В Україні – Китай і Україна

В Україні – новий Надзвичайний і Повноважний Посол КНР Ма Шенкун

У четвер, 21 листопада заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкуня. Заступник міністра привітав китайського високопосадовця з початком його дипломатичної місії в Україні та відзначив позитивну динаміку активізації українсько-китайського політичного діалогу у цьому році. Сторони обговорили актуальні питання двостороннього порядку денного, зокрема у контексті використання значного потенціалу торговельно-економічної співпраці між Україною та Китаєм, а також взаємодії двох країн у багатосторонніх форматах.

Ма Шенкун, кар’єрний дипломат із досвідом контролю над озброєннями, змінив Фань Сяньжуна, який займав цю посаду протягом останніх чотирьох з половиною років.

Довідка про Фань Сяньжуна. У 2001—2004 працював в Москві радником посольства з російсько-китайських відносин. Потім Генеральним консулом КНР у Хабаровську (2004—2008); Радником Міністерства закордонних справ КНР (2008—2010); Надзвичайним і Повноважним Послом КНР в Таджикистані (2010-2015); Був керівником служби зовнішніх зв’язків Нінся-Хуейського автономного району (національна меншина «китайських мусульман» дунган) (2015—2017); перед призначенням Надзвичайним і Повноважним Послом в Україну у 2020 році був Повноважним міністром Посольства КНР в Росії (2017—2020).

Довідка про Ма Шенкуна. Розпочав дипломатичну службу у Міжнародному департаменті МЗС КНР, згодом працював у Постійному представництві в Женеві та Департаменті контролю над озброєннями МЗС. Він працював радником і головним діловодом Постійного представництва у Відні, був також радником Департаменту контролю над озброєннями МЗС КНР. У 2019 році його підвищили до заступника директора Департаменту контролю над озброєннями МЗС КНР. З листопада 2024 року — Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні

КНР є серйозною силою, який міг би зупинити російську окупаційну війну ще до її початку, проте Сі Цзиньпін називає російську війну “конфліктом”. Це свідчить або про повне нерозуміння воєнної політики РФ, або брехливість вищого керівництва КНР, яке претендує на роль справедливого і миролюбивого провідника світової політики.

Пекін офіційно доручив спеціальному посланнику Лі Хуею, який нібито бере участь у «човниковій дипломатії» в пошуках «політичного врегулювання» того, що Китай називає «українською кризою». У лютому 2023 року Пекін оприлюднив принципову декларацію з 12 пунктів щодо війни в Україні, розрекламовану як «мирний план» Китаю. Однак у документі відсутні будь-які конкретні чи змістовні пропозиції, і він не набув великої популярності з моменту його публікації 18 місяців тому. Китай відмовився брати участь у міжнародному українському саміті миру, який проходив у швейцарському Люцерні в червні 2024 року, і закликав інші країни не брати участь. Близько 90 держав і міжнародних організацій вирішили взяти участь.

Російський диктатор Володимир Путін не демонструє жодних ознак коливань щодо України та, здається, має намір продовжувати розвивати свою агресивну війну. Безумовно, Пекін підтримує тісні стосунки з Москвою, і на сьогоднішній день Китай утримується від публічної критики Росії. Більше того, Пекін надав Москві значну військову допомогу нелетального характеру і завдяки потужній двосторонній торгівлі фактично фінансує військові зусилля Росії.

Крім того, китайський лідер Сі Цзіньпін і Путін підтримують міцні особисті стосунки — вони зустрічалися один з одним частіше, ніж обидва чоловіки з будь-яким іншим світовим лідером. Таким чином, Китай має чудову позицію для того, щоб чинити суттєвий тиск або суттєвий вплив на Росію, щоб призупинити військові дії та шукати рішення шляхом переговорів. Однак на сьогоднішній день немає доказів того, що це сталося. Події всього часу свідчать про те, що Пекін продовжує говорити, але не йти шляхом припинення страшної російської війни проти українців. Тривалий час міністром оборони РФ був росіянин китайського походження, який має адаптоване ім`я і прізвище “Сергей Шойгу”, який робив тривалу екскурсію для Сі Цзиньпіна по над таємному Головному Командному пункту ЗС РФ у Москві.

