На засіданні РНБОУ розглянуто держоборонзамовлення-2021 та повернення у держвласність «Мотор Січі»

У питанні захоплення #МоторСіч китайський бізнес при підтримці держави і своїх агентів впливу в Україні  у черговий раз показав себе з дуже негативної сторони. Нахабне застосування незаконних за оцінкою СБУ та інших експертів механізмів прихованого викупу та накопичення акцій Мотор Січ, погрози на адресу України привели у кінці кінців до розгляду питання про Мотор Січ серед інших на засіданні Ради національної безпеки і оборони України.

Під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося засідання РНБОУ, на якому були розглянуті питання державного оборонного замовлення на 2021 рік, повернення у державну власність АТ «Мотор Січ», та продовження дії обмежувальних заходів щодо низки банків з російським капіталом, повідомляє пресслужба Глави держави.

Загалом на засіданні РНБОУ було розглянуто вісім питань, зокрема, показники державного оборонного замовлення на 2021 рік.

Також була затверджена Стратегія деокупації та реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

«Це буде відкритий документ. Усі зможуть з ним найближчим часом ознайомитися. Крім того, ми вирішили на засіданні РНБО, що Стратегія деокупації Криму буде мати офіційний переклад англійською мовою, і всі наші партнери отримають цей документ найближчим часом», – повідомив Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов на брифінгу за результатами засідання РНБО.

У цьому контексті Службі безпеки України доручено вивчити обставини голосування депутатами Верховної Ради 27 квітня 2010 року так званих Харківських угод щодо можливої державної зради.

Крім того, учасники засідання заслухали доповідь щодо стану розслідування справ про державну зраду, дезертирство, терористичну діяльність та порушення військової присяги.

Також РНБОУ продовжила ще на три роки застосування персональних, економічних та інших обмежувальних заходів щодо двох російських банків, які діяли з 2019 року і термін застосування яких спливає 19 березня 2021 року.

На засіданні РНБОУ було розглянуто питання про стан виконання рішення Ради нацбезпеки і оборони від 1 березня 2018 року «Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів держави у сфері авіабудування», уведеного в дію указом Президента 6 березня 2018 року № 58.

Як повідомив Олексій Данілов, РНБОУ ухвалила рішення, що підприємство «Мотор Січ» найближчим часом у законний спосіб буде повернуто у власність Української держави.

Також Рада національної безпеки і оборони розглянула ініціативу щодо оприлюднення на наступному засіданні комплексного звіту голови Державної служби геології та надр України щодо використання надр держави.

Рішенням РНБОУ сьогодні створений Центр протидії дезінформації. За словами Олексія Данілова, Центр починає працювати з наступного вівторка. Він розташовуватиметься в ситуаційному центрі РНБО на вул. Банковій. До його роботи будуть залучені розвідники, представники міністерств і відомств.

«Це буде окремий Центр, побудований за таким самим принципом, як Національний координаційний центр кібербезпеки РНБО та Комітет з питань розвідки, який працює при Апараті РНБО. У Центру протидії дезінформації буде окремий керівник, який призначатиметься указом Президента», – зазначив Секретар РНБОУ.

Була розглянута ситуація щодо припинення ПАТ «Донецькоблгаз» постачання природного газу споживачам Донеччини у зимовий період, зокрема населенню та підприємствам теплової генерації.

«Через дослідження, яке ми провели в Апараті РНБО, з’ясувалося, що власниками «Донецькоблгазу» є дві компанії, які чомусь зареєстровані у Гонконзі. Щодо них буде проведена відповідна перевірка, і в разі виявлення тих чи інших порушень «Донецькоблгаз» буде повернутий до державної сфери управління найближчим часом», – сказав Олексій Данілов.

Також розглядалося питання посилення боротьби з організованою злочинністю, яка контролює незаконне переміщення контрафактних підакцизних товарів з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей. На наступному засіданні відповідні служби мають надати доповідь з цього питання.

