Китайські автомобілі в Україні – детальний аналіз

Китайські авто в Україні: бум електромобілів і нові лідери ринку

Станом на серпень–вересень 2025 року китайські автомобілі встановили рекорд на українському ринку: їхня частка серед нових імпортних авто сягнула 26,7%, і це найвищий показник за весь час спостережень. Причини — не лише доступна ціна, а й технологічність, дизайн і практичність.

Основні тенденції

  • Електромобілі домінують: 89,4% нових китайських авто — це електрокари.
  • Гібриди та бензинові моделі — лише 10% ринку.
  • BYD — новий лідер: витіснив Toyota та Volkswagen з першого місця за кількістю реєстрацій.

Найпопулярніші моделі

Модель Тип авто Ціна (USD) Особливості
BYD Song Plus Електрокросовер ~28,000 Найпопулярніший, оголошений запас ходу до 605 км
Honda e:NS1 Електрокросовер ~17,200 Японський бренд, зібраний у Китаї
BYD Sea Lion 07 Електрокросовер ~32,500 Сміливий дизайн, Blade Battery
Audi Q4 e-tron Преміум EV ~33,600 Німецька якість, зібраний у Китаї
Zeekr 7X Електрокросовер ~41,300 Футуристичний стиль, інновації

Географія продажів

  • Найактивніше купують у Київській та Львівській областях.
  • У Дніпрі лідирує Honda e:NS1, а загалом по країні — BYD Song Plus.

Чому українці обирають китайські авто

  • Ціна: навіть преміальні моделі доступніші завдяки виробництву в Китаї.
  • Технології: Blade Battery, e-platform 3.0, інноваційні інтерфейси.
  • Дизайн: під керівництвом німецького дизайнера Wolfgang Egger (BYD) авто мають стриманий, європейський вигляд.

Далі читачам подаються результати глибокого дослідження ринку китайських автомобілів в Україні станом на жовтень 2025 року. Проаналізуємо  найпопулярніші бренди та моделі, технології, динаміку ринку, регіональні особливості, а також фактори, що впливають на вибір українських споживачів. Особливу увагу приділимо електромобілям, гібридам і бензиновим моделям, а також порівнянню з європейськими та японськими конкурентами.

Глибокий аналіз ринку китайських автомобілів в Україні станом на жовтень 2025 року

Вступ: Китайські авто — нова реальність українського ринку

У 2025 році ринок легкових автомобілів України переживає масштабу трансформацію — електромобілі та гібриди з КНР не лише “закрили” нішу доступних авто в умовах зростання цін, але й стрімко набирають частку в преміальному сегменті, поступово витісняючи європейських і японських гравців.

Китайська пропозиція вже конкурентна не тільки завдяки низьким цінам, а й якості, технологіям, дизайну та інтелектуальним функціям авто. Українці дедалі рідше асоціюють китайські машини із “дешевим компромісом”, натомість цікавляться потужними електричними кросоверами BYD, Zeekr, преміум-седанами, сімейними PHEV-гібридами, гібридними кроссоверами Chery чи ексклюзивними моделями із зарядом до 1 000 км.

Особливий інтерес до теми підживлює й те, що, згідно з динамікою 2024–2025 років, майже кожне четверте нове авто в Україні вже зібране саме в Китаї, а популярні китайські бренди обігнали навіть багаторічних “улюбленців” українців — Toyota, Volkswagen та Nissan.

У цьому дослідженні розглянемо ТОП-бренди, технології, порівняємо ключові моделі, регіональну географію продажу, причини вибору українцями китайського авто, а також, як конкуренція з ЄС, Японією та законодавчі зміни впливають на баланс сил на українському ринку.

1. Тренди та динаміка частки ринку китайських авто в Україні (2020–2025)

Друга хвиля “китайців”: від дешевизни до інновацій

Сучасна хвиля імпорту автомобілів з КНР суттєво відрізняється від тієї, що була у 2005–2008 роках, коли Chery, Geely, Lifan чи Great Wall сприймалися українцями як “економ-варіант” із простими бензиновими моторами. Першу “китайську хвилю” дискредитували чутки про корозію, низький строк служби, проблеми із запчастинами. Але останнє десятиліття змінило все: китайський автопром інвестував мільярди доларів у власний R&D, дизайн, електрифікацію, battery tech та автопілот. Паралельно в КНР було налагоджено виробництво моделей для європейських брендів — тому серед “китайців” на українських дорогах зустрічаємо і VW, і Audi, і Honda.

Рекордна частка — понад чверть ринку

Згідно аналітики сайту “Китай і Україна”,  у серпні 2025 року китайські машини зайняли більше ніж 25% сегменту нових автомобілів в Україні — найвищий показник в історії спостережень з 2012 року (перше дослідження сайту). Для порівняння, ще у 2020 році вона не перевищувала 3%, а у 2024 — була менше 17%.

