Коротка історія політичних відносин між Україною та Китаєм

На сайті Посольства України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом),  розміщена коротка публікація про “Політичні відносини між Україною та Китаєм”:

  1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.
  2. Встановлення дипломатичних відносин: 4 січня 1992 року.
  3. Політичні відносини:

Двосторонні відносини між Україною та КНР носять характер стратегічного партнерства, відбивають багаторічні традиції дружби і співробітництва між двома країнами. Китай незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.  Україна неухильно залишається відданою політиці «одного Китаю».

З урахуванням триваючих змін і реформ в Україні останніх років, наразі обома сторонами здійснюється робота, спрямована на започаткування нового етапу розвитку двосторонніх відносин шляхом піднесення їх на новий рівень.

Останні державні візити глав держав відбулися у 2011 р. та 2013 р., в рамках яких були укладені базові документи, які на сучасному етапі визначають та юридично закріплюють підвалини дружби і співробітництва двох держав, досягнення і пріоритети подальшого взаємовигідного розвитку українсько-китайських стосунків.

У ході візиту Голови КНР до України у червні 2011 р. було підписано Спільну декларацію про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР. Державний візит до КНР Президента України у грудні 2013 р. був ознаменований підписанням Договору про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільної декларації України і КНР про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства та Програми розвитку відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР на 2014-2018 рр.

У січні 2015 р. відбулася зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єром Державної ради КНР Лі Кецяном у рамках засідання Всесвітнього економічного форуму (м. Давос). У жовтні 2014 р. Міністр закордонних справ України П.А.Клімкін провів зустріч з Міністром закордонних справ КНР Ван Ї на полях Саміту АСЄМ у Мілані.

Існує міжпарламентська співпраця між Верховною Радою України та Всекитайськими зборами народних представників. У нинішньому складі Верховної Ради України функціонує група з міжпарламентських зв’язків з КНР на чолі з депутатом А.В.Павелком. У ВЗНП КНР працює група дружби з Україною на чолі з Головою Комітету у закордонних справах Фу Їн.

У рамках міжпарламентських та міжпартійних контактів упродовж 2015 – 2017 рр. здійснено низку візитів до КНР груп народних депутатів та громадських діячів України. У грудні 2015 р. відбувся ознайомчий візит до України делегації Міжнародного відділу ЦК КПК.

У січні та грудні 2015 р. в Пекіні відбулися політичні консультації на рівні керівництва МЗС двох країн з актуальних питань двосторонніх відносин та з тематики ООН.

1 квітня 2016 р., під час Вашингтонського саміту з питань ядерної безпеки, відбулася коротка зустріч між Президентом України П.О.Порошенком та Головою КНР Сі Цзіньпіном, у ході якої обговорено питання активізації співробітництва між Україною і КНР, а також проведення наступного засідання українсько-китайської міжурядової комісії зі співробітництва.

27-28 квітня 2016 р. Міністр закордонних справ України П.А.Клімкін перебував з робочим візитом у Китаї, де провів переговори з Міністром закордонних справ КНР Ван Ї, мав зустрічі з китайськими високопосадовцями, а також взяв участь у роботі П’ятої зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів та спостерігачів Наради зі взаємодії та заходів довіри в Азії. На двосторонніх заходах обговорено широке коло питань українсько-китайської взаємодії, а також актуальні проблеми міжнародного порядку денного.

17 січня 2017 р. в рамках засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України П.О.Порошенко провів зустріч з Головою КНР Сі Цзіньпіном, у ході якої глави двох держав висловили зацікавленість в активізації політичного діалогу на найвищому рівні та поглибленні економічної співпраці між Україною і КНР. Крім того, досягнуто домовленості щодо проведення у 2017 р. наступного засідання Українсько-китайської Міжурядової комісії зі співробітництва та участі делегації України у міжнародному форумі ініціативи «Один пояс, один шлях» (Пекін, травень 2017 р.). Сі Цзіньпін також підтвердив підтримку Китаєм територіальної цілісності й суверенітету України.

