Індія і Китай купили більше ніж 40% олії, експортованої з України

У 2016 році експорт соняшникової олії з України сягнув рекордної позначки у 4,8 млн т, перевищивши показник 2015 року на 23%. Виручка від її продажу становила 3,7 млрд дол. США, що на 22,3% більше, ніж у попередній рік.

За словами заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондент НААН Миколи Пугачова, у 2016 році майже 43% олії, експортованої з України, закупили дві країни – Індія та Китай. При цьому вартісна частка Індії, де вітчизняна олія – переважно соняшникова, склала 29,4%. Частка Китаю удвічі менша – 13,3%. Частки решти основних імпортерів значно менші: Нідерланди (8,1%), Іспанія (7,1%), Італія (6,2%), Іран (5,4%), Франція, Єгипет та Туреччина (по 3,0%).
Разом ці країни акумулюють близько 79% вартісних поставок олії на зовнішні ринки.

У цілому, продукція рослинництва традиційно переважає у експорті агропродукції Ураїни. Головними продуктами у ній, крім зернових, є олійні культури та рослинна олія.

За даними Державної служби статистики України, у 2016 році вартість експорту насіння олійних культур склала 1,5 млрд дол. США. Це на 3,9% більше, ніж 2015 року.

Обсяги поставок цієї продукції на зовнішні ринки зросли на 6,6% – до 4 млн т, у тому числі експорт сої становив 2,7 млн т, ріпаку – 1,0 млн т.

Основними покупцями українських олійних культур та олії у 2016 році, як і в попередні роки, є країни Азії, Європи та Африки.

Лідируючу позицію серед імпортерів олійних культур з України посів Єгипет (19,7%), потіснивши на друге місце Туреччину (18,9%). Значними є також частки Ірану (9,6%), Польщі (6,5%), Франції (6,5%) та Німеччини (5,5%). Помітно високими є частки Нідерландів, Бельгії та Греції. Сумарна частка зазначених країн становить більше 78% від загальної вартості експорту олійних.

 

 

Україна дає Китаю приклад боротьби з корупцією у зерноторгівлі, а як Китай?

24 січня детективи Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали –

одного з колишніх керівників ПАТ «Державна продовольча зернова корпорація України» (ДПЗКУ) та представника міжнародного зернотрейдера за підозрою у завданні збитків ДПЗКУ на суму понад 60 млн дол. США (понад 1,6 мільярда гривен).

 Наразі тривають обшуки, під час яких вилучені великі суми готівкових коштів, комп’ютерна техніка, яка, за версією слідства, могла використовуватися в злочинних цілях. Затриманий екс-посадовець ДПЗКУ (начальник інформаційно-аналітичного управління) може бути причетний до вчинення низки злочинів, внаслідок яких ДПЗКУ зазнала збитків.

Під час досудового розслідування детективи Бюро встановили, що у 2014 році після призначення на керівні посади до ДПЗКУ згадана службова особа разом з іншими службовими особами організувала групу з метою особистого збагачення. Зокрема, вони розробили схему, за якою зерно, що належало ДПЗКУ, продавалось за заниженими цінами одному з міжнародних зернотрейдерів через низку приватних компаній-посередників, підконтрольних службовим особам ДПЗКУ та згаданому зернотрейдеру.

Зерно, придбане за заниженими цінами, міжнародний зернотрейдер продавав за ринковими. Різниця у вартості мала надійти на рахунки однієї з компаній-посередників, підконтрольних підозрюваним. Відповідно до контрактів, постачання зерна відбувалось на умовах післяплати, що не відповідало встановленим ринковим правилам й наражало державне підприємство на ризик неотримання коштів за свою продукцію.

В кінцевому підсумку ПАТ «ДПЗКУ» не отримала більшу частину коштів за продане зерно. Внаслідок чого ДП зазнало збитків на суму понад 60 млн доларів США.

Досудове розслідування за наведеними фактами детективи Бюро розпочали в липні 2016 року. Наразі вони встановлюють місцезнаходження інших учасників організованого угруповання.

Як повідомило Національне Антикорупційне бюро 25.01.2017, трьом особам, причетним до завданням збитків ПАТ «Державна продовольча зернова корпорація України» (ДПЗКУ) у розмірі понад 60 млн дол. США (понад 1,6 млрд грн), й затриманим детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП 24-25 січня, повідомлено про підозру.