Показова таблиця:

Рік Частка китайських авто серед нових реєстрацій
2020 до 3%
2024 16,7%
липень 2025 24,5%
серпень 2025 26,7%

У 2025-му, з 6787 нових авто, 1809 були з Китаю. Перший квартал 2025 року відзначив стабільне зростання: після невеликого спаду восени 2024 українці повернулися до активного попиту, і від лютого до червня 2025 щомісяця купували понад 1 000 нових “китайців”.

Нові vs вживані “made in China” авто

Частка нових авто у загальній масі досягає понад 75%. Серед імпортованих вживаних авто китайського виробництва, їхня питома вага поки невелика (до 1,7% на ринку б/в реєстрацій), але й тут перевага за електромобілями — 85% “секонд-хенду” з КНР — це ЕВ, решта — бензин і гібриди.

Фокус — електромобілі (експрес-статистика):

  • У 2025 році 81–89% нових китайських авто — це електрокари, решта: 7–10% бензинові, близько 3–4% — гібриди. Дизель взагалі зник із картини ринку.
  • Тренд на електрифікацію ринку став визначальним саме завдяки “китайцям”.

2. Найпопулярніші китайські бренди автомобілів в Україні (жовтень 2025)

ТОП-10 брендів за реєстраціями нових авто (І півріччя — осінь 2025):

Місце Бренд Основні моделі Частка “китайського” ринку
1 BYD Song Plus, Sea Lion, Han ~54% серед “китайців”
2 Zeekr 001, 7X ~20%
3 Honda* e:NS1, e:NP2, M-NV ~10–12%
4 Audi Q4 e-tron (КНР збірка) ~4–5%
5 MG MG ZS ~3%
6 Volkswagen ID.4, ID.Unyx/KNR ~4%
7 Chery Tiggo 4/7 Pro ~2%
8 Changan UNI-T, CS75 ~1–2%
9 Denza N7 ~1%
10 Haval H6, Dargo ~1%

\*Хоч сам бренд Honda японський, але моделі для експорту в Україну збираються здебільшого на спільних підприємствах у Китаї (Dongfeng Honda та GAC Honda), тому статистика авторинку їх також підраховує у “made in China”.

Кейси лідерів:

BYD — абсолютний лідер, контролює понад половину “китайського” сегменту. Наприклад, у вересні 2025 року BYD вперше обігнав Toyota за продажами: 989 проти 828 нових авто за місяць. Бренд перетворився із “темної конячки” на символ електроавтомобільної революції: власна “BLADE BATTERY” (ультрабезпечний LFP акумулятор), інновації, понад 600 км запасу ходу, швидка зарядка.

Zeekr — бренд, що входить до Geely, різко набрав популярності з 2024 року на хвилі електрифікації преміального сегмента. Його універсал Zeekr 001 та кросовер 7X вважають “технологічною альтернативою” Porsche та Mercedes, але з меншим цінником.

Honda та Audi — улюблений вибір серед тих, хто шукає баланс між надійністю сформованого бренду та інноваціями китайських виробничих майданчиків. Audi Q4 e-tron (КНР збірка) або Honda e:NS1 стають доступнішими для українців, зберігаючи престиж.

3. ТОП-10 моделей китайських авто в Україні (жовтень 2025)

Нижче — список найпопулярніших моделей за реєстраціями у 2025 році (нові авто):

Місце Модель Тип Орієнтовна ціна ($) Продано (шт.) за 1 півріччя
1 BYD Song Plus EV/PHEV 28 000–32 000 ~1000
2 Volkswagen ID.Unyx EV 33 000–35 000 ~830
3 Honda e:NS1 EV 17 200–22 000 441–445
4 Zeekr 7X EV 41 000–48 000 383–402
5 Zeekr 001 EV 45 000–52 000 366–370
6 BYD Sea Lion EV 32 500 267–300
7 Audi Q4 e-tron EV 33 600 98–199
8 Chery Tiggo 4 Pro ICE/Gybrid 22 000–24 000 145
9 BYD Yuan Plus/Atto 3 EV 25 000 128
10 BYD Han PHEV PHEV 42 000 100+

Вживаний сегмент: З-поміж б/в “китайців” перемагають Zeekr 001, Zeekr 7X, Polestar 2, BYD Song Plus, MG ZS; середній вік — лише 2,5–3 роки.