18 вересня 2017 р. на полях 72-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч глав МЗС України П.А.Клімкіна та КНР Ван Ї. Центральними темами обговорення були двостороння співпраця країн у міжнародних організаціях.

5 грудня 2017 р. в Києві, в рамках Третього засідання Комісії зі співробітництва між урядами двох країн, відбулися окремі зустрічі Президента України П.О.Порошенка та Прем’єр-міністра України В.Б.Гройсмана з главою китайської делегації, заступником глави Уряду КНР Ма Каєм. Проведені зустрічі дозволили сторонам обмінятися думками з найактуальніших питань двосторонніх відносин, констатувавши досягнення значного прогресу.

Джерело: Посольство України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом), “Політичні відносини між Україною та Китаєм”

Проте, Китай не засудив однозначно російську військову агресію проти України та захоплення Росією української території, створення нею, фінансування і організаційну підтримку російських військово-терористичних формувань у окремих районах Донбасу (ДНР і ЛНР). Китайський представник у ООН блокує заходи світової спільноти Раді Безпеки ООН. Це помилкові дії і їх потрібно виправити – це збільшить авторитет КНР і покаже його зацікавленість у мирі на шляху “Один пояс один шлях”.

Див. Представники «нормандської четвірки» обговорять у Берліні миротворців ООН на Донбасі

Пам`ятка для українських туристів від прес-служби Мінекономрозвитку

Шановні туристи!

До початку подорожі, організованої туроператором/турагентом, будь ласка ознайомтесь із змістом цих рекомендацій, які розміщені на офіційних сайтах Мінекономрозвитку, МЗС, Мінінфраструктури, Державіаслужби, Держпродспоживслужби

При укладенні договору на туристичне обслуговування, будь ласка, перевірте, щоб:

  • туроператор мав чинні ліцензію та фінансове забезпечення (актуальна інформація доступна на офіційному сайті Мінекономрозвитку www.me.gov.ua у розділі “Діяльність-Туризм-Туроператорська діяльність-Ліцензійний реєстр”);
  • в договорі були вказані заявлені дати вильоту та прильоту;
  • в договорі була вказана інформація про наявність трансферу з аеропорту до готелю в обох напрямках (у разі заявлення такої послуги);
  • готель відповідав заявленій категорії і це було також вказано в договорі;
  • були вказані строки відмови від туру та умови повернення коштів;
    кожен турист мав індивідуальний страховий поліс на медичне обслуговування та від нещасного випадку;
  • була наявна квитанція про оплату туру або фіскальний чек.



В подорож обов’язково візьміть з собою:

копію договору на туристичне обслуговування;

оригінал страхового полісу на медичне обслуговування та від нещасного випадку;

контакти туроператора (турагента);

контакти дипломатичної установи України країни, до якої Ви подорожуєте.

У разі, якщо туроператор не надав заявлені послуги* за захистом порушених прав Ви маєте право звертатися із заявою до Держпродспоживслужби, надавши:

фото, – відео матеріали, копію договору на туристичне обслуговування;

розрахункові квитанції понесених витрат тощо.

У разі, якщо туроператор порушив ліцензійні умови**, Ви маєте право звертатися із заявою до Мінекономрозвитку, надавши підтверджуючі документи.

Порушенням ліцензійних умов вважається:

  • невидача туристу договору на туристичне обслуговування або ваучеру (якщо договір укладено шляхом видачі ваучера);
  • невидача туристу договору обов’язкового (медичне та від нещасного випадку) страхування (крім випадку самостійного укладання такого договору туристом);
  • невидача туристу проїзних документів (квитків, в тому числі електронних квитків);
  • відсутність договорів на туристичне обслуговування з туристами або з туристичними агентами, якщо договори укладаються через них;
  • невидача платіжних документів, що підтверджують внесення туристом до каси туроператора вартості туристичних послуг (фіскальний чек, квитанція);
  • відсутність у туроператора власного веб-сайту;
  • провадження туроператорської діяльності поза межами заявлених місць провадження такої діяльності;
  • відсутність оформлених трудових договорів з найманими працівниками туроператора;
  • наявність у штаті туроператора менше ніж 30 % працівників, які мають стаж роботи у сфері туризму, або освіту у сфері туризму;
  • відсутність у керівника туроператора документа про освіту або стажу роботи у сфері туризму;
  • відсутність у туроператора копії документа, що підтверджує фінансове забезпечення цивільної відповідальності турагента, що реалізує туристичні послуги, сформовані туроператором;
  • відсутність обліку виданих туристам договорів обов’язкового (медичного та від нещасного випадку) страхування;
  • неподання туроператором статистичного звіту до органу ліцензування;
  • невідповідність місця провадження туроператорської діяльності вимогам, визначеним ліцензійними вимогами***.