Двох екс-посадовців ДПЗКУ підозрюють у вчиненні низки злочинів. Зокрема, йдеться про зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України) та  прийняття службовою особою обіцянки неправомірної вигоди (ч. 4 ст. 368 КК України), вчинених організованою групою (ч.3 ст.28 КК України).

Представника міжнародного зернотрейдера, причетного до завдання збитків ДПЗКУ, підозрюють у пособництві реалізації корупційної схеми (ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 191 КК України).

Посилання на публікації за темою на сайті НАБУ: 

Дуже сумнівно, що таку суму коштів українські чиновники ДПЗКУ могли вкрасти без сприяння китайських чиновників-партнерів. Ймовірно, китайська сторона повинна провести розслідування діяльності своїх чиновників. Адже у світі добре відома схильність деяких китайських чиновників і бізнесменів до корупції і поставки недоброякісної продукції, якою завалена вся Україна (комп`ютерyа техніка, інше).

Українське суспільство не проти україно-китайського співробітництва, проте воно повинно бути взаємовигідним.  Всі добре памятають, як китайці скористалися тимчасовими складнощами в Україні і купили майже готовий авіаносець-крейсер по ціні металобрухту, за $20 мільйонів.

Є й інші випадки сумнівного україно-китайського бізнесу, вже за останні роки:

Готівка та інше, вилучені під час обшуку в особи, яку підозрюють у завданні збитків ДПЗКУ на суму понад 60 млн дол. США.

 

Перші підсумки ANUFOOD China 2016 для українців

18-20 листопада 2016 року у Пекіні відбулася Міжнародна виставка харчової промисловості – ANUFOOD China 2016, яка є однією з найбільших продовольчих виставок азійського регіону. У цій виставці активну участь прийняла торговельна місія України. Українці пропонували китайцям  зернові, продукцію молочної, м’ясної, цукрової та олійно-жирової промисловості та отримали перші замовлення на цукор, свинину, масло, ін.

Голова Ради з питань експорту продовольства України (UFEB – Ukrainian Food Export Board) Богдан Шаповал повідомив, що українські виробники отримали перші замовлення щодо свинини, цукру, масла. Якщо масло раніше поставлялося безпосередньо в Китай, то цукор і свинина  поставлялися через Гонконг. Обсяги цих замовлень є великими і дають нам надію на їх виконання.  Молочні продукти мають не такий хороший попит, але шанси на вихід на китайський ринок теж мають. До кінця поточного року буде відкрито ринок Китаю для української яловичини.

Довідка. В Україні виробництво цукру у 2016/17 маркетинговому році зросте до близько 2 млн. тонн, тоді як потреби внутрішнього ринку оцінюються в 1,5 млн. тонн плюс перехідні залишки на кінець маркетингового року на рівні 330 тис. тонн. Отже, Україна може продати біля 0,8 млн. тонн цукру.

Очевидно, що Україна спроможна допомогти Китаю забезпечити частину його потреб у сільськогосподарській продукції та продуктах її переробки та доповнити цю співпрацю в індустріальній сфері високих технологій.

Важливе значення для обох Країн та Євросоюзу є новий Шовковий Шлях, частину якого доцільно провести через Україну.  Очевидно, що повна транспортна залежність Китаю та ЄС від РФ у транспортному відношенні недоцільна у різних відношеннях.

Довідка.

Рада з питань експорту продовольства (Ukrainian Food Export Board, UFEB) – це асоціативне неприбуткове об’єднання виробників готового продовольства, що надає допомогу вітчизняним підприємствам харчової промисловості здобувати нові ринки збуту та закріплюватися на традиційних. Основною метою діяльності UFEB є створення позитивного іміджу для продовольства з позначкою «made in Ukraine» у споживачів з різних частин земної кулі. В межах своєї діяльності UFEB є аналітично-консалтинговим центром щодо умов та можливостей експорту продовольства, в яких доводиться працювати клієнтам.

 

Читайте також:

Президент Української аграрної конфедерації про Китай і Україну – приречені на співробітництво

Китай хоче інвестувати в Україну і брати участь в індустріальних парках – SRCIC

Перший Український Форум Шовкового Шляху (2016 Ukraine Silk Road Forum)

Міжнародна виставка харчової промисловості ANUFOOD China 2016 і українські виробники агропродукції

18-20 листопада 2016 року у New China International Exhibition Center (Пекін, Китай) відбудеться Міжнародна виставка харчової промисловості – ANUFOOD China 2016 – одна з найбільших продовольчих виставок азійського регіону.