4. Технології: електромобілі, гібриди, бензинові модифікації

4.1 Технології китайських електромобілів

Акумулятори та запас ходу

Головний прорив китайських брендів полягає у battery tech:

  • BYD Blade Battery 2.0 — інноваційна платформа, LFP-елементи нової генерації (190–210 Вт∙год/кг), гарантує до 1 000 км ходу (CLTC), проходження 3000 зарядних циклів та екстремальні тести на прокол, здавлювання та високу температуру без займання. Víдсутність нікелю та кобальту зменшує собівартість на 15% і знижує вуглецевий слід на 30% порівняно з попередниками.
  • CATL (Geely, Zeekr, Chery) — лідер у галузі NMC-батарей (нікель-кобальт-марганець) для моделей поза LFP, забезпечують до 800 км ходу на одній зарядці. Zeekr має флагманські версії з акумуляторами до 140 кВт∙год (1000+ км).
  • Високовольтна архітектура — 800 V (наприклад, Zeekr, BYD Sea Lion 07, Han, Zeekr 001) гарантує ультрашвидку зарядку (10–80% за 15-20 хв).
  • LFP vs NMWB: китайські бренди орієнтуються на LFP як на більш безпечний, дешевий і довговічний варіант у порівнянні з NMC (категоричної домінації LFP над NMC у КНР немає, але для ринку України це стає трендом).

Електродвигуни та автопілот

  • Китайський електромоторний кластер використовує широкий спектр: від класичних асинхронних індукторних (BYD, MG), до синхронних ПМ (Zeekr 7X, Zeekr 001, BYD Han, Audi Q4 e-tron, VW ID.4).
  • Пікова потужність — до 646 к.с. (Zeekr 7X, BYD Sea Lion 07), розгін 0-100 км/год за 3,8–4,2 сек.
  • Системи автономного управління 4 рівня, операційні системи ZEEKR OS/BYD DiPilot, інтелектуальні круїзи із паркувальним автопілотом, 360° круговий огляд, AR-HUD та адаптивна пневмопідвіска.

Інфраструктура зарядних станцій

  • В Україні активна мережа 3 000+ станцій (Toka, Go To-U, EvoFactor, Ionity, YASNO, Autoenterprise) від Києва до обласних центрів. Найкраще забезпечені великі міста — Київ (800+ точок), Львів, Дніпро, Харків, Одеса. Доступні Type2/CCS2/GBT/CHAdeMO, адаптери для Zeekr, BYD, XPeng тощо. Велика частка станцій швидкої (50–240 кВт) зарядки навіть на трасах Київ–Львів чи Київ–Одеса.
  • Китайські авто часто мають роз’єм CCS2 для експорту в Європу. Найновіші моделі використовують V2L (vehicle-to-load) — можливість підзаряджати побутові пристрої або навіть інші авто від бортової батареї.

4.2 Гібридні технології китайських авто

  • BYD DM-i 5 покоління — плагін-гібридна система, де бензиновий мотор застосовується здебільшого як генератор (послідовний режим), але може працювати й паралельно, напряму передаючи момент на колеса на високій швидкості (дві планетарні передачі, подвійне зчеплення, розумний “шунт”). Технічно — це найбільш просунута схема PHEV з ефективністю у реальних умовах до 2,9 л/100 км і максимальним запасом ходу до 2000 км на повному баку та батареї.
  • Geely Thor Hybrid — новий гібридний мотор (ефективність до 46%), два електродвигуни, оголошений запас ходу – до 1 300 км, анонсована стратегічна можливість подолання 2 000 км за сприятливих умов.
  • Chery, Haval — активний розвиток PHEV ліній з фокусом на практичність в міських умовах; “інтелектуальна” гібридна трансмісія, багаторежимна адаптація, реальний запас становить 80–150 км у суто електричному режимі, “гібрид” — до 1000–1200 км.

4.3 Бензинові моделі — характеристики та пропозиція

Попри стрімкий ріст електрокарів, сегмент бензинових китайських авто не занехаяний:

  • Chery Tiggo 7 Pro: сучасний турбодвигун 1.5T (115–147 к.с., 210 Нм), варіаторна коробка, витрата — 6,5–7,0 л/100 км, високий рівень пасивної та активної безпеки (6 подушок, контроль тиску в шинах, кругова камера 360°, LED-оптика тощо). Платформа T1X, збільшений кліренс, багатий функціонал навіть у “базі” (панорама, шкіра, 2-зонний клімат, мультимедія 10,25″ тощо). Гарантія — 5 років або 150 000 км.
  • Haval H6 — середньорозмірний кросовер із сучасною 2-літровою “турбо”, є також гібридна/електро-версія.
  • Geely Coolray: дизельний турбо 1.5T, яскравий дизайн і спортивна поведінка.

