Автор: Aleks

В Україні – новий Надзвичайний і Повноважний Посол КНР Ма Шенкун

У четвер, 21 листопада заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкуня. Заступник міністра привітав китайського високопосадовця з початком його дипломатичної місії в Україні та відзначив позитивну динаміку активізації українсько-китайського політичного діалогу у цьому році. Сторони обговорили актуальні питання двостороннього порядку денного, зокрема у контексті використання значного потенціалу торговельно-економічної співпраці між Україною та Китаєм, а також взаємодії двох країн у багатосторонніх форматах.

Ма Шенкун, кар’єрний дипломат із досвідом контролю над озброєннями, змінив Фань Сяньжуна, який займав цю посаду протягом останніх чотирьох з половиною років.

Довідка про Фань Сяньжуна. У 2001—2004 працював в Москві радником посольства з російсько-китайських відносин. Потім Генеральним консулом КНР у Хабаровську (2004—2008); Радником Міністерства закордонних справ КНР (2008—2010); Надзвичайним і Повноважним Послом КНР в Таджикистані (2010-2015); Був керівником служби зовнішніх зв’язків Нінся-Хуейського автономного району (національна меншина «китайських мусульман» дунган) (2015—2017); перед призначенням Надзвичайним і Повноважним Послом в Україну у 2020 році був  Повноважним міністром Посольства КНР в Росії (2017—2020).

Довідка про Ма Шенкуна. Розпочав дипломатичну службу  у Міжнародному департаменті МЗС КНР, згодом працював у Постійному представництві в Женеві та Департаменті контролю над озброєннями МЗС. Він працював радником і головним діловодом Постійного представництва у Відні, був також радником Департаменту контролю над озброєннями МЗС КНР. У 2019 році його підвищили до заступника директора Департаменту контролю над озброєннями МЗС КНР. З листопада 2024 року — Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні

КНР є серйозною силою, який міг би зупинити російську окупаційну війну ще до її початку, проте Сі Цзиньпін називає російську війну “конфліктом”. Це свідчить або про повне нерозуміння воєнної політики РФ, або брехливість вищого керівництва КНР, яке претендує на роль справедливого і миролюбивого провідника світової політики.

Пекін офіційно доручив спеціальному посланнику Лі Хуею, який нібито бере участь у «човниковій дипломатії» в пошуках «політичного врегулювання» того, що Китай називає «українською кризою». У лютому 2023 року Пекін оприлюднив принципову декларацію з 12 пунктів щодо війни в Україні, розрекламовану як «мирний план» Китаю. Однак у документі відсутні будь-які конкретні чи змістовні пропозиції, і він не набув великої популярності з моменту його публікації 18 місяців тому. Китай відмовився брати участь у міжнародному українському саміті миру, який проходив у швейцарському Люцерні в червні 2024 року, і закликав інші країни не брати участь. Близько 90 держав і міжнародних організацій вирішили взяти участь.

Російський диктатор Володимир Путін не демонструє жодних ознак коливань щодо України та, здається, має намір продовжувати розвивати свою агресивну війну. Безумовно, Пекін підтримує тісні стосунки з Москвою, і на сьогоднішній день Китай утримується від публічної критики Росії. Більше того, Пекін надав Москві значну військову допомогу нелетального характеру і завдяки потужній двосторонній торгівлі фактично фінансує військові зусилля Росії.

Крім того, китайський лідер Сі Цзіньпін і Путін підтримують міцні особисті стосунки — вони зустрічалися один з одним частіше, ніж обидва чоловіки з будь-яким іншим світовим лідером. Таким чином, Китай має чудову позицію для того, щоб чинити суттєвий тиск або суттєвий вплив на Росію, щоб призупинити військові дії та шукати рішення шляхом переговорів. Однак на сьогоднішній день немає доказів того, що це сталося. Події всього часу свідчать про те, що Пекін продовжує говорити, але не йти шляхом припинення страшної російської війни проти українців. Тривалий час міністром оборони РФ був росіянин китайського походження, який має адаптоване ім`я і прізвище  “Сергей Шойгу”, який робив тривалу екскурсію для Сі Цзиньпіна по над таємному Головному Командному пункту ЗС РФ у Москві.