На ANUFOOD China 2016 понад 600 учасників з різних країн світу представлять свою продукцію у наступних категоріях: молочні продукти, хліб і випічка, м’ясо і морепродукти, заморожені продукти, солодощі та закуски, кава і чай, оливкова олія та інші види харчових масел, алкогольні та безалкогольні продукти, фрукти і овочі, органічна їжа, послуги кейтерингу, і т.д.

Як повідомила прес-служба “Укрцукру”, Національна асоціація виробників цукру України візьме участь у торговельній місії на виставці ANUFOOD China 2016.

Керівник аналітичного відділу” Укрцукру “Руслана Бутіло зазначила, що Азіайські ринки є перспективними для українських виробників, зокрема Китай, який є найбільшим імпортером цукру у світі. За прогнозами, у 2016/17 маркетинговому році внутрішнє споживання цукру у Китаї складе більше 15,4 млн тон, при його виробництві на рівні біля 9, 2 млн тонн. Тобто, дефіцит, який буде покритий за рахунок імпорту, може скласти біля 6 млн тонн. Не дивлячись на продаж цукру з державних запасів, Китай є і буде залишатися найбільшим покупцем цукру в світі.
В Україні виробництво цукру у 2016/17 маркетинговому році зросте до близько 2 млн. тонн, тоді як потреби внутрішнього ринку оцінюються в 1,5 млн. тонн плюс перехідні залишки на кінець маркетингового року на рівні 330 тис. тонн. Отже, Україна може продати біля 0,8 млн. тонн цукру.

Показані вище прості підрахунки свідчать, що Україна має шанси забезпечити частину потреб китайців у цукрі.

Подібні прості підрахунки по потребам Китаю у зернових, у продукції молочної, м’ясної, цукрової та олійно-жирової промисловості та у можливостях України щодо їх експорту, також підтверджують, що Україна може допомогти Китаю забезпечити помітну частину його продовольчих потреб.

В умовах зростання чисельності населення та потреб у продовольстві населення Індії (більше 1,2 млрд. людей), інших країн Азії, Африки (більше 1,2 млрд. людей), Океанії, Євросоюзу (більше 500 млн. людей), Латинської Америки – роль України у поставках продовольства є помітною.
Важливе значення для постачання продовольства до Китаю має новий Шовковий шлях, який розвивається міжнародною недержавною організацією SRCIC- Silk Road Chamber of International Commerce (Міжнародна Торгівельна Палата Шовкового Шляху). Новий Шовковий Шлях повинен також забезпечити розширення продажу китайських товарів. Очевидно, що для його реалізації потрібна стабільність ситуації у державах на його шляху, яку порушую Російська Федерація. Фактично, гібридна війна РФ проти України – це не тільки війна проти Євросоюзу і США, але і війна проти Китаю.

Очевидно також, що Шовковий шлях не може мати всі магістральні лінії через Російську Федерацію. Тому що половина світу не може повністю залежати від систематичних управлінських й ідеологічних катаклізмів у одній державі з населенням біля 140 млн. людей.

Читайте також:

Перший Український Форум Шовкового Шляху (2016 Ukraine Silk Road Forum)

Президент Української аграрної конфедерації про Китай і Україну – приречені на співробітництво

Президент Української аграрної конфедерації про Китай і Україну – приречені на співробітництво

Україна разом з США, Євросоюзом і РФ входить до числа перших світових лідерів з виробництва різних видів зернових культур. Проте, якщо населення США складає більше 330 мільйонів людей, Євросоюзу – більше 500 мільйонів, РФ – більше ніж 140 мільйонів, то населення України складає лише більше ніж 40 мільйонів людей. Виходячи з цього та з перспектив розвитку наявного потенціалу,  очевидно, що  Україна має найбільший у світі експортний потенціал у сфері експорту аграрної продукції та продуктів її переробки.

За словами  народного депутата України, президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, планку експорту продовольства Україна може підняти у найближчі 5-10 років до 80% від загального обсягу виробництва, залишаючи собі достатні 20% продовольства.

Найбільшою за чисельністю населення державою, яка демонструє особливу зацікавленість і значну динаміку росту у всіх сферах  є Китайська Народна Республіка.

