1 жовтня – День проголошення КНР

День проголошення Китайської Народної Республіки – головне державне свято Китаю, який відзначається щороку з 1 жовтня 1949, коли Мао Цзедун оголосив про створення нової держави на мітингу на площі Тяньаньмень в Пекіні.


До кінця Другої світової війни на політичній карті світу існували два Китая.

Частина китайської території знаходилася під контролем гоміньдана (національна партія, яка з 1927 року була правлячою буржуазно-поміщицькою партією) по радянській термінології.

Інша частина території знаходилася під керівництвом Комуністичної партії Китаю (КПК), яка була створенна радянськими комуністами.
Курс КПК підтримував Радянський Союз, що закінчував військові дії проти Японії.

Гоміньдан підтримувався зі сторони США.

З 1946 по 1949 рік у Китаї йшла Народно-визвольна, по суті – громадянська війна. Ця війна  по комуністичній термінології знищила поміщицький гніт і засилля іноземного імперіалізму у Китаї. Перевага сил в результаті напруженої війни виявилася на стороні КПК, що зв`язано з радянською підтримкою. У квітні 1949 року у Бэйпіні (Пекіні) відбулися переговори між делегаціями КПК і Гоміньдана.

КПК запропоновав свою угоду про припинення громадянської війни. Оскільки гоминьдановское уряд відмовився затвердити угоду, 21 квітня 1949 року народно-визвольна армія відновила наступ, форсувавши річку Янцзи. Незабаром в основному була звільнена континентальна частина Китаю, окрім Тібету.

Гоміньданівці втікли на острів Тайвань під захист збройних сил США. 30 вересня 1949 року Народна політична консультативна рада Китаю утворила Центральний народний уряд. 1 жовтня 1949 було проголошено утворення Китайської Народної Республіки (КНР), і ця дата святкується як національне свято КНР.

У 50-ті роки неодмінною частиною урочистостей з нагоди святкувань утворення КНР були військові паради на площі Тяньаньмень. Однак після 1959 року керівництво країни вирішило проводити огляди військової техніки тільки до «круглих» дат. Проводилася в країні «культурна революція», яка привела до повної відмови від військових парадів. Але в 1984 році до 35-річчя КНР традицію відновили. Останній такий парад відбувся у 2009 році, у ході нього були продемонстровані новітні зразки військової техніки на озброєнні Армії Китаю. Відео про цей парад дуже популярні у веб.

Неофыцыйна версыя параду 2009 року.

З 1-го жовтня в Китаї починається одна з двох «Золотих тижнів», коли святкові дні (1-3 жовтня) об’єднуються з вихідними і утворюють разом неробочий тиждень. Вулиці міст прикрашаються величезними композиціями з живих квітів, на площах проводяться народні гуляння, влаштовуються феєрверки. На головній площі країни незмінно виставляється портрет Сунь Ятсена і червоні плакати з вітальними словами.

Очевидно, що багатостраждальний і винахідливий китайський народ заслужив на краще, гідне життя. Проте, китайський народ не повинен підтримувати російську агресію проти сусідніх країн, а у явній формі показати повагу до міжнародного світового права і сприяти поверненню Москвою захоплених українських територій на Кримському півострові й у Донбасі.

Китайці повинні зрозуміти, що Україна – це не частина московської держави, а  окрема держава, яка подібно до Китаю понесла великі жертви від загарбників, насамперед тих, які приходили з московської держави.



Китайці повинні припинити красти в Україні технології удосконалення танків та іншої техніки

У липні 2017 року, суд у Харкові оштрафував колишнього конструктора танків за допомогу китайцям удосконалювати танк МВТ-2000. Про це написали Depo.Харків, передають Патріоти України.

За даними суду, у період з 1978 по 2008 рік обвинувачений працював на ДП “Харківське конструкторське бюро машинобудування” на посаді заступника головного конструктора і спеціалізувався на розробках моторно-трансмісійного відділення, яке використовується на танках різних модифікацій.

В період своєї роботи на ДП “ХКБМ” чоловік неодноразово виїжджав у КНР, де зустрічався з представниками військових підприємств.

Крім того, на початку серпня 2014 року, вже після звільнення з держпідприємства, чоловікові зателефонувала громадянка КНР і запропонувала взяти участь в розробці моторно-трансмісійного відділення китайського танка МВТ-2000, а також надавати консультації працівникам машинобудівного заводу №1 (КНР, провінція Внутрішня Монголія , м Бао-Тоу). За це порушник повинен був отримувати 40 000 китайських юанів за кожні два місяці роботи.

На пропозицію він погодився. Восени 2014 року чоловік виїхав до Китаю, де погодив деталі контракту і приступив до роботи.

