Як повідомляє JD Blackboard, 29 грудня Вищий народний суд Пекіна виніс рішення першої інстанції у справі «виберіть один» JD.com проти Zhejiang Tmall Network Co., Ltd., Zhejiang Tmall Technology Co., Ltd. , і Alibaba Group Holdings Co., Ltd., встановивши, що вони зловживали своїм домінуючим становищем на ринку, щоб запровадити монополію на вибір, що завдало серйозної шкоди JD.com, і було зобов’язано компенсувати JD.com 1 мільярд юанів ($141263200).
Після того, як Путін наказав нахабно вторгнутися на Україну в лютому минулого року, Росія зазнала низки жорстких санкцій з боку Європейського Союзу, США, Канади та інших країн. Але Сі Цзіньпін, як і раніше, називає Росію стратегічним союзником і надає явну та приховану допомогу агресорам. Явна допомога – це геополітична підтримка війни Росії в Україні. Менш очевидною є неявна матеріальна допомога, яку надає КНР російським окупаційним силам в Україні та військовій промисловості в Росії.
Усі бачили, що контрнаступ української армії просувався повільніше, ніж усі очікували. Як з’ясувалося, матеріальна підтримка Росії з боку Китаю дозволила Путіну зберегти свою військову машину та серйозно ускладнила великомасштабний контрнаступ України проти російських окупаційних сил.
Сі Цзіньпін дуже обережно допомагає Москві. Він уникнув перетину червоної лінії, приховавши від Росії смертоносну зброю. Однак масовий експорт будівельного обладнання, обладнання та промислової продукції з Китаю до Росії є ключем до підтримки працездатності російської воєнної промиловості. Володимир Путін відвідав Пекін минулого місяця, щоб взяти участь у форумі «Пояс і шлях» (раніше “Один пояс і один шлях”) та зустрітися із Сі Цзіньпіном.
Дані державної торгівлі, зібрані Атлантичною радою, великим аналітичним центром США, показують різке збільшення російського імпорту товарів подвійного призначення китайського виробництва. Ці матеріали відіграли важливу роль у зміцненні позицій російської окупаційної армії в Україні.
Німецьке ділове видання IntelliNews повідомило, що переважна більшість матеріалів, які ввозять Росія з Китаю, є легальною торгівлею і не підпадають під міжнародні санкції проти Росії.
Але будівельна техніка китайського виробництва допомогла російській армії зміцнити оборонні позиції на ранніх етапах російсько-української війни, особливо у будівництві потужних укріплень.
У доповіді Атлантичної ради зазначається, що експорт китайського обладнання в Росію запобіг розгрому російської армії.
У серпні та вересні 2022 року Україна досягла значного прогресу у протидії російській агресії, особливо в Харківській області. Зіткнувшись із катастрофою, російська армія почала будувати оборонні позиції. Вони встановили так звану «лінію Суровікіна» (командував окупаційними військами).
“У вересні експорт екскаваторів з Китаю до Росії збільшився більш ніж утричі порівняно з минулим роком, що збіглося з будівництвом лінії Суровікіна”, – йдеться у заяві Атлантичної ради.
У доповіді також йдеться про те, що великомасштабний імпорт Росією китайської техніки, у тому числі надважких вантажівок – це може допомогти російським військовим заводам виробляти техніку, необхідну для підтримки її бойових можливостей та логістичних ліній постачання.
Інтерпол видав ордер на арешт Путіна за звинуваченням у тероризмі. Разом із Путіним ордер на арешт був виданий і уповноваженому президента з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Як зазначає Reuters, згідно ордеру на арешт, Путін і Львова-Бєлова можуть бути заарештовані та передані МКС у будь-якій зі 123 країн, що ратифікували Римський статут.
