Геополітичні орієнтири України за оцінкою Синьхуа – у виступі Президента Порошенка на День Конституції України

Агенство Синьхуа відзначило слова  Президента України Петра Порошенка під час святкування Дня Конституції України:  “Європейська та євроатлантична інтеграція чітко відповідає національним інтересам України”.

У короткому повідомленні Синьхуа виділяє, що Президент Порошенко повідомив, що найближчим часом він подасть до парламенту проекти поправок до Конституції, які визначають членство в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та Європейському Союзі (ЄС) як стратегічні цілі України.

Джерело  Quotes of the day from Xinhua World News, June 28

На думку експертів видання “Китай і Україна”, входження України в НАТО і в Євросоюз не суперечить геополітичній і економічній вигоді КНР.

Адже просування КНР до кордонів Євросоюзу асоціюється в Європі із навалою Чингізсхана, війська якого доходили до території нинішньої Польщі. Це не дало нікому нічого позитивного, а дало лише страждання і збитки. Проте, Україна повинна стати ефективною частиною забезпечення життєво необхідних продовольчих, технологічних і транспортних потреб КНР. Для цього китайці повинні не керуватися сумновідомими воєнними правилами “36 стратагем”, а організовувати взаємно поважні і взаємно вигідні торгово-економічні відносини з Україною. Адже вже не тільки аналітики але й люди на побутовому рівні ясно помічають, що гібридна воєнна агресія економічно, політично і соціально неефективної Росії можлива тільки тому, що китайське керівництво підтримує цю агресію у неявній формі, сподіваючись на ослаблення РФ та спрощення маніпулювання московською державою. Для прикладу, див.:

Представитель КНР в ООН Ма Чжаосюй обманывает мировую общественность о причинах войны на юго-востоке Украины

Коротко про 36 стратагем – древньокитайські тези регіонального пекла

Китай і Україна повинні розвивати взаємовигідні відносини, а максимально швидкий вступ України до НАТО і Євросоюзу значно підвищить ефективність і гарантовану стабільність співпраці з КНР, яка має дуже велике значення.

Залізничний потяг Євросоюз – Азія, КНР через Україну

Кремль втомив усіх своїми гібридними воєнними зусиллями щодо створення залежності від російських доріг і російських капризів на шляху Азія – Євросоюз.

Польська залізнична компанія PKP LHS почала тестування нового маршруту в Китай. З терміналу в Славкуві, що належить PKP LHS, відправили пробний контейнер до Китаю. По дорозі залізничний потяг проїде по Транскаспійського маршруту, тобто по території України, Грузії, Азербайджану і Казахстану.

Керівник PKP LHS Збігнєв Трачіхлеб ззазначив: “Ми запускаємо маршрут, який коротше морського шляху і набагато дешевше, ніж повітряний транспорт. Він відповідає потребам експедиторів та операторів, які хочуть уникнути тривалого морського транспорту, обійти черзі на завантаження в азіатських портах, ефективно перетинати кордон з Європейським Союзом і забезпечувати доставку вантажів just “in-time.”

Запуск пробного контейнера був організований за сприяння австрійської компанії Far East Land Bridge.

Очевидно, що варто розвивати залізничні та автомобільні шляхи від Чорного моря через Україну, Польщу, Білорусь, Литву, Латвію і Естонію до Балтійського моря – це дуже вигідно для всіх і вперше дозволить обійти залежність Європи від “російських шлагбаумів” та шляхах з Азії і Євразії.

Ймовірно, саме тому у радянські часи була побудована і потім підірвана Чорнобильська АЕС недалеко від місця з`єднання білоруської і української частини річкового шляху “Із варяг в греки”, що також блокувало продовження річкового шляху через Польщу до Балтійського моря. 

Крім цього, залізничний “Шовковий шлях” через Росію дуже довгий і економічно невигідний – він проходить через малонаселені регіони РФ.

36 стратагем Древнього Китаю

Тридцять шість стратагем (військових хитрощів)   –  фіксують тридцять шість військових заходів, які у теперішній час широко рекламуються деякими нерозумними політиками для застосування і застосовуються у політиці і війні.  36 стратагем були сформовані орієнтовно у 479-502 роки на території нинішньої КНР під час дискретно-безперервно воюючих між собою держав на території нинішньої КНР, Росії, Кореї, В`єтнаму, Індії (Період шістнадцяти держав, період Південних і Північних Династій, період п`яти династій і десяти держав, тощо). Оскільки найдавніша відома версія цієї книги була знайдена в 1940-х роках, деякі люди думають, що цю книгу зробили люди в Китайській Республіці (о.Тайвань).

