У четвер, 21 листопада заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкуня. Заступник міністра привітав китайського високопосадовця з початком його дипломатичної місії в Україні та відзначив позитивну динаміку активізації українсько-китайського політичного діалогу у цьому році. Сторони обговорили актуальні питання двостороннього порядку денного, зокрема у контексті використання значного потенціалу торговельно-економічної співпраці між Україною та Китаєм, а також взаємодії двох країн у багатосторонніх форматах.
Ма Шенкун, кар’єрний дипломат із досвідом контролю над озброєннями, змінив Фань Сяньжуна, який займав цю посаду протягом останніх чотирьох з половиною років.
Довідка про Фань Сяньжуна. У 2001—2004 працював в Москві радником посольства з російсько-китайських відносин. Потім Генеральним консулом КНР у Хабаровську (2004—2008); Радником Міністерства закордонних справ КНР (2008—2010); Надзвичайним і Повноважним Послом КНР в Таджикистані (2010-2015); Був керівником служби зовнішніх зв’язків Нінся-Хуейського автономного району (національна меншина «китайських мусульман» дунган) (2015—2017); перед призначенням Надзвичайним і Повноважним Послом в Україну у 2020 році був Повноважним міністром Посольства КНР в Росії (2017—2020).
Довідка про Ма Шенкуна. Розпочав дипломатичну службу у Міжнародному департаменті МЗС КНР, згодом працював у Постійному представництві в Женеві та Департаменті контролю над озброєннями МЗС. Він працював радником і головним діловодом Постійного представництва у Відні, був також радником Департаменту контролю над озброєннями МЗС КНР. У 2019 році його підвищили до заступника директора Департаменту контролю над озброєннями МЗС КНР. З листопада 2024 року — Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні
КНР є серйозною силою, який міг би зупинити російську окупаційну війну ще до її початку, проте Сі Цзиньпін називає російську війну “конфліктом”. Це свідчить або про повне нерозуміння воєнної політики РФ, або брехливість вищого керівництва КНР, яке претендує на роль справедливого і миролюбивого провідника світової політики.
Пекін офіційно доручив спеціальному посланнику Лі Хуею, який нібито бере участь у «човниковій дипломатії» в пошуках «політичного врегулювання» того, що Китай називає «українською кризою». У лютому 2023 року Пекін оприлюднив принципову декларацію з 12 пунктів щодо війни в Україні, розрекламовану як «мирний план» Китаю. Однак у документі відсутні будь-які конкретні чи змістовні пропозиції, і він не набув великої популярності з моменту його публікації 18 місяців тому. Китай відмовився брати участь у міжнародному українському саміті миру, який проходив у швейцарському Люцерні в червні 2024 року, і закликав інші країни не брати участь. Близько 90 держав і міжнародних організацій вирішили взяти участь.
Російський диктатор Володимир Путін не демонструє жодних ознак коливань щодо України та, здається, має намір продовжувати розвивати свою агресивну війну. Безумовно, Пекін підтримує тісні стосунки з Москвою, і на сьогоднішній день Китай утримується від публічної критики Росії. Більше того, Пекін надав Москві значну військову допомогу нелетального характеру і завдяки потужній двосторонній торгівлі фактично фінансує військові зусилля Росії.
Крім того, китайський лідер Сі Цзіньпін і Путін підтримують міцні особисті стосунки — вони зустрічалися один з одним частіше, ніж обидва чоловіки з будь-яким іншим світовим лідером. Таким чином, Китай має чудову позицію для того, щоб чинити суттєвий тиск або суттєвий вплив на Росію, щоб призупинити військові дії та шукати рішення шляхом переговорів. Однак на сьогоднішній день немає доказів того, що це сталося. Події всього часу свідчать про те, що Пекін продовжує говорити, але не йти шляхом припинення страшної російської війни проти українців. Тривалий час міністром оборони РФ був росіянин китайського походження, який має адаптоване ім`я і прізвище “Сергей Шойгу”, який робив тривалу екскурсію для Сі Цзиньпіна по над таємному Головному Командному пункту ЗС РФ у Москві.