Північно-східний прохід, або Північний морський шлях, — водний шлях, що пролягає з Європи на Далекий Схід, до Китаю і Індії – уздовж північного узбережжя Євразії в Північному Льодовитому та Тихому океанах. Це морський шлях, ускладнений складною погодою та льодовими умовами, а через ожеледицю тут не можна використовувати будь-які піддони, повідомляє YLE. Період навігації короткий через арктичний клімат. Альтернативою Північно-Східному проходу є морські шляхи через Суецький або Панамський канал.
Глобальне потепління спричинило танення льоду в північних регіонах, і водночас полегшує видобуток нафти, газу та гірських порід в арктичних регіонах.
Північним морським шляхом цікавляться кілька бізнесменів, політиків і чиновників, які вважають, що це заощадить час і гроші.
Однак нове міжнародне дослідження цього не підтверджує. У жовтні 2014 року у виданні Polar Geography була опублікована стаття про економіку, кораблі, море та захист навколишнього середовища, згідно з якою Північно-Східний прохід не такий корисний, як вважається.
Серед дослідників, які проводили дослідження, також був фін Ніку Ківекас, на думку якого в довгостроковій перспективі Північний морський шлях корисніший за Суецький канал, але при цьому необхідно враховувати обставини, що ускладнюють його використання. , а також деякі великі економічні витрати.
Гольфстрім зберігає Баренцеве море вільним від льоду, але більша частина судноплавного моря має майже постійний льодовий покрив.
«Складні погодні умови та рухливі крижані маси можуть перешкоджати руху суден. Йдеться про літній час. Взимку ж весь водний шлях покритий льодом, що вимагає постійного використання криголамів», – пояснив фін.
Розміри суден обмежені мілководдям прибережного Сибірського моря. Однак це впливає на кількість вантажних перевезень.
Російський контейнеровоз в Арктиці
«На північному узбережжі Сибіру глибина моря невелика, і там не можна використовувати великі вантажні судна. Проблема також у тому, що більшість вантажних суден, які там використовуються, мають ширину більше, ніж ширина криголамів», — пояснив експерт.
За словами дослідницької групи, лід і погодні умови впливають на судноплавство, роблячи його складним і дорогим. Також в регіоні немає портів для причалювання великих кораблів.
Крім того, тамтешні морські служби порятунку та зв’язку не відповідають умовам для здійснення великомасштабних вантажних перевезень.
Суперечки щодо міжнародних морських прав в арктичних морях створюють нестабільну атмосферу в регіоні.
Уявлення Росії та західних країн щодо використання Північно-Східного коридору різні.
У 1878-1879 роках швед фінського походження Адольф Ерік Норденшельд першим перетнув Північно-Східний прохід на шхуні «Вега».
Корабель застряг у льодах біля берегів Сибіру майже рік, перш ніж досягти Берингової протоки.
Радянський Союз використовував Північно-Східний прохід у внутрішніх поставках. Піковим був 1987 рік, коли туди зайшло 331 судно загальною вантажопідйомністю сім мільйонів тонн.
Останній пік вантажоперевезень був у 2013 році, коли було перевезено 1,5 млн тонн вантажів. У 2014 році обсяг вантажоперевезень впав нижче 300 тис. тонн.
Карта Арктичного регіону із зазначенням судноплавних маршрутів Північно-Східний прохід , Північний морський шлях , Північно-Західний прохід , а також батиметрія
За даними дослідників, у 2013 році 71 судно пройшло в Північно-Східному проході і 17 255 суден в Суецькому каналі.
На думку вчених, нові порти та споруди, пов’язані з порятунком і зв’язком, повинні бути побудовані в районах поблизу Північно-Східного проходу, перш ніж цей морський шлях зможе конкурувати з Суецьким каналом.
На думку незалежних експертів, КНР може освоїти Північний морський шлях для певних видів товарів і поступово колонізує російську Північ і Сибір. Очевидно, що корінні жителі узбережжя Північного Льодовитого океану схожі на китайці, а не на росіян. Крім того, Росія має 144 мільйони різнорідного населення, із них у Сибіру і на Далекому Сході – пару десятків мільйонів людей. На відміну від Росії, КНР має населення у країні та у прилягаючих районах до Далекого Сходу і Сибіру – орієнтовно у 10 разів більше ніж Росія. Міністром оборони Росії є китаєць тувинського походження.