Перед читанням тридцяти шести стратагем необхідно розуміти, що використання стратагем нерозумними китайськими правителями і військовими дуже довго гальмувало створення Китаю як держави і розширення його територій. Для прикладу, вся територія Сибіру і Далекого Сходу була захоплена і кілька століть утримується московською державою, яка має населення орієнтовно у десять раз менше ніж Китай, а у Сибіру і Далекому Сході населення Росії у 100 разів менше за населення Китаю. Тому китайцям не варто пишатися стратагемами.

 

36 стратагем цілковито суперечать оголошеній  Головою КНР Сі Цзіньпином цілі створення сфери співпроцвітання навколо КНР у Азії, Євразії, Європі й інших регіонах планети. Тому 36 стратагем повинні бути засуджені в КНР і визначені як такі, що ведуть до розколу держав, до вічних війн та до занепаду. Використання 36-ти стратагем у 21-му столітті може веде до ядерного апокаліпсису. 

Активна реклама у Росії і Білорусі  “стратегем мудрості” як норм дій у політиці економіці і соціальній сфері є ознакою аморальності і недалекоглядності і цілковито суперечить принципам “Морального кодекса будівника комунізму” 1917-1991 р.р.,  і  “православній християнській вірі” (до 1917 року і після 1991 року), а також загальнолюдським нормам моралі і мирного співіснування.

“36 стратагем” (один з варіантів тлумачення)

