Як передає агенство СІНЬХУА, Поїзд Таншань – Антверпен поповнив мережу маршрутів Китай – Європа. Запущено залізничні контейнерні перевезення між Європою і китайським портом Таншань, який розташований на північному березі Бохайскої затоки (230 км від Пекіна). Перший контейнерний склад з цього порту відправився у четвер до Антверпена – другого за величиною економічного центру Бельгії, де його прибуття очікується через 16 днів.
Поїзд Таншань – Антверпен, який поповнив мережу маршрутів Китай – Європа, запустили на тлі стрімкого розвитку порту у Бохайській затоці. У 2017 році його вантажообіг склав 573,2 млн т – це один з найбільших показників серед китайських портів.
На території Китаю маршрут прямування поїзда Таншань – Антверпен проходить через Пекін, Хух-Хото, Баотоу, Хамі і Урумчі. Далі потяг слідує транзитом по території Казахстану, Росії, Білорусі, Польщі та Німеччини. Загальна протяжність маршруту до Антверпена – 10902 км, час в дорозі – приблизно 16 днів, проти 45 днів по морю.
Китайська компанія Wuhan Han’ou International Logistics Co має намір запустити контейнерні поїзди в Україну, Іран та Туреччину. Оператор прогнозує, що у 2018 році в Європу відправлять близько 500 вантажних поїздів порівняно з 377 роком раніше.
Польща планує розпочати найближчим часом транспортувати мідь через територію України до Китаю.
У 2016 році до кордонів Китаю дістався контейнерний потяг з України. Тоді шлях зайняв 17 діб. Перед цим Росія заборонила транзит українських товарів до Казахстану і створювала перешкоди його пересуванню.
У середині 2017 року через територію України було запущено пілотний рейс контейнерного поїзду з Китаю до Словаччини. Він слідує також через територію Росії та Монголії. У 2018 році за цим маршрутом планується перевезти 3600 контейнерів.
Перша китайсько-європейська лінія була запущена у 2011 році між китайським мегаполісом Чунцина та німецьким Дуйсбургом. Загалом залізничні послуги Китаю та Європи доступні у 28 містах Китаю та 29 містах у 11 європейських країнах.
Основна маса вантажів між Україною і КНР доставляється морським шляхом, який, як правило, має значно більшу пропускну спроможність і дешевшу собівартість.
25 листопада у Гамбурзі (ФРН), на церемонії закриття 7-го Гамбурзького саміту у рамках Китайсько-європейського форуму виступила з промовою заступник прем’єра Держради КНР Лю Яньдун.
У своєму виступі Лю Яньдун вказала на велику стійкість китайської економіки, широкий простір для її розвитку і достатній потенціал для зростання.
Особливо вона відзначила наявність у Китаї трьох переваг: більш 900 млн робочих рук, понад 170 млн кадрів, які мають вищу освіту і професійні навички, а також кілька сотень мільйонів людей із середнім доходом, кількість яких невпинно збільшується. За її словами, ці переваги забезпечують потужну підтримку для зростання китайської економіки.
На початку цього року Китай представив 13-й п’ятирічний план економічного і соціального розвитку країни, підкресливши прихильність нової концепції інноваційного, скоординованого, зеленого, відкритого і загальнодоступного розвитку, що в свою чергу вказало напрямок для майбутнього розвитку Китаю.
Лю Яньдун взяла участь у Форумі з питань вищої освіти і науково-технологічних інновацій в Берліні. (Фото Сіньхуа)
Лю Яньдун заявила, що розвиток Китаю є можливістю для всього світу. Зростання економіки Китаю в 2015 році за сумарною величиною було рівнозначним величині економіки середнього за розміром економічного суб’єкта і склало чверть світового економічного зростання.
За попередніми розрахунками, у найближчі п’ять років обсяг імпорту Китаю досягне 8 трлн доларів США.
Китай отримає іноземний капітал на суму 600 млрд доларів США і інвестує за кордоном 750 млрд доларів США.
Число туристичних поїздок з Китаю складе 700 млн людино-разів.
Китайський ринок, китайське виробництво, китайські ініціативи, китайські послуги і споживча спроможність китайських туристів стануть довгостроковими рушійними силами світового економічного зростання.
Китай висунув ініціативу “Пояс і шлях” для того, щоб, з одного боку, перетворити можливості Китаю в можливості для всього світу, а, з іншого, перетворити можливості усього світу в можливості для Китаю і тим самим домогтися спільного розвитку шляхом взаємовигідного співробітництва.
Ініціатива “Пояс і шлях” нерозривно зв’язує жвавий Східноазіатський економічне коло і розвинений європейське економічне коло, відкриваючи нове вікно можливостей для поглиблення співпраці між Китаєм і Європою, Китаєм і Німеччиною.
