У Пекіні лідери ЄС закликали лідера КНР Сі Цзиньпіна виправити торговельний дисбаланс з ЄС, і вплинути на Росію для припинення війни в Україні

Стає все більш помітно, що війна Росії проти України – це фактично китайська війна “чужими руками” Росії проти країн євроатлантичного простору (Євросоюзу і НАТО). Якщо допустити, що путінська Росія і КНР Сі Цзиньпіна переможуть, то є гарантований розпад Євросоюзу на окремі держави, які попадуть під контроль КНР і РФ. Першими жертвами будуть невеликі держави Європи (Угорщина, Слаччина, країни Балтії, інші). Також першими жертвами Китаю стануть країни входу нових китайських шляхів “Одного поясу і одного шляху” до Євросоюзу. Це Польща (вхід через Білорусь) і Італія (вхід через море), можливо Турція, Греція, ін. Здається, Італія відмовилася від участі у китайському міжнародному проекті. КНР у будь-якому випадку отримує виогоду від виграшу чи від програшу Росії у війні. Путін затягнув свою країну у геополітичний глухий кут, у якому не має виграшу. Керівництво Китаю повинно памятати, що завдячуючи миру і співпраці з Європою і США, Китай вперше досяг прогресу у якості життя китайців.

Лідери Європейського Союзу закликали Китай у четвер виправити торговельний дисбаланс країни з Європою та натиснути на Росію, щоб вона припинила війну в Україні.

Під час перших за понад чотири роки особистих переговорів між главами Китаю та Європейського Союзу президент Сі Цзіньпін і прем’єр-міністр Лі Цян зустрілися в Пекіні з Шарлем Мішелем, президентом Європейської Ради, та Урсулою фон дер Ляєн, президентом Європейської комісії. Найбільш важливі теми подані далі.

Війна в Україні

У своїй вступній промові фон дер Ляєн підтримала Сі Цзіньпіна щодо тісних зв’язків Пекіна з Кремлем, сказавши, що Китай може зробити більше, «щоб покласти край російській агресії проти України».

Як головний торговий партнер Росії, Китай допоміг Путіну обійти західні санкції, спрямовані на покарання його економіки. Фон дер Ляєн і Мішель тиснули на Сі і Лі щодо цих прибуткових стосунків.

Підтримка Китаєм вторгнення Росії в Україну посилила і без того напружені відносини між Пекіном і Заходом. Згідно з даними китайської митниці, після початку війни Пекін закупив більше російської нафти, ніж будь-яка інша країна. Повідомляється, що Китай також надіслав дрони та інше передове обладнання в армію Путіна.

Сі довгий час заперечував свою прихильність до Кремля. Але для європейських чиновників його мовчання щодо передбачуваних військових злочинів Росії говорить голосніше, ніж слова.

Під час зустрічі в четвер європейські лідери дали зрозуміти, що вони хочуть, щоб Китай посилив свій економічний вплив на Росію, щоб закликати до припинення вогню.

Виступаючи перед пресою після саміту, фон дер Ляєн сказала: «З початку війни ми чітко усвідомили, що те, як Китай позиціонуватиме себе проти російської агресії проти України, також визначатиме наші відносини».

Торговий дефіцит

Минулого року ЄС зафіксував дефіцит торгівлі з Китаєм у розмірі 426 мільярдів доларів, що більше, ніж будь-коли раніше.

Переговори в четвер виявили зростаючий розрив у торгівлі, зокрема між Комуністичною партією Китаю Сі та Європою, лише через кілька днів після того, як Італія вирішила вийти з ініціативи «Один пояс, один шлях», розгалуженої міжнародної мережі торговельних угод та інфраструктурних проектів Китаю.

Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, яка прийшла до влади минулого року, давно критикувала участь своєї країни в ініціативі «Один пояс, один шлях».

Європейський Союз позиціонує себе пліч-о-пліч зі США, навіть офіційно називаючи Китай «стратегічним суперником».

Сі сказав європейським лідерам, що зміцнення «політичної взаємної довіри» означає «усунення всіх видів втручання», очевидно маючи на увазі Вашингтон.

У вересні Європейський Союз розпочав розслідування того, чи виробники електромобілів у Китаї отримували державні субсидії для компенсації збитків, що є антиконкурентною практикою. У разі вини електромобілі, імпортовані до Європи з Китаю, можуть бути оподатковувані. Це розслідування викликало презирство з боку китайських чиновників.

Особливо делікатне питання – наскільки Європейський Союз має дозволити конкуренцію Китаю на ринку електромобілів.

Сі сказав, що Китай і Європейський Союз повинні виробити «правильне сприйняття» один одного і прагнути до порозуміння.

Прем’єр-міністр Китаю Лі Цян закликав Європейський Союз «бути розсудливим, запроваджуючи обмежувальну економічну та торговельну політику та вживаючи заходів, щоб підтримувати ринки торгівлі та інвестицій відкритими».

