Експорт з України – Китай і Україна

У чому вигода для України і КНР – відкриття китайського ринку для українських рибних продуктів та гороху.

Міністерство аграрної політики та продовольства України підписало важливу угоду з Китайською Народною Республікою, яка дозволить розширити перелік українських аграрних товарів на китайському ринку. Згідно з домовленістю, будуть визначені ветеринарно-санітарні та фітосанітарні вимоги для постачання водних продуктів дикого вилову (риба та морепродукти) та гороху.

Це стало результатом тісної співпраці між Міністерством аграрної політики, Держпродспоживслужбою, українськими аграрними асоціаціями та Генеральною митною адміністрацією КНР, за активної підтримки Посольства Китаю в Україні.

Відкриття китайського ринку для українських рибних продуктів та гороху, що стало можливим завдяки угоді між Україною та Китайською Народною Республікою, підписаною 6 березня 2025 року, має значний потенціал як для України, так і для КНР. Ось аналіз вигоди для обох сторін:

Вигоди для України

Зміцнення економіки та валютних резервів
Експорт рибних продуктів дикого вилову (риба та морепродукти з природних водойм) і гороху до Китаю відкриває нові джерела доходів для України. У 2024 році експортна вартість рибної продукції зросла на 80,3% до $56,3 млн, а виробництво гороху прогнозується на рівні 476 тис. тонн у 2024/2025 маркетинговому році. Доступ до китайського ринку, одного з найбільших у світі, може суттєво збільшити ці показники, поповнюючи валютні резерви України в умовах війни.
Розширення географії експорту
Основними ринками збуту гороху для України досі були Туреччина, Індія, Італія, Малайзія та ОАЕ. Додавання Китаю, який демонструє високі темпи зростання закупівель, диверсифікує експортні напрямки, знижуючи залежність від традиційних партнерів. Для рибної галузі це також шанс вийти за межі внутрішнього ринку та країн ближнього зарубіжжя.
Підтримка аграрного сектору в умовах війни
Війна завдала значних збитків українській економіці, але аграрний сектор залишається її основою. Відкриття нових ринків збуту стимулює виробництво, створює робочі місця та підтримує фермерів і риболовецькі підприємства, особливо в західних і південних регіонах, де зосереджено вилов риби.
Стратегічне партнерство з КНР
Угода є кроком до поглиблення економічних зв’язків із Китаєм, який уже є ключовим партнером України в Азії. У 2020 році товарообіг між країнами досяг $15,4 млрд, з яких $7,1 млрд припало на експорт. Нові домовленості можуть стати основою для майбутніх угод щодо інших продуктів (наприклад, м’яса птиці, кукурудзи), посилюючи позиції України на міжнародній арені.

Вигоди для КНР

Диверсифікація джерел імпорту
Китай є одним із найбільших споживачів рибних продуктів у світі, а також має значний попит на бобові культури, такі як горох, для продовольчих і кормових потреб. Імпорт із України дозволяє КНР зменшити залежність від традиційних постачальників (наприклад, Канади чи Австралії для гороху та країн Південно-Східної Азії для риби), що особливо важливо в умовах глобальних торговельних напружень.
Доступ до якісної продукції
Україна відома стабільним виробництвом гороху (409 тис. тонн у 2023/2024 році) і зростанням вилову риби (19,9 тис. тонн за межами юрисдикції у 2024 році). Китай отримує доступ до якісних продуктів, які відповідають ветеринарно-санітарним і фітосанітарним стандартам, узгодженим у протоколі.
Економічна вигода
Українська продукція може бути конкурентоспроможною за ціною порівняно з іншими постачальниками завдяки нижчим витратам на робочу силу та логістику в довгостроковій перспективі. Для Китаю це шанс оптимізувати імпортні витрати, зберігаючи обсяги постачання.
Посилення впливу в регіоні
Розширення торговельних зв’язків з Україною дає Китаю додатковий економічний важіль у Східній Європі. Це відповідає стратегії КНР зміцнювати відносини з країнами, які мають геополітичне значення, особливо в контексті протистояння із Заходом.

Спільні вигоди

Стабільність торговельних відносин
Угода закладає основу для довгострокової співпраці. Для України це шанс закріпитися на китайському ринку, а для КНР — забезпечити надійного партнера в умовах нестабільності глобальних ланцюгів постачання.
Екологічний і продовольчий аспекти
Горох є екологічно дружньою культурою, яка сприяє сталому сільському господарству, а рибні продукти дикого вилову відповідають попиту на натуральну продукцію. Обидві країни отримують вигоду від просування таких товарів.
Перспективи розширення асортименту
Угода є частиною ширшої стратегії: Україна та Китай уже працюють над відкриттям ринків для пшеничного борошна, яловичини, кукурудзи тощо. Успішна реалізація експорту гороху та риби може прискорити ці процеси.