Висновки
Ймовірно, головною цінністю Північно-Східного проходу є доступ до освоєння величезних природних ресурсів мілководного Північного Льодовитого океану. Росія показала, що не спроможна освоїти ці ресурси і фактично зберігає їх для Китаю.
Родовища нафти та природного газу, розсипні родовища, поліметалічні конкреції, піщано-гравійні агрегати, риба, тюлені та кити – все це можна знайти в достатку в регіоні.
Політична мертва зона поблизу центру океану також є центром суперечки між Сполученими Штатами, Росією, Канадою, Норвегією та Данією. Він важливий для світового енергетичного ринку , оскільки він може містити 25% або більше нерозвіданих світових ресурсів нафти та газу.
Довідка про Північний Льодовитий океан (Arctic Ocean)
Росія ввела назву Північний Льодовитий океан, хоча на англійській мові використовується більш логічна назва Arctic Ocean. Ймовірно, це зроблене з метою приховання російським терміном (перейшов в українську мову) більш ранніх європейських досліджень Arctic Ocean.
Арктичний регіон; Південний кордон регіону на цій карті зображено червоною ізотермою, а вся територія на півночі має середню температуру нижче 10 °C (50 °F) у липні.
Arctic Ocean (Північний Льодовитий океан) виділений як самостійний на німецькій карті середини 17 століття під назвою Гіперборейський океан — «Океан на крайній півночі» (дав.-гр. Βορέας — Борей, давньогрецький міфічний бог північного вітру, дав.-гр. υπέρ — приставка, яка вказує на перевищення чого-небудь). В іноземних джерелах того часу так само використовувалися назви:Oceanus Septentrionalis — «північний океан» (лат. Septentrio — північ), Μare Glaciale — «Льодовите море» (лат. Glacies — лід). Проте, європейські дослідження Arctic Ocean відомі ще до нашої ери, а у 16-му столітті це була відносно досліджена територія.
Карта (фрагмент) Northenn Ocean (Північного Льодовитого океану) та навколишніх континентів під назвою «Правильний проект Північного полюса та всіх дотепер відкритих країн, перехоплених між полюсом і паралеллю 50 градусів»., 1780-ті,
Протягом більшої частини європейської історії північні полярні регіони залишалися здебільшого недослідженими, а їхня географія – припущенням. Піфей з Масілії записав розповідь про подорож на північ у 325 р. до н. е. до землі, яку він назвав « Есхат Туле », де Сонце заходило лише на три години щодня, а вода замінювалася застиглою речовиною, «по якій неможливо ані ходити». ані йти на вітрилах». Ймовірно, він описував пухкий морський лід, відомий сьогодні як “growlers” або “bergy bits”; його “Thule” («Туле»), ймовірно, була Норвегія , хоча також припускали Фарерські острови або Шетландські острови.
Карта Арктики Емануеля Боуена 1780-х років містить «Північний океан».
Ранні картографи не були впевнені, чи малювати регіон навколо Північного полюса як сушу (як на карті Йоганнеса Рюйша 1507 року чи карту Герардуса Меркатора 1595 року) чи воду (як на карті світу Мартіна Вальдзеемюллера 1507 року). Палке бажання європейських купців отримати північний шлях, Північний морський шлях або Північно-Західний шлях до “Cathay” (China) («Катай » (Китай)) призвело до того, що вода перемогла, і до 1723 року картографи, такі як Йоганн Хоманн , на латинській мові використали назву «Oceanus Septentrionalis» (“Північний океан») на північний край їхніх діаграм.
