Не дивлячись на масові акції протесту та сутички з поліцією у Гонконзі, рекордна кількість людей вже проголосувала на місцевих виборах 24 листопада. Урядові дані показали, що понад 1,5 мільйона людей проголосували до 13:30 за місцевим часом, що перевершило 1,46 мільйона, які проголосували на останніх виборах до округу чотири роки тому.
Серед інших, волевиявлення вже здійснила голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам. Вона сказала, що організація виборчих округів була надзвичайно складною через заворушення, але голосування повинно бути відносно мирним і спокійним завдяки роботі працівників безпеки.
Проголосував також один із лідерів протестних рухів у Гонконгу Джошуа Вонг, який закликав гонконгців, які не голосували, прийти і віддати свій голос, щоб «показати своє незадоволення Пекіном».
За порядком у місті під час виборів посилено слідкує поліція Гонконгу. (Відео Reuters/CCTV):
21 листопада, ввечері, біля будівлі посольства КНР в Україні зібралися активісти нікому не відомої організації Free Hong Kong Center («Центр вільного Гонконгу»). Учасники акції прийшли підтримати учасників протестів у Гонконгу. Акцію під назвою «Звільни Гонконг: Акція солідарності» навмисне організували в річницю початку Революції гідності. За словами організаторів, протестувальники в Гонконгу надихаються українським Євромайданом, тож пікет влаштували, щоб висловити солідарність із ними. Free Hong Kong Center закликає українську владу підтримати протестувальників Гонконгу. Ймовірно, українські протестувальники управляються з Росії, яка хоче посварити Китай і Україну. Гонконг є законною частиною материкового Китаю, яку Великобританія повернула доу 1997 році.
Під врядування КНР Гонконг перейшов 1997 року. Площа 1070 км²; експорт: текстиль, одяг, електроніка, техніка, вироби з пластмас; велика кількість вантажів з Південного Китаю перевантажується тут, важлива стаття доходу — туризм; населення 7 055 071 осіб (оцінка 2010 року) (57 % місцеві китайці, решта — здебільшого біженці з материка). Офіційні мови: китайська та англійська.
Раніше частина Китаю, острів був окупований Англією в 1841 під час першої Опіумної війни і переданий Китаю за договором 1842. Півострів Коулун за конвенцією 1860 передано в оренду на 99 років з 1898. Колонію, що успішно розвивалася наприкінці 19 — початку 20 століття захопила в 1941—1945 Японія. 1984 Велика Британія зобов’язалася передати Гонконг Китаю за умов, що економічна незалежність і капіталістичний уклад не зміняться на острові протягом 50 років.
Десятки китайських військовослужбовців у шортах і футболках прибирали барикади та каміння на території біля Гонконзького баптистського університету.
У КНР як і в Україні є проблеми із “сепаратистами”. Тому КНР повинна відмежуватися від незаконних ДНР і ЛНР створених Росією на окупованій українській території
У суботу, 16 листопада, у Гонконгу, десятки одягнених у футболки та шорти китайських військовослужбовців Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) прибирали барикади та каміння на території біля Гонконзького баптистського університету. Разом з ними у прибиранні взяли участь сотні людей, одягнених у звичайний одяг.
У КНР як і в Україні є проблеми із “сепаратистами”. Тому Китай повинен не підтримувати російську підривну діяльність в Україні по розпалюванню штучного сепаратизму, а явно підтримати територіальну цілісність України. КНР повинна категорично відмежуватися від терористичних організації ДНР і ЛНР, які створені Росією на захопленій території українського Донбасу і підривають міжнародний авторитет КНР як країни-миротворця та країни добросовісного бізнесу
Незвична акція китайських військових привернула до себе увагу, оскільки останніми місяцями чимало жителів Гонконгу побоюються, що для придушення протестів Китай застосує військових. А тому ця акція була сприйнята багатьма як прихована демонстрація сили Пекіном.