У складі Верховної Ради України створена міжпарламентська група Україна-Китай (“група друзів Китаю”), у яку увійшли більше 230 депутатів – майже конституційна більшість. Група депутатів цієї міжпарламентської групи, відвідала з робочим візитом КНР. Провели багато зустрічей з керівництвом Комуністичної партії Китаю, з керівниками Всекитайських зборів народних представників (парламенту), з представниками різних державних установ.

Неодноразово китайські колеги згадували, якою плідною може бути співпраця з українцями. Наприклад, у космосі на борту корабля перебувають китайські космонавти. І це стало можливим у тому числі завдяки розробкам українських вчених, підкреслювали колеги. КНР цікавить співпраця з Україною у таких напрямках, як енергетика, логістика, космічні та авіаційні технології. Очевидно, що українські права на свої технології повинні бути надійно захищені і приносити прибуток, що буває не завжди у відносинах з Китаєм.

Але, найбільше Китай все ж цікавить співпраця в аграрній галузі. Населення країни постійно збільшується. Вони просто приречені закуповувати сільгосппродукцію за кордоном — це, в першу чергу, зерно, а також м’ясо, молоко, овочі, фрукти, рослинні жири.

Ми вже маємо непогані результати такої співпраці. Наприклад, Україна займає перше місце з постачання кукурудзи на китайський ринок, де змогли обійти навіть таких непростих конкурентів, як США. І це сталося тому, що українська кукурудза – не генно-модифікована, адже така продукція рослинного походження у Китаї — під забороною.

Купівельна спроможність китайця сьогодні в 4 рази вища, ніж купівельна спроможність українця. Тобто росте не тільки населення Китаю, але і його заможність. А це автоматично підвищує попит на продукти харчування.

Під час візиту українські парламентарі переконували китайську сторону, що інвестиції  в аграрну сферу України — це запорука продовольчої безпеки Китаю, адже прогнозований там дефіцит лише зернових культур протягом 10 років становитиме понад 50 млн т, м’яса — 5 млн т та молочних продуктів — близько 3,5 млн т.  Перспективним напрямом для обох країн можуть бути інвестиції у наукову сферу. Вони мають привабливість не тільки для КНР та України, а й для всього світу (пам’ятаймо, що Китай — друга за потужністю економіка планети).  Відомо, що планується візит Президента України Петра Порошенка до КНР. І саме візит парламентської делегації України — створює непогане підґрунтя для переговорів на найвищому рівні.

Друга економіка світу — це вже не просто економіка. Це велика політика. Тому Україна повинна дивитися далеко вперед у співпраці з КНР.

У кінці статті Леонід Козаченко зазначив про факт, який не дуже стосується аграрної сфери. Отримати українську візу у Китаї дуже складно — на це йде майже місяць. За минулий рік усього близько 5 тис. китайців відвідали Україну. Для порівняння — маленьку Словаччину за цей час відвідали 20 тис. китайців. За підрахунками з КНР, у середньому  китайський турист залишає за кордоном $5 тис. Тому потрібно негайно усунути бюрократичні перепони для поїздок жителів Піднебесної до України. Принаймні, щоб оформити візу до Китаю пересічному українцю вистачить лише 2-3 днів.

Джерело: Україна і Китай. Приречені на співпрацю, 31.10.206 р., agroportal.ua

Необхідно також зазначити, що в Україні майже не реалізований експортний потенціал переробки агропродукції у готову продукцію споживання. Для прикладу,  до світових лідерів з експорту муки відносяться Турція і Казахстан, проте не Україна… Очевидно, що продовольство може найбільш цікавити такі найбільші у світі країни за населенням як Китай та Індія, проте ринки цих країн не єдині. Для прикладу, населення Африки у 2016 році складає більше ніж 1,2 млрд. людей.

Китай і Україна логотип сайту P.S. Необхідно зазначити, що у Китая і в України є свої глобальні проблеми.

У Китая: 1) як прогодувати більше ніж 1,3 мільярди населення; 2) куди діти свою промислову продукцію; 3) де взяти сировину для виготовлення своєї продукції, інші.

В Україні немає проблем з тим, як прогодувати своє населення і куди діти свою агропродукцію (Китай, Індія, Африка, Азія, Океанія, Америка, Европа). В Україні є проблеми: а) як захиститися від постійної гібридної агресії сусідньої РФ; б) як реалізувати свій промисловий потенціал та забезпечити заможне життя населення, інші.

Очевидно, що Китай і Україна можуть допомогти вирішити проблеми один одного шляхом взаємовигідної співпраці.