Саміт BRICS 2024 у Казані, що проходив 22–24 жовтня, став першою зустріччю у розширеному форматі, до якого увійшли нові члени — Іран, Саудівська Аравія, ОАЕ, Єгипет та Ефіопія. Основною метою обговорень було зміцнення глобальної багатополярності, сприяння інтересам країн Глобального Півдня та розбудова незалежної економічної системи, яка зменшила б залежність від західних фінансових інститутів.
На саміті було прийнято “Казанську декларацію”, яка підкреслює необхідність реформування глобальних організацій, зокрема ООН та Світової організації торгівлі (WTO), для кращого представлення інтересів країн, що розвиваються. Лідери також домовилися посилити співпрацю в галузях торгівлі, технологій та безпеки, а також підтримати регіональні організації, такі як Африканський Союз та Шанхайська організація співробітництва, як важливі платформи для регіональної співпраці.
Розширення BRICS і прагнення до багатополярного світу стали центральними темами саміту, оскільки блок прагне посилити свій вплив та створити нові можливості для міжнародного розвитку й співробітництва, уникаючи геополітичних конфліктів із Заходом. Також обговорювались питання миру і стабільності, включаючи ситуацію в Україні, де лідери підкреслили необхідність мирних переговорів та пошуку дипломатичних рішень.
Цей саміт є показовим для зміни балансу сил у світі, оскільки BRICS спрямовує зусилля на створення альтернативних механізмів підтримки розвитку, таких як Новий банк розвитку (NDB), та резервних фондів для країн-членів, що стикаються з економічними труднощами.
Китай територіально наближує до себе місце прийняття важливих політичних функцій російської столиці. адже колись Татарське ханство було частиною нинішнього Китаю, частиною монголо-татарської орди, пізніше “Золотої орди”. Населення нинішньої Монголії – 3,5 млн. людей, а населення внутрішньої Монголії (тепер це провінція КНР – 24 млн. людей). Варто знати, що у 16-му столітті цар Іван Грозний знищив древню Казань як столицю Кримського ханства, разом з її жителями і захисниками з прилеглих земель; трупи вбитих захисників Казані московити два тижні відправляли на плотах по прилеглій річці Волзі – для залякування жителів прилеглих територій. У честь перемоги Московії над Казанню, на Червоній площі у Москві був побудований Храм Василія Блаженного (початкова назва: Храм Покрови Богородиці на Ро́ві). Історія про Казанський кремль, побудований згідно наказу Івана Грозного, ймовірно, настільки принизлива для казанських татар, що у Вікіпедії відсутня навіть читабельна сторінка про Казанський Кремль на татарській мові, адже московська історія про Казань і Казанський кремль – фальсифікована у Московії-Росії. Великий сором для генерального секретаря ООН Антоніо Гуттериша висловлювати своє захоплення архітектурою і історією казанського кремля, побудованого кривавим московським царем Іваном Грозним, який у приступі психічного захворювання забив посохом свого сина – див картину Іллі Репіна (“Иван Грозный и сын его Иван 16 ноября 1581 года”). Можливо, ця смерть була божою карою царю за звіряче вбиство жителів Казані під час її штурму московитами 23 серпня – 2 жовтня 1552 року.
Джерела: