Загальне – Сторінка 26 – Китай і Україна

Легендарний китайський рецепт приготування курки Гунбао (Kung Pao chicken (Gong Bao or Kung Po))

Курка з арахісом та овочами по-китайськи – “курка Гунбао” є відомим видом китайської страви у провінції Сичуань та одним з основних продуктів європеїзованої китайської кухні. Винахідником страви вважається Дін Баочжень (丁寶楨) – китайський сановник і відомий гурман, що жив за часів Цінської династії у 19-му столітті. Коли Дін Баочжень був губернатором провінції Шаньдун , у нього на службі було більше десяти кухарів. Гостей він часто пригощав стравою власного винаходу – обсмаженими шматочками курки. Пізніше, ставши намісником в провінції Сичуань, Дін Баочжень видозмінив своє блюдо, пристосувавши його до особливостей сичуаньської кухні – зробивши його більш гострим і пряним. Згодом рецепт цієї страви набув широкого поширення, і його почали готувати в багатьох ресторанах по всьому світу. Оскільки Дін Баочжень займав при імператорському дворі посаду гунбао – вихователя спадкоємця (буквально «палацовий страж»), то блюдо отримало назву «гунбао цзідін» (宮保雞丁), або «гунбао жоудін» (宮保肉丁), – «шматочки курячого м’яса, приготовані за рецептом гунбао».

Гунбао (Kung Pao chicken (Gong Bao or Kung Po) є пряним, гострим блюдом з курчати , арахісу , овочей і перцю чилі. Це класичне блюдо в провінції Сичуань на південному заході Китаю, яке включає в себе сичуанський перець. Хоча блюдо зустрічається на всій території Китаю, проте існують регіональні відмінності, які , як правило, менш пряні, ніж у Сичуані порцію.

Інгредієнти: куряче філе (м’ясо з грудки і стегон) – близько 500 г; смажений добре пропечений арахіс – близько 100 г; два зубчики часнику; один невеликий корінець імбиру; солодкий перець – 1-2 шт. (краще темно-зелений, але можна жовтий, оранжевий або червоний); гострий перець червоний; мелений коріандр; 2 ст. ложки кукурудзяного крохмалю; якісний соєвий соус – 4 ст. ложки; шаосінське рисове вино або мірін – 2 ст. ложки; цукор коричневий – 1 ст. ложка; олія кунжутна; масло арахісове або інше рослинне або курячий жир перетоплений; зелень для оформлення (кінза, петрушка, базилік, лемонграс).

Приготування: спочатку маринуємо м’ясо. Куряче філе ріжемо невеликими кубиками або прямокутними брусочками (як варіант, короткими смужками). Закладаємо м’ясо в ємність, придатну за обсягом, додаємо 1 ст. ложку крохмалю, 2 ст. ложки соєвого соусу і рисове вино. Ретельно перемішуємо і відправляємо в прохолодне місце на півгодини мінімум, але не більше ніж на 2 години. Готуємо соус: змішуємо залишки крохмалю, соєвий соус, коричневий цукор, кунжутну олію. Додаємо 2-3 ст. ложки води. Імбир тремо на тертці, ріжемо гострий перець (якщо він свіжий), додаємо товчений так, давимо часник. Все це всипаємо в соус і даємо настоятися, потім проціжуємо. Готуємо в воке або глибокій сковороді. Розігріваємо масло й обсмажуємо шматочки курятини на середньо-сильному вогні, часто помішуючи лопаткою і струшуючи сковороду, протягом близько 5-8 хвилин. Додаємо солодкий перець, нарізаний короткою соломкою. Обсмажуємо все разом ще протягом 3-5 хв., перевертаючи лопаткою. Додаємо окремо заздалегідь добре пропечений арахіс і соус. Готуємо все разом на слабкому вогні, перемішуючи. Доводимо до стадії карамелізації, коли м’ясо починає злегка блищати і набуває красивого і глибокого темно-золотисто-коричневого відтінку (не проґавте цей момент, інакше підгорить, буде несмачно і некорисно).

