В Україні поза офіційною чергою вакцинували від COVID-19 кілька тисяч китайських громадян

Згідно офіційних державних даних України (vaccination.covid19.gov.ua) на 16 травня 2021 року, одну дозу вакцини від COVID-19 отримали 940 158 українців, дві — 18 394. Всі бажаючі громадяни Китаю та етнічні китайці в Україні вже вакцинувалися. Їх поза чергою щепили наприкінці квітня препаратом CoronaVac, який Україна закуповує в Китаю. Спершу українські чиновники запевняли видання «Бабель», що дози для громадян Китаю не мають стосунку до української партії. Однак офіційна відповідь МОЗ свідчить про інше.

 Процес вакцинації китайців в Україні почався 26 квітня 2021 року – перед кількома пунктами вакцинації у Києві, Харкові та Одесі збиралися сотні китайців. У Києві свідком цього став кореспондент «Бабеля».

Міське комунальне підприємство, розташоване на вул. Професора Підвисоцького, 13  столичного Печерського району зібрались зо дві сотні людей. Майже всі — студентського віку. Кілька з них підтвердили, що сьогодні їх вакцинують.
Черга громадян Китаю перед київським пунктом вакцинації 27 квітня о 13:15.
Черга громадян Китаю перед київським пунктом вакцинації 27 квітня о 13:15, Антон Семиженко
Директор центру Людмила Кравчук пояснити, що відбувається, відмовилася, пославшись на лікарську таємницю. Китайська сторона була більш відкритою. Того ж дня на сайті державного китайського інформагентства Сіньхуа зʼявилося повідомлення про початок вакцинації громадян Китаю в Україні. На той момент, за даними посольства, на вакцинацію вже записались 2 800 людей.

На 17 травня українська влада домовилася про постачання чотирьох вакцин:

  • AstraZeneca (глобальний вебсайт: https://www.astrazeneca.com/, український вебсайт: https://www.astrazeneca.ua/ ) — завезено в Україну понад 867 тисяч доз, майже всі з них уже використано. Наступна поставка в 700 тисяч доз  за даними Укрінформ очікується наприкінці травня 2021 року
  • Pfizer-BioNTech (посилання на український сайт: https://www.pfizer.ua/)— вже прибули 117 тисяч доз, у травні очікується 973 тисячі доз. Є попередні домовленості про закупівлю ще близько 20 мільйонів доз. Covishield виготовляють в індійському Інституті сироватки крові (Serum Institute of India) за ліцензією AstraZeneca. По суті, Covishield — це та сама вакцина AstraZeneca, тільки виготовлена на індійському заводі. Вона схвалена для екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).
  • CoronaVac — прибули 1 мільйон 215 тисяч доз, всього домовлено про постачання 1,9 мільйона доз. CoronaVac — вакцина проти COVID-19, що виробляється китайською компанією «Sinovac Biotech». «CoronaVac» створено за традиційною технологією розробки інактивованих вірусних вакцин, подібно до BBIBP-CorV та BBV152, інших інактивованих вірусних вакцини проти COVID-19. Починаючи з середини 2020 року, «CoronaVac» розпочала проходити клінічне дослідження III фази, у кінці 2020 року тривало клінічне дослідження вакцини в Бразилії, Чилі, Індонезії та Туреччині. (Джерело: українська сторінка Вікіпедії  https://uk.wikipedia.org/wiki/CoronaVac)
  • Novavax — Україна домовилася про постачання 15 мільйонів доз цієї американської вакцини. Перші 4 мільйони, за заявами урядовців, мають надійти в Україну до кінця літа. Як зазначено на українській сторінці Вікіпедії,  Novavax, Inc. — американська компанія з розробки вакцин зі штаб-квартирою у Гейтерсбургу штат Меріленд, із додатковими потужностями у Роквілі і Уппсалі. У січні 2021 року уклала договір з Канадою на постачання 52 млн вакцин NVX‑CoV2373 і 29 січня подалась на схвалення для використання цієї вакцини в Канаді. За заявою міністра охорони здоров’я Максима Степанова, з компанією Novavax укладено договір на постачання до України в 2021 році 10 млн доз її вакцини проти коронавірусу

