Візит Володимира Путіна до Китаю відбувся 16 травня 2024 року і був його першим міжнародним візитом після “інавгурації”. За підсумками зустрічі з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном, було оголошено про економічні моменти та російсько-українську війну, яку китайці та росіяни називають “українською кризою”. Як завжди з 2014 року, Сі Цзіньпін бреше про свої міжнародні цілі – згідно положень 36 китайських стратагем, доповнених росіянами. Адже всім очевидно, що це не українська криза, а російська загарбницька війна проти України, керована зі сторони КНР. Для виживання і процвітання китайців, Сі Цзіньпін повинен згадати, що у часи формування 36 китайських стратагем, нинішня територія КНР перебувала у процесі нескінченних дискретно-безперервних війн держав-князівств, народи яких перебував у стані злиднів. Імперія монгола (китайця) Чингісхана не дала нічого позитивного нікому і привела до багаторазового руйнування нинішнього Китаю. Лише співпраця Китаю з Європою у кінці 20-го на початку 21-го століть забезпечила китайцям нормальний рівень життя, привела до процвітання технологій, основа яких в основному вкрадена у США і в країнах Євросоюзу, а також у Росії і в Україні.
За словами експерта програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Ігора Тишкевіча, візит був політичною демонстрацією розвороту Росії на Схід. Однак, сторони не домовилися ні про що проривне, особливо у питаннях будівництва газопроводу через Монголію та платежів за імпорт китайських товарів. Зазначимо, що Росія продемонструвала політичну демонстрацію повороту по команді на КНР вже багато років назад, ще до 2014 року. Війною Росії проти України, а фактично поки що неявною війною проти Євросоюзу і НАТО керує з 2012 року китайський намісник у Росії росіянин китайського походження “Сергій Шойгу”. На тувинсько-російській мові “Сергей Күжүгет оглу Шойгу”, який народився у Тувинській АРСР, яка у першій половині 20-го століття була китайською провінцією, а у 1944 році була анексована Росією у процесі формування КНР і Республіки Китай. У теперішній час Шойгу переміщений з посади міністра оборони РФ – на посаду секретаря Ради безпеки Російської Федерації. Ця посада дозволяє Сі Цзіньпіну через Шойгу контролювати всі ключові сфери російської безпеки. Це підтверджує той факт, що під час зустрічі Сі Цзіньпіна та Путіна в Пекіні, новопризначений секретар Радбезу РФ Шойгу чомусь стояв на місці №2 у шерензі російської делегації – після міністра іноземних справ РФ Лаврова (місце №1). Новий міністр оборони РФ Білоусов чомусь стояв у російській делегації на місці №13 з 26-ти, а вусатий путінський спікер Песков – на місці №11. На останньому місці №26 у шерензі російської делегації у Пекіні стояв російський олігарх Дерибаска (алюміній), який за свідченням партнера для ведення бізнесу вимушений був стати агентом ФСБ (інформація з Вікіпедії 18.05.2024 р.). Процес вітання Сі Цзіньпіна з шеренгою з 26-ти російських керівників Росії був схожий на процес представлення керівнику КНР його російських підлеглих керівників. Очевидно, що двійники Путіна грають лише другорядну представницьку роль у керівництві Росією, яка фактично керується лідерами КНР (?).
Це відображає складність геополітичних відносин та інтересів між цими двома країнами. Якщо вам потрібно більше інформації або деталі про конкретні аспекти візиту, будь ласка, дайте мені знати.
Президент Російської Федерації Путін пообіцяв використати «всі наявні системи зброї», ядерну зброю – якщо “територіальна цілісність” Росії буде під загрозою. Дивно, що він відносить це до України, на яку здійснив підступний воєнний напад і окупацію її території, депортацію українців у Росію, протипоставлення їх населенню Сибіру, Уралу, інших регіонів Росії (український колабораціоніст з ДНР призначений керівником Республіки Калмикія – це викликало шалений спротив калмиків і їх бажання вийти зі складу Російської Федерації). Ймовірно, Путін до “території” РФ відносить окупований Росією Кримський півострів України та Донецьку, Луганську, Запоріжську, Херсонську області, частини яких підступно окуповані Росією. По такому ж принципу РФ повинна віддати Китаю – Республіку Туву, Далекий Схід, Сибір, значну частину Півночі, Урал, ін., – це приведе до повного руйнування будь-яких світових правових відносин.
Президент Китаю Сі Цзіньпін заявив у п’ятницю, що ядерну зброю не можна використовувати проти України, запропонувавши найчіткішу відповідь Пекіна на вторгнення Росії в колишню радянську державу на тлі зростаючого занепокоєння, що війна може стати ядерною.
«Міжнародне співтовариство повинно … спільно протистояти використанню або загрозам використання ядерної зброї, виступати за те, щоб ядерна зброя не використовувалася і не можна було вести ядерні війни, щоб запобігти ядерній кризі в Євразії», – сказав Сі під час зустрічі в Пекін з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, повідомляє китайське державне інформаційне агентство Сіньхуа.
Звіт Сіньхуа про зустріч новопризначеного Федерального канцлера Німеччини та Голови КНР Сі Цзиньпіна не був націлений на жодну країну для критики та не згадувалося про Росію, адже КНР і РФ є формально стратегічними партнерами у геополітиці.
У своїй заяві Сі Цзіньпін повторив обіцянку Китаю, дану в січні разом із ядерними Францією, Росією, Великобританією та Сполученими Штатами – використовувати ядерну зброю лише в оборонних цілях.