Таким чином він надавав послуги військового характеру і технічну допомогу працівникам машинобудівного заводу №1 (КНР, провінція Внутрішня Монголія, м Бао-Тоу) без відповідного дозволу Державної служби експортного контролю України.

Під час досудового розслідування, 30 травня 2017 року, між прокурором і обвинуваченим була укладена угода про визнання провини.

Суд затвердив угоду і визнав чоловіка винним у скоєнні злочину за ч. 1 ст. 333 Кримінального кодексу України і призначив йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 3,4 тис. грн.

Крім цього, китайці намаються заволодіти нелегальним шляхом технології у сфері авіабудівництва.

Китай – припинити вербувати шпигунів у військово-науковій сфері в Україні!

Китай та Україна: шляхами космічної співпраці?

Китайці активно вилучають в Україні космічні технології і відповідних фахівців. З 9 по 13 грудня 2012 р. в Пекіні (Китайська Народна Республіка) пройшла Міжнародна нарада-семінар “Нові датчики та вимірювальні системи”, організована Компанією сучасних аерокосмічних оптико-електронних технологій (Beijing Aerospace Times Optical-Electronic Technology Co., Ltd). Україну на цій конференції представляли шестеро науковців з НТУУ “КПІ” та по одному з Інституту кібернетики та Інституту гідромеханіки НАН України. Очолював делегацію перший проректор НТУУ “КПІ” академік НАН України Юрій Іванович Якименко.

Представники НТУУ “КПІ” приїхали на конференцію на запрошення Компанії сучасних аерокосмічних оптико-електронних технологій, адже півроку тому в КПІ за її участю було організовано Спільний навчально-науковий центр сучасного приладобудування “Нові датчики і вимірювальні системи”. Метою діяльності цього центру є проведення перепідготовки співробітників даної компанії в галузі сучасного приладобудування та інформаційних технологій, а також налагодження наукових контактів.

Виступаючи на конференції, перший проректор НТУУ “КПІ” Ю.І.Якименко розповів про основні досягнення університету i про напрями, в яких нині розвивається наукове спiвробiтництво мiж науковими організаціями КНР i НТУУ “КПІ”. Член-кореспондент НАН України Ю.М. Савченко (Інститут гідромеханіки НАН України) доповів про можливості використання кавiтацiйних явищ при розробці засобів швидкого водного транспорту; професор кафедри фізики металів інженерно-фізичного факультету НТУУ “КПІ” Ю.М. Макогон – про досягнення в дослiдженнях тонких плівок i галузі iх використання. Доцент кафедри мікроелектроніки факультету електроніки А.В.Іващук зупинився на питаннях розвитку космічного приладобудування; академік Китайскої академiї наук Бао Веймінь поінформував учасників семінару про основні напрями розвитку космічної корпорацiї. Директор Компанії сучасних аерокосмічних оптико-електронних технологій професор Ванг Вей свою доповідь присвятив особливостям розробки оптоелектронних гiроскопiв для рiзних галузей промисловостi. Доповідь про моніторинг навколишнього середовища представив заступник начальника НДЧ В.Р.Сенченко; доцент кафедри атомних електростанцій та інженерної теплофізики теплоенергетичного факультету В.Ю.Кравець докладно розповів про можливості розробки систем охолодження на основі мініатюрних теплових труб; докторант Інституту кібернетики НАН України Б.М. Шевчук доповів про розробку і створення інтелектуальних радіомодулів сенсорних мереж дистанційного моніторингу об’єктів різної природи та призначення, а завідувач кафедри приладобудування ПБФ професор М.Д.Гераїмчук – про можливості розробки шестикоординатних мікроелектромеханічних систем (МЕМС) з одним чутливим елементом. Підсумком семінару стало підписання угоди про співпрацю між НТУУ “КПІ” та Компанією сучасних аерокосмічних оптико-електронних технологій. А на завершення академік Академiї наук КНР Бао Веймінь подарував першому проректору НТУУ «КПІ» Ю.І. Якименку макет китайської космічної станції.

Важливою подією програми перебування української делегації в Пекіні став прийом представників України в Аерокосмічній корпорації КНР, яка є головним державним органом, що опікується розвитком космічної галузі Китаю. Президент Корпорації Ма Синджуой висловив велике зацікавлення в розвитку співпраці між КНР та Україною і запевнив учасників зустрічі у всебічній підтримці спільних проектів та робіт з боку урядових структур.

Загалом поїздка представників НТУУ “КПІ” стала важливим кроком на шляху зміцнення науково-технічних зв’язків університету з потужними компаніями аерокосмічного профілю Китайської Народної Республіки. Вона не залишилася непоміченою і засобами масової інформації Китаю. Попереду – велика спільна робота й нові проекти.

М.Д.Гераїмчук, професор, зав. кафедри приладобудування ПБФ