При цьому всі дози вакцини Pfizer, які вже прибули в Україну, а також 367 тисяч привезених доз вакцини AstraZeneca надійшли в рамках глобальної ініціативи COVAX від ЮНІСЕФ. Країна отримала їх безплатно, однак використати має лише для вакцинації вразливих груп населення. В рамках COVAX Україна має отримати близько 8 мільйонів доз вакцин. Решту вакцин держава закуповує у виробників напряму й може використовувати їх на свій розсуд.

Уряд вирішив вакцинувати українців у п’ять етапів

  • Перший етап — вакцинація людей із надвисоким ризиком інфікування й тяжкого перебігу хвороби, мешканців та працівників інтернатів і будинків престарілих, учасників Операції об’єднаних сил на сході країни. Він мав охопити 367 тисяч людей і вже минув.
  • Другий етап — вакцинація людей віком від 80 років, медичних та соціальних працівників. Це близько трьох мільйонів людей.
  • Третій етап — вакцинація людей у віці від 65 до 79 років, освітян, поліцейських, військових, рятувальників. Загалом сім мільйонів людей. Паралельно з другим цей етап триває зараз.
  • Четвертий етап — вакцинація людей від 60 до 64 років, дорослих із супутніми захворюваннями, а також засуджених, взятих під варту та працівників колоній, тюрем та СІЗО. Етап має охопити 11 мільйонів людей.
  • Пʼятий етап — вакцинація всіх охочих. Це близько 13 мільйонів людей. При цьому «в разі наявності достатньої кількості вакцини» цей етап може проходити одночасно з попередніми, ідеться на присвяченому вакцинації офіційному ресурсі. В реальності це означає можливість записатись у центрі вакцинації або через сімейного лікаря на щеплення так званими залишками.

Китайська вакцина проти Covid-19, перша партія (215 тисяч доз прибула 25 березня, іще по 500 тисяч доз прибули 30 квітня й 9 травня. Всього Україна уклала контракт на купівлю 1,9 мільйона доз. Наразі CoronaVac вакцинують лише кілька груп українців: маломобільних людей і тих, хто за ними доглядає, освітян, спортсменів-олімпійців, поліцейських, нацгвардійців та працівників міграційної служби)

Відповідно до інформації, наданої МОЗ 12 травня, загалом в Україні ще триває третій етап вакцинації, в ході якого щеплення отримують люди віком від 65 років, освітяни й працівники правоохоронних органів. Через сімейного лікаря кожен охочий може записатися на вакцинацію залишками партій вакцини — тоді, можливо, черга до нього дійде швидше. Однак офіційно час масової вакцинації, наприклад, українських студентів іще навіть не оголошувався.

Чому, на яких умовах і за рахунок яких доз вакцинують китайських громадян? Твердження українських чиновників щодо цього різняться. Регіональний координатор вакцинації в Києві Василь Животенюк іще 27 квітня запевнив кореспондента «Бабеля», що ці вакцини — окрема поставка й «жодної нашої дози для цього не використано». За кілька днів головний санітарний лікар Віктор Ляшко спростував слова Животенюка, заявивши, що йдеться про одну тисячу доз, які є «залишком» від партії отриманої Україною вакцини CoronaVac.

Керівник Sinovac Biopharm Їнь Вейдонь розповідає про успішні випробування вакцини від COVID-19 і запуску нового заводу з її виробництва. 24 вересня 2020 року.

Керівник Sinovac Biopharm Їнь Вейдонь розповідає про успішні випробування вакцини від COVID-19 і запуску нового заводу з її виробництва. 24 вересня 2020 року.

