Про візит Путіна у КНР

Візит Володимира Путіна до Китаю відбувся 16 травня 2024 року і був його першим міжнародним візитом після “інавгурації”. За підсумками зустрічі з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном, було оголошено про економічні моменти та російсько-українську війну, яку китайці та росіяни називають “українською кризою”. Як завжди з 2014 року, Сі Цзіньпін бреше про свої міжнародні цілі – згідно положень 36 китайських стратагем, доповнених росіянами. Адже всім очевидно, що це не українська криза, а російська загарбницька війна проти України, керована зі сторони КНР. Для виживання і процвітання китайців, Сі Цзіньпін повинен згадати, що у часи формування 36 китайських стратагем, нинішня територія КНР перебувала у процесі нескінченних дискретно-безперервних війн держав-князівств, народи яких перебував у стані злиднів. Імперія монгола (китайця) Чингісхана не дала нічого позитивного нікому і привела до багаторазового руйнування нинішнього Китаю. Лише співпраця Китаю з Європою у кінці 20-го на початку 21-го століть забезпечила китайцям нормальний рівень життя, привела до процвітання технологій, основа яких в основному вкрадена у США і в країнах Євросоюзу, а також у Росії і в Україні.

За словами експерта програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Ігора Тишкевіча, візит був політичною демонстрацією розвороту Росії на Схід. Однак, сторони не домовилися ні про що проривне, особливо у питаннях будівництва газопроводу через Монголію та платежів за імпорт китайських товарів. Зазначимо, що Росія продемонструвала політичну демонстрацію повороту по команді на КНР вже багато років назад, ще до 2014 року. Війною Росії проти України, а фактично поки що неявною війною проти Євросоюзу і НАТО керує з 2012 року китайський намісник у Росії росіянин китайського походження “Сергій Шойгу”. На тувинсько-російській мові “Сергей Күжүгет оглу Шойгу”, який народився у Тувинській АРСР, яка у першій половині 20-го століття була китайською провінцією, а у 1944 році була анексована Росією у процесі формування КНР і Республіки Китай. У теперішній час Шойгу переміщений з посади міністра оборони РФ – на посаду секретаря Ради безпеки Російської Федерації. Ця посада дозволяє Сі Цзіньпіну через Шойгу контролювати всі ключові сфери російської безпеки.  Це підтверджує той факт, що під час зустрічі Сі Цзіньпіна та Путіна в Пекіні, новопризначений секретар Радбезу РФ Шойгу чомусь стояв на місці №2 у шерензі російської делегації – після міністра іноземних справ РФ Лаврова (місце №1). Новий міністр оборони РФ Білоусов чомусь стояв у російській делегації на місці №13 з 26-ти, а вусатий путінський спікер Песков – на місці №11. На останньому місці №26 у шерензі російської делегації у Пекіні стояв російський олігарх Дерибаска (алюміній), який за свідченням партнера  для ведення бізнесу вимушений був стати агентом ФСБ (інформація з Вікіпедії 18.05.2024 р.). Процес вітання Сі Цзіньпіна з шеренгою з 26-ти російських керівників Росії був схожий на процес представлення керівнику КНР його російських підлеглих керівників. Очевидно, що двійники Путіна грають лише другорядну представницьку роль у керівництві Росією, яка фактично керується лідерами КНР (?).

Путін І Шойгу за столом переговорів у Пекіні з китайцями

Також повідомляється, що Китай і Росія домовилися про збільшення кількості та масштабності спільних військових навчань та посилення співпраці оборонних відомствПроте, згідно з іншими джерелами, наслідки візиту будуть кращими для Китаю, ніж для Росії.

Це відображає складність геополітичних відносин та інтересів між цими двома країнами. Якщо вам потрібно більше інформації або деталі про конкретні аспекти візиту, будь ласка, дайте мені знати.

Реклама: “Китай занял первое место в мире по расходам на пластические операции” https://www.youtube.com/watch?v=cQQBaDjnIxg

КНР і РФ за рахунок війни в Україні досягли рекордного росту торгівлі на 26,3% у 2023 році

У 2023 році обсяг торгівлі між Китаєм і Росією досяг рекордного рівня. Митниця Китаю заявила, що торгівля товарами та послугами двох країн у 2023 році склала близько 240,1 мільярда доларів США, збільшившись на 26,3% за один рік, що значно перевищує річні цілі, встановлені Пекіном і Москвою.

Основною причиною зростання китайсько-російської торгівлі є закупівлі Китаєм російських енергоносіїв, таких як нафта, природний газ і вугілля.

Тенденція в торгівлі між Китаєм і Сполученими Штатами є протилежною: торгівля між Китаєм і Сполученими Штатами впала минулого року вперше з 2019 року через зростання геополітичної та комерційної напруженості. У 2023 році Китай і США обмінялися товарами та послугами на суму 664,4 мільярда доларів США. Цей показник впав на 11,6% за один рік порівняно з рекордним рівнем у 2022 році.

Таким чином, навіть після рекордного росту торгівлі на 26,3% між КНР і РФ у 2023 році за рахунок війни РФ в Україні, об`єм торгівлі товарами і послугами між КНР і США у 2,7 раза більше, ніж між КНР і США: 664,4/240,1=2,8. Приблизно у стільки ж разів населення США більше ніж населення РФ  у 2021 році 332млн/143млн = 2,3. Ріст торгівлі на за 2023 рік між КНР і РФ на 26,3% у доларах складає орієнтовно 50 млрд доларів. Одночасно КНР, який фактично веде війну проти світу руками Путіна, продовжує заробляти на торгівлі с США, Євросоюзом, АСЕАН, Україною, іншими країнами.

Риторичним є питання, чи консультувався Путін із Сі Цзіньпіном перед початком повномасштабного вторгнення в Україну.

Євросоюз пропонує Китаю допомогти зупинити російську війну проти України

Головний дипломат Євросоюзу попередив, що позиція і дії Китаю щодо війни Росії проти України – один із факторів, які будуть визначальними для подальших відносин між Пекіном і Європою

Китай є постійним членом Радбезу ООН, що накладає на нього певні зобов’язання, вважають в ЄС. Відносини Євросоюзу з Китаєм будуть залежати від того, яку позицію Пекін в кінцевому підсумку займе щодо війни в Україні. Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель на прес-конференції у вівторок. За його словами, позиція Китаю з приводу воєнних злочинів Росії буде визначати “якість відносин” країн Заходу з Пекіном.

“Існує чітке очікування, що постійний член Ради безпеки виступить на захист міжнародного порядку, заснованого на правилах. І Китай має моральний обов’язок сприяти справедливому миру. Вони не можуть стати на бік агресора, не можуть військово підтримувати агресію”, – заявив Боррель.

При цьому головний дипломат Європи назвав “іронічним” той факт, що Росія розмістила ядерну зброю в Білорусі лише через кілька днів після того, як лідер Китаю Сі Цзіньпін говорив з Путіним у Москві про необхідність відмови від розміщення ядерної зброї за кордоном.

Позиція Китаю щодо війни в Україні

У лютому Китай представив свій “мирний план” по війні в Україні. Хоча в ньому було багато правильних слів про повагу до суверенітету і територіальної цілісності всіх країн, він не містив головного пункту – вимог вивести російські війська з української території.

Наприкінці березня Пекін підтвердив, що сподівається на участь Заходу в реалізації цього “мирного плану”. Водночас президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ направив Пекіну офіційну пропозицію взяти участь у реалізації мирного плану, запропонованого Україною.

В Пекін було направлено пропозицію про прямі переговори Зеленського і Сі Цзіньпіна. Китайський МЗС “позитивно оцінив” цю пропозицію, але прямої згоди поки не дав.

Високий представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель вважає, що Пекін залишається важливим партнером Брюсселя, але вже втратив можливість бути посередником у розв’язаній Росією війні.

Як повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Укрінформ”, про це Боррель заявив під час дискусії в межах Європейського саміту з безпеки й оборони.

Топ-дипломат Євросоюзу зазначив, що Китай є для ЄС водночас важливим торговельним партнером і конкурентом в економіці та противником у цінностях.

“Питання не в тому, щоб зупинити Китай у цьому перетворенні, але в тому, як переконати Китай конструктивно використовувати свою потужність, у відповідності до міжнародного права”, – зазначив Боррель.

Підкреслюючи важливу роль Китаю у світі, він підкреслив: хоча Пекін має великий вплив на Москву й може допомогти зупинити агресію, той уже втратив можливість відігравати роль посередника, бо його “нейтральність” мала радше проросійську спрямованість.

