В даний час туризм – це спосіб релаксації, який виберае більшість людей, тому що ви можете не тільки побачити красиві пейзажі на дорозі, але і виростити нові знання. Все більше і більше китайців виїжджають за кордон, щоб пізнати нові екзотичні звичаї.
Країни Південно-Східної Азії – найбільш часті місця для китайських туристів. Проте більшість країн Південно-Східної Азії мають високу вартість для китайських туристів, тому вони також вибирають кілька європейських країн для екскурсій.
Однією з таких країн стала Білорусь (10 млн. жителів), як остання “станція” на залізниці “Одного пояса і одного шляху” (Нового “Шовкового шляху”) з КНР в Євросоюз через Казахстан і Росію.
Деякі китайці думають, що Білорусь звучить знайомо і асоціюється з Росією. Але Білорусь – це незалежна країна, хоча і в складі союзної держави з РФ. Білоруси, українці і росіяни є нащадками російської нації (у різному обсязі і по різному). Але китайці вважають, що Білорусь не має великих відносин з Російською державою. Проте, через специфічний китайський переклад, багато китайців неправильно зрозуміли назву Білорусі як частини російської держави, яку росіяни часто помилково називають Руссю. Але Русь – це Україна, а Росія – це розширена Московія. Ні білоруси, ні тим більше українці не хочуть жити з Росією в одній державі.
З цієї причини у березні 2018 року білоруське посольство у Китаї видало документ з проханням змінити китайську назву своєї країни і замінити «Білорусь» на «Білу троянду», 白 罗斯 (джерело: http://www.sohu.com/a/351254995_100276670) .
Білорусі й Україні вигідно відновити свою частину річкового шляху через Дніпро, яка в давнину називалася “Від варягів до греків”. Це дозволить використовувати її для транспортування Дніпром великовагових вантажів з Білорусі через чорноморські порти України, у тому числі до Китаю.
Важливим проблемним питаннями є дотримання екологічної безпеки при перевезенні вантажів Дніпром під іноземним прапором, ін.
Білорусь можливо закупить судна для перевезень вантажів на українському Дніпру, які будуть здатні перевозити до 6,5 тис. тонн вантажів. Компанія «Білоруське морське пароплавство» (назва промовиста, беручи до уваги, що Білорусь не має виходу до жодного з морів) має намір придбати два судна-штовхача класу «Дніпро-Макс» і три судна-приставки. Цей флот пароплавство планує задіяти в перевезеннях вантажів на українській ділянці річки Дніпро.
Білоруська компанія планує перевозити на баржах вантажі з порту Нижні Жари (Білорусь), будівництво якого тільки проектується – до українських портів на Чорному морі. Передбачається, що шлях від Нижніх Жаров до Одеси судна долатимуть за 5 днів (в одну сторону). Можливий також більш близький варіант транспортування до портів Херсону чи Миколаїва, особливо у разі завершення робіт з днопоглиблення цих портів. У КНР також створюються кораблі для перевантаження вантажів у морі.
Завдяки будівництву порту в Нижніх Жарах і закупівлі додаткового флоту Білорусь планує диверсифікувати експорт своїх товарів. Точні терміни реалізації цих проектів поки не називаються. Зараз близько 90% продукції вивозиться з Білорусі через порт Клайпеда (Литва), ще 5% – через Ригу (Латвія), решта 5% припадають на Одесу.
Раніше в ВАТ «Білоруське морське пароплавство» заявляли, що з Білорусі вниз по Дніпру є запит на перевезення нафтопродуктів Мозирського НПЗ, лісів, будматеріалів, продукції чорної металургії. Крім того, країна є великим експортером добрив, які в основному йдуть через Клайпедський порт. З України ж вгору по Дніпру може поставлятися сировина для хімічного виробництва, шлак для виробництва цементу, гранульований шрот, соняшникова олія і зернові, багато іншої продукції.
У теперішній час допуск суден під іноземним прапором на водні шляхи України не регламентований законодавчо. Міністерство інфраструктури виступає за відкриття водних шляхів для іноземних суден. У той же час, активним противником цього нововведення виступає компанія «Нібулон», яка в даний момент активно розвиває річкові перевезення по Дніпру.
