Держпродспоживслужба України розширює експорт до КНР

Розширення ринків збуту для української сільськогосподарської продукції, зокрема на ринок КНР, є постійною і послідовною роботою Держпродспоживслужби та інших державних органів України.

Так, у рамках Сьомого засідання Українсько-китайської Підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва відбулась зустріч т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольги Шевченко із керівництвом Головного митного управління Китайської Народної Республіки (GACC) за участі Заступника Міністра економіки України – Торгового представника України Тараси Качки.

У теплій та дружній атмосфері сторони обговорили умови та необхідні кроки для взаємної торгівлі, особливо відкриття нових товарних позицій для експорту української продукції, зокрема мед, борошно, рибна продукція, м’яса птиці, горох, свіжа лохина, кормів для продуктивних тварин (преміксів), тощо.

На сьогодні понад 900 українських підприємств мають право експорту власної продукції до Китаю, зокрема кукурудзи – 227 підприємств, молоко та молочні продукти – 35, соя – 55, ячмінь – 51, шроти та жоми – 48, яловичина – 6 і заморожена лохина та чорниця – 10.

Крім того, сторони домовились започаткувати обмін досвідом між ветеринарними фахівцями двох компетентних органів в рамках боротьби захворювання тварин.

За результатами зустрічі було досягнуто домовленості щодо відпрацювання та підписання протоколів на експорт українських товарних позицій до кінця року.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є узгодження санітарних і фітосанітарних заходів та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів у сферах безпечності харчових продуктів, здоров’я тварин, карантину та захисту рослин.

Методичні рекомендації Держпродспоживслужби для експорту продуктів з України у Китай

 

Методичні рекомендації
для державних інспекторів України
та операторів ринку, які мають намір здійснювати експорт
харчових продуктів тваринного походження
до Китайської Народної Республіки

І. Загальні вимоги

Харчові продукти тваринного походження, які ввозяться до КНР з комерційною
метою мають походити із схвалених країн, виключно з підприємств,
акредитованих відповідним компетентним органом КНР.
У Китайській Народній Республіці діє трирівнева процедура схвалення
експорту для певних продуктів тваринного походження:
 схвалення країни (для певних видів харчових продуктів) – Додаток 1.
 акредитація окремих підприємств через CNCA.
Підприємства, які мають намір експорту до КНР певних видів харчових
продуктів тваринного походження мають бути акредитовані CNCA
(Адміністрація КНР з питань сертифікації та акредитації).
Відповідна заявка на акредитацію подається через Компетентний орган
України (Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів
та захисту споживачів).
 схвалення окремих видів харчових продуктів для схвалених
підприємств.
для кожного специфічного продукту є вимоги щодо виготовлення, технологічні
лінії, тощо (національні стандарти КНР).
Після виконання всіх вищенаведених кроків виробник або продавець має
виконати процедуру реєстрації та отримання дозволу для закордонних
потужностей на території КНР:
1. З 1 жовтня 2015 року необхідно реєструватися в системі AQSIQ (Генеральна
адміністрація з нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР) для
закордонних виробників (експортерів), трейдерів та імпортерів для
імпортованих до КНР харчових продуктів:
http://ire.ecia.cn
2. Виконання законодавства КНР та специфічних вимог для певних видів
харчових продуктів:
Харчові добавки. При ввезенні харчових продуктів до КНР необхідно
впевнитися, що всі застосовані харчові добавки та інгредієнти в харчових
продуктах є дозволеними.
Інформація наведена у національному стандарті КНР GB 2760-2014 Food Safety
National Standards for the Usage of Food Additives.

3. Виконання вимог щодо маркування.
Інформація наведена у національному стандарті КНР GB 7718-2011 Food Safety
National Standards for General Rules for the Labeling of Prepackaged Food, GB
28050-2011 Food Safety National Standards for General Rules for Nutrition
Labeling of Prepackaged Foods