____________________________________

*стаття 20 Закону України «Про туризм»

**постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 991 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності»

***Вимоги до місця провадження туроператорської діяльності

  • наявна інформаційна вивіска або інформаційна табличка із зазначенням повного найменування туроператора;
  • наявні оргтехніка та програмна забезпечення, засоби телефонного зв’язку, доступ до Інтернету;
  • при вході до місця провадження туроператорської діяльності розміщена інформація про режим роботи;
  • на видному та доступному для туриста місці розміщена наступна інформація:
  • копія документа, що підтверджує фінансове забезпечення цивільної відповідальності туроператора перед туристами;
  • відомості про керівника, заступників керівника (за наявності) та головного бухгалтера туроператора та номери їх телефонів (мобільних телефонів у разі наявності), адреси електронної пошти (у разі наявності);
  • книга відгуків та пропозицій громадян;
  • Закон України “Про туризм”;
  • Закон України “Про захист прав споживачів”;
  • Ліцензійні умови провадження туроператорської діяльності;
  • місцезнаходження та номери телефонів Мінекономрозвитку, відповідного територіального органу Держпродспоживслужби.

Джерело:


Китай і війна Росії проти України у переда«Ранкова Свобода» – що змінилося

Як змінюється геополітична роль Китаю? Чи матиме це вплив на ситуацію в Україні? Які перспективи розвитку політичних та економічних відносин України і Китаю?

На ці питання ведучого передачі Ранкова Свобода» Олександра Лащенко  18 жовтня 2017 року  відповідав виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко. В передачі також приймав участь  член громадської ради при МЗС України Андрій Бузаров. Завжди цікаво порівняти реальність і послухати минулі  “експертні оцінки”.

Велика увага у студії була приділена рішенням 19-го зїзду КПК, про які проінформував виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко. За його словами, Китай є єдиною державою, яка підтримує глобалізм і вільну торгівлю у світі, для прикладу, китайська міжнародна програма “Один пояс – один шлях” включила 70 країн, у тому числі Україну з 2015 року. За словами Р. Осипенка, у цю програму закладений принцип виграшу для кожної країни.

Щодо матеріалів 19-го з`їзду КПК, виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко акцентував увагу на чотирьох головних тезах рішень з`їзду:

  • Створення у КНР “Суспільства середньої заможності” (суспільства без бідних) – до 2021 року.
  • Поглиблення й продовження реформ на основі незмінного керівництва КПК, тому що при зміні керівництва неможливо довести реформи до успішного завершення.
  • Верховенства права, про що дуже багато говорять на Заход.
  • Боротьба з корупцією.

Ведучий Олександр Лащенко зазначив, що Сі Циньпін перервав традицію десятилітнього правління і закріпив за собою владу довічно. Осипенко підкреслив, що у зв`язку із великою корупцією у КНР існує не тільки смертна кара про що люблять вказувати в Україні, а й адміністративні покарання. Китай дає інвестиції у світ на суму більше ніж 100 мільярдів доларів. У КНР розведені управління і ринкова економіка, тому там не має олігархів у владі. КНР (1 млд. 350 млн. людей)проводить політику добросусідських відносин з усіма країнами, у першу чергу з Росією і не хоче поступово прибрати Росію (143 млн. людей, біля 20 млн. людей у Сибіру і на далекому Сході)  – “до себе”. КНР ніколи не вмішувалася і не буде вмішуватися у чужі війни на чийомусь боці, – підкреслив  директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко.