Призначення Ма підкреслює “незмінне бажання Китаю підтримувати теплі відносини з Україною”, не зважаючи на мовчазну підтримку та матеріальну підтримку вторгнення Росії. Примітно, що в повідомленні китайського посольства про прибуття Ма не згадувалося ні про Росію, ні про війну. Ця офіційна заява відображає загальний підхід китайського уряду до обговорення війни — тобто обговорювати її узагальнено або не обговорювати взагалі.
У середу в розмові з президентом Бразилії Лулою да Сілвою Сі закликав «більше голосів, відданих миру, щоб прокласти шлях до політичного вирішення кризи в Україні». А в понеділок, коли міністр закордонних справ Китаю Ван Ї зустрівся зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим на полях саміту G20 у Бразилії, у заяві Китаю прямо повідомлялося , що «дві сторони також обмінялися думками щодо таких питань, як криза в Україні та ситуація на Корейському півострові».
Можливо, Пекін не в захваті від договору про взаємну оборону, підписаного недавно Москвою та Пхеньяном, і стурбований розгортанням північнокорейських військ у західній прифронтовій російській Курській області, нібито готуючись до участі у війні в Україні. Цей розвиток подій створює привид ескалації та негативного впливу на Китай, який має власний договір про взаємну оборону з Північною Кореєю (Пхеньян є єдиним офіційним військовим союзником Пекіна).
Китай навряд чи розлучиться з Росією через її криваву війну проти України по таким причинам:
Подібно до Чингісхана, ймовірно Сі Цзиньпін бажає захопити Далекий Схід, Сибір, Урал, Північ Росії, країни Середньої Азії (Таджикистан, Казахстан, ін.), а також захопити як мінімум країни Східної Європи, ін.
На відміну від Чингісхана, ймовірно Сі Цзиньпін хоче контролювати Африку, Південну Америку, Південно-Східну Азію, Австралію, інші країни і регіони. Зробити це в основному “мирним шляхом” з використанням свого геоекономічного проекту “Один пояс, один шлях”, міжнародної організації BRICS, специфічних китайських кредитів; прихованої купівлі різноманітних організацій і компаній у країнах які КНР хоче контролювати. При цьому росіяни використовуються як “гарматне м`ясо” і як різноманітне прикриття китайської діяльності.
У будь-якому випадку війни РФ проти України, ймовірно, Сі Цзиньпін сподівається отримати свій виграш. У разі програшу РФ у війні, КНР, ймовірно, сподівається продовжувати експлуатувати “на шару” різноманітні ресурси ослабленої РФ (у 1991 році населення СРСР було 293 млн. людей, у 2013 році населення і валовий внутрішній продукт РФ були орієнтовно у 10 раз менше ніж у КНР – 1,4 млрд. людей). Виграш РФ у війні неможливий, а застосування Путіним ядерної зброї приведе до фізичного знищення РФ як держави, залишки якої розберуть сусіди.
У будь-якому випадку сподівання Сі Цзиньпіна на виграш КНР від російської війни проти України ймовірно є помилковими, адже КНР отримав шалений розвиток у результаті, насамперед, надання КНР західних технологій, мирного розвитку, світової торгівлі КНР в мирних умовах.
Пекін зосереджений на створенні іміджу відповідальної неприєднаної великої держави, яка бажає дружби з усіма країнами та прагне знайти завершення війни шляхом переговорів.
Зі свого нового посту в Києві посол Ма, як повідомляється, заявив , що «Китай і Україна є традиційними дружніми партнерами… і я сповнений впевненості в перспективах поглибленого розвитку двосторонніх відносин». Передумовою будь-якого поглиблення відносин Пекін-Київ було б припинення війни Москви проти України. Китай має значні економічні інтереси в Україні, і конфлікт протилежний їм, а також значну економічну взаємодію Китаю з іншими європейськими державами. Дійсно, відносини Пекіна з більшістю цих столиць є напруженими через війну та позицію проросійського нейтралітету Китаю. Маючи досвід Ма в сфері контролю над озброєннями, він потенційно міг би зіграти певну роль у військовій деескалації РФ і КНР проти України.
Для суттєвого руху до справедливого миру в Україні участь Китаю видається вирішальною. Без істотних змін на полі бою чи поштовху з боку Пекіна Москва навряд чи буде відкрита до добросовісних переговорів, спрямованих на припинення війни в Україні.
ФОТО: Заступник міністра закордонних справ України Євген Перебийніс прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Китаю в Україні Ма Шенкуня. (МЗС України)