ІІ. Специфічні вимоги

1. Оператор ринку, який має намір здійснювати експорт харчових
продуктів тваринного походження до КНР, має ознайомитися з національними
вимогами КНР та погодженими умовами експорту для певних видів харчових
продуктів тваринного походження.
Перелік національного законодавства КНР, в тому числі загальні та
специфічні вимоги, наведено у Додатку 2.
2. Оператор ринку, який має намір здійснювати експорт до КНР, має
подати заявку щодо здійснення інспектування на відповідність вимогам КНР до
відповідного територіального органу Держпродспоживслужби за місцем
розміщення потужності.
3. У випадку складання акту державного контролю (перевірки) на
відповідність вимогам країни-призначення, територіальний орган
Держпродспоживслужби за місцем розміщення потужності, надсилає до
Держпродспоживслужби визначений перелік документів для певного виду
харчового продукту.
4. Зазначені документи перевіряються Держпродспоживслужбою та
дипломатичними каналами передаються до Адміністрації КНР з питань
сертифікації та акредитації (CNCA) для подальшої оцінки.
5. Після здійснення оцінки наданих матеріалів CNCA інформує про
результати розгляду, а також у випадку необхідності відповідно до статті 6
Регламенту про адміністрування та реєстрацію закордонних харчових
потужностей (AQSIQ № 145) – здійснює інспектування заявленої потужності
китайськими експертами на відповідність законодавству КНР.
6. У випадку позитивного результату, інформаційні дані про схвалену
потужність вносяться до Переліку схвалених потужностей на експорт до КНР
на сайті CNCA у відповідні категорії продуктів для України, за посиланням:
http://www.cnca.gov.cn/bsdt/ywzl/jkspjwscpqzc/

7. Реєстрація закордонної потужності для експорту діє 4 роки (стаття 10
Регламенту про адміністрування та реєстрацію закордонних харчових
потужностей (AQSIQ № 145).
У випадку необхідності продовження дії реєстрації закордонної
потужності – відповідна заявка подається до CNCA через
Держпродспоживслужбу.
8. У випадку змін у реєстраційній даних про закордонну потужність,
оператор ринку має завчасно повідомити Держпродспоживсолужбу та надати
відповідні форми для внесення змін до переліку схвалених потужностей з
метою інформування CNCA.
9. Перед відправленням вантажів певних видів харчових продуктів
тваринного походження до КНР необхідно перевірити наявність дозволу
підприємства на експорт на сайті CNCA у відповідні категорії продуктів, за
посиланням:
http://www.cnca.gov.cn/bsdt/ywzl/jkspjwscpqzc/
10. Кожний вантаж з певними видати харчового продукту має
супроводжуватися оригіналом міжнародного ветеринарного сертифіката
(погодженої форми), який засвідчує, що харчові продукти відповідають
ветеринарним вимогам та правилам безпечності харчових продуктів України
та КНР.

Перелік погоджених форм ветеринарних сертифікатів, розміщений на
сайті Держпродспоживслужби:
http://consumer.gov.ua/ContentPages/Sertifikati-_Import,_Eksport/98/

Міжнародний ветеринарний сертифікат має бути складений
українською, китайською та англійською мовами, заповнений –
англійською мовою.

Оригінал сертифіката заповнюється та підписується державним
інспектором.
Перелік державних інспекторів, уповноважених видавати міжнародні
ветеринарні сертифікати, опублікований на сайті
Держпродспоживслужби.

Експорт замороженої яловичини

Оператор ринку, який має намір здійснювати експорт замороженої
яловичини до КНР, має ознайомитися з національними вимогами КНР, а також
умовами експорту до КНР, передбаченими Протоколом інспекційних,
карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої
яловичини з України до Китайської Народної Республіки (далі – Протокол).
Текст Протоколу доступний за посиланням:
http://consumer.gov.ua/Pictures/Files/Editor/document/%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%
D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD/%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8
/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%20%D0%9A%
D0%9D%D0%A0%20(UKR).pdf
Заморожена яловичина – заморожена безкісткова яловичина, отримана
від великої рогатої худоби, яка в момент забою була за віком молодше ніж
30 місяців, за виключенням діафрагми, фаршу, жирових обрізок, м’яса
механічного обвалювання, голови, копит, нутрощів та інших побічних
продуктів. Мигдалини, дистальна частина клубової кишки, мозок, очі, спинний
мозок, череп, хребетний стовп та дорсальні спинні ганглії мають бути видалені
(стаття 13 Протоколу).
Для акредитації оператора ринку, територіальний орган
Держпродспоживслужби за місцем розміщення потужності, надсилає до
Держпродспоживслужби:
 копію акту державного контролю (перевірки);
 аплікаційну форму, заповнену англійською мовою та підписану
уповноваженою особою потужності відповідно до Додатку 3-1;
 опитувальник, заповнений англійською та українською мовами,
уповноваженою особою потужності відповідно до Додатку 3-3.
Правильність наданих даних має бути засвідчена відповідним
територіальним органом Держпродспоживслужби за місцем розміщення
потужності.
У випадку змін у реєстраційній даних про закордонну потужність, оператор
ринку має завчасно повідомити Держпродспоживсолужбу та надати відповідні
форми для внесення змін до переліку схвалених потужностей з метою
інформування CNCA (Додаток 3-2).