На думку Р. Осипенка, Україна не допрацьовує, не вибирає у КНР долю свого експорту, адже весь український експорт складає біля 0,18% всього китайського імпорту. Україна має практично необмежені можливості щодо збільшення експорту до КНР для отримання коштів на свій розвиток і для реалізації соціальних програм. У цьому разі Україна не просила б кошти у світі, а змогла б їх заробити у відносинах з КНР.

Крім цього, обсяг фінансових ресурсів КНР у рамках проекту “Один пояс один шлях” у китайських державних і приватних банках складає біля 900 мільярдів доларів. Для прикладу, у рамках програми 16+1, яку реалізує КНР з країнами Центральної і Східної Європи, ці країни вже отримали фінансову допомогу від КНР. Під час зустрічі представників КНР з представниками Центральної і Східної Європи, вони отримали від КНР “чек” на 10 мільярдів доларів для розвитку транскордонних проектів  у рамках ініціативи “Один пояс один шлях”. Україна могла б долучитися до цього проекту.

На питання про те, чому в Україні слабкі зв`язки з КНР, було зазначено, що “Україна дивиться в Китай через Європу”, хоча багато європейських країн вже працюють з КНР по двостороннім й багатостороннім угодам. Україні особливо вигідно переорієнтуватися на ринок КНР після втрати російського ринку. Два китайські посли послідовно пропонували Україні вступити у перемовини з КНР щодо зони вільної торгівлі. На думку Р. Осипенка, створення зони вільної торгівлі України з КНР при існуючій зоні вільної торгівлі Європи з Україною, дозволило б реалізувати українську мрію про “місток” між Заходом і Сходом.

Більше дивіться і слухайте у відео:

Цікаво порівняти оцінки директора Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко з тим, що є у теперішній час фактично у КНР у різних провінціях, у “капіталістичні підсистемі”, у “соціалістичній підсистемі”, у містах і селах різних провінцій. Очевидно, що ніхто з присутніх у студії не володіє істиною останньої інстанції, а виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко за своєю посадою захоплено захищає китайські інтереси, уміло, у китайському стилі обходячи “незручні запитання”, а іноді допускаючи явно неправдиві твердження, для прикладу про участь КНР у “чужих війнах”. Прикладом цього є активна і значна участь КНР на стороні Північної Кореї у Корейській війні 1950-1953 років. Часто цей конфлікт часів Холодної війни розглядався як опосередкована війна між США й ООН з південного боку та Народно-Визвольною Армією Китаю і ВПС  СРСР з північного. У складі Комуністичних збройних сил діяли солдати Корейської Народної Армії, «добровольці» Народно-Визвольної Армії Китаю і Військово-повітряні сили Радянського Союзу.

У теперішній час керівництво КНР так і не визнало очевидні всім факти гібридної воєнної агресії РФ проти України і українців дуже обурює, що те ж саме робить виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко.

Див також публікацію про стан  відносин між Китаєм і Україною на основі інформації про візит Китайської Ради з просування торгівлі (CCPIT).

 

Обсяг торгівлі України з КНР може перевищити 10 мільярдів доларів.

Українські експерти зазначають, що КНР є  довгостроковим  торговельним партнером України у багатьох сферах – разом з США, Євросоюзом, Індією, Африкою, країнами Азії.

Як повідомлено на урядовому порталі, 5 липня 2018 року відбулася зустріч Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва з Головою Китайського комітету сприяння міжнародної торгівлі Цзян Цзенвеєм.




На зустрічі Степан Кубів підкреслив, що Китай є стратегічним торговельним партнером для України, а відтак посилення співпраці між країнами є важливим завданням.

“У 2017 році обсяг двосторонньої торгівлі Україна-Китай склав $7,7 млрд, тобто зріс на 18% відносно попереднього року. Тенденція зростання продовжується і в поточному році: за І квартал 2018 обсяг двосторонньої торгівлі склав майже $2 млрд, тобто на 18,7% більше за аналогічний період торік”, – зазначив С.Кубів.