Як формуються залишки

Дванадцятого травня «Бабель» отримав офіційну відповідь МОЗ України. Міністерство повідомило, що Україна добровільно надала громадянам Китаю близько трьох тисяч доз вакцини з першої партії CoronaVac. Про це попросило посольство КНР у відповідному запиті. «Це було дозволено 2 квітня на засіданні [відповідального за вакцинацію] Оперативного штабу МОЗ», — ідеться у відповіді міністерства. За послуги українських медиків китайська сторона заплатила «відповідно до тарифів, визначених надавачами медичних послуг».

Вакцинація громадян Китаю не була обовʼязковою умовою постачання вакцини CoronaVac в Україну, запевняють у міністерстві. Однак при цьому «досягнуто домовленостей з китайською стороною щодо збільшення квот, на які Україна може претендувати щодо поставок вакцин», зазначили «Бабелю» в МОЗ.

Чи проводиться в такому ж пільговому режимі вакцинація громадян інших країн — зокрема тих, де виробляють вакцини? У МОЗ цього не підтвердили, заявивши, що в разі надходження відповідних звернень міністерство їх розгляне. Однак є ще принаймні одна країна, де справу вакцинації своїх громадян вирішили взяти у власні руки, не чекаючи, доки до них дійде офіційна українська черга. Про це сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, але про яку країну мова — не уточнив. «Вона пригнала літаком багаж вакцин конкретно для того, щоб вакцинувати своїх дипломатів та своїх громадян, які живуть в Україні, — заявив міністр. — Зараз така ситуація у світі, що кожен викручується, як може».

Китайці продовжують захоплення “Мотор Січ” – погрожують Україні штрафом $3,5 млрд. через міжнародний арбітраж

Китайські інвестори «Мотор Січі», які в Україні представлені компанією Skyrizon, оцінили свої збитки у 3,5 млрд доларів та погрожують стягнути з України ці гроші через міжнародний арбітраж.
Представники Skyrizon направили українському уряду повідомлення про намір почати міжнародний арбітраж проти держави Україна, відповідна претензія вже подана до Мін’юсту, повідомляє УНІАН.

У документі, який в юридичній практиці називається Notice of Investment Dispute, китайські інвестори заявляють про порушення Україною її міжнародних зобов’язань, закріплених в Угоді між Урядом України та Урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій.

Згідно з наявною інформацією про зміст документу представники Skyrizon закликають Україну «негайно почати з ними переговори та припинити незаконну діяльність органів української влади стосовно ПАТ «Мотор Січ» і його акціонерів». Якщо ж Україна оперативно не відреагує та не розпочне переговори або іншим чином виконає свої міжнародні зобов’язання, китайські інвестори погрожують скористатися своїм правом почати арбітражне провадження.

Угоду про заохочення і взаємний захист інвестицій було укладено між Україною та КНР у 1992 році. Сторони домовилися не допускати експропріації інвестицій і рівноправно ставитися до іноземних інвесторів. У цьому контексті китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» вважають, що фактом недопуску їх на підприємство держава Україна фактично експропріювала їхній актив.

Передісторія продажу ПАТ «Мотор Cіч»

Незаконний продаж контрольного пакету акції ПАТ «Мотор Січ», яку контролює В’ячеслав Богуслаєв, був заблокований СБУ, яка відкрило кримінальне провадження за статтями 113 (диверсія) та 14 (готування до злочину) та домоглася арешту акцій судом.

У матеріалах суду вказано, що з 2016 року бенефіціарні власники «Мотор Січ» «з метою ослаблення держави шляхом зруйнування вказаного підприємства як об’єкта, що має важливе народногосподарське та оборонне значення (єдине в Україні підприємство з виробництва цивільних та військових авіаційних двигунів)» продали контрольний пакет акцій заводу офшорним фірмам, «які мають намір перемістити активи та виробничі потужності Товариства за межі України, що призведе до його ліквідації та знищення».

Передача контрольного пакету акцій «Мотор Січ» офшорній компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited, що пов’язана з КНР, розглядалась Антимонопольним комітетом України (АМКУ).

