У 1980-х роках активно вивчав КНР, запрошувався для циклу аналітичних доповідей на китайську тематику аудиторією більше ніж 100 чоловік. Доповіді отримували високі оцінки.
З 23 по 27 листопада у білоруському місті Вітебськ проходив XXIX Міжнародний фестиваль сучасної хореографії IFMC-2016 – про це повідомило білоруське видання Наша Ніва nn.by та інші.
На фестивалі виступали тридцять танцювальних колективів і окремих танцюристів з Білорусі, Росії, України, Литви, Польщі, Швеції, Естонії, Молдови та Китаю. Всього – 32 колективи з 9 країн.
Білоруські танцюристи з Білоруського державного університету культури і мистецтв завоювали першу премію за експериментальну виставу «Після До».
Китайський танцюрист, соліст Центрального ансамблю пісні і танцю армії КНР Юйчен Яо визнаний кращим танцівником та отримав Гран-прі та приз 5000 $.
Найбільше призових місць у фестивалі завоювали українці і росіяни.
Судячи зі списку виконавців та переможців, білоруське журі міжнародного фестивалю дуже дипломатичне.
Білорусь (біля 10 млн. населення) визначена важливою логістичную базою на новому Шовковому Шляху, який проходить залізницею з Китаю через РФ і Білорусь до Німеччини.
Без експертів зрозуміло, що Китай з населенням більше ніж 1,3 мільярди населення є величезним ринком споживання промислової і сільськогосподарської продукції, продуктів харчування, а також має нагальну потребу комусь продавати вироблену своїм населенням продукцію, щоб забезпечити себе харчуванням і підвищити рівень життя. З урахуванням того, що більше мільярда населення проживає на відносно компактній території, Китай є дуже цікавим ринком збуту багатьох видів продукції.
24 листопада в Києві близько 250 українських виробників продуктів харчування зібралися на спеціалізованій конференції, щоб обговорити питання експорту товарів до Китаю. Мета заходу – визначити перспективи, шляхи та інструменти успішного виходу на східний ринок.
Перед присутніми виступила радник міністра аграрної політики і продовольства України Владислава Рутицька, яка вказала, що Китай зараз – це найбільший торговий партнер України. Але обсяг продажів для китайського партнера у перерахунку на одну особу не перевищує 15 центів. Україні є куди рости у кількості поставок до Китаю. Наприклад, експорт зернових в КНР зараз є однією з найбільш маржинальних галузей економіки – в 2015 році показник був на рівні 35%”.
Начальник управління економічного співробітництва МЗС України, заступник Голови Ради експортерів та інвесторів при МЗС України Олександр Данилейко зазначив, що 90% українського експорту в Китай – це сировина. Така структура повинна бути змінена. За його словами, одним з напрямків перспективного співробітництва є створення в Україні підприємств з китайськими інвестиціями для переробки української сировини, щоб експортувати до Китаю вже готовий продукт. Китайський ринок відкритий для українських продуктів харчування. Попит на товари з України стає дедалі більшим, проте в умовах конкуренції виробникам треба активно рекламувати і просувати свої продукти.
Засновник компанії “Укр-Китай Коммуникейшин” В’ячеслав Лисенко (організатор конференції) відзначив, що “Китайці готові спробувати Вашу продукцію, вони будуть нести її до свого оточення. Але не потрібно розраховувати, що просування ваших товарів буде швидким. Китайцями потрібен час для того, щоб звикнути до нових продуктів”
За останні роки китайці стали багатшими і стали більше споживати імпортні продукти харчування, адже асоціють їх з кращою екологічністю, ніж китайські продукти. Адже вони добре знають, що рекордні китайські врожаї потребують великої кількості добрив, використання генно-модифікованих продуктів. Для прикладу, білорусько-російська компанія “Білоруська калійна компанія” (БКК) поставить до Китаю 1,5 млн. тон калію у 2017-2019 роках.
Тому в українських виробників досить високі шанси продавати в Китаї як сільськогосподарську сировину, так і готові продукти харчування, при цьому велике значення має не генно-модифікована продукція, а натуральна.
Підвищити зацікавленість українців у постачанні якісних продуктів харчування може забезпечення прибутковості насамперед не за рахунок штучного підвищення урожайності, а за рахунок переробки в Україні сільськогосподарської продукції у готові продукти харчування.
Щоб швидко досягти цієї мети, варто залучити китайські інвестиції у будівництво переробних українських підприємств в Україні.
Також можливо вирощувати сільгосппродукцію і переробляти її в продукти харчування під контролем китайських замовників.
Очевидно, що мова не може йти про продаж китайцям українських земель з огляду на можливу експансію китайського мегабізнесу і мегадержави Китай (більше 1,3 млрд. населення) на відносно значно менший український бізнесу і державу Україну (більше 40 млн. населення).