«Ядерну війну неможливо виграти, і її ніколи не можна вести», — заявили п’ять постійних членів Ради Безпеки ООН у своїй спільній заяві.
Китай дотримується офіційної політики, згідно з якою він не використовуватиме ядерну зброю першим і не погрожуватиме цією зброєю неядерним державам.
Але західні уряди залишаються стурбованими через відсутність прозорості щодо китайської ядерної програми.
Сі Цзіньпін також сказав Шольцу, що Китай підтримує важливу роль Європи в просуванні мирних переговорів щодо України та у створенні «збалансованої, ефективної та сталої» системи європейської безпеки, повідомляє Xinhua.
Західні країни, які підтримують справедливу оборону України від військового нападу Росії, були стурбовані заявами про можливість використанням Москвою ядерної зброї після того, як у вересні президент Володимир Путін заявив, що Росія використає «всі наявні системи зброї», якщо її територіальна цілісність опиниться під загрозою. Але минулого місяця Путін заперечив будь-які наміри застосувати ядерну зброю проти України, заявивши, що в цьому немає необхідності з політичної чи військової точки зору. Крім Путіна, прямо погрожували Україні застосуванням ядерної зброї бувший президент-замісник Путіна Медведєв, Лавров, інші офіційні та напівофіційні люди в РФ.
Росія також безпідставно звинуватила Україну в плануванні атаки з «брудною бомбою» – маючи на увазі використання радіоактивної вибухівки, призначеної для зараження, а не спричинення великих втрат. Але Міжнародне агентство з атомної енергії ООН відхилило заяву Росії в четвер після розслідування.
Путін також провів навчання стратегічних наступальних сил Росії з ядерного удару.
Шольц, – це перший лідер групи G7 і західноєвропейський лідер, який відвідав КНР з початку пандемії Covid-19, сказав, що Берлін і Пекін погодилися, що погрожувати ядерними атаками було безвідповідально і небезпечно.
«Я сказав президенту Сі, що для Китая важливо здійснювати свій вплив на Росію – мова йде про принципи Статуту ООН, з якими ми всі погодилися, і затвердження цих принципів, таких як суверенітет і територіальна цілісність кожної країни. Це також важливі питання для Китаю», — сказав Шольц під час спільної прес-конференції з прем’єр-міністром Китаю Лі Кецяном у п’ятницю.
У статті для Politico напередодні своєї одноденної поїздки Шольц сказав, що Китай несе «особливу відповідальність» як постійний член Ради Безпеки ООН. Додамо, що КНР є старшим стратегічним партнером РФ у геополітиці.
Путін, котрий планомірно готував російську владу, бізнес, суспільство і його силові структури протягом кількох десятиліть для нападу на Україну. Путін провів дві “Чеченські війни”, війну з метою розколу Молдови (створення не признаної ПМР), війну з метою розколу Грузії (створення не признаних Абхазії і Північної Осетії), російські військові за словами Путіна “тренувалися” воювати у Сирії – здійснювали масові убивства мирного населення, ін.). Після убивств і звірств у ході так званої “спеціальної воєнної операції в Україні” Путін каже, що світ стоїть перед «найнебезпечнішим десятиліттям» і критикує Захід за підтримку оборони України, недопущення війни України на території Росії.
Відомо, що Китай не надавав Росії пряму військову підтримку та не визнав анексовані Росією українські регіони російською територією. Однак КНР неодноразово критикував Захід за ігнорування проблем безпеки Москви та санкцій, які вона запровадила у відповідь на вторгнення. По своїй суті, Росія використовується Китаєм як гарматне м`ясо у стилі “монголо-татарської орди 21-го століття”. Китайські ЗМІ також повторюють наратив Кремля про війну і не описують її як вторгнення.
Ноа Баркін, експерт з Китаю в Rhodium Group, дослідницькій фірмі з Нью-Йорка, сказав: «Шольц сприйме публічну протидію Китая застосуванню й загрозі застосування ядерної зброї як перемогу. Але ми не знаємо, чи вплине це якось на Володимира Путіна, а також чи призведе ескалація в Україні до того, що Пекін дистанціюється від Москви. Уроки минулого року полягають у тому, що Сі буде триматися Путіна у всьому».
Виключно важливим для і позитивним для світу є те, що Сі також наголосив Шольцу на необхідності для Німеччини та Китаю працювати разом заради глобального блага.
«Ми повинні працювати разом, щоб забезпечити стабільність глобальної промисловості та ланцюжків поставок і запобігти перешкоджанню співпраці в глобальній енергетиці, продовольстві та фінансах, що зашкодить відновленню глобальної економіки та, особливо, економічній та фінансовій стабільності країн, що розвиваються», – сказав Сі, згідно з повідомленням Сіньхуа.
Для Китаю економічний розвиток і національна безпека йдуть рука об руку. У доктрині національної безпеки Сі стверджується, що розвиток може забезпечити безпеку, а безпека, у свою чергу, забезпечує безперервний розвиток націй.
Національна безпека, як її бачить Китай, полягає не лише в захисті територіальної цілісності, але й у забезпеченні безпеки ланцюга постачання від іноземних санкцій і розвитку.
Проте, на жаль, очевидно, що російська війна могла розвиватися тільки за допомогою геополітичної підтримки зі сторони КНР – це життєво вигідно припинити для всіх, не дивлячись на те, що Путін завів Росію і росіян у “глухий кут” геополітики.