“Так, Китай підтримує Росію, але поки що він не надавав Росії військової допомоги. Ми маємо бути пильними, щоб не штовхнути Росію в руки Китаю. Але я не думаю, що Китай почувається дуже комфортно від того, що там (у Росії – ред.) відбувається”, – вважає Боррель.

Раніше головний дипломат Євросоюзу попередив, що позиція і дії Китаю щодо війни Росії проти України – один із факторів, які будуть визначальними для подальших відносин між Пекіном і Європою.

Україна обігнала Китай у поставках агропродукції до Євросоюзу та увійшла до ТОП-3

Серед країн – головних постачальників агропродовольчої продукції в ЄС за останні 12 місяців Україна посіла третє місце, обігнавши КНР. Обсяг українських поставок склав €5,9 млрд, китайських – €5,7 млрд. Перше місце залишилося за США з  €12,4 млрд, друге – за Бразилією з €11,8 млрд. Передає сайт Китай і Україна з посиланням на УкрАгроКонсалт.  Зростання імпорту агропродовольчих товарів з України до країн ЄС протягом року становило 331 млн євро, або 6%. Позитивне сальдо торгівлі України агропродовольчою продукцією з ЄС становило 3,772 млрд євро.

У 2018 році найбільш важливими джерелами походження аграрного імпорту до ЄС в останні 12 місяців були Бразилія (12 млрд євро) та США (11,5 млрд євро), за ними йшли Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія, на кожну з яких припадало від 4,4 до 5,5 млрд євро – про це вказано у дослідженні Monitoring EU Agri-Food Trade: Development until October 2018.

За результатами 2018 року зовнішньоторговельний обіг товарами АПК між Україною та країнами ЄС збільшився на 11,4% порівняно з 2017 роком та сягнув понад $9 млрд, з яких $6,3 млрд припадає на український аграрний експорт. Як повідомляє прес-служба Мінагрополітики, лідерами українського аграрного експорту до ЄС залишаються зернові, яких експортовано більше ніж на $2,2 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд та олії – $1,1 млрд. Також у 2018 році Україна експортувала до ЄС більше виробів із зерна та хлібних злаків, меду, соків, кондвиробів та інших продуктів.

У цілому, тренд до посилення імпорту агропродукції з України до ЄС є дуже вірним – Україна повинна бути частиною ЄС і НАТО та житнецею Євросоюзу, це на віки забезпечить геополітичну стабільність у Європі.

 

Геополітичні орієнтири України за оцінкою Синьхуа – у виступі Президента Порошенка на День Конституції України

Агенство Синьхуа відзначило слова  Президента України Петра Порошенка під час святкування Дня Конституції України:  “Європейська та євроатлантична інтеграція чітко відповідає національним інтересам України”.

У короткому повідомленні Синьхуа виділяє, що Президент Порошенко повідомив, що найближчим часом він подасть до парламенту проекти поправок до Конституції, які визначають членство в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та Європейському Союзі (ЄС) як стратегічні цілі України.

Джерело  Quotes of the day from Xinhua World News, June 28

На думку експертів видання “Китай і Україна”, входження України в НАТО і в Євросоюз не суперечить геополітичній і економічній вигоді КНР.

Адже просування КНР до кордонів Євросоюзу асоціюється в Європі із навалою Чингізсхана, війська якого доходили до території нинішньої Польщі. Це не дало нікому нічого позитивного, а дало лише страждання і збитки. Проте, Україна повинна стати ефективною частиною забезпечення життєво необхідних продовольчих, технологічних і транспортних потреб КНР. Для цього китайці повинні не керуватися сумновідомими воєнними правилами “36 стратагем”, а організовувати взаємно поважні і взаємно вигідні торгово-економічні відносини з Україною. Адже вже не тільки аналітики але й люди на побутовому рівні ясно помічають, що гібридна воєнна агресія економічно, політично і соціально неефективної Росії можлива тільки тому, що китайське керівництво підтримує цю агресію у неявній формі, сподіваючись на ослаблення РФ та спрощення маніпулювання московською державою. Для прикладу, див.:

Представитель КНР в ООН Ма Чжаосюй обманывает мировую общественность о причинах войны на юго-востоке Украины

Коротко про 36 стратагем – древньокитайські тези регіонального пекла

Китай і Україна повинні розвивати взаємовигідні відносини, а максимально швидкий вступ України до НАТО і Євросоюзу значно підвищить ефективність і гарантовану стабільність співпраці з КНР, яка має дуже велике значення.