Призначення Ма підкреслює “незмінне бажання Китаю підтримувати теплі відносини з Україною”, не зважаючи на мовчазну підтримку та матеріальну підтримку вторгнення Росії. Примітно, що в повідомленні китайського посольства про прибуття Ма не згадувалося ні про Росію, ні про війну. Ця офіційна заява відображає загальний підхід китайського уряду до обговорення війни — тобто обговорювати її узагальнено або не обговорювати взагалі.

У середу в розмові з президентом Бразилії Лулою да Сілвою Сі закликав «більше голосів, відданих миру, щоб прокласти шлях до політичного вирішення кризи в Україні». А в понеділок, коли міністр закордонних справ Китаю Ван Ї зустрівся зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим на полях саміту G20 у Бразилії, у заяві Китаю прямо повідомлялося , що «дві сторони також обмінялися думками щодо таких питань, як криза в Україні та ситуація на Корейському півострові».

Можливо, Пекін не в захваті від договору про взаємну оборону, підписаного недавно Москвою та Пхеньяном, і стурбований розгортанням північнокорейських військ у західній прифронтовій російській Курській області, нібито готуючись до участі у війні в Україні. Цей розвиток подій створює привид ескалації та негативного впливу на Китай, який має власний договір про взаємну оборону з Північною Кореєю (Пхеньян є єдиним офіційним військовим союзником Пекіна).

Китай навряд чи розлучиться з Росією через її криваву війну проти України по таким причинам:

Подібно до Чингісхана, ймовірно Сі Цзиньпін бажає захопити Далекий Схід, Сибір, Урал, Північ Росії, країни Середньої Азії (Таджикистан, Казахстан, ін.), а також захопити як мінімум країни Східної Європи, ін.

На відміну від Чингісхана, ймовірно Сі Цзиньпін хоче контролювати Африку, Південну Америку, Південно-Східну Азію, Австралію, інші країни і регіони. Зробити це в основному “мирним шляхом” з використанням свого геоекономічного проекту “Один пояс, один шлях”, міжнародної організації BRICS, специфічних китайських кредитів; прихованої купівлі різноманітних організацій і компаній у країнах які КНР хоче контролювати. При цьому росіяни використовуються як “гарматне м`ясо” і як різноманітне прикриття китайської діяльності.

У будь-якому випадку війни РФ проти України, ймовірно, Сі Цзиньпін сподівається отримати свій виграш. У разі програшу РФ у війні, КНР, ймовірно, сподівається продовжувати експлуатувати “на шару” різноманітні ресурси ослабленої РФ (у 1991 році населення СРСР було 293 млн. людей, у 2013 році населення і валовий внутрішній продукт РФ були орієнтовно у 10 раз менше ніж у КНР – 1,4 млрд. людей). Виграш РФ у війні неможливий, а застосування Путіним ядерної зброї приведе до фізичного знищення РФ як держави, залишки якої розберуть сусіди.

У будь-якому випадку сподівання Сі Цзиньпіна на виграш КНР від російської війни проти України ймовірно є помилковими, адже КНР отримав шалений розвиток у результаті, насамперед, надання КНР західних технологій, мирного розвитку, світової торгівлі КНР в мирних умовах.

Пекін зосереджений на створенні іміджу відповідальної неприєднаної великої держави, яка бажає дружби з усіма країнами та прагне знайти завершення війни шляхом переговорів.

Зі свого нового посту в Києві посол Ма, як повідомляється, заявив , що «Китай і Україна є традиційними дружніми партнерами… і я сповнений впевненості в перспективах поглибленого розвитку двосторонніх відносин». Передумовою будь-якого поглиблення відносин Пекін-Київ було б припинення війни Москви проти України. Китай має значні економічні інтереси в Україні, і конфлікт протилежний їм, а також значну економічну взаємодію Китаю з іншими європейськими державами. Дійсно, відносини Пекіна з більшістю цих столиць є напруженими через війну та позицію проросійського нейтралітету Китаю. Маючи досвід Ма в сфері контролю над озброєннями, він потенційно міг би зіграти певну роль у військовій деескалації РФ і КНР проти України.

Для суттєвого руху до справедливого миру в Україні участь Китаю видається вирішальною. Без істотних змін на полі бою чи поштовху з боку Пекіна Москва навряд чи буде відкрита до добросовісних переговорів, спрямованих на припинення війни в Україні.