5. Порівняння цін і технічних характеристик ключових моделей

Оперативна таблиця — найпомітніші “китайці” у сегменті “мід-Преміум” 2025 року:

Модель Тип Потужність (к.с.) Запас ходу (EV, км) Розгін 0–100, сек. Ціна, $ Батарея, кВт∙год Привід
BYD Song Plus EV 218 520–600 7,7 28–32 тис. 87 Передній
BYD Sea Lion 07 EV 313–530 550–705 4,2–7,3 29–33 тис. 80,6–100,5 Повний/Задній
Zeekr 7X EV 422–646 480–705 3,8 41–48 тис. 75–100 Повний/Задній
Zeekr 001 EV 544–789 700–1000+ 3,7 45–52 тис. 100–140 Повний/Задній
Volkswagen ID.4 EV 204–300 520 6,2–8,5 30–33 тис. 85 Передній/Повний
Chery Tiggo 7 Pro ICE 147 8,2 21-24 тис. Передній
BYD Song Plus DM-i PHEV 190+ 1450 (комбіновано) 7,9–8,6 31–33 тис. 26,6 Передній/Повн.
BYD Han PHEV PHEV 431 1200 3,9–8,2 42 тис. 18–30 Повний
Toyota RAV4 Hybrid* HEV/PHEV 218 1 200 (гібрид) 8,1 38–42 тис. Повний

*Для порівняння додано Toyota RAV4 Hybrid (японський конкурент).

Аналіз цін/характеристик:

  • Китайські електромобілі на 25–40% дешевші за європейські аналоги та на 30–35% — за японські при схожому чи кращому оснащенні, гарантуючи довший оголошений запас ходу, ультрашвидку зарядку та преміальні опції навіть у “базі” (AR-HUD, 360°, автопілот).
  • PHEV-гравці з Китаю вже змагаються з Toyota/Honda навпростець (BYD Han/Seal — прямі конкуренти RAV4 та Camry HV, але мають оголошений довший “електро” запас, повний привід і нижчу ціну).
  • Сегмент ICE-кросоверів (Chery Tiggo, Haval H6) — зберігає “вхідні” бар’єри для тих, хто поки не готовий перейти на електротягу.

6. Географія продажів китайських автомобілів за регіонами України

Міста-лідери

  • Київ (понад 25% купівель) — найбільший попит на преміум-електрокросовери BYD, Zeekr, VW ID, Honda; розвинена зарядна інфраструктура; велика кількість флотів (таксі, корпоративи).
  • Львів, Дніпро, Одеса, Харків — локальні центри росту, особливо в сегменті електрокросоверів на “дистанцію” (релокація технічних спеціалістів, ІТ-компанії, бізнес).
  • Зарядна інфраструктура у Львові, Дніпрі й Харкові активно розбудовується, у кожному місті — по 200–500 станцій (публічних і приватних), доступні навіть 240+ кВт швидкі DC-розетки.

Регіони-драйвери гібридного та бензинового попиту

  • Центр та захід України (Житомирщина, Волинь) — більше купують Гібрид/PHEV (низький податковий тиск, можливість економити на “дальніх рейсах” села-місто), повільно розвивається мережа швидкозарядок.
  • Південні та східні області — зростання частки гібридів та ICE, з огляду на обмеженість зарядних станцій і традиційну орієнтацію на універсальні авто.
  • Вторинний ринок розподілений пропорційно популяції та купівельній спроможності.

7. Ключові фактори вибору китайських авто українським споживачем

Основні переваги

  • Ціна: на 20–50% нижче європейських, японських чи американських аналогів. Навіть після імпортних націнок “китаєць” у преміум-комплектації дешевший за базову версію “німця” чи “японця”.
  • Інновації “у базі”: батарея великої ємності, швидка зарядка, автопілот, цифровий кокпіт, топові опції без додаткових доплат.
  • Європейська якість збірки: сучасні китайські авто демонструють сертифікацію, багато з них мають 5-зірковий EuroNCAP рейтинг.
  • Гарантія та сервіс: 5–7 років обслуговування/гарантії, розгалужена дилерська та сервісна мережа (45+ офіційних дилерських центрів, 120+ сервісних майданчиків, топ-3 бренди мають центральні склади запчастин у Києві, Львові, Одесі).
  • Наочний відгук користувачів: у відгуках — тиша в салоні, динаміка, практичне водіння, багате оснащення “за адекватні гроші”, доступність запчастин (+5–7 днів з Китаю), швидке оформлення покупки через автосалон. Але й відомі проблеми з обслуговуванням на СТО, у всякому разі у минулі роки.
  • Спеціальні пропозиції і кредитування: провідні дилери пропонують кредити і лізинг під 0,01–2% річних, акційні комплектації, трейд-ін і тест-драйви від 1 дня до тижня, незалежні страхові пакети на обслуговування EV

Виклики та побоювання

  • Якість менших “молодих” брендів може бути нерівномірною (нетипові дефекти у салоні, електроніці, проблеми із термінами доставки рідких деталей).
  • Залишкова вартість — на вторинному ринку “китаєць” дешевшає швидше, ніж Toyota чи VW (40–50% втрати за 3 роки проти 30–35% у лідерів) — наслідок невеликого “експлуатаційного досвіду” і побоювань покупців б/в.
  • Недостатня дилерська/сервісна підтримка у віддалених районах (перше покоління авто — сервіс у Києві або обласних центрах).
  • Політичні ризики (контекст: КНР — економічний партнер, але політично “обережний” до України через неофіційну підтримку Китаєм  російської війни проти України і фактично проти євроатлантичної спільноти) та митні перспективи.

