TOP – Сторінка 5 – Китай і Україна

Китай хоче інвестувати в Україну і брати участь в індустріальних парках – SRCIC

Недержавна організація Міжнародна торгова палата Шовкового шляху (SRCIC – Silk Road Chamber of International Commerce) спільно з українською стороною провела у Києві Перший міжнародний український форум Шовкового шляху (2016 Ukraine Silk Road Forum).

Голова SRCIC Люй Цзяньчжун на 2016 Ukraine Silk Road Forum зазначив: “Ми бачимо, що інвестиційний клімат в Україні покращується, поліпшуються відносини між Україною і Китаєм. Ми сподіваємося, що будемо мати можливість брати участь в індустріальних парках, також залучати китайські інвестиції через Китайську торговельну палату. Ми надали наші коментарі і наш план співпраці по індустріальним паркам українській стороні Українська сторона знаходиться в процесі їх вивчення. Чекаємо відповіді”.

При цьому Люй Цзяньчжун підкреслив, що у китайського бізнесу є дуже велика зацікавленість у розвитку і створенні українських індустріальних парків.

У свою чергу, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України — Торговий представник України Наталія Микольська під час форуму розповіла, що Україна буде залучати китайських інвесторів, демонструючи переваги вільної торгівлі з ЄС, Канадою, та іншими країнами.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська на 2016 Ukraine Silk Road Forum зазначила: “Україна може стати місцем для виробництва товарів за участю китайських інвестицій, ноу-хау і технологій для поставки на ряд ринків, з якими Україна має договори про вільну торгівлю. Україна може стати виробничим хабом для китайських інвесторів для того, щоб тут виробляти свої товари і постачати їх на ринок ЄС і також назад – в Китай “

Пропозиції Міжнародної торгової палати Шовкового шляху та української сторони також обговорювалися у Торгово-промисловій палаті України.

Перший віце-президент ТПП України Михайло Непран під час зустрічі з китайською делегацією у ТПП України зазначив: “Торгово-промислова палата України, як потужна бізнес-асоціація зацікавлена, щоб рух товарів і капіталів відбувався без перепон, але наші дії зосереджені на мікрорівні, на вирішенні конкретних питань. На моє переконання, мають відбуватися два паралельні процеси: політики займатимуться підписанням і ратифікацією угоди, а ми, як бізнес-асоціації, – технічним регулюванням. Це спрацювало б набагато ефективніше. Мало підписати угоду про Зону вільної торгівлі Україна-Китай, поки існує проблема з відповідністю товарів вимогам якості. Я б насамперед зосередився на процесах взаємного визнання сертифікації продукції та зняття технічних бар’єрів. Технічне регулювання, технічні вимоги, визнання продукції на ринках обох країн – ось у чому ми готові сприяти у першу чергу”.

Голова SRCIC Люй Цзяньчжун під час зустрічі у ТПП України зазначив: “Це перший візит керівництва SRCIC в Україну, приурочений до проведення Першого Українського Форуму Шовкового шляху. Україна – важливий транспортно-логістичний транзитний хаб у рамках ініціативи «Один пояс – один шлях». Керівництво Китаю надає особливого значення відновленню славетного Шовкового шляху, й Україна – важлива точка цього маршруту. Україна має потужні можливості у сфері високих технологій, аерокосмічній галузі, сільському господарстві – ми розраховуємо на активізацію співпраці також і в цих напрямах. Роль ТПП України у розвитку україно-китайських взаємин важко переоцінити, це вагома структура у світовому масштабі, вами проводиться важлива робота для успіху наших спільних справ”.

Довідка про ТПП України. Торгово-промислова палата України відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» – недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка на добровільних засадах об`єднує юридичних осіб та громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їх об`єднання.

На цей час членами ТПП України є майже 10 тисяч господарюючих суб’єктів всіх форм власності.