Речник місцевого уряду повідомив, що влада Гонконгу не просила солдатів НВАК про допомогу, а ініціатива щодо участі у прибиранні виходила від військових. Згідно із законодавством, адміністрація Гонконгу може звернутися по військову допомогу до Пекіна, якщо сама не впорається з протестами. Поки таких звернень ще не надходило.
Близько десяти тисяч солдатів НВА розміщені в Гонконгу після того, як колишня британська колонія була передана КНР в 1997 році. За непідтвердженими даними, кількість військових могли таємно суттєво збільшити, повідомляє агенція новин dpa. Експерти вважають малоймовірним використання Пекіном армії для придушення протестів, оскільки це викличе негативну реакцію у світі.
Пізніше цього дня у Гонконгу відновилися сутички протестувальників з правоохоронцями. Біля Технічного університету мітингарі кидали у поліцейських “коктейлі Молотова”, правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ та гумові кулі, передає агенція Reuters.
Останнім часом сутички в Гонконгу часто відбуваються саме в університетських містечках. Тисячі студентів та активістів зводять там барикади, а також зберігають катапульти, “коктейлі Молотова”, луки, стріли та іншу вуличну зброю.
Напередодні поліція Гонконгу повідомила, що під час акції протесту 14 листопада було затримано двох німецьких студентів. Їх підозрюють в участі у недозволеному зібранні.
Протести в Гонконзі тривають уже кілька місяців. Жителі міста почали протестувати проти ухвалення закону про екстрадицію правопорушників за запитом китайської влади та не припинили акції після скасування розгляду цього законопроєкту. За даними організаторів, у деякі дні в акціях брали участь понад мільйон людей.
У Китаї проходить святкування 70-річчя встановлення влади комуністів та утворення Китайської народної республіки (КНР). У цій сттті зібрані різні точки зору на історію КНР. Історія КНР за останні 70 років настільки велична й різноманітна, що частина історії не увійшла до статті (“культурна революція”, ін).
1 жовтня 1949 року, після перемоги китайських комуністів при підтримці СРСР над військами націоналістичної партії Гоміньдан на чолі з Чан Кайші (підтримували США), Мао Цзедун оголосив про створення нової республіки – Китайська народна республіка. Фактично це була перемога радянських сателітів серед китайців.
На відміну від КНР, існує також Республіка Китай (острів Тайвань) — держава з обмеженим міжнародним визнанням. У першій половині XX ст. Республіка Китай була однопартійною країною, визнаною міжнародною спільнотою, що мала юрисдикцію над материковим Китаєм; проте з другої половини століття донині є демократичною державою, що контролює лише острів Тайвань і ряд дрібних островів, хоча де-факто підтримує відносини з багатьма іноземними державами. Республіка Китай була членом-засновником Організації Об’єднаних Націй, одним з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН. У 1971 році Республіка Китай поступилася місцем в ООН Китайській Народній Республіці — з того часу ООН і велика частина світової спільноти офіційно визнають юрисдикцію КНР як над материковим Китаєм, так і над Тайванем.
Попри офіційну багатопартійність, Китайською Народною Республікою країною керує Комуністична партія Китаю, кількість членів якої перевищує 90 млн. людей. Лідеру Китаю Сі Цзіньпіну (Генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю з 15 листопада 2012 року, голова КНР від 14 березня 2013 року) дозволили правити довічно. Сі Цзіньпін є китайцем національності han, назву якої неточно перекладають на російську (і українську мову) як хань , які складають біля 91,6 % від населення КНР (1,367 млрд осіб). Неточність перекладу дозволяє росіянам не думати про походження “ханів” у Середній Азії, яка певний час була у складі Росії.
