Про взяття в полон двох китайських солдатів у Донецькій області

8 квітня 2025 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що українські військові взяли в полон двох громадян Китаю, які воювали на боці російської армії в Донецькій області. За його словами, ці особи мали при собі документи, банківські картки та інші особисті дані, що підтверджують їхню ідентичність. Зеленський також зазначив, що є інформація про можливу присутність більшої кількості громадян Китаю в підрозділах російських військ.

У зв’язку з цим Міністерство закордонних справ України викликало тимчасового повіреного у справах Китаю для надання офіційних пояснень щодо участі китайських громадян у бойових діях на боці Росії. Українська сторона наголосила, що така участь суперечить заявленій позиції Китаю про нейтралітет і підриває його авторитет як постійного члена Ради Безпеки ООН.

Операцію із захоплення китайських військових провели бійці 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Зазначається, що ці громадяни Китаю перебували в зоні бойових дій зі зброєю в руках у складі підрозділу російських окупаційних військ.

Наразі офіційної реакції з боку Китаю не надходило. Західні офіційні особи зазначають, що поки немає доказів того, що ці особи діяли за вказівкою китайського уряду. Однак цей інцидент викликає занепокоєння щодо можливої участі китайських громадян у конфлікті та потребує подальшого розслідування.

Захоплення в полон китайських громадян, які воювали на боці Росії, може мати серйозні міжнародні наслідки та вплинути на дипломатичні відносини між Україною, Китаєм та іншими країнами. Українська влада закликає міжнародну спільноту відреагувати на цей інцидент та вжити відповідних заходів.

Які товари з КНР найбільш популярні в Україні?

В Україну з Китаю активно імпортуються різні категорії товарів, серед яких найбільш популярні:

1. Електроніка та побутова техніка

  • Смартфони та аксесуари (Xiaomi, Huawei, Realme, OnePlus)
  • Ноутбуки та планшети (Lenovo, ASUS, Huawei)
  • Смарт-годинники та фітнес-браслети
  • Побутова техніка (пилососи, кондиціонери, електрочайники)
  • Автомобільна електроніка (відеореєстратори, GPS-навігатори)

2. Одяг, взуття та текстиль

  • Дешевий повсякденний одяг з AliExpress та Shein
  • Спортивний одяг (Anta, Li-Ning, 361°)
  • Взуття (Xtep, Warrior)
  • Домашній текстиль (ковдри, подушки, рушники)

3. Будівельні матеріали

  • Керамічна плитка та сантехніка
  • Ламінат, шпалери
  • Освітлювальні прилади (світлодіодні лампи, LED-панелі)
  • Інструменти та кріплення

4. Автозапчастини та комплектуючі

  • Гальмівні колодки, фільтри, ремені
  • Акумулятори та стартери
  • Світлодіодні фари та автолампи

5. Іграшки та товари для дітей

  • Конструктори та фігурки (аналог LEGO)
  • Електромобілі, самокати, гіроборди
  • Рюкзаки, шкільне приладдя

6. Косметика та товари для догляду

  • Китайські BB-креми, сироватки, маски
  • Прилади для догляду за шкірою (ультразвукові скрабери, масажери)

7. Меблі та товари для дому

  • Комп’ютерні крісла, столи
  • Органайзери, полиці, системи зберігання
  • Штучні квіти та декор

Китайські товари приваблюють українських покупців своєю ціною та широким асортиментом, особливо через маркетплейси типу AliExpress, Joom та Temu.

У чому вигода для України і КНР – відкриття китайського ринку для українських рибних продуктів та гороху.

Міністерство аграрної політики та продовольства України підписало важливу угоду з Китайською Народною Республікою, яка дозволить розширити перелік українських аграрних товарів на китайському ринку. Згідно з домовленістю, будуть визначені ветеринарно-санітарні та фітосанітарні вимоги для постачання водних продуктів дикого вилову (риба та морепродукти) та гороху.

Це стало результатом тісної співпраці між Міністерством аграрної політики, Держпродспоживслужбою, українськими аграрними асоціаціями та Генеральною митною адміністрацією КНР, за активної підтримки Посольства Китаю в Україні.