АМКУ, зокрема, досліджувалось три угоди: придбання китайською компанією Skyrizon Aircraft Holdings Limited акцій компанії Granum Corporation (Панама), акцій компанії Likatron Enterprises Ltd (Кіпр) та акцій компанії Reckoner Investment Holdings Limited (Кіпр), що забезпечує перевищення 50% голосів у їх вищих органах управління. Ці компанії пов’язані з В’ячеславом Богуслаєвим.

Крім того, передачу «Мотор Січі», яка є одним з провідних світових виробників авіадвигунів, під контроль Китаю, намагаються не допустити США, які ведуть з ним торговельну війну з причини нахабного порушення деякими китайськими бізнесменами прав інтелектуальної власності США, ін. Так, наприкінці вересня 2019 року запорізьку компанію відвідали представники Посольства США та старший радник Пентагону з питань оборони в Україні Дональд Вінтер, а у листопаді засновник приватної військової компанії Blackwater Ерік Прінс. Крім цього, добре відомі факти неліцензіованого виробництва в КНР української техніки, для прикладу, літаків Антонова і т.п.

Після невдалої спроби концентрації акцій через подачу в АМКУ спільної заявки Skyrizon і державного концерну «Укроборонпром», китайці зробили нову спробу, подав 4 серпня 2020 року до АМКУ спільну заявку із DCH Group харківського бізнесмена мільярдера Олександра Ярославського, проте Антимонопольний комітет відмовився її розглядати.

Ймовірно, китайці хочуть через Олександра Ярославського (група компаній DHC) і через власника “Мотор Січ” Олександра Богуслаєва  захопити привабливі сегменти української машинобудівної промисловості, яке має стратегічне значення для України, а українців посадити у “китайську боргову яму”

Додатково

Подібні претензії були у китайської сторони у 2013 році через зрив контракту на поставку зерна з України до КНР через ДПЗКУ.

Як повідомлялося, у 2012 році, перед воєнним нападом китайського стратегічного партнера Росії на Україну, ДПЗКУ залучила кредит від Експортно-імпортного банку КНР на суму $3 млрд, з яких було використано $500 млн. Головною умовою надання цього кредиту було зобов’язання української компанії постачати 2-4 млн тонн зерна на рік в Китай або через китайську корпорацію в інші країни. При цьому $1 млрд знаходиться на депозитному рахунку в “Укрексімбанку”. Ще $1,5 млрд зберігаються в китайському банку. 

За експертною оцінкою, у Договорі були особливості не на користь України, які давали китайській стороні можливість банкрутувати та здійснити рейдерське захоплення державних активів ДПЗК. Це свідчить про високу ймовірність підкупу китайцями українського керівництва того часу. Після звільнення керівника ДПЗК, китайці нахабно призначили його на наступний рік керівником своєї делегації для переговорів з Україною з метою повернення розкрадених коштів та кредиту.  Фактично це діяння бувшого керівника ДПЗКУ містило ознаки державної зради – за оцінкою багатьох ЗМІ того часу.

Китайські підприємці і державні чиновники не повинні дискредитувати себе підкупом державних чиновників в Україні, схилянням їх до шпигунства, масовим розкрадання коштів та підтримкою гібридної воєнної агресії РФ, яка була основним чинником проблем у виконанні зернового контракту. Це суперечить гарному іміджу КНР та створенню життєво необхідного для КНР проекту “Один пояс, один шлях”. Китай і Україна можуть і повинні отримати взаємовигідні відносини у багатьох сферах, утворити сферу взаємного співпроцвітання.