«Маємо поставити крапку в цьому складному питанні. Є три тютюнові фабрики, які розташовані на окупованих територіях, і інші підприємства, які виробляють підакцизні товари, які в обхід усіх можливих кордонів потрапляють в Україну. Маємо покласти цьому край», – пояснив секретар РНБОУ.

Зазначимо, що керівництво КНР та представники КНР в ООН до цього часу не визнали захоплення путінською Росією Кримського півострову України.  Це негативно впливає на оцінку доброчесності нинішнього КНР та його керівництва. Фактично, своїм потуранням російській воєнній гібридній агресії проти українців, керівництво КНР підтримує переділ післявоєнного світу гібридними воєнними методами, що у багатьох країнах викликає глибокі сумніви у доброчесності намірів китайської міжнародної стратегії “Один пояс, один шлях”.

Керівництво КНР повинно не вчити українців доброчесності та боротьбі з корупцією, а побороти китайську внутрішню і зовнішню мегакорупцію, припинити підтримувати в ООН російську воєнну гібридну агресію проти України, припинити використовувати китайську міжнародну ініціативу “Один пояс – один шлях” для захоплення українських активів через своїх агентів. 

Китайські неякісні товари та послуги не мають стратегічного значення для України. Проте, як видно, українські продовольчі товари, передові технології (авіаносці, транспортні літаки “Ан”, двигуни “МоторСіч”, ін.), українські інженери та науковці – мають стратегічне значення для китайців.

Чому ж тоді у внутрішніх виданнях КНР, у тому числі у виданнях КПК, у китайських виданнях на російській мові  Україну завжди зображають у темних, непривабливих фарбах, забуваючи про китайські недоліки.

Див. також.

Вперше в Україні – книга, що зруйнує стереотипи про Піднебесну!

Після потужного реформаторського удару Ден Сяопіна Китай не лише оновився й повстав з попелу руйнувань, завданих йому  комуністичними експериментами, а й набрав неймовірного, небаченого (як на погляд західного світу) прискорення.

Книга про те, як Китай розширює свій вплив на всіх континентах і визначає глобальні правила світової гри.

Видавництво BurdaMedia пропонує вашій увазі книгу, котра різко і кардинально змінить ваші уявлення про сучасний світ і ролі в ньому значних політико-економічних гравців: вперше українською видано книгу Франка Зірена «Китай? Майбутнє!» 

книгу Франка Зірена «Китай? Майбутнє!»,  burda.ua
Книга Франка Зірена «Китай? Майбутнє!». Переклад на українську мову видавництвом BurdaMedia в Україні

Автор книги Франк Зірен – німецький журналіст, письменник і документаліст, закликає: час звернути увагу на Китай – державу, котра семимильними кроками торує собі шлях у майбутнє, вчиться, розвивається, багатіє й інвестує. Ще трохи, стверджує Зірен, і Китай посяде місце серед супердержав. І це не заява відстороненого аналітика-теоретика. а обґрунтоване твердження знавця-практика. 

Усе, що відбувається у велетенській країні – третій у світі за площею й найбільшій за кількістю населення серед усіх держав, – Франк Зірен знає напевне. Вже чверть століття він спостерігає за усіма процесами зсередини. Тривалий час він, перебуваючи у Китаї, працював оглядачем та аналітиком для щотижневиків Wirtschaftswoche та «Zeit», нині співпрацює з видавництвом Handelsblatt. Його дописи завжди вирізнялися чіткістю викладення, серйозною аргументацією, наявністю красномовних, яскравих прикладів на доказ сказаного. Нині він чи не найкращий серед експертів з «китайської проблематики». Його книги про Китай, що вийшли у видавництві «Шпігель», стали бестселерами наукової літератури, привернули увагу ділової спільноти й були перекладені на кілька мов, зокрема й китайську, що доводить правдивість викладеної інформації. Також Зінер став автором і режисером кількох документальних фільмів про Китай, котрі викликали жвавий інтерес і фахівців, і широкого загалу. 

