Міністерство аграрної політики та продовольства України підписало важливу угоду з Китайською Народною Республікою, яка дозволить розширити перелік українських аграрних товарів на китайському ринку. Згідно з домовленістю, будуть визначені ветеринарно-санітарні та фітосанітарні вимоги для постачання водних продуктів дикого вилову (риба та морепродукти) та гороху.
Це стало результатом тісної співпраці між Міністерством аграрної політики, Держпродспоживслужбою, українськими аграрними асоціаціями та Генеральною митною адміністрацією КНР, за активної підтримки Посольства Китаю в Україні.
Відкриття китайського ринку для українських рибних продуктів та гороху, що стало можливим завдяки угоді між Україною та Китайською Народною Республікою, підписаною 6 березня 2025 року, має значний потенціал як для України, так і для КНР. Ось аналіз вигоди для обох сторін:
Вигоди для України
Зміцнення економіки та валютних резервів
Експорт рибних продуктів дикого вилову (риба та морепродукти з природних водойм) і гороху до Китаю відкриває нові джерела доходів для України. У 2024 році експортна вартість рибної продукції зросла на 80,3% до $56,3 млн, а виробництво гороху прогнозується на рівні 476 тис. тонн у 2024/2025 маркетинговому році. Доступ до китайського ринку, одного з найбільших у світі, може суттєво збільшити ці показники, поповнюючи валютні резерви України в умовах війни.
Розширення географії експорту
Основними ринками збуту гороху для України досі були Туреччина, Індія, Італія, Малайзія та ОАЕ. Додавання Китаю, який демонструє високі темпи зростання закупівель, диверсифікує експортні напрямки, знижуючи залежність від традиційних партнерів. Для рибної галузі це також шанс вийти за межі внутрішнього ринку та країн ближнього зарубіжжя.
Підтримка аграрного сектору в умовах війни
Війна завдала значних збитків українській економіці, але аграрний сектор залишається її основою. Відкриття нових ринків збуту стимулює виробництво, створює робочі місця та підтримує фермерів і риболовецькі підприємства, особливо в західних і південних регіонах, де зосереджено вилов риби.
Стратегічне партнерство з КНР
Угода є кроком до поглиблення економічних зв’язків із Китаєм, який уже є ключовим партнером України в Азії. У 2020 році товарообіг між країнами досяг $15,4 млрд, з яких $7,1 млрд припало на експорт. Нові домовленості можуть стати основою для майбутніх угод щодо інших продуктів (наприклад, м’яса птиці, кукурудзи), посилюючи позиції України на міжнародній арені.
Вигоди для КНР
Диверсифікація джерел імпорту
Китай є одним із найбільших споживачів рибних продуктів у світі, а також має значний попит на бобові культури, такі як горох, для продовольчих і кормових потреб. Імпорт із України дозволяє КНР зменшити залежність від традиційних постачальників (наприклад, Канади чи Австралії для гороху та країн Південно-Східної Азії для риби), що особливо важливо в умовах глобальних торговельних напружень.
Доступ до якісної продукції
Україна відома стабільним виробництвом гороху (409 тис. тонн у 2023/2024 році) і зростанням вилову риби (19,9 тис. тонн за межами юрисдикції у 2024 році). Китай отримує доступ до якісних продуктів, які відповідають ветеринарно-санітарним і фітосанітарним стандартам, узгодженим у протоколі.
Економічна вигода
Українська продукція може бути конкурентоспроможною за ціною порівняно з іншими постачальниками завдяки нижчим витратам на робочу силу та логістику в довгостроковій перспективі. Для Китаю це шанс оптимізувати імпортні витрати, зберігаючи обсяги постачання.
Посилення впливу в регіоні
Розширення торговельних зв’язків з Україною дає Китаю додатковий економічний важіль у Східній Європі. Це відповідає стратегії КНР зміцнювати відносини з країнами, які мають геополітичне значення, особливо в контексті протистояння із Заходом.
Спільні вигоди
Стабільність торговельних відносин
Угода закладає основу для довгострокової співпраці. Для України це шанс закріпитися на китайському ринку, а для КНР — забезпечити надійного партнера в умовах нестабільності глобальних ланцюгів постачання.
Екологічний і продовольчий аспекти
Горох є екологічно дружньою культурою, яка сприяє сталому сільському господарству, а рибні продукти дикого вилову відповідають попиту на натуральну продукцію. Обидві країни отримують вигоду від просування таких товарів.
Перспективи розширення асортименту
Угода є частиною ширшої стратегії: Україна та Китай уже працюють над відкриттям ринків для пшеничного борошна, яловичини, кукурудзи тощо. Успішна реалізація експорту гороху та риби може прискорити ці процеси.
Висновок
Для України відкриття китайського ринку — це економічна підтримка, нові можливості для експортерів і крок до диверсифікації торгівлі в умовах війни. Для КНР — це доступ до якісних продуктів, зниження залежності від інших постачальників і посилення позицій у регіоні. Угода є взаємовигідною, але її повний потенціал залежатиме від швидкості реалізації, логістичних рішень і стабільності в Україні.