Головне завдання Палати: створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, сприяння всебічному розвитку науково-технічних і торговельних зв`язків між українськими підприємцями та їх зарубіжними партнерами, представлення інтересів її членів з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами.

ТПП України виконує свої функції самостійно або через регіональні торгово-промислові палати, які діють на території Автономної Республіки Крим, в областях, містах Києві і Севастополі, а також через створені нею підприємства та інші організації, які вона об’єднує і діяльність яких координує. Більше читайте на сайті ТПП України

Китай вже кілька десятиліть займається створенням індустріальних парків, високими технологіями. У структурі SRCIC є онлайн-платформа та фонд міжнародного розвитку Шовкового шляху.

Китайські гості також запропонували розглянути можливість заснування дочірнього фонду в Україні, за допомогою якого китайські інвестори могли б простіше співпрацювати з українськими партнерами.

Окрім торгівельно-економічного співробітництва, Китай опікується питанням культурних обмінів. Так, 30 українських студентів отримали гранти на навчання у кращих вузах Китайської Народної республіки.

Члени китайської делегації також поінформували, що у січні 2017 року відзначатиметься 25-та річниця встановлення дипломатичних відносин Україна – Китай. У рамках святкування відбудуться тижні культури в КНР, до яких необхідно готуватися.

Очевидно, що SRCIC, з урахуванням своєї потужної торгівельно-економічної діяльності повинна бути зацікавлена у деокупації зі сторони РФ окремих районів Донецької області (ОРДО), Луганської області (ОРЛО) та Кримського півострову України. Адже російська агресія втягує весь світ у сферу порушень міждержавного права і взаємовідносин.

Перший Український Форум Шовкового Шляху (2016 Ukraine Silk Road Forum)

7 листопада у Києві відбувся Перший Український Форум міжнародної недержавної організації SRCIC- Silk Road Chamber of International Commerce (Міжнародна Торгівельна Палата Шовкового Шляху) – 2016 Ukraine Silk Road Forum. У форумі взяли участь голова Міжнародної торгової палати Шовкового шляху Люй Цзяньчжун, Надзвичайний і Повноважний Посол Китаю в Україні Ду Вей, заступник Глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, Перший Віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко, Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко, представники бізнесу та влади України й Китаю. Відкрила Форум дружина Президента України Марина Порошенко – Голова Благодійного Фонду Порошенка.

Новий Шовковий Шлях позиціонують як оновлену модель співпраці євразійських народів, яка сприятиме розбудові економіки не лише регіону Центральної Азії, але й всіх країн, які знаходяться на осі Китай-Європа. У новому проекті головну роль має грати створення і безперебійне функціонування транспортного коридору від Китаю до Європи, зокрема через Україну і від Центральної Азії до Перської затоки. Важлива роль також планується для транспортних потоків через РФ.

Дружина Президента України Марина Порошенко у виступі зазначила, що Україна має міцні та стабільні відносини з Китаєм. В Україні добре відома ініціатива Китаю щодо реалізації масштабного міжнароднародного проекту – створення економічного поясу Шовкового Шляху і Морського Шовкового Шляху 21-го століття з загальною назвою “Один пояс, один шлях”. Ця ініціатива відкриває нові шляхи для взаємовигідного співробітництва між Україною і Китаєм.

Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко вказав у виступі, що Шовковий Шлях – це перспективна інвестиційна артерія, яка зв’язує Центральну Азію зі всім світом. Україна – це перша європейська країна на цьому шляху. У цьому році був започаткований шлях від Чорноморська до Китаю і запущений перший вантажний потяг. Від Чорного до Балтійського моря також запускається транспортний коридор, який потенційно може пропускати 1 мільйон тон вантажного потоку.