Кілька експедицій, які в ту епоху вийшли далеко за Полярне коло , додали лише невеликі острови, такі як Нова Земля (11 століття) і Шпіцберген (1596), однак, оскільки вони часто були оточені паковим льодом , їхні північні межі були не дуже ясні. Творці навігаційних карт , більш консервативні, ніж деякі з більш химерних картографів, як правило, залишали регіон порожнім, лише з фрагментами відомої берегової лінії
У 1878–1880 рр. шведська експедиція під керівництвом Нільса Норденшельда вперше здійснила наскрізне плавання Північним морським шляхом (Північно-Східним проходом). Дрейфуючи на судні «Фрам», норвезький дослідник Фритьоф Нансен зібрав відомості про природу приполярних районів океану. А його земляк Руал Амундсен уперше проплив Північним Льодовитим океаном уздовж північних берегів Північної Америки. Росія змінила назви про перших дослідників.
“Берингове море” назване на честь данського морського офіцера Вітуса Беринга, який знаходився на російській військово-морській службі.
“Море Лаптєвих” назване в честь двоюрідних братів Лаптєвих російським океанографом Шокальським у 1913 році. Проте, до 1935 року море офіційно носило ім’я Норденшельда, шведського полярного дослідника, що пройшов північно-східним морським шляхом із Атлантики до Тихого океану 1878 року на пароплаві «Вега». Сибірські козаки називали його Ленським, за назвою найбільшої річки, що впадає до нього. В іноземних джерелах часто зустрічається назва Сибірське море. Якутською мовою ця частина Льодовитого океану називається «Лаптевтар байҕаллара»
Завдячуючи плаванням голландця Віллема Баренца наприкінці ХVІ ст. була складена карта частини Льодовитого океану, його іменем було названо Баренцево море.
У 20-му столітті, у 1969 році під керівництвом Уоллі Герберта в експедиції на собачих упряжках з Аляски на Шпіцберген за підтримки з повітря вперше перетнули океан на поверхні. Перший морський транзит через північний полюс здійснив у 1958 році підводний човен USS Nautilus , а перший надводний морський транзит відбувся в 1977 році на криголамі NS Arktika .
З 1937 року радянські та російські пілотовані дрейфуючі крижані станції вели інтенсивний моніторинг Північного Льодовитого океану. Наукові поселення були засновані на дрейфуючих льодах і перенесені крижинами на тисячі кілометрів.
У Другій світовій війні європейський регіон Північного Льодовитого океану зазнав серйозних змагань: зобов’язання союзників поповнювати постачання Радянського Союзу через його північні порти наштовхнулося на спротив німецьких військово-морських і повітряних сил.
27 серпня 2012 року Національний центр даних про сніг і лід Сполучених Штатів показав, що супутникове спостереження 26 серпня показало, що площа морського льоду в Північному Льодовитому океані скоротилася лише до 4,1 мільйона квадратних кілометрів, а кількість морський лід у Північному Льодовитому океані влітку зменшився більш ніж на 40%. За словами вченого NASA Джоуї Комісо, влітку 2012 року в Арктиці не було надзвичайно високих температур, а кількість танення льоду в Північному Льодовитому океані влітку була ще більшою несподіванкою. У дослідницькому центрі даних про сніг і лід відзначили, що це явище є сильним сигналом тривалого потепління клімату.Багато вчених прогнозують, що Північний Льодовитий океан може повністю звільнитися від льоду влітку з 2020 по 2030 рік. Це може мати непередбачувані глобальні наслідки для Росії і всієї планети.
Шостого вересня кіберполіція України викрила групу контрабандистів, які імпортували до України підроблені у КНР смартфони, навушники, планшети, ноутбуки та зарядні пристрої компанії Apple для продажу їх як справжні продукти для довірливих українців.
До злочинної діяльності причетні троє жителів столиці віком 26-27 років. Чоловіки створили близько 10 онлайн-магазинів. На вебсайтах розміщували оголошення про продаж продукції відомих брендів, видаючи її за оригінальну. Для купівлі пропонували мобільні телефони, навушники, планшети, зарядні пристрої, фени та іншу продукцію.