Призначення Ма підкреслює “незмінне бажання Китаю підтримувати теплі відносини з Україною”, не зважаючи на мовчазну підтримку та матеріальну підтримку вторгнення Росії. Примітно, що в повідомленні китайського посольства про прибуття Ма не згадувалося ні про Росію, ні про війну. Ця офіційна заява відображає загальний підхід китайського уряду до обговорення війни — тобто обговорювати її узагальнено або не обговорювати взагалі.

У середу в розмові з президентом Бразилії Лулою да Сілвою Сі закликав «більше голосів, відданих миру, щоб прокласти шлях до політичного вирішення кризи в Україні». А в понеділок, коли міністр закордонних справ Китаю Ван Ї зустрівся зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим на полях саміту G20 у Бразилії, у заяві Китаю прямо повідомлялося , що «дві сторони також обмінялися думками щодо таких питань, як криза в Україні та ситуація на Корейському півострові».

Можливо, Пекін не в захваті від договору про взаємну оборону, підписаного недавно Москвою та Пхеньяном, і стурбований розгортанням північнокорейських військ у західній прифронтовій російській Курській області, нібито готуючись до участі у війні в Україні. Цей розвиток подій створює привид ескалації та негативного впливу на Китай, який має власний договір про взаємну оборону з Північною Кореєю (Пхеньян є єдиним офіційним військовим союзником Пекіна).

Китай навряд чи розлучиться з Росією через її криваву війну проти України по таким причинам:

Подібно до Чингісхана, ймовірно Сі Цзиньпін бажає захопити Далекий Схід, Сибір, Урал, Північ Росії, країни Середньої Азії (Таджикистан, Казахстан, ін.), а також захопити як мінімум країни Східної Європи, ін.

На відміну від Чингісхана, ймовірно Сі Цзиньпін хоче контролювати Африку, Південну Америку,  Південно-Східну Азію, Австралію, інші країни і регіони. Зробити це в основному “мирним шляхом” з використанням свого геоекономічного проекту “Один пояс, один шлях”, міжнародної організації BRICS,  специфічних китайських кредитів; прихованої купівлі різноманітних організацій і компаній у країнах які КНР хоче контролювати. При цьому росіяни використовуються як “гарматне м`ясо” і як різноманітне прикриття китайської діяльності.

У будь-якому випадку війни РФ проти України, ймовірно, Сі Цзиньпін сподівається отримати свій виграш. У разі програшу РФ у війні, КНР, ймовірно, сподівається продовжувати експлуатувати “на шару” різноманітні ресурси ослабленої РФ (у 1991 році населення СРСР було 293 млн. людей, у 2013 році населення і валовий внутрішній продукт РФ були орієнтовно у 10 раз менше ніж у КНР – 1,4 млрд. людей). Виграш РФ у війні неможливий, а застосування Путіним ядерної зброї приведе до фізичного знищення РФ як держави, залишки якої розберуть сусіди.

У будь-якому випадку сподівання Сі Цзиньпіна на виграш КНР від російської війни проти України ймовірно є помилковими, адже КНР отримав шалений розвиток у результаті, насамперед, надання КНР західних технологій,  мирного розвитку, світової торгівлі КНР в мирних умовах.

Пекін зосереджений на створенні іміджу відповідальної неприєднаної великої держави, яка бажає дружби з усіма країнами та прагне знайти завершення війни шляхом переговорів.

Зі свого нового посту в Києві посол Ма, як повідомляється, заявив , що «Китай і Україна є традиційними дружніми партнерами… і я сповнений впевненості в перспективах поглибленого розвитку двосторонніх відносин». Передумовою будь-якого поглиблення відносин Пекін-Київ було б припинення війни Москви проти України. Китай має значні економічні інтереси в Україні, і конфлікт протилежний їм, а також значну економічну взаємодію Китаю з іншими європейськими державами. Дійсно, відносини Пекіна з більшістю цих столиць є напруженими через війну та позицію проросійського нейтралітету Китаю. Маючи досвід Ма в сфері контролю над озброєннями, він потенційно міг би зіграти певну роль у військовій деескалації РФ і КНР  проти України.