Надзвичайний і Повноважний Посол Китаю в Україні Ду Вей виступив перед присутніми на китайській мові. Це не дозволило зрозуміти його багатьом присутнім і є свідченням проблем у підготовці кадрів у Китаї для представницької взаємновигідної роботи в Україні. Посол Ду Вей зазначив, що ініціатива китайського уряду «Один пояс, один шлях» сприятиме відродженню духу Шовкового шляху, об’єднанню ринкового попиту Китаю і країн-учасниць глобального проекту, об’єднанню інфраструктури і транспортної системи Євразії, перезапуску і відновленню зростання світової економіки. Проект «Один пояс, один шлях» зовсім не є «Планом Маршалла», однак може стати стратегією глобального розвитку, буде обговорюватися і втілюватися в життя Китаєм спільно з іншими країнами. Дипломат висловив думку, що ініціатива Китаю «Один пояс, один шлях» стане самим глобальним і перспективним проектом 21 століття. Україна є великою державою в Європі, має унікальні географічними перевагами і колосальний потенціал для розвитку, тому може зайняти важливе місце у проекті. Без участі України реалізація ініціативи «Один пояс, один шлях» буде неповною, навіть немислимою. Тому, звичайно ж, Україна і стала однією з перших серед більш ніж 60 країн, які приєдналися до глобального проекту, а також одним з найважливіших напрямків, куди спрямовані інвестиції китайських підприємців». Посол Ду Вей також вказав, що у зв’язку з інтенсифікацією двостороннього діалогу, китайська сторона знову пропонує Україні створення зони вільної торгівлі, і сподівається на активне вивчення цього питання з української сторони.

Перший Віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко відзначила у виступі, що значно активувався міжпарламентський діалог між Україною і Китаєм, у Верховній Раді України створена група друзів “Україна-Китай”, яка сягає конституційної більшості і туди записалися 237 народних депутатів. Ця група дуже активно працює в міжпарламентському просторі і кілька днів тому завершився надзвичайно успішний візит української парламентської групи до Китаю.

Заступник Глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків у виступі вказав, що у контексті інтеграції України до світової спільноти, Шовковий Шлях є одним з ключових елементів економічної співпраці.

На Форумі був показаний відеоролик про Міжнародну Торгівельну Палату Шовкового Шляху. Дивно, що відеоролик в Україні, у присутності офіційних осіб озвучений не на українській мові, а на російській мові. Очевидно, що це культурно-лінгвістичне недопрацювання організаторів форуму та порушення правил етикету, яке необхідно виправити у наступних заходах.

Далі у відео показані виступи Марини Порошенко, Геннадія Зубка, Ду Вея, Ірини Геращенко, Дмитра Шимків.

Президент Української аграрної конфедерації про Китай і Україну – приречені на співробітництво

Україна разом з США, Євросоюзом і РФ входить до числа перших світових лідерів з виробництва різних видів зернових культур. Проте, якщо населення США складає більше 330 мільйонів людей, Євросоюзу – більше 500 мільйонів, РФ – більше ніж 140 мільйонів, то населення України складає лише більше ніж 40 мільйонів людей. Виходячи з цього та з перспектив розвитку наявного потенціалу, очевидно, що Україна має найбільший у світі експортний потенціал у сфері експорту аграрної продукції та продуктів її переробки.

За словами народного депутата України, президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, планку експорту продовольства Україна може підняти у найближчі 5-10 років до 80% від загального обсягу виробництва, залишаючи собі достатні 20% продовольства.

Найбільшою за чисельністю населення державою, яка демонструє особливу зацікавленість і значну динаміку росту у всіх сферах є Китайська Народна Республіка.

У складі Верховної Ради України створена міжпарламентська група Україна-Китай (“група друзів Китаю”), у яку увійшли більше 230 депутатів – майже конституційна більшість. Група депутатів цієї міжпарламентської групи, відвідала з робочим візитом КНР. Провели багато зустрічей з керівництвом Комуністичної партії Китаю, з керівниками Всекитайських зборів народних представників (парламенту), з представниками різних державних установ.