  1. Ввести в оману небо (імператора), щоб перепливти море. (瞞天過海) Перед всіма ви вказуєте на захід, коли ваша мета насправді знаходиться на сході.
  2. Взяти в облогу Вей, щоб урятувати Чжао. (圍魏救趙) Ідея полягає у тому, щоб уникнути бою зі значно більш сильним супротивником, а замість цього ударити по його слабкому іншому місці.  Це змусить сильного ворога відступити, щоб підтримати цю слабкість і знизить на вашу користь його моральний дух.
  3. Позичити кинджал, щоб убити. (借刀殺人) Ідея полягає в тому, щоб нанести шкоду ворогу, залучивши третю сторону для здійснення цього вчинку. Ці методи Кремль завжди активно використовував проти всіх своїх сусідів, по іншому у Росії це називають – “діяти через другі руки” або навіть “діяти через треті руки”. Складається враження, що і КНР використовує РФ у боротьбі проти США, Євросоюзу, НАТО.
  4. Відпочивши, очікувати стомленого супротивника. (以逸待勞)
  5. Грабувати під час пожежі. (趁火打劫). Коли країна переживає внутрішні конфлікти, коли хвороби та голод руйнують населення, коли корупція та злочинність у розквіті, то країна не зможе подолати зовнішню загрозу. Це час нападу.
  6. Підняти галас на сході, щоб ударити на заході. (聲東擊西)
  7. Отримати щось з нічого. (無中生有). Мистецтво обману полягає в тому, щоб спочатку обдурити, а потім не обманювати. Коли не-обман здається обманом – це обман істинний. У теперішній час це важливий метод у російській пропаганді.
  8. Для вигляду ремонтувати містки, а крадькома вирушити в Ченьцан. (暗渡陳倉). Для видимості обирається саме логічне рішення задачі з точки зору противника але одночасно проводиться підготовка та несподівана атака в зовсім іншому місці і/або в інший час, і/або якісно іншими методами або зброєю.
  9. Спостерігати за вогнем з протилежного берега (сидячи на горі, спостерігати за боротьбою тигрів). (隔岸觀火)
  10. За посмішкою приховувати кинджал. (笑裡藏刀)
  11. Пожертвувати сливою, щоб врятувати персик. (李代桃僵)
  12. Скористуйтеся нагодою пограбувати козу. (順手牽羊). Під час виконання ваших великих планів скористайтеся будь-якими можливостями, навіть невеликими, щоб отримати прибуток з противника.
  13. Бити по траві,  щоб налякати змію (打草驚蛇). Зробіть щось незвичайне, дивне та несподіване, оскільки це спроводить підозри супротивника і порушить його роздуми.
  14. Запозичити труп, щоб повернути душу (借屍還魂піньінь: jiè shī huán hún). Відроджувати щось від минулого, надавши йому нову мету або відновіть до життя старі ідеї, звичаї або традиції та переосмисліть їх відповідно до ваших цілей. Для прикладу, у московській державі відновлюють віру у царя і його сім`ю разом з Роспутіна, православ`я,  георгіївські стрічки
  15. Зманити тигра з гори на рівнину. (調虎離山)
  16. Коли хочеш щось зловити, спочатку відпусти. (欲擒故縱)
  17. Викинути цеглину, щоб отримати яшму. (拋磚引玉)
  18. Щоб знешкодити розбійницьку зграю, спочатку злови ватажка. (擒賊擒王) 
  19. Крадькома підкладати хмиз під чужий казан. (釜底抽薪). Це означає – не протидіяти відкрито силі ворога, а послаблювати поступово його опору.  Для прикладу, так російська пропаганда діяла на Кримському півострові, на Донбасі та в інших регіонах України.
  20. Ловити рибу в каламутній воді. (混水摸魚)
  21. Золота цикада скидає свою шкіру. (金蟬脫殼). Під час втечі від значно більш сильного  супротивника йому скидають яскраву  порожню  оболонку  (“золоту” шкіру цикади) і змушують думати, що він зловив щось цінне.
  22. Зачинити двері й зловити злодія. (關門捉賊)
  23. Об’єднатися з тим, хто далеко, щоб напасти на близького. (遠交近攻)
  24. Оголосити, що хочеш лише пройти крізь державу Го, але захопити її. (假道伐虢)
  25. Вкрасти добрі балки у будинку і замінити їх гнилими   підпорами. (偷梁換柱)
  26. Показуючи на акацію, лаяти шовковицю. (指桑罵槐). Побічно впливати на одного через прямий вплив на іншого. Небажаність прямого впливу може бути обумовлена високим становищем адресата, прагненням уникнути ураження його самолюбства, неефективністю прямої критики самовпевненого людини, а також зовнішніми умовами.
  27. Вдавати божевільного, лишаючись здоровим. (假癡不癲)
  28. Видаліть сходи, коли ворог піднявся на дах. (上屋抽梯)
  29. На сухих деревах розпустити штучні квіти. (樹上開花).  Приховати власну слабкість, недоліки, прорахунки або некомпетентність за допомогою прикрашання реальності. Зобразити уявне цвітіння за допомогою візуального муляжу або риторики. Це завжди було характерним для Росії, СРСР та РФ.
  30. З гостя перетворитися на господаря. (反客為主)
  31. Стратагема красунь, «м’яке здолає тверде» (美人計). Послати до противника красивих жінок, щоб викликати розбрат в його таборі. Ця стратегія може працювати  на трьох рівнях: 1) сам правитель може бути так зачарований, що знехтує своїм обов’язком; 2), інші чоловіки в таборі можуть стати більш агресивними, що оголить суперечності; по-третє, інші жінки від ревнощів і заздрості, почнуть плести інтриги.
  32. Стратагема відчиненої міської брами. (空城計). Приклад описаний в романі « Троєцарствіє ». Перебуваючи в безвихідному становищі, опинившись за все з кількома бійцями в невеликому містечку відомий своїм видатним розумом стратег-генерал Чжуге Лянйде на ризик: наказує відкрити навстіж ворота, прибрати будь-яку охорону, зняти прапори і залишається, в вбранні ченця і з пахощами, один на міській стіні чекати багатотисячної армії противника. Підійшовши до міста, ворожий генерал не вирішується атакувати зовні абсолютно незахищений місто і, збитий з пантелику, повертає назад, побоюючись підступної виверти з боку добре знайомого йому Чжуге Ляна. При здійсненні подібної хитрості обов’язково враховується образ думок і «картина світу» противника, його знання і думка про суб’єкта. Опоненту дозволяють побачити майже всю правду про стан справ, але підводять його до неправильних висновків, наприклад, за допомогою поширення чуток про «приховану» силу суб’єкта або іншу дезінформацію.
  33. Нехай шпигуни сіють розбрат у ворожому таборі. Повернути шпигуна(反間計). Підрив здатності вашого противника боротися шляхом таємної роботи викликаючи розбрат між ним і його друзями, союзниками, радниками, родиною, командирами, солдатами та населенням. Коли він  зайнятий вирішенням внутрішніх суперечок, його здатність атакувати або захищатися буде скомпрометованою. «Повернути шпигуна» означає скористатися шпигуном, засланим супротивником, щоб відплатити йому тією ж монетою.
  34. Стратагема заподіювання шкоди самому собі. (苦肉計). Прикинувшись пораненим, можеш отримати 2 переваги: ​​1) ворог заспокоюється і знижує пильність, оскільки більше не бачить в тобі серйозної загрози; 2) можна прилеститися до ворога, зробивши вигляд, що рана нанесена третім обопільним противником.
  35. Стратагема ланцюга хитрощів.  (連環計). У важливих випадках слід застосовувати кілька стратагем спільно одну за одною, як би складаючи їх в ланцюжок. Нехай різні плани працюють в одній загальній схемі. Слід пам’ятати, що провал однієї зі стратегій може розірвати ланцюг, і тоді загальна схема також провалиться.
  36. Втеча — найкраща стратагема. (走為上計. Якщо стає очевидно, що обраний курс веде до поразки, слід відступити і перегрупуватися. Коли програєш, залишається тільки три варіанти вибору: здатися, домогтися компромісу або втекти. Перше – це повна поразка, друге – поразка наполовину, і тільки втеча поразкою не є. До тих пір, поки ти не розбитий, у тебе ще залишається шанс.