8. Конкуренція “китайців” з європейськими та японськими брендами

Проти Європи: “цінові ножиці” та технологічний паритет

У класі SUV-кросоверів: Volkswagen ID.4, Audi Q4 e-tron представлені у версіях КНР-збірки (батарея 85 кВт∙год, декларований запас ходу 520–540 км, ціна $33–36 тис.), але за схожих характеристик BYD Sea Lion 07, Song Plus, Zeekr 7X мають більший хід за меншу ціну і багатше оснащення (від $29 до $41 тис.). Преміум-опції (AR-HUD, масаж у 2 рядах, пневмопідвіска) — у “китайців” теж простіше отримати у базі.

У сегменті компактних авто: BYD Dolphin, Honda M-NV дешевші на 30–40% за VW ID.3/BMW i3, декларований запас ходу на 50/100 км більше при схожій ціні обслуговування.

Проти Японії: “гібридна дуель”

  • Toyota RAV4 Hybrid: японська “легенда”, надзвичайно популярна (1 200+ км запас, надійність, найнижча втрата вартості), але китайські гібриди BYD Qin, Han, Song Plus DM-i пропонують довший пробіг у комбінованому режимі, подібну/кращу динаміку і нижчу ціну.
  • Honda (e:NS1, M-NV): українці фактично отримують японський продукт із китайським паспортом, можливо виграють у балансі “ціна/надійність/інновації”.

“Морфінг” дилерських мереж

  • Volkswagen (включно із Skoda, Audi) активно використовує китайське виробництво для здешевлення моделей для українського ринку, тим самим граючи “за правилами КНР”.
  • Японські гіганти (Toyota, Honda, Nissan) – можливо  відстають: їхні електрокари дорожчі, програють у потужності й функціоналі, хоча і переконують відданих шанувальників беззаперечною надійністю.

9. Дилерська мережа, гарантії і сервісне обслуговування

  • 45+ офіційних дилерських центрів основних китайських брендів (BYD — 53 салони по країні у жовтні 2025), 120+ авторизованих сервісних майданчиків, понад 300 точок продажу запчастин. Лідери (BYD, Geely, Zeekr) мають центральні склади запасних частин у Києві, Львові, Одесі, Москваджик підтримку і власну логістику.
  • Гарантійна політика: BYD — 6 років/150 000 км на авто, 8 років/200 000 км на батарею; Geely — 5 років/150 000 км (+7 років за доплату); Chery — 5 років/150 000 км; Haval — 5 років/100 000 км; на кузов — до 10 років антикорозійної гарантії.
  • Обслуговування (ТО, ремонт): середня вартість сервісу на 30–50% менша, ніж у “німців” чи “японців”, доставка запчастин з Китаю — 5–7 днів (для поширених моделей).
  • Формуються мобільні сервісні команди у областях, онлайн-консультації, мережа тест-драйвів, підписки на постійне оновлення ПЗ (особливо для електрокарів/гібридів).

10. Огляд інфраструктури зарядних станцій для китайських електромобілів

  • Налічується понад 3 600 зарядних пунктів. Київ, Львів, Одеса, Харків, Дніпро — “ядра” електромобільної інфраструктури. Навіть швидкі DC-AC станції (до 240 кВт) на трасах, у торгових центрах, офісах, біля житлових будинків.
  • Китайські авто підтримують всі формати: Type1 (американський), Type2 (європейський), GBT (китайський стандарт, із CCS2-адаптерами). У Києві близько 800 публічних зарядок. Вже можливе планування маршрутів зі 100% покриттям від Києва до Ужгорода, Одеси, Львова, Харкова.
  • Додаткові опції — V2L (живлення зовнішніх пристроїв), онлайн-моніторинг станцій через додатки EVBOOST, PlugShare та ін.
  • Технічна адаптація китайських моделей під українські мережі — окремі дилери пропонують профільні адаптери для Zeekr/XPeng/BYD.