Фон дер Ляєн сказала, що одним із досягнень прогресу стало те, що Китай погодився встановити більш чіткі вказівки щодо того, як і коли європейські фірми можуть передавати дані з країни. Жорсткі та часом незрозумілі обмеження Китаю щодо транскордонних інформаційних систем вплинули на здатність Європи вести бізнес у цій країні.

Деякі відомості для цього звіту надійшли від Associated Press, Agence France-Presse та Reuters, VOA

Посол України в КНР про Першу Китайську Міжнародну Імпортну виставку (ЕКСПО)

На днях Надзвичайний і Повноважний Посол України в КНР Олег Дьомін дав ексклюзивне інтерв’ю українській службі Міжнародного радіо Китаю про участь української делегації у майбутній міжнародній вистаці ЕКСПО у КНР. Далі подається повний текст інтерв`ю з посиланням на першоджерело

1. Перша Китайська Міжнародна Імпортна ЕКСПО скоро відкривається в Шанхаї. Як ми знаємо, Україна направить досить велику делегацію на ЕКСПО. Чи не могли б Ви розповісти, чому саме українська сторона приділяє таку значну увагу цій події?

Так, дійсно, подія значна. І уже те, що це перша в світі виставка, присвячена саме імпортним відносинам, імпортній продукції, відбувається в Китаї, і те, що вона проводиться за ініціативи Голови КНР пана Сі Цзіньпіна не могло не викликати великого інтересу в Україні. Тим паче, що було персональне запрошення для участі в цій виставці і китайська сторона люб’язно надала Україні можливість відкрити свій національний павільйон. Я мушу сказати, що нам дуже приємно, що наш національний павільйон буде знаходитися поруч з павільйоном Китаю. Це для нас велика честь і також велика довіра. Тобто, і Китай, і Україна постійно підкреслюють, що вони дуже добрі і довгочасні торговельні партнери. І це друга причина чому ми дійсно беремо участь в цій виставці. І, звичайно, третє: це те, що одобрим партнерам час від часу треба підтверджувати свій імідж, показувати нові розробки, показувати на що сьогодні здатна в даному випадку Україна, які в неї нові ідеї, і які преференції вона може надати тим, хто працює разом з нею. І четверте: це можливість залучення до спільних проектів, до спільного виступу на світовому ринку таких двох стратегічних партнерів як Україна і Китай. Це неабияка ідея, але дійсно спільно ми можемо робити дуже цікаві і важливі для всього світу речі.

2. Чи не могли б Ви більш детально розповісти про склад української делегації? Які українські експортери будуть представлені на ЕКСПО?

Наша українська делегація буде дуже багаточисленна. Очолювати її буде перший віце-прем’єр, він же міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. У складі також буде керівництво Міністерства аграрної політики (ми з вами в цьому відношенні маємо дуже гарні стосунки), Міністерства інфраструктури, тому що воно пропонує ряд серйозних проектів в рамках знову ж таки ідеї і програми «Один пояс – один шлях». Крім того, буде дуже багато недержавних структур – приватних виробників, які добре відомі в Китаї. Такі, як «Антонов» – виробник літаків, виробники турбін, машинобудівної продукції, аграрної тощо. Але основний акцент в цьому році і на цій виставці Україна вирішила зробити на інноваційних технологіях. Перш за все, це – інтерактивні технології. Це інтерактивні прилади для дітей, щоб вони краще навчалися. Це і спеціальне обладнання, яке переводить голос людини відразу в текст – чи то український, чи китайський. Можливі величезні інтерактивні столи, де одночасно можна реалізувати більше 12 програм, де можна одночасно працювати, замовляти їжу в ресторані, розраховуватися і все таке інше. Тобто, якраз те сучасне, яке цікавить всіх. І ми сподіваємося, що ця продукція викличе інтерес серед відвідувачів нашого національного павільйону. Також високотехнологічне обладнання в медицині. Це те, що добре розвинуте в Китаї, ми знаємо це, але й Україна може показати свої розробки в цьому відношенні. Це і спеціальне обладнання, яке знімає всі параметри організму людини і передає їх на смартфон. Це і спеціальне обладнання, яке допомагає формувати правильну поставу скелету людини. Це і вивчення радіаційного фону. Все, що стосується контакту пацієнта з лікарем навіть на великій відстані. Тобто, найбільш сучасні медичні технології. Ще одна дуже цікава обставина буде представлена в нашому павільйоні – це участь виробників, які роблять продукти своїми руками. Тобто, handmade. Спеціально напередодні виставки був проведений всеукраїнський конкурс, і переможці цього конкурсу зі своїми виробами, які вони виробляють в малому бізнесі, в середньому бізнесі, будуть теж представлені в нашому павільйоні. Це і дитячі іграшки, вироби зі скла, ювелірні вироби, це все те, що робиться руками у невеличких фірмах, приватних компаніях, але це те, що може викликати інтерес в потенційного інвестора, потенційного партнера і вся ця продукція може бути поставлена в Китай або інші країни. І найцікавіше, що крім національного павільйону наша країна братиме участь в трьох майданчиках: сільське господарство, високотехнологічне виробництво і послуги. Зрозуміло, що на стенді сільського господарства ми покажемо наші нові продукти, екологічно чисті, з зерна, шоколаду, молока – з усього того, що зараз все більше і більше подобається китайцям. В нас будуть представлені високотехнологічні машинобудівні елементи. Також послуги освіти і українського туризму. Це нова сторінка для китайських туристів. Ми сподіваємося, що це сподобається. І ще одне. Я хочу заінтригувати наших глядачів тим, що на виставці будуть представлені анімаційні фільми в форматі 3D, поставлені за мотивами українських казок – «Мавка» та інші. Це те, що викликало фурор у Європі і ми думаємо, що нашим китайським друзям це теж сподобається.