Легендарне ім`я “Чингісхан” є похідним від назви титульної китайської національності. Смішно вважати, що кілька сотень тисяч монголів на конях з луками зуміли покорити всю Євразію і значну частину Європи. Ймовірно, нинішній китайський лідер Сі Цзіньпін наслідує задачі по “завоюванню” світу подібно до Чінгісхана, проте робить це більш глобально і мирним шляхом, або використовуючи для воєнних дій московську державу. Нічим іншим, крім підготовки до захоплення Сибіру і Далекого Сходу не можна пояснити надвелику чисельність збройних сил КНР (другий у світі воєнний бюджет). Загальна чисельність Народно-визвольної армії Китаю становить більше ніж 2 мільйони осіб, з них в армії служать 975 тис. осіб, у флоті – 240 тис., в авіації – 395 тис., в ракетних військах стратегічного призначення – 175 тис., в інших – 150 тис.
Останні 40 років, після початку реформ комуністичного лідера Дена Сяопіна, Китай демонструє високі темпи економічного зростання та технологічного розвитку.
На цих фото видно, що нинішній лідер Сі Цзіньпін наслідує стиль проведення параду Дена Сяопіна, який був фактичним керівником КНР з 1976 по 1993 рік
Втім, КНР залишається однією з найбільш авторитарних держав світу з обмеженими правами та свободами людини. Річницю створення КНР затьмарюють антиурядові протести у Гонконгу, побоювання щодо концентрації влади в руках чинного лідера країни Сі Цзіньпіна та нещодавня річниця кривавого розстрілу опозиціонерів на площі Тяньаньмень, який стався 1989 року. Зазначимо, що на цій же площі Мао Цзедун 70 років назад оголосив про створення КНР.
Центральною подією святкувань став військовий парад в Пекіні, один з найбільш масштабних в сучасній історії, в ньому взяло участь 15 тисяч солдатів. На параді демонструється новітня китайська військова техніка, у тому числі Міжконтинтентальні балістичні ракети (БПЛА) з ядерними боєголовками, стратегічні БПЛА, танки, інша новітня бойова техніка.
Три Президенти КНР на параді в честь 70-ччя КНР: 93-річний Цзянь Цземінь (праворуч, президент у 1993-2003 роках), 76-річний Ху Цзіньтао (ліворуч, президент у 2003-2013 роках) та чинний президент, 66-річний Сі Цзіньпін ( у центрі, президент з 2013 року). Перед ними КНР фактично керував Ден Сяопін.
Перед початком параду з промовою виступив лідер КНР Сі Цзіньпін, який пообіцяв, що люди для китайської влади – “на першому місці”, а уряд “буде відповідати сподіванням народу і його прагненню до кращого життя”.
Нове покоління китайців на святкуванні 70-річчя КНРПортрет Сі Цзіньпінь на параді до 70-ччя КНР (Генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю з 15 листопада 2012 року, голова КНР від 14 березня 2013 року)
Портрет Мао Цзедуна на параді до 70-ліття КНР, 1-й Голова КНР, який оголосив про створення КНР Китайські військові на параді Китайські військові жінки на параді в честь 70-ччя КНР Hi-tech інсталяція на параді в честь 70-річчя КНР, яка демонструє головний рушій Китаю Частина армади китайських танків на параді в честь 70-річчя КНР
Багатоствольні зенітні артустановки на автомобільній базі на параді в честь 70-річчя КНР
САУ на автомобільній базі на параді в КНР на параді в честь 70-річчя КНР
Китайські бойові автомобілі на параді в честь 70-ліття КНР
Китайський спецназ на трьохмісних мінігвинтокрилах на параді в честь 70-річчя КНР
Китайський спецназ на міні всюдиходах на параді в честь 70-річчя КНР
Китайські реактивні БПЛА на автомобільній базі на параді в честь 70-річчя КНР
Колона з 7-ми типів китайських БПЛА в колоні на параді в честь 70-річчя КНР
Крилата ракета на автомаобільній базі на параді в честь 70-річчя КНР
Китайський ударний безпілотник на параді Китайський ударний БПЛА – озброєння на параді в честь 70-річчя КНР