11. Державна політика: мита, пільги, розмитнення

  • Електромобілі: до 31.12.2025 діє повний “нуль” на мито, ПДВ і акциз для EV (пасажирські/вантажні), лише символічний екозбір в €1 за 1 кВт∙год батареї (наприклад, батарея на 80 кВт — €80 “податку” замість $7–10 тис. митних платежів).
  • Гібриди: “пом’якшений” акциз (у 2–4 рази нижчий, ніж на ICE), але стандартне мито/ПДВ (сумарно 30%+ вартості авто).
  • Бензинові авто: стандартне мито (10% від оціночної ціни), ПДВ (20%), акциз що зростає із віком і “кубатурою” (залишаються фіскальні стимули для авто до 5 років і малолітражних).
  • Важливо: акція “пільгового” імпорту EV діє лише до кінця 2025, із 2026 року — повертаються стандартні податки, тож обсяг продажів EV може суттєво зменшитись, а китайські бренди стануть ще охочішими пропонувати гібриди й бензинові авто (див. §12 прогнози).

12. Прогнози: як зміниться ринок “китайців” до кінця 2025 і у 2026

  • До кінця 2025 — ймовірно, кожен третій новий легковик в Україні буде “made in China”; електромобілі з КНР залишаться лідерами ринку.
  • Якщо пільговий режим розмитнення EV скасують, популярність PHEV/BHEV (гібридів із великим запасом електричного ходу) зросте, разом із “океаном” ICE-моделей зі спрощеним обслуговуванням.
  • Збережеться тренд експансії Zeekr, BYD, Geely, Chery, MG та поява нових брендів: NIO, Xpeng, Li Auto (інноваційні платформи, автономне керування 5 рівня, батареї зі змінними модулями).
  • Сукупний асортимент “китайців” — від дешевих міських авто ($18–22 тис.) до розвинених преміальних бізнес-седанів та кросоверів ($38–60 тис.), преміум-сегмент тепер – не лише “німецька прерогатива”.
  • Китайські бренди активізують виробництво “євроадаптованих” моделей для задоволення майбутніх європейських стандартів безпеки та екології.
  • Ринок китайських автомобілів в Україні і в світі буде залежати від євроатлантичних санкцій і підвищених мит на китайську продукцію з причини підтримки Сі Цзиньпіном російської війни проти України і білоруських провокацій на кордоні з ЄС, тощо.

Висновки

Ринок автомобілів з Китаю вже став системною частиною української автомобільної екосистеми. Китайські бренди, особливо BYD, Zeekr, Chery, Geely, Audi (КНР-збірка), не лише вигідно конкурують із традиційними європейськими й японськими виробниками, а й формують нову споживацьку культуру — з акцентом на високотехнологічність, розумну ціну, інновації й сталу мобільність. Український ринок у 2025 році — найдинамічніше зростаюча “територія для Китаю” у Східній Європі. Подальша доля ринку залежатиме від продовження або перегляду “митних пільг” для EV, швидкості розвитку зарядної інфраструктури та готовності українців споживати інновації із Піднебесної в умовах війни РФ проти України. Фактично Сі Цзиньпін використовує цю війну для взяття під контроль російського Сибіру і Далекого Сходу і навіть самої Москви.

Disclaimer

Огляд про китайські автомобілі в Україні підготовлено: DSS-BI consulting+Copilot

Про візит Путіна у КНР

Візит Володимира Путіна до Китаю відбувся 16 травня 2024 року і був його першим міжнародним візитом після “інавгурації”. За підсумками зустрічі з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном, було оголошено про економічні моменти та російсько-українську війну, яку китайці та росіяни називають “українською кризою”. Як завжди з 2014 року, Сі Цзіньпін бреше про свої міжнародні цілі – згідно положень 36 китайських стратагем, доповнених росіянами. Адже всім очевидно, що це не українська криза, а російська загарбницька війна проти України, керована зі сторони КНР. Для виживання і процвітання китайців, Сі Цзіньпін повинен згадати, що у часи формування 36 китайських стратагем, нинішня територія КНР перебувала у процесі нескінченних дискретно-безперервних війн держав-князівств, народи яких перебував у стані злиднів. Імперія монгола (китайця) Чингісхана не дала нічого позитивного нікому і привела до багаторазового руйнування нинішнього Китаю. Лише співпраця Китаю з Європою у кінці 20-го на початку 21-го століть забезпечила китайцям нормальний рівень життя, привела до процвітання технологій, основа яких в основному вкрадена у США і в країнах Євросоюзу, а також у Росії і в Україні.

