Китайські інвестори «Мотор Січі», які в Україні представлені компанією Skyrizon, оцінили свої збитки у 3,5 млрд доларів та погрожують стягнути з України ці гроші через міжнародний арбітраж.
Представники Skyrizon направили українському уряду повідомлення про намір почати міжнародний арбітраж проти держави Україна, відповідна претензія вже подана до Мін’юсту, повідомляє УНІАН.
У документі, який в юридичній практиці називається Notice of Investment Dispute, китайські інвестори заявляють про порушення Україною її міжнародних зобов’язань, закріплених в Угоді між Урядом України та Урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій.
Згідно з наявною інформацією про зміст документу представники Skyrizon закликають Україну «негайно почати з ними переговори та припинити незаконну діяльність органів української влади стосовно ПАТ «Мотор Січ» і його акціонерів». Якщо ж Україна оперативно не відреагує та не розпочне переговори або іншим чином виконає свої міжнародні зобов’язання, китайські інвестори погрожують скористатися своїм правом почати арбітражне провадження.
Угоду про заохочення і взаємний захист інвестицій було укладено між Україною та КНР у 1992 році. Сторони домовилися не допускати експропріації інвестицій і рівноправно ставитися до іноземних інвесторів. У цьому контексті китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» вважають, що фактом недопуску їх на підприємство держава Україна фактично експропріювала їхній актив.
Передісторія продажу ПАТ «Мотор Cіч»
Незаконний продаж контрольного пакету акції ПАТ «Мотор Січ», яку контролює В’ячеслав Богуслаєв, був заблокований СБУ, яка відкрило кримінальне провадження за статтями 113 (диверсія) та 14 (готування до злочину) та домоглася арешту акцій судом.
У матеріалах суду вказано, що з 2016 року бенефіціарні власники «Мотор Січ» «з метою ослаблення держави шляхом зруйнування вказаного підприємства як об’єкта, що має важливе народногосподарське та оборонне значення (єдине в Україні підприємство з виробництва цивільних та військових авіаційних двигунів)» продали контрольний пакет акцій заводу офшорним фірмам, «які мають намір перемістити активи та виробничі потужності Товариства за межі України, що призведе до його ліквідації та знищення».
Передача контрольного пакету акцій «Мотор Січ» офшорній компанії Skyrizon Aircraft Holdings Limited, що пов’язана з КНР, розглядалась Антимонопольним комітетом України (АМКУ).
АМКУ, зокрема, досліджувалось три угоди: придбання китайською компанією Skyrizon Aircraft Holdings Limited акцій компанії Granum Corporation (Панама), акцій компанії Likatron Enterprises Ltd (Кіпр) та акцій компанії Reckoner Investment Holdings Limited (Кіпр), що забезпечує перевищення 50% голосів у їх вищих органах управління. Ці компанії пов’язані з В’ячеславом Богуслаєвим.
Крім того, передачу «Мотор Січі», яка є одним з провідних світових виробників авіадвигунів, під контроль Китаю, намагаються не допустити США, які ведуть з ним торговельну війну з причини нахабного порушення деякими китайськими бізнесменами прав інтелектуальної власності США, ін. Так, наприкінці вересня 2019 року запорізьку компанію відвідали представники Посольства США та старший радник Пентагону з питань оборони в Україні Дональд Вінтер, а у листопаді засновник приватної військової компанії Blackwater Ерік Прінс. Крім цього, добре відомі факти неліцензіованого виробництва в КНР української техніки, для прикладу, літаків Антонова і т.п.
Після невдалої спроби концентрації акцій через подачу в АМКУ спільної заявки Skyrizon і державного концерну «Укроборонпром», китайці зробили нову спробу, подав 4 серпня 2020 року до АМКУ спільну заявку із DCH Group харківського бізнесмена мільярдера Олександра Ярославського, проте Антимонопольний комітет відмовився її розглядати.
Ймовірно, китайці хочуть через Олександра Ярославського (група компаній DHC) і через власника “Мотор Січ” Олександра Богуслаєва захопити привабливі сегменти української машинобудівної промисловості, яке має стратегічне значення для України, а українців посадити у “китайську боргову яму”
Додатково
Подібні претензії були у китайської сторони у 2013 році через зрив контракту на поставку зерна з України до КНР через ДПЗКУ.
Як повідомлялося, у 2012 році, перед воєнним нападом китайського стратегічного партнера Росії на Україну, ДПЗКУ залучила кредит від Експортно-імпортного банку КНР на суму $3 млрд, з яких було використано $500 млн. Головною умовою надання цього кредиту було зобов’язання української компанії постачати 2-4 млн тонн зерна на рік в Китай або через китайську корпорацію в інші країни. При цьому $1 млрд знаходиться на депозитному рахунку в “Укрексімбанку”. Ще $1,5 млрд зберігаються в китайському банку.
За експертною оцінкою, у Договорі були особливості не на користь України, які давали китайській стороні можливість банкрутувати та здійснити рейдерське захоплення державних активів ДПЗК. Це свідчить про високу ймовірність підкупу китайцями українського керівництва того часу. Після звільнення керівника ДПЗК, китайці нахабно призначили його на наступний рік керівником своєї делегації для переговорів з Україною з метою повернення розкрадених коштів та кредиту. Фактично це діяння бувшого керівника ДПЗКУ містило ознаки державної зради – за оцінкою багатьох ЗМІ того часу.
Китайські підприємці і державні чиновники не повинні дискредитувати себе підкупом державних чиновників в Україні, схилянням їх до шпигунства, масовим розкрадання коштів та підтримкою гібридної воєнної агресії РФ, яка була основним чинником проблем у виконанні зернового контракту. Це суперечить гарному іміджу КНР та створенню життєво необхідного для КНР проекту “Один пояс, один шлях”. Китай і Україна можуть і повинні отримати взаємовигідні відносини у багатьох сферах, утворити сферу взаємного співпроцвітання.
Див. Китайці поможуть ГПУ розслідувати корупцію у зерновому контракті ДПЗКУ часів Януковича
ВИСНОВОК
- Досвід показує, що Україна (0,043 млрд. жителів) ймовірно повинна остерігатися здійснювати великовартісні торговельні договори з КНР (1,4 млрд. жителів), адже бізнесмени КНР схильний до рейдерського неявного захоплення українських активів, підкупу українських чиновників, бізнесменів, конструкторів, спортсменів, викрадення високо технологічних ноу-хау, ін. Див. для прикладу:
2. Україні доцільно підвищити вимоги до якості китайських товарів в Україні, адже левова частина цих товарів має низьку чи дуже низьку якість.