Лю Яньдун заявила, що Європа є як головним місцем призначення, так і важливою складовою частиною “Економічної пояса Шовкового шляху” і “Морського Шовкового шляху 21-го століття” ( “Пояс і шлях”).
Завдяки сприянню сполучення ініціативи “Пояс і шлях” і європейського інвестиційного плану Китай і ЄС вже домоглися реального прогресу у створенні інвестиційного фонду і платформи взаємозв’язку, поглиблення співробітництва у галузі цифровізації, розгортанні діалогу в правових питаннях і сприяння людським контактам.
18 європейських країн вже стали членами-засновниками Азіатського банку інфраструктурних інвестицій, а сім європейських країн підписали з Китаєм меморандум про співпрацю у галузі будівництва “Поясу і шляху”.
Китай приєднався до Європейського банку реконструкції та розвитку, а Китай і Німеччина створили механізм координації сполучення стратегій “Китайська обробна промисловість – 2025” і “Німецька промисловість – 4.0”.
Станом на кінець 2015 року було введено в експлуатацію 16 залізниць між Китаєм і Європою, що пролягають через Євразію, виконані в цілому 1260 рейсів, а вартість доставлених вантажів склала майже 5 млрд доларів США в рік.
Сполучення китайської і європейської стратегій розвитку відкриє більш широкий “фарватер” для “великого корабля” китайсько-європейського співробітництва, а також надасть нові можливості для підприємств двох сторін.
Заступник (віце-прем’єр) Держради КНР Лю Яньдун 23-26 листопада перебувала у Федеративній Республіці Німеччині – на запрошення уряду для участі в 7-му Гамбурзькому саміті у рамках Китайсько-європейського форуму, а також у заходах , спрямованих на розширення гуманітарних обмінів між двома країнами.
Недержавна організація Міжнародна торгова палата Шовкового шляху (SRCIC – Silk Road Chamber of International Commerce) спільно з українською стороною провела у Києві Перший міжнародний український форум Шовкового шляху (2016 Ukraine Silk Road Forum).
Голова SRCIC Люй Цзяньчжун на 2016 Ukraine Silk Road Forum зазначив: “Ми бачимо, що інвестиційний клімат в Україні покращується, поліпшуються відносини між Україною і Китаєм. Ми сподіваємося, що будемо мати можливість брати участь в індустріальних парках, також залучати китайські інвестиції через Китайську торговельну палату. Ми надали наші коментарі і наш план співпраці по індустріальним паркам українській стороні Українська сторона знаходиться в процесі їх вивчення. Чекаємо відповіді”.
При цьому Люй Цзяньчжун підкреслив, що у китайського бізнесу є дуже велика зацікавленість у розвитку і створенні українських індустріальних парків.
У свою чергу, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України — Торговий представник України Наталія Микольська під час форуму розповіла, що Україна буде залучати китайських інвесторів, демонструючи переваги вільної торгівлі з ЄС, Канадою, та іншими країнами.
Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська на 2016 Ukraine Silk Road Forum зазначила: “Україна може стати місцем для виробництва товарів за участю китайських інвестицій, ноу-хау і технологій для поставки на ряд ринків, з якими Україна має договори про вільну торгівлю. Україна може стати виробничим хабом для китайських інвесторів для того, щоб тут виробляти свої товари і постачати їх на ринок ЄС і також назад – в Китай “
Пропозиції Міжнародної торгової палати Шовкового шляху та української сторони також обговорювалися у Торгово-промисловій палаті України.
Перший віце-президент ТПП України Михайло Непран під час зустрічі з китайською делегацією у ТПП України зазначив: “Торгово-промислова палата України, як потужна бізнес-асоціація зацікавлена, щоб рух товарів і капіталів відбувався без перепон, але наші дії зосереджені на мікрорівні, на вирішенні конкретних питань. На моє переконання, мають відбуватися два паралельні процеси: політики займатимуться підписанням і ратифікацією угоди, а ми, як бізнес-асоціації, – технічним регулюванням. Це спрацювало б набагато ефективніше. Мало підписати угоду про Зону вільної торгівлі Україна-Китай, поки існує проблема з відповідністю товарів вимогам якості. Я б насамперед зосередився на процесах взаємного визнання сертифікації продукції та зняття технічних бар’єрів. Технічне регулювання, технічні вимоги, визнання продукції на ринках обох країн – ось у чому ми готові сприяти у першу чергу”.