Навіщо книга про Китай українському читачеві? Ґрунтовно й дохідливо це пояснює видавець, генеральний директор BurdaMedia Андрій Вдовиченко:

«Головне, чого я прагнув – це надати читачеві можливість, базуючись на інформації та висновках автора, замислитися, як насправді може виглядати світова співдружність через три, п’ять, десять років і яку роль відіграватиме не тільки Китай, котрий активно прагне повернути собі роль світової супердержави, якою був багато століть поспіль, але й Україна та вся Європа, частиною якої ми, українці, так прагнемо бути».

Книга «Китай? Майбутнє!»– не лише про устрій, порядки, економіку, технології, особливості менеджменту чи освіти, не тільки про реформи й звершення Піднебесної. Вона – про глобальні світові процеси в цілому, про зміни і виклики сьогодення, про зв’язки й відносини Китаю зі світом, його майстерну побудову тактики й стратегії, його тонкі й продумані політичні кроки задля досягнення поставленої мети. Зрештою, ця книга –  про пошук оригінальних і несподіваних шляхів вирішення надскладних задач, на розв’язання яких Європі й Америці вочевидь бракує чи фантазії, чи натхнення.

Китай може вийти на провідні позиції, він має для цього і можливості, й потенціал. І це не підступи спраглих першості, не амбіції нувориша, це – законне право того, хто старанно й наполегливо, докладаючи титанічних зусиль, просувається своїм шляхом. 

Китайське місто Шанхай

Бунд або Вайтан – прибережна територія та заповідний історичний район в центрі Шанхаю.
Китайське місто Шанхай, вигляд з іншої сторони (місто у смозі)
Бунд або Вайтан – прибережна територія та заповідний історичний район в центрі Шанхаю, вигляд з іншої сторони, смог у місті

Отож, запрошує Зірен, придивіться: Піднебесна випереджає тих, на кого ще вчора дивилася знизу вгору і від кого сумирно чекала допомоги й підтримки.

Після потужного реформаторського удару Ден Сяопіна Китай не лише оновився й повстав з попелу руйнувань, завданих йому  комуністичними експериментами, а й набрав неймовірного, небаченого (як на погляд західного світу) прискорення. Він досі вірний ідеям соціалізму, однак це соціалізм іншого ґатунку – з китайською специфікою, і він, немов на чотирьох китах, стоїть на політиці чотирьох модернізацій. Осучаснена країна, закрила парадний вхід для решти світу, але не відсторонилася від світових викликів і добре обізнана з усім, що відбувається в усіх сферах наук і технологій. 

У якій би царині ви не працювали – маркетинг, економіка, міжнародні стосунки, ІТ-технології… – ця книга стане вам у нагоді, дасть і поживу для роздумів, і тему для дискусій з друзями й колегами, і нові ідеї. А ще допоможе у вашій професійній діяльності, адже у сучасному світі усе так тісно пов’язане!

Відтак, щоб правильно оцінювати процеси, що відбуваються сьогодні по обидва боки Атлантики, неодмінно слід враховувати китайську складову, пам’ятати, що Китай – серйозний гравець і на політичній карті світу, і в економічній площині в усіх її галузях. 

Придбати видання ви можете за посиланням або замовити у компанії Burda Media Ukraine, заповнивши форму

Як китайці трансформували українські танки у китайські, які блокували український танковий експорт

Китайський основний бойовий танк VT-4

Польське видання Wojsko i Technika оприлюднило цікавий матеріал про особливості трансформування українських і російських танків радянського походження у китайські, які блокували український танковий експорт. Стаття про танки наочно свідчить, чим може закінчитися  співробітництво КНР (населення ~1,4 млрд. людей) та України  (населення ~0,042 млрд. людей) чи Польщі (населення ~0,038 млрд. людей) або Білорусі (населення ~0,01 млрд. людей)  у будь-якій сфері. Простий неупереджений розгляд свідчить, що така небезпека особливо актуальна в умовах китайської міжнародної глобальної ініціативи “Один пояс, один шлях” і знаходить своє підтвердження у багатьох реальних геополітичних подіях різного масштабу.