Викладаємо готову курку гунбао на загальну тарілку або в порційні ємності. Можна збризнути все соком лимона або лайму. Оформляємо зеленню. Окремо обов’язково подаємо варений рис, можна рисову локшину. Добре також подати страви зі свіжих овочів (салати), фрукти, рисове вино, темне пиво та/або більш міцні автентичні напої паназіатського регіону.

Рецепт, як подано у статті: Українці у Шанхаї: конкурс – 120 осіб на місце

Китаю краще допомогати Україні у деокупації ОРДО, ОРЛО й Криму

Справедливе бажання Китая інтегрувати своє виробництво і ринок збуту з європейським економічним простором має й іншу сторону – Китай повинен мати позитивний вплив на підтримку миру, соціально-економічної і політичної стабільності на цьому просторі.

Проте, джерелом війни і нестабільності на просторі від Кавказу до Балтійського регіону є найближчий сусід і партнер Китаю – Російська Федерація, яка за допомогою гібридної війни анексувала частину території України (окремі райони Донецької області (ОРДО), окремі райони Луганської області (ОРЛО) та Кримський півострів).

В результаті російської агресії, частина території українського Донбасу перетворена в руїни, а Кримський півострів перетворюється у величезну військову базу РФ. Агресивні дії РФ порушили світовий правопорядок і загрожують світовій економіці і торгівлі, у тому числі у перспективі Китаю.

Весь світ вживає заходи щодо стримування і припинення агресії Кремля по відношенню до сусідньої України та до інших країн. Проте, ці заходи не приносять бажаного результату. Очевидно, що РФ з населенням біля 140 мільйонів людей не може ігнорувати весь світ – без фактичної підтримки її економіки та військового виробництва зі сторони Китая.

Також очевидно, що створення російським керівництвом зон нестабільності від Сирії і Кавказу до Туреччини і України – це спроба блокувати всі маршрути нового Шовкового шляху крім тих, які проходять через територію Російської Федерації і підконтрольну їй Білорусь, яка має біля 10 мільйонів населення. Ймовірно, такий підхід до реалізації Шовкового шляху у рамках концепції “Один пояс, один шлях” є помилковим для Китаю. Китаю не вигідно мати всі маршрути Шовкового шляху лише через РФ. Україні, Євросоюзу та іншим країнам для налагодження відносин з Китаєм не потрібні агресивні посередники у Москві.

Для того, щоб припинити збройний конфлікт на Донбасі, Україна варто розширити пошук інших шляхів, у тому числі партнерів. Таким союзником може стати і Китай – заради своїх же перспективних інтересів. Проте, у теперішній час Китай по суті підтримує війни Кремля і дестабілізацію світового правопорядку – активізацією співпраці з Кремлем у всіх сферах.

До доцільності активації ролі Китаю у припиненні агресії РФ проти України і деоккупації українських територій приходить багато політиків.

Для прикладу, відомий український політичний діяч Роман Безсмертний заявив: “Україні необхідно буде шукати нових партнерів, пропонувати інші виходи з ситуації. Апелювати до Будапештського меморандуму, нової системи безпеки Європи, налагодити співпрацю з Китаєм”.

Якщо Кремлю здається, що населення ОРДО, ОРЛО і Кримського півострову хоче жити у РФ, то нехай Кремль прибере свої силові структури з Чечні, Дагестану, Інгушетії, Татарстану, Калінінградської області, Сахаліну, Далекого Сходу, Сибіру, з других регіонів і дасть право вільного вибору жителям цих регіонів щодо їх знаходження у складі РФ.

Стаття на сайті QHA Агенство “Кримські новини”: Гаазький трибунал підрахував політв’язнів Кремля з Криму

Китай хоче інвестувати в Україну і брати участь в індустріальних парках – SRCIC

Недержавна організація Міжнародна торгова палата Шовкового шляху (SRCIC – Silk Road Chamber of International Commerce) спільно з українською стороною провела у Києві Перший міжнародний український форум Шовкового шляху (2016 Ukraine Silk Road Forum).