ФОТО: Заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Китаю в Україні Ма Шенкуня. (МЗС України)

Росія – смертельно небезпечна для світу жорстока і винахідлива держава-терорист

29.12.2023 – Росія запустила по містам України 158 ракет та дронів убивць. Атаку Росія почала з нічних пусків тридцяти шести іранських дронів “шахед”. Потім російські агресори підняли у повітря для удару майже 20 стратегічних бомбардувальників ТУ-95. Після цього о 05.30 злетіли 5 винищувачів-бомбардувальників МІГ-31К, кожен з яких ударив по Україні аеробалістичною надзвуковою ракетою “Кинджал”. Також російські агресори використали протирадіолокаційні ракети з літаків винищувачів-бомбардувальників СУ-35. Додатково росіяни запустили по Україні ракети С-300 (переобладнані ракети ППО). Українській системі ППО вдалося збити 27 російських дронів та 87 крилатих ракет.

Всього ППО України збили 114 повітряних цілей. Проте, 26 українців загинули, 120 людей отримали поранення у Києві, Одесі, Запоріжжі, Дніпрі, Луцьку, Львові, в інших містах. Російські ракети знищили чи пошкодили десятки житлових будинків людей, пологовий центр, торговельний центр, елементи метро, багато елементів інфраструктури. Відомі випадки відключення електроживлення районів проживання людей унаслідок російських обстрілів. Росія – смертельно небезпечна для світу жорстока і винахідлива держава-терорист.

Очевидно, що нинішня війна терористів із сектору Гази в Ізраїлі організована і спровокована російськими агентами-терористами серед арабів. Вони почали війну з сектору Гази проти мирного населення Ізраїлю. Російськи стратеги розуміли, що ізраїльтяни дадуть жорстоку відповідь терористам ХАМАСу, тому на цьому фоні жорстокі бомбардування росіянами сусідніх українців будуть виглядати не так шокуюче. Крім цього, допомога США Україні зменшена за рахунок надання великої частини озброєння від США Ізраїлю. Цей задум частково вдався російським окупантам.

Росія не спроможна змагатися з США у мирному житті, тому має давній замисел розвалити США. З цією метою Росія активно підтримує організацію спроб масових переходів у США жителів Мексики, які хочуть краще жити. Велика кількість емігрантів з Мексики створює загрозу національній безпеці США, розвитку її економіки. До створення цієї небезпеки також причетна КНР. Загроза зі сторони емігрантів Мексики, посилення безпеки кордону також вимагає великих витрат США.

Україні вкрай потрібна допомога для відбиття російської агресії. Інакше різностороння російська агресія буде поширюватися у кожну країну де є російські секретні співробітники та агенти впливу, які проникли у різноманітні бізнес-структури, у владу, у громадські рухи, у засоби Social Media, у злочинні угруповування.

Велика небезпека від Росії виходить для малих країн, особливо для країн якими керують диктатори. Росія особливо небезпечна для країн, у яких високий рівень життя порівняно з росіянами. Нове покоління забуло чи не знає про активовані Росією терористичні революції по всьому світу у 20-му столітті, внаслідок яких загинуло більше ніж 100 мільйонів людей. Це не повинно повторитися. Для цього світ повинен консолідуватися і відбити російську агресію проти України, проти світового миру.

Як Сі Цзіньпін врятував російську армію від розгрому в Україні

Після того, як Путін наказав нахабно вторгнутися на Україну в лютому минулого року, Росія зазнала низки жорстких санкцій з боку Європейського Союзу, США, Канади та інших країн. Але Сі Цзіньпін, як і раніше, називає Росію стратегічним союзником і надає явну та приховану допомогу агресорам. Явна допомога – це геополітична підтримка війни Росії в Україні. Менш очевидною є неявна матеріальна допомога, яку надає КНР російським окупаційним силам в Україні та військовій промисловості в Росії.

Усі бачили, що контрнаступ української армії просувався повільніше, ніж усі очікували. Як з’ясувалося, матеріальна підтримка Росії з боку Китаю дозволила Путіну зберегти свою військову машину та серйозно ускладнила великомасштабний контрнаступ України проти російських окупаційних сил.
Сі Цзіньпін дуже обережно допомагає Москві. Він уникнув перетину червоної лінії, приховавши від Росії смертоносну зброю. Однак масовий експорт будівельного обладнання, обладнання та промислової продукції з Китаю до Росії є ключем до підтримки працездатності російської воєнної промиловості. Володимир Путін відвідав Пекін минулого місяця, щоб взяти участь у форумі «Пояс і шлях» (раніше “Один пояс і один шлях”) та зустрітися із Сі Цзіньпіном.