Традиційний китайський місячний календар ділить рік на 24 сонячні періоди. Зимове сонцестояння (китайською: 冬至), 22-й сонячний період року, починається цього року 21 грудня і закінчується 4 січня.
У перший день зимового сонцестояння в північній півкулі найкоротший день і найдовша ніч у році, оскільки сонце світить прямо в тропіку Козерога. Відтоді дні стають довшими, а ночі коротшими. Зимове сонцестояння також знаменує настання найхолоднішої пори року.
Свято зимового сонцестояння
У стародавньому Китаї говорили: «День зимового сонцестояння такий же важливий, як і свято весни».
Ще за часів династії Чжоу (бл. 11 століття-256 до н. е.) люди поклонялися богам у перший день зимового сонцестояння, який також був першим днем нового року. Зимове сонцестояння стало зимовим святом під час династії Хань (206 р. до н. е.-220 р. н. е.). Святкові заходи були офіційно організовані. У цей день відпочивали і чиновники, і прості люди.
Під час наступних династій, таких як династії Тан (618-907), Сун (960-1279) і Цін (1644-1911), день зимового сонцестояння був днем принесення жертв Небу та предкам.
Їдять горіхи
Коли настає середина зими, життєвий рух починає спадати і заспокоюється. У цей період вживання достатньої кількості горіхів, таких як арахіс, волоські горіхи, каштани, фундук і мигдаль, корисно для організму. Традиційна китайська медицина вчить, що якість горіхів — це прохолодність, і більшість горіхів мають функцію живлення нирок і зміцнення мозку та серця.
Їдять вареники (пельмені)
Під час зимового сонцестояння в Північному Китаї поїдання пельменів має важливе значення для свята. Є приказка: «Їж пельмені в перший день зимового сонцестояння, а локшину — в перший день літнього сонцестояння». Росіяни втратили історичну память і вважають “уральські пельмені”, “сибірські пельмені” традиційним російським блюдом, – проте пельмені існували ще до нашої ери.
Їдять вонтони
Люди в Сучжоу, провінція Цзянсу, звикли їсти вонтони посеред зими. Згідно з легендою, під час зимового бенкету 2500 років тому король У (один із штатів часів династії Західна Чжоу та весняно-осіннього періоду) відчував огиду до всіляких дорогих страв і захотів з’їсти щось інше. Потім на кухню зайшла красуня Сіші, щоб зробити «вонтони» на виконання бажання короля. Він багато їв, і їжа йому дуже сподобалася. Щоб відзначити Сісі, жителі Сучжоу зробили вонтони офіційною їжею для святкування свята.
Довідково: Популярні китайські пельмені вонтони — це маленькі мішечки з тіста, наповнені начинкою, зазвичай з курячим фаршем, з деякими іншими інгредієнтами. Подаються такі пельмені із соєвим соусом та рисовим оцтом. дуже популярним у Китаї є суп з вонтонами.
Їдять таньюань
У таких місцях, як Шанхай, на святкування зимового сонцестояння люди їдять таньюань, свого роду кульку з начинкою для вареників із клейкого рисового борошна. Клейкий рис також є основним інгредієнтом моті (мочі), що надає їм дуже схожих характеристик. Однак це різні десерти з різним культурним походженням.
Довідково. Мочі (яп. 餅 або яп. もち, [mot͡ɕi], моці, мочі[a]) — традиційна святкова страва японської кухні, різновид японських солодощів. Тістечка або коржики, виготовлені зі спеціального м’якого і клейкого сорту рису мочіґоме. Рис перетирають в ступі в клейку масу, після чого надають необхідної форми. Різняться за розмірами, формою, смаком тощо. Споживаються протягом всього року, особливо на свята, зокрема на японський Новий рік. Урочиста церемонія приготування святкової страви називається мочіцукі. Схожі ласощі існують у країнах Східної та Південно-Східної Азії, а також на Гаваях. Інші назви — «рисів’яник», «рисове тістечко» (калька з англ. rice cake) тощо.
Їдять суп з баранини та вермішелі
В Іньчуані, Нінся-Хуейський автономний район, люди називають середину зими «святом привидів». У цей день там прийнято пити суп з бараниною і вермішеллю і їсти вареники (пельмені) в супі. Зимовому супу вони дають дивну назву — «мозковий» — і діляться ним із сусідами.
Їдять рисові коржі
У день зимового сонцестояння жителі Ханчжоу традиційно їдять рисові коржі. Раніше, перед наближенням дня зимового сонцестояння, у кожній родині пекли калачі, щоб поклонитися предкам або подарувати родичам і друзям. Сьогодні, хоча менше сімей їдять домашню випічку, люди все ще купують рисові тістечка на свято зимового сонцестояння.
Піднесення предкам дев’ятишарових коржів
Жителі Тайваню зберегли звичай підносити своїм предкам дев’ятишарові торти. Люди з однаковим прізвищем або сімейним кланом збираються в храмах своїх предків, щоб поклонитися своїм предкам у порядку їхнього віку. Після церемонії жертвоприношення завжди влаштовують великий бенкет.