Для суттєвого руху до справедливого миру в Україні участь Китаю видається вирішальною. Без істотних змін на полі бою чи поштовху з боку Пекіна Москва навряд чи буде відкрита до добросовісних переговорів, спрямованих на припинення війни в Україні.

ФОТО: Заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Китаю в Україні Ма Шенкуня. (МЗС України)

Як Сі Цзіньпін врятував російську армію від розгрому в Україні

Після того, як Путін наказав нахабно вторгнутися на Україну в лютому минулого року, Росія зазнала низки жорстких санкцій з боку Європейського Союзу, США, Канади та інших країн. Але Сі Цзіньпін, як і раніше, називає Росію стратегічним союзником і надає явну та приховану допомогу агресорам. Явна допомога – це геополітична підтримка війни Росії в Україні. Менш очевидною є неявна матеріальна допомога, яку надає КНР російським  окупаційним силам в Україні та військовій промисловості в Росії.

Усі бачили, що контрнаступ української армії просувався повільніше, ніж усі очікували. Як з’ясувалося, матеріальна підтримка Росії з боку Китаю дозволила Путіну зберегти свою військову машину та серйозно ускладнила великомасштабний контрнаступ України проти російських окупаційних сил.
Сі Цзіньпін дуже обережно допомагає Москві. Він уникнув перетину червоної лінії, приховавши від Росії смертоносну зброю. Однак масовий експорт будівельного обладнання, обладнання та промислової продукції з Китаю до Росії є ключем до підтримки працездатності російської воєнної промиловості. Володимир Путін відвідав Пекін минулого місяця, щоб взяти участь у форумі «Пояс і шлях» (раніше “Один пояс і один шлях”) та зустрітися із Сі Цзіньпіном.

Дані державної торгівлі, зібрані Атлантичною радою, великим аналітичним центром США, показують різке збільшення російського імпорту товарів подвійного призначення китайського виробництва. Ці матеріали відіграли важливу роль у зміцненні позицій російської окупаційної армії в Україні.

Німецьке ділове видання IntelliNews повідомило, що переважна більшість матеріалів, які ввозять Росія з Китаю, є легальною торгівлею і не підпадають під міжнародні санкції проти Росії.

Але будівельна техніка китайського виробництва допомогла російській армії зміцнити оборонні позиції на ранніх етапах російсько-української війни, особливо у будівництві потужних укріплень.

У доповіді Атлантичної ради зазначається, що експорт китайського обладнання в Росію запобіг розгрому російської армії.

У серпні та вересні 2022 року Україна досягла значного прогресу у протидії російській агресії, особливо в Харківській області. Зіткнувшись із катастрофою, російська армія почала будувати оборонні позиції. Вони встановили так звану «лінію Суровікіна» (командував окупаційними військами).

“У вересні експорт екскаваторів з Китаю до Росії збільшився більш ніж утричі порівняно з минулим роком, що збіглося з будівництвом лінії Суровікіна”, – йдеться у заяві Атлантичної ради.

У доповіді також йдеться про те, що великомасштабний імпорт Росією китайської техніки, у тому числі надважких вантажівок – це може допомогти російським військовим заводам виробляти техніку, необхідну для підтримки її бойових можливостей та логістичних ліній постачання.

Інтерпол видав ордер на арешт Путіна за звинуваченням у тероризмі. Разом із Путіним ордер на арешт був виданий і уповноваженому президента з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Як зазначає Reuters, згідно ордеру на арешт, Путін і Львова-Бєлова можуть бути заарештовані та передані МКС у будь-якій зі 123 країн, що ратифікували Римський статут.

Солдати НВАК без запрошення прибирали вулиці у Гонконгу після масових акцій протесту

Десятки китайських військовослужбовців у шортах і футболках прибирали барикади та каміння на території біля Гонконзького баптистського університету.
У КНР як і в Україні є проблеми із “сепаратистами”. Тому КНР повинна відмежуватися від незаконних ДНР і ЛНР створених Росією на окупованій українській території

У суботу, 16 листопада, у Гонконгу, десятки одягнених у футболки та шорти китайських військовослужбовців Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) прибирали барикади та каміння на території біля Гонконзького баптистського університету. Разом з ними у прибиранні взяли участь сотні людей, одягнених у звичайний одяг.