Відкриття китайського ринку для українських рибних продуктів та гороху, що стало можливим завдяки угоді між Україною та Китайською Народною Республікою, підписаною 6 березня 2025 року, має значний потенціал як для України, так і для КНР. Ось аналіз вигоди для обох сторін:


Вигоди для України

  1. Зміцнення економіки та валютних резервів
    Експорт рибних продуктів дикого вилову (риба та морепродукти з природних водойм) і гороху до Китаю відкриває нові джерела доходів для України. У 2024 році експортна вартість рибної продукції зросла на 80,3% до $56,3 млн, а виробництво гороху прогнозується на рівні 476 тис. тонн у 2024/2025 маркетинговому році. Доступ до китайського ринку, одного з найбільших у світі, може суттєво збільшити ці показники, поповнюючи валютні резерви України в умовах війни.
  2. Розширення географії експорту
    Основними ринками збуту гороху для України досі були Туреччина, Індія, Італія, Малайзія та ОАЕ. Додавання Китаю, який демонструє високі темпи зростання закупівель, диверсифікує експортні напрямки, знижуючи залежність від традиційних партнерів. Для рибної галузі це також шанс вийти за межі внутрішнього ринку та країн ближнього зарубіжжя.
  3. Підтримка аграрного сектору в умовах війни
    Війна завдала значних збитків українській економіці, але аграрний сектор залишається її основою. Відкриття нових ринків збуту стимулює виробництво, створює робочі місця та підтримує фермерів і риболовецькі підприємства, особливо в західних і південних регіонах, де зосереджено вилов риби.
  4. Стратегічне партнерство з КНР
    Угода є кроком до поглиблення економічних зв’язків із Китаєм, який уже є ключовим партнером України в Азії. У 2020 році товарообіг між країнами досяг $15,4 млрд, з яких $7,1 млрд припало на експорт. Нові домовленості можуть стати основою для майбутніх угод щодо інших продуктів (наприклад, м’яса птиці, кукурудзи), посилюючи позиції України на міжнародній арені.

Вигоди для КНР

  1. Диверсифікація джерел імпорту
    Китай є одним із найбільших споживачів рибних продуктів у світі, а також має значний попит на бобові культури, такі як горох, для продовольчих і кормових потреб. Імпорт із України дозволяє КНР зменшити залежність від традиційних постачальників (наприклад, Канади чи Австралії для гороху та країн Південно-Східної Азії для риби), що особливо важливо в умовах глобальних торговельних напружень.
  2. Доступ до якісної продукції
    Україна відома стабільним виробництвом гороху (409 тис. тонн у 2023/2024 році) і зростанням вилову риби (19,9 тис. тонн за межами юрисдикції у 2024 році). Китай отримує доступ до якісних продуктів, які відповідають ветеринарно-санітарним і фітосанітарним стандартам, узгодженим у протоколі.
  3. Економічна вигода
    Українська продукція може бути конкурентоспроможною за ціною порівняно з іншими постачальниками завдяки нижчим витратам на робочу силу та логістику в довгостроковій перспективі. Для Китаю це шанс оптимізувати імпортні витрати, зберігаючи обсяги постачання.
  4. Посилення впливу в регіоні
    Розширення торговельних зв’язків з Україною дає Китаю додатковий економічний важіль у Східній Європі. Це відповідає стратегії КНР зміцнювати відносини з країнами, які мають геополітичне значення, особливо в контексті протистояння із Заходом.

Спільні вигоди

  1. Стабільність торговельних відносин
    Угода закладає основу для довгострокової співпраці. Для України це шанс закріпитися на китайському ринку, а для КНР — забезпечити надійного партнера в умовах нестабільності глобальних ланцюгів постачання.
  2. Екологічний і продовольчий аспекти
    Горох є екологічно дружньою культурою, яка сприяє сталому сільському господарству, а рибні продукти дикого вилову відповідають попиту на натуральну продукцію. Обидві країни отримують вигоду від просування таких товарів.
  3. Перспективи розширення асортименту
    Угода є частиною ширшої стратегії: Україна та Китай уже працюють над відкриттям ринків для пшеничного борошна, яловичини, кукурудзи тощо. Успішна реалізація експорту гороху та риби може прискорити ці процеси.