Вживання червоної квасолі та клейкого рису
У деяких регіонах на південь від річки Янцзи в перший день зимового сонцестояння вся родина збирається разом, щоб скуштувати їжу з червоної квасолі та клейкого рису, щоб відігнати привидів та іншу нечисть.
Важливі аспекти, які потрібно врахувати при ввезенні безпілотників (БПЛА) з Китаю до Румунії:
1. Експортні обмеження Китаю
Нові обмеження: З 1 вересня 2024 року Китай запровадив обмеження на експорт БПЛА, які можуть мати військове або подвійне призначення. Це обмеження впливає на моделі, здатні перевозити корисний вантаж більше 3 кг, мати дальність понад 30 км або виконувати польоти понад 30 хвилин.
Необхідність ліцензії: Постачальники повинні отримати спеціальну експортну ліцензію для експорту деяких моделей дронів до країн Європи, включно з Румунією.
2. Митне оформлення в Румунії
Румунія є членом Європейського Союзу, тому:
Документи: Для ввезення потрібні сертифікати походження, рахунок-фактура, пакувальні листи та інші митні документи відповідно до вимог ЄС. Коди HS: Безпілотники класифікуються за митними кодами залежно від їхніх технічних характеристик (наприклад, 8806 для цивільних дронів). Митні збори та ПДВ: Вартість ввезення визначається залежно від митної вартості товару, а також додається ПДВ за ставкою, яка діє в Румунії (19%).
3. Регулювання використання дронів у Румунії
Реєстрація дронів: Всі дрони вагою понад 250 грамів повинні бути зареєстровані в румунському органі цивільної авіації (AACR).
Сертифікація оператора: Для використання дронів потрібна сертифікація оператора, яка підтверджує знання правил польотів.
Обмеження польотів: Існують зони, де польоти дронів заборонені (аеропорти, військові об’єкти, густонаселені райони). Карти таких зон можна отримати через спеціалізовані додатки.
4. Специфічні обмеження та перевірки
Високотехнологічні компоненти: Дрони з термокамерами, системами нічного бачення або потужними системами зв’язку можуть підлягати додатковим перевіркам через можливе подвійне призначення.
Ризики санкцій: Через геополітичну ситуацію дрони, які можуть використовуватись у військових цілях, викликають підвищений контроль під час ввезення.
Рекомендації
Консультуйтеся з митними брокерами: Вони допоможуть правильно оформити ввезення відповідно до регуляцій ЄС.
Обирайте постачальників у Китаї, які знайомі з новими експортними обмеженнями та можуть надати відповідні дозволи.
Перевірте законодавство Румунії щодо безпеки польотів: Особливо важливо це для дронів, що використовуються у комерційних чи індустріальних цілях.
Дотримання цих правил дозволить уникнути проблем з імпортом і легально використовувати дрони в Румунії.
Ввезення безпілотних літальних апаратів (БПЛА) з Китаю до України потребує врахування кількох важливих аспектів, зокрема експортних обмежень Китаю, митних процедур в Україні та регулювання використання дронів у країні.
1. Експортні обмеження Китаю
Обмеження експорту: З 1 вересня 2024 року Китай запровадив обмеження на експорт дронів та їхніх компонентів, особливо тих, що можуть мати військове або подвійне призначення. Це може вплинути на доступність певних моделей для експорту.
Документація: Для імпорту БПЛА необхідно підготувати повний пакет документів, включаючи рахунок-фактуру, сертифікат походження та сертифікати відповідності українським стандартам.
Митні платежі: Імпорт дронів може підлягати сплаті митних зборів та податків відповідно до тарифів, встановлених в Україні. Рекомендується проконсультуватися з митним брокером для точного розрахунку витрат.
3. Регулювання використання дронів в Україні
Реєстрація: Дрони вагою понад 250 г підлягають обов’язковій реєстрації в авіаційних органах України.
Сертифікація оператора: Оператори повинні пройти відповідне навчання та отримати сертифікат для керування БПЛА.
Обмеження польотів: Існують заборонені зони для польотів, такі як аеропорти, військові об’єкти та густонаселені райони. Перед польотом необхідно перевірити актуальні карти повітряного простору.
Рекомендації
Консультація з фахівцями: Зверніться до митних брокерів та юристів, які спеціалізуються на міжнародній торгівлі та авіаційному праві, щоб забезпечити дотримання всіх вимог та уникнути можливих проблем.
Вибір постачальника: Обирайте надійних постачальників у Китаї, які знайомі з експортними обмеженнями та можуть забезпечити необхідну документацію для експорту.
Дотримання цих рекомендацій допоможе забезпечити безперешкодне ввезення та легальне використання БПЛА в Україні.
![Святковий стіл у Китаї на день зимового сонцестояння [Фото/VCG]](https://img2.chinadaily.com.cn/images/202412/19/6763dd62a310f1268d86eea6.jpeg)
![Горіхи, [Фото/VCG]](https://img2.chinadaily.com.cn/images/202412/19/6763dd62a310f1268d86eea9.jpeg)
![Китайський суп з вонтонами. [Фото/VCG]](https://img2.chinadaily.com.cn/images/202412/19/6763dd62a310f1268d86eeb0.jpeg)