Китайські МБР DF 5B на параді в честь 70-річчя КНР Китайські МБР JL-2 на параді в честь 70-річчя КНР Китайська міжконтинентальна балістична ракета DF-5B на параді. Китайські МБР на параді в честь 70-річчя КНР Китайські україноподібні крилаті ракети на параді в честь 70-річчя КНР
На параді дебютувала найдосконаліша китайська міжконтинентальна балістична ракета КНР DF-41 (16 установок). Як заявили китайські військові експерти, Китай має достатню і надійну стратегічну ядерну силу для реагування до будь-якого “ядерного шантажу” з будь-якої країни. За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень американського аналітичного центру, ракета DF-41 має робочий дальність понад 14 000 кілометрів і може доставляти близько 10 незалежно орієнтованих ядерних боєголовок, здатних вражати будь-яку точку Землі. Ракета DF-41 має найбільшу у світі дальність, що перевершує дальність дії американського LGM-30 Minuteman (Мінітмен), що має дальність у 13000 кілометрів. Ян Ченцзюнь, китайський експерт з ракетних технологій та ядерної стратегії та головний вчений з квантової оборони, заявив Global Times, що DF-41 – це китайське стратегічне ядерне озброєння четвертого покоління і має найдовший оперативний діапазон серед усіх китайських МБР.
Особливий інтерес у присутніх викликала балістична ракета середньої дальності DF-17. Ця новинка китайського ВПК може змінювати траєкторію польоту і нести гіперзвуковий літальний апарат (глайдер), що пересувається зі швидкістю, яка значно перевищує швидкість звуку в атмосфері. За деякими оцінками дальність ураження складає від 1,8 тис. до 2,5 тис. км. DF-17 є «зовсім недавно розробленим типом ракети» і відноситься до категорії гіперзвукового зброї. Перехопити її за допомогою існуючих засобів ППО практично неможливо. Легко зрозуміти, які регіони знаходяться у зоні ураження цієї ракети з території КНР. Глядачам на параді також продемонстрували балістичні ракети JL-2 «Цзюйлан-2», які розміщуються на підводних човнах та інші МБР, Крилаті ракети, ін. Колона БПЛА налічувала 7 різних типів беспілотників, у тому числі по технології “Стелс”, ін.
У небі над площею Тяньаньмень пролетіли 160 бойових літаків, а також вертольоти. Урочисті заходи відбулися в столиці КНР за посилених заходів безпеки.
Китайські винищувачі та літак-заправник російського походження на параді Китайські ударні вертольоти російського походження на параді
Сі Цзіньпін згадав у своїй промові Гонконг, де тривають масові протести проти китайського правління, і пообіцяв підтримувати в цій автономії “довгострокове процвітання”.
Проте, десятки тисяч людей вийшли 1 жовтня на вулиці Гонконгу, на чергові антиурядові протести – у той час, як у Пекіні відбувається масштабне святкування 70-ї річниці застування КНР. В ході сутичок правоохоронці вперше застосували вогнепальну зброю проти активістів – один з демонстрантів отримав поранення у груди, повідомляє агенція Reuters. Під час демонстрацій був заблокований один із найпопулярніших месенджерів, які використовують протестувальники. Також зачинені десятки станцій метро та магазини. За даними організаторів, у протестах взяли участь близько 100 тисяч людей.
Під час акції протесту в Гонконгу поліцейські вперше відкрили вогонь по мітингувальникам
“Немає сили, яка могла б похитнути підвалини цієї нації. Ніяка сила не може перешкодити китайському народу рухатися вперед”, – заявив Сі Цзіньпін.
Варто зазначити, що святкування 70-річчя КНР відбувається одночасно з масовими протестами у Гонконгу проти посилення влади КНР на острові, див. відео
Некоторые наблюдатели считают, что демонстрацией множества видов современного оружия Китай пригрозил всему миру…, см. ниже видео полной версии военного парада в честь 70-летия КНР.