Голова SRCIC Люй Цзяньчжун на 2016 Ukraine Silk Road Forum зазначив: “Ми бачимо, що інвестиційний клімат в Україні покращується, поліпшуються відносини між Україною і Китаєм. Ми сподіваємося, що будемо мати можливість брати участь в індустріальних парках, також залучати китайські інвестиції через Китайську торговельну палату. Ми надали наші коментарі і наш план співпраці по індустріальним паркам українській стороні Українська сторона знаходиться в процесі їх вивчення. Чекаємо відповіді”.

При цьому Люй Цзяньчжун підкреслив, що у китайського бізнесу є дуже велика зацікавленість у розвитку і створенні українських індустріальних парків.

У свою чергу, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України — Торговий представник України Наталія Микольська під час форуму розповіла, що Україна буде залучати китайських інвесторів, демонструючи переваги вільної торгівлі з ЄС, Канадою, та іншими країнами.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська на 2016 Ukraine Silk Road Forum зазначила: “Україна може стати місцем для виробництва товарів за участю китайських інвестицій, ноу-хау і технологій для поставки на ряд ринків, з якими Україна має договори про вільну торгівлю. Україна може стати виробничим хабом для китайських інвесторів для того, щоб тут виробляти свої товари і постачати їх на ринок ЄС і також назад – в Китай “

Пропозиції Міжнародної торгової палати Шовкового шляху та української сторони також обговорювалися у Торгово-промисловій палаті України.

Перший віце-президент ТПП України Михайло Непран під час зустрічі з китайською делегацією у ТПП України зазначив: “Торгово-промислова палата України, як потужна бізнес-асоціація зацікавлена, щоб рух товарів і капіталів відбувався без перепон, але наші дії зосереджені на мікрорівні, на вирішенні конкретних питань. На моє переконання, мають відбуватися два паралельні процеси: політики займатимуться підписанням і ратифікацією угоди, а ми, як бізнес-асоціації, – технічним регулюванням. Це спрацювало б набагато ефективніше. Мало підписати угоду про Зону вільної торгівлі Україна-Китай, поки існує проблема з відповідністю товарів вимогам якості. Я б насамперед зосередився на процесах взаємного визнання сертифікації продукції та зняття технічних бар’єрів. Технічне регулювання, технічні вимоги, визнання продукції на ринках обох країн – ось у чому ми готові сприяти у першу чергу”.

Голова SRCIC Люй Цзяньчжун під час зустрічі у ТПП України зазначив: “Це перший візит керівництва SRCIC в Україну, приурочений до проведення Першого Українського Форуму Шовкового шляху. Україна – важливий транспортно-логістичний транзитний хаб у рамках ініціативи «Один пояс – один шлях». Керівництво Китаю надає особливого значення відновленню славетного Шовкового шляху, й Україна – важлива точка цього маршруту. Україна має потужні можливості у сфері високих технологій, аерокосмічній галузі, сільському господарстві – ми розраховуємо на активізацію співпраці також і в цих напрямах. Роль ТПП України у розвитку україно-китайських взаємин важко переоцінити, це вагома структура у світовому масштабі, вами проводиться важлива робота для успіху наших спільних справ”.

Довідка про ТПП України. Торгово-промислова палата України відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» – недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка на добровільних засадах об`єднує юридичних осіб та громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їх об`єднання.

На цей час членами ТПП України є майже 10 тисяч господарюючих суб’єктів всіх форм власності.

Головне завдання Палати: створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, сприяння всебічному розвитку науково-технічних і торговельних зв`язків між українськими підприємцями та їх зарубіжними партнерами, представлення інтересів її членів з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами.

ТПП України виконує свої функції самостійно або через регіональні торгово-промислові палати, які діють на території Автономної Республіки Крим, в областях, містах Києві і Севастополі, а також через створені нею підприємства та інші організації, які вона об’єднує і діяльність яких координує. Більше читайте на сайті ТПП України

Китай вже кілька десятиліть займається створенням індустріальних парків, високими технологіями. У структурі SRCIC є онлайн-платформа та фонд міжнародного розвитку Шовкового шляху.

Китайські гості також запропонували розглянути можливість заснування дочірнього фонду в Україні, за допомогою якого китайські інвестори могли б простіше співпрацювати з українськими партнерами.