Див. Китайці поможуть ГПУ розслідувати корупцію у зерновому контракті ДПЗКУ часів Януковича

ВИСНОВОК

  1. Досвід показує, що Україна (0,043 млрд. жителів) ймовірно повинна остерігатися здійснювати великовартісні торговельні договори з КНР  (1,4 млрд. жителів), адже бізнесмени КНР схильний до рейдерського неявного захоплення українських активів, підкупу українських чиновників, бізнесменів, конструкторів, спортсменів, викрадення високо технологічних ноу-хау, ін. Див. для прикладу:

2. Україні доцільно підвищити вимоги до якості китайських товарів в Україні, адже левова частина цих товарів має низьку чи дуже низьку якість. 

Китай та Індія очолюють ТОП-10 імпортерів агропродукцуії з України у 2019

У липні 2019 року в.о. міністра в.о.Міністра у Міністерство аграрної політики та продовольства України опублікувала інфографіку експорту  агропродукції з України.

До ТОП-10 країн – найбільших імпортерів української агропродукції увійшли:

  1. Китай ($794,9 млн, >1,38 млрд. людей)
  2. Індія ($740,9 млн, >1,33 млрд. людей)
  3. Єгипет ($737,4 млн, >0,097 млрд. людей)
  4. Туреччина ($683,7 млн, >0,082 млрд. людей)
  5. Нідерланди ($640,8 млн, >0,017 млрд. людей)
  6. Іспанія ($502,8 млн, >0,046 млрд. людей)
  7. Італія ($333,3 млн, >0,046 млрд. людей)
  8. Польща ($300,6 млн, >0,037 млрд. людей)
  9. Білорусь ($278,8 млн, >0,09 млрд. людей)
  10. Німеччина ($250,3 млн, >0,083 млрд. людей)

Логічно, що Китай і Індія очолюють ТОП-10 імпортерів української агропродукції. У 2019 Китай почала обганяти Індію у експорті  агропродукції з України.

Дивно, що Білорусь з населенням біля 9 мільйонів людей імпортує більше агропродукції з України ніж Німеччина з населенням більше ніж 83 мільойни людей.

ТОП-10 імпортерів українського зерна за підсумками 2019 року:

  1. Єгипет (закупив зерна у 2019 році на $1311 млн – на 97% більше, ніж у 2018 році) – частка у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції склала 13,6%.
  2. Китай ($859 млн – на 56% більше, ніж у 2018 році) – 8,9%
  3. Іспанія ($765 млн – на 19% більше ніж у 2018) – 7,9 %
  4. Туреччина ($718 млн. У 2018 закупила українського зерна на $184 млн) – 7,5 %
  5. Бангладеш ($421 млн) – 4,4 %
  6. Ізраїль ($317 млн) – 3,3 %
  7. Нідерланди ($624 млн)
  8. Індонезія ($538 млн)
  9. Туніс ($293 млн)
  10. Італія ($283 млн)

Як повідомив у лютому  міністр економіки Тимофій Милованов, в урядовій стратегії економічного зростання України агросфера є однією з найуспішніших галузей економіки в Україні (IT, агро, хімічне виробництво та фармацевтика). Відповідно до стратегії, факторам успіху агросфери в Україні є такі:

  • високий рівень інтеграції у глобальні ланцюги доданої вартості
  • значний зовнішній попит
  • значний земельний потенціал
  • сприятливі кліматичні умови
  • висока рентабельність вирощування у рослинництві
  • низька вартість робочої сили

Хоча урожай зернових культур в Україні в 2019 році склав 75,1 мільйона тонн, що на 4 мільйони тонн більше, ніж роком раніше, проте заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький  вважає, що погодні умови сприятливі для зернових – зважений прогноз врожаю в діапазоні 65-70 млн тонн у 2020 році (менше на 5-10 млн тонн ніж у  2019 році).

Китай є найбільшим імпортером української агропродукції, експорт якої зростає

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:
Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%), Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%), Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%), Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%), Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як витікає із інформації, оприлюдненої Міністерства аграрної політики України, Китай увійшов до ТОП-5 країн-імпортерів аграрної продукції  і очолює цей список.