Додаток 3-1
Форма для схвалення нових потужностей:

Додаток 3-2
Форма для внесення змін до переліку схвалених потужностей:

Форма для внесення змін застосовується для умов, коли змінюється номер
схвалення, назва або адреса потужності (окрім фізичної зміни адреси). У
випадку змін діяльності та продуктів для схвалення, в тому числі пов’язані зі
змінами системи якості, – подається додаткова специфікація, або відповідка
заявка.

Роз’яснення щодо заповнення форм для експорту м’яса та м’ясних продуктів

* Вид діяльності (вказати тип потужності, можливо декілька):
SH – бійня;
CP – потужність з розбирання та обвалювання м’яса;
CS – холодильні підприємства.
** Вид продукції (вказати, які види продукції планується експортувати):
Frozen Deboned Beef – заморожена безкісткова яловичина
*** Примітки (вказати походження продукції):
Bovine – ВРХ

Експорт молочних продуктів
(за виключенням дитячого харчування)

Оператор ринку, який має намір здійснювати експорт замороженої
яловичини до КНР, має ознайомитися з національними вимогами та
стандартами КНР (Додаток 2).
Молочні продукти – харчовий продукт, основним інгредієнтом якого є
молоко: пастеризоване молоко, стерилізоване молоко, модифіковане молоко,
ферментоване молоко, сири та перероблені сири, вершки, масло вершкове,
згущене молоко (з цукром), сухе молоко, суха молочна сироватка, концентрат
сироваткових білків та продукти харчування для дітей молочного походження
(стаття 2 Адміністративних заходів щодо інспектування, карантину та нагляду
при імпорті та експорті молочних продуктів (AQSIQ № 152).
Для акредитації оператора ринку, територіальний орган
Держпродспоживслужби за місцем розміщення потужності, надсилає до
Держпродспоживслужби:
 копію акту державного контролю (перевірки);
 аплікаційну форму, заповнену англійською мовою та підписану
уповноваженою особою потужності відповідно до Додатку 4-1.
У випадку змін у реєстраційній даних про закордонну потужність, оператор
ринку має завчасно повідомити Держпродспоживсолужбу та надати відповідні
форми для внесення змін до переліку схвалених потужностей з метою
інформування CNCA (Додаток 4-2).

Дана інформація має додаткову функцію без будь-якої юридичної сили. Читайте повну інформацію у документі *.pdf  “Методичні рекомендації для державних інспекторів України та операторів ринку, які мають намір здійснювати експорт харчових продуктів тваринного походження до Китайської Народної Республіки” на сайті “Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів” та іншу інформацію на державному сайті. 

Україна і Китай – експорт, імпорт, інвестиції у 2017 році

Як повідомило Посольство України в КНР і Монголії (за сумсництвом), торговельно-економічна співпраця між Україною та КНР регулюється Угодою між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про торговельно-економічне співробітництво (1992 р.), згідно з якою встановлено режим найбільшого сприяння щодо стягнення мита на експортні та імпортні товари двох країн, податків та інших внутрішніх зборів.

Cтан торговельно-економічного співробітництва у 2017 р.

Згідно зі статистичними даними України, у 2017 р. товарообіг становив 7,69 млрд. дол. США, китайський експорт в Україну дорівнював 5,65 млрд. дол. США (+20,5%), імпорт до Китаю – 2,04 млрд. дол. США (+11,3%). Сальдо на користь КНР 3,61 млрд. дол. США.