На початку квітня 2020 року до Нігерії прибув транспорт з першою партією нових танків VT-4, закуплених у Китайській Народній Республіці. Через два тижні стало відомо про ще більший експортний успіх цієї китайської бойової машини. Так, черговим користувачем VT-4 буде Пакистан. Під час пандемії COVID-19, яка вирує світом, Китай, що виходить з її тіні, посилює свої позиції на ринку зброї. Танки для Пакистану будуть першими, виготовленими після початку пандемії. Але як в Китаї дійшли до створення танка, що згодом став конкурентом українському “Оплоту”?

Багато років поспіль Китайська Народна Республіка розглядалася у сфері бронетехніки переважно як виробник копій радянських конструкцій. Клони T-54 – танки Тип-59 і Тип-69 – успішно змагалися з оригінальними виробами за експортні замовлення для країн третього світу. Вочевидь, вони вигравали завдяки своїй низькій ціні.

Т-54-2

Т-54-2

З часом китайська оборонна промисловість не лише здобувала досвід, а й отримувала за кордоном нові технічні рішення і технології, які поступово освоювалися і впроваджувалися у нових проєктах.

Так, оригінальне озброєння замінили більш потужним – 105-мм гарматою з британським корінням, а потім навіть копією радянської 125-мм гармати 2A46. Частина танків отримала більш сучасні системи управління вогнем, нові системи зв’язку.

Танк Type-59

Китайська бронетехніка. Перші дві машини – танки Тип-59

З часом посилили й бронезахист. Під час поточних модернізацій також використали рішення, розроблені у Китаї для чергових версій розвитку клонів радянських танків. У результаті “китайський Т-54” все більше відрізнявся від прототипа як з точки зору зовнішнього вигляду, так і бойового потенціалу. Машини цього типоряду все ще залишаються на озброєнні.

Останніми представниками цього ланцюжка є танки Tип-59G – Tип-59G(BD) Durdźoj, що стоять на озброєнні Збройних сил Бангладеш, а також VT-3, які купила Танзанія.

Tип-59G(BD) Durdźoj
Tип-59G(BD) Durdźoj

Tип-59G(BD) Durdźoj Збройних сил Бангладешу

У 80-х роках було визнано, що акумуляція здобутого Китаєм технічного досвіду уможливлює стрибок в еволюції бронетехніки. Тому частину технічних напрацювань на базі Т-54 спрямували на розробку нових машин серії Тип-80/85/88.

Китайський танк Тип-88

Танки Тип-88А

Ці конструкції привнесли багато нового, найважливішим було впровадження нових корпусів, а надалі також нових зварних башт з оригінальним китайським рішенням модулів спеціальної броні.

Озброєння частини танків цього сімейства становлять копії запозиченої з радянського Т-72 гладкоствольні 125-мм гармати з механізованим автоматом заряджання.

Еволюційний розвиток цього напрямку триває, його останнім досягненням є танки Тип-96 (ZTZ-96), “робочі конячки” Народно-Визвольної Армії Китаю (НВАК), а також VT-2, що пропонується на експорт.

Тип-96 (ZTZ-96)

Танк Тип-96 (ZTZ-96)

Своєю чергою, створення танка WZ-123 стало революційною зміною. У певному сенсі, його можна вважати танком Т-72 “по-китайськи”. З радянським оригіналом цю машину пов’язує зовнішній вид і озброєння.

WZ-123

Танк WZ-123

Втім, вона отримала силовий агрегат, створений на основі “західних” рішень, адже в Китаї визнали можливості конструкцій, започаткованих від радянського двигуна В-2, такими, що вже досягли піку своїх можливостей.

