простий неупереджений розгляд свідчить, що така небезпека особливо актуальна в умовах китайської міжнародної глобальної ініціативи “Один пояс, один шлях” і знаходить своє підтвердження у багатьох реальних геополітичних подіях різного масштабу.

На початку квітня 2020 року до Нігерії прибув транспорт з першою партією нових танків VT-4, закуплених у Китайській Народній Республіці. Через два тижні стало відомо про ще більший експортний успіх цієї китайської бойової машини. Так, черговим користувачем VT-4 буде Пакистан. Під час пандемії COVID-19, яка вирує світом, Китай, що виходить з її тіні, посилює свої позиції на ринку зброї. Танки для Пакистану будуть першими, виготовленими після початку пандемії. Але як в Китаї дійшли до створення танка, що згодом став конкурентом українському “Оплоту”?

Багато років поспіль Китайська Народна Республіка розглядалася у сфері бронетехніки переважно як виробник копій радянських конструкцій. Клони T-54 – танки Тип-59 і Тип-69 – успішно змагалися з оригінальними виробами за експортні замовлення для країн третього світу. Вочевидь, вони вигравали завдяки своїй низькій ціні.

Т-54-2

Т-54-2

З часом китайська оборонна промисловість не лише здобувала досвід, а й отримувала за кордоном нові технічні рішення і технології, які поступово освоювалися і впроваджувалися у нових проєктах.

Так, оригінальне озброєння замінили більш потужним – 105-мм гарматою з британським корінням, а потім навіть копією радянської 125-мм гармати 2A46. Частина танків отримала більш сучасні системи управління вогнем, нові системи зв’язку.

Танк Type-59

Китайська бронетехніка. Перші дві машини – танки Тип-59

З часом посилили й бронезахист. Під час поточних модернізацій також використали рішення, розроблені у Китаї для чергових версій розвитку клонів радянських танків. У результаті “китайський Т-54” все більше відрізнявся від прототипа як з точки зору зовнішнього вигляду, так і бойового потенціалу. Машини цього типоряду все ще залишаються на озброєнні.

Останніми представниками цього ланцюжка є танки Tип-59G – Tип-59G(BD) Durdźoj, що стоять на озброєнні Збройних сил Бангладеш, а також VT-3, які купила Танзанія.

Tип-59G(BD) Durdźoj
Tип-59G(BD) Durdźoj

Tип-59G(BD) Durdźoj Збройних сил Бангладешу

У 80-х роках було визнано, що акумуляція здобутого Китаєм технічного досвіду уможливлює стрибок в еволюції бронетехніки. Тому частину технічних напрацювань на базі Т-54 спрямували на розробку нових машин серії Тип-80/85/88.

Китайський танк Тип-88

Танки Тип-88А

Ці конструкції привнесли багато нового, найважливішим було впровадження нових корпусів, а надалі також нових зварних башт з оригінальним китайським рішенням модулів спеціальної броні.

Озброєння частини танків цього сімейства становлять копії запозиченої з радянського Т-72 гладкоствольні 125-мм гармати з механізованим автоматом заряджання.

Еволюційний розвиток цього напрямку триває, його останнім досягненням є танки Тип-96 (ZTZ-96), “робочі конячки” Народно-Визвольної Армії Китаю (НВАК), а також VT-2, що пропонується на експорт.

Тип-96 (ZTZ-96)

Танк Тип-96 (ZTZ-96)

Своєю чергою, створення танка WZ-123 стало революційною зміною. У певному сенсі, його можна вважати танком Т-72 “по-китайськи”. З радянським оригіналом цю машину пов’язує зовнішній вид і озброєння.

WZ-123

Танк WZ-123

Втім, вона отримала силовий агрегат, створений на основі “західних” рішень, адже в Китаї визнали можливості конструкцій, започаткованих від радянського двигуна В-2, такими, що вже досягли піку своїх можливостей.

Танк WZ-123 започаткував нову лінію розвитку. Представниками одного з напрямків є найсучасніші основні бойові танки НВАК, а саме машини Тип-99 i Тип-99А (ZTZ-99). З іншого боку цього еволюційного дерева знаходяться експортні конструкції.

Китайські танки

Спрощена схема еволюції китайських середніх і основних бойових танків

Першою з них був танк Тип 90-II, відомий також під маркетинговою назвою MBT-2000. Його версія з силовим агрегатом українського виробництва була прийнята на озброєння Збройних сил Пакистану під назвою Al Chalid і продукується локально.

Al Chalid

Пакистанський Al Chalid

На підставі цього успішного проєкту Китайська Північна Група Промислових корпорацій (NORINCO, China North Industries Corporation) розробила варіант VT-1. Він мав становити найбільш просунуту частину китайської експортної пропозиції, свого роду клас “преміум”.