Дані державної торгівлі, зібрані Атлантичною радою, великим аналітичним центром США, показують різке збільшення російського імпорту товарів подвійного призначення китайського виробництва. Ці матеріали відіграли важливу роль у зміцненні позицій російської окупаційної армії в Україні.

Німецьке ділове видання IntelliNews повідомило, що переважна більшість матеріалів, які ввозять Росія з Китаю, є легальною торгівлею і не підпадають під міжнародні санкції проти Росії.

Але будівельна техніка китайського виробництва допомогла російській армії зміцнити оборонні позиції на ранніх етапах російсько-української війни, особливо у будівництві потужних укріплень.

У доповіді Атлантичної ради зазначається, що експорт китайського обладнання в Росію запобіг розгрому російської армії.

У серпні та вересні 2022 року Україна досягла значного прогресу у протидії російській агресії, особливо в Харківській області. Зіткнувшись із катастрофою, російська армія почала будувати оборонні позиції. Вони встановили так звану «лінію Суровікіна» (командував окупаційними військами).

“У вересні експорт екскаваторів з Китаю до Росії збільшився більш ніж утричі порівняно з минулим роком, що збіглося з будівництвом лінії Суровікіна”, – йдеться у заяві Атлантичної ради.

У доповіді також йдеться про те, що великомасштабний імпорт Росією китайської техніки, у тому числі надважких вантажівок – це може допомогти російським військовим заводам виробляти техніку, необхідну для підтримки її бойових можливостей та логістичних ліній постачання.

Інтерпол видав ордер на арешт Путіна за звинуваченням у тероризмі. Разом із Путіним ордер на арешт був виданий і уповноваженому президента з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Як зазначає Reuters, згідно ордеру на арешт, Путін і Львова-Бєлова можуть бути заарештовані та передані МКС у будь-якій зі 123 країн, що ратифікували Римський статут.

Держпродспоживслужба України розширює експорт до КНР

Розширення ринків збуту для української сільськогосподарської продукції, зокрема на ринок КНР, є постійною і послідовною роботою Держпродспоживслужби та інших державних органів України.

Так, у рамках Сьомого засідання Українсько-китайської Підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва відбулась зустріч т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольги Шевченко із керівництвом Головного митного управління Китайської Народної Республіки (GACC) за участі Заступника Міністра економіки України – Торгового представника України Тараси Качки.

У теплій та дружній атмосфері сторони обговорили умови та необхідні кроки для взаємної торгівлі, особливо відкриття нових товарних позицій для експорту української продукції, зокрема мед, борошно, рибна продукція, м’яса птиці, горох, свіжа лохина, кормів для продуктивних тварин (преміксів), тощо.

На сьогодні понад 900 українських підприємств мають право експорту власної продукції до Китаю, зокрема кукурудзи – 227 підприємств, молоко та молочні продукти – 35, соя – 55, ячмінь – 51, шроти та жоми – 48, яловичина – 6 і заморожена лохина та чорниця – 10.

Крім того, сторони домовились започаткувати обмін досвідом між ветеринарними фахівцями двох компетентних органів в рамках боротьби захворювання тварин.

За результатами зустрічі було досягнуто домовленості щодо відпрацювання та підписання протоколів на експорт українських товарних позицій до кінця року.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є узгодження санітарних і фітосанітарних заходів та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів у сферах безпечності харчових продуктів, здоров’я тварин, карантину та захисту рослин.

Споживання свинини у Китаї, в Україні, в Росії та у інших країнах, релігійний контекст

Свинина популярна в усіх країнах Східної Азії та Тихого океану, де ціле смажене порося є популярним продуктом у кухні островів Тихого океану.

Про споживання м’яса свинини у Китаї

М’ясо свинини споживають багатьма способами і дуже шанують у китайській кухні. На даний момент Китай є найбільшим споживачем свинини у світі, очікується, що споживання свинини складе 53 мільйони метричних тонн у 2012 році, що становить більше половини світового споживання свинини.

У Китаї перевагу віддають свинині, ніж яловичині з економічних та естетичних причин; свиня легко годується і не використовується для праці. Кольори м’яса і жиру свинини вважаються більш апетитними, а смак і запах – солодшими і чистішими. Він також вважається легшим для травлення.