У КНР як і в Україні є проблеми із “сепаратистами”. Тому Китай повинен не підтримувати російську підривну діяльність в Україні по розпалюванню штучного сепаратизму, а явно підтримати територіальну цілісність України. КНР повинна категорично відмежуватися від терористичних організації ДНР і ЛНР, які створені Росією на захопленій території українського Донбасу і підривають міжнародний авторитет КНР як країни-миротворця та країни добросовісного бізнесу

Незвична акція китайських військових привернула до себе увагу, оскільки останніми місяцями чимало жителів Гонконгу побоюються, що для придушення протестів Китай застосує військових. А тому ця акція була сприйнята багатьма як прихована демонстрація сили Пекіном.

Речник місцевого уряду повідомив, що влада Гонконгу не просила солдатів НВАК про допомогу, а ініціатива щодо участі у прибиранні виходила від військових. Згідно із законодавством, адміністрація Гонконгу може звернутися по військову допомогу до Пекіна, якщо сама не впорається з протестами. Поки таких звернень ще не надходило.

Близько десяти тисяч солдатів НВА розміщені в Гонконгу після того, як колишня британська колонія була передана КНР в 1997 році. За непідтвердженими даними, кількість військових могли таємно суттєво збільшити, повідомляє агенція новин dpa. Експерти вважають малоймовірним використання Пекіном армії для придушення протестів, оскільки це викличе негативну реакцію у світі.

Пізніше цього дня у Гонконгу відновилися сутички протестувальників з правоохоронцями. Біля Технічного університету мітингарі кидали у поліцейських “коктейлі Молотова”, правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ та гумові кулі, передає агенція Reuters.

Останнім часом сутички в Гонконгу часто відбуваються саме в університетських містечках. Тисячі студентів та активістів зводять там барикади, а також зберігають катапульти, “коктейлі Молотова”, луки, стріли та іншу вуличну зброю.

Напередодні поліція Гонконгу повідомила, що під час акції протесту 14 листопада було затримано двох німецьких студентів. Їх підозрюють в участі у недозволеному зібранні.

Протести в Гонконзі тривають уже кілька місяців. Жителі міста почали протестувати проти ухвалення закону про екстрадицію правопорушників за запитом китайської влади та не припинили акції після скасування розгляду цього законопроєкту. За даними організаторів, у деякі дні в акціях брали участь понад мільйон людей.

Китай є найбільшим імпортером української агропродукції, експорт якої зростає

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:
Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%), Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%), Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%), Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%), Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як витікає із інформації, оприлюдненої Міністерства аграрної політики України, Китай увійшов до ТОП-5 країн-імпортерів аграрної продукції  і очолює цей список.

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:

  1. Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%),
  2. Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%),
  3. Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%),
  4. Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%),
  5. Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як видно з розподілу інших 4-х місць рейтингу, український експорт аграрної недостатньо системний і зрозумілий. Невеличкі Нідерланди імпортують агропродукції більше ніж Індія…

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795 ,9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура  експорту аграрної продукції була такою:

  • країн Азії – 41,4% (6 529 млн дол. США);
  • країн ЄС – 33,9% (5 344,2 млн дол. США);
  • африканських країн – 15,2% (2 400,5 млн дол. США);
  • країн СНД – 6,6% (1 045,2 млн дол. США);
  • США – 0,4% (66,4 млн дол. США);
  • інших країн – 2,5% (390,2 млн дол. США).

Найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури – 43,3%, олії – 20,8% та насіння олійних культур – 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту:

  • продукції рослинництва – на 22,9% (кукурудзи – на 61,3%, пшениці – на 26%, насіння ріпаку – на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії – на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії – в 2,2 рази, ячменю – на 24,5%, сої – на 14%, олії соєвої – на 56,3%, олії соняшникової – на 1,9%, тютюну та виробів з нього – на 13,6%,
  • продукції тваринництва – на 5,7% (м’яса та субпродуктів домашньої птиці – на 15,3%, молока згущеного – на 36,5%, меду – на 26,4%, яєць птиці – на 13,9%, живої ВРХ – на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції – 6,9%.