Як видно, “36 стратагем” обєднує у собі прийоми різного морального й інтелектуального рівня, проте прийняття китайських стратагем  для керування діями політиків може перетворити підконтрольні їм території у подібні до древньокитайських держав, які безперервно ворогували і воювали між собою. Підтверджує це той факт, що 36 китайських стратагем у часи СРСР  доповнені 28-ма російськими стратагеми і антистратагемами, які придумані в КДБ, яке боролося за “перемогу світової пролетарської революції”, комунізм і атеїзм (безбожжя), а радянські громадяни зі школи зобов`язувалися дотримуватися “Морального кодексу будівника комунізму” 

Див. також:

О тридцати шести китайских стратагемах, все публикации

36 китайських стратагем – китайський ящик Пандори?

维基百科,自由的百科全书



Україна і Китай – експорт, імпорт, інвестиції у 2017 році

Як повідомило Посольство України в КНР і Монголії (за сумсництвом), торговельно-економічна співпраця між Україною та КНР регулюється Угодою між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про торговельно-економічне співробітництво (1992 р.), згідно з якою встановлено режим найбільшого сприяння щодо стягнення мита на експортні та імпортні товари двох країн, податків та інших внутрішніх зборів.

Cтан торговельно-економічного співробітництва у 2017 р.

Згідно зі статистичними даними України, у 2017 р. товарообіг становив 7,69 млрд. дол. США, китайський експорт в Україну дорівнював 5,65 млрд. дол. США (+20,5%), імпорт до Китаю – 2,04 млрд. дол. США (+11,3%). Сальдо на користь КНР 3,61 млрд. дол. США.

У 2017 р. в структурі експорту китайських товарів в Україну переважали такі товарні групи: машини і механічні прилади, електричне обладнання (35,53%); текстиль та текстильні вироби (11,38%); кольорові метали та вироби з кольорових металів (10,90%); пластмаси і вироби з них (7,93%); хімічна продукція (7,33%); різні промислові вироби (7,13%); взуття, головні убори, парасольки (4,86%).

Імпорт українських товарів до КНР був представлений такими групами: мінеральні продукти (42,57%); продукти рослинного походження (23,76%); тваринні або рослинні жири і олії та продукти їх переробки (23,49%).

Двостороннє інвестиційне співробітництво між Китаєм і Україною у 2017 році

За даними української статистики, станом на 31.12.2017 р. в економіку України залучено 18,2 млн. дол. США інвестицій з Китаю.

Найбільший обсяг інвестицій спрямовано до підприємств у сфері сільського, лісового та рибного господарство, промисловості, оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів.

Обсяг інвестицій з України в економіку Китаю склав 1,5 млн. дол. Основний обсяг цих інвестицій спрямовано до підприємств промисловості.