Крім VT-1, NORINCO розробила також згадані вже VT-3 i VT-2, призначені для потреб менш заможних або менш вимогливих клієнтів. На початку другої декади XXI століття VT-1 i VT-1A (із вдосконаленою системою управління вогнем) було прийнято на озброєння армій Бангладеш, Марокко і М’янми.

Танк БМ

Український танк “Оплот”

У 2009 році китайський танк обрали також у Перу, де він обійшов польський PT-91P і український “Оплот“. Однак китайці не змогли використати цей успіх, на заваді укладення контракту на 80-120 танків стала залежність від українських виробників комплектуючих, передусім, двигуна і трансмісії. Випадок у Перу став для NORINCO важливим уроком, з якого швидко зробили висновки.

MBT-3000 входить до гри

Робота над наступником VT-1, або новим китайським експортним танком категорії “преміум”, розпочалася у 2009 році. Однією із головних вимог була заміна силового агрегату закордонного виробництва на вітчизняний аналог.

Разом з цим, йшлося про покращення управління вогнем і бронезахисту, по аналогії з машинами Тип-99 і Тип-99A. Вперше новий танк було показано наприкінці 2011 року в одній з програм китайського публічного телебачення.

Вже на перший погляд він відрізнявся від попередніх похідних машини Тип-90. Башта отримала додатковий захист з розподілом на секції та клиноподібною формою у передній частині.

Машина отримала багате електронне й оптоелектронне оснащення. Найбільших змін зазнала тильна частина корпусу, у перебудованому моторному відділенні встановили новий двигун і трансмісію.

Спочатку танк вважався модернізацією VT-1/MBT-2000, але у червні 2012 року стало відоме його фактичне означення – VT-4/MBT-3000. У вигляді моделі машина дебютувала на міжнародній виставці озброєння Eurosatory у Парижі. Два роки по тому було оприлюднено також існуючі прототипи.

Китайський танк VT-4

Основний бойовий танк VT-4 під час динамічного показу на виставці в Жухаї у 2016 р.

Перший з них, у конфігурації, відомій з 2012 році, демонструвався на виставці China International Aviation & Aerospace Exhibition 2014 у Жухаї. Другий брав участь у динамічних заходах, де показав дуже добрі тяглові характеристики.

Машина відрізнялася від першого прототипу, зокрема заміною 12,7-мм кулемета на башті на дистанційно керований, розміщенням пускових димових гранат, а також посиленим захистом бокових проєкцій передньої частини башти.

Танки “Оплот-Т” на параді у Таїланді

Першим користувачем цих танків став Таїланд. Щоправда, у 2011 році ця країна придбала 49 українських “Оплотів” (у версії “Оплот-Т”), але виробник з Харкова не зміг вчасно виконати контракт. Бангкок, незадоволений темпом виробництва танків, вирішив придбати танки ще й у Китаю.

Читайте також: Чому наш танк “Оплот” так і не доїхав до нашої армії

У 2017 році Королівські Тайські Сухопутні Війська отримали першу партію з 28 машин VT-4, сплативши за них еквівалент 153 млн USD (що дає ціну за одну машину нижче 5,5 млн USD). На початку 2019 року до них долучилися чергові 11 машин, придбаних за 62 млн USD. Повідомлялося про можливість придбання чергових 14 танків.

Прототип MBT-3000/VT-4

Прототип MBT-3000/VT-4 вже з дистанційно керованим 12,7-мм кулеметом на башті

Другий користувач VT-4 залишався невідомим до початку квітня 2020 року. Саме тоді з Китаю до Нігерії прибув вантаж військового майна й озброєння, у т.ч. щонайменше 4 танки. Це мала бути лише перша партія замовлення.

Закупівля VT-4 Нігерією виявилася великою несподіванкою. І хоча наприкінці минулого року там повідомлялося про бажання придбати ОВТ, однак як ймовірного постачальника тоді називали Росію.

Нігерійський танк VT-4

Нігерійський VT-4 з першої партії поставлених машин після вивантаження з судна.

Невдовзі після прем’єри новим танком зацікавилися також представники Пакистану. У 1990 році Ісламабад підписав з Пекіном угоди щодо осучаснення пакистанських бронетанкових сил і розбудови оборонної промисловості.

Китайський танк

Вперше VT-4 узяв участь у випробуваннях у Пакистані у 2015 році, коли на пустинному полігоні Бахавалпур він змагався з “Оплотом-М”.