Підроблену продукцію та коробки до неї зловмисники замовляли з Китаю. За допомогою спеціального обладнання виготовляли копії наліпок з ідентифікаційними номерами оригінальної продукції. При перевірці через вебресурси виробників відображалася наявність даних серійних номерів у базах компаній. Далі реалізовували продукцію як оригінальну.
За попередніми даними, від дій зловмисників постраждало більше 200 громадян. Встановлюється сума збитків, завдана потерпілим.
Правоохоронці провели обшуки за місцем мешкання фігурантів, а також в офісному та складському приміщеннях. За результатами вилучили запаковані поштові посилки, ноутбуки, планшети, принтер для чеків, більше ста мобільних телефонів і двох тисяч коробок до них, півтисячі навушників, кабелі для зарядок, корпуси для мобільних телефонів, фени, банківські картки, машинки для друку ІМЕІ, станок для виготовлення гравіювання надпису на продукції та понад 2 мільйони гривень.
До проведення обшуку було залучено полк поліції особливого призначення поліції Києва.
За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Вирішується питання щодо оголошення фігурантам про підозру. Слідчі дії тривають.
Підозрювані також імпортували фени та електроніку інших популярних брендів, повідомляє кіберполіція, не уточнюючи.
Підозрюваним загрожує до восьми років позбавлення волі.
Контрабанда фірмової електроніки або нокаути такої діяльності поширені в Україні, особливо з продуктами Apple. Українські контрабандисти часто ховають телефони в штанах і портативних комп’ютерах у портативних холодильниках, щоб потрапити до країни, перш ніж незаконно продавати їх зі знижкою порівняно з офіційними дистриб’юторами.
Майже половина всіх пристроїв Apple продається в країні нелегально і не обкладається податками.
У червні Apple відкрила офіс в Україні для імпорту та розповсюдження своїх пристроїв безпосередньо уповноваженим роздрібним торговцям, таким як Citrus, Comfy, Eldorado, Foxtrot, Moyo, Rozetka та ін. Однак багато дрібних роздрібних торговців все ще розміщують логотип компанії на підроблених пристроях без дозволу Apple або незаконно імпортують оригінальні продукти Apple, не сплачуючи податків.
Під час свого візиту до Каліфорнії 2 вересня президент Володимир Зеленський та заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков зустрілися з генеральним директором Apple Тімом Куком. Вони попросили компанію розглянути можливість відкриття офіційного магазину Apple в Україні для дешевшого продажу ліцензійних товарів.
Залишається риторичним запитання: чи викриває китайська поліція виробників і торговців підробленою продукцією. Як відомо, на жаль, КНР “славиться” виготовленням підробок, у тому числі незаконним виробництвом реплік техніки українського походження, для прикладу літаків Антонова, авіаносців.
Згідно офіційних державних даних України (vaccination.covid19.gov.ua) на 16 травня 2021 року, одну дозу вакцини від COVID-19 отримали 940 158 українців, дві — 18 394. Всі бажаючі громадяни Китаю та етнічні китайці в Україні вже вакцинувалися. Їх поза чергою щепили наприкінці квітня препаратом CoronaVac, який Україна закуповує в Китаю. Спершу українські чиновники запевняли видання «Бабель», що дози для громадян Китаю не мають стосунку до української партії. Однак офіційна відповідь МОЗ свідчить про інше.
Процес вакцинації китайців в Україні почався 26 квітня 2021 року – перед кількома пунктами вакцинації у Києві, Харкові та Одесі збиралися сотні китайців. У Києві свідком цього став кореспондент «Бабеля».
Міське комунальне підприємство, розташоване на вул. Професора Підвисоцького, 13 столичного Печерського району зібрались зо дві сотні людей. Майже всі — студентського віку. Кілька з них підтвердили, що сьогодні їх вакцинують.
