Червень 2018 – Китай і Україна

Китаянка з України блискуче завершила навчання у китайському університеті

21 червня в Хейлунцзянскому університеті у Китаї відбулася грандіозна церемонія вручення дипломів випускникам 2018 року. Українська студентка китайського походження Ніна Лінь вийшла на сцену, щоб виголосити промову.

Як тільки Ніна Лінь вимовила дві вітальні фрази, відразу пролунали гарячі оплески. Її швидка вільна мова на путунхуа (загальнонаціональний діалект китайської мови) викликала гарячий відгук аудиторії.

«У 2013 році мені було всього 16 років, коли я приїхала в Хейлунцзянский університет. Моя китайська мова ледве могла досягти тоді рівня звичайної розмови. Як і іншим іноземним студентам, мені не дуже давалися китайські ієрогліфи », розповідає дівчина, -« коли я вперше приїхала до Китаю, я відчував себе самотньою, безпорадною і неосвіченою. Але тепер я багато знаю, я стала справжнім знавцем Хейлунцзянский університету і знавцем Китаю».

Ніна Лінь – випускниця факультету міжнародної економіки і торгівлі інституту міжнародної культури і освіти Хейлунцзянського Університету. За три з половиною хвилини свого виступу Ніна Лінь згадала своє власне життя в Китаї і свій особистий досвід дорослішання і становлення, подякувала викладачам за турботу і увагу до неї, китайських та іноземних друзів за щиру дружбу.

І куди б тепер вона не вирушила, вона ніколи не забуде університетське життя. «Я не забуду аудиторії, їдальню, викладачів і друзів по навчанню, навіть дух гуртожитку … Ще раз дякую Університет, викладачів і друзів-студентів. І нехай у нас буде те, що ми зараз маємо, і нехай у всіх у нас буде різноманітне майбутнє.

У справжній час серед китайської забезпеченої молоді стало модним трендом придання обличчю більш європейських рис і відбілювання шкіри, щоб бути ближчими до європейського типу молоді, адже тоді простіше подорожувати і жити в Європі і Америці. Китайці також люблять гарних українських дівчат. Очевидно, що Ніна Лінь поєднала у собі красу, товариське відношення до колег і гарні знання – тому її чекає світле майбутнє.

У КНР є й протилежні приклади відношення до українських дівчат, якщо вони не схожі на китайців і порушують китайські закони, див.:

Пригоди моделі з України Лідії Сидорової у Китаї і сусідніх країнах

українська заробітчанка Лідія Сидорова у КНР

china-ukraine.info Все більше українців подорожує чи виїжджає на заробітки до…

Українці у Китаї – викладання англійської мови – небезпека нелегальної роботи

Про досвід життя двох українців у Китаї протягом року

Міжнародний кластер концепцій навколо китайської “Один пояс, один шлях”

Як відзначено у публікації “Західні країни наввипередки приєднуються до швидкого поїзду «Одного пояса, одного шляху»” на сайті russian. china. org. cn, Китай і світ спільно обговорюють великий план по сполученню будівництву «одного пояса, одного шляху» з програмами розвитку кожної держави і прагнуть до реальної ефективності «один плюс один – більше, ніж два» (примітка – це особливості синергетичного ефекту при створенні системи).

У вказаній публікації до числа споріднених китайської міжнародній концепції “Один пояс 0дин шлях” (Belt and Road Initiative (BRI) or the Silk Road Economic Belt and the 21st-century Maritime Silk Road) віднесені такі:

російська концепція по будівництву Євразійського економічного союзу,
монгольська ініціатива «Дорога розвитку»,
нова економічна політика Казахстану «Світлий шлях»,
«Бачення Саудівської Аравії 2030»,
турецький «Середній коридор»,
китайсько-пакистанський економічний коридор .

На поданому нижче варанті карти нового Шовкового шляху видно, що Москва за допомогою гібридної війни на південному сході України заблокувала найкоротший і самий вигідний шлях з КНР до Євросоюзу через Україну. Перед цим Кремль подібно зробив з Афганістаном.

Очевидно, що Китай і Україна повинні докласти всіх зусиль, щоб припинити російську війну з метою блокування найбільш вигідних варіантів нового “Шовкого шляху” з КНР до Євросоюзу. І Китаю і Україні потрібні мир, торгівля і процвітання, а не дискретно-безперервні російські війни, революції і руїни.

Геополітичні орієнтири України за оцінкою Синьхуа – у виступі Президента Порошенка на День Конституції України

Агенство Синьхуа відзначило слова Президента України Петра Порошенка під час святкування Дня Конституції України: “Європейська та євроатлантична інтеграція чітко відповідає національним інтересам України”.

У короткому повідомленні Синьхуа виділяє, що Президент Порошенко повідомив, що найближчим часом він подасть до парламенту проекти поправок до Конституції, які визначають членство в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та Європейському Союзі (ЄС) як стратегічні цілі України.

Джерело Quotes of the day from Xinhua World News, June 28

На думку експертів видання “Китай і Україна”, входження України в НАТО і в Євросоюз не суперечить геополітичній і економічній вигоді КНР.