Голова SRCIC Люй Цзяньчжун під час зустрічі у ТПП України зазначив: “Це перший візит керівництва SRCIC в Україну, приурочений до проведення Першого Українського Форуму Шовкового шляху. Україна – важливий транспортно-логістичний транзитний хаб у рамках ініціативи «Один пояс – один шлях». Керівництво Китаю надає особливого значення відновленню славетного Шовкового шляху, й Україна – важлива точка цього маршруту. Україна має потужні можливості у сфері високих технологій, аерокосмічній галузі, сільському господарстві – ми розраховуємо на активізацію співпраці також і в цих напрямах. Роль ТПП України у розвитку україно-китайських взаємин важко переоцінити, це вагома структура у світовому масштабі, вами проводиться важлива робота для успіху наших спільних справ”.
Довідка про ТПП України. Торгово-промислова палата України відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» – недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка на добровільних засадах об`єднує юридичних осіб та громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їх об`єднання.
На цей час членами ТПП України є майже 10 тисяч господарюючих суб’єктів всіх форм власності.
Головне завдання Палати: створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, сприяння всебічному розвитку науково-технічних і торговельних зв`язків між українськими підприємцями та їх зарубіжними партнерами, представлення інтересів її членів з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами.
ТПП України виконує свої функції самостійно або через регіональні торгово-промислові палати, які діють на території Автономної Республіки Крим, в областях, містах Києві і Севастополі, а також через створені нею підприємства та інші організації, які вона об’єднує і діяльність яких координує. Більше читайте на сайті ТПП України
Китай вже кілька десятиліть займається створенням індустріальних парків, високими технологіями. У структурі SRCIC є онлайн-платформа та фонд міжнародного розвитку Шовкового шляху.
Китайські гості також запропонували розглянути можливість заснування дочірнього фонду в Україні, за допомогою якого китайські інвестори могли б простіше співпрацювати з українськими партнерами.
Окрім торгівельно-економічного співробітництва, Китай опікується питанням культурних обмінів. Так, 30 українських студентів отримали гранти на навчання у кращих вузах Китайської Народної республіки.
Члени китайської делегації також поінформували, що у січні 2017 року відзначатиметься 25-та річниця встановлення дипломатичних відносин Україна – Китай. У рамках святкування відбудуться тижні культури в КНР, до яких необхідно готуватися.
Очевидно, що SRCIC, з урахуванням своєї потужної торгівельно-економічної діяльності повинна бути зацікавлена у деокупації зі сторони РФ окремих районів Донецької області (ОРДО), Луганської області (ОРЛО) та Кримського півострову України. Адже російська агресія втягує весь світ у сферу порушень міждержавного права і взаємовідносин.
7 листопада у Києві відбувся Перший Український Форум міжнародної недержавної організації SRCIC- Silk Road Chamber of International Commerce (Міжнародна Торгівельна Палата Шовкового Шляху) – 2016 Ukraine Silk Road Forum. У форумі взяли участь голова Міжнародної торгової палати Шовкового шляху Люй Цзяньчжун, Надзвичайний і Повноважний Посол Китаю в Україні Ду Вей, заступник Глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, Перший Віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко, Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко, представники бізнесу та влади України й Китаю. Відкрила Форум дружина Президента України Марина Порошенко – Голова Благодійного Фонду Порошенка.
Новий Шовковий Шлях позиціонують як оновлену модель співпраці євразійських народів, яка сприятиме розбудові економіки не лише регіону Центральної Азії, але й всіх країн, які знаходяться на осі Китай-Європа. У новому проекті головну роль має грати створення і безперебійне функціонування транспортного коридору від Китаю до Європи, зокрема через Україну і від Центральної Азії до Перської затоки. Важлива роль також планується для транспортних потоків через РФ.
Дружина Президента України Марина Порошенко у виступі зазначила, що Україна має міцні та стабільні відносини з Китаєм. В Україні добре відома ініціатива Китаю щодо реалізації масштабного міжнароднародного проекту – створення економічного поясу Шовкового Шляху і Морського Шовкового Шляху 21-го століття з загальною назвою “Один пояс, один шлях”. Ця ініціатива відкриває нові шляхи для взаємовигідного співробітництва між Україною і Китаєм.
Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко вказав у виступі, що Шовковий Шлях – це перспективна інвестиційна артерія, яка зв’язує Центральну Азію зі всім світом. Україна – це перша європейська країна на цьому шляху. У цьому році був започаткований шлях від Чорноморська до Китаю і запущений перший вантажний потяг. Від Чорного до Балтійського моря також запускається транспортний коридор, який потенційно може пропускати 1 мільйон тон вантажного потоку.