На підставі цих угод Пакистан модернізував свої танки Tип-59 (до стандарту Al Zarrar), прийняв на озброєння машини Tип-69-IIMP, Tип-85-IIAP і, нарешті, розпочав ліцензійний випуск танків Al Chalid. У 2015 році в Пакистані ініціювали програму створення нового основного бойового танка Al Hajder.

З огляду на зазначене, Пакистан перетворився на природню ціль для маркетингових заходів NORINCO з її танком VT-4. У тому ж 2015 році китайський танк брав участь у тестах, що пройшли на пустельному полігоні Бахавалпур, де VT-4 мірявся силами з танком “Оплот-М”.

Це було перше змагання між китайською й українською машинами й, за неофіційними даними, на ньому краще продемонстрував себе саме “Оплот”. Та через війну на сході України Київ не був у стані використати цю ситуацію.

Іншим кандидатом у програмі Al Hajder мав бути турецький танк Altay. Однак плани Анкари у 2007 році зіпсувало рішення ФРН про припинення експорту силових агрегатів MTU.

Невдовзі в Ісламабаді повернулися до теми закупу китайських танків, тим більше на фоні чуток про плани поповнення бронетанкових сил Індії на кількасот танків Т-90С. Тому, коли на початку 2018 року з’явилися фото з випробувань VT-4 у Пакистані, у ЗМІ заговорили про близькість вибору на користь китайської машини.

VT-4 Пакистан

VT-4 під час тестів у Пакистані у 2018 році

Однак перемовини затягнулися. І лише у квітні 2020 року разом із фото знов виготовлених танків Пакистан назвали в якості їхнього майбутнього користувача. За деякими повідомленнями, йшлося про закупівлю біля 100 машин. Інші джерела подають цифру у 176 танків за 860 млн USD (тобто 4,8 млн USD за одну машину), з можливістю розширення контракту на чергові 124 машини.

Джерело: Про танк, що вбив українського танкового експорта

Щодо експорту китайських танків до Пакистану, то тут є геополітичні й економічні чинники. КНР є геополітичним “гарантом” територіальної цілісності мусульманського Пакистану (населення ~0,22 млрд. людей), у якого є територіальні проблеми із сусідньою Індією (населення ~1,4 млрд. людей). Індія – геополітичний сусід і суперник КНР, має на озброєнні російські танки, тому раніше Пакистан закупив українські танки, які відносно недорогі, проте могли реально перемогти російські танки. Проте, КНР дещо покращив свої танки-клони з українських і російських, має перспективу їх розвитку, потужні можливості виробництва і має реальні геополітичні важелі впливу на Пакистан. Очевидно, що важливим гіпотетичним суперником китайської танкової “орди” є танки Росії та Індії. Крім цього, ймовірно, за допомогою підтримки неоголошеної війни путінської Росії проти України, Китай у значній мірі послабив експортні можливості України як свого конкурента у боротьбі за різноманітні ринки збуту.

Щодо експорту китайських танків до Нігерії (населення ~0,195 млрд. людей) й інших країн то тут варто виділити бажання захопити їх у своє колоніальне володарювання як “Серединної імперії” і Нової глобальної “Золотої Орди”. Для цього КНР використовує достатньо великі кредитні можливості і вже навіть намагається використовувати приватні військові компанії китайського походження, що навіть знайшло своє відображення у останньому фільмі Джекі Чана.

Українцям під час будь-якої форми співробітництва з китайцями необхідно ретельно захищати свої права, добитися від китайців справедливої плати за використані українські ресурси, блокувати спроби китайських агентів в Україні зашкодити інтересам українців під маскуванням насамперед китайської вигоди в українсько-китайських відносинах.

Вас може зацікавити:

Latest Posts

Про візит міністра іноземних справ України Кулеби до КНР

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зі своїм китайським колегою Ван Ї, 17 лютого 2024 року МЗС України

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснив офіційний візит до Китаю, де провів зустрічі з представниками китайського уряду, включаючи спеціального представника уряду КНР з питань Євразії Лі Хуеєм та заступника

Про візит Путіна у КНР

Фото Путін Сі Цзіньпін Шойгу Лавров

Візит Володимира Путіна до Китаю відбувся 16 травня 2024 року і був його першим міжнародним візитом після “інавгурації”. За підсумками зустрічі з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном, було оголошено про

КНР і РФ за рахунок війни в Україні досягли рекордного росту торгівлі на 26,3% у 2023 році

Xi Jinping and Putin, taken in Brasilia on November, 2019. AP - Photography by Ramil Sitdikov

У 2023 році обсяг торгівлі між Китаєм і Росією досяг рекордного рівня. Митниця Китаю заявила, що торгівля товарами та послугами двох країн у 2023 році склала близько 240,1 мільярда доларів США,