Неодноразово китайські колеги згадували, якою плідною може бути співпраця з українцями. Наприклад, у космосі на борту корабля перебувають китайські космонавти. І це стало можливим у тому числі завдяки розробкам українських вчених, підкреслювали колеги. КНР цікавить співпраця з Україною у таких напрямках, як енергетика, логістика, космічні та авіаційні технології. Очевидно, що українські права на свої технології повинні бути надійно захищені і приносити прибуток, що буває не завжди у відносинах з Китаєм.

Але, найбільше Китай все ж цікавить співпраця в аграрній галузі. Населення країни постійно збільшується. Вони просто приречені закуповувати сільгосппродукцію за кордоном — це, в першу чергу, зерно, а також м’ясо, молоко, овочі, фрукти, рослинні жири.

Ми вже маємо непогані результати такої співпраці. Наприклад, Україна займає перше місце з постачання кукурудзи на китайський ринок, де змогли обійти навіть таких непростих конкурентів, як США. І це сталося тому, що українська кукурудза – не генно-модифікована, адже така продукція рослинного походження у Китаї — під забороною.

Купівельна спроможність китайця сьогодні в 4 рази вища, ніж купівельна спроможність українця. Тобто росте не тільки населення Китаю, але і його заможність. А це автоматично підвищує попит на продукти харчування.

Під час візиту українські парламентарі переконували китайську сторону, що інвестиції в аграрну сферу України — це запорука продовольчої безпеки Китаю, адже прогнозований там дефіцит лише зернових культур протягом 10 років становитиме понад 50 млн т, м’яса — 5 млн т та молочних продуктів — близько 3,5 млн т. Перспективним напрямом для обох країн можуть бути інвестиції у наукову сферу. Вони мають привабливість не тільки для КНР та України, а й для всього світу (пам’ятаймо, що Китай — друга за потужністю економіка планети). Відомо, що планується візит Президента України Петра Порошенка до КНР. І саме візит парламентської делегації України — створює непогане підґрунтя для переговорів на найвищому рівні.

Друга економіка світу — це вже не просто економіка. Це велика політика. Тому Україна повинна дивитися далеко вперед у співпраці з КНР.

У кінці статті Леонід Козаченко зазначив про факт, який не дуже стосується аграрної сфери. Отримати українську візу у Китаї дуже складно — на це йде майже місяць. За минулий рік усього близько 5 тис. китайців відвідали Україну. Для порівняння — маленьку Словаччину за цей час відвідали 20 тис. китайців. За підрахунками з КНР, у середньому китайський турист залишає за кордоном $5 тис. Тому потрібно негайно усунути бюрократичні перепони для поїздок жителів Піднебесної до України. Принаймні, щоб оформити візу до Китаю пересічному українцю вистачить лише 2-3 днів.

Джерело: Україна і Китай. Приречені на співпрацю, 31.10.206 р., agroportal.ua

Необхідно також зазначити, що в Україні майже не реалізований експортний потенціал переробки агропродукції у готову продукцію споживання. Для прикладу, до світових лідерів з експорту муки відносяться Турція і Казахстан, проте не Україна… Очевидно, що продовольство може найбільш цікавити такі найбільші у світі країни за населенням як Китай та Індія, проте ринки цих країн не єдині. Для прикладу, населення Африки у 2016 році складає більше ніж 1,2 млрд. людей.

P.S. Необхідно зазначити, що у Китая і в України є свої глобальні проблеми.

У Китая: 1) як прогодувати більше ніж 1,3 мільярди населення; 2) куди діти свою промислову продукцію; 3) де взяти сировину для виготовлення своєї продукції, інші.

В Україні немає проблем з тим, як прогодувати своє населення і куди діти свою агропродукцію (Китай, Індія, Африка, Азія, Океанія, Америка, Европа). В Україні є проблеми: а) як захиститися від постійної гібридної агресії сусідньої РФ; б) як реалізувати свій промисловий потенціал та забезпечити заможне життя населення, інші.

Очевидно, що Китай і Україна можуть допомогти вирішити проблеми один одного шляхом взаємовигідної співпраці.