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції:

  1. Китай, >1,3 млрд. людей – (8,6%),
  2. Єгипет, ~0,091 млрд. людей – (7,5%),
  3. Нідерланди, >0,017 млрд. людей – (7,1%),
  4. Індія, >1,3 млрд. людей – (7,1%),
  5. Туреччина, >0,08 млрд. людей – (6,7%).

Як видно з розподілу інших 4-х місць рейтингу, український експорт аграрної недостатньо системний і зрозумілий. Невеличкі Нідерланди імпортують агропродукції більше ніж Індія…

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795 ,9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура  експорту аграрної продукції була такою:

  • країн Азії – 41,4% (6 529 млн дол. США);
  • країн ЄС – 33,9% (5 344,2 млн дол. США);
  • африканських країн – 15,2% (2 400,5 млн дол. США);
  • країн СНД – 6,6% (1 045,2 млн дол. США);
  • США – 0,4% (66,4 млн дол. США);
  • інших країн – 2,5% (390,2 млн дол. США).

Найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури – 43,3%, олії – 20,8% та насіння олійних культур – 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту:

  • продукції рослинництва – на 22,9% (кукурудзи – на 61,3%пшениці – на 26%, насіння ріпаку – на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії – на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії – в 2,2 рази, ячменю – на 24,5%, сої – на 14%, олії соєвої – на 56,3%, олії соняшникової – на 1,9%, тютюну та виробів з нього – на 13,6%,
  • продукції тваринництва – на 5,7% (м’яса та субпродуктів домашньої птиці – на 15,3%, молока згущеного – на 36,5%, меду – на 26,4%, яєць птиці – на 13,9%, живої ВРХ – на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції – 6,9%.

Україна продала Китаю у 3 рази більше соняшникової олії ніж Росія

За 7 місяців поточного МР Україна поставила 76,4 тис. тон соняшникової олії в КНР, а Російська Федерація – 25,8 тис. тон. Це навіть в умовах російської окупації Кримського півострова України і частини Донецької і Луганської областей України.

Як повідомив старший трейдер Стівен Лі Фенг Жоу (Китай) на конференції Black Sea Oil Trade 2019,  Україна є найбільшим постачальником соняшникової олії в Китай. За 7 місяців поточного МР Україна поставила 76,4 тис. тон соняшникової олії в КНР, а Російська Федерація – 25,8 тис. тон. Це навіть в умовах російської окупації Кримського півострова України і частини Донецької і Луганської областей України.

За даними експерта, тим не менш імпорт товарів з Росії в Китай зростає, так як країна ввела нові правила безмитної торгівлі з РФ.

«У цілому обсяг ринку рослинних масел в Китай становить близько 40 млн т (з них 36 млн т – для харчового споживання), і в останні роки ринок зростає на 1-2% на рік. Соєва олія займає 42% в загальному обсязі споживання, рапсове масло – 24%, пальмова олія – 13% », – зазначив Стівен Лі Фенг Жоу.

За його словами, в поточному році Китай збільшив імпорт пальмової олії майже на 1 млн тон – через зростання цін на соєву олію. При цьому імпорт ріпакової олії скоротився на 0,4 млн т внаслідок торгової війни з США.

Експерт вказав, що в 2019 р зросло споживання та імпорт соняшникової олії в країні. Хоча його частка в загальному обсязі споживання невелика – 3%. Якщо в минулому МР Китай імпортував 0,8 млн т соняшникової олії, то в цьому більше – 1 млн т.

«Зростанню споживання соняшникової олії сприяє розвиток здорового способу життя споживачів. Китайські родини прагнуть використовувати кукурудзяну і соняшникову олії. Але в зв’язку з тим, що країна припиняє субсидування виробництва кукурудзяної олії, ціни на нього зростуть, що в свою чергу буде стимулювати збільшення споживання соняшникової олії в Китаї », – підсумував трейдер ЄУТР.

За словами генерального директора асоціації «Укроліяпром» Степана Капшука, за 20 років в олієжирову галузь України інвестовано $ 350 млн.

Джерело