У 2017 р. в структурі експорту китайських товарів в Україну переважали такі товарні групи: машини і механічні прилади, електричне обладнання (35,53%); текстиль та текстильні вироби (11,38%); кольорові метали та вироби з кольорових металів (10,90%); пластмаси і вироби з них (7,93%); хімічна продукція (7,33%); різні промислові вироби (7,13%); взуття, головні убори, парасольки (4,86%).

Імпорт українських товарів до КНР був представлений такими групами: мінеральні продукти (42,57%); продукти рослинного походження (23,76%); тваринні або рослинні жири і олії та продукти їх переробки (23,49%).

Двостороннє інвестиційне співробітництво між Китаєм і Україною у 2017 році

За даними української статистики, станом на 31.12.2017 р. в економіку України залучено 18,2 млн. дол. США інвестицій з Китаю.

Найбільший обсяг інвестицій спрямовано до підприємств у сфері сільського, лісового та рибного господарство, промисловості, оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів.

Обсяг інвестицій з України в економіку Китаю склав 1,5 млн. дол. Основний обсяг цих інвестицій спрямовано до підприємств промисловості.

Експорт української соєвої олії 

Експорт української соєвої олії в 2017 становив 166,5 тис тонн проти 152,6 тис тонн в 2016 року.

В цілому за перші два місяці поточного 2017/18 МР вироблено 27,2 тис. тонн соєвої олії проти 19,8 тис. тонн роком раніше. В минулому сезоні скорочення обсягів переробки відбулося на тлі рекордного експорту соєвих бобів, який за підсумками 2016/17 сезону сягнув 2,9 млн тонн, повідомляє УкрАгроКонсалт.

Новий 2017/18 сезон на ринку сої почався високою конкуренцією між трейдерами та переробниками, що позначилось на зростанні показників, як експортних відвантажень соєвих бобів, так і їх переробки всередині країни.

У цьому сезоні європейські країни залишаються кращими ринками української соєвої олії. Їх частка експорту майже на 15% більше, ніж 56%.

Китай також продовжує збільшувати поставки цього товару з України: китайські імпортери збільшили їх більше, ніж чотири рази, і в даний час поглинають більше третини загального експорту соєвої масла.

Перелік основних імпортерів українського соєвого масла досі включає Ефіопію (3%) та Віргінські острови (1%). Крім того, Україна почала постачати свою соєву олію до Кувейту в грудні 2017 року (1%).

Експорт з Китаю у 2016 році зменшився

Як повідомило агенство Рейтер з посиланням на Головне митне управління КНР, за підсумками 2016 року року обсяги китайського на експорту  скоротилися на 7,7%, до 2,09 трлн дол.

Останній раз спад порівнянного масштабу китайська торгівля фіксувала в 2009 році. За підсумками 2015 року спад експорту становив 7%, а накопиченим підсумком за 2015-16 рр досяг 15,2%.

На думку опитаних виданням експертів ANZ, подальше падіння китайського експорту практично неминуче в світлі планів нового президента США Дональда Трампа, який з метою захисту економіки США від китайської експансії буде домагатися виведення американських виробничих потужностей з Китаю і має намір ввести мита на китайський імпорт.

Навряд чи китайці підуть по шляху Японії, яка в 1980-і ввела добровільні обмеження на експорт – швидше за все, Пекін буде спочатку протестувати через МВФ, а потім введе відповідні обмеження, що вже загрожує повноцінною “торговельною війною”, попереджають BofA Merrill Lynch Global Research.

Багато хто вважає, що китайська економіка – це “колос на глиняних ногах”. І поки зовсім незрозуміло, як прискорити її зростання, говорить економіст Capital Economics Джуліан Еванс-Прітчард: боргове навантаження наближається до 300% ВВП, кожен десятий виданий кредит не працює, кожна четверта компанія, що має лістинг на біржі, не в змозі обслуговувати борг, ринок нерухомості перегрітий до стану бульбашки.

Про насування проблем говорить і зростаючий відтік капіталу, причому можливості влади щодо його компенсації падають разом з валютною виручкою – додають в ANZ.

За оцінкою Goldman Sachs, за 2 роки з Китаю витікло більше 1,1 трильйона доларів.

Така ситуація вносить значний елемент невизначеності в подальший розвиток Китаю і пов’язаного з ним світу.

[Best_Wordpress_Gallery id=”12″ gal_title=”China factory worker”]