Черга громадян Китаю перед київським пунктом вакцинації 27 квітня о 13:15, Антон Семиженко
Директор центру Людмила Кравчук пояснити, що відбувається, відмовилася, пославшись на лікарську таємницю. Китайська сторона була більш відкритою. Того ж дня на сайті державного китайського інформагентства Сіньхуа зʼявилося повідомлення про початок вакцинації громадян Китаю в Україні. На той момент, за даними посольства, на вакцинацію вже записались 2 800 людей.
На 17 травня українська влада домовилася про постачання чотирьох вакцин:
AstraZeneca (глобальний вебсайт: https://www.astrazeneca.com/, український вебсайт: https://www.astrazeneca.ua/ ) — завезено в Україну понад 867 тисяч доз, майже всі з них уже використано. Наступна поставка в 700 тисяч доз за даними Укрінформ очікується наприкінці травня 2021 року
Pfizer-BioNTech (посилання на український сайт: https://www.pfizer.ua/)— вже прибули 117 тисяч доз, у травні очікується 973 тисячі доз. Є попередні домовленості про закупівлю ще близько 20 мільйонів доз. Covishield виготовляють в індійському Інституті сироватки крові (Serum Institute of India) за ліцензією AstraZeneca. По суті, Covishield — це та сама вакцина AstraZeneca, тільки виготовлена на індійському заводі. Вона схвалена для екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).
CoronaVac — прибули 1 мільйон 215 тисяч доз, всього домовлено про постачання 1,9 мільйона доз. CoronaVac — вакцина проти COVID-19, що виробляється китайською компанією «Sinovac Biotech». «CoronaVac» створено за традиційною технологією розробки інактивованих вірусних вакцин, подібно до BBIBP-CorV та BBV152, інших інактивованих вірусних вакцини проти COVID-19. Починаючи з середини 2020 року, «CoronaVac» розпочала проходити клінічне дослідження III фази, у кінці 2020 року тривало клінічне дослідження вакцини в Бразилії, Чилі, Індонезії та Туреччині. (Джерело: українська сторінка Вікіпедії https://uk.wikipedia.org/wiki/CoronaVac)
Novavax — Україна домовилася про постачання 15 мільйонів доз цієї американської вакцини. Перші 4 мільйони, за заявами урядовців, мають надійти в Україну до кінця літа. Як зазначено на українській сторінці Вікіпедії, Novavax, Inc. — американська компанія з розробки вакцин зі штаб-квартирою у Гейтерсбургу штат Меріленд, із додатковими потужностями у Роквілі і Уппсалі. У січні 2021 року уклала договір з Канадою на постачання 52 млн вакцин NVX‑CoV2373 і 29 січня подалась на схвалення для використання цієї вакцини в Канаді. За заявою міністра охорони здоров’я Максима Степанова, з компанією Novavax укладено договір на постачання до України в 2021 році 10 млн доз її вакцини проти коронавірусу
При цьому всі дози вакцини Pfizer, які вже прибули в Україну, а також 367 тисяч привезених доз вакцини AstraZeneca надійшли в рамках глобальної ініціативи COVAX від ЮНІСЕФ. Країна отримала їх безплатно, однак використати має лише для вакцинації вразливих груп населення. В рамках COVAX Україна має отримати близько 8 мільйонів доз вакцин. Решту вакцин держава закуповує у виробників напряму й може використовувати їх на свій розсуд.
Уряд вирішив вакцинувати українців у п’ять етапів
Перший етап — вакцинація людей із надвисоким ризиком інфікування й тяжкого перебігу хвороби, мешканців та працівників інтернатів і будинків престарілих, учасників Операції об’єднаних сил на сході країни. Він мав охопити 367 тисяч людей і вже минув.
Другий етап — вакцинація людей віком від 80 років, медичних та соціальних працівників. Це близько трьох мільйонів людей.
Третій етап — вакцинація людей у віці від 65 до 79 років, освітян, поліцейських, військових, рятувальників. Загалом сім мільйонів людей. Паралельно з другим цей етап триває зараз.
