Які особливості ввезення безпілотників (БПЛА) з КНР до Польщі?

1. Експортні обмеження Китаю

  • Обмеження експорту: З 1 вересня 2024 року Китай запровадив обмеження на експорт дронів та їхніх компонентів, особливо тих, що можуть мати військове або подвійне призначення. Це може вплинути на доступність певних моделей для експорту.

2. Митні процедури в Польщі

  • Документація: Для імпорту БПЛА необхідно підготувати повний пакет документів, включаючи рахунок-фактуру, сертифікат походження та сертифікати відповідності європейським стандартам (наприклад, маркування CE).
  • Митні платежі: Імпорт дронів може підлягати сплаті митних зборів та податків відповідно до тарифів ЄС. Рекомендується проконсультуватися з митним брокером для точного розрахунку витрат.

3. Регулювання використання дронів у Польщі

  • Реєстрація: З 2021 року в Польщі діють нові правила ЄС, за якими польоти безпілотників однаково регулюються по всій Європі. Це означає, що кожен, хто хоче літати дроном масою понад 250 г або з камерою, повинен зареєструватися, пройти навчання та онлайн-тестування.
  • Сертифікація оператора: Оператори повинні пройти відповідне навчання та отримати сертифікат для керування БПЛА.
  • Обмеження польотів: Існують заборонені зони для польотів, такі як аеропорти, військові об’єкти та густонаселені райони. Перед польотом необхідно перевірити актуальні карти повітряного простору.

Рекомендації

  • Консультація з фахівцями: Зверніться до митних брокерів та юристів, які спеціалізуються на міжнародній торгівлі та авіаційному праві, щоб забезпечити дотримання всіх вимог та уникнути можливих проблем.
  • Вибір постачальника: Обирайте надійних постачальників у Китаї, які знайомі з експортними обмеженнями та можуть забезпечити необхідну документацію для експорту.

Дотримання цих рекомендацій допоможе забезпечити безперешкодне ввезення та легальне використання БПЛА в Польщі. Публікація підготовлена за допомогою ChatGPT

Залізничний шлях з Європи через Україну до Китаю і Азії

Російська гібридна агресія, геополітичні “капризи” і “шлагбауми” на транспортних шляхах викликають у всіх стійке роздратування і пошуки шляхів в обхід території московської держави. Блокування Кремлем короткого шляху з Європи до Китаю через Україну (південний схід), РФ і Казахстан привело до активного відродження Транскаспійського шляху.

Як повідомляє інформаційне агенство AZERNEWS з Азербайжану, польська компанія PKP PKP Linia Hutnicza Szerokotorowa (PKP LHS)  приступила до тестування нового маршруту в Китай, який пройде через територію Україну, Грузію, Азербайджан і Казахстан.

Експериментальний контейнер був відправлений до Китаю від Euroterminal у Словкуві, що належить PKP LHS. По дорозі до Китаю вона пройде уздовж Транскаспійського шляху, тобто через території України, Грузії, Азербайджану та Казахстану.

“Ми запускаємо маршрут, який є коротшим за морський шлях і набагато дешевший, ніж повітряний транспорт, і відповідає потребам експедиторів і операторів, які хочуть уникнути морського транспорту, порядок завантаження в азіатські порти, ефективно перетинати на кордоні з Європейським Союзом і забезпечити своєчасну доставку товару», – сказав директор PKP LHS Збігнєв Трасихлеб.

Запуск пробного потягу був організований за підтримки австрійської компанії “Далекосхідний міст” (дочірня компанія російської компанії “Russian Railways Logistics”). Деталі проекту та співпраця між компаніями не розголошуються.

Раніше PKP LHS випробувала новий маршрут доставки вантажів з Європейського Союзу в Іран. Цей маршрут також пройшов територію України. Контейнер був доставлений з Славоку до Астари, на кордоні з Азербайджаном, протягом 9 днів, а назад – 13 днів.

PKP LHS керує ширококолійною залізничною лінією, яка проходить від кордону з Україною до Славоку. Довжина її близько 395 км. У 2016 році PKP LHS стала учасником Транскаспійського маршруту та активно намагається розробити нові маршрути на Схід.

Очевидно, що це відповідає інтересам і КНР і Євросоюзу, і країн, які розміщені вздовж Транскаспійського маршруту.