16 травня транспортний комітет Верховної Ради України рекомендує парламенту прийняти за основу доопрацьований проект закону «Про внутрішній водний транспорт». За словами заступника голови комітету Бориса Козиря, законопроект був доопрацьований з урахуванням всіх спірних моментів. Так, він повідомив, що були доопрацьовані дискусійні питання, пов’язані з джерелами фінансування і заходом суден під іноземним прапором.
Крім цього, Польшпа (~39 млн. населення) і Біларусь (~10 млн. населення ) активно працюють над відновленням річкового шляху через річки Віслу, Буг і Припять для доставки вантажів через українську річку Дніпро до чорноморських портів України (~42 млн. населення) і навпаки. Транспортування вантажів річковим транпортом має одну з найнижчих собівартостей.
Дорога «Із варягів до греків» через Росію по річці Нева, Ладозького озера, річки Волхов, озеру Ільмень, річці Ловать, апотім волоком до річки Західна Двіна, далі волоком до річки Дніпро цікава лише як туристичний маршрут невеличким групам туристів.
Білоруський варіант карти із шляхами “Із варягів у греки”. Не дивлячись на те, що назва БілоРусь походить від Русі, проте деякі російськомовні історики умудряються навіть не згадувати про Русь у своїй фальсифікованій історії. “Чорна Русь” знаходилася у Польші.
У березні 2016 року 10 європейських країн підписали документ про будівництво спільної дороги Via Carpatia (“Карпатський шлях”). Такий масштабний проект у має з’єднати північ та південь Європи і пройде через низку українських міст, див схему доріг далі:
Карта автомобільних доріг від Балтійського до Чорного моря
Як повідомлено на урядовому сайті КНР, від китайського міста Шицзячжуан (провінція Хебей Північного Китаю) до Мінська відправлено перший вантажний Китайсько-Європейський транзитий CR Express.
Для Білорусі з десятимільйонним населенням ця подія особливо важлива, адже країна не має виходу до морських портів.
Після Білорусі залазниця з КНР іде в Польшу і далі в Євросоюз. Більш короткий наземний шлях проходить через Казахстан і Україну. Проте, російське керівництво влаштувало гібридну війну на південному заході України, щоб заблокувати цей шлях і короткі авіашляхи з Євросоюзу через Украну в Азію.
Після цього міністр оборони РФ Шойгу (етнічний китаєць, адже його батьківщина Тува – це традиційна частина Китаю) використав залізничні війська ЗС РФ і побудував залізницю в обхід України до Білорусі. Довжина залізничного переїзду в обхід України на переїзді Журавка – Міллерово складає 137 км.
Логіка “зробити все назло українцям” веде Росію до нового розпаду. Адже ніхто з бувших республік СРСР не вернеться до одного державного формування з РФ (бувша РСФСР), а гібридно-силові спроби приєднання до РФ приведуть до самознищення всіх.
Очевидний висновок, що Китаю також дуже невигідне виключне прив`язування до Росії сухопутного шляху в Євросоюз The Belt and Road Initiative (BRI) (“Один пояс – Один шлях”). Це потрібно змінити і забезпечити сухопутну альтернативу російській залізниці з КНР до ЄС – з урахуванням дискретно-безперервних революційних змін російських ідеологічних і геополітичних курсів.
Російська гібридна війна на південному заході України – це практично війна з ціллю блокування прямого залізничного сполучення з КНР до Євросоюзу.
З 23 по 27 листопада у білоруському місті Вітебськ проходив XXIX Міжнародний фестиваль сучасної хореографії IFMC-2016 – про це повідомило білоруське видання Наша Ніва nn.by та інші.
На фестивалі виступали тридцять танцювальних колективів і окремих танцюристів з Білорусі, Росії, України, Литви, Польщі, Швеції, Естонії, Молдови та Китаю. Всього – 32 колективи з 9 країн.
Білоруські танцюристи з Білоруського державного університету культури і мистецтв завоювали першу премію за експериментальну виставу «Після До».
Китайський танцюрист, соліст Центрального ансамблю пісні і танцю армії КНР Юйчен Яо визнаний кращим танцівником та отримав Гран-прі та приз 5000 $.
Найбільше призових місць у фестивалі завоювали українці і росіяни.
Судячи зі списку виконавців та переможців, білоруське журі міжнародного фестивалю дуже дипломатичне.