За словами експерта програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Ігора Тишкевіча, візит був політичною демонстрацією розвороту Росії на Схід. Однак, сторони не домовилися ні про що проривне, особливо у питаннях будівництва газопроводу через Монголію та платежів за імпорт китайських товарів. Зазначимо, що Росія продемонструвала політичну демонстрацію повороту по команді на КНР вже багато років назад, ще до 2014 року. Війною Росії проти України, а фактично поки що неявною війною проти Євросоюзу і НАТО керує з 2012 року китайський намісник у Росії росіянин китайського походження “Сергій Шойгу”. На тувинсько-російській мові “Сергей Күжүгет оглу Шойгу”, який народився у Тувинській АРСР, яка у першій половині 20-го століття була китайською провінцією, а у 1944 році була анексована Росією у процесі формування КНР і Республіки Китай. У теперішній час Шойгу переміщений з посади міністра оборони РФ – на посаду секретаря Ради безпеки Російської Федерації. Ця посада дозволяє Сі Цзіньпіну через Шойгу контролювати всі ключові сфери російської безпеки.  Це підтверджує той факт, що під час зустрічі Сі Цзіньпіна та Путіна в Пекіні, новопризначений секретар Радбезу РФ Шойгу чомусь стояв на місці №2 у шерензі російської делегації – після міністра іноземних справ РФ Лаврова (місце №1). Новий міністр оборони РФ Білоусов чомусь стояв у російській делегації на місці №13 з 26-ти, а вусатий путінський спікер Песков – на місці №11. На останньому місці №26 у шерензі російської делегації у Пекіні стояв російський олігарх Дерибаска (алюміній), який за свідченням партнера  для ведення бізнесу вимушений був стати агентом ФСБ (інформація з Вікіпедії 18.05.2024 р.). Процес вітання Сі Цзіньпіна з шеренгою з 26-ти російських керівників Росії був схожий на процес представлення керівнику КНР його російських підлеглих керівників. Очевидно, що двійники Путіна грають лише другорядну представницьку роль у керівництві Росією, яка фактично керується лідерами КНР (?).

Путін І Шойгу за столом переговорів у Пекіні з китайцями

Також повідомляється, що Китай і Росія домовилися про збільшення кількості та масштабності спільних військових навчань та посилення співпраці оборонних відомствПроте, згідно з іншими джерелами, наслідки візиту будуть кращими для Китаю, ніж для Росії.

Це відображає складність геополітичних відносин та інтересів між цими двома країнами. Якщо вам потрібно більше інформації або деталі про конкретні аспекти візиту, будь ласка, дайте мені знати.

Реклама: “Китай занял первое место в мире по расходам на пластические операции” https://www.youtube.com/watch?v=cQQBaDjnIxg

КНР і РФ за рахунок війни в Україні досягли рекордного росту торгівлі на 26,3% у 2023 році

У 2023 році обсяг торгівлі між Китаєм і Росією досяг рекордного рівня. Митниця Китаю заявила, що торгівля товарами та послугами двох країн у 2023 році склала близько 240,1 мільярда доларів США, збільшившись на 26,3% за один рік, що значно перевищує річні цілі, встановлені Пекіном і Москвою.

Основною причиною зростання китайсько-російської торгівлі є закупівлі Китаєм російських енергоносіїв, таких як нафта, природний газ і вугілля.

Тенденція в торгівлі між Китаєм і Сполученими Штатами є протилежною: торгівля між Китаєм і Сполученими Штатами впала минулого року вперше з 2019 року через зростання геополітичної та комерційної напруженості. У 2023 році Китай і США обмінялися товарами та послугами на суму 664,4 мільярда доларів США. Цей показник впав на 11,6% за один рік порівняно з рекордним рівнем у 2022 році.

Таким чином, навіть після рекордного росту торгівлі на 26,3% між КНР і РФ у 2023 році за рахунок війни РФ в Україні, об`єм торгівлі товарами і послугами між КНР і США у 2,7 раза більше, ніж між КНР і США: 664,4/240,1=2,8. Приблизно у стільки ж разів населення США більше ніж населення РФ  у 2021 році 332млн/143млн = 2,3. Ріст торгівлі на за 2023 рік між КНР і РФ на 26,3% у доларах складає орієнтовно 50 млрд доларів. Одночасно КНР, який фактично веде війну проти світу руками Путіна, продовжує заробляти на торгівлі с США, Євросоюзом, АСЕАН, Україною, іншими країнами.

Риторичним є питання, чи консультувався Путін із Сі Цзіньпіном перед початком повномасштабного вторгнення в Україну.

Євросоюз пропонує Китаю допомогти зупинити російську війну проти України

Головний дипломат Євросоюзу попередив, що позиція і дії Китаю щодо війни Росії проти України – один із факторів, які будуть визначальними для подальших відносин між Пекіном і Європою

Китай є постійним членом Радбезу ООН, що накладає на нього певні зобов’язання, вважають в ЄС. Відносини Євросоюзу з Китаєм будуть залежати від того, яку позицію Пекін в кінцевому підсумку займе щодо війни в Україні. Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель на прес-конференції у вівторок. За його словами, позиція Китаю з приводу воєнних злочинів Росії буде визначати “якість відносин” країн Заходу з Пекіном.