Четвертий етап — вакцинація людей від 60 до 64 років, дорослих із супутніми захворюваннями, а також засуджених, взятих під варту та працівників колоній, тюрем та СІЗО. Етап має охопити 11 мільйонів людей.
Пʼятий етап — вакцинація всіх охочих. Це близько 13 мільйонів людей. При цьому «в разі наявності достатньої кількості вакцини» цей етап може проходити одночасно з попередніми, ідеться на присвяченому вакцинації офіційному ресурсі. В реальності це означає можливість записатись у центрі вакцинації або через сімейного лікаря на щеплення так званими залишками.
Китайська вакцина проти Covid-19, перша партія (215 тисяч доз прибула 25 березня, іще по 500 тисяч доз прибули 30 квітня й 9 травня. Всього Україна уклала контракт на купівлю 1,9 мільйона доз. Наразі CoronaVac вакцинують лише кілька груп українців: маломобільних людей і тих, хто за ними доглядає, освітян, спортсменів-олімпійців, поліцейських, нацгвардійців та працівників міграційної служби)
Відповідно до інформації, наданої МОЗ 12 травня, загалом в Україні ще триває третій етап вакцинації, в ході якого щеплення отримують люди віком від 65 років, освітяни й працівники правоохоронних органів. Через сімейного лікаря кожен охочий може записатися на вакцинацію залишками партій вакцини — тоді, можливо, черга до нього дійде швидше. Однак офіційно час масової вакцинації, наприклад, українських студентів іще навіть не оголошувався.
Чому, на яких умовах і за рахунок яких доз вакцинують китайських громадян? Твердження українських чиновників щодо цього різняться. Регіональний координатор вакцинації в Києві Василь Животенюк іще 27 квітня запевнив кореспондента «Бабеля», що ці вакцини — окрема поставка й «жодної нашої дози для цього не використано». За кілька днів головний санітарний лікар Віктор Ляшко спростував слова Животенюка, заявивши, що йдеться про одну тисячу доз, які є «залишком» від партії отриманої Україною вакцини CoronaVac.
Керівник Sinovac Biopharm Їнь Вейдонь розповідає про успішні випробування вакцини від COVID-19 і запуску нового заводу з її виробництва. 24 вересня 2020 року.
Як формуються залишки
Дванадцятого травня «Бабель» отримав офіційну відповідь МОЗ України. Міністерство повідомило, що Україна добровільно надала громадянам Китаю близько трьох тисяч доз вакцини з першої партії CoronaVac. Про це попросило посольство КНР у відповідному запиті. «Це було дозволено 2 квітня на засіданні [відповідального за вакцинацію] Оперативного штабу МОЗ», — ідеться у відповіді міністерства. За послуги українських медиків китайська сторона заплатила «відповідно до тарифів, визначених надавачами медичних послуг».
Вакцинація громадян Китаю не була обовʼязковою умовою постачання вакцини CoronaVac в Україну, запевняють у міністерстві. Однак при цьому «досягнуто домовленостей з китайською стороною щодо збільшення квот, на які Україна може претендувати щодо поставок вакцин», зазначили «Бабелю» в МОЗ.
Чи проводиться в такому ж пільговому режимі вакцинація громадян інших країн— зокрема тих, де виробляють вакцини? У МОЗ цього не підтвердили, заявивши, що в разі надходження відповідних звернень міністерство їх розгляне. Однак є ще принаймні одна країна, де справу вакцинації своїх громадян вирішили взяти у власні руки, не чекаючи, доки до них дійде офіційна українська черга. Про це сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, але про яку країну мова — не уточнив. «Вона пригнала літаком багаж вакцин конкретно для того, щоб вакцинувати своїх дипломатів та своїх громадян, які живуть в Україні, — заявив міністр. — Зараз така ситуація у світі, що кожен викручується, як може».