Висновок

Для України відкриття китайського ринку — це економічна підтримка, нові можливості для експортерів і крок до диверсифікації торгівлі в умовах війни. Для КНР — це доступ до якісних продуктів, зниження залежності від інших постачальників і посилення позицій у регіоні. Угода є взаємовигідною, але її повний потенціал залежатиме від швидкості реалізації, логістичних рішень і стабільності в Україні.

В Україні – новий Надзвичайний і Повноважний Посол КНР Ма Шенкун

У четвер, 21 листопада заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкуня. Заступник міністра привітав китайського високопосадовця з початком його дипломатичної місії в Україні та відзначив позитивну динаміку активізації українсько-китайського політичного діалогу у цьому році. Сторони обговорили актуальні питання двостороннього порядку денного, зокрема у контексті використання значного потенціалу торговельно-економічної співпраці між Україною та Китаєм, а також взаємодії двох країн у багатосторонніх форматах.

Ма Шенкун, кар’єрний дипломат із досвідом контролю над озброєннями, змінив Фань Сяньжуна, який займав цю посаду протягом останніх чотирьох з половиною років.

Довідка про Фань Сяньжуна. У 2001—2004 працював в Москві радником посольства з російсько-китайських відносин. Потім Генеральним консулом КНР у Хабаровську (2004—2008); Радником Міністерства закордонних справ КНР (2008—2010); Надзвичайним і Повноважним Послом КНР в Таджикистані (2010-2015); Був керівником служби зовнішніх зв’язків Нінся-Хуейського автономного району (національна меншина «китайських мусульман» дунган) (2015—2017); перед призначенням Надзвичайним і Повноважним Послом в Україну у 2020 році був  Повноважним міністром Посольства КНР в Росії (2017—2020).

Довідка про Ма Шенкуна. Розпочав дипломатичну службу  у Міжнародному департаменті МЗС КНР, згодом працював у Постійному представництві в Женеві та Департаменті контролю над озброєннями МЗС. Він працював радником і головним діловодом Постійного представництва у Відні, був також радником Департаменту контролю над озброєннями МЗС КНР. У 2019 році його підвищили до заступника директора Департаменту контролю над озброєннями МЗС КНР. З листопада 2024 року — Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні

КНР є серйозною силою, який міг би зупинити російську окупаційну війну ще до її початку, проте Сі Цзиньпін називає російську війну “конфліктом”. Це свідчить або про повне нерозуміння воєнної політики РФ, або брехливість вищого керівництва КНР, яке претендує на роль справедливого і миролюбивого провідника світової політики.

Пекін офіційно доручив спеціальному посланнику Лі Хуею, який нібито бере участь у «човниковій дипломатії» в пошуках «політичного врегулювання» того, що Китай називає «українською кризою». У лютому 2023 року Пекін оприлюднив принципову декларацію з 12 пунктів щодо війни в Україні, розрекламовану як «мирний план» Китаю. Однак у документі відсутні будь-які конкретні чи змістовні пропозиції, і він не набув великої популярності з моменту його публікації 18 місяців тому. Китай відмовився брати участь у міжнародному українському саміті миру, який проходив у швейцарському Люцерні в червні 2024 року, і закликав інші країни не брати участь. Близько 90 держав і міжнародних організацій вирішили взяти участь.

Російський диктатор Володимир Путін не демонструє жодних ознак коливань щодо України та, здається, має намір продовжувати розвивати свою агресивну війну. Безумовно, Пекін підтримує тісні стосунки з Москвою, і на сьогоднішній день Китай утримується від публічної критики Росії. Більше того, Пекін надав Москві значну військову допомогу нелетального характеру і завдяки потужній двосторонній торгівлі фактично фінансує військові зусилля Росії.