3. Чи здатна ця ЕКСПО дати поштовх подальшому розвитку торгово-економічних відносин між КНР та Україною? Якщо так, то яким чином? Загалом, на які результати українська сторона очікує від участі у цій ЕКСПО?

Ми сподіваємося, що китайський споживач, китайські партнери, потенційні інвестори подивляться на Україну з точки зору розвинення можливостей України для постачання додаткових товарів в Китай та інші країни. Що мається на увазі? Сьогодні Україна має екологічно чисту сільськогосподарську галузь. Сьогодні ми можемо в Україні розміщувати колосальні виробництва тієї продукції, яка потрібна сьогодні Китаю. Це продукти харчування, одяг та інші. Це, можливо, продукція, яку будуть поставляти ці підприємства в Європу. Знову ж таки, в рамках спільної торгівлі. Для нас і для китайської сторони – це особливо важливо, тому що це абсолютно чітко вкладається в формулу «Один пояс – один шлях». Ми разом формуємо ці виробництва, ми разом працюємо на торгівлю, ми разом приходимо до покупців і пропонуємо класний сучасний товар і маємо від цього спільну вигоду.

Я теж Вам дуже вдячний за це інтерв’ю і хочу Вам презентувати маленький товар, який буде на цій виставці. Щоб ви цей шоколад скуштували і знали смак української презентації на виставці. Будь ласка.

Джерело

Китай збільшив імпорт ячменю з України на 163%

Як повідомив сайт UBR у 04.05. 2018 та 18.08.2018 сайти Національний Промисловий портал з посиланням на Latifundist, а останній з посиланням на Украгроконсалт   За 2017/2018 маркетинговий рік експорт українського ячменю до Китаю зріс на 163%.

За 2017/2018 маркетинговий рік (липень-червень), Україна експортував до Китаю 789,4 тис. тонн ячменю, що на 163% більше, ніж за минулий рік.

Найбільшими ринками збуту українського ячменю в цьому сезоні залишаються Китай, Саудівська Аравія, Євросоюз і Лівія. Збільшується експорт ячменю в Туреччину. У звітний період Україна поставила на цей ринок на 25% більше ячменю, ніж за весь минулий сезон.

У зв’язку з істотним збільшенням експорту ячменю з України в Китай (на 163% в порівнянні з відвантаженнями в 2016/17 МР) відзначається скорочення поставок на такі ринки збуту як Лівія, Іран, Ізраїль, Туніс та інші.

Крім того, в поточному сезоні Україна не експортувала ячмінь в ОАЕ, Оман, Єгипет, Бангладеш і деякі інші країни. Експортний потенціал по ячменю на сезон 2017/18 оцінюється експертами порядку 4,5 млн тонн.

Вказується, що в 2017/18 МР Україна експортувала ячменю на 20% менше торішнього показника в обсязі 4,3 млн т (5,3 млн т в 2016/17 МР).

В останньому місяці сезону темпи експорту ячменю з України залишалися на досить високому рівні. Україна експортувала 75,8 тис. тонн, що на 2% більше, ніж місяцем раніше, проте той обсяг на 20% відстає від показника червня минулого року, – відзначають експерти.

Стабільним споживачем українського зерна залишається ЄС. У 2017/18 МР поставки ячменю в даному напрямку виросли на 25%.

Україна з початку 2018/19 МР, за станом на 15 серпня 2018 рік експортувала 3,89 млн тонн зернових, що на 221 тис. тонн менше показника за аналогічний період минулого року. Загальне зменшення обсягів вирощування ячменю в Україні зв`язано з акцентом на інші зернові.