Танк WZ-123 започаткував нову лінію розвитку. Представниками одного з напрямків є найсучасніші основні бойові танки НВАК, а саме машини Тип-99 i Тип-99А (ZTZ-99). З іншого боку цього еволюційного дерева знаходяться експортні конструкції.

Китайські танки

Спрощена схема еволюції китайських середніх і основних бойових танків

Першою з них був танк Тип 90-II, відомий також під маркетинговою назвою MBT-2000. Його версія з силовим агрегатом українського виробництва була прийнята на озброєння Збройних сил Пакистану під назвою Al Chalid і продукується локально.

Al Chalid

Пакистанський Al Chalid

На підставі цього успішного проєкту Китайська Північна Група Промислових корпорацій (NORINCO, China North Industries Corporation) розробила варіант VT-1. Він мав становити найбільш просунуту частину китайської експортної пропозиції, свого роду клас “преміум”.

Крім VT-1, NORINCO розробила також згадані вже VT-3 i VT-2, призначені для потреб менш заможних або менш вимогливих клієнтів. На початку другої декади XXI століття VT-1 i VT-1A (із вдосконаленою системою управління вогнем) було прийнято на озброєння армій Бангладеш, Марокко і М’янми.

Танк БМ

Український танк “Оплот”

У 2009 році китайський танк обрали також у Перу, де він обійшов польський PT-91P і український “Оплот“. Однак китайці не змогли використати цей успіх, на заваді укладення контракту на 80-120 танків стала залежність від українських виробників комплектуючих, передусім, двигуна і трансмісії. Випадок у Перу став для NORINCO важливим уроком, з якого швидко зробили висновки.

MBT-3000 входить до гри

Робота над наступником VT-1, або новим китайським експортним танком категорії “преміум”, розпочалася у 2009 році. Однією із головних вимог була заміна силового агрегату закордонного виробництва на вітчизняний аналог.

Разом з цим, йшлося про покращення управління вогнем і бронезахисту, по аналогії з машинами Тип-99 і Тип-99A. Вперше новий танк було показано наприкінці 2011 року в одній з програм китайського публічного телебачення.

Вже на перший погляд він відрізнявся від попередніх похідних машини Тип-90. Башта отримала додатковий захист з розподілом на секції та клиноподібною формою у передній частині.

Машина отримала багате електронне й оптоелектронне оснащення. Найбільших змін зазнала тильна частина корпусу, у перебудованому моторному відділенні встановили новий двигун і трансмісію.

Спочатку танк вважався модернізацією VT-1/MBT-2000, але у червні 2012 року стало відоме його фактичне означення – VT-4/MBT-3000. У вигляді моделі машина дебютувала на міжнародній виставці озброєння Eurosatory у Парижі. Два роки по тому було оприлюднено також існуючі прототипи.

Китайський танк VT-4

Основний бойовий танк VT-4 під час динамічного показу на виставці в Жухаї у 2016 р.

Перший з них, у конфігурації, відомій з 2012 році, демонструвався на виставці China International Aviation & Aerospace Exhibition 2014 у Жухаї. Другий брав участь у динамічних заходах, де показав дуже добрі тяглові характеристики.

Машина відрізнялася від першого прототипу, зокрема заміною 12,7-мм кулемета на башті на дистанційно керований, розміщенням пускових димових гранат, а також посиленим захистом бокових проєкцій передньої частини башти.

Танки “Оплот-Т” на параді у Таїланді

Першим користувачем цих танків став Таїланд. Щоправда, у 2011 році ця країна придбала 49 українських “Оплотів” (у версії “Оплот-Т”), але виробник з Харкова не зміг вчасно виконати контракт. Бангкок, незадоволений темпом виробництва танків, вирішив придбати танки ще й у Китаю.