Крім того, китайський лідер Сі Цзіньпін і Путін підтримують міцні особисті стосунки — вони зустрічалися один з одним частіше, ніж обидва чоловіки з будь-яким іншим світовим лідером. Таким чином, Китай має чудову позицію для того, щоб чинити суттєвий тиск або суттєвий вплив на Росію, щоб призупинити військові дії та шукати рішення шляхом переговорів. Однак на сьогоднішній день немає доказів того, що це сталося. Події всього часу свідчать про те, що Пекін продовжує говорити, але не йти шляхом припинення страшної російської війни проти українців. Тривалий час міністром оборони РФ був росіянин китайського походження, який має адаптоване ім`я і прізвище  “Сергей Шойгу”, який робив тривалу екскурсію для Сі Цзиньпіна по над таємному Головному Командному пункту ЗС РФ у Москві.

Призначення Ма підкреслює “незмінне бажання Китаю підтримувати теплі відносини з Україною”, не зважаючи на мовчазну підтримку та матеріальну підтримку вторгнення Росії. Примітно, що в повідомленні китайського посольства про прибуття Ма не згадувалося ні про Росію, ні про війну. Ця офіційна заява відображає загальний підхід китайського уряду до обговорення війни — тобто обговорювати її узагальнено або не обговорювати взагалі.

У середу в розмові з президентом Бразилії Лулою да Сілвою Сі закликав «більше голосів, відданих миру, щоб прокласти шлях до політичного вирішення кризи в Україні». А в понеділок, коли міністр закордонних справ Китаю Ван Ї зустрівся зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим на полях саміту G20 у Бразилії, у заяві Китаю прямо повідомлялося , що «дві сторони також обмінялися думками щодо таких питань, як криза в Україні та ситуація на Корейському півострові».

Можливо, Пекін не в захваті від договору про взаємну оборону, підписаного недавно Москвою та Пхеньяном, і стурбований розгортанням північнокорейських військ у західній прифронтовій російській Курській області, нібито готуючись до участі у війні в Україні. Цей розвиток подій створює привид ескалації та негативного впливу на Китай, який має власний договір про взаємну оборону з Північною Кореєю (Пхеньян є єдиним офіційним військовим союзником Пекіна).

Китай навряд чи розлучиться з Росією через її криваву війну проти України по таким причинам:

Подібно до Чингісхана, ймовірно Сі Цзиньпін бажає захопити Далекий Схід, Сибір, Урал, Північ Росії, країни Середньої Азії (Таджикистан, Казахстан, ін.), а також захопити як мінімум країни Східної Європи, ін.

На відміну від Чингісхана, ймовірно Сі Цзиньпін хоче контролювати Африку, Південну Америку,  Південно-Східну Азію, Австралію, інші країни і регіони. Зробити це в основному “мирним шляхом” з використанням свого геоекономічного проекту “Один пояс, один шлях”, міжнародної організації BRICS,  специфічних китайських кредитів; прихованої купівлі різноманітних організацій і компаній у країнах які КНР хоче контролювати. При цьому росіяни використовуються як “гарматне м`ясо” і як різноманітне прикриття китайської діяльності.

У будь-якому випадку війни РФ проти України, ймовірно, Сі Цзиньпін сподівається отримати свій виграш. У разі програшу РФ у війні, КНР, ймовірно, сподівається продовжувати експлуатувати “на шару” різноманітні ресурси ослабленої РФ (у 1991 році населення СРСР було 293 млн. людей, у 2013 році населення і валовий внутрішній продукт РФ були орієнтовно у 10 раз менше ніж у КНР – 1,4 млрд. людей). Виграш РФ у війні неможливий, а застосування Путіним ядерної зброї приведе до фізичного знищення РФ як держави, залишки якої розберуть сусіди.

У будь-якому випадку сподівання Сі Цзиньпіна на виграш КНР від російської війни проти України ймовірно є помилковими, адже КНР отримав шалений розвиток у результаті, насамперед, надання КНР західних технологій,  мирного розвитку, світової торгівлі КНР в мирних умовах.

Пекін зосереджений на створенні іміджу відповідальної неприєднаної великої держави, яка бажає дружби з усіма країнами та прагне знайти завершення війни шляхом переговорів.