Україна представила бізнесменам з КНР інвестиційно сприятливе поле для «зелених» інвестицій в Україну

На II Українсько-китайському форумі економічного співробітництва, організованому Торгово-промисловою палатою України та Китайською асоціацією з розвитку підприємництва за кордоном  представили діючу законодавчу базу та інвестиційно сприятливе поле для «зелених» інвестицій в Україні китайському бізнесу. Ініціативу презентував Голова Державного агенства з енергоефективності та енергозбереження (“Держенергоефективності”) України Сергій Савчук.




На відкритті Форуму перший Президент України, почесний президент товариства «Україна – Китай» Леонід Кравчук запевнив у важливості та взаємній вигоді партнерства двох країн і наголосив, що Україна, як ніколи, потребує потужного економічного розвитку та інвестицій, а Китай – надійний партнер у цьому питанні.

Зі свого боку  представиник Держенергоефективності повідомив, що Україна вже започаткувала з Китаєм тісну співпрацю у сфері енергоефективності та «зеленій» енергетиці. Відповідний Меморандум підписано між Держенергоефективності та Національною енергетичною адміністрацією КНР  у грудні 2017 р. за участю Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва.

На виконання Меморандуму вже проведено низку переговорів із профільними китайськими відомствами.

Також спільно із китайськими компаніями ініційовано створення спільної Робочої групи з відновлюваної енергетики. У рамках Робочої групи вже опрацьовуються питання обміну досвідом щодо стимулювання впровадження «зелених» проектів, а також можливостей розробки та реалізації спільного пілотного проекту з виробництва біогазу.

Крім цього, Китай як один із провідних гравців світу у «зеленій» енергетиці бере активну участь у встановленні нових потужностей відновлюваної енергетики в Україні. Зокрема, нещодавно підписано угоду між компаніями ДТЕК та China Machinery Engineering Company (CMEC) щодо будівництва СЕС потужністю 200 МВт поблизу м. Нікополь (Дніпропетровщина).

Водночас представиник Держенергоефективності  закликав бізнес-спільноту розширювати партнерство та активно вивчати перспективи впровадження проектів у сфері енергоефективності, «чистій» енергетиці, а також у переробці сміття, зважаючи на такі важливі фактори:

  • стрімко розвивається ринок ЕСКО-послуг, що викликає попит на енергоефективні матеріали та обладнання для утеплення бюджетних установ (ESCO — Energy Service Company, «Компанія енергетичних послуг»);
  • збільшуються потужності біогазових установок, що також є сигналом про перспективи цієї галузі;
  • щорічно на сміттєзвалища вивозиться понад 10 млн тонн сміття, що може бути цінним ресурсом для виробництва енергії та встановлення нових генеруючих потужностей;
  • на Інтерактивній карті UAMAP опубліковано майже 100 потенційних проектів, які потребують інвестицій на суму 3,4 млрд євро (UAMAP – Інтерактивна карта проектів з енергоефективності та відновлюваної енергетики).

Довідка про UAMAP

Інтерактивна карта проектів з енергоефективності та відновлюваної енергетики (UAMAP) розроблено Держенергоефективності, Всеукраїнською агенцією інвестицій та сталого розвитку за підтримки проекту “Створення енергетичних агентств”, що реалізується компанією «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за дорученням Федерального міністерства довкілля, охорони природи, будівництва та безпеки ядерних реакторів Німеччини.

Карта акумулює інформацію про проекти з енергоефективності та відновлюваної енергетики в Україні і має на меті забезпечити комунікацію між ініціаторами таких проектів та інвесторами, з метою сприяння залучення інвестицій у ці сфери.

“Держенергоефективності закликає представників бізнесу розміщувати на карті потенційні проекти, які потребують інвестицій. Таким чином, інвестор зможе у вільному доступі побачити проекти з готовим техніко-економічним обґрунтуванням, проекти з бізнес-ідеями, – наголошує Голова Держенергоефективності Сергій Савчук. – На карті будуть і проекти з енергоефективності, як реалізовані, так і потенційні, які потребують фінансування за ЕСКО-механізмом або в рамках державно-приватного партнерства. Кожен може подати свою бізнес-ідею для подальшого супроводу і допомоги в реалізації”.