Адже просування КНР до кордонів Євросоюзу асоціюється в Європі із навалою Чингізсхана, війська якого доходили до території нинішньої Польщі. Це не дало нікому нічого позитивного, а дало лише страждання і збитки. Проте, Україна повинна стати ефективною частиною забезпечення життєво необхідних продовольчих, технологічних і транспортних потреб КНР. Для цього китайці повинні не керуватися сумновідомими воєнними правилами “36 стратагем”, а організовувати взаємно поважні і взаємно вигідні торгово-економічні відносини з Україною. Адже вже не тільки аналітики але й люди на побутовому рівні ясно помічають, що гібридна воєнна агресія економічно, політично і соціально неефективної Росії можлива тільки тому, що китайське керівництво підтримує цю агресію у неявній формі, сподіваючись на ослаблення РФ та спрощення маніпулювання московською державою. Для прикладу, див.:

Представитель КНР в ООН Ма Чжаосюй обманывает мировую общественность о причинах войны на юго-востоке Украины

Коротко про 36 стратагем – древньокитайські тези регіонального пекла

Китай і Україна повинні розвивати взаємовигідні відносини, а максимально швидкий вступ України до НАТО і Євросоюзу значно підвищить ефективність і гарантовану стабільність співпраці з КНР, яка має дуже велике значення.

Залізничний шлях з Європи через Україну до Китаю і Азії

Російська гібридна агресія, геополітичні “капризи” і “шлагбауми” на транспортних шляхах викликають у всіх стійке роздратування і пошуки шляхів в обхід території московської держави. Блокування Кремлем короткого шляху з Європи до Китаю через Україну (південний схід), РФ і Казахстан привело до активного відродження Транскаспійського шляху.

Як повідомляє інформаційне агенство AZERNEWS з Азербайжану, польська компанія PKP PKP Linia Hutnicza Szerokotorowa (PKP LHS) приступила до тестування нового маршруту в Китай, який пройде через територію Україну, Грузію, Азербайджан і Казахстан.

Експериментальний контейнер був відправлений до Китаю від Euroterminal у Словкуві, що належить PKP LHS. По дорозі до Китаю вона пройде уздовж Транскаспійського шляху, тобто через території України, Грузії, Азербайджану та Казахстану.

“Ми запускаємо маршрут, який є коротшим за морський шлях і набагато дешевший, ніж повітряний транспорт, і відповідає потребам експедиторів і операторів, які хочуть уникнути морського транспорту, порядок завантаження в азіатські порти, ефективно перетинати на кордоні з Європейським Союзом і забезпечити своєчасну доставку товару», – сказав директор PKP LHS Збігнєв Трасихлеб.

Запуск пробного потягу був організований за підтримки австрійської компанії “Далекосхідний міст” (дочірня компанія російської компанії “Russian Railways Logistics”). Деталі проекту та співпраця між компаніями не розголошуються.

Раніше PKP LHS випробувала новий маршрут доставки вантажів з Європейського Союзу в Іран. Цей маршрут також пройшов територію України. Контейнер був доставлений з Славоку до Астари, на кордоні з Азербайджаном, протягом 9 днів, а назад – 13 днів.

PKP LHS керує ширококолійною залізничною лінією, яка проходить від кордону з Україною до Славоку. Довжина її близько 395 км. У 2016 році PKP LHS стала учасником Транскаспійського маршруту та активно намагається розробити нові маршрути на Схід.

Очевидно, що це відповідає інтересам і КНР і Євросоюзу, і країн, які розміщені вздовж Транскаспійського маршруту.

Знайомство з Китаєм-2018 в Україні: Культура Західного Китаю в Україні

У вівторок в Києві почався проект “Знайомство з Китаєм-2018: Культура Західного Китаю в Україні”, організований Прес-канцелярією Держради КНР і посольством КНР в Україні в рамках китайської ініціативи “Один пояс і один шлях”.

Проект відкрився виступом Театру пісні і танцю провінції Ґаньсу (Північно-Західний Китай) в Центрі культури та мистецтв Київського політехнічного інституту ім. І. Сікорського, де зібралося близько 1500 людей, в тому числі представники українських політичних кіл.

Перший президент України, почесний президент Товариства дружби “Україна-Китай” Леонід Кравчук закликав приділяти підвищену увагу співпраці з КНР в різних сферах, не обмежуючись однією лише культурою. “Для України Китай зараз є країною, яка може відіграти активну роль у всіх сферах – економічній, транспортній, в тому числі через побудову нового Шовкового шляху”, – пояснив Л. Кравчук.

В рамках проекту “Знайомство з Китаєм-2018: Культура Західного Китаю в Україні” також відбулося відкриття фотовиставки “Різнобарвний Західний Китай”. На ній представлено 45 робіт, які ознайомлюють з красою природи, повсякденним життям і традиційною культурою Західного Китаю.

Крім того, в найближчі дні жителів української столиці чекає кінопоказ “Західний Китай на екрані”, в програму якого увійдуть дві стрічки – “Дах світу” і “Далека Шамбала”.

Шестисерійний документальний фільм “Дах світу” розповідає про побут населення Тибетського нагір’я, а стрічка “Далека Шамбала” піднімає питання співіснування природи і людини в місцях компактного проживання тибетців в провінції Сичуань і Тибетського автономного району.

Крім Києва, проект “Знайомство з Китаєм-2018: Культура Західного Китаю в Україні” буде також представлений у Львові.

Джерело