Окрім торгівельно-економічного співробітництва, Китай опікується питанням культурних обмінів. Так, 30 українських студентів отримали гранти на навчання у кращих вузах Китайської Народної республіки.

Члени китайської делегації також поінформували, що у січні 2017 року відзначатиметься 25-та річниця встановлення дипломатичних відносин Україна – Китай. У рамках святкування відбудуться тижні культури в КНР, до яких необхідно готуватися.

Очевидно, що SRCIC, з урахуванням своєї потужної торгівельно-економічної діяльності повинна бути зацікавлена у деокупації зі сторони РФ окремих районів Донецької області (ОРДО), Луганської області (ОРЛО) та Кримського півострову України. Адже російська агресія втягує весь світ у сферу порушень міждержавного права і взаємовідносин.

Про спрощення візового режиму для громадян КНР в Україну

Для активізації зв’язків з КНР і розвитку українсько-китайського стратегічного партнерства 27.09.2016 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про оформлення віз у пунктах пропуску через державний кордон України у міжнародних аеропортах «Бориспіль» та «Одеса» для громадян Китайської Народної Республіки, які в’їжджають в Україну з діловою або туристичною метою».

Згідно з рішенням Кабінету Мінстрів, з 01 жовтня 2016 року у вказаних пунктах пропуску запроваджується оформлення громадянам КНР разових віз строком дії до 15 днів.

Такі візи видаються на підставі документів, що підтверджують діловий або туристичний характер поїздки:

запрошення встановленого зразка приймаючої сторони, оформлене територіальним органом або підрозділом Державної митної служби;
запрошення державного органу, державної установи, державного підприємства, державної організації;
документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземної інвестиції в економіку України в іноземній валюті на суму не менш як 50 тис. доларів США або довідка з банку про надходження іноземної інвестиції в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 50 тис. дол. США (видача довідок буде розпочата після набрання чинності Законом України від 31.05.2016 р. №1390-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій»).
звернення органів державної влади іноземних держав або міжнародних організацій;
документ, що підтверджує намір залишити територію України до закінчення строку дії візи, який подається разом з одним з таких документів: бронювання готелю, туристичний ваучер, договір про надання туристичних послуг.

За оформлення віз справляється консульський збір у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до п.5, підрозділу 1, розділу ХХ Податкового кодексу України один неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 гривень).

Застосування спрощеного порядку в’їзду не звільняє іноземців при проходженні прикордонного контролю від необхідності дотримання вимог щодо наявності дійсного полісу медичного страхування та достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування в Україні.

Джерела:

Постанова КМУ від 27 вересня 2016 р. № 676 “Про оформлення віз у пунктах пропуску через державний кордон у міжнародних аеропортах “Бориспіль” та “Одеса” для громадян Китайської Народної Республіки, які в’їжджають в Україну з діловою або туристичною метою”
Публікація на сайті Посольства України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом): Щодо лібералізації візових процедур між Україною та Китайською Народною Республікою

Сайт “Китай і Україна”

Це перша публікація на сайті “Китай і Україна”, який створений для інформування про відносини у всіх сферах між Україною і Китаєм (Китайською Народною Республікою), з повагою до українського і китайського народів. На сайті також будуть розміщуватися інші корисні відомості про дві країни.

Пекін-Київ траса літака — Найкоротший транспортний маршрут від столиці Китаю (Пекін) до столиці України (Київ) – авіатраса

У Китая та України немає територіальних чи будь-яких інших претензій. Україна є традиційно дружнім діловим партнером Китая, а дружба українського і китайського народів йде корінням у далеке минуле. Китай входить в число перших країн, які визнали незалежність України і встановили дипломатичні відносини з нею. Китай поважає державний суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України. В останні роки співпраця між Китаєм і Україною зберігають здоровий і сталий розвиток, співпраця в різних сферах просувається впевненими кроками. Український і китайський народи схожі своїм працелюбством, винахідливістю та багатостраждальною історією.

Багато перспектив може відкрити маршрут перевезення вантажів за маршрутом «Україна – Грузія – Азербайджан – Казахстан – Китай».

Точка авторів публікацій може не співпадати з точкою зору адміністрації сайту.