Білорусь (біля 10 млн. населення) визначена важливою логістичную базою на новому Шовковому Шляху, який проходить залізницею з Китаю через РФ і Білорусь до Німеччини.
Як повідомили з Мінську білоруське агентво БЕЛТА та китайське агенство Сіньхуа, «Білоруська калійна компанія» (БКК, білорусько-російське підприємство) поставить у 2017-2019 роках до Китаю півтора мільйони тон калійних добрив. Це визначає меморандум про співпрацю між БКК і китайською компанією “China National Chemical Construction Corporation” (CNCCC). Меморандум про постачання білоруських калійних добрив до Китаю на три роки підписали 24 листопада 2016 року гендиректор БКК Олена Кудрявець і президент CNCCC Ся Цінлун під час візиту китайської делегації в Білорусь.
Довідка: Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Білоруська калійна компанія» (БКК) – це білорусько-російське підприємство, один з найбільших постачальників калійних мінеральних добрив на пострадянському просторі та у світі. «Білоруська калійна компанія» заснована у квітні 2005 року підприємством “Виробниче об’єднання “Білоруськалій”» (Республіка Білорусь,50% акцій БКК) та відкритим акціонерним товариством “Уралкалій” (Російська Федерація, 50% акцій БКК). У травні 2008 року акції розподілилися наступним чином: “Уралкалій” – 50% , “Білоруськалій” – 45% і державне об’єднання “Білоруська залізниця” – 5%. У 2010 і 2011 роках , питання купівлі ВАТ “Білоруськалій”, обговорював російський мільярдер Сулейман Керімов з Татарстану з президентом Республіки Білорусь Олександром Лукашенком. Тому власники БКК можуть змінитися. Торговими операціями БКК управляє головний офіс у Мінську за сприяння шести представництв за кордоном. Регіональні представництва БКК діють у Нью-Делі, Пекіні і Сінгапурі, планується відкриття представництва в Сан-Паулу. БКК експортує білоруський калій більш ніж у 100 країн світу. У 2015 році частка БКК у світовому експорті калійних добрив склала 19,3%. У 2015 році БКК продала близько 9,2 млн тон білоруських калійних добрив, проте це на 300 тис. тон менше результату рекордного 2014 року. У 2015 році індійська компанія IPL уклала з БКК контракт на поставку білоруських калійних добрив до Індії у 2016-2020 роках. Калійні добрива – основна стаття білоруського експорту на індійський ринок, за рахунок чого експорт з Білорусі до Індії перевищує індійський експорт до Білорусі. Білоруси обговорювали з індійським послом питання про покупку Індією акцій БКК, але за пропозицією посла це питання відкладене на пару років, передає «БЕЛТА».
Під час підписання меморандуму про постачання білоруського калію до Китаю, президент CNCCC Ся Цінлун відзначив значні результати, досягнуті білоруським постачальником на китайському ринку. Його вразили високий рівень виробництва і найсучасніші технології, які він побачив на “Білоруськалій”. Відповідальний підхід, надійність, якість – це те, що китайці цінують у білоруському партнері, і те, що створює упевненість у перспективах подальшого взаємовигідного співробітництва. БКК спільно з CNCCC має намір і надалі оптимізувати постачання калію на китайський ринок та удосконалювати логістичні рішення.
Довідка. Компанія “China National Chemical Construction Corporation” (CNCCC) – один з основних імпортерів калію до КНР. Ця велика компанія займається виробництвом і продажем добрив і хімічної продукції. 100% акцій CNCCC належить корпорації CNOOC – провідній китайській компанії з видобутку шельфової нафти.
Під час підписання меморандуму про постачання білоруського калію до Китаю гендиректор БКК Олена Кудрявець зазначила, що обсяги поставок, передбачені угодою, значимі для обох сторін. Факт підписання чергового меморандуму свідчить про довгостроковий характер співробітництва БКК та китайської компаній. Документ послужить зміцненню довгострокового і взаємовигідного співробітництва з компанією CNCCC.
У Білорусі по суті є лише один залізничний маршрут транспортування мінеральних добрив до Китаю та Індії, який проходить через територію Російської Федерації, що робить Білорусь з населенням 9,5 мільйонів людей цілком залежною від російського керівництва, яке знаходиться у процесі дискретно-безперервної гібридної агресії по відношенню до сусідів.