РОСІЯ. За попередніми підсумками 2017/18 МР, експорт ячменю з Росії на 94% перевищив обсяги зовнішніх поставок минулого сезону, досягнувши рекордного показника більше ніж 5,83 млн т . У червні спостерігалося характерне для закінчення сезону зниження темпів експорту – на 43% менше, ніж в травні, але на 54% вище червня минулого року.

Зростання поставок відзначається практично на всі ключові ринки збуту. Так, в 2017/18 МР Саудівська Аравія імпортувала 2,3 млн тонн ячменю, що на 86% більше, ніж в 2016/17 МР. Поставки в Іран збільшилися на 183% – до 1,4 млн тонн. Найбільш значним було зростання поставок до Туреччини – до 563 тис. тонн проти 50 тис. Тонн в минулому сезоні. Після перерви в 2016/17 МР, в поточному сезоні Кувейт імпортував 157,9 тис. Тонн, увійшовши до числа найбільших ринків збуту російського ячменю.

Таким чином, за підсумками сезону 2017/18 МР РФ продала на зовнішні ринки дещо більше ячменю, ніж Україна, проте з урахуванням чисельності населення, Україна (~43 млн населення) виробляє на порядок більше ячменя на душу населення ніж РФ (~143 млн населення).

Основні аграрні підсумки 2017/2018 маркетингового року України і Китай

За попередніми підсумками 2017/2018 маркетингового року Україна експортувала 39,4 млн т зернових. З них зарубіжні поставки кукурудзи становили 17,7 млн т, пшениці – 17,1 млн т, ячменю – 4,3 млн т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, цей результат майже на 10% менше рекордних показників 2016/2017 маркетингового року, коли на світовий ринок було поставлено 43,9 млн т вітчизняного збіжжя.

За січень-червень 2018 року експорт вітчизняних зернових становив 18,6 млн т на суму 3,2 млрд дол. США. Це на 11,4% менше, ніж за відповідний період минулого року, зауважив науковець.

У I півріччі 2018 року за кордон було продано 5,8 млн т пшениці (1,0 млрд дол. США), кукурудзи – 12,1 млн т (2,0 млрд дол. США), ячменю – 0,4 млн т (85 млн дол. США).

Найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2018 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.

Китай експортував 10,4% зернових України.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль утримує Єгипет, частка якого у загальному експорті цієї продукції у січні-червні 2018 року склала 14,8% вартісних обсягів поставок, зазначив експерт.

Помітні частки в українському експорті зернових припадали на  Іспанію (8,8%), Нідерланди (7,1%), Іран (7,0%), Італію (6,5%) та Туніс (5,1%).

Разом з Ізраїлем, Туреччиною і Марокко названі країни приносять понад 70% доходів від всього експорту продукції даної групи, підсумував Микола Пугачов.

Щодо рентабельності виробництва в Україні сільгоспродукції

Виробництво переважної більшості агропродукції у сільськогосподарських підприємствах України у 2017 році було прибутковим, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо рівня рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, торік рівень рентабельності виробництва зерна склав 25,0% проти 37,8% у 2016 році, насіння соняшнику – 41,3% проти 63%, цукрових буряків – 12,4% проти 24,3%, овочів відкритого ґрунту 15,6% проти 19,7% відповідно. Тобто майже по усіх видах рослинницької продукції – крім нетипової для сільгосппідприємств картоплі –рентабельність виробництва зменшилася. Найбільше вона знизилася по цукрових буряках – майже удвічі, наголосив науковець.

У тваринництві вперше за останні 25 років рентабельним стало виробництво м’яса великої рогатої худоби – 3,4% проти (-24,8%) у 2016 році. Також стало рентабельним виробництво м’яса свиней – 3,5% проти (-4,5%) торік. Хоча цей показник ще значно менший за історичний максимум останніх 25 років: у 2015 році рентабельність виробництва м’яса свиней сягнула 12,7%, нагадав академік.

Другий рік поспіль рентабельним було і виробництво м’яса птиці (без врахування переробленого на власних потужностях): 7,0% минулого року і 5,0% – у 2016 році.

Водночас вперше з 2006 року збитковим стало виробництво яєць (-9,0)%. У 2016 році вони ледь втримали рентабельність у 0,5%, тоді як 2015 року рентабельність виробництва цього виду продукції птахівництва сягнула рекордного з 1994 року рівня у 60,9%, зауважив Юрій Лупенко.

Збитковим залишилося виробництво м’яса овець і кіз (-39,9)% проти (-35,2)% у 2016 році.

Зменшення рівня рентабельності виробництва більшості видів сільськогосподарської продукції посилюватиме переорієнтацію сільгосппідприємств на найбільш маржинальні, в першу чергу зернові та технічні культури, крім цукрових буряків, підсумував Юрій Лупенко.

По матеріалам ННЦ Інститут аграрної економіки