Читайте також: Чому наш танк “Оплот” так і не доїхав до нашої армії

У 2017 році Королівські Тайські Сухопутні Війська отримали першу партію з 28 машин VT-4, сплативши за них еквівалент 153 млн USD (що дає ціну за одну машину нижче 5,5 млн USD). На початку 2019 року до них долучилися чергові 11 машин, придбаних за 62 млн USD. Повідомлялося про можливість придбання чергових 14 танків.

Прототип MBT-3000/VT-4

Прототип MBT-3000/VT-4 вже з дистанційно керованим 12,7-мм кулеметом на башті

Другий користувач VT-4 залишався невідомим до початку квітня 2020 року. Саме тоді з Китаю до Нігерії прибув вантаж військового майна й озброєння, у т.ч. щонайменше 4 танки. Це мала бути лише перша партія замовлення.

Закупівля VT-4 Нігерією виявилася великою несподіванкою. І хоча наприкінці минулого року там повідомлялося про бажання придбати ОВТ, однак як ймовірного постачальника тоді називали Росію.

Нігерійський танк VT-4

Нігерійський VT-4 з першої партії поставлених машин після вивантаження з судна.

Невдовзі після прем’єри новим танком зацікавилися також представники Пакистану. У 1990 році Ісламабад підписав з Пекіном угоди щодо осучаснення пакистанських бронетанкових сил і розбудови оборонної промисловості.

Китайський танк

Вперше VT-4 узяв участь у випробуваннях у Пакистані у 2015 році, коли на пустинному полігоні Бахавалпур він змагався з “Оплотом-М”.

На підставі цих угод Пакистан модернізував свої танки Tип-59 (до стандарту Al Zarrar), прийняв на озброєння машини Tип-69-IIMP, Tип-85-IIAP і, нарешті, розпочав ліцензійний випуск танків Al Chalid. У 2015 році в Пакистані ініціювали програму створення нового основного бойового танка Al Hajder.

З огляду на зазначене, Пакистан перетворився на природню ціль для маркетингових заходів NORINCO з її танком VT-4. У тому ж 2015 році китайський танк брав участь у тестах, що пройшли на пустельному полігоні Бахавалпур, де VT-4 мірявся силами з танком “Оплот-М”.

Це було перше змагання між китайською й українською машинами й, за неофіційними даними, на ньому краще продемонстрував себе саме “Оплот”. Та через війну на сході України Київ не був у стані використати цю ситуацію.

Іншим кандидатом у програмі Al Hajder мав бути турецький танк Altay. Однак плани Анкари у 2007 році зіпсувало рішення ФРН про припинення експорту силових агрегатів MTU.

Невдовзі в Ісламабаді повернулися до теми закупу китайських танків, тим більше на фоні чуток про плани поповнення бронетанкових сил Індії на кількасот танків Т-90С. Тому, коли на початку 2018 року з’явилися фото з випробувань VT-4 у Пакистані, у ЗМІ заговорили про близькість вибору на користь китайської машини.

VT-4 Пакистан

VT-4 під час тестів у Пакистані у 2018 році

Однак перемовини затягнулися. І лише у квітні 2020 року разом із фото знов виготовлених танків Пакистан назвали в якості їхнього майбутнього користувача. За деякими повідомленнями, йшлося про закупівлю біля 100 машин. Інші джерела подають цифру у 176 танків за 860 млн USD (тобто 4,8 млн USD за одну машину), з можливістю розширення контракту на чергові 124 машини.

Джерело: Про танк, що вбив українського танкового експорта

Щодо експорту китайських танків до Пакистану, то тут є геополітичні й економічні чинники. КНР є геополітичним “гарантом” територіальної цілісності мусульманського Пакистану (населення ~0,22 млрд. людей), у якого є територіальні проблеми із сусідньою Індією (населення ~1,4 млрд. людей). Індія – геополітичний сусід і суперник КНР, має на озброєнні російські танки, тому раніше Пакистан закупив українські танки, які відносно недорогі, проте могли реально перемогти російські танки. Проте, КНР дещо покращив свої танки-клони з українських і російських, має перспективу їх розвитку, потужні можливості виробництва і має реальні геополітичні важелі впливу на Пакистан. Очевидно, що важливим гіпотетичним суперником китайської танкової “орди” є танки Росії та Індії. Крім цього, ймовірно, за допомогою підтримки неоголошеної війни путінської Росії проти України, Китай у значній мірі послабив експортні можливості України як свого конкурента у боротьбі за різноманітні ринки збуту.