За сільською традицією свинину ділять, щоб відсвяткувати важливі події та створити зв’язок. У Китаї свинина настільки важлива, що нація підтримує «стратегічний резерв свинини». Червона тушкована свинина ( hong shao rou ), делікатес із провінції Хунань, була однією з улюблених страв Мао Цзедуна. Іншими популярними китайськими стравами зі свинини є кисло-солодка свинина, бакква та чарсіу . На Філіппінах , через 300 років іспанської колонізації та впливу, лешон , який є цілим смаженим молочним поросям, є національним делікатесом.

Про споживання м’яса свинини в Україні

Свинина також є дуже популярною їжею в Україні. Проте недолуге й зловмисне керівництво зі сторони Росії, винищування українського селянства привело до кількох Голодоморів в Україні у часи радянської влади. У теперішній час українські міста переповнені магазинами з продажу свіжого мяса різних тварин, у тому числі свинини. У теперішній час виробництво м’яса свинини в Україні занижене маркетинговими засобами конкурентів, у тому числі російською війною проти України. В Україні не дуже популярне м’ясо тривалого зберігання, тому що українське сільське господарство завжди забезпечувало свіжу свинину, за винятком аномальних короткотривалих випадків московського керівництва у 20-му столітті. У радянський час та у пострадянський час українське сільське господарство було спрямоване на забезпечення російських потреб.

Про виробництво м’яса свинини у Росії

Після багатьох століть недоїдання м`яса іголодувань, Росія, здається вирішила цю проблему. У 2020 році Росія обігнала на 25 тисяч тонн Бразилію з виробництва свинини і увійшла до топ-5 світових виробників, за грандами індустрії — Китаєм (32 млн тонн у 2020 році за оцінкою ІМІТ), США, Німеччиною та Польщею. Виробництво худоби та птиці на забій у господарствах усіх категорій за 2020 рік збільшилося на 3,1 % до 15,635 млн тонн (у живій вазі), випуск свинини зріс на 8,9 % до 5,478 млн тонн (виробництво свинини у живій вазі еквівалентно 4,276 млн тонн у забійній вазі). Згідно з підрахунками Бразильської асоціації тварин протеїнів (ABPA), виробництво свинини в Бразилії в 2020 році становило 4,251 млн тонн. Ще до 2017 року Росія активно закуповувала бразильську свинину – близько 300 тисяч тонн щорічно .

Виробництво свинини в Росії характеризувалося постійним зростанням у період з 2005 по 2016 рік, за цей період воно зросло більш ніж удвічі, з 1569 тисяч тонн до 3388 тисяч тонн. Імпорт свинини в 2016 році впав до 264 тисячі тонн і склав близько 8 % від споживання, порівняно з 30 % від споживання в 2012 році (1,1 млн тонн з 2,6 млн тонн) .

2019 року Росія змогла вийти на повне самозабезпечення свининою. У 2020 році виробництво складає 4,3 млн. тонн свинини (у забійній вазі), за даними Національної спілки свинарів. За останні п’ять років виробництво свиней на забій у живій вазі збільшилося на 1,2 млн. тонн — більш ніж на третину. Це максимальний показник за історію російського свинарства. Російська свинина експортується до 20 країн світу, у 2020 році експорт свинини (з урахуванням шпику та субпродуктів) збільшився до 188 тис. тонн, у вартісному вираженні експорт зріс до $316 млн. Постачання йдуть переважно до В’єтнаму, Гонконгу, України.

Згідно російської сторінки Вікіпедії, у 2020 році лідери ринку збільшили виробництво свинини майже на 0,5 млн. тонн. У рейтингу найбільших російських виробників свинини відбулися перестановки: 1. Мираторг 522,3 тис. т, 2. Великолуцький свинарський комплекс 307,9 тис. т 3. Русагро 307,7 тис. т 4. Черкізове 306,6 тис. т 5. АгроПромкомплектація 257,5 тис. т 6. АгроБілогір’я 250,1 тис. т.

Очевидно, що внаслідок своєї війни проти України і знищення значної частини її промисловості, далі Росія не зможе постачати мясо Україні і багатьом іншим країнам.