Надзвичайний і Повноважний Посол Китаю в Україні Ду Вей виступив перед присутніми на китайській мові. Це не дозволило зрозуміти його багатьом присутнім і є свідченням проблем у підготовці кадрів у Китаї для представницької взаємновигідної роботи в Україні. Посол Ду Вей зазначив, що ініціатива китайського уряду «Один пояс, один шлях» сприятиме відродженню духу Шовкового шляху, об’єднанню ринкового попиту Китаю і країн-учасниць глобального проекту, об’єднанню інфраструктури і транспортної системи Євразії, перезапуску і відновленню зростання світової економіки. Проект «Один пояс, один шлях» зовсім не є «Планом Маршалла», однак може стати стратегією глобального розвитку, буде обговорюватися і втілюватися в життя Китаєм спільно з іншими країнами. Дипломат висловив думку, що ініціатива Китаю «Один пояс, один шлях» стане самим глобальним і перспективним проектом 21 століття. Україна є великою державою в Європі, має унікальні географічними перевагами і колосальний потенціал для розвитку, тому може зайняти важливе місце у проекті. Без участі України реалізація ініціативи «Один пояс, один шлях» буде неповною, навіть немислимою. Тому, звичайно ж, Україна і стала однією з перших серед більш ніж 60 країн, які приєдналися до глобального проекту, а також одним з найважливіших напрямків, куди спрямовані інвестиції китайських підприємців». Посол Ду Вей також вказав, що у зв’язку з інтенсифікацією двостороннього діалогу, китайська сторона знову пропонує Україні створення зони вільної торгівлі, і сподівається на активне вивчення цього питання з української сторони.
Перший Віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко відзначила у виступі, що значно активувався міжпарламентський діалог між Україною і Китаєм, у Верховній Раді України створена група друзів “Україна-Китай”, яка сягає конституційної більшості і туди записалися 237 народних депутатів. Ця група дуже активно працює в міжпарламентському просторі і кілька днів тому завершився надзвичайно успішний візит української парламентської групи до Китаю.
Заступник Глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків у виступі вказав, що у контексті інтеграції України до світової спільноти, Шовковий Шлях є одним з ключових елементів економічної співпраці.
На Форумі був показаний відеоролик про Міжнародну Торгівельну Палату Шовкового Шляху. Дивно, що відеоролик в Україні, у присутності офіційних осіб озвучений не на українській мові, а на російській мові. Очевидно, що це культурно-лінгвістичне недопрацювання організаторів форуму та порушення правил етикету, яке необхідно виправити у наступних заходах.
Далі у відео показані виступи Марини Порошенко, Геннадія Зубка, Ду Вея, Ірини Геращенко, Дмитра Шимків.
Підписано грантовий договір на суму 200 тис. доларів США (еквівалентно 5,2 млн грн.) на розвиток інклюзивної освіти в Україні. Від української сторони договір підписала Голова Благодійного Фонду Порошенка Марина Порошенко, а від китайської сторони – голова Міжнародної торгової палати Шовкового Шляху (SRCIC) Люй Цзяньчжун. Китайський представник перед підписанням договору зустрічався з українськими дітьми з інвалідністю, які проходять комплексну реабілітацію за допомогою арт-терапії та соціально-побутову адаптацію в Київському міському палаці дітей та юнацтва. «Ці діти мене приємно вразили і надихнули на прийняття рішення, що сьогоднішній договір – це не одноразова акція, а початок великої українсько-китайської співпраці в рамках благодійного проекту «Сяйво Шовкового Шляху», – зауважив він.
Згідно визначення ЮНЕСКО, інклюзивне навчання – це «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі». Метою інклюзивного навчання є покращання навчального середовища, в якому вчитель і учні відкриті до різноманіття, де гарантується забезпечення потреб учнів і повага до їх здібностей та можливостей бути успішними
Грантові кошти від Китаю будуть спрямовані на розвиток науково-педагогічного експерименту у Запорізькій області у 2016-2019 роках.
В Україні є понад 7 мільйонів дітей, серед яких – 0,7 млн. дітей із порушеннями психофізичного розвитку. На жаль, лише 10% із них навчаються в інклюзивних школах, а решта знаходиться за межами соціалізації та повноцінного суспільного життя.
Довідка про Міжнародну торгову палату Великого Шовкового Шляху
Міжнародна торгова палата Шовкового шляху (SRCIC -The Silk Road Chamber of International Commerce) – недержавна організація, метою якої є відродження Шовкового шляху і забезпечення участі бізнесу в інвестиційних і торгових проектах. Заснована в Гонконзі (Китай) Tang West Market International Group і декількома міжнародними торгово-промисловими палатами Шовкового шляху, з підтримкою з боку Всесвітньої федерації палат і Китайської палати міжнародної торгівлі. SRCIC не обмежує себе рамками регіонів історичного Шовкового шляху. Членство в SRCIC відкрито для більш ніж 100 торгово-промислових палат усього світу. На початку вересня 2016 року членом SRCIC стала Торгово-промислова палата України.