Поліпшенню двосторонніх бізнес-контактів сприятиме участь України у міжнародній виставці “China International Import Expo-2018”, яка відбудеться у листопаді 2018 року у Шанхаї.

“Україна вперше представить свій національний стенд на цій міжнародній виставці, і я переконаний, що після цього українська продукція здобуде ще більш вагому частку в імпорті Китаю. Згідно з очікуваннями китайських колег, через 5 років їхній імпорт складе $24 трлн”, – зауважив Степан Кубів. Він також закликав китайські компанії до співпраці з українськими колегами для реалізації спільних проектів у сфері сонячної енергетики, сільського господарства, інфраструктури, зокрема портової інфраструктури.

Наталія Микольська, заступник Міністра – Торговий представник України, в свою чергу додала, що згідно з Експортною стратегією України, Китай є одним з найперспективніших ринків для українського експорту, а відтак, продовження конструктивної співпраці має включати розширення обсягів та видів продукції, якими торгують країни.

Довідково 

Китайський комітет сприяння міжнародної торгівлі – це найважливіша і найбільша китайська установа з розвитку зовнішньої торгівлі, аналог торгово-промислової палати. Діє при Міністерстві комерції Китаю. Загальне число членів комітету налічує майже 70 тисяч підприємств.

Джерело: сайт КМУ

Для зростання обсягу торгівлі з КНР, зростання стабільних поставок до Китаю української сільськогосподарської продукції, Китай повинен сприяти поверненню Україні окупованих Росією територій  на Кримському півострові і на Донбасі. Керівництво КНР може і повинно це зробити.  Російська гібридна війна проти України нікому не вигідна і керівництво КНР повинно вивести російське керівництво з глухого кута конфлікту, у який росіяни себе завели самі.

На жаль, за останні 4 роки чиновники МЕРТ України працюють ще гірше ніж їх попередники, тому жителі найбільшої за територією серед країн Євросоюзу держави (Україна) найбідніші у Європі, чого не скажеш про українських чиновників, для прикладу: голови КМУ Гройсмана, Першого заступника МЕРТ України Кубіва, заступника Міністра – Торгового представника України Наталії  Микольської, інших. За результатами їх бурхливої діяльності рівень життя 95% українців у першій половині 2018 року досяг не більше ніж  5о% рівня 2013 року у доларовому еквіваленті. Цю ситуацію потрібно виправляти значно швидше.

 

 

Міжнародний кластер концепцій навколо китайської “Один пояс, один шлях”

Як відзначено у публікації “Західні країни наввипередки приєднуються до швидкого поїзду «Одного пояса, одного шляху»” на сайті russian. china. org. cn, Китай і світ спільно обговорюють великий план по сполученню будівництву «одного пояса, одного шляху» з програмами розвитку кожної держави і прагнуть до реальної ефективності «один плюс один – більше, ніж два» (примітка – це особливості синергетичного ефекту при створенні системи).

У вказаній публікації  до числа споріднених китайської міжнародній концепції “Один пояс 0дин шлях” (Belt and Road Initiative (BRI) or the Silk Road Economic Belt and the 21st-century Maritime Silk Road) віднесені такі:

  • російська концепція по будівництву Євразійського економічного союзу,
  • монгольська ініціатива «Дорога розвитку»,
  • нова економічна політика Казахстану «Світлий шлях»,
  • «Бачення Саудівської Аравії 2030»,
  • турецький «Середній коридор»,
  • китайсько-пакистанський економічний коридор .

На поданому нижче варанті карти нового Шовкового шляху видно, що Москва за допомогою гібридної війни на південному сході України заблокувала найкоротший і самий вигідний шлях з КНР до Євросоюзу через Україну. Перед цим Кремль подібно зробив з Афганістаном. 

Карта - Новий Шовковий шлях, Один пояс, один шлях

Очевидно, що Китай і Україна повинні докласти всіх зусиль, щоб припинити російську війну з метою блокування найбільш вигідних варіантів нового “Шовкого шляху” з КНР до Євросоюзу. І Китаю і Україні потрібні мир, торгівля  і процвітання, а не дискретно-безперервні російські війни, революції і руїни.