Відношення до вживання м’яса свинини в іудаїзмі та у мусульман

Старий Завіт містить пряму заборону на вживання свинячого м’яса, повторений кілька разів: Лев. 11:4-8 («М’яса їх не їжте, і до трупів їх не торкайтеся; вони нечисті для вас»), Втор. 14:1-8 , Іс. 66:17 («Ті, що … їдять свиняче м’ясо і гидоту і мишей, – всі загинуть, говорить Господь»).

На цій підставі свиня в іудаїзмі відноситься до некошерних тварин і споживання свинини в їжу повністю заборонено. Заборона на свинину при цьому має в іудаїзмі більше значення в порівнянні із забороною на м’ясо інших некошерних тварин і часто є символом дотримання всіх заповідей взагалі.

В ісламі заборона додатково посилена у Корані (Коран 5:3). Харчові заборони в ісламі є їжею, забороненою до вживання мусульманам. Коран вказує на заборону вживання крові, м’яса тварин, які померли своєю смертю, були забиті без згадки Бога, нечистих тварин: хижаків, всеїдних тварин тощо.

Більшість християнських конфесій вважають, що закон Мойсея було скасовано для християн і заповіді іудаїзму про нечисту їжу непридатні до них. Щодо харчових заборон у Новому Завіті сказано в книзі Дій святих апостолів : «Апостоли і пресвітери і братія — братам з язичників, які перебувають в Антіохії, Сирії та Кілікії: радіти… Бо завгодно Святому Духу і нам не покладати на вас ніякого тягаря більше, : утримуватися від ідоложертвенного і крові, і придушення [м’яса придушеної тварини, в якій збереглася кров], і розпусти, і не робити іншим того, чого собі не хочете» (Дії 15:23—29)). Однак є конфесії (наприклад, Церква адвентистів сьомого дня , деякі старообрядці ), які дотримуються заборони вживання свинини.

Існує кілька теорій, які раціонально пояснюють заборону на свинину у Старому Заповіті. Наприклад, американський антрополог Марвін Герріс пояснює це табу економічними причинами: у країнах Близького Сходу та Північної Африки до 2000 р. до н. е. через опустелювання, збільшення площі для землеробства і велику потребу в дереві, ліси стали значно скорочуватися. Тому свині втрачали свою екологічну нішу та стали харчовими конкурентами людини. Щоб зберегти воду і зерно для людини, стало вигіднішим м’ясо жуйних тварин, які харчуються непридатними для людського харчування рослинами та більш пристосовані до спеки та нестачі води. Утримання та вирощування свиней набагато складніше, ніж кіз та овець (особливо у посушливих районах Близького Сходу та Аравії). Існує версія, що свинина була віднесена до розряду забороненої їжі через зараженість паразитами (наприклад, свинячий ціп’як , ехінококи , трихінели і т. д.). Контраргументом до цієї версії є те, що паразити можуть бути присутніми і в м’ясі інших тварин.

Очевидно, що заборона на вживання м’яса в іудаїзмі та у мусульманстві суперечить поглядам мільярдів китайців і європейців, американців, – тим більше, що значна частина іудеїв і арабів вживають м’ясо свинини або торгують спеціями для приготування свинини, ін. Найбільш ймовірною причиною заборони мяса свинини в іудаїзмі і мусульманстві є гарячий клімат територій їх виникнення (Близький Схід та Африка), недостатність їжі та складність технології вирощування свиней.

Споживання м’яса свинини у світі

Свині є тваринами, які найчастіше споживаються в їжу, на них припадає близько 36% світового виробництва м’яса. У результаті в усьому світі було розроблено велику кількість рецептів зі свинини. Хамон , виготовлений із задніх ніг свині, є найвідомішою іспанською в’яленою шинкою. Фейхоада, національне блюдо Бразилії (також подається в Португалії), традиційно готується зі свинячої обрізки: вуха, хвіст і ноги.

За даними Служби іноземного сільського господарства Міністерства сільського господарства США, у 2006 році в усьому світі було спожито орієнтовно майже 100 мільйонів метричних тонн свинини. Збільшення урбанізації та наявного доходу призвело до зростання споживання свинини в Китаї, де в 2006 році споживання було на 20% вище, ніж у 2002 році, а в 2007 році прогнозується подальше збільшення на 5%. У 2015 році зареєстровано 109,905 мільйонів метричних тонн свинини. споживалися в усьому світі. До 2017 року половина світової свинини споживалася в Китаї. Виробництво свинини продовжує свій ріст.