Зі свого нового посту в Києві посол Ма, як повідомляється, заявив , що «Китай і Україна є традиційними дружніми партнерами… і я сповнений впевненості в перспективах поглибленого розвитку двосторонніх відносин». Передумовою будь-якого поглиблення відносин Пекін-Київ було б припинення війни Москви проти України. Китай має значні економічні інтереси в Україні, і конфлікт протилежний їм, а також значну економічну взаємодію Китаю з іншими європейськими державами. Дійсно, відносини Пекіна з більшістю цих столиць є напруженими через війну та позицію проросійського нейтралітету Китаю. Маючи досвід Ма в сфері контролю над озброєннями, він потенційно міг би зіграти певну роль у військовій деескалації РФ і КНР  проти України.

Для суттєвого руху до справедливого миру в Україні участь Китаю видається вирішальною. Без істотних змін на полі бою чи поштовху з боку Пекіна Москва навряд чи буде відкрита до добросовісних переговорів, спрямованих на припинення війни в Україні.

ФОТО: Заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Китаю в Україні Ма Шенкуня. (МЗС України)

Росія – смертельно небезпечна для світу жорстока і винахідлива держава-терорист

29.12.2023 – Росія запустила по містам України 158 ракет та дронів убивць.  Атаку Росія почала з нічних пусків тридцяти шести іранських дронів “шахед”. Потім російські агресори підняли у повітря для удару майже 20 стратегічних бомбардувальників ТУ-95. Після цього о 05.30 злетіли 5 винищувачів-бомбардувальників МІГ-31К, кожен з яких ударив по Україні аеробалістичною надзвуковою ракетою “Кинджал”. Також російські агресори використали протирадіолокаційні ракети з літаків винищувачів-бомбардувальників СУ-35. Додатково росіяни запустили по Україні ракети С-300 (переобладнані ракети ППО). Українській системі ППО вдалося збити 27 російських дронів та 87 крилатих ракет.

Всього ППО України збили 114 повітряних цілей. Проте, 26 українців загинули, 120 людей отримали поранення у Києві, Одесі, Запоріжжі, Дніпрі, Луцьку, Львові, в інших містах. Російські ракети знищили чи пошкодили десятки житлових будинків людей, пологовий центр, торговельний центр, елементи метро, багато елементів інфраструктури. Відомі випадки відключення електроживлення районів проживання людей унаслідок російських обстрілів. Росія – смертельно небезпечна для світу жорстока і винахідлива держава-терорист.

Очевидно, що нинішня війна терористів із сектору Гази в Ізраїлі організована і спровокована російськими агентами-терористами серед арабів. Вони почали війну з сектору Гази проти мирного населення Ізраїлю. Російськи стратеги розуміли, що ізраїльтяни дадуть жорстоку відповідь терористам ХАМАСу, тому на цьому фоні жорстокі бомбардування росіянами сусідніх українців будуть виглядати не так шокуюче. Крім цього, допомога США Україні зменшена за рахунок надання великої частини озброєння від США Ізраїлю. Цей задум частково вдався російським окупантам.

Росія не спроможна змагатися з США у мирному житті, тому має давній замисел розвалити США. З цією метою Росія активно підтримує організацію спроб масових переходів у США жителів Мексики, які хочуть краще жити. Велика кількість емігрантів з Мексики створює загрозу національній безпеці США, розвитку її економіки. До створення цієї небезпеки також причетна КНР. Загроза зі сторони емігрантів Мексики, посилення безпеки кордону також вимагає великих витрат США.

Україні вкрай потрібна допомога для відбиття російської агресії. Інакше різностороння російська агресія буде поширюватися у кожну країну де є російські секретні співробітники  та агенти впливу, які проникли у різноманітні бізнес-структури, у владу, у громадські рухи, у засоби Social Media, у злочинні угруповування.

Велика небезпека від Росії виходить для малих країн, особливо для країн якими керують диктатори. Росія особливо небезпечна для країн, у яких високий рівень життя порівняно з росіянами. Нове покоління забуло чи не знає про активовані Росією терористичні революції по всьому світу у 20-му столітті, внаслідок яких загинуло більше ніж 100 мільйонів людей. Це не повинно повторитися. Для цього світ повинен консолідуватися і відбити російську агресію проти України, проти світового миру.