Очевидно, також, що з огляду побудови Китаєм залізничного маршруту нового Шовкового шляху повз Україну через Білорусь, українські виробники не повинні забувати про постачання сільськогосподарської продукції до Індії, інших країн Азії, Океанії, Африки, Латинської Америки, Євросоюзу.
У теперішній час активного розвитку експорту України і закріплення українських експортерів на певних світових ринках, українцям і китайцям важливо знайти спільну мову щодо взаємовигідного бізнесу. Особливо це вигідно китайцями з їхніми мегапотребами у споживанні і експорті. Адже тут, як і скрізь у бізнесі діє добре відомий принцип – партнера простіше утримати у своєму бізнесі, ніж повернути. Сьогоднішня китайська політика у цьому відношенні не завжди вірна.
Російське видання “Комсомольская правда” показала особливості виробництва китайських овочів в Російській Федерації. Очевидно, що українська продукція не страждає такими недоліками:
Як повідомили з Мінську білоруське агентво БЕЛТА та китайське агенство Сіньхуа, «Білоруська калійна компанія» (БКК, білорусько-російське підприємство) поставить у 2017-2019 роках до Китаю півтора мільйони тон калійних добрив. Це визначає меморандум про співпрацю між БКК і китайською компанією “China National Chemical Construction Corporation” (CNCCC). Меморандум про постачання білоруських калійних добрив до Китаю на три роки підписали 24 листопада 2016 року гендиректор БКК Олена Кудрявець і президент CNCCC Ся Цінлун під час візиту китайської делегації в Білорусь.
Довідка: Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Білоруська калійна компанія» (БКК) – це білорусько-російське підприємство, один з найбільших постачальників калійних мінеральних добрив на пострадянському просторі та у світі. «Білоруська калійна компанія» заснована у квітні 2005 року підприємством “Виробниче об’єднання “Білоруськалій”» (Республіка Білорусь,50% акцій БКК) та відкритим акціонерним товариством “Уралкалій” (Російська Федерація, 50% акцій БКК). У травні 2008 року акції розподілилися наступним чином: “Уралкалій” – 50% , “Білоруськалій” – 45% і державне об’єднання “Білоруська залізниця” – 5%. У 2010 і 2011 роках , питання купівлі ВАТ “Білоруськалій”, обговорював російський мільярдер Сулейман Керімов з Татарстану з президентом Республіки Білорусь Олександром Лукашенком. Тому власники БКК можуть змінитися. Торговими операціями БКК управляє головний офіс у Мінську за сприяння шести представництв за кордоном. Регіональні представництва БКК діють у Нью-Делі, Пекіні і Сінгапурі, планується відкриття представництва в Сан-Паулу. БКК експортує білоруський калій більш ніж у 100 країн світу. У 2015 році частка БКК у світовому експорті калійних добрив склала 19,3%. У 2015 році БКК продала близько 9,2 млн тон білоруських калійних добрив, проте це на 300 тис. тон менше результату рекордного 2014 року. У 2015 році індійська компанія IPL уклала з БКК контракт на поставку білоруських калійних добрив до Індії у 2016-2020 роках. Калійні добрива – основна стаття білоруського експорту на індійський ринок, за рахунок чого експорт з Білорусі до Індії перевищує індійський експорт до Білорусі. Білоруси обговорювали з індійським послом питання про покупку Індією акцій БКК, але за пропозицією посла це питання відкладене на пару років, передає «БЕЛТА».
Під час підписання меморандуму про постачання білоруського калію до Китаю, президент CNCCC Ся Цінлун відзначив значні результати, досягнуті білоруським постачальником на китайському ринку. Його вразили високий рівень виробництва і найсучасніші технології, які він побачив на “Білоруськалій”. Відповідальний підхід, надійність, якість – це те, що китайці цінують у білоруському партнері, і те, що створює упевненість у перспективах подальшого взаємовигідного співробітництва. БКК спільно з CNCCC має намір і надалі оптимізувати постачання калію на китайський ринок та удосконалювати логістичні рішення.
Довідка. Компанія “China National Chemical Construction Corporation” (CNCCC) – один з основних імпортерів калію до КНР. Ця велика компанія займається виробництвом і продажем добрив і хімічної продукції. 100% акцій CNCCC належить корпорації CNOOC – провідній китайській компанії з видобутку шельфової нафти.
Під час підписання меморандуму про постачання білоруського калію до Китаю гендиректор БКК Олена Кудрявець зазначила, що обсяги поставок, передбачені угодою, значимі для обох сторін. Факт підписання чергового меморандуму свідчить про довгостроковий характер співробітництва БКК та китайської компаній. Документ послужить зміцненню довгострокового і взаємовигідного співробітництва з компанією CNCCC.