“Існує чітке очікування, що постійний член Ради безпеки виступить на захист міжнародного порядку, заснованого на правилах. І Китай має моральний обов’язок сприяти справедливому миру. Вони не можуть стати на бік агресора, не можуть військово підтримувати агресію”, – заявив Боррель.

При цьому головний дипломат Європи назвав “іронічним” той факт, що Росія розмістила ядерну зброю в Білорусі лише через кілька днів після того, як лідер Китаю Сі Цзіньпін говорив з Путіним у Москві про необхідність відмови від розміщення ядерної зброї за кордоном.

Позиція Китаю щодо війни в Україні

У лютому Китай представив свій “мирний план” по війні в Україні. Хоча в ньому було багато правильних слів про повагу до суверенітету і територіальної цілісності всіх країн, він не містив головного пункту – вимог вивести російські війська з української території.

Наприкінці березня Пекін підтвердив, що сподівається на участь Заходу в реалізації цього “мирного плану”. Водночас президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ направив Пекіну офіційну пропозицію взяти участь у реалізації мирного плану, запропонованого Україною.

В Пекін було направлено пропозицію про прямі переговори Зеленського і Сі Цзіньпіна. Китайський МЗС “позитивно оцінив” цю пропозицію, але прямої згоди поки не дав.

Високий представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель вважає, що Пекін залишається важливим партнером Брюсселя, але вже втратив можливість бути посередником у розв’язаній Росією війні.

Як повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Укрінформ”, про це Боррель заявив під час дискусії в межах Європейського саміту з безпеки й оборони.

Топ-дипломат Євросоюзу зазначив, що Китай є для ЄС водночас важливим торговельним партнером і конкурентом в економіці та противником у цінностях.

“Питання не в тому, щоб зупинити Китай у цьому перетворенні, але в тому, як переконати Китай конструктивно використовувати свою потужність, у відповідності до міжнародного права”, – зазначив Боррель.

Підкреслюючи важливу роль Китаю у світі, він підкреслив: хоча Пекін має великий вплив на Москву й може допомогти зупинити агресію, той уже втратив можливість відігравати роль посередника, бо його “нейтральність” мала радше проросійську спрямованість.

“Так, Китай підтримує Росію, але поки що він не надавав Росії військової допомоги. Ми маємо бути пильними, щоб не штовхнути Росію в руки Китаю. Але я не думаю, що Китай почувається дуже комфортно від того, що там (у Росії – ред.) відбувається”, – вважає Боррель.

Раніше головний дипломат Євросоюзу попередив, що позиція і дії Китаю щодо війни Росії проти України – один із факторів, які будуть визначальними для подальших відносин між Пекіном і Європою.

Україна обігнала Китай у поставках агропродукції до Євросоюзу та увійшла до ТОП-3

Серед країн – головних постачальників агропродовольчої продукції в ЄС за останні 12 місяців Україна посіла третє місце, обігнавши КНР. Обсяг українських поставок склав €5,9 млрд, китайських – €5,7 млрд. Перше місце залишилося за США з  €12,4 млрд, друге – за Бразилією з €11,8 млрд. Передає сайт Китай і Україна з посиланням на УкрАгроКонсалт.  Зростання імпорту агропродовольчих товарів з України до країн ЄС протягом року становило 331 млн євро, або 6%. Позитивне сальдо торгівлі України агропродовольчою продукцією з ЄС становило 3,772 млрд євро.

У 2018 році найбільш важливими джерелами походження аграрного імпорту до ЄС в останні 12 місяців були Бразилія (12 млрд євро) та США (11,5 млрд євро), за ними йшли Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія, на кожну з яких припадало від 4,4 до 5,5 млрд євро – про це вказано у дослідженні Monitoring EU Agri-Food Trade: Development until October 2018.

За результатами 2018 року зовнішньоторговельний обіг товарами АПК між Україною та країнами ЄС збільшився на 11,4% порівняно з 2017 роком та сягнув понад $9 млрд, з яких $6,3 млрд припадає на український аграрний експорт. Як повідомляє прес-служба Мінагрополітики, лідерами українського аграрного експорту до ЄС залишаються зернові, яких експортовано більше ніж на $2,2 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд та олії – $1,1 млрд. Також у 2018 році Україна експортувала до ЄС більше виробів із зерна та хлібних злаків, меду, соків, кондвиробів та інших продуктів.

У цілому, тренд до посилення імпорту агропродукції з України до ЄС є дуже вірним – Україна повинна бути частиною ЄС і НАТО та житнецею Євросоюзу, це на віки забезпечить геополітичну стабільність у Європі.