Щодо експорту китайських танків до Нігерії (населення ~0,195 млрд. людей) й інших країн то тут варто виділити бажання захопити їх у своє колоніальне володарювання як “Серединної імперії” і Нової глобальної “Золотої Орди”. Для цього КНР використовує достатньо великі кредитні можливості і вже навіть намагається використовувати приватні військові компанії китайського походження, що навіть знайшло своє відображення у останньому фільмі Джекі Чана.

Українцям під час будь-якої форми співробітництва з китайцями необхідно ретельно захищати свої права, добитися від китайців справедливої плати за використані українські ресурси, блокувати спроби китайських агентів в Україні зашкодити інтересам українців під маскуванням насамперед китайської вигоди в українсько-китайських відносинах.

Китай купував й копіював українські газотурбінні двигуни для бойових кораблів ВМС НВАК?

Українське підприємство “Зоря-Машпроєкт”, розміщене у місті Миколаєві,   виготовило понад 2300 морських газових турбінних двигунів (ГТД) і кілька тисяч редукторів, якими оснащено понад 500 бойових кораблів у 20 країнах світу. Це складає чверть газотурбінного світового флоту. При цьому розробка нових ГТД на “Зоря-Машпроєкт” триває.

Китайські есмінці свого часу оснащувалися американськими ГТД LM2500, але після запровадження США ембарго на постачання таких турбін Пекін звернувся до України, де придбав 10 ГТД UGT25000 і повний комплект технічної документації.

На основі української газової турбіни UGT25000 були розроблені китайські газові турбіни QC280, продуктивність яких була покращена в порівнянні з UGT25000, а робоча потужність збільшена до 30 000 кВт.

ГТД QC280 призначені для оснащення нових есмінців типу 055 (Nanchan-class) водотоннажністю до 12000 тонн. Останні є найбільшими представниками свого класу у складі ВМС Китаю. Наразі локалізація виробництва QC280 перевищила 95%.

Україна у 2013-2014 роках також постачала на експорт до КНР малі десантні кораблі на повітряній подушці типу “Бізон” (МДКВП типу “Бізон”, українська версія радянського проєкту “Зубр”), які виготовлялися в Феодосії, в Кримському півострові України. У рамках контрактів також передбачалося, що українська сторона буде постачати для замовників запасні двигуни й запасні частини, а також забезпечувати сервіс і ремонт. При цьому Китай отримав повний комплект технічної документації на проєкт МДКВП. Перший МДКВП відправили в Китай у квітні 2013 року, другий – 1 березня 2014 року, напередодні воєнного захоплення “зеленими чоловічками” Росії Кримського півострова України. Обидва побудованих на суднобудівному заводі “Море” (Феодосія) МДКВП вже увійшли до складу китайського флоту, добудова двох інших завершувалася з українською технічною допомогою.

Загалом планами командування ВМС Національної визвольної армії (НВАК) КНР передбачається довести кількість десантних кораблів на повітряній подушці до 10-15 одиниць. Україна при цьому залишає за собою поки що виробництво для них морських ГТД.

Щоправда, з урахуванням будівництва в КНР власного підприємства з виробництва газових турбін, не можна виключати, що надалі китайці можуть перейти на ліцензійне і, навіть, власне виробництво морських ГТД.

Джерело: shipbuilding.mk.ua (Миколаїв – місто корабелів)

Прем`єр Шмигаль: КНР – найбільший торговельний партнер України; позитив у ВВП України

Як повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму facebook-каналі, КНР – найбільший торговельний партнер України .