У Білорусі по суті є лише один залізничний маршрут транспортування мінеральних добрив до Китаю та Індії, який проходить через територію Російської Федерації, що робить Білорусь з населенням 9,5 мільйонів людей цілком залежною від російського керівництва, яке знаходиться у процесі дискретно-безперервної гібридної агресії по відношенню до сусідів.
25 листопада у Гамбурзі (ФРН), на церемонії закриття 7-го Гамбурзького саміту у рамках Китайсько-європейського форуму виступила з промовою заступник прем’єра Держради КНР Лю Яньдун.
У своєму виступі Лю Яньдун вказала на велику стійкість китайської економіки, широкий простір для її розвитку і достатній потенціал для зростання.
Особливо вона відзначила наявність у Китаї трьох переваг: більш 900 млн робочих рук, понад 170 млн кадрів, які мають вищу освіту і професійні навички, а також кілька сотень мільйонів людей із середнім доходом, кількість яких невпинно збільшується. За її словами, ці переваги забезпечують потужну підтримку для зростання китайської економіки.
На початку цього року Китай представив 13-й п’ятирічний план економічного і соціального розвитку країни, підкресливши прихильність нової концепції інноваційного, скоординованого, зеленого, відкритого і загальнодоступного розвитку, що в свою чергу вказало напрямок для майбутнього розвитку Китаю.
Лю Яньдун взяла участь у Форумі з питань вищої освіти і науково-технологічних інновацій в Берліні. (Фото Сіньхуа)
Лю Яньдун заявила, що розвиток Китаю є можливістю для всього світу. Зростання економіки Китаю в 2015 році за сумарною величиною було рівнозначним величині економіки середнього за розміром економічного суб’єкта і склало чверть світового економічного зростання.
За попередніми розрахунками, у найближчі п’ять років обсяг імпорту Китаю досягне 8 трлн доларів США.
Китай отримає іноземний капітал на суму 600 млрд доларів США і інвестує за кордоном 750 млрд доларів США.
Число туристичних поїздок з Китаю складе 700 млн людино-разів.
Китайський ринок, китайське виробництво, китайські ініціативи, китайські послуги і споживча спроможність китайських туристів стануть довгостроковими рушійними силами світового економічного зростання.
Китай висунув ініціативу “Пояс і шлях” для того, щоб, з одного боку, перетворити можливості Китаю в можливості для всього світу, а, з іншого, перетворити можливості усього світу в можливості для Китаю і тим самим домогтися спільного розвитку шляхом взаємовигідного співробітництва.
Ініціатива “Пояс і шлях” нерозривно зв’язує жвавий Східноазіатський економічне коло і розвинений європейське економічне коло, відкриваючи нове вікно можливостей для поглиблення співпраці між Китаєм і Європою, Китаєм і Німеччиною.
Лю Яньдун заявила, що Європа є як головним місцем призначення, так і важливою складовою частиною “Економічної пояса Шовкового шляху” і “Морського Шовкового шляху 21-го століття” ( “Пояс і шлях”).
Завдяки сприянню сполучення ініціативи “Пояс і шлях” і європейського інвестиційного плану Китай і ЄС вже домоглися реального прогресу у створенні інвестиційного фонду і платформи взаємозв’язку, поглиблення співробітництва у галузі цифровізації, розгортанні діалогу в правових питаннях і сприяння людським контактам.
18 європейських країн вже стали членами-засновниками Азіатського банку інфраструктурних інвестицій, а сім європейських країн підписали з Китаєм меморандум про співпрацю у галузі будівництва “Поясу і шляху”.
Китай приєднався до Європейського банку реконструкції та розвитку, а Китай і Німеччина створили механізм координації сполучення стратегій “Китайська обробна промисловість – 2025” і “Німецька промисловість – 4.0”.
Станом на кінець 2015 року було введено в експлуатацію 16 залізниць між Китаєм і Європою, що пролягають через Євразію, виконані в цілому 1260 рейсів, а вартість доставлених вантажів склала майже 5 млрд доларів США в рік.
Сполучення китайської і європейської стратегій розвитку відкриє більш широкий “фарватер” для “великого корабля” китайсько-європейського співробітництва, а також надасть нові можливості для підприємств двох сторін.
Заступник (віце-прем’єр) Держради КНР Лю Яньдун 23-26 листопада перебувала у Федеративній Республіці Німеччині – на запрошення уряду для участі в 7-му Гамбурзькому саміті у рамках Китайсько-європейського форуму, а також у заходах , спрямованих на розширення гуманітарних обмінів між двома країнами.
Під час будівництва електростанції в місті Фенчен у провінції Цзянсі (Східний Китай), вранці о сьомій годині 24 листопада стався обвал охолоджувальної вежі.
Унаслідок обвалу загинуло не менше 74 людей, з них упізнані 68 чоловік. Вік загиблих 23 … 53 роки.