Висновок

Для України відкриття китайського ринку — це економічна підтримка, нові можливості для експортерів і крок до диверсифікації торгівлі в умовах війни. Для КНР — це доступ до якісних продуктів, зниження залежності від інших постачальників і посилення позицій у регіоні. Угода є взаємовигідною, але її повний потенціал залежатиме від швидкості реалізації, логістичних рішень і стабільності в Україні.

КНР затвердила українських виробників яловичини для китайського ринку

Як повідомила Прес-служба Мінекономрозвитку 10 вересня 2019 року, За результатами першої міжнародної офіційної зустрічі Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова з Віце-міністром делегації Генеральної митної адміністрації Китайської Народної Республіки (GACC) на чолі з Віце-міністром паном Лі Гуо українські потужності з виробництва яловичини нарешті отримали право експорту до КНР.

КНР затвердила перелік українських потужностей з виробництва замороженої яловичини для експорту цієї продукції на китайський ринок. Наразі до зазначеного переліку внесені три потужності з виробництва замороженого м’яса яловичини, але процес триває, продовжують надходити заявки на відкриття китайського ринку для інших українських виробників.

Це рішення стало результатом роботи інспекційної місії GACC, яка перебувала в Україні 3-10 червня 2019 року з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом м’яса великої рогатої худоби (ВРХ).

Можливість експорту української яловичини на китайськи ринок вивчалася ще з 2016 року. За цей час відбулося ряд переговорів, зустрічей, місій і візитів представників Держпродспоживслужби, українського і китайського посольств, компетентного органу КНР, урядових делегацій, зокрема Мінагрополітики та Мінекономрозвитку.

Активізацією співробітництва слугувала місії компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у квітні 2017 року з метою оцінювання вітчизняної системи державного контролю за безпечністю харчових продуктів у частині виробництва яловичини. За її результатами у Києві у травні 2017 року Держпродспоживслужба та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР (AQSIQ) підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для української яловичини. Але для практичного виходу цієї вітчизняної продукції на ринок КРН українські підприємства повинні були пройти аудити компетентного органу КРН. Тепер із затвердженням списку українських підприємств, яким відкрито доступ до експорту яловичини до Китаю, і цей рубіж подолано.

Підприємства, які мають намір експортувати заморожену яловичину до КНР повинні насамперед ознайомитися з вимогами цієї країни до експорту зазначеної продукції, які розміщені на сайті Держпродспоживслужби (відповідні рекомендації розміщені у рубриці «Міжнародне співробітництво» – «Вимоги країн світу»).

Джерело

З 2018 року на ринок КНР починаються поставки українського соняшникового шроту

За останні 5 років виробництво соняшникової олії в світі виросло практично на 30%, при цьому темпи торгівлі даною продукцією зросли на 40%. Дана тенденція обумовлена постійно зростаючим попитом на даний вид рослинних масел на світовому ринку, де воно поступово замінює традиційні рослинні масла за рахунок своїх харчових і смакових якостей. Про це 27 червня в своєму виступі на конференції Sunflower oil & meal trade conference в Шанхаї заявила керівник аналітичного відділу компанії Marcoрolo Commodities SA Олена Нероба.

Більш детально див.

Друга міжнародна конференція

Sunflower Oil & Meal Trade Conference

27 червня 2018 року, м Шанхай (Китай)

Shanghai Marriott Hotel Riverside

При цьому, підкреслила Олена, безумовним лідером світового виробництва і експорту соняшникової олії є Україна, яка в даний час виробляє більше третини загального обсягу даної продукції.

«Особливо також слід зазначити, що понад 56% від світового експорту соняшникової олії також забезпечує України. Таким чином, ймовірність того, що масло, придбане в супермаркеті, буде саме українського виробництва, ви можете вирахувати самі », – зазначила речник.

Ключовими покупцями української соняшникової олії названі Індія, ЄС, Китай, Іран, Ірак, Малайзія.

Майже 90% цієї продукції, виробленої в Україні, в даний час реалізується в вигляді сирої нерафінованої форми, що потребує виправлення.

«Що стосується нового 2018/19 МР, то ми очікуємо збільшення виробництва соняшникової олії в Україні ще на 14,5% – до 6,6 млн. Тонн проти 5,76 млн. Тонн в поточному сезоні. Відповідно його експорт може зрости з 5,3 млн. До 5,8 млн. Тонн », – додала аналітик.

Китай є другим після Індії світовим імпортером соняшникової олії, а з 2018 року на китайський ринок починаються поставки української соняшникової шроту, потенціал імпорту якого оцінюється учасниками китайського ринку дуже позитивно.