Експорт українських товарів у серпні зріс на 13% проти липня 2020. Якщо порівнювати з минулим роком, то падіння експорту серпень до серпня склало лише 1,6%, що надзвичайно позитивний сигнал в умовах світової кризи та падіння економік наших партнерів.

Головний торговельний партнер України за 8 місяців цього року — це КНР. За цей час експорт наших товарів у Китай сягнув 4,35 млрд доларів, що на 85%, або на 2 млрд доларів більше, ніж у 2019 році. Відкриття нових ринків, у тому числі в Азії та Африці — це важливий напрямок з підтримки наших експортерів. До речі, товарообіг із РФ за перші 8 місяців цього року зменшився на 33% і зараз перебуває на історичному мінімумі. Основна причина — зменшення імпорту російських товарів на 39%.

Будівництво інженерних споруд (доріг, мостів) у липні 2020 року було на 10,4% більшим, ніж у липні 2019 року. Саме будівництво доріг за програмою Президента «Велике будівництво» сприяло тому, що загальний об’єм будівництва фактично не зменшився до липня 2019 року (попри зниження у секторі житлового будівництва на більш ніж 30%). На наступний рік у нас не менші плани й по будівництву доріг, і по будівництву соціальної інфраструктури й плани щодо розширення програми «Велике будівництво» на розбудову систем зрошування та мостів.

У серпні бюджет виконано на 115% порівняно з планом (+13,2 млрд грн додаткових надходжень). Податкові органи перевиконали індиктив четвертий місяць поспіль завдяки боротьбі зі схемами (у серпні на +33%). Так само збільшення доходів спостерігається в минулому місяці на митниці (+6,5% до минулого року та +1,1% до плану).

Загалом майже на 26 млрд грн скорочено невиконання планових показників доходів загального фонду держбюджету, яке накопичилось за перші чотири місяці року, — з 44,2 млрд грн на 1 травня до 18,4 млрд грн на 1 вересня.

Ще одним фактором відновлення економіки є той факт, що за останні 2 місяці кількість безробітних зменшилася на 41 тисячу осіб. Загалом через центри зайнятості за час карантину працевлаштовано більш ніж 260 тисяч осіб. Завдяки урядовим програмам по частковому безробіттю вдалося зберегти 370 тисяч робочих місць. Робочі місця — один із ключових факторів, згідно з яким Уряд будує свою економічну стратегію.

Успішні програми доступного кредитування. Станом на кінець серпня ми можемо з упевненістю сказати, що програма президента «5-7-9%» має успіх серед мікро- і малого бізнесу. Видано вже понад 6,5 млрд доступних позик для більш ніж 2,5 тисячі підприємств. Також цього тижня Рада підтримала наші напрацювання щодо програми портфельних гарантій. Тепер малий та середній бізнес зможе отримати ще більш доступні кредити, адже держава буде гарантувати перед банком до 80% позики. У бюджеті на наступний рік ми плануємо не тільки продовжити ці програми, а і збільшити їх об’єм. Вперше за історію незалежності невеликі підприємці отримали такі низькі ставки для розвитку та підтримки власної справи.

Рейтинги міжнародних фінансових агентств. Цього тижня одне з топових рейтингових агентств R&I (Японія) підвищило суверенний кредитний рейтинг України з “B” до “B+”. Подальший прогноз по рейтингу — стабільний. Так само стабільний прогноз дає й агентство Fitch, яке підтвердило рейтинг на рівні ”B”. Такі рейтинги — це важливий сигнал, який демонструє, що економічна політика Уряду та Президента отримує позитивні оцінки від міжнародних фінансових агентств.

І насамкінець приємна новина з галузі літакобудування. Вперше за історію незалежності українське підприємство «Антонов» зібрало літак АН-178 без російських деталей. Підприємство має величезний експортний та науковий потенціал. Водночас літаки АН мають стати частиною державного оборонного замовлення.