Про Мотор Січ, Україну і Китай

Далі подана інформація, яка розкриває основні елементи механізму рейдерського захоплення українських підприємств корумпованими українськими чиновниками та іноземцями, у тому числі китайцями – на прикладі Мотор Січ.

До 1994 року компанія Мотор Січ називалася “Моторобудівник”, і саме під цією назвою воно було спочатку внесене в перелік об’єктів для приватизації, а потім за ініціативою уряду Кучми взяло участь в експериментальному плані приватизації. Головна ідея була в тому, щоб співвласниками підприємства стали його працівники, а також пенсіонери, які відпрацювали на ньому все життя. Їм було запропоновано 41% акцій. Власниками ще 15% могли стати особи, ніяк не пов’язані з компанією, через вільний продаж. Решта акцій також підлягала приватизації. 17% – на конкурсній основі, і решта 27% – стратегічному інвестору під зобов’язання запустити виробництво нових авіадвигунів. Теоретично це мало призвести до того, що в компанії з’явилися б кілька співвласників, кожний з яких був би зацікавлений в її розвитку. На практиці ж відбулося те, що й на решті приватизованих промислових гігантів у 1990-х роках. Директор заводу В’ячеслав Богуслаєв через фірми-посередники скупив акції у працівників, та зробив все, щоб близькі до нього структури перемогли на інвестиційному конкурсі. Він став фактично одноособовим власником підприємства, яке називалося вже по-новому – Мотор Січ.

Звичайно, на цей момент вже ні про який статус стратегічного не йшлося. Аналітик Михайло Гончар в інтерв’ю для “Радіо Свобода” висловив думку: “У свій час була зроблена помилка – а ми ж тепер розуміємо, що корумпований державний апарат за певних умов продасть, що завгодно, – “Мотор Січ” була приватизована”.

Подібна схема була скопійована в СРСР у китайців, де “червоні директори” також приватизували багато підприємств за допомогою влади і політики КПК, лідери якої зрозуміли, що надмірна централізація державного управління у володінні промисловими підприємствами стримує їх розвиток у ринкових умовах і не дозволяє ефективно розвиватися. Проте, в КНР зуміли захистити і розвинути свій економічний потенціал.

“Мотор Січ” на сьогоднішній день вже 25 років є приватною акціонерною компанією, а у держави Україна наразі нема жодної акції цього підприємства.

Акції “Мотор Січ” до 2017 року вільно оберталися на ринку цінних паперів, і їх мав можливість вільно купити будь-хто,

Наразі основними власниками “Мотор Січ” є група китайських приватних власників, що здійснили покупку акцій заводу за кредитні кошти, надані китайськими банками, із загальною вагою приблизно 75% акцій і допомогли “Мотор Січ” у 2016 році отримати пільговий кредит у розмірі 100 млн доларів з умовою залишення підприємства під управлінням Богуслаєва.

Пан Богуслаєв володіє наразі лише 6% акцій і є, згідно з діючою акціонерною угодою, почесним президентом компанії, враховуючи неможливість сумісництва на посаді народного депутата, яким він був до останнього часу.

В АМКУ розглядається питання не “купівлі-продажу китайцям”, а питання дозволу на концентрацію акцій з метою СПІЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ. Це прямо зазначено на офіційному сайті АМКУ. Мова йде про отримання дозволу від АМКУ на понад 25% акцій для Держави Україна як ПОДАРУНОК оціночною вартістю 250 млн доларів від компаній “Скайрізон” і “Сіньвей Груп”, а також на дозвіл на концентрацію (викуп китайським інвестором у китайських власників) понад 50% акцій для приватної китайської компанії “Скайрізон” та “Сіньвей Групп”.

Дана вище інформація на основі публікації Володимира Цибулько, https://24tv.ua/statti_tag4571/